Теоретичні основи організації навчального процесу в початкових школах Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ НІМЕЧЧИНИ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Кашуба Олександра Михайлівна

Івано-Франківськ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. Асоціація навчальних закладів недержавної форми власності.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Вихрущ Анатолій Володимирович, Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,доцент Завгородня Тетяна Костянтинівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра загальної і соціальної педагогіки, професор;

кандидат педагогічних наук, доцент Кодлюк Ярослава Петрівна,

Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки і методики початкового навчання, докторант.

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, кафедра теорії та історії педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “12” жовтня 2001 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою:76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, конференцзал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57.

Автореферат розісланий “10” вересня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Рега О.С.

Кашуба О.М. Теоретичні основи організації навчального процесу в початкових школах Німеччини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2001.

Дисертація присвячена дидактичному аналізу початкових шкіл Німеччини. У роботі відтворено цілісну картину формування початкової освіти в Німеччині, досліджується генезис змісту освіти, визначено тенденції та пріоритети організації навчання в початкових школах Німеччини.

У дисертації проаналізовано теоретичні основи організації навчального процесу в початкових школах Німеччини.

Досліджено, що сучасна початкова освіта ФРН - це добре відлагоджена освітня галузь.

Матеріали дослідження можуть бути використані при читанні курсів педагогіки зарубіжного школознавства у вищих навчальних закладах, проведенні спецкурсів з питань розвитку народної освіти, при написанні підручників та методичних посібників, у практичній діяльності учителів початкових шкіл та сприятимуть збереженню і передачі педагогічного досвіду.

Ключові слова: початкова школа, навчальний процес, початкова освіта, Німеччина, зміст освіти.

Кашуба А.М. Теоретические основы организации учебного процесса в начальных школах Германии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Прикарпатский университет имени Василя Стефаника, Ивано-Франковск, 2001.

Диссертация посвящена анализу процесса развития начальных школ Германии в контексте особенностей организации учебного процесса. В работе репрезентирована одна из первых попыток воссоздания целостной картины формирования начального образования Германии, анализируется генезис содержания образования, определены тенденции и приоритеты организации обучения начальных школ Германии.

В работе исследуются особенности развития начальных школ Германии до современности. На основании сравнительного анализа учебных планов и программ определены характерные черты, раскрывающие сущность начального образования Германии. Глубоко проанализированы исторические, социально-экономические, общественно-политические предпосылки возникновения начальных школ Германии. Излагается суть организационных принципов деятельности начальных школ Германии ХХ века. Как главные критерии, определяющие их особенный статус, рассматриваются сочетания особенностей начальных школ.

Во втором разделе “Дидактические основы организации начальной деятельности младших школьников” рассматриваются особенности формирования содержания образования в начальных школах. Посредством сравнительного анализа учебных планов, программ определены приоритеты образовательной деятельности начальных школ Германии. Отмечается также ориентация содержания образования начальных школ на традиции европейской школы, в частности, выделены следующие аспекты, раскрывающие суть их деятельности: дифференциация и специализация учебного процесса; гуманизация образования, приоритет изучения дисциплин, развивающих творческий потенциал личности. Воссозданы также главные тенденции организации учебного процесса начальных школ Германии.

В третьем разделе “Усовершенствование обучения в начальных школах Германии”, основное внимание исследования сконцентрировано на освещении различных аспектов деятельности начальных школ в условиях сегодняшней системы образования. Проведен всесторонний анализ содержания, форм и методов учебного процесса начальных школ Германии. Отмечаются важнейшие тенденции начального образования, такие, как ориентация на формирование навыков поисковой и творческой работы учащихся, широкое применение новых форм и методов учебного процесса.

В диссертации последовательно отстаивается положение о том, что возникновение, развитие и деятельность начальных школ Германии - закономерный и целостный процесс.

Установлено, что современная система начального образования ФРГ - это хорошо отрегулированная отрасль образования.

В Германии создана теоретическая база учебного процеса, которая не имеет аналогов в Европе. Пособия по педагогике служили своеобразным эталоном для многих стран.

Наиболее существенной особенностью начального образования ФРГ было и остается отсутствие единственной государственной системы образования. Каждая из федеральных земель имеет свои характерные черты подготовки.

Особенное внимание привлекают приоритеты в образовательной политике ФРГ ( воспитание ответственности за демократическую систему, помощь новым федеральным землям при решении вопросов образования, ориентация на будущий рынок).

