Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

УДК 377:502

ІНТЕГРАТИВНО-ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖАХ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ДОЛЬНІКОВА Любов Василівна

Тернопіль 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Кміт Ярослав Михайлович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, (Львівський науково-практичний центр), заступник директора.

Офіційні опоненти: дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, декан педагогічного факультету, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Бабин Іван Іванович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться 23 лютого 2001 р. о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2

Автореферат розіслано 22 січня 2001 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради ЧАЙКА В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Професійна освіта на початку ХХІ століття вступає в новий етап свого розвитку. Її завданням є якісна підготовка конкурентноспроможного на ринку праці фахівця. Основи теорії професійної підготовки зазнають впливу нових чинників, які мають як внутрішні, так і зовнішні потенційні можливості, забезпечують їх реалізацію в педагогічному процесі. Цей вплив здійснюється в нових соціальних, економічних, інтегративних, термінологічних і культурологічних умовах загальнонаукового значення. У зв'язку з цим ускладнюється синтез наукових знань як провідна методологічна закономірність сучасного стану науки загалом і педагогіки зокрема. Її загальні тенденції проникають також у педагогіку професійної освіти, зумовлюючи розвиток інтегративних процесів, а також диференціацію знань, що виражається у фундаментальності нових галузей педагогіки. Інтегративно-диференційні процеси невідворотно проникають у виховну діяльність суспільства і виражаються в нагальній потребі формувати цілісну особистість студента та одночасно розвивати та вдосконалювати його здібності, моральні, професійні та інші якості.

Медицина як галузь знань про людину - це складний комплекс, основу якого становлять природничі дисципліни. Швидкий розвиток сучасних медичних технологій, вплив різних негативних факторів науково-технічного прогресу на середовище проживання людини, поява невиліковних хвороб людства зумовлюють особливі вимоги до фундаментальної підготовки майбутніх медичних працівників. Сучасний фахівець у галузі медицини (медсестра, фельдшер, лікар) повинен володіти значним запасом спеціальних знань, уміти поповнювати, розвивати і творчо застосовувати їх у професійній діяльності. Для цього йому необхідна якісна підготовка в галузі діагностики та лікування, яка базується передусім на загальній теоретичній та фаховій підготовці з предметів медико-біологічного циклу. Від рівня природничо-наукової підготовки лікаря, фельдшера, медсестри залежить ступінь його готовності до використання нових медичних технологій (у діагностиці, лікуванні, фармакології та ін.).

Необхідно відзначити, що досі ще немає оптимальної комплексної системи адресно-диференційованого науково-методичного забезпечення підготовки різних категорій майбутніх медиків. Виникає проблема модернізації змісту фундаментальної та фахової освіти, назріла гостра потреба узгодити структуру змісту з цілями професійної підготовки.

Практика природничонаукової підготовки медичних працівників у вищих навчальних медичних закладах України свідчить, що використання традиційних дидактичних засобів і методів не забезпечує інтенсивного розвитку пізнавальної діяльності, індивідуальних здібностей та фахових знань студента. Разом з тим ізольоване, розрізнене вивчення природничих дисциплін у загальноосвітній школі, збільшення обсягу наукової інформації, поява нових підходів до інтерпретації явищ і понять та завдання, які стоять перед професійною школою, виявляють суперечності між традиційними способами формування змісту фундаментальних дисциплін і вимогами до професійно зорієнтованої підготовки майбутніх фахівців. Подолання цих суперечностей можливе за умови використання нових підходів до формування системи дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу, зміцнення основних дидактичних факторів, які впливають на якість фундаментальної та професійної підготовки майбутнього медичного працівника.

Вивчення цієї проблеми свідчить, що важливою умовою модернізації процесу вивчення природничих дисциплін є структурування та інтеграція їх змісту, урахування специфіки професійної медичної освіти та індивідуальних можливостей кожного студента. Дидактичні та методичні аспекти розв'язання проблем структурування змісту, інтеграції та диференціації в навчальному процесі професійної школи були предметом дослідження багатьох авторів: Авдєєвої І.М., Беляєвої А.П., Бикової А.А., Бондаря В.І., Вознесенського Б.Б., Гончаренка С.У., Єгоренкова А.І., Зоріної Л.Я., Ільченко В.Р., Козловської З.П., Козловської І.М., Лейзеровської Е.Г., Моргуна В.Ф., Мустафаєва С.Т., Наумова Л.Б., Полєвого Ю.Л., Прокоп'єва А.В., Решетової З.А., Сенька Ю.В., Сергєєвої Т.А., Сікорського П.І., Сиченкова І.А., Сохора А.М., Ходоса Х.-Б.Г., Янушкевічуса З.І. та інших.

