Науково-дослідна робота майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній як засіб формування професійних умінь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

УДК 629. 7. 07: 81. 2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науково-дослідна робота майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній як засіб формування професійних умінь

13. 00. 02 - теорія і методика навчання з технічних дисциплін

ЩЕРБИНА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Одним із основних напрямів реформування вищої освіти в Україні є створення позитивних умов для всебічного розвитку інтелектуальних та професійних якостей особистості, творчих здібностей сучасного спеціаліста.

У другій половині двадцятого сторіччя виконано значну кількість фундаментальних досліджень у галузі педагогіки і психології (С. І. Архангельський, Ю. К. Бабанський, Б. Ф. Ломов, М. І. Махмутов, О. В. Петровський, К. К. Платонов, М. М. Скаткін, Н. Ф. Тализіна), що забезпечує методологічну основу підготовки спеціалістів для основних сфер людської діяльності відповідно до потреб сучасного суспільства. Досягнення педагогіки та психології вищої школи здійснили асимілюючий вплив і на підготовку спеціалістів для однієї з найскладніших галузей людської діяльності - авіації й космонавтики. Ці передумови забезпечили створення системи професійно-психологічного відбору пілотів, диспетчерів, космонавтів, на базі якої розроблено цільові установки дидактики формування особистості і професійної підготовки спеціалістів авіаційно-космічного профілю.

Однак, проблема забезпечення професійної надійності в системі підготовки авіаційних спеціалістів, на жаль, не повністю розв'язана. Незважаючи на значні досягнення в галузі авіаційної педагогіки, психології, інженерної психології й ергономіки, проблема безпеки польотів та надійності людської діяльності при управлінні літаком і повітряним рухом потребує пошуку нових підходів, форм, методів. Аналіз показав, що за останні роки повітряні апарати зазнали значних конструктивних ускладнень, що й обумовило поглиблення суперечностей між прогресом авіаційної техніки і відставанням методики підготовки льотного та диспетчерського складів для надійної експлуатації сучасного літака. Цей факт підтверджується великою кількістю аварій і катастроф, спричинених людським фактором.

Встановлено (Д. В. Гандер, В. О. Пономаренко, Р. М. Макаров), що професійна діяльність на міжнародних трасах при управлінні повітряним рухом ускладнюється необхідністю здійснювати постійний радіообмін англійською мовою, а це призводить до виникнення певного додаткового напруження для льотно-диспетчерського складу неангломовних країн. Ця обставина негативно відбивається на професійній діяльності при відмовах авіаційної техніки в польоті. Аналіз катастроф на міжнародних повітряних трасах показав, що більшість з них (Салоніки, Шпіцберген, Лангкаві, Турин тощо) сталися внаслідок помилкових дій, спричинених складністю роботи з «нестандартним» інформаційним полем. У результаті виникає протиріччя між великою кількістю різноманітної інформації, що надходить пілотові в екстремальній ситуації, і неможливістю передати її протягом обмеженого часу без помилок та спотворень на пульт управління повітряним рухом. Розв'язання вказаного протиріччя визначає напрям пошуку спеціальної методики аналізу авіаційної події англійською мовою. Отже, формування умінь глибоко і всебічно аналізувати екстремальні ситуації в умовах іншомовної комунікації є однією з найактуальніших проблем, пов'язаних з безпекою польотів на міжнародних повітряних трасах.

Безпека польотів на міжнародних авіалініях вимагає наукового пошуку, в основі якого має бути активізація пізнавально-аналітичної діяльності курсантів льотних навчальних закладів. У зв'язку з цим в останні роки велика увага приділялася розробці змісту, методів, форм і засобів підготовки льотно-диспетчерського складу з метою підвищення безпеки польотів на міжнародних повітряних трасах. Над вирішенням різних аспектів даної проблеми працювали:

Д. В. Гандер, В. Л. Марищук, В. О. Пономаренко (безпека польотів) ;

С. В. Альошин, О. О. Ворона, Д. В. Гандер, Р. М. Макаров, В. Л. Марищук, К. К. Платонов, О. А. Ткаченко (авіаційна педагогіка і психологія) ;

Н. Д. Завалова, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Онищенко, В. О. Пономаренко (інженерна психологія і ергономіка).

Однак, як свідчить статистика аварій і катастроф на міжнародних повітряних трасах, проблема безпеки польотів не може вважатися вирішеною. Слід підкреслити, що професійна авіаційна педагогіка і психологія базуються на досягненнях педагогіки вищої школи, що визначає їхню інтеграцію. Питання підвищення ефективності навчання у вищій школі знайшли своє відображення в дослідженнях А. М. Алексюка, С. І. Архангельського, Ю. К. Бабанського, І. А. Зязюна, М. І. Махмутова, О. В. Петровського, М. М. Скаткіна, Н. Ф. Тализіної. Разом з тим, формування творчих умінь майбутніх авіаційних спеціалістів (наприклад, диспетчерів) вимагає застосування специфічного підходу до навчання. Аналіз наукових джерел показав, що одним із шляхів вирішення проблеми може бути організація науково-дослідної роботи курсантів льотних навчальних закладів, яка структурно й змістовно відображає не тільки форму, а й сутність аналітико-творчої діяльності.

