Сутність та застосування сучасних технологій ознайомлення молодших школярів з об'єктами природи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Бердянський державний педагогічний університет

Реферат

на тему: "Сутність та застосування сучасних технологій ознайомлення молодших школярів з об'єктами природи"

з дисципліни: "Сучасні технології навчання освітніх галузей "Природознавство" та "Суспільствознавство" у початковій школі"

Виконала: студентка V курсу, інституту

ППОМ, 53-ї групи

Старушко А.О.

Викладач: Крамаренко А.М.

Бердянськ - 2013

Зміст

Вступ

1. Характеристика сучасних технологій навчання

2. Використання сучасних технологій при ознайомленні дітей за об'єктами природи

Заключне слово

Використана література

Вступ

Хочеться почати вступ зі слів видатної людини - одного із засновників педагогічної науки - Костянтина Сухомлинського: "Учень - це не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити". Зараз існує така проблема, у світі педагогіки - мотивація дітей до навчання, яка потребує вирішення. У свою чергу, для її вирішення потрібна складна модернізація школи, як структурної одиниці навчання, а цьому, невмолимо, перешкоджає складне, фінансове становище держави.

Таким чином, виникає питання: Як вчителю організувати навчальний процес, при цьому заохотивши учнів до вивчення складного, або простого матеріалу? Адже метою навчання, взагалі, є виховання всебічно розвиненої особистості з не енциклопедично розвиненою пам'яттю, а з гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвиненими потребами до самостійного пізнання та самовиховання; а головне - з власно-неординарними творчими здібностями.

Щоб домогтися від учнів уваги, провідні педагоги країни, виявляють все нові інноваційні і технологічні засоби. Наприклад, презентація на широкоекранному, мультимедійному екрані, яку можна показати мало не половині учнів, середньо-статистично наповненої школи, ще зовсім недавно (а точніше років 7-8 тому), не була найголовнішим наочним засобом навчання, бо не існувала взагалі, в силу, малорозвиненості мультимедійних технологій. Таким чином, як засоби навчання, так і її методи, зазнали, і продовжують зазнавати, навчально-виховних нововведень.

Хочу зазначити, що технологічний розвиток в Європі та у світі, набагато кроків випереджає інновації в Україні, що значно перешкоджає досягненню мети навчання, як складової педагогічної науки.

Урок Природознавства в початковій школі повинен закладати в учнях любов, насамперед, до своєї Батьківщини, і тому, ця навчальна дисципліна прагне більше наочності, ніж, скажімо, Математика. Найважливішою формою навчання, саме цьому предмету, є урок-екскурсія, яка забезпечить ознайомлення дітей з реальними предметами і явищами, в їх природному оточенні. Також слід зазначити, що при навчанні молодших школярів Природознавства, вчитель повинен організовувати і позаурочну роботу учнів. Вона спрямована на розв'язання завдань, передбачених програмою, і включає роботу учнів у куточку живої природи, на пришкільній навчально-дослідній ділянці, на географічному майданчику або серед природи (проведення спостережень, виконання літніх завдань). Організація і керування роботою повинні здійснюватися обов'язково учителем.

Нерідко позаурочна робота має характер попереднього набуття відповідних знань. Наслідки дослідів або спостережень та зібраний матеріал демонструються учнями під час уроків. Позаурочна робота обов'язкова, за її виконання, як і за інші види навчальної діяльності, учні одержують оцінки.

1. Характеристика сучасних технологій навчання

Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості. Подальший їх розвиток пов'язаний з орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти й виховання. Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання і виховання є їх технологізація - неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень. Найзначущіший воно є у виробничій діяльності, де технологія тлумачиться як сукупність знань про способи і засоби оброблення матеріалів, мистецтво володіння процесом. До основних ознак технології належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. технологія навчання природознавство компетентнісний

