Формування у молодших школярів уявлень про ментальне засобами поезії

Довести ефективнiсть методики формування уявлень про ментальне пiд час вивчення поезiї у навчально-виховному процесі.

У дослідженні використовувались як теоретичнi, так i емпiричнi методи. Теоретичний аналіз і синтез застосовано на етапах визначення цілей, предмета, гіпотези, завдань дослідження, під час опрацювання наукової та методичної лiтератури, державних нормативних документiв, шкiльної та бiблiотечної документацiї, в оцінці результатів; історико-логічний - під час діахронного вивчення проблеми ментального; моделювання, прогнозуван ня, побудова аналогій дозволили виявити гіпотетичні можливості застосування досліджуваного явища. Емпiричнi методи дослiдження (діагностичні, обсерваційні, експериментальні): бесiди, інтерв'ю, психолого-педагогiчнi спостереження, органiзацiя та аналiз художньо-творчої дiяльностi школярiв, проведення педагогiчного експерименту, анкетування вчителiв, батькiв - лягли в основу розробки експериментальної методики. Використовувались якісний і кількісний аналіз результатів дослідження. Провідна роль серед емпіричних методів відводилась педагогічному експерименту.

Методологiчну основу дослiдження склали: теорія пізнання, зокрема феноменологія Г.В. Гегеля, вчення про “три світи” Г. Сковороди, а також науковi положення фiлософiв (Е. Сміт, О. Шпенглер), психологiв , педагогів (І. Бех, М. Вашуленко, Л. Виготський, В. Зеньковський, В. Науменко, О. Савченко, В. Сухомлинський, К. Юнг) та лiтераторiв (Т.С. Еліот) про:

1) суть ментального як код нацiї та роль нацiональної ментальностi в суспiльних процесах, збереженнi духовної пам'ятi;

2) мiсце ментального в органiзацiї суспiльства;

3) дані вікової та соціальної педагогіки і психології про особливості формування уявлень і понять, становлення читацьких навичок, перебіг процесів сприймання у молодшому шкільному віці.

Дослiдження проводилось у три етапи впродовж 1989-1999 рр. До зазначеного перiоду автор дисертацiї як дитяча поетеса і вчитель української мови та літератури написала i апробувала поезiї ментального змiсту, що визначило вибір дисертацiйної теми.

На першому етапi дослiдження (1989-1995) здiйснено теоретичне осмислення проблеми, апробовано викладання народознавчих творiв у школi, узагальнено досвiд естетичного виховання молодших школярiв; вивчено психолого-педагогiчнi аспекти виховання та розвитку в молодшо му шкільному віці.

Другий етап (1996-1997) пов'язаний з проведенням констатуючого, формуючого і коригуючого етапів експерименту, апробацiєю одержаних даних. Одержанi результати запроваджувались у практику (ЗОШ № 19, Авторська школа народних мистецтв № 2, Школа мистецтв в Ужгородi, Івано-Франківська школа-садок “Перша ластівка”, авторська школа Марії Чумарної (м. Львів), ЗОШ № 12 м. Нововолинськ Волинської області). Експериментальним навчанням було охоплено 316 учнів у 14 класах. Відповідною кількістю учнів 14 контрольних класів (304 учні) забезпечувалось порівняння результатів формування уявлень про ментальне за традиційною та експериментальною методиками.

На третьому етапi (1998-1999) узагальнювались теоретичнi й практичнi аспекти дослiдження педагогiчних умов формування уявлень про ментальне, здiйснювалось обгрунтування оптимальних показникiв, органiзовувалась творчiсть дiтей. Апробовувалась методика шляхом публікації статей у фахових журналах та збірниках, а також випуском двох брошур за темою дослідження.

Наукова новизна дослiдження полягає в теоретичному обгрунтуваннi мiсця та ролi ментального в навчально-виховному процесi початкової школи; виявленнi функціональних параметрів ментального у поезiї для дiтей та їх використаннi як педагогiчних засобів; визначеннi оптимальних умов формування уявлень про ментальне в учнiв початкової школи; встановленні закономірностей сприймання ментального у поезії молодшими школярами, з'ясуванні його впливу засобом дії поетичного твору на розвиток дитини 6-10 років.

Теоретична значущість дослiдження в тому, що визначено роль поезії як джерела уявлень про ментальне, доповнено критерії відбору поетичних творів різних жанрів для читання в початковій школі; встановлено закономірності сприймання дітьми 6-10-літнього віку ментального у поезії; виявлено вплив уявлень про ментальне на особистісний розвиток школяра та розвинено актуальну проблему формування національно свідомої особистості шляхом використання поезії на уроках читання.

