Організація професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

УДК 377.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ БАКАЛАВРІВ У ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ КОЛЕДЖАХ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

БЕРКИТА Катерина Федорівна

Київ -- 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському науково-практичному центрі Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Лозинська Ніна Болеславівна, львівський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри педагогіки, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій Андрійович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології, м.Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Щербак Ольга Іванівна, Київський індустріально-педагогічний коледж, директор, м. Київ.

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “2” червня 1999 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м. Київ, вул. М .Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “30” квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Загальна характеристика роботи

Кардинальні зміни у суспільному житті України - розбудова демократичної держави, відродження національної освіти докорінно змінюють ситуацію в системі освіти, зумовлюють необхідність її динамічного розвитку, напрями якого визначено в Конституції України, Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законі України “Про освіту”. Кризові процеси в економіці і соціально-культурній сфері, впровадження нетрадиційних форм господарювання, перехід до ринкових відносин, роздержавлення і приватизація підприємств та організацій зумовлюють необхідність оновлення змісту професійної діяльності спеціалістів у галузі економіки, органів державного управління, фінансово-кредитної системи.

Все це вимагає перебудови змісту, форм та методів підготовки фахівців з метою забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально-активного, морально і фізично здорового національного виробничого потенціалу, який має посідати важливе місце у технологічному оновленні виробництва, впровадженні у практику досягнень науки і техніки.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів з економіки спрямована на реалізацію мети вищої освіти - всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства; збагачення інтелектуального потенціалу народу; надання студентам можливості вільного вибору рівня і напряму освіти; посилення глибини та фундаментальності знань; інтеграції України у світову систему освіти.

Нині інтелект стає головною продуктивною силою, основою творчого розвитку духовної культури суспільства і цивілізації. Зростаючий динамізм економічних і соціальних процесів, широкий попит на творчість, підвищення ролі відповідальності кожного індивіда, зумовлюють необхідність докорінного реформування освіти. Основні функції освіти набувають нового змісту: на перший план виходить оволодіння здатністю постійно вчитися і самостійно осмислювати новий досвід.

З проголошенням нашою державою незалежності та зі зміною пріоритетів в економіці різко змінились вимоги до змісту фінансово-економічної діяльності, як результат - підвищились вимоги до підготовки фахівців з економіки.

Одним із основних завдань вищих закладів освіти, які здійснюють підготовку з економічних спеціальностей на етапі переходу народногосподарських структур України до ринкових відносин, є виховання економістів нової генерації, вільних у своєму світосприйнятті від ідеологічних догм, які добре розуміють особливості сучасного і майбутнього економічного розвитку України, бачать шляхи розвитку економіки нашої держави в контексті світових інтеграційних процесів.

Пошук нових організаційних форм навчання і виховання зумовив виникнення й розвиток навчальних закладів нового типу. Важливою ланкою у системі підготовки фахівців з економіки та підприємництва вищими закладами освіти є підготовка бакалаврів фінансово-економічними коледжами.

Щорічно в Україні цими закладами випускається більше п'ятисот спеціалістів за професійним спрямуванням “Фінанси” для роботи в фінансових органах, податкових адміністраціях, казначействах, контрольно-ревізійних управліннях, бюджетних установах, фінансових і бухгалтерських службах підприємств різних форм власності. Укладаються угоди на підготовку спеціалістів із замовниками кадрів, що в середньому за рік складає понад 50 % від плану прийому.

Рівень кваліфікації фахівців в умовах ринку стає важливим економічним фактором, який набуває не тільки господарського, але й соціально-політичного значення, а професійна майстерність спеціалістів є важливим стратегічним товаром будь-якої незалежної держави. Вивчення науково-методичних та інших джерел показало, що професійному навчанню бакалаврів у фінансово-економічних коледжах приділено недостатньо уваги.