Необхідність розробки нових підходів до дидактичного забезпечення процесу навчання в медичному коледжі, об'єктивна потреба професійної освіти в підготовці морально зрілого, конкурентноспроможного спеціаліста спрямовані на подолання суперечностей між невідповідністю формалізованого розвитку системи медичної освіти в рамках вузького професіоналізму і об'єктивною потребою суспільства в загальній професіоналізації та диференційованих запитів особистості. Актуальність проблеми зумовлена також недостатньою розробкою в педагогіці професійної освіти теорії інтеграції та диференціації в умовах нових завдань у системі неперервної ступеневої освіти, де важливе місце займають коледжі.

Інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту природничих дисциплін практично не досліджувався в дидактиці. Досі недостатньо розв'язаними залишаються проблеми реалізації системного підходу, що сприяє інтеграції змісту різних навчальних дисциплін, посиленню міждисциплінарних зв'язків і, як результат, формуванню ґрунтовних професійно зорієнтованих знань майбутніх медичних працівників.

Таким чином, актуальність проблеми структурування змісту природничих дисциплін у системі вищої медичної освіти (училища, коледжі, інститути, академії, університети), недостатнє її вивчення, потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах”.

Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, зокрема з темою “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм і методів навчання у вищій школі” (РК № 0198И000141).

Об'єкт дослідження - змістовий компонент процесу навчання у медичних коледжах.

Предмет дослідження - структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах на основі інтегративно-диференційованого підходу.

Мета дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні провідних дидактичних положень інтегративно-диференційованого підходу щодо структурування змісту природничих дисциплін, у визначенні способів його реалізації та експериментальній перевірці в медичних коледжах.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що фундаментальна, а отже, і фахова підготовка майбутніх медичних працівників буде більш ефективною, підвищиться мотивація вивчення природничих дисциплін, якщо відбір змісту природничих дисциплін здійснювати на основі інтегративно-диференційованого підходу, який полягає у забезпеченні розвитку інтегративних процесів і одночасно проявляється в диференціації, що спрямована на формування особистісної орієнтації навчально-виховного процесу у вищих навчальних медичних закладах.

Об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та концептуальні ідеї дослідження зумовили основні завдання дослідження:

Проаналізувати різні дидактичні підходи до структурування змісту природничих дисциплін у професійній освіті.

З'ясувати сутність та особливості інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах.

Розробити критерії відбору змісту природничих дисциплін (на прикладі вивчення хімії) та обґрунтувати провідні дидактичні положення інтегративно-диференційованого підходу в медичних коледжах.

Визначити способи реалізації інтегративно-диференційованого підходу в контексті досліджуваної проблеми та експериментально перевірити ефективність їх застосування в медичних коледжах.

Методологічна основа дослідження базується на провідних положеннях теорії про роль практики в пізнанні дійсності, світоглядних ідеях синергетики у пізнанні природних явищ, принципах професійної спрямованості навчання. Суттєвими в нашому дослідженні є теорія системного підходу до вивчення явищ, принципи інтеграції та диференціації в науці, співвідношення методів теоретичного та емпіричного дослідження, діалектичний зв'язок об'єктивних та суб'єктивних факторів формування та розвитку особистості, активність суб'єкта в процесі навчальної діяльності.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці з педагогіки, філософії, психології, з проблем системного підходу, положення та висновки, що стосуються загальної дидактики (А.М. Алексюк, В.І. Бондар, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, І.Я. Лернер, М.І. Скаткін, А.М. Сохор, Н.Ф. Тализіна,), педагогіки професійної освіти (М.М. Берулава, Н.Г. Ничкало), психологічних аспектів інтеграції (Л.С. Виготський, З.А. Решетова, Ю.А. Самарін, Т.С. Яценко), системного підходу до навчання (М.О. Данилов, О.С. Дубинчук, Л.М. Романишина).

У процесі дослідження були враховані положення Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закону України “Про освіту”, а також нормативні документи Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України.

Для розв'язання поставлених завдань використовувався такий методичний інструментарій: теоретичний аналіз науково-педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження, вивчення документації закладів вищої медичної освіти, педагогічне спостереження, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент, теоретичний аналіз і синтез, математичні та статистичні методи обробки інформації. Співвідношення методів емпіричного та теоретичного дослідження визначалося специфікою кожного етапу дослідження. Під час дослідження здійснено ретроспективний аналіз 23-річного педагогічного досвіду здобувача.

Дослідження здійснювалося у 1988-2000 роках на трьох етапах:

На першому етапі (1988-1990рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми у філософській, загальнонауковій, педагогічній, психологічній, історичній, економічній, методичній і спеціальній літературі та навчально-програмна документація. Обґрунтовувалися об'єкт, предмет дослідження, конкретизувалися його завдання. Здійснювалося вивчення практики підготовки медиків.

На другому етапі (1991-1996рр.) було проаналізовано стан досліджуваної проблеми на практиці, вивчалися можливості структурування природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу, виявлялася специфіка медичної галузі, вносилися необхідні корективи в апробовані в навчальному процесі експериментальні матеріали. Обґрунтовувалися способи реалізації інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін, виявлялися їхні особливості в процесі вивчення природничих дисциплін.