Психолого-педагогічні проблеми формування творчих здібностей та організації науково-дослідної роботи вивчалися у таких напрямах: загальної теорії творчості (В. С. Біблер, Д. Б. Богоявленська, А. В. Брушлинський, Л. Г. Квіткіна, К. К. Платонов) ; організації науково-дослідної роботи (М. Голдстейн і І. Ф. Голдстейн, В. П. Єлютін, В. П. Корнейчук) ; активізації навчально-пізнавальної діяльності (О. О. Вербицький, В. М. Вергасов, Т. О. Платонова) ; теорії поетапного формування розумових дій (Г. О. Атанов, Б. Ц. Бадмаєв, П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна) ; теорії і практики проблемного навчання (Т. А. Ільїна, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов).

Формування професійної надійності льотно-диспетчерського складу на міжнародних повітряних трасах у процесі виконання курсантами-диспетчерами науково-дослідної роботи англійською мовою з проблем безпеки польотів уповільнюється відсутністю спеціальної методики, що містить мету, завдання, принципи, зміст, методи, форми, засоби та інші компоненти.

В той же час, провідні спеціалісти в галузі авіації, психології і педагогіки (О. О. Ворона, Д. В. Гандер, Р. М. Макаров, В. О. Пономаренко та ін.) вважають, що організація науково-дослідної роботи курсантів у льотному навчальному закладі на основі аналізу висновків Державних комісій з реальних катастроф створить передумови для формування професійних умінь майбутніх диспетчерів аналізувати ситуацію, вести радіообмін англійською мовою тощо. Враховуючи факт високої відповідальності екіпажу і диспетчера управління повітряним рухом за безпеку польотів, визначити помилкові дії оператора в нештатній ситуації, що призвела до катастрофи, доволі складно, оскільки вони не лежать на «поверхні» структури діяльності. Така обставина створює передумови для детального творчого пошуку в науково-дослідній роботі курсантів, для віднайдення альтернативи образу польоту і гіпотез прийняття та реалізації рішення. Творчий пошук сприяє створенню високого рівня мотивації аналізу помилкових дій льотно-диспетчерського складу, що включає стандартний радіообмін англійською мовою, рівень володіння яким на даному етапі не забезпечує надійну діяльність зі значно розширеним інформаційним полем, що виникає за екстремальних умов польоту. На жаль, науково-дослідна робота курсантів у льотних навчальних закладах традиційно базується на вивченні окремих фрагментів безпеки польотів, а при виконанні її англійською мовою обмежується перекладом статей.

Отже, недоліки у підготовці льотно-диспетчерського складу породжують суперечності:

між ускладненням професійної діяльності льотно-диспетчерського складу у зв'язку з розвитком авіаційної техніки, ростом кількості повітряних перевезень (у тому числі, й на міжнародних повітряних трасах), насиченням інформаційного поля діяльності і недостатньою готовністю випускників льотної академії до такої діяльності;

між необхідністю підвищення безпеки польотів і недостатньою вивченістю проблеми формування професійної надійності льотно-диспетчерського складу в процесі навчання в льотних навчальних закладах;

між необхідністю формування професійних умінь майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній у галузі здійснення комунікації англійською мовою в екстремальних умовах діяльності та відсутністю спеціально розробленої методики науково-дослідної роботи курсантів у процесі їхньої підготовки як засобу формування таких умінь.

Важливість і актуальність проблеми формування професійних умінь курсантів льотної академії, її недостатня теоретична і практична розробка зумовили вибір теми дослідження: «Науково-дослідна робота майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній як засіб формування професійних умінь».

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації пов'язана з проблематикою роботи науково-дослідного сектора Державної льотної академії України, що узгоджена з Міністерством освіти і науки, за темою «Технологія конструювання психолого-дидактичних моделей формування професійної надійності операторів» - 1Б42. 7 від 13. 03. 97 р. №6/10-223 (протокол №185 від 31 березня 1997 р.). Автором дисертації спільно з науковим керівником досліджено проблему підвищення безпеки польотів на міжнародних повітряних трасах, особисто розроблено методику науково-дослідної роботи з дисципліни «Безпека польотів» англійською мовою.

Об'єктом дослідження є процес навчання майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній у льотній академії.

Предмет дослідження - методика науково-дослідної роботи англійською мовою з дисципліни «Безпека польотів» як засіб формування професійних умінь майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній.

Мета даного дослідження: теоретичне обґрунтування, розробка й експериментальна перевірка методики науково-дослідної роботи майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній як засобу формування професійних умінь.

Відповідно до об'єкта, предмету і мети дослідження нами висунуто наукову гіпотезу: якщо в процес підготовки курсантів-диспетчерів управління повітряним рухом буде введено науково-дослідну роботу англійською мовою з дисципліни «Безпека польотів», яка ґрунтується на аналізові катастроф, таким чином створяться умови для формування складних професійних умінь, що забезпечать надійність їхньої професійної діяльності на міжнародних повітряних трасах.

Для досягнення мети нами вирішувалися такі завдання:

1. Здійснити аналіз стану безпеки польотів на міжнародних повітряних трасах і визначити основні проблеми професійної підготовки авіаційних спеціалістів на прикладі диспетчерів.

2. Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми формування професійних умінь з метою визначення теоретичних основ методики науково-дослідної роботи з дисципліни «Безпека польотів» англійською мовою.

3. Розробити й експериментально перевірити методику формування професійних умінь майбутніх диспетчерів у процесі науково-дослідної роботи.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є системний підхід, теорія функціональних систем (П. К. Анохін) ; вчення про творчу сутність особистості (В. С. Біблер, Д. Б. Богоявленська, О. М. Лук) ; основоположні принципи педагогіки вищої школи (А. М. Алексюк, С. І. Архангельський, Ю. К. Бабанський, Т. І. Левченко, О. В. Петровський).