Знання сучасних технологій, володіння ними - одна з умов ефективної діяльності й успішної атестації педагогів, які претендують на відповідну професійно-кваліфікаційну категорію. Сучасна діяльність ґрунтується на результатах дослідження навчального процесу і комунікації й використовує поєднання людських та матеріальних ресурсів для досягнення ефективного навчання. Технології навчання мають подвійну природу: це породжені технологічною революцією засоби, що можуть бути використані з навчальною метою, і систематична діяльність з планування, здійснення й оцінювання всього навчального процесу. Для того, щоб готувати людину і суспільство до інноваційного типу життя, необхідно реформувати освіту, зробити її інноваційною за характером. Зміни вимагають конкурентоспроможності, професійної і соціальної мобільності, неперервної освіти й духовного самовдосконалення. Навіть у вимірах людського життя зміни починають переважати над наступністю і сталістю. Вперше в історії людства покоління ідей і покоління речей змінюються у часі швидше за покоління людей. Щоб прийняти історичний виклик ХХІ століття, освіта має носити випереджальний характер, тобто бути націленою у майбутнє, на розв'язання проблем нового століття, на розвиток ключових компетенцій вихованців, формування у них проектної культури, нових способів мислення і діяльності. Як зазначав провідний спеціаліст ЮНЕСКО Раджа Рой Сингх, "у процесі освіти ми вчились у минулого, намагаючись відтворити і відновити його; настав час учитися у майбутнього, випереджаючи його… Зміни в освіті повинні бути сфокусовані на якісній трансформації змісту і форми". Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві і соціальні ролі, випускник української школи має володіти певними якостями, компетенціями:

* бути гнучким, мобільним, вміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

* критично мислити;

* використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;

* генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

* володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;

* вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

* цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; * уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

* бережливо ставитись до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

* бути здатним до вибору із численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Таким чином, статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність суспільного прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої людини за своє майбутнє, можливість досягнення життєвого успіху. А це вимагає докорінного переосмислення фундаментальних концептуальних засад 12-річної школи, посилення її компетентнісної спрямованості, суть якої полягає у переорієнтації від загальноосвітньої спрямованості (передачі найрізноманітніших знань на будь-який випадок) до освоєння способів адекватної інтеграції в українське суспільство.

Компетентнісний підхід визнаний базовою ідеєю реформування освіти у країнах Європейського Союзу і розглядається як стрижнева конструктивна ідея неперервної (по-життєвої) освіти. Компетентнісно-спрямована освіта передбачає внесення суттєвих змін у змістову, проектно-технологічну, виховну, управлінську архітектоніку української школи. У структурі навчання посилюється роль і значення освоєння способів діяльності, підвищення їх технологічності, створення умов для активної соціальної дії, проектної, дослідницької діяльності. Формування компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їх здатностей мобілізувати знання у реальній життєвій ситуації, - найактуальніша проблема інноваційної школи. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Ідея компетентнісно-спрямованої освіти органічно пов'язана із тими педагогічними прецедентами, де утверджуються такі суспільно значущі цінності, як свобода вибору, творчий продукт, життєвий досвід, проектна діяльність.

Компетентнісно спрямована освіта може стати стрижневою інноваційною домінантою сучасної модернізації за рахунок внесення фрагментів проектних практик в освіту й активне залучення педагогів, громадськості до визначення ключових життєвих компетенцій. Перехід до компетентнісно-спрямованої освіти обумовлює потребу у розробці концептуальних, проектно-технологічних засад переведення різних типів шкіл із режиму функціонування у режим випереджального розвитку педагогічних систем, а також оволодіння керівниками шкіл, педагогами теорією і методологією проектування, проектною культурою. Соціально-педагогічне проектування - фундаментальна умова і передумова побудови відкритих, динамічних освітніх систем реалізації інноваційних технологій, проектів. У відповідності із сучасними методологічними, культурологічними положеннями проектування розглядається як соціокультурний феномен, основними характеристиками якого виступає:

* спрямованість цільових зусиль на перетворення, формування і вирощування нових способів діяльності;

* зверненість до обрисів майбутнього, яке народжується у мисленні і забезпечується завдяки рефлексії;

* націленість на розвиток проектованого об'єкта.

Проектування, інтегроване у контекст управлінської діяльності, розглядається як культурна форма інновації в освіті. Педагогічне проектування - важливий інструмент "вирощування" найновіших форм спільності педагогів, учнів, громадськості, нового змісту і технологій освіти, способів і технологій діяльності у процесі впровадження методу проектів як засобу ефективного розв'язання життєвих проблем.

