Організаційно-педагогічні умови діяльності школи–лабораторії наукової установи

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Організаційно-педагогічні умови діяльності школи - лабораторії наукової установи

Федорова Ніна Федорівна

Київ -1999



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Даниленко Лідія Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії впровадження педагогічних інновацій

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник

кандидат педагогічних наук, доцент Зоц Віра Миколаївна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії педагогічного досвіду

Провідна установа - Полтавський державний педагогічний інститут ім.В.Г.Короленка, кафедра педагогічної майстерності, Міністерство освіти України, м. Полтава.

Захист відбудеться “ 19 “ лютого 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252053, м. Київ, вул.Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 252053, м.Київ, вул. Артема, 52-А.

Автореферат розісланий “19“ січня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, професор Легкий М.П.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку середньої освіти в Україні характеризується інтенсивними пошуками нового в теорії і практиці навчання і виховання, активним впровадженням нових освітніх технологій, оригінальних педагогічних ідей, освітніх моделей тощо. Як наслідок, змінюється зміст освіти, що призводить до новоутворень у цілісній системі навчання і виховання.

Одним із основних аспектів реформування загальної середньої освіти є її наукове та методичне забезпечення, підготовка та впровадження нових навчальних планів, програм, підручників, посібників, курсів, спецкурсів тощо; проведення науково-дослідної та експериментальної роботи, впровадження педагогічних нововведень.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що загальнотеоретичні та методологічні підходи до організації діяльності закладів освіти знайшли відображення у дослідженнях давньогрецьких філософів (Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля та ін.), педагогів минулого (М. Драгоманова, Б.Єсипова, Л.Занкова, А.Макаренка, В.Петра, С.Русової, А.Ферьєро, М.Чехова, С.Шацького, К.Ушинського), сучасності (С.Гончаренка, В. Давидова, В.Мадзігона, М.Поташника, В.Паламарчук, В.Сухомлинського, М.Скаткіна, О.Савченко, М.Ярмаченка), педагогів-практиків (В.Алфімова, М.Гузика, О.Захаренка, Т.Карпенка, А.Сологуба) та ін.

У психолого-педагогічній науці та сучасній філософії освіти, зокрема, у працях В.Бондаря, І.Беха, І.Єрмакова, І.Зязюна, В.Маслова, В.Моляка та ін., обгрунтовується необхідність та доцільність реформування системи освіти на підставі соціально-економічних потреб держави з урахуванням психологічних, фізіологічних, генетичних особливостей розвитку особистості.

У сучасних умовах гуманізації, демократизації, гуманітаризації навчання та виховання неможливо спиратись на консервативні підходи до середньої освіти. З огляду на це постає питання про створення шкіл-лабораторій наукових установ, які б задовольняли вимоги суспільства і держави у систематичному проведенні науково-дослідної роботи, спрямованої на удосконалення освітньої системи.

Цієї проблеми торкалися такі зарубіжні дослідники, як Й.Гардар, І.Джонсон, Г.Сальє, Г.Скотт, країн СНД - М.Давлетшин, В.Крутецький, І.Михневич, Я.Пономарьов, Б.Теплов, М.Поташник та ін. Аналіз праць цих та інших учених свідчить про доцільність створення розгалуженої та різнорівневої системи навчання і виховання, яка б задовольняла сучасні освітні потреби.

На необхідність організації дослідно-експериментальної роботи в навчально-виховних закладах освіти приділяють увагу у своїх публікаціях П.І.Карташова, А.І.Каспаржак, І.В.Каташинська, І.В.Кухарєва, М.М.Поташник, Р.Ю.Хрустальова та ін., звертаючи увагу на важливіс ть апробації нових педагогічних проектів, технологій, а також виявлення індивідуальних здібностей та інтелектуальний розвиток особистості школярів.

Важливість дослідження даної проблеми визначається необхідністю апробування різних моделей середніх закладів освіти, створення системи роботи з учнівською молоддю в цих закладах.

Цю проблему висвітлено у дисертаціях В.М.Алфімова, Л.І.Даниленко, В.В.Коваль, К.В.Макогон, Р.М.Чуйко, Б.Г.Чижевського, В.М.Хайруліної, О.Є Остапчук, Н.І.Клокар та ін. Однак, вона не розглядалась з точки зору системного дослідження та апробування нових педагогічних проектів, поєднання науки і практики.

