Формування в майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. У системі професійної підготовки вчителів української мови та літератури одне з провідних місць займають курси української літератури та методики її викладання, основне завдання яких полягає в тому, щоб забезпечити фахову підготовку майбутнього вчителя, сучасний рівень його теоретичних знань та ґрунтовних практичних умінь і навичок, високу професійну майстерність. Особлива роль у цьому процесі відводиться творам історичної тематики. Незаперечним є той факт, що в процесі роботи над такими творами та їх образами-персонажами потрібне керівництво вчителя, а для цього необхідна відповідна підготовка майбутнього педагога-словесника.

Сучасні умови національного відродження вимагають підготовки вчителя нового типу, інноваційних підходів, нових методичних технологій у розкритті самого змісту художніх творів взагалі і особливо історичної тематики. Йдеться про опанування майбутніми фахівцями відповідного літературознавчого матеріалу, методичних здобутків сучасної науки, які мають забезпечувати якісне формування їхньої професійної майстерності, зокрема вмінь аналізувати образи-персонажі історичних творів під час роботи з учнями загальноосвітньої школи.

Успішне розв'язання проблеми формування у студентів вищих навчальних закладів (далі ВНЗ) умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів на історичну тематику - це не тільки суто методична технологія. Оволодіння цими вміннями - це і процес збагачення студентської молоді різносторонніми знаннями, і формування її наукового світогляду, компетентності, ерудиції, професіоналізму, національної свідомості.

Сказане вище дає підстави стверджувати, що важливим компонентом у структурі літературної освіти вчителя є знання та вміння, пов'язані з аналізом образів-персонажів літературних творів історичної тематики. Як показує огляд наукової та методичної літератури, саме ця проблема недостатньо представлена в сучасному літературознавстві, курсах української літератури та методики її викладання в педагогічному закладі.

Її актуальність пов'язана не тільки з раціоналізацією діяльності вищої школи, а й з інтеграцією, гуманізацією та професіоналізацією навчального процесу. Практика показує, що дипломовані спеціалісти йдуть у школу з ґрунтовними знаннями, але без достатніх професійних умінь, необхідної літературно-методичної підготовки до аналізу образів-персонажів, зокрема логіки і методики їх характеристик, комплексного застосування методів і прийомів їх аналізу, інтеграції літературних знань з методикою та іншими джерелами інформації про історичний образ-персонаж.

Більшість методичних досліджень з проблеми аналізу образу -персонажа стосуються загальноосвітньої школи, роботи уже працюючого вчителя. Так, Є.А. Пасічник вказує, що вчителі під час аналізу творів різних літературних жанрів часто практикують одноманітні форми та методичні прийоми, одну і ту ж схему аналізу образу-персонажа: змалювання письменником зовнішності персонажа; зображення його вчинків, відтворення його думок і почуттів; показ ставлення його до інших персонажів; розкриття характеру за допомогою різних прийомів (пейзажі, описи речей, мовна характеристика тощо); ставлення автора до свого героя; типовість образу, його пізнавальне і виховне значення. Методист відзначає, що не слід під час вивчення образів-персонажів дотримуватися лише цієї схеми, щоб не перетворювати її у шаблон, який сковує творчі можливості вчителя та учнів.

Розв'язання порушеної проблеми забезпечить не тільки якісне накопичення майбутніми філологами знань про життя і діяльність історичних постатей, через які, власне, письменник розкриває зміст твору, а й сприятиме розумінню ними конкретного художнього образу-персонажа, його національної свідомості та самосвідомості, світоглядних національних позицій, дозволить реалізувати виховні потенції образів-персонажів, а також забезпечить формування професійних навичок вироблення відповідних якостей у школярів загальноосвітньої школи за умови педагогічної та методичної компетентності, ерудиції і професіоналізму, національної визначеності, живого літературного слова педагога.

Невирішеність порушеної проблеми в навчальних програмах вищих педагогічних закладів, методичних посібниках, літературознавчих, психолого-педагогічних та методичних доробках вітчизняних учених, недостатня методична підготовка вчителів до аналізу образів-персонажів літературних творів на історичну тему, про що свідчать результати констатуючого зрізу, зумовлюють актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукової роботи лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України: “Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи (реєстр. № 0100U000046)” та вимог Державної національної Програми “Освіта” (Україна ХХІ століття).

Об'єкт дослідження: навчальний процес з української літератури у вищому педагогічному закладі та формування професійних умінь майбутнього філолога.

