Новітні інформаційні технології та їх вплив на формування інтелектуальних якостей підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему

Новітні інформаційні технології та їх вплив на формування інтелектуальних якостей підлітків

ВСТУП

інформаційний навчання урок

В останні роки все частіше піднімається питання про застосування нових інформаційних технологій у середній школі. Це не тільки нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою навчання фізики і математики є формування в учнів знань і вмінь розв'язувати задачі, виконувати лабораторні роботи.

Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет - ресурсів допомагають реалізувати особисто-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їхнього рівня навченості, схильностей і т.д.

Змістовна основа масової комп'ютеризації в освіті, безумовно, зв'язана з тим, що сучасний комп'ютер являє собою ефективний засіб оптимізації умов розумової праці взагалі, у будь-якому його прояві. Р. Вільямс і К. Маклі у своїй статті „Комп'ютери в школі” пишуть: “Є одна особливість комп'ютера, що розкривається при використанні його як пристрою для навчання інших, і як помічника в придбанні знань, це його бездушність. Машина може “дружелюбно” спілкуватися з користувачем і в якісь моменти “підтримувати” його, однак вона ніколи не виявить ознак дратівливості і не дасть відчути, що їй стало нудно. У цьому змісті застосування комп'ютерів є, можливо, найбільш корисним при індивідуалізації визначених аспектів викладання” [4].

Навчальна програма з фізики має передбачати певний рівень оволодіння учнями сучасними інформаційними технологіями навчання. Нині необхідні гнучкі, прискорені і надійні технології навчання, які при оптимальних витратах забезпечили б гарантовану якість підготовки кваліфікованого фахівця (В. Аніщенко). Застосування нових інформаційних технологій навчання під час вивчення креслення дуже ефективно впливає на якість підготовки майбутніх фахівців. Дослідження багатьох науковців (В.П. Агеєв, О.В. Ващук Б.С. Гершунський, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, Г.М. Клейман, Ю.І. Машбиць, Є.С. Полат, В.К. Сидоренко, М.Л. Смульсон, О.О. Чекмарьов та інші фахівці) спрямовані на розкриття можливостей нових інформаційних технологій навчання та створення систем автоматизованого навчання. Разом з тим, проблема формування графічних знань, умінь та розвитку технічного мислення за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій поки що не розв'язана.

Широкі технічні можливості комп'ютера відкривають принципово нові шляхи підготовки конструкторської документації та навчання графічної грамотності. Комп'ютер стає надійним інструментальним засобом при виконанні різноманітних зображень (побудов, рисунків, схем тощо), автоматизуючи та полегшуючи графічну діяльність людини. Комп'ютер дає можливість створити принципово нові умови для викладання графічних дисциплін та внести інновації у традиційні технології навчання. Методичні рекомендації з викладання фізики та математики мають містити, відповідно до послідовності тем у тематичному плані, приклади виконання.

На жаль, у багатьох загальноосвітніх школах переважає „репродуктивне навчання”, зокрема на уроках фізики, математики, креслення і трудового навчання, недооцінюється вплив комп'ютерних технологій на навчальну діяльність. Навчальний процес часто являє собою передачу інформації від учителя до учнів. Учитель подає готові знання, а учні пасивно їх запам'ятовують, і чим точніше на наступних уроках вони відтворюють одержані в готовому вигляді знання, тим краще вони "встигають". Учителі рідко залучають дітей до розв'язування творчо-технічних задач, особливо із застосуванням нових інформаційних технологій навчання.

Застосування нових інформаційних технологій навчання при розв'язуванні проблемних ситуацій сприяє збільшенню кількості типів учбових задач (задачі на моделювання різних ситуацій, які вводять учнів у певну ситуацію; задачі на планування, пошук оптимальної стратегії розв'язування і контролю тощо); відкривається доступ до раніше недоступної учням інформації; здійснюється індивідуалізоване навчання на основі моделі учня, яка враховує історію його учіння, особливості його пізнавальної сфери.

Курс фізики, математики, креслення, на нашу думку, може забезпечити розвиток технічного та просторового мислення учнів, якщо в ньому використовувати проблемні ситуації із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Проблемні ситуації на уроках мають бути тісно пов'язані з іншими видами навчання. Тому в шкільних курсах можуть і повинні використовуватись позапрограмні завдання, наприклад, задачі-головоломки, які є ефективним засобом розвитку технічно-творчих здібностей учнів, останні також можуть виступати засобом діагностики саме цих здібностей учнів. Проблемні ситуації з використанням новітніх інформаційних технологій є одним з найважливіших засобів формування і розвитку технічно-творчих здібностей учнів. Це сприятиме підвиженню інтелектуальних якостей учнів.

Таким чином, актуальність даної теми може бути аргументована важливістю проблеми у той же час її недостатньою розробленістю для застосування в умовах сільської школи.

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати, розробити та експерементально перевірити методику використання інформаційних технологій на уроках в загальноосвітній школі і проаналізувати їх вплив на інтелектуальні якості підлітківю

Об'єкт дослідження: формування інлектуальних якостей учнів ЗОШ.

Предмет дослідження: методика використання інформаційних технологій на уроках в ЗОШ.

Гіпотеза дослідження: науково обгрунтоване впровадження інформаційних технологій на уроках (фізики, математики, креслення) сприятиме підвищенню інтелектуальних якостей учнів загальноосвітньої школи.

Задачі дослідження. Виходячи з предмета, цілей і сформульованої гіпотези нами були висунуті наступні задачі дослідження.

Розглянути сутність інформаційних технологій.

Теоретично обґрунтувати використання інформаційних технологій у навчальному процесі.

Розробити завдання із використання інформаційних технологій на уроках фізики і математики в загальноосвітній школі.

Дослідно-експериментальним шляхом перевірити гіпотезу дослідження.

Методи дослідження: аналіз псхолого-педагогічної , науково фіксуюче спостереження, експеримент, обробка результатів.

Експериментальна база роботи: ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 м. Теребовля, ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Вишнівчик, ЗОШ І-ІІІ ступенів №9 м. Тернопіль.

