Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник

кандидат педагогічних наук, Жук Юрій Олексійович, Інститут змісту і методів навчання МО України, завідуючий відділом дидактичних засобів навчання

Провідна установа:

Херсонський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України.

Вчений секретар спеціалізованої ради М.П. Легкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із важливих завдань середньої загальноосвітньої школи є створення сприятливих передумов для успішної майбутньої діяльності учнів у суспільному житті.

Разом з тим, як зазначається у Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття), існуюча в Україні система освіти ще не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності. Це виявляється передусім у неповній практичній реалізації принципів, які забезпечують цілісність і наступність навчання при одержанні різних рівнів освіти, зокрема в системі середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Наявність вищенаведених суперечностей підтверджується й наслідками проведених нами діагностичних досліджень у вищих навчальних закладах. На основі аналізу одержаних емпіричних даних встановлено, що приблизно 50 відсотків студентів, як правило, на перших курсах мають досить посередню успішність. Середній показник успішності першокурсників за наслідками навчання в першому семестрі становить 3,3 бали. Пов'язано це з непідготовленістю випускників середніх загальноосвітніх шкіл до лекційних і семінарських форм проведення занять, які є специфічними для вищих навчальних закладів.

Проблемі запровадження лекційних та семінарських занять у практику навчання в середніх загальноосвітніх школах присвячені роботи авторів М.П. Гузика, Л.С. Кохановського, Н.І. Мудрик, С.М. Саакяна, А.В. Сергєєва, Н.І. Стяглик, А.В. Усової, І.Г. Щербакової та ін. Проте слід відзначити, що і на сьогодні ця проблема є актуальною.

При цьому, механічне й науково необґрунтоване запровадження цих форм занять у практику роботи середніх навчальних закладів освіти у багатьох випадках призводить до зниження ефективності навчання і супроводжується негативним впливом на здоров'я учнів (М.Г. Апанасенко, С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований, О.І. Огієнко, В.Є. Римаренко та ін.).

Практично всі педагоги-дослідники цілком виправдано вважають, що для якісного сприймання та усвідомлення навчального матеріалу, який подається на лекційних і семінарських заняттях, потрібно мати чітко сформовану систему умінь та навичок, певний рівень розвитку пізнавальних можливостей стосовно такого виду розумової діяльності. Про те, успішне виконання поставлених завдань можливе за умови систематичного застосування лекційних та семінарських занять із використанням сучасних інформаційних засобів навчання, інших видів наочності. Здійснити це можна у таких професійно орієнтованих ланках освіти, як школи нового типу з притаманними їм організаційно-педагогічними передумовами функціонування навчально-виховного процесу. Концепція розвитку таких закладів освіти розроблена науковими працівниками, зокрема В.М. Алфімовим, М.М. Барна, Д.І. Дейкуном, В.Ф. Паламарчук, А.І. Сологубом, Б.Г. Чижевським та ін., і спрямована на комплексне виконання бінарних завдань освіти: забезпечення одержання необхідного рівня освіти середньої школи та допрофесійної підготовки учнів для успішного здобуття обраного напрямку і рівня вищої освіти.

Тому у нашому дослідженні ми свідомо зменшили коло завдань дослідження, обмеживши їх ідеєю можливого підвищення ефективності проведення лекційних та семінарських занять шляхом застосування засобів відеоінформації.

При цьому ми вважали, що саме педагогічні можливості засобів відеоінформації завдяки оперативності подачі великих обсягів навчальної інформації, унаочнення явищ та процесів, що вивчаються, створення наочної опори для учнів і вчителя при побудові і виголошенні доповідей, повідомлень, поясненні розв'язків задач та ін., дозволяють до певної міри оптимізувати процес навчання при проведенні лекційних і семінарських занять.

