Теорія та практика сімейного виховання у Великій Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський державний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Теорія та практика сімейного виховання у Великій Британії

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Демченко Олександра Йосипівна

Луганськ 2001

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)” одним із пріоритетних напрямів виховання ставить “розроблення теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду”; “організацію родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків” ¹ Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”// Освіта.- 1993.- № 44, 45, 46.. Відкритість сучасного українського суспільства, розширення діапазону його спілкування з іншими народами, повернення України на міжнародний шлях розвитку світової цивілізації дають можливість національній системі виховання збагатитися кращими здобутками світової культури. Незаперечним є факт, що загальнолюдські цінності ніколи не втрачають своєї актуальності й дієвості, слід лише вміло обрати і знайти методи їх застосування на національному ґрунті. Стосовно цього особливої уваги заслуговує вивчення досвіду Великої Британії, в якій впродовж багатовікової історії склалася національно-самобутня, добре сформована і перевірена життям система сімейного виховання підростаючого покоління, наділена як загальнолюдськими, так і власними творчими здобутками. Вона стала основою успіху Великої Британії в економічному, політичному та суспільному житті. Виважене, творче засвоєння британського досвіду, на наш погляд, може стати важливим чинником зміцнення інституту української сім'ї, удосконалення форм і методів виховання в ній підростаючого покоління, що є особливо актуальним в умовах творення та національно-культурного відродження України.

Стан наукової розробки проблеми. Історіографія наукових досліджень проблем сімейного виховання свідчить про їх важливість на всіх етапах історичного розвитку і в усіх народів.

Великий чеський педагог Я.А. Коменський обґрунтував ідею “материнської школи”, спираючись на досвід сімейного виховання. Спробу побудувати сімейну педагогіку як частину соціальної педагогіки робили світові класики Ф. Рабле і Ж.-Ж. Руссо. Відомий швейцарський педагог Й.Г. Песталоцці створив “Книгу для матерів”, узагальнивши досвід народної педагогіки.

Значний вклад у розробку питань сімейного виховання зробили вітчизняні вчені Г.С. Сковорода, О.В. Духнович, Т.Г. Шевченко, К.Д. Ушинський, Г. Ващенко, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, М.Г. Стельмахович, В.Г. Постовий, Т.О. Алексєєнко та інші.

Серед британських мислителів, педагогів, чиї погляди на цю проблему добре відомі у вітчизняних і зарубіжних педагогічних колах, слід перш за все назвати Т. Мора, Дж. Уінстенлі, Дж. Локка, Г. Спенсера, Е. Берка.

Теорія та практика сімейного виховання у Великій Британії вперше стала об'єктом глибокого конструктивно-критичного аналізу в кінці ХІХ - на початку XX століття. Значний успіх цієї держави в економічному, соціальному й духовному житті змусив тодішніх педагогів, психологів різних країн звернутися до аналізу основних чинників такого прогресу і виділити серед них як найважливіший - відповідно організовану систему виховання. Найбільшу цінність з цих надбань мали праці французьких вчених того часу: Е.Демолена, М.Леклерка, німецького соціолога Л. Візе. Серед слов'янських дослідників привертають увагу роботи О.І. Водовозової, П.В. Єнько, П.Ф. Каптерєва.

Різні аспекти дослідження британської сім'ї та виховання в ній висвітлені в публікаціях таких британських педагогів і соціологів, як: Н. Аберкомбі, Т. Александера, С. Гудмана, Л. Давідофа, Л. Ірвіна, П. Ласлета, Д. Моргана, Д. Невіла, Л. Полок, Р. Флетчера, М. Янга та інших.

Цікаві дані, з точки зору етнографічного матеріалу, що допомагають усвідомити основні критерії у вихованні особливого англійського характеру, містять роботи В.Г. Бєлінського, В.П. Боткіна, М.О. Єрофєєва та інших.

У публікаціях радянського періоду система виховання у британських сім'ях в основному висвітлювалася упереджено, з позицій нищівної критики, як шкідливої буржуазної системи виховання. Винятком, певною мірою, серед них є лише книги В.В. Овчинникова “Корені дуба” (1980 р.) та “Сакура і дуб” (1986 р.), які мають безперечну цінність для вивчення та узагальнення.

Мірошниченко М.Л. у дисертаційному дослідженні (1987 р.) критично аналізує теорію і практику підготовки школярів до сімейного життя в Англії та США з позицій тодішньої радянської педагогіки.

Помітних результатів в опрацюванні окремих важливих питань, що прямо чи опосередковано стосуються теми нашої роботи, досягнуто вченими України лише за останні роки, коли відкрилися можливості ознайомлення з зарубіжним досвідом організації системи виховання. Найбільшої уваги заслуговує монографія Євтуха М.Б., Тадєєвої М.І. “Етнопедагогічні традиції виховання у Великій Британії” (Рівне, 1996 р.), в якій проаналізовані джерела британської етнопедагогіки та традиційні шляхи виховання підростаючого покоління.

Незважаючи на наявність вказаних вище досліджень, процес формування, становлення і розвитку британської сім'ї, специфіка виховання дітей і підлітків упродовж багатовікової історії Великої Британії ще не були предметом спеціального дослідження.