Материалы исследования могут быть использованы при изучении педагогики, в практической деятельности учителей общеобразовательных школ, будут способствовать сохранению и передаче историко-педагогического опыта.

Ключевые слова: начальные школы, учебный процесс, начальное образование, Германия, содержание образования.

Kashuba O.M. Theoretical background of the educational process organization at primary schools of Germany. - Manuscript.

A thesis for Candidate's degree of pedagogical sciences. Speciality 13.00.01 - General Pedagogies, the History of Pedagogies. - Vasyl Stefanyk Precarpathian University, Ivano-Frankivsk, 2001.

A thesis is dedicated to the didactical analysis of primary schools in Germany. In the work the process of primary education formation in Germany is described and genesis of the essence of education is investigated, tendencies and priorities of the studying organization at primary schools in Germany are determined.

It is investigated that modern primary education in Germany is a well-organized branch of education.

Content of research can be useful in the process of teaching of theoretical courses on foreign schooling in higher educational institutions, conducting some special courses on the public education issues, writing manuals and recommendations. It can also be widely used in conducting practical classes at primary schools, in promoting and sharing of pedagogical experience.

The most important peculiarity of professional training of primary education in Germany is the lack of a unified state educational system. Each federal land has some peculiar characteristics of educational process.

The key words: primary school, educational process, primary education, Germany, essence of education.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТКА РОБОТИ

навчальний учень школа німеччина

Актуальність теми. Зміни, що відбуваються в усіх сферах українського суспільства, зумовлюють необхідність удосконалення нашого шкільництва. Освіта потребує глибокого та високоякісного реформування. Хоч у нашій країні функціонує одна з найбільш потужних шкільних систем, проте тільки школа, заснована на нових принципах, зможе підготувати підростаюче покоління для успішної діяльності в ХХІ столітті лише при використанні досвіду розвинутих країн.

Сучасна педагогіка шукає шляхи гуманізації, індивідуалізації, емоційно-вольового впливу на інтелектуальний розвиток особистості, інтеграції засобів навчання, пошуку раціональних форм організації навчального процесу. Усе це обумовлює наш інтерес до здобутків зарубіжних учених.

Дослідження присвячено проблемам початкової школи в сучасній Німеччині. Вибір цього періоду, по-перше, дає можливість простежити теоретичні основи навчання в багатьох початкових школах, по-друге, багатий досвід Федеративної Республіки Німеччини ще мало досліджений, зокрема після об'єднання НДР і ФРН в єдину державу.

Становлення і реформування початкових шкіл ФРН протягом тривалого часу привертає увагу дослідників. Різноманітним аспектам діяльності початкових шкіл присвячено низку досліджень у німецькій педагогіці (Б.Амбрустер, К.Бауер, М. Бьонш, В. Гаммель, І. Гербарт, Д.Герман, Г. Гох, Р.Зігмунд, І.Кауфман, Г.Кершенштайнер, В.Кессель, Т.Мельхорн, Е.Міт-тельштайнер, К.Нойман, Г.Нойнер, Е. Нойгаус, Ф.Паульсен). У них висвітлюються головні напрямки та організаційні засади діяльності початкових шкіл Німеччини, окреслено її специфіку. Вагомий внесок у вивчення широкого спектру питань, пов'язаних з особливостями навчального процесу в початкових школах Німеччини, зокрема в Баварії, зробили А. Циганов, А. Довгун, В. Бекетова. Проте більшість праць не відображає цілісної картини застосування зарубіжного досвіду в Україні. У радянській педагогічній науці об'єктивне дослідження означеної проблеми було неможливим.

У періодичній пресі виявлені цінні за змістом матеріали, зокрема в журналах “Pдdagogik”, “Pдdagogische Forschung”, “Bildung und Erziehung”.

Питання освіти Німеччини вивчали педагоги України і Росії, зокрема Є.Воробйов, Б.Л. Вульфсон, В.В. Давидов, В.К. Єлма-нова, І. Каган, О. Є. Коваленко, М.Б. Кольчугіна, К.В. Корсак, З.А. Малькова, А.І.Піскунов, Л.П.Пуховська, Є. Соколов та ін. Деякі аспекти досліджуваної проблеми висвітлені у працях, у яких аналізується сучасна система педагогічної освіти ФРН (Н.Абашкіна, Х. Бауман, Е. Зеер, О. Локшина). У той же час ряд питань вимагає додаткового вивчення. Зокрема, ретельного дослідження потребують такі явища, як планування навчального процесу, проблема оцінювання знань та навичок в німецькій школі, формування комунікативної культури учнів у початкових школах Німеччини, роль комп'ютеризації навчання.