Предмет дослідження: методика формування в майбутніх учителів умінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів на історичну тему.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичну систему, спрямовану на формування в майбутніх словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики у вищому педагогічному закладі.

Гіпотеза дослідження: рівень формування в майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів на історичну тему підвищиться, якщо:

- вони оволодіють знаннями жанрової специфіки та особливостей історичної художньої романістики;

- засвоять сутність поняття "образ", його різновиди та складові компоненти, специфіку художнього образу-персонажа творів історичної тематики та логіку їх аналізу, осмислять значення, педагогічну доцільність професійних умінь аналізу;

- робота студентів буде спрямована на осмислення відображеного в художньому творі певного історичного періоду і сприйняття його сучасним читачем-студентом;

- буде розроблено і застосовано методичну систему формування в майбутніх учителів умінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики;

- використовуватимуться активні форми і методи навчальної та позанавчальної діяльності студентів, пропонуватимуться проблемні ситуації, які стимулюватимуть студентів під час роботи з історичним художнім образом-персонажем висловлювати свої думки, власні судження про вчинки, дії, життєву позицію образу-персонажа, давати їм оцінку;

- враховуватиметься принцип міжпредметних зв'язків;

- навчальні програми ВНЗ із вступу до літературознавства, теорії та історії літератури будуть спрямовані на вивчення літературознавчих понять, пов'язаних з аналізом історичного художнього образу-персонажа та формування професійних умінь і навичок.

Для реалізації мети дослідження ставилися такі завдання:

- проаналізувати сучасний стан проблеми в науково-теоретичній та навчально-методичній літературі;

- вивчити сучасну практику роботи ВНЗ та школи з аналізу художніх образів-персонажів літературних творів історичної тематики;

- визначити педагогічні засади та вихідні позиції формування вмінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики;

- розробити експериментальну методичну систему формування вмінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики під час вивчення студентами історії української літератури у ВНЗ;

- обґрунтувати доцільність застосування розробленої і перевіреної експериментальним шляхом методики формування в майбутніх учителів національної школи вмінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів на історичну тему.

Методологічною основою дисертаційної роботи є праці відомих літературознавців в Україні (М. Жулинський, В. Яременко, В. Дончик ) та за її межами (Д. Донцов, Ю. Шерех), методистів-дослідників проблеми аналізу образів художніх творів (О. Слоньовська, А. Ситченко, О. Забарний), психологів (В. Кан-Калік, О. Леонтьєв, Г. Костюк, І. Бех), нормативні документи про освіту та перспективи її розвитку.

У дослідженні застосовуються теоретичні та емпіричні методи: аналіз психологічної, педагогічної, фахової літератури, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, зіставлення, моделювання, констатуючий зріз, анкетування, бесіда, формуючий та контролюючий експерименти, статистична обробка даних, методи перевірки та оцінки робіт студентів.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось на базі педагогічного і філологічного факультетів Глухівського державного педагогічного інституту імені С.М. Сергєєва-Ценського та Могилів-Подільського (м. Могилів-Подільський) і Барського (м. Бар) консультпунктів, а також серед студентів Донецького, Миколаївського, Сумського, Чернігівського, Черкаського університетів й учителів-філологів Сумської, Хмельницької, Вінницької, Донецької, Черкаської областей, міста Глухова і Глухівського району. Всього експериментальною роботою було охоплено 360 чоловік.

1. Науково-методичні основи формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики

З'ясовуємо суть поняття "історичний художній образ-персонаж" та особливості історичного роману в літературознавстві, стан проблеми в літературознавчих працях та методиці викладання літератури, психолого-педагогічні та методичні основи формування в майбутніх учителів української літератури вмінь аналізу, розглядаємо специфіку загальнопедагогічних умінь у порівнянні з професійними.

Науковою основою діючої методики роботи над образом-персонажем є дослідження вчених Ф.І. Буслаєва, В.І. Водовозова, В.Я. Стоюніна, М.О. Рибникової, В.В. Голубкова, М.І. Кудряшова, О.І. Рев'якіна, Н.А. Сосніної, С.А. Венгерова, Н.А. Котляревського, О.О. Потебні, В.В. Данилова, І.Б. Бровка, М.М. Соколова та ін. У їхніх працях вивчення образів-персонажів та їх аналіз пов'язується з життям, розв'язанням соціальних проблем дійсності, використанням різноманітних джерел інформації про образ-персонаж тощо.