Практичній реалізації ідеї підвищення ефективності лекційних і семінарських занять з використанням засобів відеоінформації присвячено багато робіт педагогів-дослідників (А.В. Бистров, Г.А. Буланов, В.П. Волинський, А.М. Гуржій, Ю.О. Жук, Л.С. Зазнобіна, Л.П. Прессман, Редько Г.П., Л.В. Чашко та ін.). Але слід відзначити, що невпинний науково-технічний прогрес, поява принципово нових засобів відеоінформації з набагато більшими інформаційними та організаційно-технічними можливостями залишають проблему визначення їх можливостей у підвищенні ефективності навчальної роботи вчителя і діяльності учнів у процесі навчання актуальною.

Саме тому, відповідно до проведеного нами загального аналізу актуальних завдань освіти, одержаних емпіричних даних діагностичного дослідження, об'єктом дослідження обрано навчальний процес у середніх загальноосвітніх школах нового типу, предметом дослідження - застосування засобів відеоінформації на лекційних та семінарських формах проведення занять при вивченні природничих предметів учнями 10^х-11^х класів шкіл нового типу.

Мета дослідження - науково-теоретичне та експериментальне обґрунтування ефективності використання засобів відеоінформації на лекційних та семінарських заняттях при вивченні природничих предметів учнями 10^х-11^х класів у школах нового типу.

При цьому вважалося, що засоби відеоінформації будуть сприяти підвищенню ефективності проведення лекційних та семінарських занять, якщо методика їх застосування будуватиметься на основі:

по-перше, чітко визначених інформаційних функцій, дидактичної ролі й призначення їх у структурі проведення лекційних та семінарських занять як інструментів педагогічної діяльності вчителя й учнів;

по-друге, забезпечення поетапної подачі навчальної інформації з використанням засобів відеоінформації та створення дискретних взаємозв'язків між учнями і вчителем у процесі їх використання;

по-третє, систематичного застосування засобів відеоінформації, що супроводжується цілком оборотними процесами відновлення (за час занять або перерви між окремими заняттями) повноцінності фізіологічних функцій організму учнів та розумової працездатності до вихідного або близького до нього рівня.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати стан розв'язання проблеми доцільності використання лекційних і семінарських занять у школах нового типу.

2. Визначити сутність і дидактичні можливості лекційних та семінарських форм проведення занять.

3. З'ясувати можливості застосування засобів відеоінформації для підвищення ефективності проведення лекційних та семінарських навчальних занять.

4. Визначити і теоретично обґрунтувати модель побудови лекційних та семінарських занять з використанням засобів відеоінформації.

5. Розробити методику проведення експериментального дослідження ефективності лекційних та семінарських занять з використанням засобів відеоінформації.

6. Дослідити ефективність застосування засобів відеоінформації при проведенні лекційних та семінарських занять.

Для оптимізації процесу розв'язку наукової проблеми дослідження протягом семи років проводилось поетапно.

На першому етапі встановлювалась актуальність проведення лекційних та семінарських форм занять у школах нового типу.

На другому етапі визначався стан розв'язання обраної наукової проблеми, встановлених суперечностей, форм, методів, способів усунення причин, що їх зумовлюють. При цьому проводився теоретичний аналіз літературних джерел з питань педагогіки, психології, гігієни, теорії і практики організації навчання та функціонування шкіл нового типу, дидактичної сутності лекційних і семінарських занять, педагогічних можливостей засобів відеоінформації для підвищення ефективності їх проведення.

На третьому етапі розроблялась методика проведення експериментальних досліджень, система критеріїв визначення педагогічної ефективності застосування засобів відеоінформації при проведенні лекційних та семінарських занять. При цьому комплексно враховувався аналіз таких показників та факторів: якість знань учнів; час, витрачений вчителем на подачу та пояснення навчального матеріалу; динаміка розвитку пізнавальних можливостей учнів щодо сприймання та засвоєння інформації з використанням засобів відеоінформації; динаміка повноцінності окремих фізіологічних систем організму учнів протягом експериментального заняття або під час окремих його етапів.

Для одержання та аналізу емпіричних даних використовувались методи спостереження, відеозапису та звукозапису процесу навчання, хронометражу навчальної діяльності учнів, тестування, діагностичні усні та письмові роботи визначення якості знань учнів. Висновки робились на основі аналізу розрахованих статистичних критеріїв із використанням математичних методів аналізу сукупності одержаних емпіричних даних дослідження.