Недостатнє висвітлення цих питань дозволяє констатувати відсутність на сучасному етапі детального дослідження проблеми розвитку початкової школи ФРН як закономірного і цілісного процесу. Очевидно, що багато проблем організації навчально-виховного процесу в початкових школах потребують і в Німеччині подальшого вивчення і розв'язання. Однак досвід німецької початкової освіти викликає все більший інтерес у Європі. Щодо України, то вільний доступ до інформації дозволить вітчизняним вченим здійснити ефективний порівняльний аналіз, визначити ті форми й методи, які доцільно використати в умовах національної школи.

Актуальність і недостатня наукова розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження -- “Теоретичні основи організації навчального процесу в початкових школах Німеччини”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відображений у роботі напрямок досліджень є складовою частиною комплексної програми науково-дослідницької та пошукової діяльності Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти “Закономірності розвитку освітніх систем”.

Об'єкт дослідження: теоретичні основи організації навчального процесу в школах Німеччини.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи навчання в початкових школах Німеччини.

Мета дослідження: дослідити особливості організації навчального процесу початкових шкіл Німеччини (розкрити зміст освіти, проблеми оцінювання знань молодших дітей, планування навчального процесу), з метою використання досвіду в умовах України.

Відповідно до мети були визначені такі завдання дослідження:

вивчити тенденції освітньої політики ФРН;

проаналізувати особливості організації навчально-виховного процесу в початкових школах Німеччини;

дослідити проблему розвитку комунікативної культури учнів;

здійснити порівняльний аналіз навчальних планів для учнів у початкових школах Німеччини і України.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання, загальні положення про взаємозв'язок та взаємообумовленість явищ у суспільстві, принципи історизму, науковості, системності, ідея пріоритетної ролі освіти.

Для виконання поставлених завдань, досягнення мети використано такі методи дослідження: аналіз і узагальнення інформації вітчизняних та іноземних науково-педагогічних джерел (періодика, монографії), порівняльно-зіставний аналіз навчальних планів і програм, опрацювання документів та статистичних даних, систематизація та узагальнення результатів дослідження.

Джерельну базу дослідження складають фонди відділу іноземної літератури Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В. Вернадського, Львівської наукової бібліотеки НАН України ім. В. Стефаника, наукової бібліотеки Українсь-кого національного університету ім. Т. Шевченка, бібліотеки Тернопільського державного педагогічного університету. Вико-ристано також статистичні відомості секретаріату постійних конференцій та міністрів культів федеральних земель Німеч-чини, збірники документів, суспільно-політичну і педагогічну пресу, матеріали наукових конференцій, довідково-бібліогра-фічну літературу, історико-педагогічні дослідження. Значна частина першоджерел уперше введена в науковий обіг, що дало змогу здійснити об'єктивний аналіз означеної проблеми.

Дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі (1997-1998 рр.) здійснювався вибір об'єкта дослідження, визначався ступінь наукової розробленості проблеми, відбувалося загальне ознайомлення з джерелами і науковою літературою.

На другому етапі (1998-1999 рр.) конкретизувалися мета і завдання дисертаційного дослідження, тривало опрацювання джерел та науково-методичної літератури. Зібрані дані систематизувались, узагальнювались.

На третьому етапі (1999-2000 рр.) було апробовано результати дослідження, осмислено та узагальнено отримані впродовж попередніх етапів дані, обґрунтовано висновки, оформлено дисертаційну роботу та автореферат.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що уперше предметом дослідження стала проблема теоретичних основ організації навчального процесу в початкових школах ФРН; відтворено специфіку організації процесу навчання початкових шкіл, яка направлена на підготовку учнів до здобуття середньої освіти, визначено головні тенденції цього процесу; виявлено найважливіші особливості змісту освіти, форми, принципи і методи навчання в початкових школах Німеччини на сучасному етапі; введено в науковий обіг новий фактичний матеріал, який дає змогу створити об'єктивне уявлення про закономірності й характерні риси діяльності початкових шкіл Німеччини.

