Підготовка студентів біологічних факультетів університетів до педагогічної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

УДК 370.179.2

Підготовка студентів біологічних факультетів університетів до педагогічної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін

13.00.04. - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Іванців Оксана Ярославівна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерства освіти і науки України, м.Луцьк

Захист відбудеться “26” жовтня 2000р. о 14 год. На засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053 м.Київ - 53, вул. Артема 52/Д.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України / 04053 м.Київ - 53, вул. Артема 52/Д.

Автореферат розісланий “23” вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Легкий

студент педагогічний біолог

АНОТАЦІЇ

Іванців О.Я Підготовка студентів біологічних факультетів університетів до педагогічної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04.- теорія і методика професійної освіти. - Волинський державний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі готовності студентів університету до застосування фахових предметних знань у педагогічній практиці. Встановлено рівні сформованості та критерії готовності студентів-біологів університету як майбутніх учителів. Виявлено дидактичні можливості успішно підготовки студентів-біологів університетів до педагогічної діяльності в умовах університетської освіти за рахунок педагогічного спрямування змісту, форм і методів навчання біологічних дисциплін, раціональної організації самостійної роботи студентів вивчення передового педагогічного досвіду учителів за матеріалами дослідження. Основні результати дослідження впроваджені у викладанні генетики, зоології безхребетних. Розроблені науково-методичні рекомендації дидактичного характеру можуть використовуватись на інших факультетах університету, а також у вищих педагогічних закладах різних рівнів акредитації.

Ключові слова: діяльність, педагогічна діяльність, загальнопедагогічна підготовка, готовність до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці, педагогічна технологія.

Иванцив О.Я. Подготовка студентов биологических факультетов университетов к педагогической деяльтельности в процессе изучения фаховых дисцыплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального обучения. Волынский государственный университет имени Леси Украинки. Луцк, 2000.

В диссертации исследуется проблема готовности студентов университета к использованию специализированных знаний в педагогической практике.

Выявлены дидактические возможности успешного формирования у студентов-биологов университетов готовности к использованию содержания специализированных дисциплин в педагогической практике в условиях университетского образования за счет педагогической направленности содержания, форм и методов изучения биологических дисциплин и рациональной организации самостоятельной работы студентов, использования передового педагогического опыта учителя.

Установлено, что успешному совершению какого-либа вида деятельности предшествует формирование готовности как особенного качества или показателя. Доказано, что педагогическая ориентация процесса усвоения студентами специальных дисциплин есть обязательным формирования высокого уровня готовности студентов университетов к предстоящей педагогической деятельности.

Было проведено анализ сущности, состава, критериев и уровней готовности студентов университетов к использованию содержания специальных предметов в професионально-педагогической деятельности. Представить и оценить себя в роли учителя студент сможет только после того, как он самостоятельно спроектирует педагогическое действие, разработает планы-конспекты занятий, спроэктирует способы контроля и проверки результатов учения школьников и воплотит все это в реальном учебном процессе общеобразовательной школы или другого среднеобразовательного учебного заведения. На основе анализа психолого-педагогических исследований готовности личности к деятельности, учета професиограммы будущего учителя биологии, изучения опыта педагогической деятельности передовых учителей было сформулировано определение готовности студентов университетов к использованию содержания специализированных дисциплин в педагогической практике

Готовность студентов к использованию специализированных знаний в педагогической практике - это интегрированное динамическое качество личности, которое проявляется в стойком стремлении к воплащению полученных знаний в педагогическую практику, ответсвенном отношении к перенесению содержания специальных предметов в ситуации реального учебного процесса, в наличии глубоких и разообразных предметных знаний с дисциплин избранной специальности и предметов психолого-педагогического цикла, в умение проектировать учебно-воспитательный процесс для обеспечения качественного применения содержания специализированных предметов на основе использования современных методов и технологий обучения.

Определены компоненты готовности студентов-биологов университетов к использованию содержания специализированных дисциплин в педагогической практике, к ним относятся: мотивационный, содержательный, процесуальный.

Результаты обучающего эксперимента убедительно доказали, что предложенная педагогическая технология подготовки студентов университетов к использованию содержания специализированных дисциплин в педагогической практике есть эффективной, а ее внедрение не предвидит внесение изменений в учебные планы и программы.

Основные результаты исследования используются в преподавании генетики, зоологии безпозвоночных. Разработаны научно-методические рекомендации дидактического характера могут применятся и на других факультетах университета, а также в высших педагогических заведениях разных уровней акредитации.

Ключевые слова: деятельность, педагогическая деятельность, общепедагогическая подготовка, готовность к использованию содержания специальных предметов в педагогической практике, педагогическая технология.

Ivantsiv O.Y. Formation of university students` readiness to the employment of the content of professional subjects in pedagogical practice. - Manuscript.

Dissertation for obtaining candidate`s degree of pedagogical science, specialization 13.00.04. - theory and methods of professional education. - Volyn State University after Lesya Ukrainka. Lutsk, 2000.

