Вища освіта Фінляндії

Історія розвитку фінських університетів та їх сучасний рівень. Сектори системи вищої освіти Фінляндії: університети та професійні ВНЗ. Особливості організації навчання в фінських інститутах. Навчальні програми інститутів та їх зв’язок з виробництвом.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 18.03.2014
Размер файла 17,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система вищої освіти в Фінляндії

вища освіта фінляндія

Історія фінських університетів сягає своїм корінням у XVII століття, а сьогодні країна володіє однією з найрозвиненіших мереж ВНЗ у Європі. Авторитет Фінляндії у сфері вищої освіти загальновизнаний у всьому світі.

Університети та інститути Фінляндії не тільки досягли, а й постійно підтримують високий рівень якості освіти. Це відноситься як до викладання, так і до науково-дослідної роботи, створення комфортних умов для навчання та проживання студентів і аспірантів. Усе це відбувається спільно з надзвичайно доброзичливим ставленням професорсько-викладацького складу, широким вибором курсів, пропонованих, у тому числі, англійською мовою, що дозволяє залучати у Фінляндію зростаючу кількість іноземних студентів.

Система вищої освіти Фінляндії складається з двох паралельних секторів: університетів і професійних ВНЗ. Університетська система виходить із принципу тісного зв'язку між науковими дослідженнями та навчанням. Основна функція таких ВНЗ - займатися науковими дослідженнями та на основі їхніх досягнень здійснювати навчання. В університетській системі можна одержати як нижчий навчальний ступінь бакалавра, так і вищий ступінь магістра, а потім захистити дисертацію на ступінь ліцензіата та доктора наук. Університети також є організаторами додаткового навчання (для підвищення кваліфікації) і викладання, відкритого для всього населення.

Вища освіта поділяється на університетську та технічну. В університетах акцент робиться на підготовку дослідників з фундаментальних і гуманітарних наук. Вищі технічні школи («політехи») готують фахівців із прикладних спеціальностей. В університети вступають після ліцеїв, а в «політехах» продовжують навчання близько 30-ти відсотків випускників професійних коледжів.

Сучасна система прикладної освіти Фінляндії сформувалася в середині 90-х років у відповідь на зростаючий попит на вищу освіту. Головним пунктом реформи було створення в усіх регіонах країни більших «політехів», під дахом яких стали працювати й багато професійних коледжів. Це викликано не тільки необхідністю укрупнювати навчальні заклади. Ціль обох рівнів професійної освіти - одержати навички практичної роботи.

Система фінських ВНЗ включає 20 університетів і 29 інститутів. У Фінляндії є як багатопрофільні університети, так і спеціалізовані, серед них три політехнічних університети, три вищих економічних і чотири вищих художніх навчальних заклади. Повна програма університету дає глибокі академічні знання й навчальний ступінь магістра, за бажанням можна продовжити навчання в аспірантурі та одержати ступінь ліцензіата, а через два роки - і доктора. Навчання та перекваліфікація для дорослих надається по лінії спеціальних установ, професійних училищ (особливо центрів професійного навчання й освіти для дорослих), а також інститутів та університетів, у кожному з яких є свій центр або відділення підвищення кваліфікації й навчання дорослих.

Діяльність університетів ґрунтується на вимогах науки та на автономії ВНЗ. Під автономією мається на увазі, що система прийняття рішень в університетах дуже незалежна. Рішення про правила одержання вчених ступенів, про навчальні плани, а також про прийом студентів з усіх галузей науки приймаються університетами та їхніми факультетами. Усі університети та прирівняні до них ВНЗ, яких у Фінляндії налічується 20, є державними, і держава несе найбільшу фінансову відповідальність за їхню діяльність. Навчання в університетах є доступним для всіх, тому що ніякої плати за навчальний семестр, як уже зазначалося раніше, не стягується.

Завдання університетів, визначене законом, - розвиток вільної науково-дослідної діяльності. Університети організовують свою діяльність таким чином, щоб у науково-дослідній роботі та навчальному процесі був досягнутий високий світовий рівень із дотриманням принципів етики й загальноприйнятої наукової практики.