1. Новітні інформаційні технології та їх використання в школі

інформаційний навчання урок

1.1 Поняття «інформаційні технології»

Інформаційні процеси (збір, обробка та передача інформації) завжди відігравали важливу роль у науці, техніці та житті суспільства. У ході еволюції людства проглядається стійка тенденція до автоматизації цих процесів, хоча їх внутрішній зміст по суті залишилося незмінним.

Інформатизація суспільства - повсюдне впровадження комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності.

Новітні інформаційні технології (англ. information technology) - широкий клас дисциплін та галузей діяльності, що відносяться до технологій керування та обробки даних, в тому числі, із застосуванням обчислювальної техніки.

Інформаційна технологія - це сукупність методів, вироб. процесів і програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, обробку, зберігання, розповсюдження і відображення інформації з метою зниження трудоємкость процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їх надійності та оперативності.

Мета створення та широта розповсюдження інформаційних технологій - вирішення проблеми розвитку інформатизації суспільства і всієї життєдіяльності в країні [9].

Останнім часом під інформаційними технологіями найчастіше розуміють комп'ютерні технології. Зокрема, інформаційні технології мають справу з використанням комп'ютерів і програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі і отримання інформації.

Відповідно до визначення, прийнятому ЮНЕСКО, інформаційні технології - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації, обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми [10].

Інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих первісних витрат і наукомісткої техніки. Їх введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

1.2 Роль новітніх інформаційних технологій

На даний момент відбувається процес «семіотизації» суспільства - появи і розвиток численних знакових систем, завдяки яким утворюється багатокомпонентне «інформаційне поле», що представляє собою специфічне інформаційне оточення людини. Оскільки можливості інформаційних технологій є безмежними, виникає проблема інформаційної (комунікативної) адаптації людини в соціумі. Сучасне суспільство усвідомило, що майбутнє немислимо без інформатизації всіх сфер людської діяльності. Потік інформації, з яким щодня, щогодини стикається людина, ставати все більш потужним. Стрімко зростаючий потік інформації призводить до того, що з кожним роком збільшується розрив між загальною кількістю наукових знань і тієї їх частиною, яка засвоюється в навчальному закладі.

Сучасний учень повинен:

* вміти адаптуватися в різних життєвих ситуаціях;

* набувати самостійно систему необхідних предметних знань для вирішення практичних завдань;

* володіти навичками подолання стереотипів мислення;

* розвивати здібності до адаптації в мінливих інформаційному середовищі; бути гнучкою, мобільною, яка проявляє проникливість, толерантної, творчо ініціативної, конкурентоспроможної особистістю [1; 9].

У зв'язку з цим пріоритети в способах і методах навчання змінюються від подачі готових знань до навчання способам пошуку, зберігання, вибору, якісної обробки інформації та її використання.

Програма інформатизації - це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення використання оперативних знань у всіх видах шкільної діяльності [5].

Мета сучасного уроку - це формування образного мислення і яскравих уявлень про предмет. Великі можливості для її реалізації закладені у використанні комп'ютера в школі.

Сучасна система освіти передбачає використання самих різних інноваційних технологій. Це дає дві основні переваги - якісне і кількісне.

Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи з безпосередньо аудіовізуальним поданням.

Кількісні переваги виражаються в тому, що середовище мультимедіа багато вище за інформаційною щільністю.

Розвиток нових інформаційних технологій в освіті, стимулює розробку програмних засобів і додатків, що реалізують методологічні ідеї, пов'язані з напівавтоматичним або автоматичним доступом до навчальної інформації, перевіркою правильності отриманих результатів, оцінкою початкової та поточної підготовки і так далі.

Можна стверджувати, що грамотне використання можливостей сучасних інформаційних технологій у школі сприяє:

1. активізації пізнавальної діяльності, підвищення якісної успішності школярів;

2. досягненню цілей навчання за допомогою сучасних електронних навчальних матеріалів, призначених для використання на уроках у школі;

3. розвитку навичок самоосвіти і самоконтролю у школярів; підвищенню рівня комфортності навчання;

4. зниження дидактичних труднощів в учнів;

5. підвищення активності та ініціативності школярів на уроці; розвитку інформаційного мислення школярів, формування інформаційно-комунікаційної компетенції;

6. придбання навичок роботи на комп'ютері учнями школи з дотриманням правил безпеки [7; 8].

Сучасний фахівець повинен мати фундаментальну інформаційною підготовкою, так як при зростанні обсягу науково-технічної інформації навчальний заклад не в змозі забезпечити суб'єкта навчання повним обсягом знань на всю його свідоме життя. Тому «стрижнем» професійної компетентності є не інформованість учня, а вміння використовувати нові технології, що мають суспільну цінність і величезне стимулююче значення. [2].

Інформаційні технології мають особливе значення у всіх сферах життєдіяльності людини, особливо в навчанні. Завдяки інформаційним технологіям та Інтернету, учні отримують можливість спільної роботи над проектами (локалізація партнера при цьому не має значення), доступу до інформаційних банкам не тільки своєї школи або ВНЗ, а й до інших джерел в країні і за кордоном. Вони можуть брати участь у телеконференціях.

Специфіка компетентнісно навчання засобами інформаційних технологій полягає в тому, що учнями засвоюється не готове знання, запропоноване вчителем, а простежуються умови походження даного знання. Створюються сприятливі умови для формування та розвитку в процесі навчальної діяльності особистісних якостей учнів, підвищення їх інтелектуальних якостей.

В школах, особливо у початкових класах, використання інформаційних технологій допомагає вчителю наочно представити необхідні дидактичні одиниці навчальної інформації, підвищити інтерес школярів до математики, сприяти нагромадженню учнями опорних фактів і способів діяльності за зразком, а в подальшому допоможе у вивченні фізики.

При використанні інформаційних технологій в процесі навчання відбувається суттєва зміна навчального процесу:

* переорієнтація на розвиток мислення, уяви як основних процесів пізнання, необхідних для якісного навчання;

* забезпечується ефективна організація пізнавальної та самостійної діяльності учнів;

* виявляється здатність до співпраці, самовдосконалення, творчості та ін [7; 8].