На третьому етапі (1997-1999рр.) здійснювалася експериментальна перевірка структурування змісту природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу в системі вищих медичних закладів освіти. Розроблялися методичні матеріали, узагальнювалися результати експериментальної роботи, що проводилася на різних етапах наукового пошуку.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес вищих медичних закладів освіти, опубліковано методичні рекомендації.

Експеримент проводився на базі закладів медичної освіти Львівської та Чернівецької областей. В експериментальній роботі брали участь 1255 студентів, 47 викладачів загальноосвітніх дисциплін.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають в тому, що вперше виявлено:

особливості та можливості інтегративно-диференційованого підходу, який полягає у забезпеченні розвитку інтегративних процесів і одночасно проявляється в диференціації, що спрямована на формування особистісної орієнтації навчально-виховного процесу у вищих навчальних медичних закладах;

уперше введено в обіг поняття інтегративної дидактичної одиниці як сукупності елементів навчального матеріалу, яка базується на міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язках, виконує порівняльну, причиново-наслідкову, індуктивну, дедуктивну, синтетичну та узагальнювальну функції;

вперше обґрунтовано провідні дидактичні положення щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу (природовідповідність медицини, систематичність засвоєння численних фактів з природничих дисциплін, мотивація вивчення природничих дисциплін, інтеграція змісту природничих та медичних дисциплін, диференціація за принципом концентрів, генералізація профільованих понять, схематична фіксація дидактичної інформації).

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні способів трансляції текстового матеріалу змісту природничих дисциплін, розробці критеріїв відбору основних змістових одиниць і створенні комплексу дидактичних і методичних рекомендацій з використанням інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін (на прикладі курсу хімії).

Результати дослідження впроваджено в практику роботи медичних закладів освіти Львівської (довідка № 01-12/533 від 4.11.2000 р.), Чернівецької областей (довідка № 142/88 від 15.11.2000 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у введенні в науковий обіг таких понять, як інтегративна дидактична одиниця, інтегративна структурно-логічна схема, інтегративна навчально-контрольна картка у контексті інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін. Ідеї та розробки співавторів (Гріненко Н.М., Закордонського В.П., Кміта Я.М., Лисенко Л.О.) у дисертації не використовувалися.

Вірогідність та аргументованість отриманих результатів дослідження підтверджується адекватністю обраних методів дидактичного дослідження меті та завданням; методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій; добором комплексу дослідницьких методів та процедур, зорієнтованих на розв'язання завдань; статистично значущим педагогічним експериментом; репрезентативністю вибірки, а також позитивними наслідками їх впровадження.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації науково-методичних праць, виступів з доповідями на міжнародній науково-практичній конференції ”Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки” (Львів-Вузлове, 1997), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інтеграції та диференціації у професійній освіті: теорія і практика” (Львів, 1999), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України” (Київ-Одеса, 1997), Всесоюзних науково-методичних конференціях (Полтава, 1989; Астрахань, 1990; Москва, 1990), регіональній науково-практичній конференції “Львівські хімічні читання” (Львів, 1995).

Результати дослідження відображено у 15 наукових та науково-методичних публікаціях, з них 5 одноосібних. Три статті опубліковано в наукових фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 7,5 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (246). Основний текст дисертації викладено на 153 сторінках. Робота містить 30 додатків на 32 сторінках, 21 рисунок на 10 сторінках, 3 таблиці на 4 сторінках.

освіта дисципліна дидактичний природничий

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, сформульовано завдання дослідження, гіпотезу та методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теорія і практика структурування змісту природничих дисциплін у професійній освіті” проаналізовано дидактичні підходи до структурування змісту природничих дисциплін у професійній школі, а також співвідношення інтеграції та диференціації у процесі структурування змісту. Унаслідок дидактичного аналізу досліджуваної проблеми виявлено, що структурування трактується як спосіб побудови закономірних зв'язків між складовими частинами предметів і явищ об'єктивного світу, сукупність істотних відношень між його компонентами. На переконання багатьох дослідників (Беспалько В.П., Борисов В.І., Гончаренко С.У., Золоту хіна Н.Ф., Зоріна Л.Я., Зуєва М.В., Савельєва Л.В., Сохор А.М., Фролова Т.В. та інші) системний підхід до структурування змісту фундаментальних дисциплін є необхідною умовою підвищення якості підготовки випускника професійної школи. Системний підхід акцентує увагу на інтеграційних властивостях об'єктів, їх походженні, зв'язках і структурі. Цей підхід передбачає наявність різнорідних елементів системи, а також діалектичний зв'язок інтеграції та диференціації, які заперечують одна одну на рівні елементів, проте передбачають одна одну на рівні системи.