Актуальність і недостатня наукова розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Теорія та практика сімейного виховання у Великій Британії (історико-педагогічний аспект)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відображений у роботі напрям дослідження відповідає державній політиці України, спрямованій на зміцнення української сім'ї і забезпечення реалізації національної системи батьківського виховання дітей, основні положення якого викладені у Державній національній програмі “Освіта (Україна XXI століття)”, концепції “Сім'я та родинне виховання”, розробленій співробітниками лабораторії сімейного виховання Інституту педагогіки АПН України, програмі родинно-національного виховання “Сім'я і діти” (лабораторія сімейного виховання Інституту педагогіки АПН України) та програмі “Школа - родина”, спрогнозованої концепцією “Система національної освіти”, що створена в Інституті українознавства Національного університету імені Тараса Шевченка.

Робота виконана в межах комплексної теми кафедри педагогіки Київського державного лінгвістичного університету “Дослідження проблем вдосконалення системи підготовки вчителя, вихователя у вищій школі у контексті досягнень національної та світової педагогічної науки і освіти”. Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №3 від 13.04.2000).

Об'єкт дослідження: сімейне виховання у Великій Британії.

Предмет дослідження: історичний розвиток теорії та практики сімейного виховання дітей і підлітків у Великій Британії, шляхи піднесення його ефективності на сучасному етапі.

Мета дослідження: комплексна наукова розробка проблеми сімейного виховання підростаючого покоління у Великій Британії та виявлення можливостей використання британського досвіду в Україні. Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

- визначити основні етапи історичного розвитку британської сім'ї, її форми і методи виховання;

- розкрити мету, зміст, традиції та специфіку виховання дітей у британських сім'ях;

- визначити, обґрунтувати та проаналізувати основні етапи організації взаємодії сім'ї та школи у Великій Британії;

- дати науковий аналіз британських програм педагогічної освіти батьків;

- обґрунтувати можливості практичного застосування матеріалів даного дослідження у сімейному вихованні в нашій країні.

Методологічну основу дослідження становить принцип провідної ролі і значення сімейного виховання в процесі становлення особистості, ідея зв'язку національного та загальнолюдського підходів. Дослідження здійснювалося на таких принципах історико-педагогічного пізнання, як: об'єктивність, історизм, науковість.

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети використано такі методи дослідження: вивчення та історико-педагогічний аналіз офіційних джерел і наукової літератури; вивчення, аналіз, синтез фактичного матеріалу та узагальнення досвіду впровадження британських програм педагогічної освіти батьків.

Джерельну базу дослідження складають фонди Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки НАН України ім. В.Стефаника, наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Ів. Франка, наукової бібліотеки Українського національного університету ім. Т.Шевченка, Київського та Львівського філіалів Британської Ради, державні документи уряду Великої Британії з проблем сімейного виховання.

З періодичних видань використано матеріали журналів “Учитель”, “Педагогический сборник”, “Народное образование”, “Образование”, “Педагогическая мысль”, “Советская педагогика”, “Педагогика”, “Рідна школа”, “Педагогіка і психологія”, “Семья и школа” та ін.

Дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі (1996-1997 рр.) здійснювався вибір об'єкта дослідження, визначався ступінь наукової розробки проблеми, проводилося загальне ознайомлення з джерелами та науковою літературою.

На другому етапі (1997-1998 рр.) конкретизувалися тема, мета й завдання дисертаційного дослідження, тривало опрацювання джерел та науково-методичної літератури. Зібрані дані систематизувалися, узагальнювалися.

На третьому етапі (1998-2000 рр.) апробовувалися результати дослідження, осмислювалися та узагальнювалися отримані упродовж попередніх етапів дані, обґрунтовувалися висновки.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що на основі чисельних джерел:

- визначено й обґрунтовано основні етапи та закономірності формування, становлення й розвитку британської сім'ї;

- виявлено найважливіші особливості змісту, принципів, методів і засобів британської системи сімейного виховання;

- введено у науковий обіг невідомі раніше теоретичні ідеї та матеріали з досвіду організації взаємодії сім'ї та школи у Великій Британії;

- здійснено науковий аналіз британських програм педагогічної освіти батьків.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її висновки і положення можуть бути використані у практиці сімейного виховання дітей і підлітків в Україні, формуванні педагогічної культури сучасної української родини, при підготовці навчально-методичних посібників, підручників, хрестоматій з історії зарубіжної педагогіки, в процесі викладання спецкурсів і проведення спецсемінарів з питань сімейного виховання, для здійснення порівняльного аналізу процесу розвитку педагогічної думки і практики народів світу.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що автором вперше зроблено спробу в систематизованому вигляді узагальнити матеріали з проблеми розвитку сімейного виховання у Великій Британії, розкрити його структуру і зміст, виявити особливості практичної взаємодії сім'ї та школи з метою впровадження найефективніших і найоптимальніших його елементів у практику нашої країни.

Вірогідність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною основою його вихідних положень, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів наукового пошуку відповідно до мети і завдань дисертаційної роботи, використанням широкої джерельної бази.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у ході їх обговорення на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Київського державного лінгвістичного університету та Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка в 1998, 1999 та 2000 рр. Основні результати дослідження доповідалися на таких міжнародних науково-практичних конференціях, як: “Організація навчально-виховного процесу в гімназіях України” (Тернопіль, 1998), “Внесок української еміграції у розвиток національних та світових культур” (Тернопіль, 1999).