Аналіз психолого-педагогічної літератури про функціонування, організацію, місце і роль шкіл-лабораторій на всіх історичних етапах розвитку системи освіти, дозволив нам зробити висновки про доцільність створення школи-лабораторії наукової установи як закладу освіти, який системно експериментує соціальнозначущі освітні нововведення.

У сучасних умовах функціонування експериментальних педагогічних майданчиків для дослідження проблем недостатньо повно реалізують мету реформування освіти щодо організації і проведення системних психолого-педагогічних, наукових експериментів у середніх закладах освіти, відпрацювання нових педагогічних ідей, теорій, технологій, подальше їх розповсюдження та впровадження в освітню практику (експериментування проводиться не системно, а локально та епізодично).

Дана проблема входить у ряд пріоритетних в історико-педагогічній науці. На початку ХХ ст. розгортається діяльність по створенню експериментальних шкіл (дослідні школи, науково-дослідні станції) під керівництвом Педагогічної академії, створеної у 1908 р. у Петербурзі. Вони відпрацьовували модернізовані форми та методи навчання і виховання учнів, структури управління закладом освіти. Створення таких шкіл стало передумовою організації експериментальних навчальних закладів, які відіграли важливу роль у практичному впровадженні передових педагогічних ідей.

У 1944 р. було прийнято перше Положення про експериментальні заклади Академії педагогічних наук РРФСР, в якому поставлені завдання: брати участь у розробці наукових питань педагогіки, методики, дитячої психології; перевірці чинних програм, підручників, нових проектів, зразків навчального обладнання, наочності, управління та підготовка педагогічних кадрів тощо.

У 1951 р. у мережу експериментальних закладів Акдемії педагогічних наук РРСФР входило 30 закладів освіти, які мали своїм завданням об`єднання психолого-педагогічної теорії і практики, всебічне вивчення досвіду навчально-виховних закладів, зв`язок навчання з життям.

У 1966 р. на бюджеті Академії педагогічних наук СРСР знаходилось 10 експериментальних шкіл і три школи-лабораторії, у яких разом з учителями проводилась систематична дослідна робота.

Разом з тим аналіз стану наукової розробки обраних для дисертаційного дослідження кола питань свідчить, що незважаючи на наявність ряду праць та статей узагальнюючого характеру, ця проблема ще не стала предметом цілісного наукового дослідження.

Враховуючи актуальність зазначеної проблеми, нами було визначено тему наукового дослідження “Організаційно-педагогічні умови діяльності школи-лабораторії наукової установи”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження велося в руслі опрацювання науково-дослідної теми “Науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в школі-лабораторії” лабораторією впровадження педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України у 1994-1997 р.р.

Мета дослідження. Науково обгрунтувати організаційно-педагогічні умови організації експериментальної діяльності школи-лабораторії.

Поставлена мета дослідження зумовила необхідність розв`язання таких завдань:

1). Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі, вітчизняній та зарубіжній практиці.

2). Розробити та апробувати методичні рекомендації щодо організації діяльності школи-лабораторії, планування і проведення досліджень.

3). Визначити та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови діяльності школи-лабораторії.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у створенні концепції школи-лабораторії науково-педагогічної установи, в опрацюванні й апробації структурної моделі її діяльності, в теоретично та експериментально обгрунтованих формах участі педагогів школи в наукових дослідженнях.

Практичне значення дослідження полягає в опрацюванні та практичній апробації нормативних основ діяльності школи-лабораторії, в опрацюванні рекомендацій щодо організації науково-дослідної роботи в школі й управління нею, щодо вибору тематики досліджень, планування їх проведення, підведення підсумків і підготовки пропозицій щодо впровадження одержаних результатів у широку шкільну практику.

Особистий внесок здобувача. Визначено структуру школи-лабораторії та компоненти, які характеризують її діяльність; практично досліджено організаційно-педагогічні умови діяльності; розроблено концепцію та положення про школу-лабораторію наукової установи.

Апробація дисертаційного дослідження проводилась на базі школи-інтернату № 23 м.Києва. Результати дослідження доповідались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях (м.Київ,1996 р.; м.Херсон, 1997 р.; м.Черкаси, 1998 р.; м.Суми, 1998 р.; м.Севастополь, 1998 р.); на науково-практичних семінарах (м.Кривий Ріг, 1998 р.; м.Київ, 1996, 1997, 1998 р.р.), відображено у науково-методичних посібниках та статтях, матеріалах конференцій.