Структурування змісту сприяє створенню ієрархічної системи різноякісних елементів, яка вимагає принципової єдності логічної структури. Інтеграція у контексті структурного підходу трактується як специфічна форма єдності змісту природничих дисциплін. У межах інтегративного підходу до структурування змісту реалізується характерний для сучасної освіти пошук фундаментальних знань, які враховують особливості навчального закладу та індивідуальні особливості кожного студента (базовий рівень знань, інтелектуальні здібності тощо). Інтегративний підхід до структурування змісту природничих дисциплін передбачає зовнішню, внутрішню, змістову та процесуальну інтеграцію, в контексті якої структурування змісту навчального матеріалу відбувається на основі принципів системності, проблемності, варіативності. Структуровані знання легше засвоюються, краще запам'ятовуються та є ефективним засобом пізнання. Вони передбачають створення чіткої схеми внутрішніх зв'язків між елементами знань, забезпечують системність змісту навчального матеріалу щодо ключових ідей і понять.

Здійснений аналіз дав змогу виявити специфіку формування змісту природничих дисциплін на основі різних дидактичних підходів на етапі констатуючого експерименту, прийти до висновку, що інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту навчального матеріалу є по своїй суті системним підходом.

Відповідно до завдань дослідження проводились педагогічні спостереження, тестування, анкетування, діагностичний контроль щодо стану структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах, дидактичних особливостей співвідношення інтеграції та диференціації. У процесі констатуючого експерименту було встановлено:

зміст курсів природничих дисциплін недостатньо інтегрований зі змістом фахових дисциплін, що є причиною низької мотивації вивчення цих дисциплін як другорядних в подальшому навчанні та професійній діяльності;

тексти підручників з природничих дисциплін перевантажені інформацією, візуально недостатньо репрезентують основний зміст навчальної дисципліни і є недостатньо структуровані;

у процесі вивчення природничих дисциплін недостатньо використовуються логічні та дидактичні засоби структурування, ураховуючи індивідуальні можливості студентів.

Проведений науковий аналіз та експериментальне педагогічне дослідження дали змогу зробити висновок про доцільність інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах та інших вищих медичних навчальних закладах.

У другому розділі “Педагогічні умови реалізації інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах” розроблено провідні дидактичні положення та критерії відбору змісту природничих дисциплін, виявлено способи реалізації інтегративно-диференційованого підходу в умовах сучасного стану підготовки медичних працівників, наведено результати експериментальної перевірки.

Навчальний процес у медичному коледжі має певні особливості, а саме: недостатній та неоднорідний рівні базової загальноосвітньої підготовки претендентів на отримання вищої медичної освіти, відсутність розуміння студентами та викладачами необхідності інтеграції природничих дисциплін, недостатня кількість навчальних годин на їх вивчення та ін.

У дисертаційному дослідженні запропоновано динамічне та особистісно-зорієнтоване структурування змісту навчального матеріалу з хімії та інших природничих дисциплін. Його метою є підготовка студентів до лекцій зі спеціальних дисциплін, усунення прогалин у знаннях і вміннях студентів з хімії, поєднуючи базові знання з фізики та біології, ураховуючи наступність у навчанні.

Реалізація інтегративно-диференційованого підходу в нашому дослідженні є одним із способів застосування фреймів для представлення структурованих знань. Фрейм (за М. Мінскі) - це структура даних, через яку репрезентується певна стереотипна ситуація. Зі зміною окремих елементів цієї структури стає можливим розуміння людиною більш широкого класу явищ і процесів. Застосування фреймових структур у вигляді інтегративних структурно-логічних схем, інтегративних дидактичних одиниць та інтегративних навчально-контрольних карток має важливе практичне значення і скероване, зокрема, на реалізацію логічного напряму в процесі навчання.

Фреймові структури в нашій інтерпретації передбачають не тільки засвоєння певної сукупності елементів змісту природничих дисциплін, а й сприяють повноті та глибині їх розуміння. Застосування фреймів, як дидактичних засобів, допомагає велику кількість наукової інформації подати не просто у стислому вигляді, а виділити основні поняття, навчити мислити, узагальнювати, передбачати.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано провідні дидактичні положення щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу в процесі вивчення хімії в медичних коледжах, а саме: природовідповідність медицини; систематичність засвоєння численних фактів, понять та суджень у процесі вивчення природничих дисциплін відповідно до логічного зв'язку між елементами знань; інтеграція змісту природничих та медичних дисциплін для формування цілісної системи професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста; диференціація за індивідуальними особливостями та рівнем базової природничонаукової підготовки; генералізація професійно важливих понять під час вивчення природничих дисциплін, зважаючи на рівень підготовки студентів; структурно-схематична фіксація найголовнішого в навчальному матеріалі.

Розроблено критерії відбору навчального матеріалу в контексті інтегративно-диференційованого підходу: фундаментальність відібраних понять у кожній природничій дисципліні; їх значущість для майбутньої професійної діяльності; доступність для студентів з різним рівнем базової підготовки; рівень системності вихідних понять; взаємозв'язок різних природничих дисциплін; співвідношення рівня складності навчального матеріалу, ураховуючи індивідуальні можливості студента.

Інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту може бути реалізований такими способами:

побудова інтегративних структурно-логічних схем;

розробка інтегративних дидактичних одиниць;

створення пакету контрольних матеріалів для самостійної роботи студентів, зважаючи на їхню індивідуальну особливість;

використання узагальнювальних таблиць для аналізу, класифікації та характеристики властивостей речовин, які вивчають за науково-понятійними ознаками, враховуючи майбутній фах;

застосування творчо-пошукових методів і створення на заняттях проблемних ситуацій;

відбір наукових текстів та створення комплексу науково-методичних рекомендацій і вказівок з природничих дисциплін, ураховуючи інтегративно-диференційований підхід;

створення структурованого аналога підручника з хімії.

Обґрунтовано застосування інтегративних структурно-логічних схем, інтегративних дидактичних одиниць, інтегративних навчально-контрольних карток у навчальному процесі медичних коледжів і доведено, що інтегративні структурно-логічні схеми забезпечують належний рівень системності знань студентів. У процесі їх побудови важливою є умова чіткої фіксації основних і допоміжних змістових одиниць у зручній для відтворення формі, візуальна репрезентація інтегрованих структурно-логічних зв'язків.

Структурна модель інтегративно-диференційованого підходу показана на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурна модель інтегративно-диференційованого підходу до вивчення природничих дисциплін

На відміну від відомих підходів до структурування змісту (графи, структурні формули, структурно-логічні схеми), пропонується горизонтальне інтегрування змісту природничих дисциплін у процесі вивчення хімії. Під час горизонтального структурування змісту навчального матеріалу реалізується герменевтичний аспект: з великої кількості пов'язаних між собою змістових елементів шляхом інтеграції змісту природничих дисциплін створюється цілісна система знань про об'єкт. Таким чином, у майбутнього спеціаліста формуються елементи фахових знань, як передумова до реалізації нової парадигми професійної освіти - формування на пропедевтичному рівні елементів фахового мислення.

Вертикальне структурування передбачає диференціацію змісту навчальних дисциплін і шляхом диференціації когнітивних компонентів зумовлює диференціацію за принципом концентрів. Це сприяє перенесенню акцентів з предметного на предметно-інтегративне навчання і створенню цілісної системи знань про об'єкт. На основі цього підходу розроблені та впроваджені в навчальний процес комплексні інтегративні контрольні завдання, інтегративні дидактичні одиниці, зважаючи на індивідуальні особливості студента.

У дисертаційному дослідженні вперше введено в науковий обіг поняття інтегративної дидактичної одиниці як засобу структурування змісту природничих дисциплін у системі фахової освіти. Інтегративна дидактична одиниця - це сукупність елементів навчального матеріалу, яка базується на міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язках, виконує порівняльну, причиново-наслідкову, індуктивну, дедуктивну, синтетичну та узагальнювальну функції.

Під час побудови інтегративної дидактичної одиниці ми відображаємо в їхній структурі найбільш загальні й важливі принципи теорії наукового пізнання, що сприяє формуванню рефлексивних знань майбутнього спеціаліста. З метою попередження формального засвоєння студентами знань у процесі вивчення хімії в медичних закладах освіти ми пропонуємо їм самостійно доповнити елементи змісту, яких не вистачає для цілісного сприймання явища, враховуючи фізичні, біологічні та фахові знання.

Важливим і таким, що активізує мисленнєву та пізнавальну діяльність способом реалізації інтегративно-диференційованого підходу, є використання інтегративних навчально-контрольних карток під час організації самостійної індивідуальної роботи, ураховуючи диференціацію за принципом концентрів. Їх застосування дає можливість формувати у студентів елементи професійно зорієнтованих знань; критичне мислення, рефлексивно-інтегровані знання. Базовими у вирішенні цієї проблеми є методи аналізу та систематизація навчального матеріалу, метод абстрагування та метод порівняння. Це дає можливість скоординувати та впорядкувати знання про явища, процеси, закони, підвищити ефективність комунікативної діяльності, що сприяє формуванню в студентів навичок інваріантного переносу знань та умінь у нові умови, зокрема на рівень вивчення фахових дисциплін.

Застосування запропонованих дидактичних засобів, створених на основі інтегративно-диференційованого підходу, допомагає подолати формально-логічний напрям у процесі навчання. Сам процес пошуку і розв'язку завдань студентами під час їх використання розглядається як розуміння (на основі створеної структури) різних сторін і ознак явища, що вивчається.

Упровадження та перевірка ефективності інтегративно-диференційованого підходу реалізувалися за допомогою таких методів: 1) аналіз і синтез; індукція й дедукція; моделювання, узагальнення, порівняння; 2) тестування, анкетування, інтерв'ю, експертні оцінки, вивчення педагогічного досвіду; 3) аналіз результатів контрольних зрізів знань і вмінь студентів у контрольних та експериментальних групах.