Основні положення дослідження відображені автором у 12 публікаціях, з них 7 статей у фахових виданнях.

Положення, що виносяться на захист:

- Основні етапи формування британської сім'ї, зміст і методи сімейного виховання органічно пов'язані з історичним поступом британського суспільства.

- Сімейне виховання британців поєднує загальнолюдські риси і національну специфіку.

- Провідна тенденція шкільного виховання у Великій Британії - опора на родинну педагогіку.

- Британські програми педагогічної освіти батьків - один з основних механізмів удосконалення сімейного виховання на сучасному етапі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (247 найменувань, з них 65 іноземними мовами), трьох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 171 сторінка (150 - основна частина).

Основний зміст дисертації

сімейне виховання родинна педагогіка

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, головні завдання, джерела дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значимість роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Становлення та розвиток сім'ї і сімейного виховання у Великій Британії” визначено основні етапи формування британської родини, з'ясовано, як проходила еволюція змісту та методів виховання в ній від найдавніших часів до кінця ХХ століття. Спираючись на положення про безпосередню залежність розвитку сім'ї і традиційних шляхів виховання від історичного поступу британського суспільства, простежуються етапи їх становлення: 1) у стародавньому британському суспільстві; 2) в епоху середньовіччя; 3) до початку і в ранній період промислової революції; 4) у період стрімкого розвитку капіталізму і 5) розділ завершується характеристикою сучасної британської родини, її форм та основних функцій. Така історична ретроспекція дала можливість виділити традиційні особливості, що накладають специфічний національний відбиток на зміст, основні принципи та методи, пріоритетні напрями сімейного виховання сьогодні.

У розділі наведені факти життєвого устрою та побуту стародавньої патріархальної і середньовічної британської родини. Відсутність на цих етапах чіткої концепції дитинства фактично зводило сімейне виховання до прискорення процесу дорослішання. Однак уже в середньовіччі широкого розмаху набирає життєстверджуюча народна творчість, яка увібрала в себе і зберегла для майбутніх поколінь народну мудрість з питань шлюбу, сім'ї та сімейного виховання. Визнання у XVIII столітті дитинства як окремої стадії в життєвому циклі дало новий поштовх розвитку теорії і практики сімейного виховання. Дитина стала центральною фігурою в сім'ї, відповідно зросло усвідомлення необхідності її формування.

Чіткий класовий і становий поділ у британському суспільстві у XVIII-XIX століттях зумовив істотні відмінності в сімейних укладах, змісті і методах виховання в родинах земельної аристократії, середнього класу та нижчих верств населення. Кожен із названих вище типів розглядається окремо.

Аналіз історико-педагогічних джерел свідчить, що аристократична сім'я у ранній період промислової революції, протягом XIX та початку XX століття базувалася на усталених традиціях, а її фундаментальною основою був закон першородства. Необхідність брати участь у світських ритуалах була причиною того, що батьки приділяли увагу дітям лише у строго відведений для цього час. Безпосередньо вихованням дітей займалися гувернантки, няні. Хлопчики, досягнувши віку 7 років, навчалися в школах-інтернатах або публічних школах (public schools). Дівчатка здобували освіту вдома. Їх навчали правильно поводитися в світському товаристві і готували до одруження. Лише прийнятий у 1868 році Закон про школу (Endowed Schools Act) проголосив необхідність надавати рівноцінну освіту представникам обох статей.

Стверджується, що спосіб життя сімей середнього класу впродовж XVIII, XIX та початку ХХ століть був близький до ідеальної домашньої атмосфери, що значною мірою пояснювалося тісним взаємозв'язком між виробничою діяльністю і домом. Для того щоб виховати в дітей відповідні норми поведінки і навчити грамоти, батьки вимагали від них дотримання чіткого розпорядку дня, при якому добре узгоджувалися трудові обов'язки з релігійними принципами. Хлопчики переважно відвідували граматичні школи, які пізніше отримали назву “proprietary schools” (приватні школи). Дівчатка або навчалися у приватних “сімейних” школах, або виховувалися вдома гувернантками.

Основою існування сімей нижчих верств населення, зайнятих у сільському господарстві і домашньому виробництві, була трудова діяльність, в контексті якої відбувалася соціалізація дитини, включаючи освіту, мораль. Спроби запровадити звичайні школи у місцевостях, де переважно проживали такі сім'ї, були приречені на невдачу. Як наслідок, більшість дітей виростали неосвіченими і вміли виконувати лише нескладну роботу, що не вимагала розумових зусиль. Батьки часто експлуатували таланти і здібності своїх синів і доньок, щоб вижити самим. Розвиток капіталізму, відкриття заводів та процеси урбанізації в ХІХ столітті не покращили становища, хоч і сприяли різкій зміні способу життя таких сімей.

У розділі задіяно значну кількість історичної, наукової, педагогічної, художньої літератури, що дало можливість простежити формування британським народом звичаїв і традицій, які оберігали авторитет родини, материнство, дитинство, містили певні норми, правила виховання підростаючого покоління. Британська сім'я на різних етапах свого становлення відповідала не лише за збереження життя дитини, а й за підготовку її до праці, життя в суспільстві, тобто за фізичне, трудове, моральне, релігійне, розумове, естетичне виховання. Напрями виховання охоплювали всі аспекти життя, включаючи навіть вибір дружини, ведення господарства, поведінку в товаристві, позику грошей тощо. Існували різні підходи до навчання та виховання синів і доньок.