Різні методичні аспекти викладання літератури в школі з досліджуваної проблеми розглядали М.О. Бандура, Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко, О.Ю. Богданова, М.І. Кудряшов, О.Р. Мазуркевич, В.Я. Неділько, Є.А. Пасічник та інші. Творчі пошуки Н.Й. Волошиної, Н.Д. Молдавської, Б.І. Степанишина, Н.М. Сафонової, З.О. Шевченко, Л.А. Симакової та інших науковців допомагають збагнути роль образних засобів, асоціацій, втілених в образи узагальнень, рис характеру образів-персонажів, своєрідного соціуму, в якому вони живуть і діють.

Усі ці дослідження стосуються роботи уже працюючого в школі вчителя-словесника. Здебільшого вчителі користуються схемою, поданою на 2-й сторінці автореферату. Вони не враховують специфіки жанру історичного художнього роману та його образів-персонажів й особливостей їх аналізу, тому що цьому не приділялася належна увага під час їхнього навчання у вищому педагогічному закладі. Аналіз чинних програм з історії української літератури, вступу до літературознавства, теорії літератури ВНЗ показує, що вони недостатньо спрямовані на розв'язання проблеми професіоналізації навчального процесу. Дипломовані спеціалісти зорієнтовані більше на ґрунтовні літературні знання, а не на формування певних професійних умінь, в тому числі аналізувати образи-персонажі літературних творів на історичну тему.

Майже зовсім бракує науково-методичних досліджень, що стосуються специфіки формування поняття "образ-персонаж художнього твору на історичну тему", розкриття педагогічних основ його аналізу, створення методичної системи формування вмінь аналізувати образи-персонажі майбутніми працівниками загальноосвітньої школи України.

У школі вивчається література, у ВНЗ - історія літератури. Це означає, що головна мета навчання у школі - на ґрунті знань найхарактерніших творів та явищ літератури, найяскравіших постатей творців літературного процесу прищепити дітям високий художній смак, сприяти формуванню ідейно-естетичних гуманістичних ідеалів, розуміння органічного зв'язку правди й краси, добра й зла, високого, прекрасного і потворного, національної літератури як органічної цілісності світового мистецтва слова. У ВНЗ, що мають головним завданням готувати фахівців, вивчається уся повнота літературного розвитку, тому знання і вміння студентів повинні формуватися на значно вищому інтелектуальному та понятійному рівні, зокрема знання і вміння, пов'язані з аналізом художніх образів-персонажів історичної романістики. Зважаючи на це, виділяємо такі вміння:

- визначати жанрову специфіку, особливості становлення та розвитку історичної романістики;

- розкривати зміст понять "образ", "художній образ", "художній образ-персонаж", "історичний художній образ-персонаж" тощо;

- визначати аспекти аналізу історичних художніх образів-персонажів (історичний, національний, загальнолюдський, історико-функціональний);

- виявляти ознаки методу письменника, проникати в творчу лабораторію митця, його працю;

- враховувати і зіставляти під час роботи наукову інформацію про історичну постать з її художнім зображенням у творі;

- виділяти портретну характеристику (з'ясовувати її роль), прийоми зображення внутрішнього стану образу-персонажа, оцінювати мотиви його поведінки, вчинки, думки для вироблення чіткого уявлення про нього;

- визначати загальнолюдські та національні якості історичного художнього образу-персонажа;

- зіставити історичний художній образ-персонаж з життям, інтерпретаціями в різних творах, бачити в ньому відображення певних рис історичної епохи, людських відносин, розуміти ставлення автора до образу-персонажа, відповідних життєвих явищ, оцінювати його з позиції сучасності, висловлювати особисте ставлення до нього.

У літературознавчих дослідженнях історичний образ-персонаж розглядається як духовність народу, втілена в матеріальний світ у складній системі проявів. Це поняття концентрує аспекти літературознавчого, лінгвістичного, психологічного, педагогічного, соціального, політичного, філософського характеру. Образ-персонаж літературних творів історичної тематики виявляється, як стверджують літературознавці, в зображенні зовнішності, характеру, вчинків, поведінки, ставлення до оточення, звичаїв, обрядів, традицій, релігійних та філософських поглядів, мови, світосприйняття; він, як правило, носій народних ідеалів, борець за свободу і щастя народу.