Практичне значення роботи полягає у створенні методичної основи для повнішої реалізації наявного виховного потенцiалу поетичних творiв, збагаченні навчально-виховного процесу.

Дослідження дає в розпорядження вчителя початкової школи конкретну методику, його результати можуть бути використані у створенні програм та підручників для читання, роботі зі студентами педагогічних вузів, а також під час перепідготовки вчителів-словесників.

Вiрогiднiсть результатів дослiдження забезпечується теоретичною та методичною обгрунтованiстю вихiдних положень, взаємовiдповiднiстю наукового об'єкта, предмета та мети дослiдження, використанням комплекс-ної методики, тривалою перевiркою одержаних даних, їх широкою апробацiєю.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на педагогічних, історичних, літературознавчих конференціях, а саме: всеукраїнських - “Проблеми післядипломної освіти педагогів” (Ужгород, 1997, 1998), “Проблеми сучасного підручника” (Київ, АПН, 1999), “Василь Пачовський у контексті історії та культури України” (Ужгород, Ужгородський державний університет, 1998), “Соціально-педагогічні аспекти виховання учнівської та студентської молоді” (Ужгород, УжДУ, 1997), “Українська мова в освіті” (Івано-Франківськ, Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, 1999), “Закарпаття в складі Чехословаччини: проблеми відродження і національного розвитку” (Ужгород, Інститут карпатознавства при УжДУ, 1998), “Ідеї слов'янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ-ХХ ст.” (Ужгород, Інститут карпатознавства при УжДУ, 1999), міжнародній - “Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес” (Ужгород, Інститут інформатики, економіки та права, 1999).

1. Формування уявлень про ментальне засобами поезії у дітей молодшого шкільного віку як психолого-педагогічна проблема

На поняття ментальність (менталітет) у радянський період було накладено табу, тому на цей час виник ряд проблем:

1) відсутній єдиний підхід до визначення змісту терміна, не розроблений належним чином понятійний апарат;

2) в українських наукових колах не надається авторитетності теорії існування національних ментальностей, проте досліджуються їх вияви у культурі, літературі, мистецтві;

3) досі не визначено місця ментального в суспільних процесах в Україні, не відводиться йому належної ролі під час аналізу освітніх і культурологічних аспектів.

Праці вітчизняних вчених (М. Гнатко, І. Грабовська, О. Колісник, С. Корецька, Г. Лозко, В. Павленко, С. Плющ, Н. Хазратова, В. Храмова) , а також науковців із діаспори (Н. Григоріїв, О. Кульчицький, В. Цимбалістий, М. Шлемкевич, В. Янів) засвідчують, що на цей час в науці функціонують два різні за змістом поняття: у вузькому розумінні ментальність - це ремінісценсія виведеного К. Юнгом “колективного несвідомого” у рамках впливу природного середовища, а в широкому - це етногенетична пам'ять у поєднанні із національною свідомістю, впливом засвоєної культури. Національна свідомість, культурні впливи - поняття, змінні по відношенню до життєвого простору індивіда, і на них можна впливати. У національній ментальності в широкому розумінні слова знаходять вияв нові суспільні явища, пов'язані з історичною долею нації.

Таблиця 1. Ментальність як категорія

У своїй роботі виходимо з того, що ментальність - це “психологічне оснащення”, глибинний рівень колективної та водночас індивідуальної свідомості, специфічний спосіб сприйняття і роз'яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин залежно від етногенетичної пам'яті, культури, історії. Вона має властиві їй чинники, матричні параметри і сферу вияву (див. таблицю 1).

Ментальне є безпосередньою властивістю ментальності і постає її характеристикою. В основі ментального лежать архетипи - багатозначні поняття-символи, яким надається роль своєрідного інстинкту колективного самозбереження. Закономірно, що в українців виробилась система стереотипів, які грунтуються на архетипах, пов'язаних із селянською працею (“перти плуга”, “наша матінка - земля”). Середовище перебування архетипів у висвітленому, активному стані - національне мистецтво, насамперед його вербальні види (словесний фольклор, авторська література). Архетип, якому надається вербального або іншого вираження, починає існувати в свідомості як образ, кодовий знак, первинна мова (О. Потебня).