Університети самі за рахунок організації вступних іспитів приймають нових студентів. Місць, виділених за планом прийому, вистачає приблизно для третини кожної вікової групи. Найбільш популярні напрями навчання - науковотехнічний, гуманітарний та природничо-науковий. Фінські університетські дипломи відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню бакалавра, магістра і доктора. Як правило, також може присуджуватись і ступінь ліцензіата, що передує докторському ступеню.

Для одержання ступеня бакалавра необхідно провчитися як мінімум три роки, при цьому пройти базові курси та курси середнього рівня з основної спеціальності, уключаючи написання дипломної роботи на звання бакалавра, курси з одної або декількох неосновних спеціальностей, курси іноземних мов. Для ступеня магістра потрібно не менше п'яти років навчання з повної програми (або двох років після присвоєння ступеня бакалавра), що включає курси вищого рівня й дипломну роботу магістра наук.

Забезпечення програми навчання обчислюється в отриманих залікових балах - так званих навчальних тижнях, причому один такий бал нараховується за приблизно 40 годин роботи. Один семестр, пройдений за повним навчальним розкладом, звичайно оцінюється у 15-20 навчальних тижнів. Для одержання ступеня бакалавра потрібно як мінімум 120 залікових балів, ступінь магістра припускає виконання 160-180-ти навчальних тижнів.

У фінських університетах на цей час навчається 157 тис. студентів, з яких приблизно 3,5 тис. студентів-іноземців, які займаються за заліковою програмою на одержання диплома або ступеня. Крім того, щорічно у Фінляндію приїжджає до 3,5 тис. іноземних студентів-стажистів. Мережа університетів Фінляндії розповсюджується на всю країну, включаючи найбільш північний регіон Лапландії. Крім того, поза сферою управління Міністерства освіти працює Академія національної оборони (National Defence College), що діє у структурі міністерства оборони країни. Цей оборонний навчальний заклад забезпечує вище військове навчання.

Університетська програма складається із занять декількох типів, вправ, письмових робіт або інших форм самостійної роботи, здачі іспитів з відповідно запропонованих літературних джерел тощо. При цьому предмети та заняття можуть бути обов'язковими або факультативними. Усе частіше фінські студенти проходять частину курсів в інших університетах - як у Фінляндії, так і за кордоном.

В університетських центрах підвищення кваліфікації та навчання дорослих професійні курси пропонуються як для осіб з вищою освітою, так і за системою відкритого університету.

Характерною рисою навчання у професійних ВНЗ - тісний зв'язок із виробництвом. Система інститутів була створена у Фінляндії в дев'яності роки, у результаті чого був сформований неуніверситетський блок у мережі вищих навчальних закладів країни. Інститути виникли на базі колишніх технікумів шляхом підвищення рівня навчальних програм і розвитку загальнодержавної мережі регіональних ВНЗ, які у Фінляндії одержали найменування інститутів-політехнікумів.

Навчальні програми інститутів мають тісний зв'язок із практичними спеціальностями у виробничій та невиробничій сферах, насамперед на регіональному рівні. Дипломні вимоги цих ВНЗ покликані швидко реагувати на постійні зміни, що відбуваються на споживчому ринку, визначають прикладний характер професійної підготовки і формують у випускників необхідну кваліфікацію сучасного дипломованого фахівця. В інститутах ведуться також і наукові дослідження, які носять лише прикладний та практичний характер.