У розділі детально аналізується вплив соціальних реформ ХІХ-ХХ століть на британські родини різних верств населення, що привели до зміни їх традиційних рис, а відповідно й шляхів виховання дітей у них. Усунення неповнолітніх з ринку праці і обмеження тривалості робочого дня (закони 1833, 1850 і 1853 років), введення загальної державної освіти, покращення становища жінки і умов життя, надання права голосу більшості населення розширили можливості сім'ї щодо піклування про здоров'я, виховання і освіту дітей. Держава крок за кроком створила концепцію сім'ї, яка закріпилася в законі і була чітким тлумаченням нуклеарної форми, в якій чоловік брав на себе обов'язок матеріально забезпечувати родину, а жінка - вести домашнє господарство і доглядати дітей.

Різноманітні шляхи пристосування до нових умов та вимог складного індустріального та урбанізованого суспільства привели до певної стандартизації форм та ознак родин різних верств населення, що дає підставу говорити про єдиний їх тип у сучасній Британії із значно ширшим колом функцій. Виховна функція сучасної британської сім'ї зберігає домінуюче становище. У ній знаходять своє відображення і виявляють свій вплив на неї усі інші функції британської родини: репродуктивна, економічна, комунікативна і рекреативна. Виховний процес у сучасній британській сім'ї характеризується значно ближчими стосунками між батьками і дітьми та більш професійним підходом.

У другому розділі “Традиційні шляхи сімейного виховання у Великій Британії” розкрито основні джерела британської сімейної педагогіки, обґрунтовано її мету, зміст, принципи, методи і засоби, з'ясовано специфіку національного підходу до різних аспектів виховання та його традиційний характер.

Показано, що педагогічні погляди британського народу на сім'ю та сімейне виховання зародилися в глибоку давнину, тому народна мудрість британців є втіленням багатовікової педагогічної культури і досвіду виховання, що знайшли своє відображення в кельтському (саги про богатиря Кухуліна) і стародавньому англо-саксонському епосах (“Плач дружини” та “Послання чоловіка”), староанглійській поезії “Гномічні вірші”, у фольклорі: казках, прислів'ях, приказках, баладах, віршових і драматичних творах британських письменників і поетів: Дж. Чосера, Ч.Діккенса, Ш.Бронте, В.Теккерея, Дж. Голсуорсі, Р.Олдінгтона, О.Уайльда, Б.Шоу та ін. Народні ідеали прямо вплинули на вихідні позиції великих британських мислителів і педагогів у розумінні суті, мети і завдань сімейного виховання, що в свою чергу збагатило народне розуміння основних напрямів формування особистості. Аналізується теоретична спадщина Т. Мора, Дж. Уінстенлі, Дж. Локка, Г. Спенсера, Е. Берка та інших британських педагогів з різних аспектів сімейного виховання.

Стверджується, що для британців сім'я є основою виховання та навчання підростаючого покоління. Незмінним кредо народної педагогіки є добрі подружні стосунки, взаємна любов і повага, що створюють найсприятливіші умови для виховання: “Чоловік повинен бути глухим, а жінка - сліпа, і в домі буде злагода”. Протягом століть у британців виробився свій ідеал чоловіка та дружини, який заслуговує найвищої оцінки. Англійські народні казки та прислів'я прославляють жінку - гарну, роботящу, веселу, розумну і ласкаву: “Здорова і добра жінка - найкращий скарб для чоловіка”. Діти займають центральне місце у британській родині. Вони - окраса життя, продовжувачі роду. “Діти - багатство найбіднішої людини”, “Щасливий той, хто щасливий у своїх дітях”, - підтверджують цю думку англійські прислів'я.

З метою надання належної і об'єктивної оцінки ставленню британців до виховання дітей у сім'ї задіяно велику кількість наукової, педагогічної, художньої і публіцистичної літератури з цього питання. На основі аналізу стверджується, що, органічно поєднуючи загальнолюдські принципи з національними особливостями, британська народна і наукова педагогіка виробила самобутню, властиву тільки їй систему сімейного виховання. Її мета, зміст, завдання і принципи відповідають матеріальній і духовній культурі британського суспільства, яке перш за все вимагає від своїх членів особистої енергії та ініціативи, пов'язані з особливостями формування самобутнього англійського характеру і відповідно відображені у стилі життя і традиціях родинного виховання.

Мета виховання дитини у британській сім'ї найбільш повно постає з визначення Г. Спенсера: “...зробити людину здатною жити повноцінним життям”. Зміст охоплює фізичний та інтелектуальний розвиток, засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між людьми, розвиток творчої, працелюбної особистості, передачу їй практичних умінь і навичок, формування естетичних смаків, високої політичної культури, виховання почуття патріотизму. Всі напрями є невід'ємними складниками системи родинного виховання. В основі всього процесу лежить фізичний розвиток і моральний гарт, які є запорукою активної життєвої позиції і розумового розвитку дитини.