Велике значення для нашого дослідження мали роботи, присвячені проблемі активізації навчально-пізнавальної діяльності, формування самостійності мислення курсантів (О. О. Вербицький, В. М. Вергасов, Т. О. Платонова) ; теорії поетапного формування розумових дій (Г. О. Атанов, Б. Ц. Бадмаєв, П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна), теорії і практиці проблемного навчання (Т. А. Ільїна, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов) ; проблемам професійної підготовки і професійної надійності авіаційних спеціалістів, а також безпеки польотів (С. Я. Батишев, Д. В. Гандер, Б. С. Гершунський, Р. М. Макаров, Б. Л. Покровський, В. О. Пономаренко).

Розв'язання поставлених завдань і перевірка гіпотези здійснювалися за допомогою таких методів дослідження:

теоретичний аналіз наукової літератури за темою дослідження з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу;

соціологічні методи (анкетування, спостереження, бесіда) для визначення і подальшого аналізу досліджуваних явищ;

методи оцінювання рівня психічних і психофізіологічних якостей курсантів (пам'ять, увага, мислення, інтелект) ;

педагогічний експеримент з метою дослідження ефективності розробленої методики науково-дослідної роботи в льотному навчальному закладі.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено мету, завдання, принципи, зміст, способи і форми організації науково-дослідної роботи майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній, спрямовані на формування складних професійних умінь.

Особистий внесок дисертанта полягає у розробленні авторської методики формування професійних умінь у курсантів-диспетчерів міжнародних авіаліній.

Практичне значення результатів роботи полягає у тому, що розроблену методику науково-дослідної роботи майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній може бути використано викладачами кафедр безпеки польотів й іноземних мов в льотних навчальних закладах з метою формування професійних умінь курсантів.

Розроблено спеціальний тест з аналізу авіаційної події англійською мовою, який може бути застосований для контролю знань з безпеки польотів та англійської мови.

Результати досліджень перевірено і впроваджено на кафедрі безпеки польотів Державної льотної академії України (акт про впровадження від 15 січня 2001 р.).

Надійність і вірогідність результатів досліджень та основних висновків дисертаційної роботи забезпечувалися науковим обґрунтуванням вихідних положень дослідження, використанням комплексу методів, адекватних меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, результатами експериментальної перевірки розробленої нами методики науково-дослідної роботи курсантів з дисципліни «Безпека польотів», обробкою даних за допомогою методів математичної статистики.

Експериментальна база й етапи дослідження. Робота здійснювалася на базі Державної льотної академії України. В експерименті брали участь курсанти 4-го курсу факультету управління повітряним рухом.

1 етап - теоретичний, він включає вивчення й аналіз літератури з проблем безпеки польотів, професійної підготовки авіаційних спеціалістів, надійності професійної діяльності при управлінні повітряним рухом на міжнародних трасах. Також було вивчено психолого-педагогічну літературу з проблем формування професійних умінь, творчої активності й організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах (1995-1997 рр.).

2 етап - обґрунтування і планування етапів дослідження, підбір адекватних методів і розробка методики формування професійних умінь авіаційного спеціаліста міжнародних авіаліній у процесі науково-дослідної роботи (1998 р.).

3 етап - формуючий педагогічний експеримент, спрямований на організацію науково-дослідної роботи з дисципліни «Безпека польотів». Аналіз та узагальнення результатів експериментальної роботи (1998-2000 рр.).

Апробація результатів дисертації здійснювалася протягом 1997-2000 рр. через публікацію науково-педагогічних робіт, участь у науково-педагогічних конференціях (Херсон-2000; Кіровоград-2000), а також у конференціях, що проводилися на базі Державної льотної академії України (1998, 2000). Дослідження апробовано на засіданнях кафедр безпеки польотів й іноземних мов. Результати дисертації опубліковано у 7 статтях, 4 з них - у наукових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається з переліку умовних скорочень і спеціальних термінів, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатка. Результати дослідження відображено у 19 таблицях і 18 рисунках. Обсяг дисертаційної роботи становить 191 сторінку. Список використаних джерел включає 222 найменування, 11 з яких - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано загальну характеристику дослідження, обґрунтовано актуальність проблеми, ступінь її вивченості в науковій літературі, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, описано комплекс методів, що використовувалися в роботі, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, а також основні її етапи.

У першому розділі дисертації «Формування професійних умінь майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній у процесі науково-дослідної роботи як педагогічна проблема» вивчено проблему професійної надійності льотного і диспетчерського складів на міжнародних повітряних трасах, здійснено аналіз існуючої системи підготовки авіаційних спеціалістів, формування у них професійних умінь, розроблено теоретичні основи формування професійних умінь при виконанні науково-дослідної роботи.

Значне зростання числа негативних авіаційних подій, спричинених людським фактором, яке спостерігається зараз, пов'язане як з недостатньою професійною підготовкою спеціалістів, так і з удосконаленням авіаційної техніки, що обумовлює й ускладнення обладнання, збільшення кількості приладів, елементів уваги, а, отже, й розширення обсягу обробки інформації, яка надходить до пілота й диспетчера, появи дефіциту часу при прийнятті і реалізації рішення. Відомо, що більшість помилкових дій льотного і диспетчерського складів спричинюється неправильною оцінкою обставин, недостатнім аналізом вхідної інформації, помилками в її обробці, прийнятті і реалізації рішення, особливо за умов екстремальної ситуації. На міжнародних повітряних трасах ситуація ускладнюється необхідністю здійснювати радіообмін англійською мовою.