Загальні аспекти цієї проблеми, зокрема особливості професійної підготовки спеціалістів з вищою освітою розкриті у працях С.І.Архангельського, О.В.Глузмана, В.М.Галузинського, В.А.Козакова, І.Я.Лернера, С.Ю.Маринчак та інших.

Ідеї глибокого реформування професійної освіти, формування ключових кваліфікацій дослідили Е.М.Калицький, Д.Мертенс.

Цілі освіти і виховання, які реалізуються в педагогічному процесі, розглядаються як цілісний педагогічний процес у працях В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна, М.Д.Касьяненка. Економісти Л.П.Пономарьов та Л.Ю.Епштейн розглядають економічну освіту і виховання як один із факторів розвитку народного господарства.

М.І.Болдирєв, В.Я.Бобров економічне виховання і освіту розглядають як самостійну складову частину виховання особистості.

Питанням технології економічної освіти старших підлітків присвячені дослідження Прокопенка І.Ф. і Собчук О.М.

Історичні та теоретичні аспекти організаційно-педагогічних основ професійного навчання бакалаврів, а також передумови їх виникнення висвітлено у працях С.І.Архангельського, В.К.Єлманової, О.П.Лещинського, І.Б. Марцинковського, Л.І.Поважної.

Зарубіжний досвід підготовки бакалаврів висвітлено в працях А.А.Барбариги, Б.Л.Вульфсона, С.А.Головка, О.П.Лещинського, Е.Б.Лисової, З.О.Малькової, Н.Д.Нікандрова, В.А.Параїла, П.І.Пижнікова, Н.В.Федорової, Л.Д.Філіпової, Е.В.Чуткерашвілі.

Велике значення для нашого наукового пошуку мають праці щодо методології і методів педагогічного дослідження П.К.Анохіна, С.Я.Батишева, В.П.Беспалька, Г.С.Гончаренка, В.С.Ільїна, Т.А.Ільїної, Н.В.Кузьміної, А.П.Огурцова, А.М.Сохора, Г.І.Щукіної. Проблеми організації і впровадження технології модульного навчання знайшли відображення у працях А.М.Алексюка, Ю.К.Балашова, І.М.Богданової, Н.О.Гладушиної, В.Р.Ільченко, В.І.Кравченка, О.Н.Куландіна, В.О.Огнив'юка, О.Г.Прокази. Роль викладача у навчально-виховному процесі вищої школи і різноманітні підходи до моделювання педагогічної діяльності і особистості викладача знайшли відображення у працях І.М.Богданової, С.Б.Єлканова, Т.К.Єсарави, І.А.Зязюна, М.Д.Касьяненка, Л.В. Кондрашової, В.В.Краєвського, Н.В.Кузьміної, К.К.Платонова, М.Й.Розенберга, В.А.Сластьоніна.

Вивчення показало, що в опублікованих працях не знайшли достатнього висвітлення особливості професійного навчання бакалаврів з економіки у вищих закладах освіти, зокрема у коледжах.

Професійне навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах є однією із недостатньо розроблених проблем в педагогічній теорії. Вона потребує спеціального теоретичного аналізу, розробки науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо організації професійного навчання бакалаврів з економіки. На практиці мають місце недоліки в професійній підготовці бакалаврів з економіки. Особливо це стосується змісту і форм організації професійного навчання. Внаслідок цих та інших причин якість підготовки спеціалістів у коледжах, рівень їх професійної компетентності відстає від вимог суспільства, що постійно зростають. Аналіз роботи студентів-практикантів і випускників фінансово-економічних коледжів свідчить, що вони, маючи знання з економічної теорії, фінансового та податкового законодавства, недостатньо підготовлені до самостійної практичної діяльності.