Історичні образи-персонажі мають різні джерела походження - міфологічні, релігійно-канонічні, фольклорні, історичні, зрідка - власне літературні. Найдавніші з них зародились ще на стадії міфічного мислення людей і були пов'язані з їхніми віруваннями в надзвичайну, незрозумілу для них силу природи, могутність якої вони ототожнювали з образами богів та міфічних героїв. Згодом виникають образи, в яких міфічно-релігійний матеріал поєднується з історичним. Кількісно найменшою групою історичних образів є образи власне літературного походження. Відтак літературні першоджерела образів часто закорінені у фольклорі, в певному фольклорному протосюжеті чи протообразі або синтезовані з різних фольклорних складників.

Ознаки історичного художнього образу-персонажа:

історичний образ (як правило) борець за свободу і щастя народу;

історичний образ - це носій народних ідеалів, його духовності, що втілена в матеріальний світ у складній системі проявів;

історичний образ не є результатом суто індивідуальної творчості письменника, його першоджерела мають різне походження;

історичний образ - це художнє пізнання і відтворення елементів об'єктивної істини, відображення важливих особистісних і соціальних ситуацій та типів, діалектична єдність вічного, незмінно важливого і гостро сучасного;

в історичному образі майже завжди має місце елемент осучаснення, зацікавлення образом виникає тоді, коли він в основі своїй не застарів і відповідає ідейним, психологічним, художнім потребам сучасності, а закладені в ньому філософські проблеми набувають особливої актуальності;

історичний образ пов'язаний з особливою формою відображення життя, в якій сконцентровані авторський світогляд, індивідуальність, розуміння і оцінка історичних умов.

Отже, історичний образ-персонаж - це змальована письменником засобами художнього слова на основі різноманітних джерел реальна чи вигадана історична постать, яка відіграла або могла б відігравати певну роль в історії свого народу, і через яку автор розкриває події відповідної епохи та її діячів.

2. Експериментальна методика формування в майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики під час вивчення української літератури у вищому педагогічному навчальному закладі

Обґрунтовуємо теоретичні засади дослідно-експериментальної роботи, зясовуємо рівень розуміння студентами та вчителями загальноосвітніх шкіл літературознавчих та методичних понять, повязаних з аналізом образів-персонажів історичних прозових творів, визначаємо основні аспекти та напрямки аналізу, пропонуємо методичну систему формування в майбутніх учителів практичних умінь аналізу історичних образів-персонажів, подаємо результати дослідно-експериментальної роботи.

Для того, щоб з'ясувати рівень розуміння студентами літературознавчих та методичних понять, повязаних з аналізом образів-персонажів історичних прозових творів було проведено констатуючий зріз серед студентів перших та випускних курсів філологічних факультетів Глухівського педінституту, Донецького, Миколаївського, Сумського, Чернігівського, Черкаського університетів. Загальна кількість опитаних студентів 250 чоловік. Основні питання анкети: 1. У чому, на вашу думку, полягає специфіка художнього твору на історичну тему? 2. Які функції виконує художній історичний твір та його образи-персонажі? 3. Як ви розумієте поняття "історичний художній образ-персонаж"? 4. Які суттєві компоненти та аспекти аналізу історичного художнього образу-персонажа ви можете назвати? Опитування засвідчило, що майбутні філологи недостатньо володіють літературознавчими поняттями (історичний образ-персонаж, функції історичного образу-персонажа, напрямки та компоненти аналізу образу-персонажа), комплексом знань, необхідних для аналізу образу-персонажа, логікою та методикою його аналізу, вміннями комплексно застосовувати методи і прийоми аналізу, поєднувати літературні знання з системою професійних умінь, інтегрувати відомості про образи-персонажі на основі міжпредметних зв'язків (історія, мистецтво, культура, фольклор), майже не бачать за персонажем його творця, авторської позиції та стилю, не розкривають проблем, що поставлені у творі й пов'язані з образом-персонажем, чітко не виділяють виховні можливості образу-персонажа, його історико-функціональну роль та загальнолюдські й національні виміри. Відносно кращим був рівень відповідей випускників, що, на наш погляд, пов'язано із їх загальнопедагогічною та методичною підготовкою в умовах навчання у ВНЗ.

Недоліки практики підготовки вчителя-філолога знаходять віддзеркалення і в практиці роботи загальноосвітньої школи. Анкетування вчителів-словесників Сумської, Хмельницької, Вінницької, Донецької, Черкаської областей, міста Глухова і Глухівського району (Загальна кількість опитаних 50 чоловік) допомагає з'ясувати труднощі, що виникають у них під час роботи над історичними художніми образами-персонажами.