Для наочної ілюстрації встановлених закономірностей та рівнів педагогічної ефективності застосування засобів відеоінформації, наслідки розрахунків та аналізу емпіричних даних подавались у таблицях, діаграмах.

На четвертому етапі дослідження розроблялась модель проведення лекційних і семінарських занять з використанням засобів відеоінформації, проводились два види педагогічних експериментів. Перший - лабораторний, з метою пошуку вірогідних шляхів розв'язання поставленого завдання у штучно створених умовах навчального процесу. Другий - масові експерименти у реальних умовах навчального процесу з метою підтвердження (або заперечення) ефективності обраного шляху розв'язання поставленого завдання.

Наукова новизна проведеного дослідження:

конкретизовано відповідно сучасним умовам інформаційні функції, дидактичні роль та призначення засобів відеоінформації у школах нового типу. Зокрема, дістали подальший розвиток теоретичні положення про можливості використання засобів відеоінформації для розширення та поглиблення знань учнів, інтенсифікації та раціоналізації роботи вчителя і навчальної діяльності учнів;

визначено дидактичні засади побудови моделі проведення лекційних та семінарських занять у школах нового типу із застосуванням засобів відеоінформації, які передбачають урахування функціональної залежності між закономірностями процесу навчання, інформаційними функціями, дидактичними роллю та призначенням засобів відеоінформації, особливостями динаміки розумової працездатності учнів на заняттях;

науково обґрунтовано та експериментально доведено ефективність застосування засобів відеоінформації на етапах організації пізнавальної діяльності учнів, актуалізації знань, подачі нового навчального матеріалу, а також його повторення й узагальнення при проведенні лекційних та семінарських занять у школах нового типу. При цьому одержано емпіричні дані про ефективність цілеспрямованої настанови на сприймання та усвідомлення змісту відеоінформації, а також про ефективність фрагментарного її використання та створення зворотних зв'язків між вчителем і учнями для практичної реалізації поетапного засвоєння навчального матеріалу.

Практичне значення проведеного дослідження:

з'ясовано зміст і розроблено методику визначення інформаційних функцій, дидактичної ролі та призначення засобів відеоінформації з метою інтенсифікації та раціоналізації процесу організації пізнавальної діяльності учнів, підвищення якості їх знань;

визначено структуру моделі проведення лекційних та семінарських занять з використанням засобів відеоінформації;

встановлено призначення та порівняльну ефективність прийомів застосування засобів відеоінформації на різних етапах проведення лекційних та семінарських занять у школах нового типу, зокрема, роль цілеспрямованої настанови на сприймання змісту відеоінформації, а також прийомів їх фрагментарного використання та створення зворотних зв'язків між вчителем і учнями для більш повної практичної реалізації методу поетапного засвоєння навчального матеріалу;

визначено основні педагогічні вимоги до змісту сценаріїв тих засобів відеоінформації, які доцільно використовувати при проведенні лекційних та семінарських занять;

розроблено на замовлення Міністерства освіти України за наслідками проведення досліджень методичні рекомендації застосування засобів відеоінформації для проведення лекційних і семінарських занять у школах нового типу.

У процесі проведення досліджень використано семирічний досвід роботи автора у середніх загальноосвітніх школах та школах нового типу.

Вірогідність і обґрунтованість одержаних експериментальних даних, висновків і положень, розроблених на їх основі, обумовлені змістом обраних методологічних позицій і принципів, обґрунтованістю вихідних теоретичних положень та діагностичних досліджень; послідовністю вивчення предмету дослідження; однозначністю теоретичних і практичних висновків, зокрема щодо змісту гіпотез, шляхів їх вирішення та одержаних наслідків; застосуванням у комплексі педагогічних та фізіолого-гігієнічних інструментальних методик при розв'язанні поставлених завдань, репрезентованістю обсягів емпіричних даних з використанням математичних і статистичних методів їх обробки та аналізу; широкою апробацією висновків дослідження у масовій педагогічній практиці функціонування шкіл нового типу та вищих навчальних закладів, де навчались випускники експериментальних класів і шкіл.