Британська система сімейного виховання завжди надавала першочергового значення розвитку і зміцненню тіла. Піклування про здоров'я і нормальний фізичний стан дитини, виховання стійкості, витривалості були предметом постійної уваги батьків. Найважливішими компонентами фізичного виховання стали загартування організму, невишукана їжа, одяг вільного крою, різноманітні вправи, ігри на свіжому повітрі. Питанню фізичного розвитку дітей велику увагу приділяли Т. Мор, Дж. Локк, Г. Спенсер, Р. Оуен та ін.

На всіх етапах свого розвитку британська сімейна педагогіка дотримувалася принципу виховання в праці, вважаючи її основою становлення особистості. Процес трудового гарту в сім'ї починається з залучення дітей до праці в побуті. Пріоритет надається оздобленню помешкання, обслуговуванню членів сім'ї, садівництву, городництву, догляду за домашніми тваринами. Поступово, відповідно до віку і статі, дітьми засвоюються ті види робіт, які входять у коло чоловічих та жіночих обов'язків, виховується повага до них, як до занять, гідних представників усіх верств. У підході британців до проблеми трудового виховання в сім'ї простежуються основні ідеї, що висловлювалися представниками англійської трудової школи: Т. Мором, Дж. Мільтоном, С. Гартлібом, Дж. Д'юрі, У.Петті, Дж. Уінстенлі, Дж.Локком, Т. Деєм, Р. Оуеном та іншими. Серед них визначено: вирішальний вплив трудового виховання на всебічний гармонійний розвиток дитини, необхідність поєднання розумової і фізичної праці, чергування теоретичних і практичних занять, праці і відпочинку. Досвід Великої Британії свідчить, що відтворення і збереження національних традицій трудового та фізичного виховання в сім'ї є одним із провідних чинників економічного зростання держави, утвердження нації у світовому співтоваристві.

Найважливішою умовою успішного виховання особистості британці вважають формування характеру. Завдяки самобутній “англійській моралі” сформувалися національні погляди на виховання духовно, розумово і фізично розвиненої особистості - “англійського джентльмена”. Цей термін вільно прижився у педагогічній культурі багатьох народів Європи і світу. Його розвинули англійські вчені-педагоги Дж. Локк, Г. Спенсер, А. Белль та інші. Загальновизнаними рисами англійського джентльмена є: практичність, діловитість, сильна воля, любов до своєї батьківщини, родинного вогнища, законослухняність. Вони майже не піддаються впливу часу і є однією з тих основ, на яких будується народне уявлення про виховання дитини в сім'ї.

Формування духовності британці тісно пов'язують з релігійними традиціями. Британська родина - це теорія і практика релігійного життя. Тут у дитини формуються перші релігійні поняття - Бог, Ісус, молитва, ними вивчаються християнські заповіді, символи і обряди. Завдяки вимогам батьківської громадськості релігійне виховання зайняло належне місце і у системі шкільної освіти. Згідно з Законом про освіту 1988 року релігійна освіта у школі організовується так, щоб задовольнити потреби всіх існуючих у даній місцевості віровизнань, повної толерантності і поваги до різних релігійних традицій. Невіруючим батькам надається право звільняти своїх дітей, за їх бажанням, від занять з вивчення Біблії і колективного богослужіння. Досвід України, де релігійне виховання довгий час не займало належного місця у системі освіти, переконує у згубності наслідків, породженні бездуховності. Тому для нас може стати повчальним досвід Великої Британії, де своїм високим статусом релігійне виховання завдячує насамперед сім'ї.

Відзначається, що британський народ приділяє велику увагу розвитку розумових здібностей підростаючого покоління. Це підтверджує англійська народна мудрість, яка вчить: “Людина без знань - мертва”. Британські мислителі і педагоги Дж. Чосер, Т. Старкі, Т. Мор, Ф.Бекон, Дж. Д'юрі, Дж. Уінстенлі, Дж. Локк, Г. Спенсер, Т. Гекслі, Р. Оуен розвинули і збагатили теоретичні положення цієї проблеми у своїх творах. У британській сім'ї дітей навчають самостійно і творчо оволодівати знаннями, батьки підтримують їх бажання і здатність вчитися впродовж усього життя. У сучасних умовах батьківська громадськість має значний вплив на підвищення рівня освіти дітей в школах, які, як традиційно вважають, не дають глибоких знань.

В основі сучасної теорії і практики естетичного виховання у Великій Британії лежать давні історичні традиції. Окремі положення беруть свій початок від педагогічних трактатів Т.Мора, Дж. Локка, А. Шефтсбері, Р. Оуена, Дж. Раскіна, У. Моріса і Г. Ріда. Однак сучасний його стан викликає занепокоєння. Намагання батьків втрутитися в процес естетичної освіти, поєднати його з британським мистецтвом все частіше зустрічають розуміння і підтримку з боку уряду.

У розділі також сформульовано і розкрито суть принципів сімейного виховання з опорою на народний досвід і праці видатних мислителів. Підкреслюється, що вони є переконаннями, нормою, правилами, якими керуються батьки з метою формування в молодого покоління витривалості, здатності організму боротися за існування, моральної стійкості. Серед них основними є принцип гуманізму, природо-культурної відповідності, урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини, виховання в праці, єдності вимог і поваги до особистості, розвиток самостійності та ініціативи, систематичності та послідовності.