Ці труднощі зумовлені об'єктивними і суб'єктивними факторами: недостатнє розуміння своєрідності роботи над історичним образом-персонажем, низький рівень обізнаності з результатами наукових досліджень, пов'язаних з образом-персонажем, історичною епохою, в умовах якої він жив і діяв, творчою лабораторією письменника, менталітетною основою образу-персонажа, його духовною сферою та життєвою основою, слабка методична підготовка з питань аналізу історичного образу-персонажа. Вчителі порівняно краще орієнтуються у специфіці та функціях історичного літературного твору, проте не всі можуть глибоко і всебічно з'ясувати зміст поняття "історичний художній образ-персонаж".

Спостереження на заняттях з літератури під час вивчення художніх творів історичної тематики дозволило виділити такі недоліки аналізу образів-персонажів: основна увага звертається на з'ясування рис характеру і вчинків, значно менша увага приділяється розкриттю мотивів, що зумовлюють їх діяльність; не розкриваються світоглядні позиції, переконання, життєва спрямованість образу-персонажа; більшість учителів не мають чіткого поняття про основні структурні компоненти історичного образу-персонажа.

Матеріали попередньо проведеного констатуючого зрізу показують, що слабкою ланкою в системі літературної підготовки майбутнього вчителя є недостатня обізнаність з методикою формування умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики. У вчителів бракує знань та вмінь визначати основні шляхи і напрямки аналізу історичного образу-персонажа, найголовніші його аспекти.

Аналіз цих результатів дає змогу стверджувати, що методична підготовка майбутнього вчителя-словесника до роботи над змістом i образами-персонажами літературних творів історичної тематики в умовах школи повинна бути глибокою i різнобічною ще під час фахової підготовки у ВНЗ. У процесі вивчення курсу української літератури та методики її викладання на першому плані має стояти не тільки екстенсивне, кiлькiсне накопичення літературних знань майбутніми педагогами, а й завдання, спрямовані на розгляд педагогіки предмета, на формування особистості, розвиток умінь продуктивно працювати з художнім твором, входити у спiвтворчiсть не тільки з учнем, а й письменником, на розширення самостійних можливостей студента як у сфері збагачення літературних знань, так i в розвитку здібностей їх осмислювати, вмінь правильно орієнтуватися в обсязі художнього матеріалу, визначати його соцiально-етичну та морально-естетичну спрямованість. Це дасть змогу реально оцінювати твір i його образи - персонажi з погляду національних проблем сучасності та використовувати їх у процесі формування високої духовності, національної свiдомостi та самосвідомості нашої молоді.

Формуючий експеримент проводився серед студентів Глухівського педагогічного інституту, Могилів-Подільського та Барського консультпунктів під час занять із вступу до літературознавства, теорії літератури, історії української літератури, методики викладання літератури. На його основі в дисертації висвітлюються вихідні позиції методики формування в майбутніх педагогів умінь аналізувати історичні образи-персонажі, охарактеризовано форми і методи роботи над ними, що є передумовою ефективного формування умінь аналізу, представлено дослідну методичну систему вироблення у студентів цих умінь.

Важливим етапом у методиці їх формування є визначення аспектів аналізу, суттєвими з яких, на наш погляд, є: історичний, загальнолюдський, національний та історико-функціональний. У відповідності до них визначаємо типи і структуру вмінь, систему навчальних і позанавчальних форм та методів організації навчання майбутніх словесників.

Урахування відповідних аспектів аналізу дає можливість більш глибоко сприймати історичний образ-персонаж, зясувати його суть та життєву основу, технологію творення, зрозуміти образ-персонаж у контексті його історичного розвитку та взаємозв'язку з іншими літературними аналогами, розкрити суспільну спрямованість образу-персонажа, осмислити його семантику, менталітетну основу, національний характер, проникнути у внутрішній світ образу-персонажа, виявити власну оцінку та судження, показати його життєвість та виховні можливості. Виходячи з діалектики й логіки пізнання, розглядаємо аналіз історичного художнього образу-персонажа як уявне розчленування його на своєрідні складові частини, виділення істотних ознак, синтезування їх в єдине ціле.

На нашу думку, в такій важливій частині аналізу, як інформація про істотні ознаки образу, необхідно звертати увагу на такі компоненти української духовності, як національна психологія, національний характер і темперамент, національний спосіб мислення, мораль, етика, естетика, народна правосвідомість, національний світогляд, ідеологія, свідомість і самосвідомість, національна культурна і філософська спрямованість.