Уявлення - це збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів чи явищ дійсності, тісно пов'язаний із словесним позначенням предмета. Виходячи з визначення ментальності, формувати уявлення про ментальне означає розвивати в дитини уявлення про стиль, метод мислення та діяння, в якому поєднуються логічні та психологічні компоненти національних особливостей. Уявлення про ментальне - складні відображення, що супроводять творення понять як однієї з форм мислення і одночасно відтворюють взаємозв'язки між ними. Сформовані уявлення про ментальне дають змогу особистості розпізнавати основні матеріальні, духовні та психічні ознаки етносу за матричною схемою “своє” - “чуже”.

У формуваннi уявлень про ментальне важлива роль належить урокам, на яких засобом навчання та виховання постає поезiя. Адже основу тематичного спектра поезiї для дiтей становлять зображення нацiональних духовно-культурних, суспiльних, ментально-психологiчних процесiв та їх продуктiв, поданi на доступному для дiтей рiвнi; поезiя володiє потужним емоцiйним зарядом, “вводить” у стан спiвпереживання, що дозволяє включити нацiональне в коло особистiсних iнтересiв дитини; поезiя дiє на особистiсть через форму i змiст, що веде до ефективного вироблення естетичних смакiв, до потреби гармонiї, “включення” духовних сил.

Аналіз змісту поетичних творів української і зарубіжної літератури для дітей засвідчує, що кращі зразки національної поезії містять спосіб бачення світу й себе в ньому, психодіяльні й психоповедінкові стереотипи, які формуються під довготривалою дією географічних, історичних, культуроморфних, глибиннопсихічних чинників і є своєрідним “інстинктом” колективної душі єдиного національного організму. Так, з народнопісенної лірики дитина довідується, як одягається її народ (“сіли на воротях в червоних чоботях, сіли на колисці в червонім намисті”), чим займається (“ а я піду, молоденька, пшениченьку жати”, “накосили сінця повні ясельця”), що їсть (“тобі кашка, а нам борщ”), які його життєві орієнтири (“будеш сто літ жити, в золоті ходити”, “здоров'ячко у сердечко, розум добрий в головоньку”) , надії (“аби вам родило краще, ніж торік”), світоглядні позиції та настанови (“да не сіх шевців - переяславців.Да не свого ременю - привезено з Кременю”), специфічні риси (“мати з поля прийде да принесе три квіточки”).

Авторська українська поезія (Т. Шевченко, І. Франко, Олена Пчілка, Леся Українка, Л. Глібов, Олександр Олесь, Марійка Підгірянка, Г. Бойко, М. Вінграновський, І. Калинець, Л. Костенко, В. Кордун) органічно продовжує і розвиває художньо-образну систему народної поезії, відображаючи специфіку засвідчених у ній психоповедінкових та психодіяльних стереотипів як складну систему реагування на явища дійсності, що повторюються і видозмінюються одночасно.

Наявність ментального у змісті поезії створює можливості для використання зарубіжних зразків як засобу збагачення та рівноваги духовного світу особистості. Так, російська поезія (М. Рубцов) близька українській завдяки філософії кордоцентризму, тяжінню до гармонії з рідною природою, естетизації повсякденного, волелюбним ідеалам, чим урівноважує духовні взаємини між близькими націями. Англійська поезія, на відміну від інших, подає просторові відношення у пангеографічних вимірах (Е. Лір, С. Мілліган), в ній наявна велика кількість хоронімів, топонімів, етноназв, що робить її цінним засобом у сучасному виховному процесі в умовах глобалізації суспільств. Словацька (Я. Навратіл, Д. Гев'єр) - приклад прагматичного протиставлення за зразком “своє” - “чуже”, що є необхідною умовою самоутвердження відносно малого європейського народу. Дослідженням виявлено виховні та дидактичні можливості ментального в окремих жанрах української поезії для дітей (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Виховні та дидактичні можливості української поезії для дітей

В дослідженні з'ясовано специфіку застосування окремих поетичних жанрів у процесі формування уявлень про ментальне. Так, використовуючи абетковий вірш, вчитель враховує рівень складності твору. “Голосні звуки” Марійки Підгірянки, “Українська абетка” від І. Малковича, “Алфавіт віршами” Олександра Олеся використовуються на початковому етапі засвоєння азбуки та формування уявлень про ментальне; абетки Г. Чубач, В. Гринько, Л. Біленької, Леоніда Полтави, Т. Коломієць найкраще застосовуються під час повторення, закріплення. Абетки І. Січовика, С. Жупанина доцільно використати для роботи із сильними учнями в класі у процесі диференційованого навчання або під час узагальнення вивченого.