У льотних навчальних закладах підготовка курсантів до майбутньої професійної діяльності здійснюється за різними напрямами, включаючи засвоєння теоретичних знань, формування умінь у процесі тренажерної та реальної діяльності тощо. Професійні вміння диспетчера складні, утворені рядом компонентів. У процесі підготовки авіадиспетчера необхідно формувати: активність пізнання причин нештатної ситуації; вміння працювати з перенасиченим інформаційним полем за умов дефіциту інформації; вміння побудувати на основі розрізненої і різнохарактерної інформації концептуальну модель образу польоту; вміння приймати і реалізовувати рішення з передачею його на борт повітряного судна. Радіообмін на міжнародних повітряних трасах вимагає також високого рівня комунікативних умінь, які мають формуватися у комплексі з іншими професійними вміннями. Отже, формування професійних умінь ведення радіообміну на міжнародних повітряних трасах є складною педагогічною проблемою, ступінь вирішення якої визначає безпеку польотів на міжнародних повітряних трасах.

Аналіз мовленнєвої підготовки курсантів показує, що навчання майбутнього диспетчера управління повітряним рухом практично не здійснюється у процесі комунікативної діяльності між диспетчером та екіпажем повітряного судна. Також не використовується у навчанні аналіз авіаційних інцидентів, подій і катастроф англійською мовою. Головна увага приділяється фонетиці і лексичному мінімуму на шкоду творчому розвитку особистості та її пошукової активності, не вдосконалюються комунікативні вміння, що лежать в основі рольових і ділових ігор. Внаслідок цього випускники навчального закладу не готові здійснювати радіозв'язок англійською мовою.

Отже, можна припустити, що через здійснення курсантами глибокого аналізу англійською мовою процесу розвитку катастрофічної ситуації та умов, що їй передували, буде створено можливість сформувати складні професійні вміння майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній на базі розширеного тезауруса знань, навичок і вмінь з англійської мови. Це стане можливим за умов інтеграції роботи кафедр безпеки польотів й іноземних мов (яка відсутня зараз) з наступним моделюванням подібної ситуації для закріплення сформованого складного професійного вміння. В основі такої інтеграції має бути детальний аналіз англійською мовою авіаційної катастрофи, що мала місце в реальному житті.

Як теоретичну основу формування даних умінь було прийнято теорію діяльності (В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.) і теорію поетапного формування розумових дій (Г. О. Атанов, Б. Ц. Бадмаєв, П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна).

Метою навчання є формування в курсантів умінь і навичок здійснювати професійну діяльність, причому навик розглядається як дія, натренована до автоматизму, що має місце в типових, багатократно повторюваних умовах, а вміння полягають у застосуванні знань і навичок у новій, незвичайній, іноді екстремальній ситуації. Навички з ведення радіообміну засвоюються в процесі традиційного навчання англійської мови, формувати ж уміння можливо шляхом організації творчої діяльності курсантів. Навчальна діяльність майбутніх диспетчерів має бути моделлю реальної, тобто її слід спрямовувати на побудову концептуальної моделі образу польоту й образу діяльності екіпажу. В основі професійної діяльності диспетчера лежить інформаційна потреба, отже, необхідно ставити курсанта в такі умови, за яких для вирішення поставленого перед ним завдання він має відчувати інформаційний дефіцит. Останній є основою для виникнення інформаційної потреби, на задоволення якої спрямовується як навчальна діяльність курсантів, так і професійна - диспетчерів.

Отже, одним з основних засобів формування професійних умінь з ведення радіообміну англійською мовою майбутніх диспетчерів управління повітряним рухом на міжнародних трасах має бути науково-дослідна робота, здійснювана в умовах інтеграції діяльності кафедр безпеки польотів й іноземних мов, в основі якої лежить детальний аналіз реальної авіаційної події англійською мовою. Метою навчання має бути формування складного професійного уміння, що базується на розвинутих творчих, евристичних здібностях і розширених знаннях, навичках і вміннях з англійської мови, що лежать в основі безпеки польотів на міжнародних повітряних трасах.

Другий розділ «Методика науково-дослідної роботи з безпеки польотів курсантів-диспетчерів управління повітряним рухом на міжнародних авіаційних трасах» присвячений обґрунтуванню її структурних компонентів та розробці відповідного методичного забезпечення.

Методика науково-дослідної роботи в льотному навчальному закладі дозволяє організувати процес пізнання курсантами-диспетчерами технології безпеки польотів під час управління рухом на міжнародних повітряних трасах.

Методику розглядаємо як категорію педагогіки, під чим розуміємо обґрунтування таких компонентів: мета, завдання, принципи, зміст освіти, методи, організаційні форми.

Мета науково-дослідної роботи курсантів полягає у формуванні в них професійних умінь для роботи на міжнародних авіалініях. Відповідно до мети було сформульовано такі завдання:

формування пізнавальної активності і мотивації до вивчення реальних катастроф та незвичайних ситуацій у польоті;

розвиток пошукової активності в роботі з науковими джерелами і словниками;

навчання наукового аналізу катастроф англійською мовою;

розширення і поглиблення знань з англійської мови з різних аспектів досліджуваної проблеми;

формування вміння розробляти концептуальну модель образу польоту і модель мовної взаємодії англійською мовою;

формування умінь визначати методологію і методи досліджень, підготувати і викласти наукову доповідь, а також подолати мовний бар'єр в умовах підвищеного емоційного фону під час виступу на науково-практичній конференції, семінарах, консультаціях.