Виходячи з сутності змістової характеристики аспектів аналізу образу-персонажа та правила, що учитель української літератури повинен із маси історичних явищ і фактів відбирати ті, які відображають основні закономірності, тенденції, найбільш типові і характерні як для самого літературного твору, так і для його образів-персонажів, визначаємо основні напрямки аналізу історичного художнього образу-персонажа І. Мазепи, змальованого в дилогії М. Старицького та романі Б. Лепкого.

У структурі діяльності педагога вирішальне значення мають знання і вміння. Враховуючи це, в системі аналізу образу-персонажа І.Мазепи виділяємо такі компоненти: знання про образ-персонаж, уміння аналізувати, творчі роботи, пізнавальні завдання для формування вмінь аналізу образу-персонажа майбутніми словесниками.

Так, працюючи над історичним художнім образом-персонажем І. Мазепи за романом М. Старицького "Молодість Мазепи", визначаємо таку систему знань про його історичну постать:

- знання родоводу І. Мазепи;

- знання чинників формування особистості І. Мазепи в молоді роки;

- знання світоглядних передумов життя й діяльності І. Мазепи;

- знання життєвих університетів І. Мазепи та причин остаточної переорієнтації його поглядів;

- знання особистісних якостей Мазепи в молоді роки;

- знання позицій Івана Мазепи щодо боротьби українського народу за незалежність в часи деградаційних процесів, руїни рідного краю.

Орієнтуючись на подані нами загальні уміння аналізу, визначаємо такі вміння аналізу історичного художнього образу-персонажа молодого І. Мазепи:

- уміння показати і зясувати роль таких чинників формування особистості І. Мазепи, як сімейне виховання, служба в польського короля;

- уміння показати роль родоначального світла козацького хутора;

- уміння розкрити красу зародження світлого, ніжного кохання Мазепи і Галини;

- уміння скласти моральну характеристику молодого Івана Мазепи;

- уміння показати позицію І.Мазепи у ставленні до шляхти, народу та його ворогів;

- уміння показати світ захоплень молодого Мазепи;

- уміння розкрити надії, сподівання, життєві, устремління Мазепи.

До заняття подаємо також тематику творчих робіт та завдань:

Тепло отчого дому. Материнська сповідь та любов до сина.

Політична та життєва школа І. Мазепи.

Любов до рідної землі та природи.

Хуторські задоволення І. Мазепи.

Краса стосунків Мазепи і Галини.

Мужність, воля, твердість духу.

Народна мудрість в устах Мазепи.

І.Мазепа устами людей. (Можна інші).

За подібною схемою працюємо в інших напрямках аналізу образу-персонажа І.Мазепи. Робота над образом-персонажем І. Мазепи з урахуванням усіх зазначених вище аспектів та напрямків проводиться у системі спеціально відведених занять, тематику яких подаємо нижче:

Тема заняття: Особливості та жанрова специфіка історичної романістики.

Тема заняття: Жанрова специфіка історичних художніх образів-персонажів.

Тема заняття: Життєвий і творчий шлях М. Старицького.

Тема заняття: Життєві та політичні шляхи-дороги молодого І. Мазепи.

Тема заняття: Образ І. Мазепи в романі М. Старицького "Молодість Мазепи".

Тема заняття: Образ І. Мазепи в романі М. Старицького "Руїна".

Тема заняття: Життєвий і творчий шлях Б. Лепкого.

Тема заняття: Основні віхи життя і діяльності І. Мазепи як гетьмана України.

Тема заняття: І. Мазепа - гетьман України (За романом Б. Лепкого Мазепа").

Формування умінь аналізувати образи-персонажі пов'язуємо з різноманітними напрямками, формами та методами пізнавальної роботи. Цій пізнавальній роботі має передувати визначення рівня та глибини знань майбутніх учителів про історичний образ-персонаж, уміння аргументовано підходити до нього. У самій методиці формування умінь аналізу важливе місце займає активно-практична робота. Розв'язуючи поставлену в дослідженні проблему, включаємо в лекції, семінарські та практичні заняття з української літератури різні види пізнавальної роботи над образом-персонажем, творчі самостійні роботи студентів, пошуково-дослідницьку діяльність, різноманітні практичні вправи літературного спрямування, розмаїття форм і методів навчання, що наявні в сучасних методиках і допомагають пізнати основні структурні компоненти образу-персонажа, логіку його аналізу, основні напрямки методики, зокрема методики формування в майбутніх учителів умінь аналізувати образи-персонажі літературного твору історичної тематики.