При використанні інформаційних технологій як і раніше зберігаються всі основні етапи уроку.

У рамках традиційного уроку електронні версії деякої частини навчального матеріалу роблять процес отримання знань комплексним і ефективним. Вони дозволяють говорити про формування ключових компетенцій школярів, які полягають в:

* здатності до системного мислення, до самостійних дій в умовах невизначеності та непередбачуваності;

* готовності виявляти відповідальність за виконувану роботу;

* здатності самостійно і ефективно вирішувати проблеми, що виникли в процесі практичної діяльності;

* готовності до позитивного взаємодії і співпраці з однокласниками;

* здатності швидко й ефективно приймати рішення, діяльно сприяти врегулюванню конфліктів у вирішенні нагальних проблем;

* здатності швидко і гнучко застосовувати свої знання і досвід у вирішенні практичних завдань;

* готовності до придбання нових знань і прагнення до самовдосконалення;

* розумінні значення використання інформаційних технологій і володіннями ними в процесі навчання;

* здатності до суб'єктивної самооцінці, рефлексії і другому [14; 15].

На уроках математики, фізики за допомогою комп'ютера можна вирішити проблему дефіциту рухливої наочності, коли діти під керівництвом вчителя на екрані монітора порівнюють способом накладання геометричні фігури, аналізують взаємовідносини множин, падіння променів на призму та дзеркало, рух тіла під діїю різних сил. Комп'ютер є і найпотужнішим стимулом для творчості дітей. Екран притягує увагу, якого часом не можна добитися при фронтальній роботі з класом. На екрані можна швидко виконати перетворення в деформованому тексті, перетворивши розрізнені пропозиції в зв'язний текст. Але для того, щоб учні могли відповідно до своїх бажань використовувати комп'ютер як помічник у навчанні, треба подбати про універсальність їхніх користувальницьких навичок. Діти мають право користуватися сучасними засобами праці вже сьогодні. За допомогою сучасних технічних і аудіовізуальних засобів та інтенсивних методів навчання можна зацікавити учнів, полегшити засвоєння матеріалу [9].

Мультимедійні уроки допомагають вирішити наступні дидактичні завдання:

* засвоїти базові знання з предмета;

* систематизувати засвоєні знання;

* сформувати навички самоконтролю;

* сформувати мотивацію до навчання в цілому і до математики зокрема;

* надати навчально-методичну допомогу учням в самостійній роботі над навчальним матеріалом [13].

Інформаційні технології надають інформацію в різних формах і тим самим роблять процес навчання більш ефективним. Економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу, в середньому становить 30%, а набуті знання зберігаються в пам'яті значно довше.

При використанні інформаційних технологій в процесі навчання відбувається суттєва зміна навчального процесу:

* переорієнтація на розвиток мислення та уяви, як основних процесів пізнання, необхідних для якісного навчання;

* забезпечується ефективна організація пізнавальної та самостійної діяльності учнів;

* з'являється здатність до співпраці, самовдосконалення, творчості та ін

1.3 Види інформаційних технологій, що використовуються на уроках

На уроках найчастіше використовуються два види інформаційних технологій: презентації та слайд-шоу. Вони дозволяють наочно і доступно пояснити дітям матеріал.

Презентація є інформаційним забезпеченням фронтальної роботи вчителя з класом і складається зі слайдів. Основні форми цієї інформації - текст, малюнки, креслення [12].

Досвід застосування електронних презентацій, виконаних в програмі Power Point показав, що підвищується якість уроку. Комп'ютерні презентації - це найсучасніші технології подання інформації. Форми і місце використання презентації на уроці залежать від змісту цього уроку, від мети, яка ставиться на уроці. При вивченні нового матеріалу використання презентації дозволяє ілюструвати навчальний матеріал. При проведенні усних вправ презентація дає можливість оперативно пред'являти завдання. Навчальна презентація може представляти собою конспект уроку. У цьому випадку вона складається з основних складових традиційного уроку: зазначається тема, мета, план роботи на уроці, ключові поняття, домашнє завдання. Для уроків математики важливе застосування анімованих креслень, коли потрібно організувати роботу учнів з графіками, кресленнями до доведення теорем і задач, виконати схему, використовувати таблицю і т.д.

На уроках використовуються електронні додатки різного виду:

* ілюстрації і демонстрації аудіо-відеоряду;

* додатки, що поєднують в собі та ілюстративний матеріал, і постановку проблемних питань з подальшою перевіркою висунутих припущень і рішень, фронтальну перевірку і самоперевірку знань у вигляді тестів, кросвордів, головоломок;

* розробки серії уроків з теми, які дозволяють представити матеріал найбільш повно, вимальовуючи картину цілісного сприйняття світу, успішно інтегруючи різні галузі знань на одному предметі;

* розробки електронних додатків до уроків з використанням мови програмування Visual Basic, які дають безпосереднє спілкування учня з комп'ютером (виконуються вчителями, що освоїли об'єктно-орієнтоване програмування) [10].

Інформаційні технології, найбільш уживані у навчальному процесі, можна розділити на дві групи:

1. мережеві технології, які використовують локальні мережі та глобальну мережу Internet (електронні варіант методичних рекомендацій, посібників, сервери дистанційного навчання, що забезпечують інтерактивний зв'язок з учнями через Internet, в тому числі в режимі реального часу)

2. технології, орієнтовані на локальні комп'ютери (навчальні програми, комп'ютерні моделі реальних процесів, демонстраційні програми, електронні задачники, контролюючі програми, дидактичні матеріали) [10].

При використанні будь яких інформаційних технологій створюються сприятливі умови для формування та розвитку в процесі навчальної діяльності особистісних якостей учнів, а особливо підвищення їх розумової активності.