Публікації. Результати дослідження відображено у 13 публікаціях автора (з них одна у співавторстві): методичні рекомендації, три статті у наукових журналах, дві статті у газетах, сім статей у збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків обсягом 166 сторінок, списку використаної літератури із 207 джерел, 8 додатків; вміщує 16 таблиць, 9 схем, 2 діаграми, 3 графіки.



Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано наукову новизну та практичну значущість.

У першому розділі - “Діяльність школи-лабораторії наукової установи в теорії і практиці” - висвітлюється історія експериментально-дослідної діяльності середніх закладів освіти, яка відіграє помітну роль у сучасних умовах розбудови національної системи освіти.

Аналіз історико-педагогічної літератури за останні роки показав, що школи-лабораторії історично започатковані з ХІ століття як за межами нашої країни, так і у вітчизняній практиці. Основний вид їх діяльності полягав в експериментальній науково-дослідній діяльності. Результати аналізу дають підстави для висновку про: а) позитивне ставлення до експериментально-дослідної діяльності закладів освіти педагогічної спрямованості та державних органів управління освітою; б) систематичність у вдосконаленні науково-методичного забезпечення навчальних закладів освіти; в) постійне реформування системи освіти на всіх історичних етапах розвитку суспільства; г) систематичне висвітлення цієї проблеми у психолого-педагогічній літературі.

Створення експериментальних шкіл пов`язане з іменами видатних учених-філософів: Арістотель, Й.Песталоцці, Г.Сковорода, Е.Мейман, А.Біне, О.Декролі, Є. Клапаред, П.Петерсен, К.Д.Ушинський, П.А.Нєчаєв, С.Т.Шацький; сучасних учених - М.М.Скаткін, Ю.К.Бабанський, В.В.Краєвський, І.Я.Лернер, В.М.Монахов, В.В.Давидов, М.І.Махмутов, Д.А.Епштейн, О.І.Маркушевич, Е.І.Моносзон, І.Т.Огородніков, М.М.Поташник, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський; педагогів-практиків - О.А.Захаренко, П.М.Гузик, В.М.Алфімов, А.І.Сологуб та ін.

Історично експериментальні дослідження велися в експериментальних закладах освіти, елітних школах, ”школах грамоти”, ліцеях, гімназіях, дослідних станціях, дослідно-виховних закладах тощо. У сучасних умовах для проведення експериментально-дослідної роботи створюються експериментальні педагогічні майданчики. Однак, вони недостатньо забезпечують належні умови для проведення наукових експериментів і тому виникла потреба у створенні та науковому обгрунтуванні діяльності шкіл-лабораторій наукових установ, які б поєднували дослідну роботу з практикою навчання і виховання.

Нами обгрунтовується ідея, що школа-лабораторія наукової установи чи кількох установ і організацій - це заклад освіти, який системно експериментує соціальнозначущі освітні нововведення в навчально-виховний процес та забезпечення їх впровадження. Основними принципами її діяльності є пріоритетні принципи реформування освіти: демократизація, гуманізація, диференціація, гуманітаризація, впровадження нових технологій навчання і виховання, національна спрямованість освіти і виховання, індивідуалізація навчально-виховного процесу тощо.

Метою школи-лабораторії є реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на створення нової практики освіти, яка б відрізнялась від існуючої змістом, організаційною структурою, системою управління.

Визначаючи сутність і специфіку педагогічної діяльності школи-лабораторії, ми виходили з необхідності відходу від уніфікованої системи освіти в Україні, до створення варіативної системи освіти і організації шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, коледжів тощо), варіативної структури навчально-виховних закладів (школи-комплекси, модульні школи тощо), багатоукладності форм власності закладів освіти (державна, приватна, змішана). школа лабораторія науковий установа

Основними компонентами, які характеризують діяльність школи-лабораторії, є: 1) визначення провідної ідеї впровадження педагогічних інновацій; 2) створення умов для розробки нормативної бази функціонування школи-лабораторії; 3) створення умов для розробки і експериментування нових навчальних планів, програм, підручників, посібників, курсів, спецкурсів тощо; 4) впровадження посади заступника директора з науково-методичної роботи; 5) систематичне проведення науково-методичних семінарів, конференцій, круглих столів, моніторингів тощо; 6) систематичне керівництво і консультування науковими працівниками вчителів-експериментаторів; 7) створення науково-методичних кафедр; 8) наявність у педагогічному колективі вчителів-експериментаторів; 9) забезпечення науково-дослідної роботи вчителів шляхом морального та матеріального заохочення і стимулювання, створення відповідної матеріально-технічної бази.