Стосовно нашого дослідження під принципами науково-дослідної роботи слід розуміти наукові положення, що лежать в основі аналізу безпеки польотів з людського фактора, спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності курсанта-диспетчера. Розроблена методика ґрунтується на загальнодидактичних принципах (системності, науковості, зв'язку навчання з життям, свідомого засвоєння знань тощо) і спеціальних, найхарактерніших саме для науково-дослідної роботи (проблемності, педагогічного стимулювання, орієнтації на майбутню професійну діяльність).

Зміст науково-дослідної роботи складається з таких компонентів:

знання основ безпеки польотів при управлінні повітряним рухом на міжнародних трасах, теорії і практики аеродинаміки польоту, конструкції літака і льотної експлуатації, основ управління повітряним рухом, технології управління повітряним рухом в екстремальних умовах, практичних основ діяльності екіпажу, основ наукових досліджень;

навички управління повітряним рухом за різних умов професійної діяльності, ведення радіообміну англійською мовою (стандартна фразеологія), використання «штучного інтелекту» як «підказки» при дефіциті інформації для прийняття і реалізації рішення;

уміння швидко аналізувати екстремальну ситуацію, що виникла на борту повітряного судна, розробляти концептуальну модель образу польоту на основі доповіді екіпажу англійською мовою, виробляти гіпотези виходу з екстремальної ситуації, приймати робочу гіпотезу і створювати модель образу діяльності з передачею її на борт повітряного судна англійською мовою, аналізувати ситуацію в екстремальних умовах діяльності, приймати і реалізовувати рішення.

У процесі розробки методики науково-дослідної роботи курсантів великого значення набуває вибір методів, який нерозривно пов'язаний з дидактичними цілями, змістом навчального матеріалу, рівнем науково-методичної підготовки викладача (наукового керівника) та мірою підготовки курсанта-диспетчера. В даному випадку перевага віддавалася евристичним методам.

Формами організації науково-дослідної роботи є: бесіди, практичні заняття, рольові ігри, семінари, наукові конференції.

Методика науково-дослідної роботи визначає діяльність викладача (наукового керівника) і курсанта, тобто включає виявлення етапів і розробку засобів, що забезпечують їхню діяльність на кожному етапі.

На основі теорії поетапного формування розумових дій спроектовано етапи науково-дослідної роботи курсантів з дисципліни «Безпека польотів»: визначення мети і завдань дослідження; вибір теми дослідження; формування магістралі дослідження; розробка структури сценаріїв моделювання окремих ситуацій; вибір шляхів розв'язання проблеми; формування тезауруса знань з нештатної ситуації англійською мовою; формування поглиблених і розширених знань з безпеки польотів і англійської мови для надійного ведення радіообміну на міжнародних авіалініях.

Для забезпечення діяльності викладача (наукового керівника) і курсантів розроблені відповідні засоби навчання: підібрано керівні документи Міжнародної організації цивільної авіації, регламентуючі документи, статистичні дані, словники. Для виступу на науковій конференції курсантами виготовлювалися плакати і схеми. Засоби навчання піддавалися ротації протягом всього процесу науково-дослідної роботи. На перших етапах було застосовано висновки Державних комісій із розслідування авіаційних подій, методичні матеріали з безпеки польотів і англійської мови. На останніх етапах, після аналізу авіаційної події, використовувалися методичні матеріали з ведення радіообміну англійською мовою. В окремих випадках, на підсумкових етапах, як засоби застосовувалися електронні комплексні тренажерні системи з моделюванням діяльності екіпажу і диспетчера управління повітряним рухом.

Контроль в експериментальній методиці здійснювався шляхом тестування й експертного оцінювання.

Дидактичні основи організації науково-дослідної роботи курсантів-диспетчерів базуються на сучасних психолого-педагогічних концепціях: діяльнісного підходу, спонукальних стимулів, теорії цілеутворення, задоволення прагматичних та пізнавальних інтересів і потреб.

Під час організації науково-дослідної роботи курсантів-диспетчерів особлива увага зверталася на формування пізнавальної активності, її мотиваційної основи при вивченні реальних катастроф і незвичайних ситуацій у польоті, вміння працювати з науковими джерелами, розробляти концептуальну модель образу польоту і модель мовної взаємодії англійською мовою тощо.

Структура аналізу авіаційної події та умови розкриття евристичних компонентів з вивчення спеціальної англійської мови під час проведення науково-дослідної роботи ґрунтується на аналізові авіаційних подій, що мали місце в реальному житті і закінчилися катастрофою (за матеріалами Державних комісій та актами експертів). Аналіз катастроф має включати загальні умови польоту, початковий розвиток незвичайної ситуації в польоті, діяльність членів екіпажу щодо виходу з екстремальної ситуації, радіообмін диспетчера з екіпажем, стан реального польоту з уявленням образу польоту диспетчером управління повітряним рухом, процес вироблення і прийняття рішення екіпажем на основі взаємодії з диспетчером, розвиток польоту і стан його безпеки, подальші дії екіпажу, перехід екстремальної ситуації в критичну, дії екіпажу і диспетчера щодо виходу з критичної ситуації, аналіз фінального завершення польоту. Здійснюючи подібний аналіз спочатку рідною, а потім англійською мовою, курсанту-диспетчеру необхідно створити умови для розширення запасу знань з таких напрямів: специфіка польоту; рівень підготовки екіпажу та осіб, що перебувають в пілотській кабіні; аналіз радіообміну; вивчення нештатної ситуації; розвиток екстремальності польоту; психологія стресу; структура і зміст образу польоту, концептуальна модель образу діяльності.