Ігровий вірш (вірш-вправа, вірш-задача, скоромовка, лічилка, загадка, небилиця, акровірш, паліндром, дражнилка, переставка) формує уявлення про мисленнєві та психодіяльні стереотипи і в зв'язку з тим, що під час гри виключається можливість акцентувати увагу дитини на чомусь іншому, крім основного завдання, вкладеного в зміст гри, знаходить застосування як додатковий засіб формування уявлень про ментальне.

Лірика містить необмежені можливості для формування уявлень не тільки про рідну природу, родинні стосунки, стереотипи мислення, а й про традиції, обряди, первісні вірування та світогляд, соціальні структури, історичний шлях, майбутнє нації і держави. Враховуючи відсутність деяких змістових пластів у абетковому та ігровому віршах, вчитель “висвітлює” ментальний зміст ліричних творів через наявні в них архетипи (колискові, колядки, веснянки, ліричні пісні; пейзажна та громадянська лірика Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, В. Кордуна, І. Калинця, Л. Костенко, письменників рідного краю).

На основі аналізу наукової психолого-педагогічної літератури нами розроблено критерії визначення рівня сформованості уявлень про ментальне, а саме:

1) розпізнавання матеріальної культури (побутові речі, одяг, їжа) в межах “своє” - “чуже”;

2) розпізнавання ознак духовної культури ( звичаї, обряди, традиції, світоглядні особливості) в межах “своє” - “чуже”;

впізнавання національних психодіяльних та поведінкових стереотипів у художньому тексті на рівні “так у нас діють” - “так діють не у нас”.

Як виявив констатуючий зріз, молодші школярі не володіють належним чином сформованими уявленнями про “своє” - “чуже” у зв'язку із слабкою поінформованістю про специфіку “свого” на рівні матеріального й духовного життя. Так, збирання цитрусових на малюнку сприймалось ними як “своє”( адже продають у нас мандарини), а сплав лісу в Карпатах -як “чуже”(ми такого не бачили). Героя української народної казки під час констатуючого зрізу “одягали” в куртку, плащ, “взували” в кросівки, “годували” пельменями та пловом, вчили співати “Нам не страшен серый волк” тощо.

Проаналізувавши наявний стан формування уявлень про ментальне у початковій школі, виявляємо: у діючих читанках використано в основному якісний поетичний матеріал , що охоплює національну ментальність у вигляді специфічних образів-символів на основі національних архетипів, але відсутні кращі поетичні зразки зарубіжної літератури, які несуть у собі ментальність інших націй і здатні впливати на формування в учнів уявлень про “чуже”, становити собою матеріал для вироблення толерантності в міжнаціональних стосунках; методична частина читанок здебільшого ґрунтовно формує уявлення про природне середовище, елементи історичного шляху нації, її морального ідеалу, проте залишаються поза увагою специфічні ознаки, що стосуються етнографії, етнофілософії, етнопсихології - таким чином, не повністю задіюється ментальний зміст поезії у навчально-виховному процесі.

За цих умов постала необхідність у розробці методики, яка ефективно впливала б на формування уявлень про ментальне у молодших школярів.

2. Методика формування уявлень про ментальне засобами поезії у дітей молодшого шкільного віку

У результаті пошуків експериментальної методики було з'ясовано, що основними способами формування уявлень про ментальне є інформаційний, пошуковий та метод взаємної освіти. З метою забезпечення процесу використовувались такі форми організації навчання та виховання: словесні (розмови, бесіди, зустрічі), практичні (екскурсії, дослідження об'єкта), наочні (музеї, світлиці, виставки, тематичні стенди). Важливим фактором постає сім'я як носій культурних традицій, спадкоємності поколінь, етногенетичної пам'яті, а також середовище - суспільне життя як арена застосування уявлень про ментальне.

Експериментальна методика формування уявлень про ментальне засобами поезії передбачала чотири етапи (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Методика формування уявлень про ментальне засобами поезії

Для спостереження за дійсністю надзвичайно корисною виявилась дія, виконана самою дитиною. У процесі спілкування виникає “ланцюгова реакція” за принципом “і я так можу”. Гра була ефективною на всіх етапах формування уявлень про ментальне. З метою найефективнішого впливу на учня вступне слово вчителя на уроці містило деталі, які учням легко уявити, з якими вони зустрічались на практиці. Емоційні стани були своєрідним ключем до моральних надбань. Формуючи уявлення про ментальне, вчитель звертав увагу на ментальний зміст у творах, “висвітлюючи” його за допомогою запитань, працюючи над образною системою вірша, його ритмомелодикою. Діти створювали уявні образи завдяки вміло дібраній наочності, грі.