1.4 Використання інформаційних технологій на уроці математики і фізики

Інформаційні технології можуть використовуватися:

1. Для позначення теми уроку

Тема уроку представлена на слайдах, у яких коротко викладені ключові моменти разбираємого питання

2. Як супровід пояснення вчителя

У практиці навчання молодших школярів можна використовувати створені спеціально для конкретних уроків мультимедійні конспекти-презентації, що містять короткий текст, основні формули, схеми, малюнки, демонстрацію послідовності дій для виконання практичної частини роботи.

3. Як інформаційно-навчальне посібник

У навчанні особливий акцент ставитиметься на власну діяльність дитини з пошуку, усвідомлення. Переробці нових знань. Вчитель виступає як організатор процесу навчання, керівник самостійної діяльності учнів, надає потрібну допомогу і підтримку.

4. Для контролю знань

Використання комп'ютерного тестування підвищує ефективність навчального процесу, активізує пізнавальну діяльність школярів [3].

Інформаційні технології доцільно застосовувати в наступних випадках:

· діагностичного тестування якості засвоєння навчального матеріалу;

· в тренувальному режимі для відпрацювання елементарних умінь і навичок після вивчення теми;

· в навчальному режимі;

· при роботі з відстаючими учнями;

· в режимі самонавчання;

· в режимі графічної ілюстрації досліджуваного матеріалу [11].

Методика використання інформаційних технологій передбачає:

· вдосконалення системи управління навчанням на різних етапах уроку;

· посилення мотивації навчання;

· поліпшення якості навчання і виховання;

Уроки з використанням комп'ютера проводяться поряд зі звичайними заняттями, де можливо і доцільно використання комп'ютерів для вирішення приватних завдань уроку, щоб дитина глибше зрозумів, відчув тему уроку, творчо проявив себе. Кожен комп'ютерний урок є, в принципі, інтегрованим - на ньому, крім завдань предметних вирішуються завдання курсу інформатики [1].

Основними типами уроків, які у процесі навчання з інформаційною підтримкою, є:

· комбінований урок,

· урок - контроль і корекції,

· урок вдосконалення знань і умінь [12].

Уроки з комп'ютерною підтримкою при навчанні дітей за певним спецкурсом припускають 3 форми навчання:

· фронтальна форма;

· групова форма (за типом КСВ);

· індивідуальна форма навчання [12].

Для організації навчального процесу слід враховувати наступні умови:

1. Урок повинен проводити вчитель, володіє комп'ютером.

2. Комп'ютерні завдання мають бути складені у відповідності до змісту навчального предмета та методикою його викладання.

3. Учні повинні вміти поводитися з комп'ютером на рівні, необхідному для виконання комп'ютерних завдань.

4. Учні повинні займатися в спеціальному кабінеті, обладнаному відповідно до встановлених гігієнічними нормами для початкової школи [7; 8].

Для формування і розвитку ключових компетенцій в контексті інформаційної культури вчителя початкових класів необхідно розробити послідовну, логічно завершену систему навчальних завдань, вибудувану відповідно до зростанням повноти, проблемності, новизни, життєвості, практичності, діяльність учнів у виборі інформації, її обробки, повинна контролюватися вчителем .

При розробці комп'ютерної підтримки необхідно визначити:

1. які теми варто «підтримувати» комп'ютерними завданнями і для вирішення яких дидактичних завдань;

2. які програмні засоби доцільно використовувати для створення та виконання комп'ютерних завдань;

3. які попередні вміння роботи на комп'ютері повинні бути сформовані у дітей;

4. які уроки доцільно робити комп'ютерними;

5. як організувати комп'ютерні заняття [14; 16].

Підходи до створення електронних навчальних матеріалів для школи:

1. структура кожного тематичного розділу повинна бути характерна для уроку в початкових касах: пояснення нового матеріалу, початкове закріплення і відпрацювання навичок, контроль засвоєння;

2. структура кожного тематичного розділу повинна бути характерна для уроку початкових і середніх класах: пояснення нового матеріалу, початкове закріплення та інформацією, виділяючи основні терміни і поняття кожної теми;

3. обсяг навчального матеріалу для тренувальних та контрольних завдань визначається з урахуванням санітарно-гігієнічних норм роботи учня класів за комп'ютером;

4. відбір навчального матеріалу проводиться з урахуванням основних дидактичних принципів;

5. засоби управління комп'ютерної навчальною системою з будь-якого навчального предмета мають бути максимально простими і не відволікаючими учня від виконання завдань [13; 17].

«Знакомство с числовыми выражениями». Використання інформаційних технологій на уроці математики в початковій школі розглянемо на прикладі електронної презентації - Power Point «Знайомство з числовими виразами». Вона виконує навчальну функцію.

В основі створення слайдів лежить зміст програми «Гармонія» Н.Б. Істоміної.

Метою даного уроку є формування понять «числове вираження», «математичне вираження»; «значення числового вираження»; поняття «відповідності»; закріплення вміння знаходити значення будь-якого числового вираження; розвиток уваги, пам'яті, працьовитості; прищеплення інтересу до математики за допомогою використання інформаційних технологій .

Презентація «Знайомство з числовими виразами» призначена для наочного представлення системи завдань по темі даного уроку та їх колективного виконання.

Робота з даною презентацією розрахована на 12 хвилин уроку.

Перший слайд. Титульний аркуш, на якому зазначаються найменування теми і клас.

Другий слайд. Учням пропонується визначити, який з малюнків відповідає висловом 4 + 3 (вчитель може змінити вислів під час роботи для кращої роботи учнів). В якості малюнків вибрані зображення кінцевих множин, елементами яких є геометричні фігури.

Працюючи з числовими виразами, учні спираються на кількісну теорію цілого невід'ємного числа, на вміння співвідносити безліч предметів цієї множини і встановлення відповідності між цією числовою вираженням і малюнком.

Виконавши завдання, учні переходять до більш складного завдання, зображеному на третьому слайді.

Виконання завдання вимагає від учнів прояву таких якостей, як здатність бачення і перенесення знайомої ситуації (слайд 2) до нової проблеми.

Для виконання завдання учням необхідно встановити взаємно однозначну відповідність між множиною математичних (числових) виразів і безліччю малюнків, які є предметним відображенням відповідних числових виразів.