В ході здійснення науково-дослідної роботи з аналізу авіаційної події курсантам-диспетчерам необхідно розробити гіпотетичну модель можливих рішень за умов конкретної авіаційної події. Словниковий запас при цьому визначається інтегративними знаннями всіх наведених вище компонентів та умов професійної діяльності і включає розширений загальний запас знань з англійської мови, спеціальні технічні знання, аналіз радіообміну англійською мовою диспетчера з екіпажем повітряного судна, психологічні умови польоту та інші напрями.

У третьому розділі «Експериментальні дослідження ефективності методики науково-дослідної роботи курсантів-диспетчерів міжнародних авіаліній» розкриваються організація і методи експериментальних досліджень та визначається ефективність розробленої автором методики науково-дослідної роботи.

В експериментальних дослідах брали участь курсанти 4-го курсу факультету управління повітряним рухом Державної льотної академії України (м. Кіровоград). В 1998-1999 роках було сформовано 2 групи (контрольна та експериментальна) курсантів по 15 чоловік в кожній.

Беручи до уваги факт високої відповідальності за результати досліджень у галузі формування професійної надійності диспетчера управління повітряним рухом на міжнародних трасах, ми зробили висновок стосовно того, що контрольна та експериментальна групи повинні мати незначні (недостовірні) розрізнення з основних психічних та психофізіологічних показників, що лежать в основі процесу навчання (інтелект, пам'ять, увага, логічне мислення), розмовної та професійно орієнтованої англійської мови, засвоєння основних спеціальних дисциплін: аеродинаміки, льотної експлуатації та ін., знання яких застосовуються під час аналізу авіаційної події. Констатуючий експеримент було проведено із застосуванням різноманітних методів досліджень (психолого-педагогічні, методи оцінювання психічних та психофізіологічних якостей, методи математичної статистики). Також групи мали однакову кількість годин занять з англійської мови та консультацій з науково-дослідної роботи. Отже, курсанти-диспетчери обох груп перебували в однакових «стартових» умовах.

Основним методом дослідження ефективності експериментальної організації і дидактичного наповнення науково-дослідної роботи курсанта-диспетчера був формуючий педагогічний експеримент. В основу експерименту було покладено застосування розробленої методики науково-дослідної роботи курсантів з безпеки польотів.

Всі результати досліджень піддавалися математичній обробці з визначенням: - математичного очікування, у - середньоквадратичного відхилення, - помилки середньої величини, достовірність розрізнень за критерієм за Стьюдентом та - рівнем значимості розрізнень.

Також було досліджено ефективність експериментальної методики науково-дослідної роботи курсантів-диспетчерів з безпеки польотів. Здійснене дослідження, коректно опрацьоване методами математичної статистики, довело ефективність даної методики. Відмічено поліпшення показників рівня загального інтелекту курсантів експериментальної групи порівняно з контрольною після закінчення експерименту.

Встановлено, що в ході проведення формуючого педагогічного експерименту в експериментальній групі значно покращилися знання, навички та вміння з розмовної англійської мови порівняно з контрольною групою, що знайшло своє відображення в результатах тестування за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Цей факт пояснюється більш широким порівняно з контрольною групою інформаційним впливом англійської мови на курсантів експериментальної групи (розширення словникового запасу, значно ширше використання словників з різних аспектів, організація роботи з регламентуючими документами англійською мовою, проведення консультацій, на яких уточнювалися складні граматичні явища тощо).

Відповідно до мети нашого дослідження перевірялися дидактичні шляхи вирішення проблеми організації науково-дослідної роботи, дидактична розробка окремих фрагментів ситуацій, створення умов формування тезаурусу з англійської мови щодо аналізу позаштатних ситуацій.

Результати тестування експериментальної та контрольної груп з професійно орієнтованої англійської мови, проведеного за допомогою розробленого тесту, показали, що в контрольній групі за час здійснення експерименту встановлено тенденцію до незначного збільшення запасу спеціальних знань. В експериментальній групі відбулися достовірні зміни в бік ефективного засвоєння знань зі спеціальної англійської мови при однакових стартових знаннях з контрольною групою. Цей факт пояснюється як ефект творчої наукової діяльності курсантів експериментальної групи щодо аналізу катастроф та передумов авіаційних подій, яка вимагала від курсантів пошуку додаткових знань з англійської мови з різних аспектів професійної діяльності диспетчера управління повітряним рухом.

Слід відзначити, що підвищення ефективності знань в експериментальній групі порівняно з контрольною відбулося також через значно глибше пізнання спеціальної англійської мови з пілотажно-навігаційних та льотно-технічних характеристик повітряного судна, обладнання літака, пілотування, метеорологічних умов, умов аеродромно-технічного забезпечення, екстремальних умов польоту тощо.

Відповідно до методів експериментальних досліджень курсанти контрольної та експериментальної груп піддавалися спеціальному тестуванню англійською мовою, лімітованому за часом. Результати тестування показали, що курсанти контрольної групи в переважній більшості (90%) не виконали запропонованого завдання, пояснюючи це недостатніми знаннями в галузі аналізу авіаційних подій англійською мовою.