Сімейне виховання у британців базується перш за все на довірі і повазі. Принцип гуманізму, сформульований Дж. Локком, широко застосовується народом на практиці. Засуджується насильство над дитиною, авторитарне виховання, пропагуються рівні права дитини в сім'ї. У розділі значне місце відведено теоретичному осмисленню й аналізу проблеми насильства в родині, яке хоч і засуджується, все ж має місце у британському суспільстві. Наголошується, що проблема є актуальною і для України, де до цього часу немає законодавства про захист прав дитини. На жаль, дані про насилля в українських сім'ях слабо вивчені, їм мало приділяється уваги як з боку педагогічної науки, так і з боку органів державної влади. Тому сучасний підхід британського суспільства до проблеми, закріплений у Законі про дітей 1989 року, який полягає в попередженні неуваги до запитів дитини, зведенні до мінімуму стресових ситуацій і можливостей заподіяння шкоди їй і водночас визнанні сім'ї найсприятливішим середовищем для розвитку і виховання, досвід роботи таких організацій, як Центр сім'ї і Дитяча лінія, прийняття та реалізація програми “Порятунок дитини” заслуговують належної уваги і вивчення з метою впровадження окремих елементів у педагогічну практику в Україні.

Значне місце в теорії і практиці сімейного виховання займають такі методи, як: уклад життя та діяльності, правильний режим праці та відпочинку, виконання різних доручень і обов'язків, ігри та забави, розповідь, бесіда, роз'яснення, наставляння, інформування, порада, дискусія, вимога, похвала, заборона, нагорода, застереження, покарання та ін. Ці поняття також докладно розкриваються в роботі. Підкреслюється, що одним із найважливіших засобів виховання в сім'ї є родинне вогнище. Традиційно дбайливе ставлення до організації сімейного побуту справляє прямий виховний вплив на дитину.

Рядом прикладів обґрунтовується думка, що держава, в якій є міцна родина з усталеними впродовж віків традиціями виховання, створює сприятливі умови для всебічного розвитку. Виховання, звичайно, не обмежується рамками сім'ї. Тут лише закладаються основи, які далі розвиває школа під контролем та при активній участі батьків, що сприяє гармонійному розвитку підростаючого покоління і майбутньої національної еліти.

У третьому розділі “Шляхи підвищення ефективності британської системи сімейного виховання на сучасному етапі” на основі короткого історичного огляду взаємодії сім'ї та школи у справі виховання і освіти дітей аналізуються такі нові тенденції розвитку теорії і практики сімейного виховання британців, як співпраця вчителів і батьків на засадах рівноправних суб'єктів виховання та розробка і впровадження програм педагогічної освіти батьків.

Вказується, що науковий пошук, проведений Центральною радою з питань освіти у 60-х роках ХХ століття, засвідчив вагомість сім'ї у розвитку інтелектуальних та емоційних здібностей школярів. З того часу питання співпраці батьків і вчителів стало об'єктом особливо пильної уваги уряду і громадськості Великої Британії. Зроблено спробу визначити, обґрунтувати та проаналізувати основні етапи розвитку стосунків між школою та сім'єю у другій половині ХХ століття.

Перший етап (60-70-і роки) характеризувався усвідомленням необхідності співпраці, однак, однобічним її трактуванням. Певні вимоги ставилися лише до батьків щодо їх участі у вирішенні завдань шкільного навчання і виховання.

На другому етапі (70-80-і роки) відбувався розвиток так званої компенсаційної освіти, яка відводила сім'ї місце об'єкта впливу і намагалася компенсувати все втрачене на стадії сімейного виховання, що призводило до втрати традиційної поваги до батьків.

На третьому етапі (80-90-і роки) зусилля урядової освітньої політики були спрямовані на те, щоб розширити батьківські повноваження щодо шкільного навчання і виховання. Аналіз документів з проблем освіти (Законів про реформу освіти 1988-1994 р.р., прийняття “Батьківського права”) свідчать про зміщення акцентів на запровадження батьківських прав, а не подальше нав'язування обов'язків.

На четвертому етапі (90-і роки і до нашого часу) відбувається поступовий розвиток співпраці батьків і вчителів на засадах рівноправних суб'єктів виховання. У розділі аналізується британський досвід такої співпраці, осмислюються труднощі.

Перспективним напрямом підвищення рівня освіти і виховання в британській школі на сучасному етапі стає опора на родинну педагогіку. Аналізується позитивний досвід публічних шкіл у цьому напрямі.

Науковий підхід до виховання дитини на сучасному етапі забезпечується створенням і впровадженням програм освіти батьків, що враховують різноманітні аспекти. На підставі проведеного аналізу британських програм освіти батьків: “Щасливі сім'ї”, “Життя з підлітками”, “Будьте щасливими”, “Залишайтесь щасливими” та інших, створених Центром сім'ї, - стверджується, що у Великій Британії в останні роки ведуться активні пошуки нових механізмів удосконалення теорії і практики сімейного виховання.

Проведені дослідження дають підстави для таких висновків і узагальнень:

1. Британці мають самобутню та оригінальну систему виховання, вдосконалену і перевірену багатовіковим досвідом. Вона спирається на загальнолюдські норми навчання і виховання, проте реалізує їх, виходячи з власних, національних умов, звичаїв і традицій.