The dissertation is devoted to the problem of readiness of university students to the employment of professional subjects knowlege in pedagogical practice. Levels of formation and criteria of readiness of biology - students as teachers were established. Didactic possibilities of successful formation of readiness of biology - students to the employment of content of professional subjects in pedagogical practice under conditions of university education by pedagogical directing of content, forms and methods of studying of biological subjects and rational organization of original work of students were discovered. The main result of the investigation are introduced in teaching of genetics and zoology of invertebrates and biology in secondary institution of general education.

Scientific and methodies recomendations of didactic character were worked out and can be used on other faculties of the university and also in high pedagogical institutions of different levels of accreditation.

Key words: activities, general pedagogical training, readiness to the employment of content professional subjects in pedagogical practice, pedagogical technology.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В суверенній і незалежній Україні відбувається процес створення національної системи навчання й виховання, основу якої становлять гуманізація та диференціація освіти. Він ознаменувався появою різноманітних за цілями, змістом і формами організації навчально-виховного процесу типами середніх навчальних закладів: ліцеїв, гімназій, коледжів тощо.

Оновлена система середньої освіти потребує ефективних форм, методів і засобів підготовки учителів нової генерації, здатних авторитарну педагогіку замінити педагогікою співробітництва, втілювати гуманістичні принципи добра і справедливості, здійснювати ефективне навчання учнів на базовому, розширеному й поглибленому рівнях.

Аналіз літературних джерел і шкільної практики дають підставу стверджувати, що в умовах зростання соціальної ролі школи й учителя підготовка педагогічних кадрів повинна якомога повніше грунтуватись на поєднанні глибокого засвоєння теоретичних основ фахових дисциплін із формуванням практичних умінь та навичок студентів застосовувати ці знання у педагогічній практиці. Це покладає нові завдання на вузівський етап підготовки учителя. Зокрема, студент біологічного факультету університету, готуючись до роботи вчителя чи викладача, повинен не лише досконало оволодіти біологічними знаннями, а й навчитися трансформувати матеріал науки в дидактичний матеріал навчального предмета, уміти відбирати знання й трансформувати їх у площину навчального матеріалу.

Навчальними планами університетів передбачена загально-педагогічна підготовка студентів, проте її обсяг є недостатній, щоб досягти високих показників сформованості у більшості випускників високого рівня готовності до застосування набутих знань у шкільному навчальному процесі. Внаслідок цього випускники університету, маючи глибокі й різнобічні теоретичні знання, відчувають утруднення в їх дидактичному використанні.

Як свідчить аналіз літературних джерел, проблема загально-педагогічної підготовки студентів упродовж багатьох років є приоритетним напрямком фундаментальних і прикладних психолого-педагогічних досліджень. Її завдання, зміст, форми та методи були предметом досліджень О.О.Абдуліної, Ф.Н.Гоноболіна, Н.В.Кузьміної, В.О.Сластьоніна, О.І.Щербакова. Проблеми формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя досліджувались В.А.Кан-Каликом, В.А.Крутецьким, Ю.М.Кулюткіним, Г.С.Сухобською. У сучасній українській дидактиці вищої школи проблема особистісно-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя, його адаптації до реальних умов навчання і виховання учнів, педагогічної майстерності стали особливо актуальними, про що переконливо свідчать роботи А.М.Алексюка, В.І.Бондаря, І.А.Зязюна, О.Г.Мороза та інших вчених. Вагомий внесок у розробку проблеми зробили українські психологи Л.В. Войтко, О.В.Киричук, С.Д.Максименко та інші. Завдяки працям названих та багатьох інших вчених вивчено структуру діяльності й особистості вчителя, науково обгрунтовано зміст педагогічної освіти, виявлено шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу з педагогічних дисциплін.

Узагальнюючи дані аналізу літератури, доходимо висновку, що результати наукових досліджень багатьох вчених співпадають у головному - система психолого-педагогічних знань, умінь і навичок є загальною й необхідною для вчителів усіх спеціальностей і форм підготовки.

Проте порівняльний аналіз тривалості загально-педагогічної підготовки вчителів біології у педагогічних вузах та на біологічних факультетах університетів засвідчує, що питома вага предметів педагогічного циклу в системі університетської освіти набагато менша, ніж це має місце у вищих педагогічних закладах, які нині представлені педагогічними інститутами та педагогічними університетами. Це призводить до стійкого протиріччя між високим рівнем біологічної підготовки і професійно-педагогічною підготовкою студентів в університетах. Остання досить часто здійснюється без чітко вираженого спрямування пізнавальної діяльності студентів на педагогічні проблеми.

Констатуючий експеримент показав, що основу університетської біологічної освіти становить підготовка біолога-дослідника, біолога-науковця, а не вчителя біології. Водночас роль професійно-педагогічної підготовки студентів-біологів університету зростає завдяки посиленню уваги до екологічного виховання учнів, розвитку широкої мережі спеціалізованих класів біологічного та екологічного профілів. Щоб успішно працювати в таких класах, випускнику університету необхідно всебічно підготуватись до педагогічної діяльності.

Отож, студент-біолог університету продовжує бути об'єктом масового процесу підготовки спеціаліста вищої школи, процесу, в якому недостатньо виявляється і формується його творча педагогічна індивідуальність, не розкривається різноманітність варіантів втілення змісту біологічної науки в шкільну практику.