Практичне значення роботи визначається тим, що опрацьований і узагальнений матеріал, положення і висновки сприятимуть збереженню і передачі педагогічного досвіду. Вони можуть бути використані при читанні курсів педагогіки зарубіжного школознавства у вищих навчальних закладах, проведенні спецкурсів з питань розвитку народної освіти, у написанні підручників та методичних посібників, у практичній діяльності учителів початкових шкіл.

Вірогідність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною основою його вихідних положень, застосуванням комплексу взаємодо-повнюючих методів наукового пошуку відповідно до мети і завдань дисертаційної роботи, використанням широкої джерельної бази, кількісним та якісним аналізом зібраного матеріалу.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідались на міжнародних, міжвузівських науково-практичних конференціях, таких, як “Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей особистості” (Тернопіль, 1998), “Організація навчально-виховного процесу в Україні” (Тернопіль, 1998). Основні положення і результати проведеного дослідження обговорювались і були схвалені на кафедрі педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, а також апробовані в обласному інституті вдосконалення вчителів.

Публікації. Основні результати дослідження відображені в чотирьох публікаціях: 1 посібнику та 3 статтях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (210 позицій, з них 160 іноземною мовою), 4 додатків. У тексті міститься 20 таблиць, 10 рисунків. Обсяг роботи -- 190 сторінок, основна частина -- 169 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання роботи, методи й основні етапи дослідження, розкрито джерельну базу, доведено наукову но-визну, зв'язок роботи з науковими програмами, темами, прак-тичне значення, вірогідність і обґрунтованість результатів дослі-дження, наведено дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі “Теорія і практика організації навчання в початкових школах Німеччини” аналізуються соціально-економічні передумови появи і розвитку початкових шкіл у Німеччині.

З метою науково-теоретичного аналізу та визначення особливостей навчального процесу в початкових школах розглянуто історичний аспект формування початкової освіти. Встановлено, що розвиток початкової школи в Німеччині є об'єктивно зумовленим, закономірним і цілісним процесом, який необхідно розглядати в контексті формування загальноєвропейських традицій початкової освіти. Визначення такого підходу зумовило всебічний аналіз дидактичних основ організації навчання в початковій школі.

У дослідженні відзначається, що початкова школа Німеччини синтезувала в собі педагогічні надбання розвинутих країн світу та знаходить оптимальні шляхи вирішення подібних педагогічних проблем. Основний закон ФРН ( від 3 жовтня 1990 р.) кожному надає право вільно розкривати свою особистість та вільно обирати школу відповідно до схильностей та здібностей. При цьому політика в галузі освіти спрямована на те, щоб створити кожному оптимальні стимули та надати можливість здобуття кваліфікованої освіти, що відповідає його інтересам. Згідно зі статтею 7 Основного закону, вся шкільна справа перебуває під наглядом держави. На підставі федеративного устрою ФРН повноваження в галузі освіти розподілені між федерацією і землями. Що стосується законодавчої діяльності та управління в галузі освіти, то переважна частина повноважень належить федеральним землям. Спільна й порівняльна основна структура шкільної освіти забезпечується “Договором між землями Федеративної Республіки Німеччини про уніфікацію в царині шкільної освіти” (Гамбурзький договір від 14 жовтня 1971 року), який є чинним в сучасній Німеччині. Цим договором землі прийняли зобов'язуючі урегулювання відносно початкової шкільної освіти та форм її організації. Після досягнення німецької єдності всі землі Федеративної Республіки Німеччини ухвалили нові закони про шкільну освіту на підставі Основного закону і з урахуванням Гамбурзького договору, а також відповідних угод конференції міністрів культів.

У початковій школі на заняттях учнів знайомлять з основними навчальними предметами, здійснюють орієнтацію змісту та форм навчання на індивідуальні здібності й можливості кожного учня. Виходячи з цього, можна визначити і головні складові змісту початкової освіти:

1. Загальнолюдські цінності та культура своєї країни.

2. Охорона навколишнього середовища, збереження миру, права людини.

3. Серйозні зміни в техніці культури читання.

4. Розширення навчальних програм за рахунок нового матеріалу (вивчення правил дорожнього руху, статеве виховання).

5. Розвиток внутрішньої диференціації.