2. Основою формування особистості британська народна і наукова педагогіка вважає сім'ю.

3. Британська сім'я пройшла великий історичний шлях розвитку, який призвів до суттєвих змін у її функціях і значенні. Промислова революція, урбанізація і стрімкі соціальні зміни в другій половині ХІХ - першій половині ХХ століття сприяли певній стандартизації форм та ознак сімей різних верств населення та утворенню єдиного сучасного їх типу із значно ширшим колом функцій.

4. Головною функцією британської сім'ї було і залишається виховання підростаючого покоління.

5. У розвитку виховного потенціалу сім'ї простежуються такі етапи: розробка концепції дитинства, розвиток поняття батьківської відповідальності перед дитиною, зміна концепції батьківства в напрямку так званого партнерства між батьком і матір'ю, а також поступове утвердження традиційних шляхів родинного виховання. Сучасний виховний процес характеризується поглибленим професійним підходом та зближенням стосунків між батьками та дітьми.

6. Історично сформована британська система сімейного виховання забезпечує засвоєння дітьми визначеного кола знань і духовних орієнтирів, зумовлених етнопсихологічними та культурно-історичними надбаннями британців, що відповідають вимогам саме британського суспільства і відображені у стилі життя і традиціях родинного виховання.

7. Джерелами британської сімейної педагогіки виступають кельтський і стародавній англо-саксонський епоси, древньоанглійська поезія та праці видатних мислителів, філософів, педагогів, письменників: Т. Мора, Дж. Уінстенлі, Дж. Локка, Г. Спенсера, Е. Берка, Дж. Чосера, Ч. Діккенса, Ш.Бронте та ін. Співставлення тверджень видатних діячів британського народу з народними поглядами на сімейне виховання вказує на їх тісний зв'язок та ідентичність.

8. Об'єктом і суб'єктом у британській сімейній педагогіці завжди була і залишається людина. В образі “джентльмена” британці створили своєрідний ідеал всебічно і гармонійно розвиненої особистості, наділивши його тими рисами, які притаманні їх національному характеру: сильна воля, внутрішня особиста гідність, на яких ґрунтується любов до праці, рідного краю, повага до старших, уміння долати життєві труднощі тощо.

9. Сутність дійсно гуманістичного ставлення британців до формування дитини закладена в положенні про її активність як рівноправного суб'єкта виховання. Взаємоповага і довіра, гуманне ставлення до дитини, що виключають застосування антипедагогічних методів впливу, - основні принципи британської системи сімейного виховання.

10. Як у народній, так і в науковій педагогіці Великої Британії усі напрями сімейного виховання нерозривно зв'язані. Перевага надається фізичному і моральному перед розумовим розвитком. Така позиція ґрунтується на твердому переконанні британців, що життєвий успіх визначається швидше навичками, духом, а не знаннями. Моральне виховання спирається на глибоке почуття любові до Бога, батьківщини і родинного вогнища.

11. Винятково важливе місце у сімейному вихованні британців займає релігія. Родина, сповідуючи христову віру, виховує дітей на основних доброчинних заповідях: милосердя, чесності, порядності, любові до ближнього тощо. Родинні релігійні виховні традиції британців є основою духовності та моральності нації.

12. Ефективне виконання сім'єю виховної функції в сучасних умовах значною мірою зумовлюється її стосунками з суспільством, насамперед школою. У Великій Британії сьогодні переосмислюються форми співпраці батьків і вчителів у напрямку налагодження тісного партнерства. Ефективність навчання і виховання дітей у публічних школах свідчить про необхідність перенесення досвіду з сім'ї в школу і налагодження зв'язку між навчанням дитини в родинному колі і освітньому закладі.

13. Важливим чинником піднесення рівня сімейного виховання британців на сучасному етапі стало підвищення педагогічної культури батьків шляхом розробки і впровадження спеціальних програм їх освіти. З цією метою створено державний орган - Центр сім'ї. Методична та практична цінність його програм полягає у збагаченні батьків педагогічною теорією, ознайомленні їх з новими педагогічними та виховними технологіями і наданням ширших можливостей для самовиховання і саморозвитку.

14. Творче осмислення і впровадження форм, методів, принципів сімейного виховання британців може стати важливим чинником дальшого вдосконалення всієї системи виховання й освіти у нашій державі в період її національного відродження і розбудови.

Проведене дослідження не вичерпує багатоаспектності проблеми. Предметом дальшого вивчення могли б стати питання співпраці сім'ї з школою у Великій Британії, шляхи формування педагогічної культури сучасної сім'ї. Дослідження нових матеріалів допоможе глибше пізнати суть сімейного виховання британців і його роль у зростанні економічного прогресу і культури нації.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях

1. Демченко О.Й. Про співпрацю сім'ї і школи у справі виховання підростаючого покоління у Великій Британії // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія 3: Педагогіка і психологія. - Тернопіль, 1998. - № 2.- С. 139-141.

2. Євтух М.Б., Демченко О.Й. Історичний розвиток форм і методів сімейного виховання у Великій Британії // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія 3: Педагогіка і психологія. - Тернопіль, 1998. - № 4. - С. 145-149.