Водночас розподіл і працевлаштування випускників університетів свідчить, що значний їх відсоток йде працювати вчителями загальноосвітніх шкіл, нових типів середніх навчальних закладів. Але теоретична скутість спеціальних предметів, відсутність зв'язку між вивченням біологічних дисциплін і практичною підготовкою до передачі набутих знань учням призводять до того, що студенти університету виявляються недостатньо підготовленими до педагогічної діяльності і відчувають значні труднощі в організації навчально-виховного процесу на сучасному методичному рівні. Усунення зазначеної невідповідності спонукало нас до пошуку резервів поліпшення підготовки студентів університету до практичної реалізації набутих знань засобами біології як шкільного навчального предмета.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з усією очевидністю свідчить, що виконанню будь-якої діяльності передує готовність особистості до її здійснення. (М.Д.Девітов, К.К.Платонов, Ш.С.Прангашвілі, А.Ц.Пуні, Д.Н.Узнадзе та інші).

У теорії і практиці вищої школи існує певний досвід формування у студентів готовності до конкретних видів майбутньої педагогічної діяльності. І все ж, незважаючи на те, що фахова підготовка майбутніх учителів широко досліджувалась і досліджується педагогами, психологами, методистами, до цього часу відсутні роботи, в яких би цілісно розкривались питання підготовки студентів університету до застосування змісту спеціальних предметів у педагогічній практиці. Конкретно зазначена проблема не вивчалась, хоча сама її постановка є принципово важливою й необхідною.

Соціальна необхідність розв'язання актуальної проблеми педагогіки вищої школи, якою є професійно-педагогічна підготовка студентів-біологів університету зумовили вибір теми дисертаційної роботи “Підготовка студентів біологічних факультетів університетів до педагогічної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін”.

Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до загального напрямку наукових досліджень Волинського державного університету імені Лесі Українки і є складовою колективної теми кафедри педагогіки ( протокол № 6 від 28.04. 94 Вченої Ради ВДУ)

Об'єкт дослідження: професійна підготовка студентів-біологів в університеті.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи педагогічної підготовки студентів-біологів університету як майбутніх учителів біології.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні готовності студентів університету до застосування фахових знань у шкільній практиці, розробці та експериментальній перевірці технології підготовки студентів-біологів університетів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін.

Гіпотезу дослідження становить припущення про те, що вивчення фахових дисциплін забезпечить формування у студентів-біологів університету високого рівня готовності до застосування біологічних знань у шкільній практиці й сприятиме успішній підготовці випускників до педагогічної діяльності за умови:

- орієнтації процесу вивчення фахових дисциплін на розвиток професійно-педагогічних умінь та навичок студентів шляхом виконання конкретних методичних завдань;

- використання на заняттях з фахових дисциплін моделювання фрагментів професійно-педагогічної діяльності, мікронавчання та мікровикладання;

- вивчення студентами передового педагогічного досвіду і використання його ідей на заняттях з методики навчання біології та під час педагогічної практики;

- збільшення частки педагогічно-орієнтованих завдань для самостійної роботи студентів.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були сформульовані такі завдання:

І. Розкрити сутність і структуру готовності студентів до застосування фахових знань у педагогічній практиці, виявити рівні її сформованості у студентів-біологів університету.

2. Теоретично обгрунтувати технологію підготовки студентів в умовах університетського навчання до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці.

З. Експериментально перевірити доступність та ефективність розробленої технології для підготовки студентів-біологів університету до педагогічної діяльності.

4. Підготувати методичні вказівки для студентів університетів і викладачів із фахових дисциплін біологічного циклу з підготовки студентів до педагогічної діяльності.

Методологічну основу дослідження становлять сучасні філософські, психологічні та педагогічні концепції, що розкривають природу пізнавальної діяльності як одного із загальних видів діяльності, принципи системності й цілісності загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя; діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи до педагогічної підготовки студентів університету; дослідження, що розкривають теоретичні основи підготовки випускників педвузу до педагогічної діяльності.

На різних етапах дослідження був використаний такий комплекс наукових методів педагогічного дослідження:

аналіз та узагальнення літературних джерел, що дозволяло виділити у цілісній підготовці спеціаліста в університеті професійно-педагогічний аспект, з'ясувати стан його дослідження педагогами та методистами, виявити нерозв'язані питання і на базі цього теоретично обгрунтувати педагогічну технологію формування у студентів університету готовності до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці;

педагогічне спостереження за навчальним процесом в університеті та діяльністю студентів під час педагогічної практики. Використання цього методу дозволило виявити фактичний стан підготовки студентів до педагогічної діяльності в університетах України та визначити ефективність дослідно-експериментальної роботи;

вивчення та узагальнення досвіду професійно-педагогічної підготовки студентів у педвузах України. Використання зазначеного методу сприяло тому, що в основу створюваної педагогічної технології підготовки студентів-біологів до педагогічної діяльності було покладено такі активні методи навчання, як ігрове моделювання, мікровикладання, мікронавчання;

методи оцінювання: самооцінка та експертна оцінка. У комплексі з іншими методами вони дозволили виявити ставлення студентів до цілеспрямованої підготовки до педагогічної діяльності в умовах навчаючого експерименту та ефективність підготовки до педагогічної діяльності студентів, охоплених педагогічним експериментом;

методи опитування: анкетування, бесіди, тестування;

аналіз розроблених студентами тематичних планів, планів-конспектів дозволяв своєчасно з'ясовувати, наскільки успішно відбувається формування у студентів біологів готовності до застосування змісту фахових дисциплін у шкільній практиці, вносити необхідні корективи у цей процес;

педагогічний експеримент дозволив перевірити вплив експериментального фактора на підготовку студентів до педагогічної діяльності та розробити відповідні методичні рекомендації.