Проектування передбачає:

* по-перше, визначення концептуальних засад переведення педагогічної системи у якісно новий стан;

* по-друге, розробку перспективних варіативних моделей досягнення нового якісного етапу розвитку 12-річної середньої школи; оскільки модель є дієвим інструментом для конструювання можливих майбутніх ситуацій, знаходження альтернатив у розвитку школи з врахуванням основи - зв'язку між освітою і організацією (Л.Д. Калове, Е. Маркс, М. Петрі). Моделі абстраговано розкривають суттєві особливості основних типів педагогічної взаємодії між учителем і учнем тощо;

* по-третє, означення основних напрямків дій і принципів їх координації, що дозволяє перетворити існуючий стан в очікуваному і бажаному напрямку;

* по-четверте, обґрунтування соціокультурних наслідків здійснення проекту і основні його результати;

* по-п'яте, планування дій щодо реалізації проекту;

* по-шосте, вирощування життєздатних спільностей людей, яка включає й учасників розробки проектної ідеї і їх реалізаторів;

* по-сьоме, організація формуючих експериментів щодо перевірки, реалізації варіативних проектних моделей;

* по-восьме, рефлексивне оформлення й експертиза наслідків реалізації проекту і співвіднесення його вихідним замислам і всіма проміжковими кроками на шляху втілення.

2. Використання сучасних технологій при ознайомленні дітей за об'єктами природи

Сучасний урок Природознавства, дає можливість, вчителю, фантазувати про те як найдоступніше викласти той чи інший матеріал, як показати дітям, що тема, яку вони вивчають, надзвичайно важлива, і буде корисною у подальшому житті учнів. Сама структура будь-якої теми (її концепція, наповненість, змістовність), показує, яку технологію, методику, слід застосувати на уроці. Наприклад, якщо на уроці буде йти мова про ознайомлення дітей з водоймами, очевидно, що екскурсія до місцевих водойм усім класом дуже сподобається дітям. До логічного завершення, таку екскурсію, може привести, наприклад, цікаве домашнє завдання у формі спостереження.

Звісно, слід відзначити, що до сучасних уроків природознавства ставлять певні вимоги, що конкретизує і сам курс вивчення цього предмета:

· постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну та виховну мету уроку; уявляти, які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання;

· зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов'язків але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку;

· під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв'язки;

· для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт. Але неправильний розподіл часу на основні структурні елементи уроку (тривала перевірка домашніх завдань, надмірне використання наочних посібників, захоплення розповіддю або довгими бесідами) викликає втому, гальмує сприйняття, знижує якість знань учнів;

· система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку;

· домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види робіт творчого характеру." За складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим. Повідомлення й інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації.

На мою думку, суть уроків з природознавства - показувати учням щось нове і цікаве; саме показувати, а не вести учительський монолог про задану тему. Адже великою проблемою педагогічної практики це те, що на уроці працює переважно вчитель. Тут доцільно використовувати техніку співробітництва вчителя та учня. Ця техніка є ефективною, наприклад, на уроці узагальнення і систематизації нових знань. За допомогою доречних, для теми, питань вчитель може організувати вікторину, розподіливши дітей на команди. Пропоную приклад ігрової вікторини для засвоєння теми "Сонячне світло і тепло", для учнів 3-го класу.

Вікторина:

- Любі діти, а зараз, для того щоб ви запам'ятали вивчену тему, ми проведемо невеличку вікторину, за яку усі зароблять оцінки. Спершу розділимося на 3 групи (вчитель розподіляє дітей за рядами, на яких вони сидять). Перше питання для першого ряду, друге для другого, і т. д.

1. Гарне, добре, на всіх людей дивиться,

А людям на себе, дивитися не дозволяє (Сонце).

2. Яким чином сонце, не дає на себе дивитись (Дуже яскраво світить).

3. Він і гріє, і пече

І, як зайчик, грається

Схочеш взять його - втече

І мерщій сховається (Сонячний промінь).

4. Чи може існувати життя на Землі без Сонця і без сонячного тепла? (ні)

5. Згадайте, яка температура Сонця (15 млн. градусів).

6. Через які предмети не проникає сонячне проміння (через не прозорі).

7. Як падають на Землю сонячні промені? (прямо).

8. Хто на землі вбирає сонячне тепло (рослини і тварини).

Доцільно, щоб таку вікторину, супроводжували слайди на мультимедійній дошці. Це дітям, дасть змогу згадати відповіді на питання, які вони забули.

