Станіслав Теофілович Шацький

Размещено на http://www.allbest.ru/

Станіслав Теофілович Шацький

Станіслав Теофілович Шацький (1 червня 1878 -- 30 жовтня 1934) - видатний російський радянський педагог. Всю силу свого таланту, весь величезний педагогічний досвід він цілком віддав справі створення нової школи і педагогіки.

С.Т.Шацький одним із перших російських вчених звернувся до соціальної педагогіки дитячого колективізму, до проблеми взаємозв'язку соціального середовища і особистості.

Станіслав Теофілович Шацький народився в с.Вороніне,нині Духовщінському районі Смоленської обл., походив із дворянської родини.

У 1885 році він був прийнятий в 6-ту Московську гімназію. Спогади про навчання в ній збереглися в книзі С.Т. Шацького "Роки шукань" де він описує, як в ній йшла постійна війна вчителів та учнів, ненадовго переривалася лише під час іспитів, коли інтереси тих і інших зближувалися. Характерний уривок: "після навчального року учні групами йдуть топити підручники". Можливо, тому Шацький потім все життя проводив педагогіку співробітництва, що для того часу було вельми незвично .

"Моя педагогічна віра виросла з заперечення того, як мене вчили і виховували",- напише Станіслав Теофілович пізніше.

Через вісім років, у 1893 році, С.Шацький вступив до Московського університету (не закінчив), потім - у Петровську сільськогосподарську Академію. Останній перехід пояснювався просто: Шацький вже вирішив стати педагогом, при цьому за зразок для себе вважав у той час школу Л. М. Толстого в Ясній Поляні, де учні багато уваги приділяли праці, особливо на землі, в полі. Він переходить в с / г академію на спеціальність агронома саме для того, щоб грамотно і вміло керувати заняттями своїх майбутніх учнів на землі. Однак як тільки він порахував, що отримав необхідні знання, то залишає академію, у 1905 році, не закінчивши її .

У 1899-1901 роках займався в Московській Консерваторії по класу вокалу у класі У. Мазетті. Заняття були настільки успішними, що, хоча він і не закінчив Консерваторію, його запросили в оперну групу Великого театру;знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, В.Н.Дем'яновою.

Свою педагогічну діяльність С. Т. Шацький почав зі спроби створення приватної школи, в чому йому було відмовлено, тому в 1905 році серед дітей та підлітків робітничих околиць Москви він разом c архітектором А.У. 3еленко та іншими педагогами створює перші в Росії дитячі клуби. У 1906 році він організував товариство "Сетлемент" , яке в 1908 році було закрито поліцією за пропаганду соціалізму серед дітей, а сам Шацький заарештований.

З 1909 року керує суспільством "Дитяча праця та відпочинок",юнаки та підлітки мали можливість отримувати професійну підготовку і вчитися у початковій школі. Другий заклад - для дітей. У ньому дитячу працю розглядали як засіб виховання та організації колективу. Особливе значення - зв'язок навчання і виховання. Була створена наскрізна система виховання - від виховання дітей дошкільного віку до виховання дорослих. Швацький С.Т. намагався враховувати вікові і індивідуальні особливості дітей і підлітків.

У 1911 році організував колонію "Бадьоре життя". У колонії щоліта жили 60-80 хлопчиків і вісім дівчат, займалися в клубах суспільства «Дитяча праця й відпочинок». Основою життя жінок у колонії була фізична праця: приготування їжі, самообслуговування, благоустрій, робота на городі, садом, на полі, на скотному дворі. Вільний час відводилося ігор, читання, розмов, постановка спектаклів-імпровізацій, занять музикою, співом.

Згодом С.Т.Шацький дійшов висновку, що фізична праця надає організуючий вплив життя дитячого колективу. Інноваційний характер перших позашкільних установ пов'язаний з благородними мотивами їх засновників, a також новими педагогічними поглядами на проблеми дітей.