Реформа виходила з бажання забезпечити розвиток вищої освіти саме за рахунок професійних ВНЗ. Вступ до них передбачає здачу студентських іспитів, тобто закінчення гімназії, або одержання середньої професійної освіти. На відміну від університетів, усі професійні ВНЗ утримуються муніципалітетами або приватними організаціями. Держава, однак, забезпечує їхнє основне фінансування, тому що його частка становить 57 відсотків. Одержання диплома вимагає три з половиною або чотири роки навчання (140-160 навчальних тижнів), включаючи стажування на місцях роботи та написання дипломної роботи зі спеціальності. Програми навчання для одержання диплома затверджуються Міністерством освіти, але рішення про навчальні плани приймаються ВНЗ самостійно. У 2002 році у вигляді експерименту почалося навчання, що передбачає збільшення обсягу освіти (додатково 40-60 навчальних тижнів) у зв'язку з підвищенням вимог у деяких галузях. У 29 професійних ВНЗ Фінляндії у 2000 році навчалось близько 114 тисяч студентів. Більшість з ВНЗ - багатоцільові установи. Політехніка пропонує навчання в таких сферах: технологія та транспорт, бізнес і менеджмент, здоров'я та соціальне забезпечення, культура, туризм, харчування, рекламний менеджмент, природні ресурси, гуманітарні науки й освіта. Ступені мають професійний ухил, і необхідно 3-4 роки, щоб їх одержати. На додаток до теоретичних занять політехнічні ступені також вимагають практичного навчання на підприємстві й дипломного проекта. В університетах і професійних ВНЗ Фінляндії місць, виділених за планами прийому, вистачає приблизно 65 відсоткам кожної вікової групи. Мета уряду полягає в тому, щоби вищу освіту одержувала більша частина населення країни.

Вищі професійні навчальні заклади, зі своєї сторони, здебільшого представляють собою регіональні ВНЗ, діяльність яких спрямована на тісний зв'язок із трудовим життям. Диплом у таких ВНЗ має більш професійний характер.

Сьогодні у країні функціонує 29 інститутів, більшість із яких є багатопрофільними ВНЗ із декількома підрозділами. В інститутах-політехнікумах Фінляндії в цей час нараховується 114 тис. студентів, серед яких 2600 іноземних студентів, які проходять повний цикл навчання. Щорічно в інститутах країни навчається також до 1600 іноземних студентів-стажистів.

Навчання орієнтоване переважно на практичний аспект діяльності. Більшість із них - це багатогалузеві навчальні заклади, освітня та наукова діяльність яких тісно пов'язана з діловим життям конкретного регіону. У навчальні програми обов'язково входить професійно-трудова практика. По закінченні майже чотирирічного навчання випускники одержують науковий ступінь бакалавра в обраній галузі та прекрасну професійну підготовку. Саме тому фінські підприємства завжди із задоволенням приймають їх на роботу.

Тим, хто всерйоз замислюється про майбутнє, щоб одержати європейський диплом у Фінляндії, у першу чергу варто ознайомитися із пропозиціями вищих професійних шкіл. Вступити до такого ВНЗ не простіше, ніж в університет. Крім конкурсу атестатів потрібно пройти екзаменаційний тест, що виявляє рівень володіння фінською або англійською мовою, а також знання у профільній галузі. Як правило, іноземці, які подають документи на повний курс навчання у Фінляндії аж до одержання диплома або ступеня, повинні спочатку відповідати вимогам, пропонованим у їхній власній країні до абітурієнтів ВНЗ. Усі бажаючі повинні бути готові прибути у Фінляндію для здачі вступних іспитів, особливо при вступі до університету. Причому для тих, хто претендує на навчання у повному циклі з одержанням відповідного диплома, зазвичай потрібно підтвердити володіння англійською мовою. За іншими курсами різного обсягу навчання, як правило, обов'язкове володіння фінською або шведською мовою. Що стосується іноземних аспірантів, то їх приймають у всі університети Фінляндії. Бажаючі можуть просто звертатися прямо до університету, що їх цікавить. Звичайно при університетах функціонує і центр мовного навчання, де студенти й аспіранти можуть проходити додаткові мовні курси, які найчастіше також включаються до складу програм повного циклу навчання або виконання дипломних вимог.

По закінченні повного курсу можна отримати диплом і науковий ступінь бакалавра, а також можливість влаштуватися на роботу у Фінляндії або на батьківщині. Крім того, можна продовжити навчання у будь-якому інституті чи університеті Фінляндії або в іншій країні й одержати вчений ступінь магістра наук.