Під час проведення формуючого експерименту було визначено три рівні знань студентами літературознавчих і методичних понять, повязаних з аналізом історичних образів-персонажів та вмінь застосовувати їх у практичній діяльності:

1-й рівень - ґрунтовні знання літературознавчих понять та методичних аспектів і компонентів, повязаних з аналізом історичного художнього тексту та його образів-персонажів, аргументоване розкриття їх суті та особливостей; уміння творчо використовувати набуті теоретичні знання та практичні уміння під час усного аналізу та самостійних письмових робіт;

2-й рівень - неповні знання змісту літературознавчих понять та методичних шляхів аналізу, недостатня аргументація їх використання, окремі помилки під час усної роботи та в творчих письмових роботах, де аналізувався історичний художній твір та його образи-персонажі;

3-й рівень - слабкі теоретичні знання літературознавчих понять, методичних шляхів та напрямків аналізу, відсутність належної аргументації їх змісту та використання, низький рівень практичних умінь аналізу історичних художніх творів та їх образів-персонажів.

Протягом усього періоду вивчення курсів української літератури та методики її викладання практикувалися завдання пізнавально-творчого характеру, які давали можливість розвивати в студентів уміння визначати істотні характеристики образу-персонажа, його життєву позицію, основні структурні компоненти аналізу. Ці завдання є своєрідним синтезом теоретичних знань і практичних умінь. Вони спрямовані на пізнання образу-персонажа, збір інформації про нього, оволодіння вміннями аналізувати літературні першоджерела, орієнтуватися в бібліографічних виданнях, пов'язаних з образом-персонажем, синтезувати інформацію, готувати повідомлення, робити огляди відповідної літератури, давати їй короткий аналіз. Такі завдання дають змогу конкретно осмислити образ-персонаж, більш ефективно моделювати компоненти його аналізу. Знання, одержані студентами, стають основою їх рефератів, курсових, дипломних робіт.

Творчі роботи студентів-випускників контрольної та експериментальної груп оцінювалися нами за прийнятими в дидактиці критеріями оцінювання (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). Результати оцінювання творчих студентських робіт наводимо у зведеній таблиці.

Порівняння результатів контрольної (якісна успішність становить 46 %) та експериментальної (якісна успішність становить 83 %) груп доводить ефективність розробленої нами системи роботи з формування вмінь аналізу образів-персонажів художніх творів історичної тематики в майбутніх учителів-словесників.

Виконання завдань дослідницького плану пов'язуємо з роботою проблемних студентських груп, які працюють у відповідності з темою нашого дослідження. Різноманітні варіанти розв'язання вчителями проблеми аналізу історичних образів-персонажів студенти спостерігають під час проходження педагогічної практики. Вони також виконують творчі завдання, що є важливим шляхом формування умінь аналізу.

На наш погляд, виконанню практичних завдань повинні передувати чітке визначення мети, вивчення необхідних теоретичних положень, установки методичного характеру (як виконувати?), обговорення та аналіз результатів виконання попередніх практичних завдань. У процесі практичної діяльності майбутні вчителі засвоюють конкретні дії, що й складають структуру вмінь. Сама ж практична діяльність спрямована на формування умінь аналізу повинна включати такі взаємопов'язані структурні елементи, як оволодіння знаннями про історичний образ-персонаж, ознайомлення з напрацюваннями вчителів та методистів з питань аналізу образів-персонажів літературних творів на історичну тему, організація роботи з реалізації експериментальної методики формування в майбутніх учителів умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики.

Розглянута методична система охоплює весь період підготовки майбутнього філолога (1-5 курси) і має такі взаємоповязані етапи:

- початковий - опанування студентами основних літературознавчих понять, напрямків та аспектів, необхідних для аналізу історичного образу-персонажа;

- основний - проведення роботи з формування вмінь аналізувати образи-персонажі історичних художніх творів (образу-персонажа І.Мазепи);

- завершальний - організація самостійного виконання студентами комплексу творчих робіт, повязаних з основними напрямками та аспектами аналізу історичного образу-персонажа.

У дисертаційному дослідженні враховано думки та пропозиції багатьох учених і методистів щодо більш широкого використання принципу історизму в процесі формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики, орієнтації на ментальну основу образу-персонажа, його загальнолюдські, національні та моральні якості.