6. Збільшення учбового часу і перерозподіл часу, відведеного на вивчення окремих предметів і тем.

7. Врахування емоційної і соціальної стабільності дитини.

8. Забезпечення всебічного розвитку особистості.

9. Орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів у ході модернізації навчальних планів, програм і підручників.

10. Розширення мереж факультативних учбових дисциплін.

Характер вивчення цих питань вимагає спільних роздумів, одночасного занурення в різні науки, правильної оцінки потенційних можливостей учнів: тут неможливе застосування традиційних форм організації навчального процесу. А тому кожен учитель опиняється перед необхідністю розв'язування педагогічних проблем, які вимагають якісно іншої підготовки, нової кваліфікації. У початковій школі знаходять оптимальні шляхи підвищення ефективності навчання і виховання.

На основі найновіших ідей і з урахуванням результатів сучасних досліджень для початкової школи Німеччини складено також планування навчального процесу. Враховано відповідність форм і методів навчання віковим особливостям школярів, а також звертається увага на актуальні питання в галузі освіти і виховання. Саме від майстерності вчителя залежить ефективність планування навчального процесу. У початкових школах Німеччини навчальний процес достатньо продуманий, узгоджений з можливостями учнів і тому високоякісний.

Враховуються актуальні питання в галузі народної освіти; план навчальної роботи у школі: поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів навчання; відповідність форм і методів навчання віковим особливостям школярів. Початкова школа вводить своїх учнів у планування навчального процесу і робить їхні бажання, знання, здібності і навички вихідним пунктом навчання.

З вищенаведеного бачимо, що планування навчання залежить від комплексної сукупної ситуації, в якій проводиться урок. Вона випливає з окремих умов, які виражаються через наявність засобів навчання і праці, інтереси школярів, їх робочих звичок, попередніх знань і поглядів.

У другому розділі “Дидактичні основи організації навчальної діяльності молодших школярів” розглядаються особливості формування змісту освіти в початкових школах Німеччини, відображені головні тенденції організації навчального процесу в початкових школах Німеччини.

Всебічний аналіз навчальних планів, програм та підручників дозволив визначити як специфічні риси освітньої діяльності початкових шкіл, так і загальні особливості змісту освіти в Німеччині.

У планах чітко простежується поділ на гуманітарний, природничо-математичний і загальний цикли дисциплін. До циклу гуманітарних дисциплін входять наступні предмети: німецька мова, іноземна мова (у більшості земель -- англійська), естетика, релігія. У початкових школах Німеччини посилено увагу до вивчення іноземних мов. Вибір іноземної мови не обов'язково концентрується на англійській. Враховуючи економічні і туристичні контакти, важливими для вивчення є також французька, іспанська, італійська, російська мови, основи яких закладають на початковому рівні. Рівень знань іноземної мови визначається розумінням писаного тексту і діалогу кількох співбесідників.

Об'єм знань визначається таким чином:

читання тексту і розуміння його;

відтворення бесіди іноземною мовою;

самостійна робота над текстами;

вільне висловлювання іноземною мовою на основі вивченої лексики;

нескладне спілкування з ровесниками-іноземцями.

Вимоги навчальних планів розглядаються за індивідуальною диференціацією занять. Навчальний розвиток дітей займає в початковій школі Німеччини центральне місце. Методи навчання за щоденним і потижневим планом, застосовуються різними шляхами і в різних темпах.

Це означає, що учням пропонуються всебічні пізнавальні можливості для знайомства з навколишнім середовищем і навчальною діяльністю.

Для ознайомлення з навчальними предметами і для тренування вмінь і навичок вчителями розроблена система диференційованих завдань, які містять навчальні пропозиції. Для досягнення кожною дитиною навчального успіху, який би відповідав її здібностям, існує індивідуальний поділ навчального часу.

Результати нашого дослідження свідчать, що початкова школа Німеччини дає своїм вихованцям початкову освіту, основа якої полягає у вивченні рідної мови, а також математики і природознавства. Вивчення німецької мови, природознавства, математики, релігії займає в різних класах 20 - 24 години на тиждень.