Названі компоненти реалізовано в школах-лабораторіях, таких як: школа-інтернат № 23 м.Києва, середня школа № 24 м.Києва - Інституту педагогіки АПН України; український гуманітарний колеж № 272 м.Києва - Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова; Саксаганський науково-природничий ліцей м. Кривого Рогу - Академії педагогічних наук України та ін.

Школи-лабораторії системно співпрацюють з науковими установами та вищими закладами освіти, виступають творчими лабораторіями для експериментування інноваційних педагогічних проектів, теорій, технологій з наступним їх розповсюдженням у закладах освіти України і мають більшу результативність у навчально-виховному процесі, ніж експериментальні педагогічні майданчики.

Так, із визначених емпіричним шляхом 9 компонентів, які характеризують діяльність школи-лабораторії, у деяких реалізується лише 3, 4, 5 компонентів, тоді як у школах-лабораторіях Інституту педагогіки АПН України реалізовані всі 9 компонентів.

Для успішного функціонування школи-лабораторії необхідне створення відповідних організаційно-педагогічних умов, до яких віднесено організаційні, змістові, технологічні та матеріально-технічні нововведення.

У другому розділі - “Умови експериментальної діяльності школи-лабораторії наукової установи” - розкрито зміст організаційно-педагогічних нововведень, які забезпечують діяльність школи-лабораторії. До них віднесено: організаційні нововведення, які характеризуються змінами у нормативній базі школи-лабораторії ; структурні - характеризуються змінами у структурі управління; змістові - варіативними навчальними планами, програмами, інтегрованими предметами, курсами, спецкурсами; розгалуженою мережею факультативів, гуртків; визначенням пріоритетності індивідуальних та групових форм діяльності з учнями; технологічні - зміною режиму дня учнів; формами, методами та засобами навчання та виховання учнів.

Схема 1.

Організаційні нововведення у структурі школи-лабораторії характеризуються зміною нормативної бази, до якої віднесено: концепцію та положення про школу-лабораторію. Організаційні нововведення діяльності школи-лабораторії подані у вигляді структурної схеми (схема 1).

У дисертаційному дослідженні розкрито структурні підрозділи діяльності школи-лабораторії наукової установи: управління та комплектування педагогічних кадрів школи-лабораторії здійснює її засновник; директор школи-лабораторії є співробітником наукової установи (або призначається нею) і співпрацює з колегіальною радою школи; колегіальна рада є вищим керівним органом, уповноваженим розглядати та затверджувати план роботи школи-лабораторії, плани науково-методичних кафедр, наукові розробки вчителів-експериментаторів, авторські програми, підручники, посібники, особові справи конкурсантів; очолює колегіальну раду науковий співробітник установи-засновника.

Важливими організаційними нововведеннями є діяльність заступника директора з науково-методичної роботи, який безпесередньо організовує науково-дослідну роботу школи-лабораторії; наукових консультантів, які сприяють її науково-методичному забезпеченню.

Науково-методична робота у школі-лабораторії здійснюється науково-методичними кафедрами, керівниками яких є вчителі-експериментатори, які систематично займаються науково-дослідною діяльністю під керівництвом наукових консультантів установи- засновника. Результати дослідної роботи обговорюються на засіданнях відповідних лабораторій установи-засновника та підсумкових науково-практичних конференціях.

Керуючись Положенням про школу-лабораторію, вчителі та учні можуть мати відповідно статус вчителя-експеримнтатора та учня-академіста.

Психологічна служба забезпечує комфортні умови діяльності школи-лабораторії, сприяє фізичному та психічному мікроклімату у педагогічному і учнівському колективах.

У ході експериментальних досліджень з`ясовано, що зміни в організаційній структурі діяльності школи-лабораторії дали позитивні результати: аналітичні здібності учнів підвищились у середньому на 19,7 %, рівень участі вчителів в експериментальній діяльності школи-лабораторії зріс на 15%.