Дослідження підтверджує, що формування вмінь аналізу історичних образів-персонажів майбутніх словесників значною мірою залежить від усвідомлення ними суті відповідних літературознавчих понять, зокрема поняття "історичний образ-персонаж", його специфіки в порівнянні з поняттям "художній образ-персонаж", розуміння взаємозвязку загальнопедагогічних умінь та специфічно-професійних, повязаних з діяльністю майбутнього філолога, усвідомлення напрямків, основних аспектів та компонентів аналізу, розуміння історичного фону, життя, дій, вчинків, життєвої позиції образу-персонажа, змісту історичних подій, до яких причетний чи непричетний образ-персонаж, усвідомлення його соціальної ролі та значення.

методичний педагогічний художній літературний

Висновки

- формуванню в майбутніх словесників умінь аналізу образів-персонажів художніх історичної тематики сприяють знанння про художню творчістю письменника та її специфіку, розуміння його творчої лабораторії та змісту літературознавчих понять, уміння включати в художнє полотно письменника науково-історичну інформацію, яка стосується образу-персонажа, реалізовувати міжпредметні зв'язки;

- ефективне формування вмінь аналізувати історичні художні образи-персонажі залежить від розуміння майбутніми словесниками художньої інтерпретації образу-персонажа в творах різних письменників, його оцінки, поданої в науково-історичних дослідженнях;

- аналіз історичних образів-персонажів необхідно будувати відповідно до логіки вивчення, визначеної навчальною програмою з курсу української літератури у ВНЗ, з орієнтацію на шкільну програму та структуру аналізу образу-персонажа;

- визначальними під час аналізу образів-персонажів літературних творів історичної тематики є вміння реалізовувати такі аспекти аналізу: історичний (повязаний з принципом історизму), загальнолюдський та національний (повязаний з визначенням ментальної основи образу-персонажа), історико-функціональний (повязаний з оцінкою образу, розкриттям його педагогіки, визначенням ролі у суспільному розвитку, позицією особистості майбутнього філолога);

- результати формування вмінь аналізу історичного образу-персонажа значною мірою залежать від запропонованого в нашому дослідженні комплексу творчих завдань, які виконують майбутні словесники під час роботи над образом. Ці завдання повязані з реалізацією принципу історизму, напрямками та аспектами аналізу образу-персонажа літературного твору історичної тематики;

- розроблені критерії оцінки рівня сформованості вмінь аналізувати образи-персонажі в майбутніх філологів дали змогу підтвердити ефективність нашої експериментально-дослідної методики, про що свідчать результати письмових творчих робіт, проведених у контрольній та експериментальній групах.

В аспекті порушеної проблеми повинна удосконалюватись методика викладання української літератури, зокрема методика формування вмінь аналізувати історичні образи-персонажі. Апробація підтвердила необхідність упровадження запропонованої методичної системи формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики. Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики у майбутніх філологів. У ньому, на наш погляд, розглянуто один із можливих, більш ефективних підходів її вирішення. Подальшу дослідницьку роботу вбачаємо в таких напрямках: удосконаленні тематики спецкурсу з питань роботи над специфікою історичного художнього твору та його образами-персонажами; розробці методичних рекомендацій з питання здійснення міжпредметних звязків під час роботи над історичним художнім твором та його образами-персонажами.

Література

1. Гриневич В. Особливості формування у майбутніх учителів аналізувати образи-персонажі літературних творів (За романом Б.Лепкого "Мазепа") // Українська література в загальноосвітній школі. - 1999. - № 3. - С.55-62.

2. Гриневич В. До питання формування у майбутніх учителів умінь аналізу образів-персонажів літературних творів (На матеріалі історичної прози) // Наукові записки // Серія: педагогіка і психологія // Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. - 1998. -№5. - С.48-55.

3. Гриневич В. Формування умінь аналізу образів-персонажів художніх творів історичної тематики в майбутніх словесників // Українська література в загальноосвітній школі. - 2000. - № 2. - С.35-45.

4. Гриневич В. Система роботи з формування у майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики // Українська література в загальноосвітній школі. - 2001. - № 1. - С.20-25.

5. Гриневич В. Педагогічні вміння як основа формування літературознавчих умінь майбутнього вчителя-словесника // Теоретичні питання освіти та виховання // Збірник наукових праць. - Київ: Видавництво КДЛУ. - 2000. - № 10. - С.63- 65.

6. Гриневич В. Національний і загальнолюдський аспекти формування у майбутніх учителів умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне - 2000.- № 11.- С. 39-43.

7. Гриневич В. Формування у молодших школярів навичок аналізувати образи літературних творів // Здобутки і перспективи початкової школи (Тези доповідей науково-практичної конференції). - Глухів, 1996. - С.97-99.

Размещено на Allbest.ru