Педагогіка вищої школи як наука

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

Педагогіка вищої школи як наука (2 год.)

План

1. Предмет, категорії та основні завдання педагогіки вищої школи

2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв'язок з іншими науками

3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи.

3.1 Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки

3.2 Методи науково-педагогічного дослідження

1. Предмет, категорії та основні завдання педагогіки вищої школи

За останні десятиліття серед педагогічних наук України особливо інтенсивно розвивається педагогіка вищої школи, яка розкриває особливості організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, специфічні проблеми здобуття вищої освіти, в нашій державі.

Педагогіка вищої школи - це наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як фахівців відповідно до вимог держави. педагогіка школа навчання виховання

Предметом педагогіки вищої школи є дослідження закономірностей навчання, виховання та розвитку студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого фахівця.

Педагогіка вищої школи, що виникла на базі загальної (шкільної) педагогіки, розглядає вищі рівні навчання та виховання дорослої людини (студента).

До основних категорій педагогіки вищої школи належать поняття:

- навчання;

- виховання;

- освіта.

Категорії як найбільш загальні поняття науки в різних галузях педагогіки не різняться за назвами (виховання, навчання, освіта), однак вони мають свою специфіку залежно від того, який ступінь навчання розглядають.

Підготовка фахівця з вищою освітою передбачає виховання, професійну освіту і навчання.

Навчання у ВНЗ - це фахова підготовка, що передбачає цілеспрямовану взаємодію викладача та студента, у процесі якої здійснюється формування професійної компетентності (системи дієвих професійних знань, умінь та навичок).

Виховання студентської молоді - це цілеспрямована система роботи з формування протягом навчання у ВНЗ професійно-значущих якостей та готовності самовіддано працювати за обраним фахом.

Освіта студентів - процес здобуття вищої освіти відповідно до фаху (напряму підготовки), що передбачає оволодіння загальними і професійними знаннями, виробничими уміннями і навичками згідно з профілем.

Освіта студентів - результат здобуття вищої освіти відповідно до напряму підготовки, що відображений у дипломі про вищу освіту.

Розвиваючись у єдності теоретичних і практичних аспектів, педагогіка вищої школи ставить перед собою такі основні завдання:

- аналіз соціально-історичних характеристик системи вищої освіти;

- аналіз та розробка змісту, форм і методів навчання, розвитку і виховання студентів в умовах ВНЗ;

- розробка нових технологій навчання і виховання студентів у ВНЗ;

- аналіз традиційних та розробка інноваційних методів контролю і оцінки навчальної діяльності студентів;

- розкриття педагогічних закономірностей формування студента як майбутнього фахівця;

- розробка основних шляхів формування та розвитку педагогічного професіоналізму викладача вищого навчального закладу.

Реалізація завдань педагогіки вищої школи відбувається у процесі її теоретичних пошуків, реальної педагогічної практики, постійної спрямованості на її удосконалення, на відповідність реаліям сьогодення.

2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв'язок з іншими науками

Педагогіка вищої школи, як і інші галузі загальної педагогіки, може розв'язувати поставлені завдання лише у взаємодії з іншими науками.

Вона тісно пов'язана, передусім, з науками психолого-педагогічного циклу, таких як:

- історія педагогіки;

- вікова педагогіка (дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих (андрогогіка);

- дефектологія;

- порівняльна педагогіка;

- соціальна педагогіка;

- часткова (предметні методики).

Зміцнюючи й удосконалюючи ці зв'язки, педагогіка запозичує й інтерпретує відповідно до предмета свого дослідження ідеї інших наук, які допомагають глибше проникнути в суть навчання і виховання та розробляти їх теоретичні основи.

Так, філософські науки дають змогу педагогіці вищої школи визначити сутність і мету виховання, об'єктивно врахувати дію загальних закономірностей розвитку суспільства, надають оперативну інформацію про зміни, які відбуваються в науці й суспільстві, сприяють коригуванню спрямованості виховання.

Особливе значення для педагогіки вищої школи має її зв'язок із психологією, яка вивчає загальні закономірності і механізми функціонування психіки людини, її особистісного формування, розвитку, самоактуалізації, різноманітних психічних, психологічних і соціально-психологічних зв'язків та залежностей.

Кожний розділ педагогіки ґрунтується на відповідному розділі психології (наприклад, дидактика - на закономірностях функціонування пізнавальних, емоційних, вольових і мотиваційних процесів людини; теорія виховання - на психології особистості та психології групи; теорія управління навчально-виховним закладом - на психології управління).

Інтеграція наук сприяє виникненню суміжних галузей, наприклад педагогічної психології, яка зосереджена на вивченні психологічних закономірностей, умов, чинників і механізмів навчання та виховання.

Педагогіка тісно пов'язана із фізіологією. Для розуміння механізмів управління фізичним і психічним розвитком студентів важливо знати закономірності життєдіяльності організму загалом і окремих його систем.