Отже, актуальність проблеми нашого дослідження визначається новими тенденціями у розвитку економіки, фінансової системи, підвищенням ролі фінансово-економічних коледжів у професійній підготовці бакалаврів для здійснення нової фінансової політики держави, а також необхідністю розробки науково-методичних рекомендацій з проблеми організації їх професійного навчання в нових економічних умовах. Все це і зумовило вибір теми дослідження “Організація професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах”. Дисертація виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи лабораторії ступеневої професійної освіти Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Педагогічне забезпечення змісту профільних дисциплін у системі ступеневої професійної освіти” (РК № 0198И000138).

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: процес підготовки бакалаврів з економіки у фінансово-економічних коледжах.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: організація професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в дидактичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в тому, що якість професійної підготовки бакалаврів у фінансово-економічних коледжах значною мірою зростає за таких умов:

- наукового обґрунтування змісту і форм організації професійного навчання та забезпечення їх оптимального зв'язку у навчально-виховному процесі у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації;

- впровадження нових технологій навчання (модульно-рейтингової системи, ділових ігор) з метою переходу до індивідуального навчання на основі удосконалення самостійної роботи студентів; розробки методичних рекомендацій з науково-методичного забезпечення організації професійного навчання бакалаврів з економіки і підприємництва.

Для досягнення мети дослідження розв'язувалося ряд ЗАВДАНЬ:

1.Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії.

2.Дослідити світові і вітчизняні тенденції бакалаврської підготовки у вищих закладах.

3.Проаналізувати стан підготовки студентів коледжу до професійної діяльності в сучасних економічних умовах.

4.Виявити особливості організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах та розробити його дидактичне обґрунтування.

5.Розробити рекомендації для викладачів з науково-методичного забезпечення організації професійного навчання студентів коледжу.

МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ ґрунтується на філософських положеннях про взаємовплив і взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності; філософії гуманізму, відповідно до якої людина є найвищою цінністю суспільства; принципах історизму, системного підходу і елементах системного аналізу, безперервності освіти. Дослідження базується на основних положеннях концепцій вітчизняної і зарубіжної освіти, теорій проблемного навчання, індивідуального та особистісно орієнтованого підходів до підготовки студентів у вищих закладах освіти.

Розробляючи програму і методику дослідження, ми враховували тенденції у розвитку професійної освіти, положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), освітньо-професійну програму підготовки бакалаврів з економіки та підприємництва, основні положення Указу Президента України “Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні”. Особлива увага була приділена обґрунтуванню вимог щодо забезпечення наступності і взаємозв'язку загальної, професійної і вищої освіти, переходу до гнучкої, динамічної багаторівневої системи підготовки спеціалістів на основі принципів функціонування різнорівневої освіти (наступності відбору змісту навчання, інтегративного та випереджувального підходів, системності, цілісності та інтегративності).

ТЕОРЕТИЧНОЮ БАЗОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ є положення і висновки щодо:

- формування особистості та її розвитку в процесі діяльності (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, О.Н.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна);

- змісту і форм організації професійної підготовки (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, В.П.Беспалько);

- різнорівневої підготовки студентів (В.П.Беспалько, І.Я.Лернер, В.Ф.Паламарчук);

- умов модульного навчання (А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, В.І.Бондар, А.В.Фурман).

Широке використання в дисертаційному дослідженні знайшли нормативні документи: Закон України “Про освіту”, положення Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), положення “Про державний вищий заклад освіти”, Положення “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”.

Для розв'язання поставлених завдань використовувався такий МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ: теоретичний аналіз наукових джерел (філософських, соціологічних, економічних, педагогічних, психологічних); ознайомлення з офіційними документами з досліджуваної проблеми; вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань бакалаврської підготовки спеціалістів у коледжах; емпіричні методи: анкетування, опитування, бесіди; спостереження, тестування, рейтинг, ранжування; аналіз навчально-методичної документації, педагогічний експеримент.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ: Дослідження проводилися у Львівському, Одеському і Харківському фінансово-економічних коледжах. Експериментом було охоплено 2167 студентів та 126 викладачів (з них у всіх етапах експерименту брали участь 600 студентів та 39 викладачів). ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ: Дослідження проводилося в три етапи протягом 1990-1998 рр.

НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ (1990-1992 рр.) вивчалася педагогічна, психологічна, економічна, філософська, соціологічна література; здійснювався порівняльний аналіз змісту і форм організації підготовки бакалаврів у вищих закладах освіти; обґрунтовувалися вихідні теоретичні позиції, визначалися об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження. Було сформулювало робочу гіпотезу, розроблено методику дослідно-експериментальної роботи.

НА ДРУГОМУ ЕТАПІ (1993-1995 рр.) конкретизовано методику дослідження з урахуванням нових соціально-економічних факторів. Проведено констатуючий експеримент та узагальнено його результати. Отримані дані враховано при розробці методичних рекомендацій для експериментальної перевірки.

НА ТРЕТЬОМУ ЕТАПІ (1995-1998 рр.) проводився формуючий експеримент, у ході якого здійснювалась перевірка розроблених рекомендацій. Проміжні та кінцеві результати дослідження, сформульовані висновки та розроблені рекомендації впроваджувались у практику роботи фінансово-економічних коледжів.

У ході дослідження здійснювався ретроспективний аналіз багаторічної педагогічної діяльності дисертанта в якості викладача та декана факультету фінансово-економічного коледжу.

ДЖЕРЕЛОЗНАВЧУ БАЗУ ДОСЛІДЖЕННЯ склали збірники нормативних документів, навчальні плани і програми вищих закладів освіти, освітньо-професійні програми, відомча та загальнодержавна статистична звітність; підручники, посібники, довідники; суспільно-політична, економічна і педагогічна преса досліджуваного періоду; сучасна вітчизняна і зарубіжна філософська, педагогічна література тощо.

НАУКОВА НОВИЗНА полягає в тому, що вперше виявлено специфіку організації професійного навчання у фінансово-економічних коледжах, досліджено історичні тенденції становлення та удосконалення професійного навчання бакалаврів з економіки, обґрунтовано його зміст і структуру, подальшого розвитку набули положення щодо форм організації професійного навчання.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ полягає в обґрунтуванні дидактичних основ організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягає у розробці: методичних рекомендацій для викладачів з науково-методичного забезпечення організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах; курсу лекцій з предмета “Статистика”; методичних рекомендацій з організації самостійної роботи студентами; робочої програми з курсу “Статистика” в умовах модульно-рейтингового навчання та контролю знань, моделі “Ділової гри у навчальному процесі”.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Львівського, Одеського, Харківського фінансово-економічних коледжів. Результати дослідження впроваджено у практику роботи викладачів та студентів Львівського, Одеського, Харківського фінансово-економічних коледжів. (Довідка Харківського фінансово-економічного коледжу, № 1-181 від 2 листопада 1998р).

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК дисертанта полягає в опрацюванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; в розробці методичних рекомендацій, робочої програми в умовах модульно-рейтингової системи навчання, курсу лекцій з “Статистики” (авторські: тема 1.9 “Ряди динаміки”, тема1.11 “Вибіркове спостереження”, розділ ІІ “Статистика фінансів”).

ВІРОГІДНІСТЬ основних положень та висновків дослідження забезпечена застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, аналізом значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу, результатами дослідно-експериментальної роботи.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ:

1.Дидактичне обґрунтування організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

2.Науково-методичне забезпечення організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ здійснювалася в доповідях та виступах на міжнародній науково-практичній конференції (Люблін, 1996), всеукраїнських науково-практичних конференціях (Львів, 1995; Чернівці, 1996; Львів, 1996; Київ, 1997; Одеса, 1997; Львів, 1998).