математична обробка результатів педагогічного експерименту була покладена в основу кількісного аналізу результатів навчаючого експерименту і дозволила довести їх достовірність

Експериментальна база дослідження. Констатуючий експеримент здійснювався у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Тернопільському державному педагогічному університеті, НПУ ім. М.П.Драгоманова.

Навчаючий експеримент проводився на біологічному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки. Вибір для його проведення студентів зазначеного фаху обумовлено тим, що в сучасних умовах розвитку цивілізації біологічні знання є першоосновою формування екологічної культури і здорового способу життя усіх верств населення.

Всього на різних етапах педагогічного експерименту було задіяно понад 300 студентів, 68 викладачів, 85 учителів загальнооосвітніх навчальних закладів, де проходила педагогічна практика студентів.

Дисертаційне дослідження логічно поєднало в собі три етапи науково-дослідної роботи: теоретико-діагностичний, дослідно-експериментальний, узагальнюючо-описовий.

Наукова новизна дослідження Дістали подальший розвиток теоретичні положення психолого-педагогічної науки про готовність особистості до діяльності завдяки розробці автором дисертації змісту, критеріїв та рівнів сформованості готовності студентів до використання знань фахових предметів у шкільній практиці.

Вперше розроблено технологію підготовки студентів університетів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін. Їй притаманна етапність організації, застосування активних методів навчання, педагогічна орієнтація завдань лабораторно-практичних занять з дисциплін обраного фаху навчання та самостійна робота студентів.

Встановлено, що педагогічне спрямування вивчення фахових дисциплін є необхідною умовою успішної професійно-педагогічної підготовки студентів університетів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці технології підготовки студентів-біологів університетів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін. Ефективність від такої підготовки проявляється в тому, що студенти усвідомлюють приоритетність педагогічного аспекту університетського навчання, зростає їх потреба у трансформуванні наукових знань у зміст шкільного навчального предмета, проведення педагогічної практики набуває для студентів університету особистісної значущості. Розроблено “Методичні рекомендації з курсу “Зоологія безхребетних” та “Методичні рекомендації з курсу “Організація натуралістичної роботи в школі”, використання яких допоможе студентам біологічних факультетів університетів в їх підготовці до роботи в школі.

Зроблені на основі досліджень висновки мають загально-дидактичний характер і знайдуть застосування у вищих педагогічних закладах різних рівнів акредитації. Основні положення дисертаційного дослідження та його результати можуть бути використані для складання навчальних програм, написання методичних посібників для студентів, а також у курсовій перепідготовці вчителів.

Вірогідність дослідження й одержаних результатів забезпечена науковістю й об'єктивністю розгляду предмету дослідження, застосуванням комплексу наукових методів дослідження різного функціонального спрямування, ретельним відбором критеріїв і показників для діагностичних вимірів, органічним поєднанням теоретичних засад формування у студентів готовності до застосування змісту фахових дисциплін у педагогічній практиці з реальним навчальним процесом в університеті та школі, тривалим і різноплановим експериментом, математично-статистичною обробкою експериментальних даних із наступним їх кількісним та якісним аналізом.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднювались автором й одержали позитивну оцінку на науковій конференції “Гуманізація національної освіти України: здобутки, проблеми, пошуки” (Луцьк 1993р.), звітних науково практичних конференціях викладачів Волинського державного університету імені Лесі Українки ( 1995- 1999 р.) , викладені в публікаціях автора.

Впровадження основних результатів дослідження відбувалося на практичному рівні в природних умовах навчально-виховного процесу ВДУ і було предметом обговорення на засіданнях кафедр педагогіки та зоології.

Апробація матеріалів дослідження здійснювалась також у виступах автора перед слухачами курсів підвищення кваліфікації вчителів на базі Волинського обласного навчально-методичного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Публікації. Головні положення і результати дослідження відображено в 5 публікаціях автора, з них 4 опубліковано в наукових виданнях, затверджених ВАКом України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку 207 джерел використаної літератури та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 181 сторінок. рОбота містить 9 таблиць та 4 гістограми на 8 сторінках

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його мету і завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, наведено методи, підпорядковані вирішенню поставлених завдань, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів дослідження, вказано структуру дисертації.

У першому розділі - “ Формування у студентів університету готовності до застосування фахових знань у педагогічній практиці як наукова проблема” - осмислюється загальнонаукова категорія готовності до діяльності, розглядаються особливості готовності студентів до застосування змісту фахових дисциплін у педагогічній практиці, наведено критерії та рівні сформованості досліджуваної професійно-педагогічної якості майбутніх учителів. Здійснено аналіз стану підготовки студентів університетів до педагогічної діяльності, виявлено проблеми, що підлягають першочерговому розв'язанню.

Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що готовність студента до застосування змісту біологічних предметів у педагогічній практиці розглядається як невід'ємна складова частина підготовки випускників університету до професійно-педагогічної діяльності. Виходячи з цього дослідження спрямовувалось на вивчення такої готовності як стану, що передує здійсненню педагогічної діяльності; як складової професійної підготовки фахівця-біолога; як особистісної якості майбутнього викладача чи вчителя біології.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що психологи першими розпочали вивчати готовність особистості до діяльності. Фундаментальні в цьому напрямку роботи були виконані Д.Н. Узнадзе,А.С.Прангашвілі, Н.Д.Левітовим, М.Д.Дяченком, Л.О.Кандибович. Зокрема, Н.Д.Левітову вдалося довести існування поряд з педагогічним психологічного аспекту готовності особистості до діяльності. М.Д.Дяченко та Л.О.Кандибович збагатили теорію готовності до діяльності новим підходом до розгляду цього феномена в тому плані, що виділили в ній особистісний та функціональний аспекти. Для нашого дослідження це має неабияке значення, оскільки в змісті функціонального аспекту наголос зроблено на знаннях та уявленнях про особливості діяльності, опануванні способами й прийомами її здійснення. Слід зазначити, що в психологічних дослідженнях готовності до діяльності намітилась тенденція до розмежування психологічного й педагогічного аспектів даної особистісної характеристики суб'єкта діяльності. Сенс такого розподілу вбачається в тому, щоб підкреслити необхідність проведення педагогічних досліджень готовності до конкретних видів діяльності, пов'язаних із навчальним процесом.

Вивчення і порівняння чималої кількості визначень готовності до конкретних видів педагогічної діяльності дали змогу зробити висновок, що педагогічним дослідженням готовності до діяльності притаманне зосередження уваги на трьох складових, а саме: мотивації того чи іншого виду діяльності; теоретичних знаннях про майбутню діяльність та її предмет; професійно-практичних уміннях і навичках.

Теоретичний аналіз наукової літератури й матеріали вивчення практичного стану підготовки фахівців в університетах дозволили з'ясувати, що наявність готовності до застосування фахових знань у шкільній практиці є обов'язковою умовою успішного здійснення педагогічної діяльності, а специфічні змістово-процесуальні особливості, притаманні цьому виду діяльності, детермінують сутність готовності особистості до її здійснення і за умови позитивної мотивації забезпечують формування змістового та процесуального компонентів досліджуваного феномена, було також з'ясовано, що єдність, взаємопроникнення й доповнення педагогічного і психологічного аспектів готовності характеризують її як психолого-педагогічну проблему, але цілком можливими є самостійні дослідження кожного з аспектів, оскільки багатоструктурність й практичне значення готовності до педагогічної діяльності перебувають у компетенції як психологів, так і педагогів. Здобутки психолого-педагогічних досліджень готовності до діяльності свідчать про доцільність та перспективність здійснення теоретико-експериментального дослідження готовності студентів-біологів університету до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці.

З урахуванням цих висновків та аналізу функцій учителя у навчальному процесі подальше дослідження було зосереджено на розкритті педагогічної сутності, структури та умов успішного формування готовності студентів університету до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці, що дало змогу сформулювати таке робоче визначення: готовність студентів до застосування фахових знань у педагогічній практиці є інтегрованою динамічною якістю особистості випускника, що проявляється в стійкому прагненні до здійснення педагогічної діяльності, відповідальному ставленні до застосування змісту фахових дисциплін в ситуаціях реального навчального процесу, у наявності глибоких і різнобічних предметних знань з дисциплін обраного фаху на основі використання сучасних методів і технологій навчання.

Матеріали теоретичного аналізу доводять складність та багатоаспектність готовності студентів до застосування знань фахових дисциплін у педагогічній практиці. Будучи цілісною динамічною якістю студента, вона передбачає функціонування мотиваційного, змістового та процесуального її компонентів. Основу мотиваційного компонента становлять бажання студентів опанувати професію вчителя, потреба у реалізації набутих теоретичних знань в реальному навчальному процесі, усвідомлене відповідальне ставлення до професійно-педагогічної підготовки. Складовими змістового компонента є глибокі й різнобічні знання студентів з дисциплін обраного фаху, міцно засвоєні теоретичні основи педагогіки, психології і конкретної методики навчання. Провідними методичними уміннями, які характеризують процесуальний компонент досліджуваної особистісної якості студента-біолога є такі уміння: адаптувати навчальний матеріал до вікових інтересів та особливостей школярів; планувати й прогнозувати власні педагогічні дії й учіння школярів; трансформувати навчальний матеріал у зміст навчальних занять з біології, викладаючи його на різних рівнях узагальнення й складності; підбирати та самостійно складати запитання, завдання, вправи для учнів; контрольно-оцінні уміння.

Оскільки готовність студентів до застосування змісту біологічних предметів у педагогічній практиці є особистісною якістю, що не піддається емпіричним вимірам, виникає потреба у розробці критеріїв її сформованості - достатніх показників об'єктивного визначення рівня готовності студента до застосування знань біологічних дисциплін у педагогічній практиці.