Апробація та впровадження наслідків експериментальних досліджень здійснювались в такому порядку:

перший - під час обговорення проміжних результатів дослідження на засіданнях відділу Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України, лабораторії шкільного обладнання АПН України, педагогічних радах експериментальних шкіл №6, №8, №10, №12 м. Суми, постійно діючого методичного семінару кафедри математичного аналізу і методів оптимізації Сумського державного університету;

другий - у процесі участі та виступів дисертанта на республіканських, обласних, регіональних конференціях педагогічних працівників з проблем функціонування та особливостей навчання у школах нового типу;

третій - читання лекцій, проведення спецкурсів, семінарів перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань методики проведення лекційних та семінарських занять з використанням засобів відеоінформації у школах нового типу;

четвертий - написання та адресування у школи нового типу методичних посібників про методику проведення лекційних та семінарських занять з використанням засобів відеоінформації;

п'ятий - написання та друкування у масових періодичних журналах, збірниках статей про наслідки проведення експериментальних досліджень.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження знайшли відображення у 10 публікаціях дисертанта, в тому числі, у 1 навчальному посібнику і 4 статтях у фахових виданнях.

Структура роботи: дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації - 172 сторінки, 248 назв використаної літератури. Робота включає одну схему, 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступній частині на основі аналізу сучасних напрямків означеної проблеми науково обґрунтовано її актуальність і перспективність вирішення, визначено мету дисертаційного дослідження, основні завдання та методологічні основи і гіпотетичні припущення (гіпотези) щодо їх ефективного розв'язання. Далі, у вступі, визначено зміст етапів дослідження та основні методи його проведення для одержання емпіричних даних, обґрунтування їх вірогідності, з'ясовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення зроблених висновків, форми і шляхи їх апробації. Сформульовано зміст положень, які виносяться на захист.

Перший розділ “Теоретичні основи і завдання дослідження” складається з трьох параграфів. У першому параграфі “Школи нового типу та їх завдання” визначено особливості функціонування шкіл нового типу. Відзначається, що центром концепції шкіл нового типу є обдарована особистість, навчання якої здійснюється на основі розширення змісту та операційно-діяльнісного компонентів варіаційної частини навчальної програми, з більш повною практичною реалізацією принципів інтеграції змісту освіти, широким застосуванням проблемно-розвиваючих методів навчання з поступовим удосконаленням класно-урочної системи і переходу до систематичного проведення лекційних та семінарських занять з метою формування в учнів професійно орієнтованої системи знань, умінь та навичок, забезпечення наступності і послідовності навчальної діяльності при здобутті освіти вищих рівнів акредитації.

У другому параграфі “Дидактична сутність і призначення лекційних та семінарських форм проведення занять” відповідно до змісту обраної наукової проблеми визначається зміст і класифікація різних типів лекційних та семінарських занять, їх інформаційні функції і призначення, загальні принципи організації та проведення. На основі аналізу проведених теоретичних і діагностичних досліджень відзначається, що системне застосування лекційних та семінарських форм навчання сьогодні є складним і проблематичним завданням, виконання якого не завжди супроводжується очікуваним позитивним “педагогічним ефектом”. До основних труднощів можна віднести обмежені можливості вчителя в оперативному забезпеченні занять необхідною наочністю, засобами розширення та поглиблення професійно орієнтованих знань.

На основі аналізу дидактичної сутності змісту, завдань лекційних та семінарських занять, встановлено причини, що впливають на якість їх проведення, визначено можливості часткового або повного усунення вищеназваних труднощів шляхом широкого застосування нових інформаційних засобів навчання, зокрема засобів відеоінформації.

У третьому параграфі “Дидактичні можливості засобів відеоінформації для підвищення ефективності проведення лекційних і семінарських занять” дається науково обґрунтоване визначення понять “засоби відеоінформації”, “навчальна відеоінформація”, які за змістом і призначенням тотожні між собою і означають, що передача екранної, екранно-звукової інформації здійснюється з використанням телевізійної техніки (при необхідності й комп'ютерної).