Основні результати дослідження висвітлено у 12 друкованих працях, з них 6 написано без співавторів, у тому числі: 1 посібник, 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, 1 стаття у збірнику наукових праць Польщі, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій, 1 методичні рекомендації.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ: Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку 240 використаних джерел, з них 4 - іноземною мовою, 12 додатків на 70 сторінках. Робота викладена на 196 сторінках машинописного тексту і містить 22 таблиці на 14 сторінках, 13 рисунків на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

бакалаврський професійний економічний навчання

У вступі обґрунтовується актуальність, доцільність дослідження проблеми організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах, формулюється об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження, конкретизуються наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, формулюються положення, винесені на захист, а також подаються відомості про апробацію і впровадження результатів проведеної роботи.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ - “Теоретичні основи професійного навчання сучасного фахівця у галузі фінансів” - висвітлено теоретико-методологічні положення, покладені в основу дослідження, розглянуті концептуальні засади професійної підготовки фахівця на сучасному етапі, визначено пріоритетність освіти, що передбачає випереджувальний характер її розвитку, нове ставлення суспільства до освіти, інтелекту знань; відкритість системи освіти, безперервність освіти; нероздільність навчання і виховання, багатоукладність та варіативність освіти, що полягає у створенні можливості вибору форм освіти, навчальних закладів, створенні мережі альтернативних закладів освіти.

Вивчення показало, що зміст професійної підготовки бакалаврів у сучасних вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації не відповідає кваліфікаційним вимогам, не повною мірою враховує нові економічні відносини. Недостатньо ефективними є засоби і методи реалізації цього змісту в умовах традиційного навчання.

З метою подолання суперечностей між зростаючими вимогами суспільства до навчання фахівців і реальною педагогічною практикою в якості базових теоретичних підходів і методологічних орієнтирів у дослідницькій роботі ми використали такі ідеї сучасної філософії освіти: повага до особистості студента, формування особистості не лише знаючої але й підготовленої до життя, до праці; гуманізація освіти і виховання, необхідність врахування загальнолюдських цінностей та індивідуальних особливостей майбутніх фахівців.

Незважаючи на недостатню розробленість в теорії і на практиці, проблема економічної освіти бакалаврів переростає рамки чисто педагогічної і набуває важливого соціально-економічного значення. Соціальне замовлення, одержане коледжем щодо професійної підготовки її випускників, повинно бути педагогічно інтерпретоване: обґрунтовано мету, завдання та визначено засоби і методи, з допомогою яких їх можна ефективно реалізувати.

У контексті теоретичного дослідження професійної освіти уточнено вимоги щодо економічної освіти, оскільки основне її завдання - формування нового економічного мислення у студентів в умовах ринкових відносин.

Проблемам професійного навчання у вищій школі присвячено ряд наукових праць, проте у них не знайшли належного висвітлення особливості професійного навчання бакалаврів з економіки у коледжах. Це пояснюється тим, що в Україні до 1991 року таких навчальних закладів не було.

На основі вивчених джерел встановлено що, завдячуючи бакалаврській підготовці у різних країнах (Англії, Франції, США, Японії та інших), рівень кваліфікованої праці становитиме в майбутньому приблизно 50%, тоді як сучасний рівень - 30%, а рівень некваліфікованої праці спаде до 18-20% (сучасний рівень - 35%).

У розділі викладено результати вивчення досвіду зарубіжних країн (Англії, США, Франції та інших) з метою використання його прогресивних ідей організації професійного навчання бакалаврів.

На основі системного підходу у фаховій підготовці, конкретизовано такі категорії педагогічної технології: освіта, вища освіта, професійна освіта, економічна освіта, навчання, процес навчання, навчальна діяльність, традиційне навчання, інноваційне навчання, програмоване, проблемне навчання, модульне навчання та інші. У фінансово-економічних коледжах України ще не набули належного застосування сучасні прогресивні технології та методи навчання, зокрема проблемне навчання, ділові ігри, модульне навчання, рейтингове оцінювання знань, організація самостійної роботи студентів. Показано, що перевага надається нетрадиційному навчанню - навчанню з гарантованим досягненням запланованого результату навчального процесу.