Ми вносили у структуру змісту вивчення курсу хімії такі зміни, які забезпечують можливість інтеграції змісту природничих дисциплін з елементами диференціації залежно від рівня підготовки студента та його індивідуальних здібностей. З цією метою проводилася оцінка довготривалості знань як відношення обсягу утриманого у пам'яті навчального матеріалу через певні проміжки часу до обсягу раніше зафіксованого матеріалу. Результати дослідження показані на рис. 3.

Як бачимо, під час структурування змісту навчального матеріалу на основі інтегративно-диференційованого підходу знання з природничих дисциплін утримуються в пам'яті студентів довше, до того ж після трьох місяців їхні зміни є незначними. Одночасно, елементи знань студентів контрольних груп забуваються швидше.

Перевірка ефективності інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту прирородничих дисциплін містила "розгортку в часі" впливу інтегративно-диференційованого підходу на пропедевтику формування професійних знань майбутніх медиків. На основі експертних оцінок і характеристик професійної діяльності медичного працівника здійснена кореляція між запропонованим у дослідженні підходом до вивчення природничих дисциплін у медичному коледжі та рівнем сформованості професійних якостей майбутнього фахівця.

Рис. 3 Оцінка довготривалості знань з природничих дисциплін студентів медичних коледжів (у відсотках)

Результативність застосування інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін проявляється у зростанні коефіцієнту якості засвоєння як природничонаукових, так і професійних знань студентів. Цей коефіцієнт визначали як відношення елементів та систем знань (понять чи тем), які реально виявили студенти медичних коледжів на певному етапі, до відповідних елементів та систем знань, які необхідно засвоїти для оволодіння конкретними фаховими знаннями на цьому ж етапі навчання. Ми виділили окремо загальномедичні знання (пропедевтичні) та спеціальні професійні знання. Результати проведеного аналізу подаються на рис. 4.

Як бачимо, студенти експериментальних груп виявляли глибше розуміння суті та взаємозв'язку явищ на основі структурно-логічних схем і алгоритмів, вироблених унаслідок засвоєння органічно поєднаних на інтегративній основі фізичних, хімічних, біологічних та професійних знань студентів. З діаграми рис.4 спостерігається зростання коефіцієнту якості знань студентів експериментальних груп у процесі вивчення біології, загальних та спеціальних медичних дисциплін, де коефіцієнт якості відповідно складає 60, 70, 75 відсотків у контрольних групах і 70, 80, 90 відсотків в експериментальних групах.

Спостереження за випускниками експериментальних груп, які продовжували навчання в медичному навчальному закладі ІІІ-ІV рівнів акредитації, підтвердили, що вони краще засвоїли зміст і методи дослідження спеціальних дисциплін, ніж студенти, які не працювали по нашій моделі інтегративно-диференційованого підходу до вивчення природничих дисциплін.

Рис. 4 Коефіцієнт якості природничонаукових та професійних знань студентів медичних коледжів (у відсотках)

Кількісний аналіз результатів експерименту засвідчив значно вищу ефективність запропонованих змін у формах і методах вивчення природничих предметів на інтегративно-диференційованій основі. Значна увага в процесі формуючого експерименту приділялась аналізові ефективності використання комплексу дидактичних матеріалів у формі інтегративних структурно-логічних схем, інтегративних дидактичних одиниць, інтегративних навчально-контрольних карток. Таким чином, результати успішності в контрольних та експериментальних групах показали, що при використанні комплексу цих дидактичних засобів зростає якість природничонаукових та професійних знань студентів.

На основі узагальнення проведеного педагогічного дослідження підтвердилась запропонована гіпотеза, що дало можливість сформулювати такі висновки.

Висновки

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, програмно-методичної навчальної документації показав, що в медичних коледжах є елементи інтегративного та диференційованого підходів у формуванні змісту матеріалу, спроби створення інтегративних курсів з природничих і фахових дисциплін. Водночас досі ще немає достатньо науково обґрунтованих положень щодо співвідношення інтегративного та диференційованого підходів до формування загальнонаукових та фахових знань студентів-медиків на основі природничих дисциплін, зважаючи на їхню базову підготовку, рівень мисленнєвої активності, розуміння співвідношення між елементами теоретичних знань.

2. З'ясована сутність та особливості інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у вищих навчальних медичних закладах свідчить, що:

для комплексного засвоєння студентами-медиками знань з природничих дисциплін необхідним є відбір та оптимізація змісту навчального матеріалу шляхом логічного структурування;

відбір змісту навчального матеріалу з природничих дисциплін у системі підготовки майбутніх медичних працівників необхідно спрямувати на інтеграцію змісту природничих і спеціальних медичних дисциплін у формі структурно-логічних схем, ураховуючи сигнатуру понять;

важливою є орієнтація майбутніх фахівців-медиків на глибоке розуміння складних професійних ситуацій, формування вмінь приймати рішення, трансформувати знання та вміння у нові ситуації;

формування елементів природничонаукового мислення на пропедевтичному рівні засобами єдиної інтерпретації природничонаукових знань, засвоєння спільної для методів природничих дисциплін логіки в побудові спостережень, гіпотез, висновків, урахування індивідуальних здібностей кожного студента та його базових знань з природничих дисциплін значно підвищує мотивацію вивчення природничих дисциплін у вищих медичних навчальних закладах.