Змістові нововведення у школі-лабораторії визначаються умовами реформування освіти.

До змістових нововведень школи-лабораторії віднесено: експериментальні навчальні плани, програми; мережа факультативів, гуртків; пріоритетні індивідуальні та групові форми діяльності з учнями.

У навчальних планах школи-лабораторії передбачено виконання державного і шкільного компонента стандарту освіти, факультативні, індивідуальні та групові заняття.

Державний компонент у школі-лабораторії наукової установи передбачає засвоєння обов`язкових загальоосвітніх предметів на рівні державних стандартів середньої освіти.

Профільне навчання у школі-лабораторії розпочинається з 8-го класу за такими напрямками: гуманітарно-естетичний, фізико-математичний, юридичний.

Входження у європейське та світове педагогічне співтоварицтво, викликало потребу вивчати іноземні мови з 1-го класу; викладати фізичне виховання та здоров`я 4 рази на тиждень. Це покращило рівень спілкування та стан здоров`я учнів.

Школа-лабораторія наукової установи працює в режимі повного дня, де в першій половині діти вивчають державний компонент, а у другій половині - дисципліни розвивального циклу.

Години шкільного компоненту використовуються для всебічного розвитку учнів. Передбачено вивчення навчальних предметів, які особливо сприяють розвиткові творчих здібностей учнів (геометрія та конструювання, елементи математичної логіки, шахи, комп`ютерні ігри та ін.), формують всебічний гармонійний розвиток особистості.

Змістові нововведення у школі-лабораторії зображені схематично.

Протягом трьох років експериментування у 38 відсотків учителів виникла необхідність у дослідній діяльності, у 74 відсотків - підвищився фаховий рівень, 31 відсоток - почали друкувати власні методичні та наукові наробки, авторські програми, підручники.

У ході дослідження виявили, що розвивальний цикл дисциплін позитивно впливає на розвиток учнів. Результатом змістових нововведень є те, що якісний показник рівня засвоєння учнями державних програм зріс на 24 %; підвищився рівень особистих якостей учнів, таких, як самоорганізація, самореалізація, саморозвиток, рефлексія, пізнавальна активність, необхідні для їх життя в умовах ринкових відносин.

Технологічні нововведення у навчально-виховний процес школи-лабораторії введено такі: режимні (школа повного дня) та методичні (форми уроків; форми, методи та засоби навчання і виховання). Ці нововведення зображені структурно у вигляді схеми.

Дослідження технологічних нововведень таких як: апробування експериментальних навчальних планів; авторських програм (з “художьої праці” - автор Федун А.С., “музики” - Фесуненко В.В., ”елементів матеметичної логіки” і “геометрії та конструювання” - Судак А.Б.); нових підручників (англійської мови з 1-го по 9-й кл., автор В.М.Плахотник); сучасних форм, методів і засобів навчанння, підтвердили, що в учнів формується активне ставлення до будь-яких видів діяльності, збуджується пізнавальна активність. У результаті чого з`ясовано, що якість знань учнів у навчанні підвищилась на 11%.

Залучення вчителів-експериментаторів до експериментальної діяльності змінило мотиви їх праці, викликало бажання інтенсивного розвитку діяльності: (43,7 %) вчителів проводять інтегровані уроки, (39%) - уроки у вигляді “рольових ігор”, (32%) - “мозкових атак” та ін. Встановлено, що більшість учителів віддає перевагу таким формам роботи, які дають можливість для самостійності, виявлення ініціативи, практичного застосування знань, співпраці з науковими співробітниками наукової установи, вивчення науково-методичної літератури.

Матеріально-технічні нововведення школи-лабораторії дозволили морально та матеріально стимулювати та заохочувати учасників експериментального навчально-виховного процесу.

Матеріальне забезпечення діяльності школи-лабораторії дало можливість в експериментальних класах зменшити кількість учнів у класі (до 20 учнів), запровадити поділ класів на групи при вивченні української, іноземних мов та при проведенні занять з комп`ютерних ігор, художньої праці; ввести лекційні, семінарські та практичні заняття.

Для учнів-академістів і вчителів-експериметаторів введено стипендіальний фонд.