Аналіз організації професійного навчання у фінансово-економічних коледжах України показав, що навчальні плани та програми з дисциплін професійно орієнтованого та спеціального циклу не передбачають достатньої професійної підготовки висококваліфікованих фахівців для роботи в ринкових умовах.

Основна соціальна функція коледжу як вищого закладу освіти другого рівня акредитації - підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі фінансів для народного господарства України, адаптованих до умов ринку праці та ринкових взаємовідносин в економіці країни. Виходячи з особливостей ринкової економіки, за яких спеціальні знання і уміння швидко “старіють”, необхідні універсальні кваліфікації, які б застосовувались у різних видах професійної діяльності, названі “ключовими”.

Бакалавр з економіки здобуває базову вищу освіту, що дає йому змогу працювати економістом з планування, економістом з праці, економістом з фінансової роботи, бухгалтером, бухгалтером-ревізором та ін. Проте кожний ступінь має професійну завершеність, що свідчить гнучкість системи освіти у коледжі. Встановлено, що 12% студентів обрали цей навчальний заклад в результаті профорієнтаційної роботи у школі, 6% - після навчання у школі з економічним спрямуванням, 35% - за рекомендацією своїх батьків, із яких 24% або навчались у фінансово-економічному коледжі, або працюють в органах фінансової системи.

Здійснене нами порівняння навантаження студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів “молодший спеціаліст” і “бакалавр” (контингент студентів відповідно 818 чол. і 1348 чол.) свідчить про те, що суттєві відмінності мають місце у кількості аудиторних занять та годин на самостійне опрацювання предметів. Якщо для молодших спеціалістів на аудиторні заняття відведено 77,8% усього часу, то для бакалаврів - 64,6%, тобто студенти, які навчаються після закінчення повної середньої школи повинні бути більш підготовлені для самостійної роботи над навчальним матеріалом. Крім того у групах молодших спеціалістів, де протягом першого і другого семестрів проводяться тільки аудиторні заняття, існують розходження також в організації виробничої практики. Враховуючи вище викладене, необхідно змінювати форми організації навчання, посилювати вимоги до викладачів, впроваджувати нові технології навчання.

У ході наукового пошуку нами виявлено найбільш істотні особливості в організації професійного навчання у коледжах, пов'язані з специфікою галузі економіки та підприємництва, майбутньої професійної діяльності, навчального процесу, проходження навчальної та виробничої практики, якістю викладацького складу, контингентом студентів.

Пошук шляхів вдосконалення навчально-виховного процесу проходить у декількох напрямах: розробку нових педагогічних технологій (А.М.Алексюк, В.І.Бондар, Т.А.Ільїна). У розділі доведено, що однією з найбільш прогресивних, на нашу думку, є модульно-рейтингова технологія навчання та контролю знань; рівень узагальнення та ступені абстрагування знань.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ - “Педагогічні основи організації професійного навчання бакалаврів з економіки і підприємництва” - конкретизовано поняття пов'язані з змістом і формами організації навчання бакалаврів на державному, науковому і практичному рівнях.

Згідно з положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. №65, бакалавр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, котрий на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані знання і уміння щодо узагальненого об'єкта праці, здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства. Конкретизація понять щодо змісту та організаційних форм професійного навчання на державному та науковому і практичному рівнях дозволяє стверджувати, що проблеми організації професійного навчання бакалаврів є важливими і перспективними у вищій школі України.