Курсанти експериментальної групи (95%) виконали поставлені завдання й мали високі показники знань, навичок та вмінь з англійської мови в галузі аналізу позаштатної ситуації, розробки концептуальної моделі образу польоту та образу діяльності, що свідчить про сформованість у них професійних умінь. Розроблена експериментальна методика спонукає курсантів льотних навчальних закладів до активної діяльності з аналізу авіаційної події англійською мовою; у процесі виконання тесту курсантами експериментальної групи спостерігалися високий рівень мотивації та пошукової активності, що є підтвердженням правильності використання сучасних дидактичних концепцій з метою розробки методики науково-дослідної роботи курсантів з безпеки польотів.

ВИСНОВКИ

1. Системний аналіз літературних джерел і наукових досліджень з проблеми безпеки польотів, а також практики авіаційних подій показав, що за останні десятиріччя виконано велику кількість робіт як в Україні і країнах СНД, так і дальньому зарубіжжі. Встановлено, що, незважаючи на застосовані заходи підвищення професійної надійності й ефективності діяльності льотних екіпажів і спеціалістів управління повітряним рухом, спостерігається зростання кількості авіаційних подій, спричинених людськім фактором.

Особливої значущості проблема безпеки польотів набуває на міжнародних повітряних трасах, де диспетчеру крім умінь оцінити обставини, проаналізувати вхідну інформацію, обробити її, прийняти і реалізувати рішення в екстремальних умовах необхідно вміти вести радіообмін англійською мовою.

У підсумку аналізу авіаційних подій установлено, що в основі проблеми безпеки польотів на міжнародних повітряних трасах лежать протиріччя, сутність яких полягає у випередженні розвитку об'єктивного фактора (ускладнення авіаційної техніки, інформатизація професійної діяльності льотно-диспетчерського складу тощо) порівняно з суб'єктивним, пов'язаним з недостатньою готовністю людини до виконання такої діяльності.

2. Аналіз наукових праць з проблеми формування професійних умінь у процесі підготовки спеціаліста для авіації показав, що в цьому напрямі виконано значну кількість робіт. Установлено, що вони, здебільшого, базуються на фундаментальних дослідженнях у галузі педагогіки і психології вищої школи, а також концепціях діяльнісного підходу, цілепокладання, теорії поетапного формування розумових дій. У льотних навчальних закладах здійснюється підготовка курсантів за чотирма базовими напрямами - теоретичному, тренажерному, фізичному й організації реальної діяльності диспетчера, і двом похідним - психологічному і психофізіологічному. Вивчення ж англійської мови відбувається лише в рамках теоретичного навчання. Для формування складного вміння виконувати професійну діяльність англійською мовою в екстремальних умовах необхідно в процес підготовки курсантів включити науково-дослідну роботу, що ґрунтується на аналізі авіаційної події англійською мовою.

3. Методика науково-дослідної роботи в льотному навчальному закладі дозволяє організувати процес пізнання курсантами-диспетчерами технології безпеки польотів при управлінні рухом на міжнародних повітряних трасах. У цьому процесі відбувається матеріалізація методики, що знаходить своє відображення в набуванні курсантами нових якісних властивостей - поглиблення знань зі спеціальних дисциплін, розширення тезауруса знань, навичок і вмінь з англійської мови, формування умінь з аналізу нештатної ситуації, які в значному ступені визначають безпеку польотів на міжнародних повітряних трасах.

Розробка методики науково-дослідної роботи курсантів-диспетчерів ґрунтується на таких правилах:

мета і завдання навчання визначають структуру і зміст методики;

методика розглядається як категорія педагогіки, що включає обґрунтування таких компонентів: мету, завдання, принципи, зміст освіти, методи, організаційні форми;

методика визначає діяльність викладача (наукового керівника) і курсанта, тобто включає виявлення етапів і розробку засобів, що забезпечують їхню діяльність на кожному етапі.

4. Педагогічний експеримент показав, що у процесі науково-дослідної роботи, організованої на основі розробленої методики, було сформовано у курсантів-диспетчерів експериментальної групи професійні вміння з аналізу англійською мовою авіаційних подій. Також було зафіксовано пошукову активність і мотивацію до вивчення нештатних ситуацій і катастроф, у тому числі й англійською мовою, до роботи з літературними джерелами і словниками, уміння здійснювати самостійний пошук необхідної інформації, обробляти і систематизувати її, що лежить в основі безпеки польотів на міжнародних трасах.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, актуальним та перспективним є питання розробки засобів управління науково-дослідною роботою курсантів льотних навчальних закладів інших спеціальностей (льотний склад, інженерно-технічний та ін.), а також формування професійних умінь операторів складних систем управління, у тому числі атомних електричних станцій, морського і залізничного транспорту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗКРИТО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Щербина С. В. Анализ педагогической проблемы повышения профессиональной надежности авиационного специалиста на международных воздушных трассах // Вісник Луганського державного педагогічного університету. - №12. - 2000. - С. 233-239.

Щербина С. В. Формування особистості курсанта засобами науково-дослідної роботи англійською мовою в льотних навчальних закладах // Наукові записки. - Випуск 28. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 176-178.

Щербина С. В. Теоретические посылки организации научной работы курсантов летных учебных заведений на английском языке // Наукові праці академії: випуск V / за ред. Р. М. Макарова. - Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2000. - С. 57-63.

Щербина С. В. Формування професійної надійності авіаційних операторів при веденні радіообміну англійською мовою в рамках науково-дослідної роботи // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова - К., Логос, 2000. Том ХХІІІ. Випуск 2. 4. 3. - С. 179-183.

Щербина С. В. Тезаурус знаний по английскому языку в процессе научно-исследовательской работы курсантов летных учебных заведений. // Гуманітарна освіта: Зб. наук. пр. АПН України: Гуманітарного інституту. - Випуск І. - Серія: Психологія і педагогіка. Київ - Херсон: Айлант. 2000 - С. 196-202.