Стає очевидною ефективність експериментальної методики у порівнянні із традиційною, якщо виявити її дію на різних етапах.

Так, на підготовчому етапі, педагогічним завданням якого було накопичення інформації учнем, у результаті спілкування із носієм ментальності на виховній годині (запрошений дідусь учениці К.) володіння поняттями зі сфери культури і побуту регіону зросло у кілька разів. До зустрічей на виховній годині учні із одягу знали такі поняття: кожух, вишиванка, а після зустрічей - кожух, петек, гуня, уйош, вишиванка, ройтованка, радійовка, постоли, ґумаки, черес, лайбик, капчурі, калап; із їжі - пироги, вареники, після спілкування - токан, бринза, лопатки, киселиця, бобальки, ґомбовці, кнедлики, левеш, ланґош, замішка, суканка, порскані крумплі; із меблів - лавка, стіл, ліжко, після спілкування - шифон, лада, креденц, мисник, грядка тощо. Екскурсія до етнографічного музею послужила виробленням установки на сферу національної своєрідності з пробудженням відповідних пізнавальних інтересів (діти побачили перед собою ті предмети, про які чули від носія ментальності).

Великого значення в експериментальній методиці надається дії, виконаній дитиною. Прагнучи сформувати інтерес до сфери національного, стимулюючи пізнавальні інтереси учнів, учитель давав посильні пошукові завдання. Так, спостерігаючи за Різдвом у селі, діти ставали учасниками обрядів, виготовляли обрядово-ритуальні предмети. Готуючи виставку старожитностей, цікавились предметами старовини, слухали розповіді про їх використання. Така форма роботи передбачала спілкування й на рівні “учень - учень”: діти змагались між собою у пошуках, ділились результатами. Учні з експериментального класу збирали фольклор, описували власні враження від відвідання гірського села тощо.

На етапі створення системи настроювання формування установки на поетичне сприймання безпосередньо у класі перед прослухуванням поезії експериментальна методика виявилась ефективнішою в порівнянні з традиційною завдяки використанню насамперед елементів гри, наочності, що вело до “освітлення” асоціаціями предмета, актуалізації побаченого, почутого, відчутого раніше. Особливого значення надавалось слову вчителя, завданням якого було настроювання учнів на сприймання, націлювання на окремі характеристики предмета, формування активної життєвої позиції, естетичних смаків. У експериментальних класах, де як наочність використовувались предмети, що нагадували учням спостережене у навколишній дійсності (підсніжник, яблука, хліб, піч, хатні предмети, одяг), відзначалось швидше та інтенсивніше входження у зміст твору. Підсилювався емоційний бік процесу навчання, розвивалась пізнавальна активність, підвищувався інтерес до навчання. У класі не було байдужого учня (про це свідчило “загорання” оченят, увага, реагування на запитання тощо), що покращувало процес сприймання.

На етапі створення уявлень про ментальне засвоювався зміст твору, аналізувались його елементи через зв'язок із набутим раніше досвідом. В учнів утворювались стійкі уявлення на основі змісту поезії завдяки емоційному сприйманню, багатому інформативному матеріалу. Так, через рік у експериментальному класі діти легко відтворювали зміст колискової про журавочку, пояснювали символіку образів, наповнених для них глибинним ментальним змістом.

На етапі закріплення уявлення про ментальне, сформовані у дiтей пiд час вивчення поетичних текстiв, впливають на їхні повсякденнi дiї, розвивають їхню свiдомiсть. Дiти експериментального класу брали участь в озелененнi шкiльної території: садили дерева, сiяли квiти. Бiля школи вони вирішили посадити смерiчку i тополю як символ Карпат i українських рiвнин, посiяти чорнобривцi.

Дитяча творчість - словесна та художня - була підсумком проведеної роботи. Діти використовували набуті уявлення і поняття як систему відтворення дійсності, як код життєтворчості.

Ментальне в поезії дає вчителеві неоціненний матеріал для розвитку мовлення у дітей. У результаті застосовуваних прийомів роботи зі словом дитина усвідомлювала, що слово пов'язане із національними глибинами, “прив'язане” до регіону, до способу життя мовця. На уроках читання діти “грались” зі словом: класифікували слова тематично, за римами, за регіонами “прописки” - таким чином розвивався словник учня. Фразеологізми - скарбниця ментального, на них зверталась особлива увага.