У 1932-1934 роках керував Центральною експериментальною лабораторією Наркомосвіти РРФСР і, одночасно, з 13 лютого 1932 року до своєї раптової смерті був директором Московської консерваторії.

За його пропозицією створюється музична школа-інтернат для обдарованих. Шацький був одним з організаторів страйків вчителів, організованою Всеросійським учительським союзом та знищення скероване проти захоплення влади більшовиками.

30 жовтня 1934 року під час підготовки консерваторії до демонстрації, Шацький помер. Після смерті його ім'я було забуте.

Перша публікація робіт талановитого педагога з'явилася через століття після похорону. Тільки на початку 1960-х років видається збори його творів в чотирьох томах.

Шацький вніс значний внесок у розробку питань змісту освіти у школі, і підвищення ролі уроку як основний форми навчальної роботи. Під керуванням Шацького розробили методи педагогічного дослідження -- соціально-педагогічний експеримент, спостереження, опитування.

Вельми значний внесок С. Т. Шацького в розробку питань радянської дидактики. Він, будучи членом ГУСа з 1921 р., багато і плідно працював під безпосереднім керівництвом Н. К. Крупської над визначенням змісту освіти в школі.

Основні праці: “Діти - робітники майбутнього”, “Бадьоре життя”, “Роки пошуків”, “Вивчення життя і участь в ньому”.

Мета виховання - знайти методи, форми і засоби управління дитячою спілкою, допомагати підростаючому поколінню засвоїти прогресивні культурні норми і цінності суспільства.

Основна ідея Шацького - створити центр, який задовольняв би дитячим вимогам, будуючи все на вивчення дітей, потрібна велика робота,щоб встановити ті основи, які треба вкласти в створення цієї справи.

Педагогічна діяльність С.Т. Шацького розпочалася на початку ХХ ст.

„У дітей немає дитинства - писав С.Т.Шацький, - тягар життя увірвався та руйнував його. Звідси злість, крадіжки, азартні ігри, все - включаючи пиятство та розпутство. Дивлячись на це все, з'явилося жагуче бажання знайти шляхи, які б допомогли дати дітям необхідні враження дитячого життя, допомогти їм бути справжніми дітьми” .

Саме досвід роботи в організованих ним закладах дозволив йому зробити висновок про те, що ефективність виховної роботи з дітьми залежить від того, наскільки результативно вихователь вивчає, розуміє і використовує у своїй роботі оточуюче середовище, у якому перебуває дитина. Природне і соціальне середовище розглядалися ним як чинники розвитку дитини, що створюють максимально сприятливі умови для самовираження особистості та її реалізації.

„Діти поєднані з навколишнім середовищем - зазначав С.Т. Шацький - вони тісно стикаються з ним, тому розуміти дітей, розумітися в дитячому житті, дитячих характерах, смаках, інтересах без урахування навколишнього оточення та незалежно від нього - неможливо” .

На думку С.Т.Шацького, навколишнє середовище виховує і формує дитяче суспільство. Фактори,які впливають на дитину:

ь фізичні;

ь економічні;

ь побутові;

ь суспільно-організаційні.

До фізичних та природних факторів педагог відносить, перш за все, харчування (його розлад може спричинити низку негативних наслідків у фізичному стані дитини, якщо ж взагалі не годувати дитину - це призведе до крадіжки), те як одягають дитину, в яких умовах вона проживає, як спить, яким повітрям дихає… Середовище виховує тим, що примушує дитину працювати, дає в руки той чи інший матеріал і певні інструменти. Не менш важливими є соціальні фактори - це суспільні взаємовідносини, ставлення до інших груп населення, стосунки з однолітками тощо. Вплив оточуючого середовища на дитину відбувається не тільки у дошкільному віці, а й під час навчання у школі та після її закінчення .