Критеріями, які дозволяють не лише оцінити розвиток готовності, а й виступають метою цілеспрямованої підготовки студентів-біологів до реалізації набутих фахових знань в педагогічній практиці у дослідженні стали: повнота засвоєння студентами теоретичних знань з фахових предметів; ставлення студентів до застосування базових біологічних знань у шкільній практиці; методична підготовка студентів до передачі теоретичних знань засобами біології як навчального предмета; характер практичної реалізації студентами педагогічно адаптованого комплексу біологічних знань.

За кожним із чотирьох критеріїв готовності студентів до застосування знань фахових дисциплін у шкільній практиці було передбачено проведення рівневої оцінки. Як показує аналіз експериментальних досліджень готовності суб'єкта до різних видів діяльності, дослідники вдаються саме до такого оцінювання, при чому кількість рівнів варіює від трьох до шести. Ми в своєму виборі зупинились на трьохрівневій оцінці готовності студентів до застосування теоретичних знань у шкільній практиці. За означеними критеріями виявленню підлягали низький, середній, високий рівні сформованості у студентів університету готовності до застосування знань фахових дисциплін у шкільній практиці.

Процесуальний компонент готовності визначався двома критеріями. Зроблено це було з метою довести, що в умовах університетської освіти формування у студентів теоретичної готовності до застосування змісту фахових дисциплін у педагогічній практиці перспективно й доцільно поєднувати з практичною підготовкою до педагогічної діяльності. Цим самим ми прагнемо підкреслити, що здатність особистості до конкретних конструктивних дій щодо ефективного використання змісту спеціальних предметів у педагогічній діяльності є вирішальною складовою підготовки до педагогічної діяльності і її розвиток має починатись із студентських років.

Констатуючий експеримент з виявлення практичного стану підготовки студентів біологічних факультетів університетів України до педагогічної діяльності було здійснено з опорою на розкриті вище методологічні й загальнотеоретичні позиції, що стосуються сутності, критеріїв та рівнів готовності студентів до застосування знань фахових предметів у педагогічній практиці. Його статистичну значущість за номограмою достатньо великих чисел на рівні ймовірності 0,90 забезпечили 278 спостережень.

Констатуючий експеримент охоплював три серії діагностування. Перша серія проводилась на І курсі, тобто задовго до початку вивчення методики викладання конкретного шкільного предмета, друга - перед початком педагогічної практики, третя - в процесі педагогічної практики та відразу після її завершення. Застосовуючи такий підхід, ми мали на меті всебічно, на високому рівні достовірності й об'єктивності провести діагностику реального стану підготовки студентів університету до майбутньої діяльності.

Аналіз одержаних анкетних матеріалів від 140 першокурсників засвідчив про практичну відсутність на час вступу в університет бажання опанувати професію вчителя. Саме цю відповідь як найменш особистісний мотив вказали 101 або 72% респондентів. Найбільш особистісно значущими виявились два мотиви: привабливість наукової роботи за обраним фахом та сформований у шкільні роки інтерес до конкретної наукової галузі. Кожний з цих мотивів одержав приблизно однакову кількість схвальних відповідей - по 14%.

На ІІ і ІІІ курсі застосовувався метод розв'язування педагогічних задач. Для цього було ініційовано декілька типових ситуацій із реальної професійно-педагогічної діяльності вчителя та учінням школярів з допомогою виявили ставлення студентів до навчальних обов'язків у процесі заняття чи під час педагогічної практики. Загалом розв'язування педагогічних ситуацій мало такий результат: лише 18,5% студентів виявляють бажання поєднувати вивчення фахових дисциплін з одночасним використання здобутих знань для розробки дидактико-методичних матеріалів, що використовуються у шкільному навчальному процесі.

Третя серія діагностування, яка у часі співпала з проведенням педагогічної практики, показала, що ставлення студентів до застосування фахових знань у професійно-педагогічній діяльності під впливом практики не зазнало істотних змін. Так, 250 осіб або 79% охоплених констатуючим експериментом студентів не мали чітко сформованої позитивної мотивації до роботи вчителем.

Із 278 студентів, які брали участь у констатуючому експерименті, 42% мали високий рівень сформованості змістового компонента готовності до застосування знань фахових предметів у шкільній практиці, 36% -середній, 22% - низький. Отже, університети забезпечують якісну підготовку фахівців з окремих наукових галузей. Що ж до спроможності студентів університетів застосовувати фахові знання у педагогічній практиці, то вона виявилась найменш сформованою.

У другому розділі “Експериментальне дослідження підготовки студентів-біологів університету до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін” розкрито принципи, зміст, етапи цілеспрямованої підготовки студентів університету до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін та методику її здійснення в умовах навчаючого експерименту. Показано, як виявлявся й оцінювався рівень готовності студентів-біологів університету до застосування фахових знань у педагогічній практиці.

Згідно розробленої технології змістову основу підготовки становлять: фахові знання та уміння, вивчення передового педагогічного досвіду, загально-педагогічні та методичні знання, проектування педагогічних дій та їх практична реалізація.

