Елітарна освіта за кордоном

· Факультет правових наук. Нині в Україні юристів готують у багатьох вищих навчальних закладах, окремі з яких мають багаторічну історію, сталий професорсько-викладацький склад, певний авторитет та традиції. І хоч порівняно з ними Факультет правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" дуже молодий (розпочав свою діяльність 1996 року), проте, за результатами різних соціологічних досліджень та експертних оцінювань, він належить до найкращих юридичних факультетів вищих навчальних закладів України, став однією з елітних правових шкіл країни. Особливість діяльності факультету полягає в тому, що програми підготовки фахівців поєднують у собі відповідні навчальні дисципліни вітчизняної освітньої моделі напряму "Право" та адаптовані навчальні дисципліни європейських та американських моделей правничих шкіл.

· Факультет природничих наук. Факультет природничих наук НаУКМА готує фахівців за напрямами підготовки: біологія, екологія, фізика" та хімія.

· Факультет соціальних наук та соціальних технологій. Факультет провадить навчання на двох рівнях вищої освіти - бакалаврат і маґістеріум. Належать такі напрями: політологія (порівняльна політологія), соціальна робота, соціологія, менеджмент в охороні здоров'я, журналістика. Поєднання дисциплін із соціології, соціальної роботи та політології в межах одного факультету дає змогу побудувати оригінальні навчальні програми, підвищити якість навчання. Наукова діяльність співробітників НаУКМА розглядається як цілісна система дослідницьких робіт, спрямованих на вивчення актуальних проблем гуманітарного, соціального та природничого профілів. Загальна концепція наукових досліджень у НаУКМА - "Україна: людина, суспільство, природа".

· Києво-Могилянська Бізнес-Школа (kmbs). Академія зробила значний внесок у розвиток вітчизняної педагогіки. Лекції професорів, які поступово відходили від схоластичного мислення, як правило, відзначалися глибоким змістом, мали практичне спрямування і були пов'язані з новітніми досягненнями передової вітчизняної та світової науки [19].

Висновки

Егалітарна освіта (фр. egalіte - рівність) - освіта, доступна для всіх верств населення.

Елітні (hіgh qualіty educatіon) і відкриті навчальні заклади народилися з нині елітарних, закритих, колись доступних тільки для дітей знаті й багатіїв. Така логіка розвитку освіти від найдавніших часів до сьогодення у всіх країнах світу. Демократизація громадському життя вносить свої корективи, але не в силах скасувати цей закон; політика не в змозі заборонити економіку й влада багатства, яка має властивість концентруватися в руках меншості, що управляє більшістю. Стабільне відтворення якісної еліти забезпечується системою контрольованих нею якісних навчальних закладів. Союз еліти знань і бізнес еліти створює еліту еліт.

Встановлено, що термін "елітарна освіта" у педагогічній літературі трактується неоднозначно. Перш за все, елітною називають освіту високої якості. Під ним розуміють також освіту, спрямовану на підготовку еліти - політичної, економічної, культурної. Іноді терміном "елітна освіта" називають освіту для еліти, для вихідців із вищих, привілейованих класів - верств суспільства. Елітна освіта - це освіта для вузького кола вихідців із знатних і найбільш заможних сімей.

Елітарне навчання розглядалося нами, насамперед, як інститут підготовки еліти. Аналіз особливостей сучасної об'єктивності дійсності свідчить про високу суспільну потребу інституалізації елітарної освіти. При цьому процес інституалізації повинен протікати з опорою на досягнення світової науки й гуманістичні традиції вітчизняної культури. У зв'язку із цим в основу диференціації виховання еліти повинен бути покладений ідеал становлення "духовного аристократизму", який вибудовувався на базі виявлення взаємозалежності переважаючих гідностей і високих показників можливості культурно-морального самовдосконалення людини.

Проаналізовано, що проблема елітної освіти й соціальної справедливості залишається однією з важливих проблем соціології освіти, предметом якої є система освіти як соціальний інститут, її взаємодія з іншими структурними елементами суспільства й із суспільством у цілому. Слід зазначити, що в масовій свідомості досі панує спрощений погляд на елітарну освіту. Одним із проявів цього є ототожнення елітарних шкіл з престижними, а поняття престижний з поняттям привілейований навчальний заклад. Підвищення якості еліти безпосередньо пов'язане з якістю освіти в тій або іншій країні і безпосередньо з освітою, що отримується елітою.

Елітарних навчальних закладів не може бути багато, і вони не можуть бути більшими по контингенту - збільшення чисельності, що навчаються неминуче веде до "зниження планки". У сучасному світі вкрай необхідна еліта професіоналів, і елітарну освіту необхідно розбудовувати на всіх рівнях.

Умовою існування елітарного навчального закладу є його повна незалежність (передусім матеріальна). Незалежність, яка може бути забезпечена лише гарантованим і достатнім бюджетним фінансуванням.