„Справжнє виховання - писав Шацький, - дає саме життя. Тому з цієї точки зору не можна ставитись до „ вулиці ” як до негативного явища. Якщо розглядати вулицю як середовище, де відбуваються всі життєві явища, де вони перетинаються і дають велику кількість різноманітних комбінацій, є й позитивний бік. Він відображає діяльність людей, хоч і не повністю, але різноманітно та повноцінно” .

На думку Шацького, потрібно глибоко вивчати і в одноковій мірі приділяти увагу як аналізу дитячого середовища з точки зору тих протидій, які виникають у ньому по відношенню до методу викладання, так і тим процесам, які протистоять культурній роботі в середовищі населення, так як і у дитячому і у дорослому середовищах є дві тенденції - позитивна і негативна. І тому, використовуючи ті чи інші свідомо продумані виховні методи, потрібно підтримувати позитивні тенденції і послаблювати негативні” .

Школа в його розумінні виступала специфічною частиною загального процесу виховання, але в жодному випадку не могла його замінити. Визначальна робота школи, на думку педагога, полягає в організації різноманітного, розвиваючого і виховуючого дитячого життя та уважного вивчення різних елементів діяльності, з яких складається їхнє життя.

Найкращим засобом виховання у процесі формування підростаючої особистості, на думку педагога, є прояв у душі дитини якого-небудь сильного щирого почуття, який залишає більш-менш глибокий слід, пам'ять про пережите, що потім спрямовує волю.

Одним із найважливіших засобів виховання, який впливав на різнобічний розвиток підростаючого покоління в практиці педагогічної роботи С.Т.Шацького було організоване трудове виховання. Він зазначав, що діти не можуть добре поводитись, вони „ хворіють”, якщо в їхньому житті немає рухів, дій і можливостей докласти свої зусилля, що без фізичної праці розвиток дитини буде недосконалим, непристосованим, але дитяча праця має бути дружньою, захоплюючою, цікавою, зрозумілою, доступною та усвідомленою, і тільки тоді вона буде могутнім засобом виховання. За допомогою праці формуються здібності, які визначають індивідуальність вихованця, сферу його професійного призначення, завдяки якій досягається моральне та соціальне становлення особистості.

Окремим елементом у сфері трудового виховання, на думку С.Т. Шацького, є самообслуговування . Він вважав, що правильно організоване самообслуговування стає важливим засобом формування не тільки колективу, а й окремої особистості,виховання в неї суспільної ініціативності і самостійності.

Важливим, на думку педагога, є характер педагогічного управління діяльністю дітей, а саме: шкідливість надмірної опіки, яка затримує формування та розвиток особистості; необхідність своєчасного доручення справ, які вони можуть виконувати без допомоги дорослих.

Потрібно постійно задіювати особисту творчість і викликати її у дітей-потрібно лише створити для їхнього прояву відповідні умови.

Умови, що сприяють ефективному вихованню молоді:

Ш аналізування та вивчення навколишнього середовища, в якому перебуває молодь;

Ш організація різноманітного розвиваючого навчання у школі, створення атмосфери необхідності навчання;

Ш формування механізмів самовиховання, самоорганізації, самовдосконалення;

Ш залучення учнів не тільки до розумової, а й до фізичної праці.

Шацький помічає , що дитина набуває пізнання міцніше і - глибше, якщо вона сама зображує, може, ті явища чи робить ті предмети, про які йому кажуть, в такий спосіб, в нього систематично вправляються і зір, і слух, і м'язи, купується певний звичка до роботи й розвиваються здібності.

Авторитет старших тільки тоді дійсний, корисний і високий, якщо у ньому немає примусового елемента. Діти повинні відчувати довіру дорослих, потрібен авторитет не сили, а знання, досвідченості та любові про дітей.