Відповідно до способів подачі та пояснення навчального матеріалу засоби відеоінформації умовно поділяють на три види. До першого виду відноситься система взаємопов'язаних і логічно закріплених кадрів (блоків) відеоінформації, яка подається у статиці для унаочнення організаційно-педагогічної інформації, явищ і процесів, що вивчаються. Це статичні засоби відеоінформації. Як правило, це схеми, таблиці, графіки, малюнки, відеофотографії тощо. При цьому зміст відеокадрів може містити текстову, умовно-графічну інформацію.

До другого виду відноситься система логічно взаємопов'язаних кадрів, за допомогою яких у динаміці подається інформація про явища і процеси, основною особливістю яких є динамічність прояву у розкритті та поясненні їх сутності, закономірностей перебігу тощо. Це динамічні засоби відеоінформації. Їх зміст також може містити текстову і умовно-графічну інформацію.

До третього виду відноситься система логічно взаємопов'язаних відеокадрів, у яких комплексно використовуються статичні й динамічні засоби відеоінформації. Це комплексні засоби відеоінформації.

У всіх видах засобів відеоінформації можуть використовуватись відповідні фонограми. Це різноманітні “звукові ефекти”, музичний супровід, дикторський текст з словесними поясненнями, доповненнями, коментарями тощо.

При цьому засоби відеоінформації можуть ще визначатись як відеозаписи або відеофільми. Відеозаписи - це один або декілька блоків динамічних, статичних, комплексних засобів відеоінформації. Відеофільми - це сукупність динамічних, статичних, комплексних засобів відеоінформації. На основі аналізу, теорії і практики застосування засобів відеоінформації відзначається, що вони мають великі педагогічні можливості у підвищенні ефективності процесу навчання для забезпечення наочності; розширення та поглиблення знань учнів; інтенсифікації та раціоналізації навчальної роботи вчителя й учнів. Разом з тим відзначається, що вони не універсальні. Їх можливості визначаються подачею тієї інформації й у такій формі, яку не можна з рівнозначним педагогічним ефектом подати за допомогою усіх інших засобів навчання, що є в розпорядженні вчителя. Тобто засоби відеоінформації є педагогічними інструментами, а основний організатор процесу навчання - вчитель.

Засоби відеоінформації, особливо комплексні, у процесі навчання можуть виконувати бінарні функції:

- пізнавально-інформаційну - унаочнення і пояснення явищ та процесів, що вивчаються;

- керівну - спрямування, регулювання і активізацію пізнавальної діяльності учнів.

У зв'язку з цим в окремих випадках засоби відеоінформації застосовують на лекційних та семінарських заняттях як автономні джерела інформації. Це може призвести до переоцінки їх можливостей. Оскільки притаманні їм специфічні особливості подачі та пояснення навчального матеріалу не завжди можуть відповідати пізнавальним можливостям учнів. У цих випадках потрібно застосовувати додаткові прийоми організації навчання учнів та подачі інформації у процесі використання засобів відеоінформації. Це настанова на сприймання інформації та виконання певного завдання, створення дискретних зворотних зв'язків між вчителем і учнями в процесі перегляду засобів відеоінформації для практичної реалізації поетапного засвоєння знань.

При цьому відзначається, що при проведенні лекційних занять засоби відеоінформації використовуються вчителем для пояснення навчального матеріалу, виконання певних організаційно-педагогічних завдань, на семінарських заняттях їх призначення може суттєво змінюватись, а саме: вони можуть використовуватись з тими ж інформаційними функціями і учнями, які виголошують доповіді, роблять певні повідомлення, пояснюють розв'язки задач, вправ для цього класу. Це є однією із важливих і перспективних можливостей засобів відеоінформації, які потребують всебічного розгляду і дослідження їх ефективності.