Щербина С. В. Исследования эффективности научно-исследовательской работы курсантов, направленной на формирование надежности радиообмена при полетах на международных авиалиниях // Наукові праці академії: випуск ІІІ, частина І/ за ред. Р. М. Макарова. Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 1998. - С. 249-253.

Макаров Р. М., Герасименко Л. В., Щербина С. В. Научные аспекты мотивации в процессе профессиональной подготовки операторов особо сложных систем управления // Наукові праці академії: випуск ІІІ, частина І/ за ред. Р. М. Макарова. Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 1998. - С. 30-34. (Особистий вклад полягає в обґрунтуванні процесу професійної підготовки операторів особливо складних систем управління, авторських 2 стор.).

АНОТАЦІЯ

Щербина С. В. Науково-дослідна робота майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній як засіб формування професійних умінь.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13. 00. 02 - теорія і методика навчання з технічних дисциплін. - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2001.

У дисертації теоретично обґрунтовано і розроблено методику науково-дослідної роботи курсантів-диспетчерів з метою формування професійних умінь для управління повітряним рухом на міжнародних трасах.

Виявлено особливості професійної діяльності диспетчерів управління повітряним рухом, проаналізовано систему їхньої підготовки, вивчено проблему організації науково-дослідної роботи курсантів.

На основі теоретичного та експериментального дослідження розроблено методику науково-дослідної роботи, встановлено, що науково-дослідна робота курсантів-диспетчерів досягає найбільшої результативності тоді, коли базується на аналізі авіаційної події англійською мовою.

Ключові слова: методика, науково-дослідна робота, професійні вміння, диспетчер управління повітряним рухом.

Scherbina S. V. Scientific research work of future air-traffic controllers of international airways as means of professional skills formation. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science in speciality 13. 00. 02 - theory and methods of education in technical subjects. - Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Kharkiv, 2001.

The methods of future controllers' scientific research work for the professional skills formation during international flights are theoretically grounded and worked out in dissertation.

Peculiarities of air-traffic controllers professional activity are revealed, the system of their training is analyzed, the problem of scientific research organization is studied.

The methods of scientific research work are worked out on the basis of theoretical and experimental investigation. It is established, that the scientific research work achieves the best results, when it is based on the investigation of aviation accidents in the English language.

Key words: methods, scientific research work, professional skills, air-traffic controller.

Щербина С. В. Научно-исследовательская работа будущих диспетчеров международных авиалиний как средство формирования профессиональных умений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 02 - теория и методика обучения техническим дисциплинам. - Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2001.

В диссертации исследуется проблема формирования профессиональных умений будущих диспетчеров международных авиалиний в процессе научно-исследовательской работы.

Установлено, что, несмотря на принимаемые меры повышения профессиональной надежности и эффективности деятельности летных экипажей и специалистов управления воздушным движением, наблюдается рост авиационных происшествий, возникающих по причине человеческого фактора.

Изучена проблема безопасности полетов, выявлены особенности деятельности диспетчера на международных воздушных трассах.

В результате анализа авиационных происшествий установлено, что в основе проблемы безопасности полетов на международных воздушных трассах лежат противоречия, суть которых заключается в опережении развития объективного фактора (усложнение авиационной техники, информатизация профессиональной деятельности летно-диспетчерского состава и т. д.) по сравнению с субъективным, связанным с недостаточной готовностью человека к выполнению такой деятельности.

Анализ подготовки курсантов в летных учебных заведениях показал, что она осуществляется по четырем базовым направлениям - теоретическому, тренажерному, физическому и организации реальной деятельности диспетчера, и двум производным - психологическому и психофизиологическому. Изучение же английского языка происходит только в рамках теоретического обучения. Для формирования сложного умения выполнять профессиональную деятельность на английском языке в экстремальных условиях необходимо в процесс подготовки курсантов включить научно-исследовательскую работу, основанную на анализе авиационного происшествия на английском языке.

На основе концепций деятельностного подхода, целеполагания, теории поэтапного формирования умственных действий была разработана методика научно-исследовательской работы в летном учебном заведении, которая позволяет организовать процесс познания курсантами-диспетчерами технологии безопасности полетов при управлении движением на международных воздушных трассах.

Разработаны такие компоненты методики научно-исследовательской работы курсантов-диспетчеров, как цели, задачи, принципы, содержание образования, методы, организационные формы.

Методика научно-исследовательской работы определяет деятельность преподавателя (научного руководителя) и курсанта, потому были выявлены этапы и разработаны средства, обеспечивающие их деятельность на каждом этапе.

Этапы научно-исследовательской работы курсантов по дисциплине «Безопасность полетов» были определены на основе теории поэтапного формирования умственных действий. Деятельность преподавателя (научного руководителя) и курсантов была обеспечена разработанными средствами обучения. Для осуществления контроля знаний по безопасности полетов и английскому языку был разработан и экспериментально проверен специальный тест по анализу авиационного происшествия на английском языке.

Педагогический эксперимент показал, что научно-исследовательская работа, организованная на основе разработанной методики, позволила сформировать у курсантов-диспетчеров профессиональные умения по анализу авиационных происшествий на английском языке, обеспечивающие повышение безопасности полетов на международных трассах.

Ключевые слова: методика, научно-исследовательская работа, профессиональные умения, диспетчер управления воздушным движением.

наукова дослідна робота диспетчер

Размещено на Allbest.ru