Для того, щоб уроки природознавства проходили злагоджено, потрібно використовувати не більше двох технологій на одному. Така неуважність є великою помилкою вчителя, бо учні можуть розгубитися і не запам'ятати матеріал, взагалі.

На мою думку важливо, не використовувати екскурсію з ігровою технологією, але доцільно співвідносити технологію співробітництва вчителя та учня з концептуальними самостійними завданнями для дітей.

Наприклад використовуючи краєзнавчий матеріал за допомогою екскурсії, потрібно звернути увагу на те, що молодший школяр, може не мати достатніх опорних знань з даної теми. Тут важливий індивідуальний підхід вчителя до учнів. Загально-дидактичні принципи педагогіки допоможуть вчителю в організації таких наочних уроків.

Кожен розділ програми з природознавства має специфіку викладання. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ "План і карта". Ознайомлення учнів з фізичною картою України дає змогу вчителеві створити, у них, певні просторові уявлення, які сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу наступних тем. Серед інших методів, які вчитель використовує на уроках, перевага надається роботі з картою. Але, щоб учні усвідомили поняття "географічна карта", вчителю необхідно провести велику роботу по формуванню цілої низки проміжних уявлень і понять, а саме: "горизонт", "сторони горизонту", "орієнтування на місцевості", "масштаб", "план", "топографічна карта" і лише після цього - "географічна карта". Щоб зацікавити дітей у вивченні таких складних, інтегрованих тем, потрібно дотримуватись кількох правил при їх викладанні:

· конкретизація окремих тез теми, дасть змогу викласти матеріал з боку учня, тобто дати дітям ніби самим виявити правильні відповіді на питання;

· вибір актуальних проблем теми; це зацікавить учнів до їх вирішення і до того, щоб згадати те, що вони вже знали;

· підбір логічної наочності, тобто такої, яка відповідає темі;

· ігрові мотивації.

Заключне слово

Технологічний прогрес ніколи не стоїть на місці, що зумовлено великою кількістю сфер діяльності людини, яким цей самий прогрес потребується. Людина давно навчилася підчиняти собі природу, природні явища, використовувати ці блага для вирішення багатьох як морально-етичних так і фінансових проблем людства.

Щоб об'єктивно оцінити користь всіх інновацій і нових технологій, не обов'язково бути вченим, який винайшов їх. Потрібно просто користуватися цими модернізаціями у повсякденному житті, в роботі і слідкувати за їх розвитком. У сфері освіти це, як ніде, важливо і приносить користь в тому сенсі, що діти, навчаючись за найновітнішими технологіями набагато розвиненіші, аніж учні, що не мають змоги навчатися за їх допомогою. Поштовхом виникнення цієї проблеми є, також, непідготовленість педагогічних спеціалістів, що набагато більше впливає на розвиток учнів, яких вони навчають, ніж фінансове положення країни. Молоді спеціалісти не мають достатнього досвіду для надання ефективних знань, а у педагогів з досвідом, як правило, не лежить душа до роботи з інноваційними засобами навчання. На мою думку ця проблема має вирішення:

· готуючи студентів, куратори з практичних робіт, мають краще слідкувати за виконанням ними завдань. Поставлених перед ними, це дасть їм набути більшого досвіду;

· при атестації вчителів і педагогів з досвідом, держава має надавати належне фінансування.

Використана література

1. Бондар С.П. Зміст і структура поняття "педагогічна технологія": історико-методологічний аналіз / С. П. Бондар // Наук. зап. Педагогічні та історичні науки / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - Вип. 38. - С. 22-31.

2. Борщ В. Передові технології / Володимир Борщ // Проф. -техн. освіта. - 2003. - № 2. - С. 50-51.

3. Дмитренко Т.О. Технологічний підхід до обґрунтування педагогічного процесу у вищій школі / Т.О. Дмитренко, К.В. Яресько // Проблеми

інж. -пед. освіти: Зб. наук. пр. /Укр. інж. -пед. акад. - Х., 2001. - № 2. - С. 82-88.

4. Епишева О. Что такое педагогическая технология / О. Епишева // Шк.

технологии. - 2004. - № 1. - С. 31-36. - Библиогр.: 7 назв.

5. Жукова И.П. Новые педагогические технологии - основа практической подготовки специалиста / И.П. Жукова // Сред. проф. образование. - 2003. - № 4. - С. 18-19.

Размещено на Allbest.ru