З урахуванням сучасних соціально-економічних умов реформування системи освіти, у школі-лабораторії створилась певна структура фінансування, яка визначає як бюджетні асигнування, так і інші. Матеріально-технічні нововведення подані схематично.

Схема 2

Матеріально-технічні нововведення у школі-лабораторії

Школа-лабораторія наукової установи розглядається як відкрита, динамічна, соціально-педагогічна система, яка об`єднує учнів, вчителів, наукових співробітників, інших суб`єктів навчально-виховного процесу для досягнення освітньої мети.

У школі-лабораторії формується творча атмосфера, яка передбачає постійне професійне самовдосконалення, виховання почуття поваги до творчої діяльності педагогів та учнів, створення комфортного морально-психологічного клімату, доброзичливості, взаємоповаги, об`єтивної оцінки і самооцінки, відповідальності, критики і самокритики, дисципліни і самодисципліни.

Високий рівень взаємодії, співробітництва, співпраці школи-лабораторії і наукової установи є важливим механізмом творчого розвитку педагогічного колективу і засобом розвитку вчителів.

Експериментування та адаптація педагогічних нововведень сприяють переведенню учнів з позиції “споживача” наукової продукції до позиції “співучасника” і “виробника”, переведення вчителів у категорію вчителя-експериментатора.

Організаційно-педагогічні нововведення, які експериментувались протягом 1993-1997 р.р. у школі-лабораторії (школа-інтернат № 23 м.Києва), підтвердили, що розроблена структура діяльності школи-лабораторії інтенсифікує процес експериментування педагогічних новацій та надає можливості: науковим співробітникам оперативно отримувати результати науково-дослідної роботи для подальшої їх корекції та впровадження в систему освіти; вчителям та учням шкіл - підвищити рівень експериментально-дослідної діяльності, що допомогає адаптуватися до політичних, економічних, соціальних змін, які відбуваються у нашій країні.

Узагальнення результатів теоретичної та дослідної дисертаційної роботи дає підстави для таких висновків:

Історичний досвід та сучасна педагогічна практика свідчать, що в історії педагогіки значне місце відводилося організації науково-дослідної роботи у середніх закладах освіти, зокрема у школах-лабораторіях, діяльність яких спрямована на систематичну експериментальну роботу під безпосереднім керівництвом наукової установи. Експериментальні школи системи освіти стали передумовою створення шкіл-лабораторій наукової установи.

Концепція школи-лабораторії виходить з того, що її створення дає установі-засновнику систематично проводити розробку, експериментування, апробацію та впровадження нових педагогічних проектів, технологій у навчально-виховний процес, поєднати науку з практикою і навпаки.

Функціонування школи-лабораторії наукової установи можливе за умов реалізації компонентів, які характеризують її діяльність, та створення організаційно-педагогічних умов: організаційних (створення нормативної бази); змістових (експериментування навчальних планів, програм, підручників, посібників, курсів, спецкурсів тощо); технологічних (режимні - школа повного дня, методичні - форми уроків, активні форми, методи та засоби навчання і виховання, управління); матеріально-технічних (моральне та матеріальне стимулювання усіх учасників навчально-виховного процесу школи-лабораторії за рахунок додаткових фінансових надходжень).

Відповідно до Положення про школу-лабораторію наукової установи забезпечується індивідуалізація системи навчанння і спрямування освіти на розвиток творчих та інтелектуальних здібностей учнів, для проведення експериментів - проводити добір кадрів, які б відповідали меті досліджень. Угода про співробітництво та планування діяльності школи-лабораторії, умови психолого-педагогічного експериментування, спрямовують заклади освіти на науково-дослідну діяльність.

Виконане дослідження не охоплює всі сторони проблеми експериментально-дослідного закладу освіти. Зокрема, потребують подальшого вивчення експериментальна освітня діяльність учасників навчально-виховного процесу середнього закладу освіти.



Основні результати дослідження відображено в публікаціях автора:

Федорова Н.Ф. Школа-лабораторія: сутність та специфіка діяльності. // Педагогічний експеримент як чинник реформування національної освіти. -К.: Освіта, 1998. -С.156.

Федорова Н.Ф. З досвіду організації навчання в експериментальних класах школи-інтернату № 23 м.Києва. / Виховний процес у сучасній школі: теорія та практика. ч.1. -Чернігів. 1996. -С.65-68.