Результати засвоєння учнями мови вiдбились у тестуваннi, проведеному нами наприкiнцi третього класу в групах А (експериментальні) i Б (контрольні). Засвоєні ментальні поняття свідчать про рівень процесу формування уявлень про ментальне, який супроводить творення понять. Учням обох груп дано листки з перелiком 50 етноментальних понять. Серед слiв учнi пiдкреслювали ті, що пов'язанi: 1) з рідним краєм; 2) з українськими звичаями та обрядами; 3) з їжею рідного народу; 4) з одягом українцiв; 5) з вiрою предкiв; 6) зі специфічними заняттями українців. Результати вiдповiдно такi.

Таблиця 4. Рівень засвоєння учнями ментальних понять

Якщо учні групи Б утруднювались у визначенні таких понять, як “гуня”, “постоли”, “бартка” ( взято із дитячого фольклору), “обійстя”, “ґерлиґа”, “чубарочка” (взято із авторської поезії), то учні групи А здебільшого їх легко визначали.

Як результат, у дiтей зростав інтерес до “свого”, розвивалась орiєнтацiя на нацiональне, формувались задатки національної гордості, починали вироблятись оцінні судження. Так, пiсля урокiв, де вчитель, націлюючи учнiв на сприймання нацiональних аспектiв поезiї, розповiдав про козацтво, сiчових стрiльцiв тощо, учнi шукали додатковий матерiал у бiблiотецi, розмовляли з рiдними, вели активну пошукову роботу, виявляючи самостiйнiсть. Здійснюючи пошук у царинi iсторiї, учнi проймались шаною до iсторичного минулого народу, вчились любити своє.

Опитування в кiнцi III класу виявили, що учнi віддають перевагу поезiї. Коли до експерименту iз 135 учнiв 54 не мали улюбленого вiрша, а iз 81, якi його назвали, 65 - iз читанки (як правило, з останнього уроку), який iще не забули, то через два роки у тих самих класах улюблений вiрш назвали 155 iз 156. Вiршi, названі учнями, свiдчили про їхні широкi читацькi iнтереси.

Наприкінці експерименту зроблено заміри уявлень про ментальне в експериментальних (група А) та контрольних (група Б) класах. Учні прослухали зміст маловідомої української народної казки “Іван Яворовий” (“Казки одного села”/ Ужгород : Карпати, 1979. - С. 205-214). Після прослуховування їм пропонувалось відповісти на запитання: Ідучи битись із Шарканем, Іван Яворовий:1) одягнувся в…2) взувся в… 3) попоїв …4) наспівував…5) озброївся…

Типові відповіді після порівняння групи А з групою Б виявили, що учні експериментальних класів володіють більшою інформацією про специфіку “свого”, їхні уявлення більш правильні, а це дає, в свою чергу , змогу національно ідентифікуватися. Типові відповіді учнів у групі А: Іван Яворовий, ідучи битися з Шарканем, одягнувся - в штани (ногавиці, ґаті) з чересом, вишиванку, гуню, крисаню; взувся- в постоли, юхтові чоботи; попоїв -сала з цибулею,вареників, пирогів,кутю, маківник, токан із бринзою, борщ: наспівував - “Ой, на горі та женці жнуть”, “Наливайте, браття”, “Козацький марш”, “Розпрягайте, хлопці, коні”; озброївся - шаблею, булавою, барткою.Типові відповіді у групі Б: Іван Яворовий одягнувся - в штани, сорочку, плащ, куртку; взувся - в черевики, в чоботи; попоїв -вареників, борщ, яєшню, бутерброди; наспівував - “А нам все равно! А нам все равно!”, “Марш”, “Розпрягайте, хлопці, коні”; озброївся - шаблею, списом, шпагою, пістолетом, палкою.

Відповіді дітей у експериментальних класах свідчать про їхню глибшу обізнаність із національною специфікою психодіяльних стереотипів. На запитання: “Як жив Іван Яворовий, доки не пішов боротись із Шарканем?” - учні експериментальних класів А відповідали: “Іван , доки жив у батька з ненькою, то вигравав на сопілці, випасав ягнят, грався із дітьми в квача, піжмурки. Взимку він колядув. Весною допомагав батькові сіяти, ходив у ліс по дрова, носив воду з криниці”. У контрольних класах Б відповідь містила стереотипи мислення та життєдіяльності сучасної дитини: “Іван, живучи вдома, займався різними видами боротьби, вправлявся в силі, гуляв лісом, скакав із дітьми на конях, бігав і плавав, підмітав хату, ходив у магазин по хліб”).