На четвертому слайді потрібно визначити, якому малюнку відповідає наведене числове рівність.

Виконання завдання вимагає актуалізації засвоєних знань: уміння залучити раніше отримані знання для встановлення відповідності між запропонованим малюнком і числовим виразом. Крім того, виконуючи завдання, учні усвідомлюють склад числа в межах десяти на основі додавання по частинах.

П'ятий слайд. Представлені на ньому завдання ускладнюються: на малюнках зображені ряди об'єктів кінцевих множин, упорядкованих за збільшенням кількості елементів, що містяться в конкретному безлічі, і ряди числових виразів. Учні повинні визначити відповідність між низкою предметних множин і поруч числових виразів, встановивши правило і отримання кожного наступного предметної множини і відповідно числа.

Інші завдання аналогічні попереднім і спрямовані на закріплення навичок перебування значень числового вираження, порівняння числових виразів і встановлення відповідності між елементами розглянутих множин і числом елементів кінцевого безлічі.

Слід зазначити, що математичне визначення числового вираження є складним і недоступним для розуміння молодшим школярам. Тому відповідно до дидактичними принципами формування понять робота з числовими виразами повинна будуватися послідовно, від етапу до етапу, з дотриманням логіки наступності математичної освіти [9].

Запропонована система завдань спрямована на закріплення умінь і навичок та створює умови для виконання навчальних завдань на більш високому рівні самостійності [1].

Ця розробка може бути використана на уроці математики у першому класі початкової школи по будь-якій з існуючих у даний час програм навчання.

Практика роботи в школі показує, що за умови дидактично продуманого застосування інформаційних технологій у рамках традиційного уроку з'являються необмежені можливості для індивідуалізації та диференціації навчального процесу, гарантується розвиток у кожного школяра власної освітньої траєкторії в отриманні знань.

При використанні інформаційних технологій створюються сприятливі умови для формування та розвитку в процесі навчальної діяльності особистісних якостей учнів.

2. Дослідно-експериментальна робота «Формування інтелектуальних якостей підлітків шляхом використання нових інформаційніх технологій»

2.1 Діагностика вихідного рівня мотивації

Теоретичне вивчення проблеми визначило необхідність проведення аналізу даного питання в реальному навчальному процесі.

Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом педагогічної практики в 2012році у ЗОШ № 2 міста Теребовлі. У дослідженні були задіяні школярі 7 і 9 класів. Метою експерименту є виявлення рівня інтелектуальних якостей підлітків і їх конкретного прояву на уроках під впливом новітніх інформаційних технологій. На даному етапі були поставлені наступні задачі:

- Визначити, яким є рівень інтелектуальних якостей підлітків.

- Чим учні керуються при вивченні фізики, математики, що найкраще сприяє розумової праці учнів на даних уроках.

- Виявити умови, що сприяють виникненню і зміцненню мотивації навчання, а також умови, що сприяють підвищенню інтелектуальних якостей.

- Визначити ступінь готовності у роботі з комп'ютером, що складає основу в нових інформаційних технологіях.

Для рішення поставлених задач були використані наступні методи:

- педагогічне спостереження;

- аналіз ряду уроків фізики, математики;

- анкетування учнів і інтерв'ю вчителів.

На основному етапі виявлявся реальний навчальний рівень знань і інтелектуальних якостей учнів, а також визначалися умови, що підсилюють мотивацію і інтелектуальні можливості учнів.

На другому етапі визначався рівень готовності учнів до сприйняття нових інформаційних технологій.

На першому етапі було проаналізовано близько 12 уроків у 6 учителів. Для аналізу були виділені наступні критерії:

- Використання на уроці різних педагогічних технологій.

- Психологічний клімат уроку, стиль спілкування з школярами.

- Прийоми підтримки інтересу на уроці

Разом зі спостереженням використовувалося анкетування і бесіда для того, щоб довідатися думку вчителів.

Для інтерв'ю було виділене наступне коло запитань:

1) Які педагогічні технології Ви переважно використовуєте на уроках?

2)Чи сприяє використання названої технології повної реалізації задач уроку?

3)Назвіть ведучий мотив відвідування школярами Ваших уроків?

4)Які засоби необхідно застосовувати для зміцнення інтересу до фізики, математики?

5) Чи володієте Ви комп'ютером?

6)Як часто Ви використовуєте комп'ютер на уроці?

На основі аналізу результатів спостережень і відповідей учителів на перше питання можна з упевненістю затверджувати, що традиційні педагогічні технології переважають, на що вказують 53% учителів, потім випливають ігрові технології-36%, і тільки 11% учителів використовують новітні інформаційні технології.

У результаті аналізу відповідей на друге питання, виявилося, що 40% учителів незадоволені використовуваними звичайними педагогічними технологіями, вони відзначили, що використовувані технології не завжди сприяють реалізації задач уроку.

Відповіді вчителів на пропозицію проаналізувати мотиви відвідування учнями уроків можна групувати в шість основних груп по-перше, усі вчителі (100%) вважають, що на урок учні показують бажання одержати оцінку, по-друге, по 56,5 % одержали потреба в спілкуванні, в-третіх, думка друзів визначає потребу вивчення математики, фізики, креслення і інформатики так вважають 20% учителів, і, нарешті, в-четвертих 15,5% учителів вважають, що учні приходять на уроки фізики, математики в пошуках нових знань, негативні мотиви (наприклад, страх перед батьками, керівництвом школи і т.д.) були відзначені тільки 13% учителів.

При відповіді на четверте питання, думки вчителів розділилися в такий спосіб 47,5% учителів вважає, що для зміцнення інтересу до фізики і математики необхідно використовувати різні ТСО (навчальні фільми, презентації, навчальні програми, Інтернет), 25% упевнені, що періодичне відновлення змісту приводить до підвищення інтересу до вивчення даних предметів, і 27,5 % учителів відзначили, що для досягнення вищезазначеної мети потрібно реорганізація процесу навчання.