Педагогічні підходи С.Т. Шацького(елементи досвіду,що заслуговують впровадження)

С.Т. Шацький віддавав перевагу вивченню дітей як представників певного соціокультурного середовища. Він вказував, що вплив середовища на дитину проявляється у всіх видах її роботи: в дитячих зошитах, при розв'язуванні нею задач, в почерку, словах, виразах, на кінець, у тому опорі, який вона виявляє у ставленні до матеріалу, що вивчається в школі, у всій її поведінці. Тому педагог повинен прагнути зрозуміти дитину у контексті її оточення,не вириваючи її з середовища,але постійно підвищуючи її педагогічний потенціал.

Через теоретичну і практичну діяльність педагога проходить також ідея дитячої праці в соціалізації особистості. Осмислюючи місце праці в дитячому житті, він прийшов до думки, що в ранньому віці праця повинна бути пов'язана з мистецтвом та грою. Але чим старшою стає дитина, тим серйозніше вона повинна ставитись до трудової діяльності. Праця, гра, мистецтво - ці три елементи дитячого життя невіддільні один від одного і є обов'язковою умовою соціалізації і розвитку особистості дитини.

Заслуга самого Шацького полягала в тому, що він зробив предметом своїх досліджень вплив мікросередовищних умов на соціалізацію дитини.

На “Станції” здійснювалась цікава робота: дитячий колектив і жителі району знаходились в постійному співробітництві. Для того, щоб воно було успішним, вивчали середовище, побут кожної сім'ї, залучали населення до виховання дітей, узагальнювали досвід батьківської педагогіки. Проводилась пропаганда педагогічних знань, в якій брали участь і вчителі, і старші школярі. Вихованці “Станції” навіть надавали економічну допомогу населенню, брали участь в електрифікації і радіофікації сіл, будинків, ставили агрономічні досліди,брали участь в суботниках.

В ході соціально-педагогічних досліджень на Станції проводились спостереження за життям та діяльністю дітей, анкетування, бесіди, аналізи творів.

Найважливішою метою виховання С.Шацький вважав проектування процесу розвитку особистості учня, що дозволило б з року в рік розширювати простір його культури, висувати перед ним нові завдання, привчаючи до всього доходити самостійно.

Шацький здійснив досвід постановки позашкільної роботи з дітьми,заснованої на повазі до особистості дитини і спрямована на виховання дітей в дусі колективізму.

Найближча мета педагогічної роботи - організація дитячого життя зараз, у кожен даний момент.

4 елементи того методу, який вважається основним у роботі Шацького.

Метод спирається на реальний досвід дитини,який відомими способами повинен бути виявлений педагогом. На підставі того, що ми знаємо про досвід дитини, отриманий в результаті його діяльності, ми організуємо для нього заняття в школі, ми говоримо, що він отримує організований досвід (лабораторія), і потім ми виводимо в дитини зіткнення з накопиченим людським досвідом (готові знання), ввесь час встановлюючи зв'язок між цими трьома видами досвіду. До цієї роботи ми приєднуємо вправи, які потрібні для дитини ". Зв'язати в єдиний процес три види дослідної діяльності дитини, школи й життя: особистий,організований, і готовий досвід.

Цей метод весь час змушує педагога бути гнучким і чуйним,пов'язаним з нагальними потребами дитини; він змушує педагога працювати, вчити і вчитися своїй справі, він створює живу школу.

Безпосередньо з проведенням в життя цієї програми та цього методу стоїть і сама організація педагогічної роботи. Ясно, що школа, що вивчає середу в усьому її розмаїтті, що організує життя дітей, не може цього робити в стінах своєї школи: вона не може бути одинаком, замкнутою. Шацький говорив про шкільної організації, що протікає в широких межах, про мережу шкіл,своєрідно об'єднаних один з одним педагогічними курсами для всіх практичних працівників-педагогів, організації, що має в центрі науково - педагогічну діяльність, що вивчає середу, її побут, економіку, її матеріальні здібності і фізичні умови її розвитку.