Описуючи зовнішній вигляд царських дочок (за сюжетом названої вище казки), учні експериментальних А класів “одягли” їх у вишивані сорочки, кептарики, гердани, “взули” в постоли, інкрустовані золотом, коси “прикрасили” віночками з золотими стрічками. Учні в класах групи Б “одягали” царських дочок у золоте блискуче вбрання, золоті прикраси, черевички на високих підборах -їх уявлення були позбавлені ментального змісту, який несла народна казка.

Глибоке засвоєння національно маркованих мовних одиниць, зокрема лексичних, фразеологiчних, свiдчить про високий рівень сформованих уявлень про національну ментальність. Якщо в класах групи Б учнi змогли назвати наприкiнцi третього року навчання в середньому 15 прислiв'їв та приказок, то в класах групи А - 19. Якщо на поняття “ледарство” дiти у класах групи Б наводили по три фразеологiзми (бити байдики, лежати на печi, i за холодну воду не братися), то у класах групи А додавали ще й такi: бути лежачим каменем, стоячою водою, - що свiдчить про творчiсть дiтей (вирази вiд такого: пiд лежачий камiнь вода не тече, стояче болото завжди тхне).

У результаті застосованої експериментальної методики вдалось уникнути низького рівня сформованості уявлень про ментальне (див. таблицю 5). Середній та високий рівні вияву досліджуваного явища дають змогу формувати у рамках середнього та старшого шкільного віку національно свідому особистість.

Таблиця 5. Сформованість уявлень про ментальне в учнів початкової школи (констатуючий (Б) і формуючий (А) експеримент)

Щодо вікових особливостей сформованих уявлень про ментальне: у першому класі переважно формувались уявлення про природу та побут, мисленнєві стереотипи через їх вияв у конкретній ситуації; у другому - про елементи культури, світогляду, мислення; у третьому - початкові уявлення про історичне минуле, визначення місця особистості в ньому (на основі конкретних, зримих фактів та явищ).

У заключній частині дисертації зроблено такі висновки:

Дослідження у цілому підтвердило гіпотезу.

1. Поезiя для дiтей - універсальний засiб формування уявлень про ментальне в учнiв початкової школи. Вивчаючи поезiю, учень засвоює суму знань про народ, його спосiб мислення i дiяння, національний психотип.

2. Формування у молодших школярiв уявлень про ментальне засобом поезiї можливе за таких умов:

а) створення в учнiв вiдповiдного iнформацiйно-естетичного фонду, який стає матерiалом для опрацювання та виникнення ментальних образiв;

б) емоцiйного настроювання дiтей на сприймання i створення образiв, пов'язаних iз ментальним - формування установки на поетичне сприйняття;

в) розвитку вiдтворюючої та творчої уяви, кольорового зору та поетичного слуху, вмiння аналiзувати образно-емоцiйний змiст поетичних творiв, давати їм естетичну оцiнку;

г) умiння школяра аналiтично сприймати явища та факти, даючи їм словесну оцiнку;

д) опертя на емпiричний досвiд дитини, на родинне і суспільне виховання.

3. Читанки для початкової школи мiстять достатнiй матерiал для формування уявлень про ментальне засобами української поезiї, проте методична частина пiдручникiв не завжди скеровує на ментальне в творi, чим збiднює виховну функцiю поезiї.

4. Окремий поетичний жанр посiдає належне мiсце i має специфiку в методицi формування уявлень про ментальне засобами поезії, а саме:

а) українські абеткові вірші містять інформацію про “своє” - у природі, побуті, національному світобаченні та світовідчутті, тому здатні слугувати засобом формування уявлень про природу рідного краю, спосіб життя українців у різних мікросередовищах, національний характер;

б) пiд час використання iгрового вiрша задіюються наявні в ньому психодіяльні і психоповедінкові стереотипи, тому ігровий вірш формує уявлення про специфічне мислення представників нації;

в) лiричний вiрш мiстить повну iсторичну, культурну, естетичну, психологiчну iнформацiю про народ, він є універсальним поетичним засобом формування уявлень про ментальне; пiд час вивчення лiрики у дитини формуються уявлення про історичні та духовні надбання рідного народу, його державні завдання, уявлення про національний тип світовідчуття.

5. Роль вчителя пiд час формування уявлень про ментальне засобами поезiї у початковiй школi виняткова: вiд його спрямованостi на нацiональне, умiння аналiзувати твiр, видiляючи необхiдне на рiвнi рацiонального i чуттєвого, вiд його методичної освiченостi, професiоналiзму залежить рiвень формування уявлень про ментальне в дитини.