Останнім часом посилився зв'язок педагогіки з медициною. Зумовлено це передусім процесами гуманізації виховання, а також серйозними проблемами, пов'язаними із здоров'ям громадян країни.

На стику екології, біології, медицини, психології виникла спеціальна наука про здоров'я - валеологія.

Оскільки педагогіка вищої школи є наукою соціальною, актуальні її зв'язки із соціологією - наукою про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і процесів; про механізми і принципи їх взаємодії.

Нові можливості для дослідження процесів виховання і навчання відкриває перед педагогікою кібернетика. Використовуючи її дані, педагогічна наука розробляє закономірності, способи і механізми управління навчальним процесом.

Послуговується педагогіка і відомостями юриспруденції, економіки, екології, етнографії, етнології, історії, технічних наук, водночас збагачуючи їх своїми відкриттями.

Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками зумовлені спільністю їх об'єктів і реалізуються як взаємовплив, взаємодія, взаємопроникнення.

3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи

Педагогіка як наука розвивається завдяки пошуково-дослідній роботі, тобто педагогічним дослідженням.

Педагогічне дослідження - це:

- процес формування нових педагогічних знань;

- вид пізнавальної діяльності дослідника, спрямований на вироблення та розкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.

Педагогічне дослідження спрямоване насамперед на вивчення предметної діяльності особистості як головного джерела її соціального формування і виховання.

У педагогіці виконуються фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження.

Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування.

Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов'язані з практикою.

У процесі педагогічного дослідження формується науковий апарат дослідження, до якого відносяться:

- конкретно сформульована педагогічна проблема і тема;

- об'єкт;

- предмет;

- мета;

- гіпотеза;

- завдання дослідження.

- методи дослідження.

3.1 Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки

Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. Розробка конкретних методів науки базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах.

Термін “методологія” грецького походження, що означає “учіння про метод” чи “теорія методу”.

Методологія займається теоретичними проблемами шляхів і засобів наукового пізнання і закономірностями наукового дослідження як творчого процесу.

Поняття методології є складним і не завжди розуміється однозначно. Воно використовується перш за все для широкого значення загальної методології всіх наук. Відповідно, у цьому випадку методологія означає філософську вихідну позицію наукового пізнання, загальну для будь-яких досліджень.

Поняття “методології” у більш вузькому значенні слова означає теорію наукового пізнання у конкретних наукових дослідженнях.

Педагогічний словник С.У.Гончаренка дає таке тлумачення поняття “методологія”:

1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці;

2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.

Терміном “методологія” позначають три різні рівні наукового підходу:

- філософська методологія - загальний принцип пізнання, філософський підхід до аналізу явищ дійсності;

- загальна методологія - сукупність більш загальних методологічних принципів, методів (наприклад, методи педагогіки є одночасно її методами і загальною методологією для часткових дидактик, школознавства);

- часткова методологія - сукупність методів у кожній конкретній науці.

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.

3.2 Методи науково-педагогічного дослідження

Метод науково-педагогічного дослідження - цілеспрямований шлях (спосіб) дослідження (вивчення) педагогічних процесів формування особистості, що відбуваються під впливом навчання і виховання та отримання нових педагогічних знань.

Методи педагогічного дослідження поділяють на три групи:

- методи емпіричного дослідження;

- методи теоретичного дослідження;

- методи кількісної обробки результатів.

Емпіричні методи педагогічного дослідження спрямовані на пізнання дійсності. До них належать педагогічне спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), аналіз змісту педагогічної документації і результатів діяльності, рейтинг, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент.

Методи теоретичного педагогічного дослідження включають індукцію і дедукцію, аналіз і синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування і конкретизацію, уявний експеримент.

Методи кількісної обробки результатів педагогічного дослідження використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних.

Широко використовують такі їх види: реєстрування, ранжування, моделювання, методи математичної статистики.

Отже, педагогіка послуговується широким арсеналом наукових методів дослідження, і всі вони спрямовані на отримання достовірних даних про педагогічну реальність.

Література

Основна:

1. Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. - К.: Либідь, 1998. - 558 с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної літератури, 2003. - 316 с.

3. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. - Київ - Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2008. - 278 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005. - 486 с.

5. Лекції з педагогіки вищої школи: Навч. посібник /За ред. В.І.Лозової. - Харків: „ОВС”, 2006. - 496 с.

6. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. - К.: Знання, 2005. - 399 с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. - К.: „Академвидав”, 2006. - 352 с.

Додаткова:

1. Болонський процес: Нормативно-правові документи / Укл. З.І. Тимошенко, І.Г. Оніщенко, А.М. Греков. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. - 102 с.

2. Вища освіта в Україні: Навч. посібник /В.Г.Кремень, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко та ін.. - К., 2005. - 327 с.

3. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: Навчальний посібник. - К., 2005. - 224 с.

4. Закон України «Про вищу освіту» //Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). - К., 2006. - С.40-92.

Размещено на Allbest.ru