Таким чином, можна затверджувати, що визначальною метою існування елітної освіти повинно бути створення умов для максимальної актуалізації учнів у навчальній, учбово-дослідницькій діяльності й суспільного життя, підготовки до успішного завершення елітної освіти й органічному входженню до складу, що формується та усвідомлює свою значимість у долі соціуму еліт адміністративно-державного керівництва, бізнесу, науки, духовної культури й мистецтва.

Наведено, що актуальність формування національної еліти, її роль у житті держави й суспільства не викликає сумнівів. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів - досить тривалий процес, який багато в чому залежить від системи освіти, тому освіті доконче потрібно приділяти належне місце позаяк лише через освітні структури можна виховати національну еліту суспільства.

Дослідження дозволило зробити висновок, що здобуття освіти у таких навчальних закладах відкриває безліч можливостей для випускників.

Список використаних джерел

1. Абрамова Т. Чисто английское образование // Народное образование. - 2007. - № 1. - с. 200-204.

2. Богоявленская Д.Б. /ред. Основные современные концепции творчества и одаренности. М., 1997.

3. Бордовская Н.В. Диалектика педагогического исследования: Логико-методологические проблемы (монография). - СПб.: Изд-во РХГИ, 2001. - 512 с.

4. Великие университеты Европы: Ягеллонский университет в Кракове [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://skypestudy.ru/stranovedenie/velikie-universiteti/310-again-jagellon.html.

5. Вищі та спеціалізовані школи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukraine.campusfrance.org/node/16477.

6. Волкова Н.П. Педагогіка: навчальний посібник. Вид 2-ге, перероб.,доп. - К.: Академвидав. - 2007. - 616 c.

7. Галус О.М., Шапошнікова Л.М. /Порівняльна педагогіка: навч. посіб. - К.: Вища шк. - 2006. - 215 с.

8. Голубевой; ред. перевода А.М. Корбут; под общ. ред. М.А. Гусаковского. - Мн.: БГУ, 2005. - 104 с.: ил. - (Universitas).

9. Громовий В. Освіта для тих, кому більше всіх треба//Школа. - 2004. - №4. - с 61.

10. Гуманитарные науки: теория и методология. - 2005. -№4. - 137с.

11. Гуревич П.С. Психология элитарного образования [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://lomonosov-fund.ru/enc/ru/library:0115249.

12. Знание. Понимание. Умение. - 2005 - №4. - 64 с.

13. Ітонський коледж [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ітонський_коледж.

14. Карабущенко П.Л. Антропологическая элитология (монография).

15. Києво-Могилянська академія (1659-1817) [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Києво-Могилянська академія

16. Матюшкин А.М., Проблемные ситуации в мышлении и обучении.

17. Мясоутов. Ш.К. Удосконалення системи освіти - важливий засіб формування національної еліти. - Редим доступу: http://bo0k.net/index.php?bid=10681&chapter=1&p=achapter.

18. Навчання у Франції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/abroad/higher_school/france/7322/].

19. Національний університет "Києво- Могилянська академія" [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://www.ukma.edu.ua/index.php/osvita/fakulteti

20. Никандров Н.Д. История педагогики. Гардарики. - 2007.

21. Ортега-и-Гассет, X. Миссия университета / X. Ортега-и-Гассет; пер. с исп. М.Н. Голубевой; ред. перевода А.М. Корбут; под общ. ред. М. А.

22. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования.

23. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В., Петров А.Е. Учебное пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / / Под ред. Полат Е.С. - М.: Издательский центр "Академия", - 2002. - 272 с.

24. Перегудов Ф. Системная деятельность и образование // Высшее образование в Европе. - 1990. - № 1. - С. 96-105.

25. Пятёрка лучших: Ягеллонский университет [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://polska4you.blogspot.com/2013/04/blog-post_14.html.

26. Сластьонін. Гуманістична парадигма та особистісно-орієнтовані технології в педагогічній освіті.

27. Сериков В.В. Обучение как вид педагогической деятельности: учеб. пособие для студ. высш. учебных заведений/ В.В. Сериков; под ред. В.А

28. Фромент Э. Европейское пространство высшего образования: новые рамки развития // Высшее образование сегодня. - 2003. - №. 6. - С. 38-40.

29. Холодная М.А. Психология интеллекта: Парадоксы исследования/ М.А. Холодная. Изд.2-е. перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2002. - 272 с.

30. Шаповалова Л. Університети в системі вищої освіти Франції // Імідж сучасного педагога. - 2002. - № 4-5. - С. 68-71.

31. Шпарева Галина Тимофеевна. Организационно-педагогическая деятельность по развитию одаренности как основы элитарного образования: диссертация. - Краснодар, - 2002. - 429 с.

32. Ягеллонский университет в Кракове [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://korsa.nm.ru/u_jag.htm.

Размещено на Allbest.ru