Дидактична система початкової освіти з гуманітарним та природничо-математичним ухилами спричинила наявність у навчальному класі наступних циклів: гуманітарного (релігія, німецька мова, естетика), який становить 42% усього обсягу годин; природничо-математичного (математика, природо-знавство), вміст якого становить 37%; музика, фізкультура займають 21% навчальних годин (рис.1). Найбільше часу відводиться для вивчення німецької мови і математики -- 20 годин, або 23% від загальної кількості. Друге місце за обсягом часу займає природознавство і фізкультура -- 12 годин на тиждень, що становить 14 %.

Отже, перевага надається гуманітарним дисциплінам. Природничо-математичний цикл менший лише на 5%. Це пояснюється тим, що відбувається зближення обох циклів шляхом посилення міжпредметних зв'язків і введення фізкультури, музики.

У початкових школах Німеччини увага акцентується на орієнтації змісту навчання на європейські освітньо-педагогічні традиції, у контексті чого ми виділяємо наступні аспекти, в яких поєднуються особливості, притаманні природничо-математичному циклу початкових шкіл окремих земель Німеччини:

диференціація навчання;

спрямованість на підготовку переходу від початкової школи до середньої;

гуманізація освіти;

пріоритет вивчення дисциплін, які сприяють розвитку вмінь і навичок особистості.

Аналіз певних напрямків навчальних планів, вивчення змін і особливостей програм початкових шкіл Німеччини визначив спрямованість навчання на забезпечення всебічного розвитку особистості, отримання елементів початкової освіти, що готує до подальшого навчання.

Провідне і визначальне місце у формуванні особистості займає проблема об'єктивного оцінювання знань учнів початкових шкіл Німеччини. У перші два роки (у більшості земель Німеччини) діти отримують не оцінки, а лише загальну характеристику успішності у формі звіту, де відображено підсумки навчального року в цілому. Кожному із предметів присвячений окремий розділ.

Контроль знань, навичок і умінь є однією з форм здійснення зовнішнього зворотного зв'язку в педагогічному процесі, способом одержання вчителем інформації про те, як учні засвоїли навчальний матеріал. Вирішальну роль у системі перевірки успішності відіграє поурочний облік, який здійснюється систематично, повсякденно і повсякчасно. Різні учні працюють неоднаково, мають різні здібності. Тому оцінки диференційовані. У початкових школах Німеччини навчальна успішність учнів оцінюється за п'ятибальною системою: 1 (відмінно), 2 (добре), 3 (задовільно), 4 (погано), 5 (дуже погано). Оцінки успішності не залежать від інших особливостей, наприклад, поведінки учнів у школі і поза школою. Оцінка в початковій школі Німеччини -- ефективний стимул, вона виставлена об'єктивно і справедливо, до всіх учнів існують однакові вимоги.

У третьому розділі “Удосконалення навчання в початкових школах Німеччини” звертається увага на особливості організації навчання, активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроках, різноманітних за змістом, структурою, способами організації навчальної діяльності, здійснюється порівняльний аналіз навчальних планів для учнів у початкових школах Німеччини і України.

На уроці вчитель зосереджує свою увагу на:

поєднанні методів і прийомів під час пояснення матеріалу;

диференціації самостійної роботи;

вивченні особистості учнів;

знаходженні стимулів до праці;

організації роботи над об'ємним текстом.

У початкових школах об'єднаної Німеччини в центрі уваги вчителя на уроці є організація навчальної діяльності учнів залежно від її змісту і готовності дітей. Саме це впливає на навчальні результати, розвиток особистості, її емоції та почуття.

Важливою умовою успішного навчання на уроці є:

різноманітність наочності для фронтального та індивідуального використання;

вдосконалення та створення власного навчального обладнання;

орієнтація на загальні вимоги до виховання і розвитку молодших школярів;

врахування змісту й мети уроку;

орієнтація на наступність;

створення проблемних ситуацій для пошукової діяльності;

використання дидактичних ігор на уроці.

Засвоєння нових знань дітьми в початковій школі Німеччини на різних уроках зберігає таку послідовність:

сприймання певних фактів;

спостереження, аналіз і виділення істотних ознак;

повторення вивченого;

сприймання навчального матеріалу;

опрацювання теми;

первинне закріплення;

висновки.

Одним з основних аспектів у початкових школах Німеччини -- є формування комунікативної культури учнів, завдяки котрій проходить формування вміння вчитися, шукати і знаходити нові рішення.