3. Обґрунтовано такі дидактичні положення щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу:

природовідповідність медицини вимагає глибоких знань і вмінь з природничих дисциплін;

систематичність засвоєння численних фактів, понять та суджень у процесі вивчення природничих дисциплін здійснюється відповідно до логічного зв'язку між елементами змісту;

інтеграція змісту природничих та медичних дисциплін є дидактичною основою для формування цілісної системи професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста;

диференціація за індивідуальними особливостями та рівнем базової природничонаукової підготовки суттєво підвищує результативність педагогічної допомоги студентам;

структурно-схематична фіксація найголовнішого в навчальному матеріалі сприяє більш ефективному засвоєнню студентами навчальної інформації та її ущільненню, розвиткові професійного спілкування.

4. Для практичної реалізації інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін доцільно використовувати такі критерії відбору навчального матеріалу:

фундаментальність відібраних понять у кожній природничій дисципліні;

відповідність змісту та обсягу компонентів структурованого навчального матеріалу їхній значущості для майбутньої професійної діяльності;

доступність навчального матеріалу для студентів з різним рівнем базової підготовки;

рівень системності базових елементів змісту природничих дисциплін та спорідненість їхніх понять з медичними дисциплінами;

адекватне співвідношення рівня складності навчального матеріалу та індивідуальних можливостей студентів.

5. Найбільш ефективними способами реалізації інтегративно-диференційованого підходу в процесі вивчення курсу хімії в медичних коледжах, на нашу думку, є:

побудова інтегративних структурно-логічних схем шляхом трансляції текстового матеріалу з природничих дисциплін;

формування базових інтегративних дидактичних одиниць;

використання узагальнювальних таблиць для аналізу, класифікації і характеристики властивостей речовин за науково-понятійними ознаками, ураховуючи майбутній фах;

застосування творчо-пошукових методів і використання на заняттях з природничих дисциплін проблемних ситуацій;

відбір наукових текстів та створення комплексу методичних рекомендацій на основі інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін;

створення пакету інтегративних навчально-контрольних карток для організації індивідуальної роботи зі студентами.

Унаслідок проведеного дослідження розроблено комплекс навчально-методичних матеріалів, які репрезентують ідеї інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у вищих навчальних медичних закладах.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми належать:

вивчення психологічних аспектів застосування інтегративно-диференційованого підходу у вищих медичних навчальних закладах;

вивчення можливостей інтегративно-диференційованого підходу у процесі фундаментальної підготовки фахівців різного профілю, використовуючи сучасні комп'ютерні технології.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Дольнікова Л. Структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін // Педагогіка і психологія професійної освіти. 1997. № 3-4, частина 2. С. 11-16.

2. Дольнікова Л. Інтегративні дидактичні одиниці як засіб структурування змісту навчального матеріалу у вищій школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. 1999. № 1. С. 110-114.

3. Дольнікова Л.В. Критерії структурування змісту навчального матеріалу // Педагогіка і психологія професійної освіти. 1999. № 4. С. 127-132.

4. Дольнікова Л.В. Особливості інтегративно-диференційованого підходу до структутування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах (теорія та практика): Навчально-методичні рекомендації / за ред. Кміта Я.М. Львів. 2000. 24 с.

5. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Закордонский В.П. Методические указания к проведению лабораторных работ по химии. Львов, ЛГУ, 1981. 48 с.

6. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Закордонский В.П. Методические указания к изучению раздела химии “Классы неорганических соединений”. Львов, ЛГУ, 1985. 32 с.

7. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Гриненко Н.М. Методические указания к изучению раздела химии “Периодический закон Д.И. Менделеева и строение атома”. Львов, ЛГУ, 1986. 34 с.

8. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Гриненко Н.М. Методические указания к изучению раздела химии “Химическая связь”. Львов, ЛГУ, 1988. 25 с

9. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А. Методические указания к изучению вводного курса по химии. Львов, ЛГУ, 1989. 48 с.

10. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Гриненко Н.М. Методические указания к изучению раздела химии “Растворы. Электролитическая диссоциация”. Львов, ЛГУ, 1989. 32 с.

11. Дольникова Л.В., Кмит Я.М., Лысенко Л.А., Шевчук Я.Г. Некоторые особенности составления методических указаний по естественным дисциплинам // Материалы научно-методической конференции. Москва: МАДИ. 1990. С. 82.-84.

12. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А. К вопросу о формировании понятий в химии // Тезисы докладов и сообщений на X Всесоюзном совещании-семинаре преподавателей физики и хими Полтава. 1989. С. 75-76.

13. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А. Дифференцированный подход к обучению химии как средство активизации познавательной деятельности в интернациональной группе // Тезисы докладов Межвузовской научно-методической конференции. Астрахань: 1990. С. 189-192.

14. Дольнікова Л.В., Лисенко Л.О. До питання про структурування навчального матеріалу з хімії // Тези доповідей науково-практичної конференції “Львівські хімічні читання”. Львів: ЛДУ. 1995. С. 156-157.

15. Дольнікова Л.В. Дидактичні підходи до відбору змістових одиниць у процесі структурування змісту навчального матеріалу з хімії // Тези доповідей української науково-методичної конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України”. Київ-Одеса: ОМУ. 1997. С. 132-133.

Анотація

Дольнікова Л.В. Інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2001.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню доцільності використання інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у медичному коледжі та інших навчальних закладах системи медичної освіти. Проаналізовано дидактичні підходи до структурування змісту природничих дисциплін у вищих медичних навчальних закладах, визначено сутність та особливості інтегративно-диференційованого підходу, обґрунтовано провідні дидактичні положення щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі цього підходу. Розроблено критерії відбору навчального матеріалу під час структурування змісту та дидактичні способи реалізації інтегративно-диференційованого підходу в процесі вивчення хімії в медичних коледжах (інтегративні структурно-логічні схеми, інтегративні дидактичні одиниці, інтегративні навчально-контрольні картки тощо). Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованого підходу до підготовки медиків.

Ключові слова: інтеграція, диференціація, структурування, природничі дисципліни, медичні коледжі, вищі медичні навчальні заклади, фундаментальна підготовка.

Annotation

Dolnіkova L.V. The іntegral-dіfferentіal approach to the structurіng of the content of natural scіences іn medіcal colleges. - Manuscrіpt.

The dіssertatіon for obtaіnіng a scіentіfіc degree of Candіdate of Pedagogіcal Scіences іn specіalіty 13.00.04. - The Theory and Methods of Professіonal Educatіon. - Ternopіl state Pedagogіcal Unіversіty named after Volodymyr Hnatyuk, Ternopіl, 2001.

The dissertation іs devoted to the substantiation of the necessіty of usіng the іntegral-dіfferentіal approach to the structurіng of the content of natural scіences іn medіcal colleges and other educatіonal іnstіtutіons іn the system of Medіcal Educatіon. The dіdactіcal approaches to the structurіng of the content of natural scіences іn hіgher medіcal educatіonal іnstіtutіons have been analysed. The essence and peculіarіtіes of іntegral-dіfferentіal approach have been defіned and major dіdactіcal prіncіples as to structurіng of the content of natural scіences on the basіs of thіs approach have been substantіated. The crіterіa of the selectіon of the educatіonal materіal for structurіng of the content and the dіdactіcal means of the realіzatіon of the іntegral-dіfferentіal approach for teachіng of chemіstry at medіcal colleges have been developed (іntegral structural-logіcal dіagrams, іntegral dіdactіcal unіts, іntegral educatіonal-controllіng cards etc.).

The pedagogіcal experіment has confіrmed the effectіveness of the suggested approach іn the traіnіng of medіcal students.

Key words: іntegratіon, dіfferentіatіon, structurіng, natural dіscіplіnes, medіcal college, hіgher medіcal educatіonal іnstіtutіons, fundamental training.

Аннотация

Дольникова Л.В. Интегративно-дифференцированный подход к структурированию содержания естественных дисциплин в медицинских колледжах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Тернопольский государственный педагогический университет, Тернополь, 2001.

Диссертация посвящена обоснованию целесообразности использования интегративно-дифференцированного подхода к структурированию содержания естественных дисциплин в медицинских колледжах и других учебных заведениях системы медицинского образования. В работе обоснованы критерии отбора основных смысловых единиц при использовании этого подхода к структурированию содержания как к дидактической проблеме и предложены пути его реализации в условиях медицинского колледжа на примере изучения химии. Рассматривается совокупность дидактических и методических условий для представления его на практике.

В диссертации впервые введено в научный оборот понятие интегративной дидактической единицы, а также методика ее применения при изучении естественных дисциплин. Анализируется теория и практика построения интегративных структурно-логических схем, интегративных обучающих контрольных карточек. Их использование по нашей методике дает возможность формировать у студентов элементы профессионально-ориентированных знаний, научное мышление, умение сопоставлять научные факты, выводы и гипотезы, рефлексивные интегрированные знания.

Анализ сущности и особенностей интегративно-дифференцированного подхода к структурированию содержания естественных дисциплин в высших учебных медицинских заведениях показал, что для комплексного усвоения студентами-медиками базовых знаний необходимым является: отбор и оптимизация содержания учебного материала путем логического структурирования с учетом сигнатуры понятий; формирование элементов естественнонаучного мышления на пропедевтическом уровне средствами единой интерпретации естественнонаучных знаний, усвоение общей логики построения наблюдений, гипотез, выводов с учетом индивидуальных особенностей студентов-медиков.