3. Демченко О.Й. Єдність виховного впливу сім'ї і публічної школи у Великій Британії // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія 3: Педагогіка і психологія. - Тернопіль, 1998. - № 5. - С. 187-189.

4. Демченко О.Й. Національні традиції трудового виховання в сім'ях у Великій Британії // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 1999. - № 1. - С. 184-187.

5. Демченко О.Й. Сучасна британська сім'я. Її форми та основні функції // Теоретичні питання освіти та виховання. - Суми: Наука, 1999. - Вип. 6. - С. 202-206.

6. Демченко О.Й. Провідні ідеї та традиції релігійного виховання в британських сім'ях // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2000. - № 5. - С.122-126.

7. Демченко О.Й. Британські програми педагогічної освіти батьків // Теоретичні питання освіти та виховання. - Київ, 2000. - Вип. 7. - С. 132-134.

8. Демченко О.Й. Роль сім'ї в розвитку розумових здібностей дітей у Великій Британії // Освітянин. - Тернопіль, 1998. - № 2. - С. 57-58.

9. Демченко О.Й. Вплив сім'ї на виховання еліти у Великій Британії // Освітянин. - Тернопіль, 1998. - № 3(33). - С. 18-19.

10. Демченко О.Й. Про деякі особливості виховання дітей в публічних школах Великої Британії // Освітянин. - Тернопіль, 1998. - № 6. - С.50-51.

11. Демченко О.Й. Проблема насильства у британських сім'ях і позиція держави щодо її вирішення // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль, 1999. - С. 156-159.

12. Демченко О.Й. Іван Музичка про виховання дітей в українських сім'ях у Великій Британії // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль, 1999. - С. 178-181.

Анотації

Демченко О.Й. Теорія та практика сімейного виховання у Великій Британії (історико-педагогічний аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - загальна педагогіка та історія педагогіки. Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2001.

У дисертації досліджуються джерела британської родинної педагогіки, розвиток теорії та практики сімейного виховання дітей і підлітків упродовж багатовікової історії Великої Британії та шляхи піднесення їх ефективності на сучасному етапі. Розкрито найважливіші особливості змісту, принципів, методів і засобів британської системи сімейного виховання, які зумовлені етнопсихологічними та культурно-історичними надбаннями британців. Підкреслюється можливість використання британського досвіду в практиці сімейного виховання підростаючого покоління в Україні.

Ключові слова: сім'я, сімейне виховання, родинна педагогіка, сімейні традиції.

Демченко А.И. Теория и практика семейного воспитания в Великой Британии (историко-педагогический аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. - общая педагогика и история педагогики. Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченка, Луганск, 2001.

В диссертации исследуются истоки британской семейной педагогики, развитие теории и практики семейного воспитания детей и подростков в течение многовековой истории Великой Британии и пути повышения их эффективности на современном этапе. Раскрыто наиболее важные особенности содержания, принципов, методов и средств британской системы семейного воспитания, обусловленные этнопсихологическими и культурно-историческими достижениями британцев. Подчёркивается возможность использования британского опыта в практике семейного воспитания подрастающего поколения в Украине.

Ключевые слова: семья, семейное воспитание, семейная педагогика, семейные традиции.

Demchenko O.Y. Theory and practice of family childrearing in Great Britain (historical and pedagogical aspect). - Manuscript.

Dissertation for receiving the candidate of pedagogical sciences degree on speciality 13.00.01. - general pedagogy and the history of pedagogy: Lugansk State Pedagogical University named after Taras Shevchenko, Lugansk, 2001.

The dissertation explores the sources of the British family pedagogy, the theory and practice of childrearing in the British families in different historical epochs, and the ways of its development in the contemporary British society. The main characteristics of the family and its pedagogy in ancient British society, in the Middle Ages, before and during the period of Industrial Revolution and at present time are given. The research of the British family in historical perspective has provided a valuable insight into our understanding of the changing conceptions of childhood and parenthood, and changing patterns of relationships between parents and children. The study of the present British family has indicated the privatization of relationships between parents and children and an increasing professional intervention into childrearing.

A review of the literature has identified the main sources of the British family pedagogy, namely, Celtic an ancient Anglo-Saxon epos, ancient English poetry, and folklore. The role of famous British philosophers T. Mohr, J.Winstenley, J.Locke, H.Spencer, E. Burke in elaborating different aspects of family pedagogy has been determined.

The central focus of research is upon national peculiarities of childrearing in the British families and especially on those of its aspects that could be applied in Ukraine. Therefore, its aim, content, principles, methods and means have been studied. Physical development, moral and religious educations have been found out to be the basic parts of its content. Among the principles of family childrearing, respect and trust have been singled out. Much attention has focused on family life as an important means of childrearing.

Recent UK studies of home-school links have highlighted the need to develop their close partnership as a way in improving both school education and childrearing in a family. The main difficulties in the concept of parents as partners in education of their children have been outlined.

The work explores British experience of parenting education in the Family Center. Thorough analysis of its programs has led to conclusion that courses and parents' groups provide good opportunities to share experiences and learn practical strategies for dealing with everyday problems of childrearing.

Key words: family, family childrearing, family pedagogy, family traditions.

Размещено на Allbest.ru