Україна стоїть на порозі освітніх реформ, тому вивчення та подальше використання досвіду розвинутих країн викликає особливий інтерес. Дослідження численних матеріалів і статистичних даних останніх років засвідчують зростання інтересу до вивчення надбань інших країн, зокрема Німеччини.

Початкова освіта забезпечує загальний розвиток дитини, вміння впевнено читати, писати, знання основ арифметики, первинні навички користування книжкою та іншими джерелами інформації, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, вироблення перших трудових навичок.

У боротьбі за реформи, наша система освіти потребує підтримки зарубіжних колег. Звичайно, ми не повинні спрощувати проблему інтеграції нашої школи у світовий освітній простір для постановки утопічного завдання -- зробити українську шкільну освіту такою, якою вона є, наприклад, у Німеччині. Адже українська освітня реальність вимагає вироблення власного механізму інтеграції здобутків світової педагогічної думки з традиціями національної школи, особливостями національного менталітету.

Генезис пріоритетних тенденцій організації навчання в початкових школах Німеччини визначається поглибленою диференціацією навчального процесу.

Проведене педагогічне дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Виникнення і розвиток початкових шкіл у Німеччині зумовлено соціально-економічними, політичними, національно-культурними передумовами, які склалися в суспільстві. Позитивну роль відіграли наявність багатих освітньо-педагогічних традицій німецького народу, притаманних йому у ХVІ столітті, а також проведення ряду прогресивних реформ у федеральних землях Німеччини, згідно з якими початкова школа стала самостійним типом шкіл.

2. Зміст освіти в початкових школах Німеччини побудований на основі використання німецьких освітніх традицій. Простежується широке застосування нових і вдосконалення традиційних методів навчання, спрямованих на виховання самостійності учнів, індивідуалізацію навчання. Зміст навчання визначає пріоритети початкової освіти Німеччини, найважливішими серед яких є: поглиблена диференціація навчального процесу; гуманізація навчання; широке використання індивідуальних форм і методів педагогічної взаємодії; орієнтація на вивчення предметів, які формують освітню сферу особистості, розвивають її творчу обдарованість; високий рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу. У початкових школах Німеччини проблема змісту освіти реалізується через навчальні плани, програми, підручники, розпорядження та інструкції керівних органів. У школах звертають увагу на самопізнання і пізнання світу дітьми, розвивають готовність думати та здійснювати самостійні й відповідальні вчинки. Звідси випливає, що початкова школа робить вагомий внесок, відповідно до її виховних завдань. У початковій школі функціонує внутрішня диференціація між предметами і докладається багато зусиль, щоб усунути усі перешкоди у переході дітей до середніх класів.

3. Планування навчального процесу в початкових школах Німеччини відображається в навчальному плані, середньостроковому робочому плані, тижневому плані, спланованій темі (як частині навчальної програми).

Важливими аспектами планування уроків початкових шкіл Німеччини є: залежність від комплексної ситуації; наявність засобів навчання; врахування інтересів школярів, їх робочих навичок; чіткість завдань та запитань. При плануванні уроку враховуються актуальні питання в галузі освіти і виховання, відповідність форм і методів навчання віковим особливостям школярів. Планування навчального процесу для початкової школи Німеччини враховує результати сучасних досліджень у школах цієї країни та складене на основі найновіших ідей.

4. Особливості формування змісту початкової освіти зумовлені домінуючими потребами суспільства, знаходять свій вияв у поєднанні засвоєння гуманітарних, природничо-математичних та загальних дисциплін, визначаються співвідношенням загальноосвітньої та дослідницької підготовки молодших школярів, а також орієнтацією на творчий розвиток особистості учня. Гуманітарні дисципліни (релігія, німецька мова, естетика) становлять 42% усього обсягу годин. Як бачимо, їм надається перевага. Природничо-математичний цикл становить 37%, а отже, є нижчим лише на 5%. Це пояснюється тим, що відбувається зближення обох циклів шляхом посилення міжпредметних зв'язків і введення фізкультури, музики (їх вміст -- 21%).

Проведення у Німеччині ряду прогресивних реформ докорінно змінили викладання гуманітарного та природничо-математичного циклів. Результатом реформи змісту освіти стали: посилення наукового характеру навчального матеріалу; орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів у ході модернізації навчальних планів, програм і підручників; розширення мереж факультативних навчальних дисциплін. Мета математичних занять у початковій школі -- опановування математичних понять, операцій та зв'язків.