Відповіді на п'яте питання були необхідні для прояснення ситуації у відношенні саме використання нових інформаційних технологій, тому, що комп'ютер лежить в основі даних технологій, при цьому з'ясувалося, що більшість вчителів або не володіють комп'ютером (50%),(як правило, це відноситься до сільських шкіл), або володіють комп'ютером, але дуже слабо і не здатні застосовувати його в навчальному процесі (30%),і тільки 20% учителів заявили, що володіють комп'ютером і можуть використовувати його в навчальному процесі.

При вивченні інтелектуальних якостей та мотивації учнів використовувалися наступні методики «Спрямованість на оцінку», «Спрямованість на одержання знань», розроблені Е. П. Ільїн і Н. А. Курдюковой, «Вивчення відносин до навчальних предметів», розроблена Г. Н. Казанцевой [6;7] (див. Додаток 1).

На підставі даних методик, була проведена бесіда та анкетування з учнями. Проаналізуємо дані, отримані в результаті опитування школярів.

Виразність мотиву на оцінку в учнів з 5-го по 10-й клас була приблизно однакова, у той час як мотивація на одержання знань коливалася - вона значно зростала в 5-м і 9-м класах. Зростання в 5-м класі можна пояснити появою багатьох нових предметів, що могло підвищити інтерес до навчання, зростання ж мотивації до одержання знань у 9-м класі могло бути обумовлене, бажанням продовжити навчання в старших класах, куди набирають після здачі конкурсних іспитів. У 10-их класах, учні «розслаблюються», що позначається на зниженні мотивації на одержання знань і взагалі до навчання. При збільшенні мотивації спостерігається і значне підвищення інтелектуальних якостей підлітків. Особливо це стосується 7-9 класів, де за результатами анкетування при використанні новітніх технологій, учні краще засвоюють матеріал і проявляють більшу активність до роботи. Якщо звернути увагу на мотиви навчання, що вибрали самі школярі і їх інтелектуальні якості, що були виявлені під час анкетування і проведеного уроку і порівняти їх з мотивами, відмічуваними вчителями, то можна помітити невелику різницю в оцінках важливості тих самих критеріїв. Так, якщооцінці, як мотиву, надають великого значення і вчителі й учні, то такий фактор, як «думки друзів» чи «батьків» в інтерпретації учнів є більш вагомим, а завдання з НІТ більш цікавими ніж просте зачитування матеріалу з підручника. На підставі аналізу фактів, отриманих у ході констатуючого етапу можна зробити наступні висновки:

- вихідний рівень навчальної мотивації учнів є невисоким і вимагає підвищення;

- мотиви одержання знань підмінюються мотивами одержання оцінки, що вимагає зсуву акцентів оцінки на практичну цінність знань;

- серед факторів, здатних змінити відношення до предмета ІМ учні назвали зміну змісту, застосування нових інформаційних технологій, зміна форм роботи на уроці. Ці дані дозволяють говорити про необхідність розробки моделі процесу навчання, метою якої буде підвищення зацікавленості учнів шляхом використання нових інформаційні технології;

- аналіз уроків учителів коломийських шкіл, а також аналіз інтерв'ю з учителями показали, що нові інформаційні технології використовуються недостатньо.

2.2 Застосування інформаційних технологій у навчальному процесі

Необхідність розробки системи уроків на основі інформаційних технологій, що сприяють підвищенню і зміцненню мотивації навчання, а також підвещенню інтелектуальних якостей підлітків, обумовила проведення експерименту.

Метою експерименту є використання інформаційних технологій в освітньому процесі.

Основними задачами є:

- Розробка уроків фізики і математики з застосуванням нових інформаційних технологій

- Виявлення ефекту впливу застосування даних технологій на уроках

Для реалізації мети і задач експерименту була розроблено декілька уроків, побудованих на застосуванні інформаційних технологій у навчальному процесі.

Експеримент складався з 2 етапів: підготовчого й основного.

Метою першого - підготовчого - етапу було створення сприятливих умов для застосування інформаційних технологій. Необхідність проведення данного етапу обумовлена відсутністю у деяких учнів знань, по використанню комп'ютера. На даному етапі закладаються базові уміння і навички.

Складовим фундаментом подальшої роботи була проведена бесіда з вчителем інформатики для виявлення знань і умінь, учнів по інформатиці.

На основному етапі був даний ряд уроків, що були розроблені для педагогічних умов сільської школи.

Так, у ході експерименту був проведений урок з учнями 9, 10 класу по темі «Розвиток ядерної енергетика». Урок проводився в комп'ютерному класі школи (див. Додаток 3).

Починає урок вчитель вчитель - вітання і повідомлення задач уроку. Вступне слово вчителя інформатики про те, що фізика й інформатика як шкільні предмети дуже тісно зв'язані між собою. Після проведення уроку учням було роздано анкети, щоб перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу з використанням новітніх інформаційних технологій.

По цій же темі було проведено урок у паралельному класі, але уже стандартного вигляду. Як і на попередньому уроці, в кінці учням було роздано анкети.

2.3 Виявлення результатів і їхня інтерпретація

Після завершення експерименту, виникла необхідність зробити підсумки, що обумовило перехід до наступної стадії дослідно-експериментальної роботи - підсумкової.

Метою підсумкового етапу стало виявлення ефективності використання інформаційних технологій в освітньому процесі.

На підставі цього були висунуті наступні задачі:

- охарактеризувати зміни в мотивах та інтелектуальних якостях учнів вивченні фізики, математики;

- виявити особливості впливу інформаційних технологій на основі порівняння з діагностичним етапом.

Для рішення поставлених задач застосовувалися методи аналогічні тим, що були задіяні на етапі, що констатує, педагогічне спостереження, аналіз занять, анкетування, a так самоопитування учнів, що відбувався у формі бесіди.

У порівнянні з етапом, що констатує, у класах відбулися видимі зміни: учні прагнули прийти на урок, не хотіли іти, активно цікавилися, чи будуть ще проводитися заняття подібного роду, запитували про літературу і сайти, де можна більше дізнатися про фізику і математику.

В учнів відбулася зміна акцентів з мотиву одержання оцінки на мотив одержання знань і на мотив спілкування, а інтелектуальні якості підвищилися і почали проявлятися навіть у найбільш пасивних учнів.