Диплом інститутського рівня також видається випускникам Поліцейської академії (Police College), що працює у структурі Міністерства внутрішніх справ.

Система навчання у ВНЗ

Навчання в інститутах організовано у формі залікових програм на одержання дипломів і ступенів, затверджених міністерством освіти. Проте інститути самостійно встановлюють зміст курсів і циклів навчання.

Обсяг програми, так як і в університетах, виміряються в залікових балах, причому він зазвичай включає 40 розрахункових робочих годин. Академічний рік складається приблизно із 40 навчальних балів. Більшість дипломів на присудження ступеня або спеціальності за обсягом навчання складаються зі 140-а або 160-ти балів, що відповідає трьом із половиною або чотирьом навчальним рокам із семестрами повного циклу, передбачається і продовження виконання програми на один рік.

Навчальні програми в залік диплома або ступеня складаються з базових курсів, курсів за фахом, факультативних занять, стажування та практики за фахом, написання й захисту дипломної роботи на ступінь бакалавра. Програми включають також вивчення комунікаційних засобів і мов, тобто рідної мови, другої державної мови й одної або більше іноземних мов. Студенти можуть також проходити курси й за іншими спеціальностями, в інших ВНЗ, у тому числі й за кордоном, за системою «включного» навчання.

Випускники інститутів після їх закінчення здобувають два види звань. Диплом інституту має відповідну назву - «професійний диплом інститутського рівня» із вказівкою найменування основної спеціальності. Оскільки інститутські програми були розроблені на основі програм технікумів, випускникам у більшості випадків дозволяється користуватися старими найменуваннями дипломованого фахівця.

Академічний рік складається із двох семестрів. Осінній семестр звичайно триває з вересня по грудень, весняний семестр - із січня по травень. Літнього семестру в навчальному році немає, але студенти ВНЗ можуть здавати іспити та проходити курси в залік диплома й у ході літніх місяців, відвідуючи курси, пропоновані самими ВНЗ або системою літніх університетів (у цілому 21).

Через те, що система вищої освіти забезпечується бюджетом Міністерства освіти, студенти навчаються звичайно за повною програмою, де за навчання не платять. Однак студенти повинні платити щорічні членські внески у студентських союзах, що складають EUR 30-85 (євро), щоб користуватися надаваними цими союзами пільгами та заходами. Ці членські внески включають також і медичне обслуговування молоді. При цьому членство в такому союзі обов'язкове для студентів, які проходять повний курс навчання на диплом бакалавра або магістра, для аспірантів членство носить добровільний характер.

В інститутах також навчання безкоштовне, але в деяких інститутах студенти платять за навчальні матеріали і т. п. Членство студентів інститутів у цих союзах - на добровільній основі.

Програми повного курсу для одержання диплома не передбачають плати за саме навчання. Але деякі з недипломних програм і курсів можуть бути й платними.

Членство у студентському союзі надає молодим людям низку пільг: медичне обслуговування, знижки на харчування, на користування транспортом та інші послуги.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.

    реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Історія становлення вищої освіти Іспанії. Характеристика особливостей вступу до іспанських університетів. Вартість, тривалість навчання та іспити. Аналіз системи кваліфікацій, які отримуватимуть студенти. Еквіваленти ступенів та післядипломна освіта.

    презентация [1,1 M], добавлен 22.04.2015

  • Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.

    реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010

  • Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

    курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Основні положення організації системи освіти у вищій школі на принципах Болонського процесу. Необхідність трансформації існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадження нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.

    реферат [16,8 K], добавлен 02.11.2011

  • Огляд основ дошкільної, середньої та вищої освіти в Чехії. Основні умови вступу у вищі навчальні заклади та курси для абітурієнтів. Дослідження рівнів освіти та навчального процесу. Умови зарахування іноземців. Найвідоміші університети та академії Чехії.

    реферат [331,4 K], добавлен 02.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.