Аналіз процесу проведення лекційних та семінарських занять показує, що для забезпечення високого рівня активності учнів, важливе значення має створення відповідної мотиваційної і змістовної їх підготовки. У зв'язку з цим виникає проблема оперативної і наочної подачі відповідної інформації для актуалізації раніше засвоєних знань, постановки завдань, які необхідно вирішити. Це можна виконати за допомогою засобів відеоінформації, які мають можливість за 5_10 хв. подати і пояснити основний зміст навчального матеріалу, що вивчався протягом кількох попередніх занять.

Таким чином, аналіз дидактичних можливостей засобів відеоінформації лише теоретично окреслив коло завдань, які необхідно вирішити для підвищення ефективності проведення лекційних та семінарських занять. Для остаточного вирішення проблеми необхідно провести систему експериментальних досліджень з урахуванням конкретних навчальних ситуацій, інформаційних функцій, дидактичної ролі та призначення засобів відеоінформації, особливостей сприймання та засвоєння навчальної інформації, що подається за їх допомогою при проведенні лекційних та семінарських занять.

Другий розділ дисертації “Умови та методика ефективного застосування засобів відеоінформації при проведенні лекційних та семінарських занять” складається з трьох параграфів. У першому - “Методика проведення дослідження” визначено комплекс методів і прийомів застосування засобів відеоінформації на лекційних та семінарських заняттях при проведені дослідження.

Педагогічна ефективність досліджуваних методів та прийомів застосування засобів відеоінформації на лекційних та семінарських заняттях - складне поняття. Тому у процесі проведення експериментальних занять вона визначалась на основі аналізу комплексу критеріїв:

час, витрачений на подачу та пояснення навчального матеріалу;

якість знань учнів за кількістю повних і правильних, неповних, відсутніх, неправильних усних і письмових відповідей за п'ятибальною системою;

динаміка розумової працездатності та уважності учнів;

суб'єктивне ставлення учнів та вчителів до різних процесів навчання.

Для одержання емпіричних даних використовувались різноманітні методи: спостереження та відеозапис процесу навчання; хронометраж; анкетування та тестування; діагностичні контрольні роботи.

У процесі проведення експериментальних занять для оптимізації пошуку розв'язку проблеми проводились два види експериментів: лабораторний - пошук вірогідних шляхів розв'язку проблеми, а потім масовий - для підтвердження правильності обраного методу розв'язку проблеми. При цьому до і після проведення експериментальних лекційних та семінарських занять або їх окремих етапів визначались величини зміни окремих параметрів, що характеризують мікроклімат приміщення, а також зміни рівня динаміки розумової працездатності учнів.

Аналіз одержаних емпіричних даних проводився із застосуванням розрахунків середнього значення , середнього квадратичного відхилення , коефіцієнта варіації , критерію Пірсона ², коефіцієнта кореляції r та кореляційного відношення .

На вірогідність правильного визначення якості знань учнів впливає суб'єктивний фактор (судження вчителя, експериментатора). Тому при встановленні порівняльної ефективності враховувалась величина зміни абсолютних показників

,

де - середні показники у експериментальних і контрольних класах.

Встановлення змін у динаміці розумової працездатності учнів за час експериментальних лекційних та семінарських занять або їх окремих етапів, здійснювалось за методиками, розробленими доктором медичних наук М.В. Антроповою і апробованими Є.К. Глушковою, В.П. Волинським.

Одержані емпіричні дані й розраховані їх середні значення систематизувались і наочно подавались у формі таблиць, діаграм для аналізу та формулювання висновків.