Федорова Н.Ф. Експеримент як засіб розвитку індивідуальності. / Імідж сучасної школи. Практично-зорієнтований посібник за ред. І.Г.Єрмакова. -К.: др. “ Укооппостачмаш”, 1997. -С.331-333.

Федорова Н. Чашечнікова О.Систематизація та узагальнення знань з математики. // Початкова школа. 1997. -№ 9. С.24-25.

Федорова Н.Ф. Не ліцей, не гімназія, а школа-лабораторія. Сутність та специфіка. // Директор школи. 1998. -№ 7. березень.

Федорова Н.Ф. Матеріали про створення та функціонування школи-лабораторії при науковій установі (методичні рекомендації). -К.: тов. “Міжнародна фінансова агенція”, 1998. -70с.

Федорова Н.Ф. Вплив розвивального циклу на розвиток особистості // Педагогічна наука: пошуки, здобутки, завдання. -К.: Педагогічна думка, 1997. -С.45.

Федорова Н. Культурологічні курси у школі-лабораторії АПН України // Мистецтво та освіта. -1998. -№ 3. -С.36-37.

Федорова Н. Роль і місце заступника директора з науково-методичної роботи в діяльності школи-лабораторії. //Директор школи 1998. № 30. 18 червня.

Федорова Н.Ф. Про вивчення елементів математичної логіки у школі-лабораторії. /Нові педагогічні технології з проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в освітніх закладах. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 27-28 січня 1998 р. -Черкаси.: ЧОПОПП, 1998. -С.62-64.

11.Федорова Н.Ф. Розвиток творчих здібностей учнів у школі-лабораторії. //Математика в школі. -1998. - № 4,-С.30-31.

12.Федорова Н. Учитель-експериментатор - основний учасник навчально-виховного процесу в школі-лабораторії. // Імідж школи на порозі ХХІ століття. -К. -1998. -С.84.

Федорова Н.Ф. Заступник директора з науково-методичної роботи у школі-лабораторії. //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск № 4. -Херсон.: НДО “Нова Україна”, 1998. -С.14-15.



Анотації

Федорова Н.Ф. Організаційно-педагогічні умови діяльності школи-лабораторії наукової установи. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1998.

У дисертації досліджуються організаційно-педагогічні умови діяльності школи-лабораторії наукової установи. Обгрунтовано організаційні, змістові, технологічні та матеріально-технічні нововведення, які забезпечують її функціонування. Розкрито сутність та специфіка діяльності школи-лабораторії; компоненти, які характеризують її діяльність. Запропоновано модель організаційної структури школи-лабораторії, структура управління науково-дослідної діяльності, розроблено концепцію та положення про школу-лабораторію наукової установи.

Ключові слова: школа-лабораторія, нововведення, організаційно-педагогічні умови діяльності.

Федорова Н.Ф. Организационно-педагогические условия деятельности школы-лаборатории научного учреждения. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1998.

В диссертации исследуются организационно-педагогические условия деятельности школы-лаборатории научного учреждения. Обоснованы организационные, содержательные, технологические и материально-технические нововведения, которые обеспечивают её функционирование. Раскрыты сущность и специфика деятельности школы-лаборатории; компоненты, характеризующие её деятельность. Предложена модель организационной структуры школы-лаборатории, структура управления научно-исследовательской деятельностью, разработаны концепция и положение о школе-лаборатории научного учреждения.

Ключевые слова: школа-лаборатория, нововведение, организационно-педагогические условия деятельности.

Fedorova N.F. Organizing-pedagogikal conditions of the school-laboratory activities of the scientific establiahment - manuscript.

The thesis for acquiring for scientific degree of the Candidate of pedagogical sciences - the theory and history of pedagogy, speciality 13.00.01. The Institute of Pedagogy of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1998.

This thesis investigates the Organizing - pedagogical conditions of the school-laboratory activities of the scientific establishment. Organizing, content, technological and material technical innovations, providing its fynctioning have been given.

The essence and specifics of the school-laboratory activities have been shown; the of scientific-research activities are suggested. The conception and status of the school-laboratory of the scientific establishment is worked out. components chavactevizing its activities.

The model of organizing structure of the school-labjratory, the structure of ruling

Key words: school-laboratory, innovation, organizing-pedagogical conditions aktivities.

Размещено на Allbest.ru