З результатів видно, що зацікавленість в одержанні знань виросла на 15%, у спілкуванні - на 13%, інтерес до оцінки небагато зменшився 20%, активність розумова збільшилась на 35%.

Результати підсумкового експерименту дозволили зробити наступні висновки:

- Відчутно зріс рівень прояву інтересу до змісту процесу навчання, а інтерес до оцінок знизився.

- Зросла активність школярів на уроці.

- В учнів з'явилося почуття задоволення від проробленої роботи.

- Учні стали розв'язувати складніші задачі.

- Продуктивнісь праці збільшилася. Учні швидше почали розв'язувати поставленні завдання.

- Більше учнів почали задіюватися в роботу на уроці, приймати участь у обговореннях поставлених завдань.

Нові інформаційні технології формують, і розвивають мотивацію учнів, підвищують інтелектуальний рівень учнів, тим самим сприяє кращому засвоєнню вивченого матеріалу.

ВИСНОВКИ

Під час роботи над даною курсовою роботою була виконана поставлена задача дослідження, яка полягала в тому, щоб показати можливості використання інформаційних технологій у професійній діяльності вчителя для збільшення інтелектуальних якостей учнів. Розглянули сутність новітніх інформаційних технологій, а також теоретично обґрунтували використання їх у навчальному процесі, зокрема на уроках фізики і математики.

Для того щоб досягти поставленої мети були розглянуті інформаційні технології, їх роль в діяльності вчителя та учнів, а так само була проаналізована література, в якій розглядалася методика використання інформаційних технологій на уроках математики, фізики.

Були досягнуті поставлені завдання:

· аналіз науково-практичної та методичної літератури з питань використання інформаційних технологій у навчанні школярів;

· вивчення основи організації діяльності учнів на уроках математики, фізики з використанням інформаційних технологій;

· аналіз досвіду роботи вчителів шкіл м.Теребовлі і с.Вишнівчика з використання інформаційних технологій при навчанні математики, фізики учнів.

Використовуючи інформаційні технології можна зробити наступні висновки:

1. Якою б складною і нудною не була тема уроку, вона стане, цікава школяреві, якщо навчальний матеріал на екрані представлений у фарбах, зі звуком і іншими ефектами.

2. Презентація з теми уроку в процесі пояснення нового матеріалу дозволяє вчителю не робити записів на дошці, а значить залишається більше часу на закріплення.

Досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроці здатне перетворити навчальний процес, зробивши його більш ефективним і привабливим для учнів. Навчання з використанням інформаційних технологій стає для дитини творчим пошуком, від якого можна отримати задоволення і завдяки якому можна самоствердитися.

Також застосування нових інформаційних технологій у традиційному навчанні дозволяє диференціювати процес навчання школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, дає можливість творчо працювати вчителю розширити спектр способів пред'явлення навчальної інформації, дозволяє здійснювати гнучке управління навчальним процесом, є соціально значущим і актуальним.

Проаналізувавши досвід роботи з інформаційними технологіями вчителів, мною були зроблені наступні висновки:

· відбувається переорієнтація на розвиток мислення, уяви як основних процесів пізнання, необхідних для якісного навчання;

· забезпечується ефективна організація пізнавальної та самостійної діяльності учнів;

· виявляється здатність до співпраці.

Таким чином, з усього вище написаного можна зробити наступні висновки: в сучасний навчальний процес впроваджуються нові методи навчання, які відроджують досягнення експериментальної педагогіки минулого століття, які побудовані на принципі саморозвитку, активності особистості. До одного з найважливіших методів належить впровадження інформаційних технологій у навчанні школярів та використання їх на таких предметах, як математика та фізики, що призводить до підвищення інтелектуальних якостей підлітків.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баришнікова Г.Б. Психолого-педагогічні теорії і технології початкової освіти. - Я.: ЯГПУ, 2009. 74 - 75 с.

2. Бобко І.М. - М.: Сіоти РАВ, 1997. - 77 - 81 с.

3. Величко С.П., Царенко О.М. Практикум з технічних засобів навчання. -- Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. -- 119 с.

4. Вільямс Р., Макли К. Комп'ютер у школі. - К., 2000. - 325 с.

5. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л. Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання. -- Вінниця, 1999. -- 324 с.

6. Ільїн Е.Л., Курдюкова Н.А. Спрямованість на оцінку. - К., 2001. - 174 с.

7. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці: матеріали V Всеукр. конф. молодих науковців. ІТОНТ-2006, 3-5 травня 2006 р. / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького; Черкаський держ. технологічний ун-т; Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова / Ю.В. Триус (відп.ред.). -- Черкаси, 2006. --150 с.

8. Інформаційні технології в освіті: метод. посібник / Т. Б. Волобуєва (авт.-уклад.). -- Донецьк: Каштан, 2007. -- 138 c.

9. Леонтьєв О.М. Діяльність, свідомість, особистість. - М.: Політвидав, 1975 .- 304 с.

10. Молокова А.В. Про перспективні напрямки в інформатизації навчального процесу у середніх загальноосвітніх навчальних закладах / / Третій Сибір-ський Конгрес з прикладної та індустріальної математики: Тез. докл., частина V. - Новосибірськ: інстр. математики СВ РАН, 1998. - 146 - 147 с.

11. Новиков С.В. Принципи розробки Інтернет - підручників. - Х., 2001. -68с.

12. Носенко Е.Л. Застосування ІТ в освіті. - К., 1995. - 235 с.

13. Носенко Е.Л., Ломов Б.Т. Компютерні засоби у навчальному процесі. - К., 1995. - 287 с.

14. Орлов П.І., Луганський О.М. Інформаційні системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі. -- Х.: ТОВ Прометей-Прес, 2003. -- 292 с.

15. Руденко-Моргун О.И. Комп'ютерні технології як нова форма навчання. - Л., 2005. - 114 с.

16. Сафонова В.У., Соловова Е.С. Концепція 12-літньої школи. - К., 1998. - 421 с.