Провідними методами підготовки було обрано: моделювання педагогічної взаємодії, виконання педагогічно-орієнтованих завдань на заняттях з фахових дисциплін, а також мікронавчання та мікровикладання. При цьому використовувались три форми організації навчальної діяльності студентів - фронтальна, групова та індивідлуальна.

У викладанні фахових дисциплін вдаватись до освоєння форм і методів навчання які використовуються у навчанні та вихованні учнів. На практичних заняттях з предметів обраного фаху створювати реальні умови для формування процесуальних умінь і навичок педагогічної діяльності. Самостійну роботу студентів спрямовувати на пошук зв'язків між засвоєними теоретичними знаннями фахових предметів і дидактичними можливостями їхньої реалізації у шкільній практиці.

У процесі проведення навчаючого експерименту, після практичних занять з методики викладання біології проводились внутрішньогрупова й міжгрупова дискусії. В даному випадку виразно простежується інтеграція спеціальної та професійно-педагогічної підготовки, завдяки якій теоретичні знання фахових дисциплін здобувають методичне спрямування. А дидактична адаптація змісту фахової дисципліни для подальшого його використання у навчальному процесі відбувається за схемою:

Підготовка здійснювалась поетапно й охоплювала пропедевтичний, конструктивний та операційний етапи. Передбачена етапність підготовки дозволила на кожному послідуючому етапі оптимізувати формування готовності студентів до застосування фахових знань у педагогічній практиці, яка на завершальному етапі університетського навчання проявилась у високих показниках підготовки випускника до педагогічної діяльності.

Провідним етапом навчаючого експерименту не без підстав виділяється основний етап. На цьому етапі на відміну від попередніх, де переважав аналіз педагогічних фактів і явищ, домінує проектування змісту та способів передачі наукової інформації учнівській чи студентській аудиторії. Сконструйовані моделі педагогічної взаємодії проходили апробацію в ігровій діяльності, мікровикладанні та мікронавчанні.

Для визначення рівня сформованості у студентів-біологів університету готовності до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці на завершальному етапі навчаючого експерименту були задіяні різноманітні способи вимірювання й оцінювання.

Динаміку рівенів готовності студентів університетів до застосування фахових знань у педагогічній практиці наочно ілюструємо у гістограмах, що відповідають констатуючому та навчаючому експериментам відповідно.

Гістограми розподілу студентів на групи за рівнями сформованості компонентів готовності до застосування фахових знань у педагогічній практиці

Як видно з гістограм, навчаючий експеримент сприяв збільшенню кількості студентів з високим рівнем готовності до застосування фахових знань у шкільній практиці та суттєвому зменшенню кількості студентів, досліджувана готовність котрих перебуває на низькому рівні сформованості.

Кількісні та якісні зміни у формуванні готовності студентів-біологів до практичної реалізації теоретичних знань як основи викладання біології свідчать про ефективність запропонованої технології підготовки студентів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін.

Узагальнені результати проведеного нами дослідження, їх детальний кількісний та якісний аналіз дозволили зробити такі загальні висновки:

В умовах радикальних змін, що відбуваються в середній та вищій ланках освіти України, з усією очевидністю постала проблема удосконалення професійно-педагогічної підготовки студентів університетів до педагогічної діяльності. Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування й експериментальної перевірки ефективної технології підготовки студентів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін.

Успішному здійсненню педагогічної діяльності передує формування готовності студентів університету застосовувати знання фахових дисциплін у шкільній практиці, яка структурно складається з мотиваційного, змістового та процесуального компонентів. За своєю сутністю готовність студентів до застосування фахових знань у педагогічній практиці є інтегрованою динамічною якістю особистості випускника, що проявляється в стійкому прагненні до здійснення педагогічної діяльності, відповідальному ставленні до трансформації змісту фахових дисциплін в ситуації реального навчального процесу, в наявності глибоких і різнобічних предметних знань з дисциплін обраного фаху та предметів психолого-педагогічного циклу, в умінні проектувати навчально-виховний процес для забезпечення якісного застосування фахових знань на основі використання сучасних методів і технологій навчання.

За даними констатуючого експерименту, мотиваційний компонент готовності студентів університету до застосування змісту фахових предметів у педагогічній практиці досягав високого рівня сформованості лише у 48% студентів. Рівень теоретичних знань як основа змістового компонента готовності був на 24% вищим. Знання педагогічних теорій та основних положень конкретних методик в умовах університетського навчання перебували на високому рівні сформованості у незначної частини студентів, внаслідок чого процесуальний компонент виявився найменш сформованим.

Серед причин, що зумовлюють загалом невисокий рівень готовності випусників університету застосовувати знання фахових дисциплін у шкільній практиці, на перший план виходить дві: а) домінуючими мотивами вибору напрямку університетської освіти є інтерес абітурієнтів до науково-дослідної роботи в окресленій галузі, а не бажання опанувати учительську професію; б) фахові дисципліни вивчаються в університеті без належної педагогічної орієнтації.

Дослідження показало, що становище можна суттєво поліпшити, обравши для цього екстенсивний спосіб підготовки, що не вимагає збільшення часу на вивчення циклу психолого-педагогічних дисциплін та проведення педагогічної практики. Основу екстенсивного способу становить педагогічна орієнтація змісту й методів проведення лекційних і практичних занять з дисциплін обраного фаху навчання та особистісно-орієнтований підхід до методичної підготовки студентів університету як майбутніх учителів-предметників.