6. Нацiональне виховання має носити характер полiкультурного: поряд iз поезiєю рiдного народу дитина проймається кращими зразками зарубiжних лiтератур - це шлях до духовного збагачення, усунення деформацiй, якi виникають в умовах духовної iзоляцiї. У зв'язку з цим дiючi читанки потребують доповнення кращими зразками зарубiжної поезiї для дiтей.

7. Застосування експериментальної методики формування уявлень про ментальне засобами поезiї дозволило досягти бази у формуваннi національно свідомої особистості. Вдосконалення методiв, прийомiв аналiзу, способiв оцiнки на уроках читання, пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня вчителя є важливими факторами, що забезпечують успiх у формуваннi уявлень про ментальне засобами поезiї.

8. Пiд час формування уявлень про ментальне важливу роль вiдiграє середовище. Так, факти, якi свiдчать про небайдужiсть суспiльства до нацiональних явищ, про роль сiм'ї у процесi формування української ментальностi, пiдвищують результат, якого прагне вчитель.

Висвітлені у дисертації дані не вичерпують усіх питань проблеми, актуальнiсть якої вимагає подальших дослiджень у напрямку розширення вiкових груп, психологічних та соціологічних аспектів, вдосконалення методiв i прийомiв роботи учнiв під час аналiзу текстiв тощо.

ментальність поезія український виховний

Література

1. Ходанич Л. Виховні та дидактичні аспекти ментального в українській поезії для дітей. - Ужгород: Гражда,1998. - 75с.

2. Ходанич Л. Виховні та дидактичні аспекти українського абеткового вірша в сучасній педагогіці. - Ужгород,1998. - 64с.

3. Ходанич Л. Українська поезія про “своє” як засіб формування ментальності// Українська мова і література в школі. - 1999. - №4. - С. 65-67.

4. Ходанич Л. Абетковий вірш і формування української ментальності у молодших школярів // Початкова школа. - 1999. - № 12. - С. 46-49.

5. Ходанич Л.Уявлення про ментальне у молодших школярів як основа формування національно свідомої особистості // Наука і сучасність: Збірник наукових праць. НПУ ім. М. Драгоманова. - К.: Логос, 2000.- Випуск 1. Ч. 1-С. 111-116.

6. Ходанич Л. Поезія рідного краю як засіб патріотичного виховання // Українська література в загальноосвітній школі. - 2000. - № 4. - С. 62-64.

7. Ходанич Л. Поезія в читанках початкової школи як засіб формування національної ментальності // Проблеми сучасного підручника: - К.: Комп'ютер у школі та сім'ї, 1999. - С. 153-155.

8. Ходанич Л. Народна поезія для дітей про “своє” і “чуже” // Рідні джерела. - 2000. - №3. - С. 38-42.

9. Ходанич Л. Ментальні особливості європейської поезії для дітей і виховання людини третього тисячоліття // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ужгород, 1999. - С. 459-463.

10. Ходанич Л. Ментальні особливості поезії для дітей у слов'янських літературах як засіб взаємозбагачення // Ідеї слов'янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ-ХХ ст.: Доповіді наукового семінару. - Ужгород, 1999. - С. 232-236.

11. Ходанич Л. Виховні та дидактичні аспекти ментального в поезії Марійки Підгірянки 20-30-х рр. // Закарпаття в складі Чехословаччини: проблеми відродження і національного розвитку:Доповіді наукового семінару. - Ужгород, 1999. - С. 193-198.

12. Ходанич Л. Український дитячий фольклор про “своє “ та “чуже” // Науковий вісник Ужгородського державного інституту інформатики, економіки та права.Гуманітарні науки. - №2. - Ужгород, 1998. - С. 94-98.

13. Ходанич Л. Дитяча поезія як засіб естетичного розвитку// Науковий вісник Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права. Гуманітарні науки.-№2. - Ужгород, 1998. - С. 100-104.

14. Ходанич Л. На світові обшири: інновації у викладанні української літератури в школі // Карпатський край. - 1997. - № 1-5. - С. 82-83.

15. Ходанич Л. Українська та зарубіжна поезія для дітей про ментальне: спроба порівняльної характеристики у педагогічному аспекті // Проблеми післядипломної освіти педагогів: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Ужгород: Патент, 1999. - С. 51-54.

16. Ходанич Л. “Несу поему рідної землі”(Образ рідного краю у поемі Івана Ірлявського “Вересень”) // Ребрик Н. Іван Рошко (Ірлявський): ”Ірлявські дзвони в моїм серці чути”: Життєвий і творчий шлях поета. - Ужгород: Гражда, 2000. - С. 127-134.

Размещено на Allbest.ru