17. Фадєєв С.В. Про питання застосування комп'ютера в навчанні. - К., 2001. - 325 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Урок на тему: «Ядерна енергетика. Розвиток ядерної енергетики»

Мета: поглибити знання учнів про атом і атомне ядро; ознайомити учнів із

будовою ядерного реактора, розвитком енергетики України. Формувати в учнів знання про методи і засоби використання ядерної енергії. Показати успіхи і проблеми ядерної енергетики та перспективи її розвитку. Розвивати політехнічне мислення. Вчити аналізувати графіки та діаграми. Формувати вміння працювати в групах, парах, самостійно та з підручником. Навчити використовувати сформовані знання для пояснення фізичних явищ та екологічних проблем ядерної енергетики. Виховувати учнів екологічно свідомими. Ознайомити із наслідками можливого застосування ядерної зброї.

Засоби навчання: електронний підручник «Фізика 11», ППЗ «Бібліотека віртуальних наочностей 10-11», відео ядерних вибухів, компґютерна презентація в Power Point «Дзвін Чорнобиля», схема і фото ядерного реактора, фото атомних криголама та підводного човна, фото АЕС України та світу, карта розміщення АЕС України, підручник В. Сиротюка «Фізика 9», таблиця типів ядерних реакторів, графік залежності виробництва енергії на ГЕС, ТЕС, АЕС за період 1970-2005рр., діаграми джерел енергії та виробництва енергії у відсотках різними ЕС, задача-малюнок, мультимедійний проектор.

Тип уроку: комбінований з використанням ТЗН.

Міжпредметні звґязки: географія, історія, екологія.

Очікувані результати: знання учнями про значення енергії в житті людини, її використання та екологічні наслідки; вміння розрізняти традиційні способи отримання енергії та альтернативні; в учнів частково сформовані знання про методи і засоби використання атомної енергії; учні ознайомлені з успіхами та проблемами, перспективами ядерної енергетики; учні вміють застосовувати сформовані раніше знання для пояснення фізичних явищ та екологічних проблем, вміють аналізувати графіки та діаграми; вміють вести обговорення, виділяти головне.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Так-ні».

Кожен учень піднімає картку зеленого кольору, коли вважає, що відповідь «так» або червоного - «ні».

1. Резерфорд запропонував ядерну (планетарну) модель будови атому. так

2. У своїх дослідах Резерфорд використовував потік альфа-частинок. так

3. Альфа-випромінювання - це потік електронів. ні

4. Природну радіоактивність солей урану вперше відкрив Беккерель. так

5. Найбільшу руйнівну силу для живої клітини мають альфа-промені. ні

6. Бета-частинки відхиляються магнітним та електричним полями. так

7. До складу ядра входять електрони і протони. ні

8. Навколо ядра обертаються нуклони. ні

9. У порядку зростання проникаючої здатності компоненти випромінювання можна розташувати так: г, в, б. ні

10. Шар бетону завтовшки кілька метрів затримує альфа-, бета- і гама-частинки. так

ІІІ. Основна частина.

Бесіда (для мотивації навчальної діяльності учнів)

Подивіться, будь ласка, на фото на дошці. Що на вашу думку, на них зображено? Чому ви так думаєте? Чи можете ви уявите своє життя без електрики? Поясніть свою думку. Які з електростанцій є «дружніми» до навколишнього середовища? Яка з цих електростанцій не працює на твердому паливі? Які електростанції є в нашій області?

Оголошення теми і цілей уроку.

Отже, як ви вже здогадались, сьогодні ми згадаємо різні види енергії, але детальніше зупинимось саме на ядерній енергетиці. (Ці цілі висять на дошці перед очима учнів протягом всього уроку).

Ознайомимося з історією розвитку атомної енергетики в Україні, її проблемами та перспективами розвитку.

Дізнаємось про типи ядерних реакторів та їх будову.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зрозуміємо причини заміни звичних теплових двигунів на ядерні.

Навчимось аналізувати графіки та діаграми.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосуємо отримані знання на практиці.

А взагалі, слово енергія з грецької перекладається як «діяльність», то ж давайте і ми будемо на уроці енергійними і діяльними.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перевірка домашнього завдання.

Додому учням було опрацювати додаткову літературу про історію розвитку ядерної енергетики в Україні та §40 підручника.

Відповіді учнів.

А тепер давайте узагальнимо цю інформацію. Отже:

- перший ядерний реактор був створений у 1942 р. у Чикагзькому університеті;

- уперше керовану ланцюгову ядерну реакцію поділу Урану здійснив у США колектив учених під керівництвом Е.Фермі у грудні 1942 р.;

- у січні 1947 р. І.В. Курчатов здійснив першу на європейському континенті керовану ланцюгову реакцію поділу Урану;

- поряд з Курчатовим при запуску першого ядерного реактора в світі працював наш земляк Анатолій Петрович Александров, він народився у м. Тараща Київської обл., під його керівництвом було побудовано атомний криголам «Ленін», Сибірську АЕС;

- в ядерну науку свої вклади зробили і інші наші співвітчизники, а саме:

Векслер В.Й. ( Житомир), Іваненко Д.Д. ( Полтава), Завойський Є.К. (Могилів-Подільськ), Мандельштам Л.І. (Одеса), Давидов О.С. (Євпаторія) зробили значний вклад в розвиток ядерної фізики в Україні і не тільки.

Робота зі схемами.

Проаналізуйте графіки та діаграми та вкажіть:

1) на які електростанції припадає найбільший відсоток виробництва електроенергії?

2) в якому році було вироблено найбільшу кількість кВт год?

3) запаси якого палива є найбільшими? найменшими?

4) назвіть відновлювальні та невідновлювальні джерела енергії.

Отже, традиційні способи отримання енергії базуються на невідновлювальних джерелах: ТЕС, ГЕС, АЕС. Тоді як альтернативні способи отримання енергії використовують відновлювальні джерела енергії: сонячні ЕС, вітрові ЕС, геоТЕС, припливні ЕС і т.д.

Робота з ППЗ «Бібліотека електронних наочностей 10-11 класи»