Зазначені концептуальні засади стали основою створення технології підготовки студентів університетів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін, побудованій з урахуванням суб'єкт-суб'єктних стосунків трьох рівнів: студент-викладач, студент-студент, студент-учні.

У дослідженні знайшла підтвердження правомірність звернення до таких чинників позитивного впливу на підготовку студентів університету до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін, як: а) доповнення завдань лабораторно-практичних занять запитаннями і завданнями, пов'язаними з викладанням навчального предмета у школі; б) запровадження порівняльного аналізу програми шкільного навчального курсу й обсягу знань та умінь, що підлягають засвоєнню студентами в процесі вивчення відповідної фахової дисципліни; в) ознайомлення студентів із змістом параграфів шкільних підручників, виконання завдань вміщених в них; г) розробки студентами текстів самостійних , контрольних і тестових завдань для учнів; д) використання педагогічних літературних джерел при підготовці до практичних занять з фахових дисциплін; ж) вивчення передового педагогічного досвіду та освоєння його провідних ідей.

Суттєвим фактором посилення педагогічної орієнтації вивчення фахових дисциплін студентами університетів виступають моделювання педагогічних ситуацій, мікронавчання, мікровикладання та розв'язування педагогічних задач. Доведено, що ігрові моделі, навчальні педагогічні завдання різних типів є одночасно важливим засобом вивчення фахових дисциплін та формування у студентів готовності до застосування їх змісту у реальному навчальному процесі.

Навчаючим експериментом доведено спроможність і перспективність розробленої технології підготовки студентів університетів до педагогічної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін. Про її ефективність свідчать результати, одержані дослідним шляхом. В експериментальних групах простежувалась виразна тенденція до зменшення кількості студентів з низьким рівнем готовності та збільшення кількості студентів, готовність яких до застосування фахових знань у педагогічній практиці досягла високого рівня сформованості.

9. Здобуло підтвердження припущення про те, що міжпредметні зв'язки професійно-орієнтованих дисциплін, методики викладання відповідного шкільного навчального предмета і педагогічної практики сприяють розвитку мотивів та практичних умінь студентів адаптувати зміст спеціальних предметів до умов педагогічної діяльності, умінь проектувати процес вивчення нового матеріалу школярами.

Професійно-педагогічне вивчення дисциплін обраного фаху, її взаємозв'язок з методичною підготовкою виступають запорукою того, що навчальний процес в університеті спроможний забезпечити професійне становлення студентів як майбутніх педагогів. Професійно-педагогічна підготовка студентів університету за розробленою технологією дозволяє зліквідувати невідповідність між високим рівнем засвоєння студентами знань професійно-орієнтованих дисциплін й умінням застосовувати ці знання у роботі з учнями.

10. З'ясовано, що успішна підготовка студентів університету до педагогічної діяльності потребує дотримання таких умов:

а) введення в цільові установки процесу підготовки спеціаліста в університеті елементів, які виконують педагогічно-орієнтуючу роль;

б) включення у зміст фахової підготовки студентів університету ситуацій, що потребують перенесення теоретичних знань у шкільну практику.

11. Проведене дослідження не охопило всіх аспектів проблеми. Науковий та практичний інтерес дослідження залежності формування готовності студентів до застосування фахових знань у роботі з учнями від індивідуальних особливостей студентів. Заслуговують на увагу управлінські аспекти процесу підготовки студентів університетів до педагогічної діяльності засобами вивчення фахових дисциплін.

Гіпотеза дослідження здобула своє підтвердження, що відкриває можливості для впровадження розробленої технології підготовки студентів до педагогічної діяльності на інших факультетах університетів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Іванців О.Я. Історичні аспекти підготовки викладачів біології в Україні кінця ХYI-XYIII ст. //Проблеми педагогічних технологій. Вип. 2. - Луцьк. 1997. - С. 30-33

2. Іванців О.Я. Спрямованість та готовність студентів-біологів до педагогічної діяльності //Проблеми педагогічних технологій. Вип. 2. - Луцьк. 2000. - С. 194-198.

3. Іванців О.Я. Розвиток оціночних навичок студентів-біологів у навчально-пізнавальній діяльності // Вісник ВДУ. Серія педагогічні та психологічні науки №1 - Луцьк. 1999. - С. 27-28.

4. Іванців О.Я. Роль проблемного навчання навчання у підготовці спеціалістів-біологів // Вісник ВДУ. Серія педагогічні та психологічні науки №2. - Луцьк. 1998. - С. 21-22.

5. Іванців О.Я.Елементи формування професійних якостей майбутніх фахівців-біологів // Вісник ВДУ. Біологічні науки. № 4. - Луцьк. 1998. - С. 34-37.

6. Іванців О.Я. Значення ком'ютерної грамотності у формуванні професійних якостей майбутніх фахівців-біологів // Вісник ВДУ. Біологічні науки. № 4. - Луцьк. 1999. - С. 147-148.

7. Іванців О. Я. Зоологія безхребетних: Методичні рекомендації. - Луцьк, 2000. - 76 с.

Размещено на Allbest.ru