5. Оцінка виступає єдиним у розпорядженні педагога засобом для стимулювання навчання, позитивної мотивації, впливу на особистість. Початкова школа Німеччини має чотири класи (у Берліні і Бранденбурзі -- 6) і слугує фундаментом для загальної шкільної освіти. Для поліпшення навчальних результатів існують допоміжні вказівки. Звіт, отриманий в кінці року, відображає підсумки опанування дитиною навчальної програми. При оцінюванні враховують: виконання запланованих завдань, співпрацю на уроці, ведення зошитів, набуття знань, умінь і навичок.

6. Активізація пізнавальної діяльності учнів у початкових школах Німеччини визначається, насамперед, поглибленою диференціацією навчального процесу. Важливими тенденціями освітньої діяльності початкових шкіл є: орієнтація на формування світогляду в молодших школярів, навичок творчої роботи.

Основний засіб організації навчальної роботи учнів на уроці - пізнавальні завдання, які визначаються як завдання, що сприяють набуттю учнями нових знань про об'єкт, спосіб дій або засіб діяльності, спрямованої на удосконалення знань. Завдання на уроці - основа навчальної роботи, одна з її головних ознак, яка визначає хід навчання. Використання пізнавальних завдань для організації навчальної роботи молодших школярів на уроці вимагає наявності в завданнях вказівок на джерела інформації, елементів цікавості та самоперевірки, невеликого обсягу зайвої технічної роботи, відсутності вправ, які вимагають механічного списування, чергування проблемних та навчально-тренувальних завдань, їх розташування у тій послідовності, в якій їх треба виконувати.

У початкових школах Німеччини в центрі уваги вчителя на уроці є організація навчальної діяльності учнів залежно від її змісту і підготовки дітей. Саме це впливає на навчальні результати, розвиток особистості, її емоцій та почуттів.

7. Особливості формування комунікативної культури учнів у початкових школах Німеччини зумовлені потребами суспільства, виробляються під час засвоєння гуманітарних, природничо-математичних і загальних дисциплін. Завдяки спілкуванню діти обмінюються інформацією, розширюють свій кругозір, розвивають інтелект. Комунікація сприяє розвитку почуттів. Формуючи комунікативну культуру учнів у початкових школах, учителі розв'язують ряд завдань з різною метою, зокрема: навчально-тренувальні, щоб діти оволоділи певним вмінням; засвоїли те чи інше правило; пошуково-творчі, щоб розвинути здібності школярів. У процесі комунікації формуються вміння вчитися, шукати і знаходити нові рішення, незвичайні способи досягнення результату, нові підходи для розгляду запропонованої ситуації.

8. Досвід німецької початкової освіти викликає все більший інтерес. Нинішня система освіти в Німеччині вирізняється серед розвинених держав світу. З боку держави освіті приділяється достатня увага.

Головними напрямками початкової освіти Німеччини виступають:

1. Право кожної школи вчити по-різному, мати свою власну методику, свою філософію освіти і концепцію розвитку.

2. Демократизація усіх сфер шкільного життя.

3. Наявність громадсько-державної школи (основа громадського, відкритого суспільства).

4. Школа з новою філософією освіти, новим стилем педагогічного мислення.

Німеччина розвинула справжню систему “виховання культури”, яка задовольняє суспільство. Однією з ознак важливості освіти є безпосередня участь батьків у процесі навчання дітей та створення багатьох комітетів, що контролюють якість освіти. Для існування системи освіти, подібної до німецької, потрібно, щоб соціально-економічна структура суспільства визначила важливість системи освіти. Для Німеччини високий рівень освіти -- запорука успіху в майбутньому.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кашуба О.М. Нове осмислення проблеми планування навчального процесу початкових шкіл ФРН // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: педагогіка. - 2000. - №2. - С. 129 - 132.

2. Кашуба О.М. Організація навчального процесу в початкових школах Німеччини.- Тернопіль: Ліком, 1998.- 121с.

3. Кашуба О.М. Проблема оцінки в німецькій початковій школі: проблеми і перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: педагогіка. - 2000. - №3. - С. 59 - 67.

4. Кашуба О.М. Розвиток творчих здібностей учнів у початковій школі ФРН // Освітянин. - 1998. - №2. - С. 60 - 62

Размещено на Allbest.ru