У другому параграфі “Модель структури проведення лекційних та семінарських занять з застосуванням засобів відеоінформації”, на основі проведеного теоретичного аналізу можливостей засобів відеоінформації, дидактичної сутності та завдань лекційних і семінарських занять, розроблена модель їх проведення із застосуванням засобів відеоінформації. Зокрема передбачалось, що для одержання очікуваного позитивного педагогічного ефекту та створення сприятливих умов систематичного проведення лекційних і семінарських занять необхідно чітко визначити інформаційні функції, дидактичне призначення і роль засобів відеоінформації на всіх етапах занять. При цьому модель використання засобів відеоінформації при проведенні лекційних та семінарських занять будувалась з урахуванням: місця заняття у навчальному розкладі дня і тижня; загальних дидактичних завдань заняття і змісту навчального матеріалу; дидактичного призначення та завдань окремих етапів лекційного та семінарського занять; виду й змісту засобів відеоінформації та їх співвідношення зі словом учителя (учнів); особливостей взаємозв'язків засобів відеоінформації й інших засобів навчання, що є у розпорядженні вчителя, комплексу форм, методів, прийомів, які необхідно використовувати для встановлення рівнозначності між методикою подачі навчального матеріалу засобами відеоінформації і пізнавальними можливостями учнів; особливостями сприймання та усвідомлення навчальної інформації; виду та специфіки навчальної діяльності учнів до, у процесі й після застосування засобів відеоінформації; доцільності і необхідності оцінювання та контролю якості засвоєння учнями навчального матеріалу як в процесі, так і після проведення занять.

Підбір комплексу різних видів відеоінформації визначався на основі врахування їх виражальних та зображувальних можливостей унаочнення та пояснення явищ і процесів, що вивчаються; оперативного виконання вчителем (учнями) загальних і спеціальних завдань усього заняття чи окремих його етапів; створення оперативного простору для урізноманітнення змісту навчальної інформації та форм і методів її подачі, варіацій видів діяльності учнів. дидактичний відеоінформація лекційний семінарський

Відповідно до розробленої моделі засоби відеоінформації застосовувались з багатофункціональним призначенням. Зокрема, для організації пізнавальної діяльності учнів; для унаочнення словесних пояснень вчителя (учнів); як автономні джерела інформації для подачі та пояснення навчального матеріалу; як засоби активізації і керівництва пізнавальною діяльністю учнів; як оперативні засоби інформації для актуалізації знань учнів, повторення та систематизації їх; як засоби оперативного контролю якості знань учнів. Засоби відеоінформації використовувались у комплексі з традиційними засобами навчання. При проведенні семінарських занять з вищезазначеними функціями та призначенням вони використовувались також учнями при виголошенні доповідей, повідомлень, пояснень розв'язків задач, вправ.

У третьому параграфі “Дослідження ефективності застосування засобів відеоінформації на лекційних та семінарських заняттях” науково обґрунтовано визначена ефективність застосування спеціально створених засобів відеоінформації для лекційних і семінарських занять. Враховуючи, що педагогічна ефективність включає формування в учнів певної системи знань, а також умінь та навичок їх застосування у практичній діяльності, лекційні, семінарські та інші види занять проводились у комплексі при вивченні окремих розділів й тем з фізики, біології, математики за навчальною програмою рівня В. Усього було проведено 100 лекційних і 100 семінарських занять, проаналізовано близько 4500 письмових і усних відповідей учнів. При визначенні якості знань окремо оцінено близько 400 доповідей, повідомлень, розв'язків задач та вправ, які виголошувались учнями на семінарських заняттях з використанням засобів відеоінформації для колективного слухання та аналізу учнями всього класу. Як правило, на кожному занятті аналізувались показники не менше ніж у 10 учнів. Усього в процесі проведення дослідження проаналізовано показники 2000 учнів.

На основі аналізу емпіричних даних серії експериментальних досліджень I встановлено, що при використанні засобів відеоінформації підвищилась якість знань учнів при збереженні цілком зворотних процесів можливості відновлення рівня їх розумової працездатності до вихідного або близького до нього рівня за час перерви між окремими заняттями, інтенсифікувалась діяльність вчителя, порівняно з контрольними класами, де засоби відеоінформації не застосовувались.

Дані, які були одержані (див. табл. 1, 2) показують, що застосування засобів відеоінформації сприяє в середньому підвищенню якості знань на 13 відсотків повних і правильних відповідей, на 7 відсотків скорочується кількість відсутніх відповідей.

Таблиця 1

Ефективність застосування засобів відеоінформації при проведенні лекційних занять