Методи роботи:

1. робота повинна бути поступовою;

2. повинна відповідати віку;

3. не повинна бути надмірною (а відповідати силам);

4. повинна відповідати дитячій природі;

5. ніколи не повинна переходити в механічну роботу.

Гра дитини - життєва лабораторія дитинства, яка дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б марна для людства. У грі є саме здорове ядро розумною школи життя. У правильно організованій майстерні має бути елемент гри. Гру не можна ізолювати від інших занять.

Мистецтво - розвинути смак у дітей, що випливає з дитячих потреб.

Бібліотека - повинна стояти в центрі дитячої організації.

Керівник - вчитель, він повинен бути старшим товаришем дітей, і тому в такій установі треба мислити не суспільство дітей, а суспільство дітей і дорослих.

Основні тези, які Шацький висунув у своїй книзі «Діти-працівники майбутнього»:

1) «Почнемо просто жити» - про вільне суспільство дітей ,про життя,побудоване, без упередженості, на емоціях і почуттях.

2) «Ми - товариші дітей» - вихователь не чіпляється за свій авторитет, а дружить з дітьми.

3) «Діти легше розуміють один одного» - один або двоє дітей отримують завдання від вихователів, а потім доносять їх до решти.

4) «Сходка» - так зване збори, де вирішуються всі проблеми, обговорюються всі образи і скарги.

Перша провідна педагогічна ідея досвіду: ефективність виховної роботи з дітьми залежить від тісного контакту із соціальним середовищем, зокрема з батьками. «Не можна зрозуміти, де закінчується дитина і починається середовище». Принцип-дорослі члени не мали права регулювати суспільне життя дітей.

Ідеї впливу на підлітка з метою гармонізації його особистості, виправлення девіації його поведінки(діти мають право):

-самоврядування, самодіяльність, творча активність дітей;

- ненасильство у вихованні, гуманізм, визнання самоцінності кожної особистості;

- опора навчальної та виховної роботи на потреби соціального життя;

- трудове виховання, розвиток самостійної дослідницької роботи дітей;

- моральна чистота в помислах і діяльності вчителя.

Виховання дітей здійснюється у процесі їх діяльності. Дитяча життєдіяльність, на його думку, складається з наступних елементів: фізична праця; ділове самоврядування (соціальна діяльність); мистецтво (живить естетичні почуття); гра; розумова діяльність; охорона здоров'я (самозбереження). Вважав, що поєднання усіх видів діяльності визначає повноту дитячого життя, забезпечує всебічний розвиток дітей.

Педагогічні твори С.Т. Шацького відрізняються ясністю думки, простотою викладу та постійної опорою на живий досвід, чи йде мова про роботу новаторського колективу Першої дослідної станції, яким багато років керував Шацький, або про практику роботи шкіл країни. Він глибоко і всебічно знав педагогічний процес, тонко розумів психологію дитини, добре бачив сильні і слабкі сторони в роботі педагогів.

Шацький - блискучий педагог-експериментатор. Вельми значний внесок С.Т. Шацького в розробку питань радянської дидактики. Величезне значення надавав Шацький роботі дитячих комуністичних організацій, а також питань самоврядування вихованців. С.Т. Шацький зробив великий внесок у розробку проблем соціальної педагогіки, і перш за все педагогіки соціального середовища.

В аналізі педагогічних явищ у Шацького органічно поєднувалися глибина підходу, проникнення в суть явищ з постійним пошуком нового, що б могло просунути вперед складна та тонка справа, яким є навчання і виховання дітей і молоді.

Кожен, хто так чи інакше пов'язаний з проблемами педагогіки, будь то науковець, громадський діяч чи вчитель, читаючи Шацького, безсумнівно, збагатить свої уявлення про славний шлях становлення і розвитку радянської педагогічної думки і отримає нові можливості для кращого розуміння сучасних питань школи і педагогічної науки.

Размещено на Allbest.ru