Порівняльний аналіз типових програм циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін для підготовки бакалаврів з економіки у фінансово-економічному коледжі та коледжах США показав, що між певними категоріями можна поставити знак рівності. З впровадженням ринкових відносин у нашій країні для наближення структури української навчальної програми бакалавра з економіки в галузі фінансів до західних аналогів можна зробити такі кроки: зменшити кількість дисциплін у навчальному плані шляхом наукового обґрунтування предметів; зменшити загальну кількість годин, які передбачено на вивчення економічної теорії і за рахунок цього поглибити вивчення спеціальних дисциплін. Упорядкування дидактичних методів навчання, удосконалення навчальних програм, методики викладання окремих дисциплін, застосування нових педагогічних технологій формує цілеспрямований розвиток розумових здібностей студентів, посилює у них інтерес до роботи, самостійності та творчості, що сприяє інтенсифікації навчального процесу у коледжі. З огляду на це, для експериментальної перевірки було запропоновано методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, робочу програму з “Статистики” в умовах модульно-рейтингової системи навчання та контролю рівня знань.

На цьому етапі дослідження розроблено схему “Зв'язок між кваліфікаційними вимогами і дисциплінами”, модель “Змісту підготовки бакалаврів з економіки і підприємництва за професійним спрямуванням “Фінанси” та методичні вказівки “Організація самостійної роботи студентів та завдання з курсу “Статистика” для студентів першого курсу”.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ - “Експериментальне дослідження проблеми організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах” - викладено результати впровадження нових технологій навчання - модульного, проблемно-модульного, активного навчання, ділових ігор та інших. Доведено, що змодельована та педагогічно організована навчально-пізнавальна, науково-дослідна, професійно-виробнича діяльність є ефективною формою підготовки студентів і забезпечує формування соціального та професійного досвіду.

Використовуючи математичні методи, в основі яких лежать властивості “золотого перетину”, та системну ентропію за формулою Шеннона, ми провели обрахунки для встановлення якості навчальних планів технікуму та діючого навчального плану коледжу і співвідношення між обсягом аудиторної та самостійної роботи студентів. Визначено три критерії оцінки при певному знайденому значенні ентропії: гармонійно складено структуру навчального плану; дизгармонійно складено структуру навчального плану; спостерігається байдужість структури навчального плану.

У розділі наведено розрахунки, які свідчать, що за встановленими критеріями спостерігається байдужість навчального плану технікуму та має місце гармонійність структури навчального плану коледжу. Отже, застосування розробленого навчального плану у навчальному процесі коледжу є об'єктивно обґрунтованим. Таким же методом визначено пропорції між аудиторними годинами та самостійною роботою студентів, які свідчать про необхідність збільшення годин на самостійну роботу студентів.

Експериментом було охоплено 600 студентів.

У дослідженні, на основі положень концепції В.П.Безпалька та врахування результатів експериментального навчання за модульно-рейтинговою системою визначено чотири рівні засвоєння знань: перший рівень - початкові знання, що відповідають завданням циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін; другий рівень - мінімальної компетентності, на якому продовжується вивчення попереднього циклу та впроваджуються дисципліни циклу фундаментальних; третій рівень - медіальної компетентності, що відповідає завданням професійно орієнтованих дисциплін; четвертий рівень - повної компетентності - відповідає реалізації спеціальних дисциплін. Виходячи на критерії розумового розвитку, за Л.С.Виготським, перший рівень називається рівнем актуального розвитку (РАР) - це запас сформованих знань, умінь, навичок на момент дослідження. Останній рівень називається зоною найближчого розвитку (ЗНР) - здатність студента до оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками.

З урахуванням викладених вище положень, ми здійснили експеримент в якому брали участь дві групи студентів - контрольна і експериментальна - протягом повного курсу навчання у коледжі (перший - четвертий курси). У контрольній групі навчання відбувалось за традиційною системою, а в експериментальній - за модульно-рейтинговою.

Проаналізувавши дані, отримані в результаті експерименту, можемо зробити висновок, що рівень знань зростає відповідно до рівня компетентності. Найбільший рівень знань відповідає повній компетентності. За нашими даними, таке зростання становить 22 % (ідеальний випадок - 25%) і, відносно попереднього рівня - на 4% більше, другого - на 6 %, рівня початкових знань - на 8%. Підтвердився висновок про ефективність застосованого модульно рейтингового методу навчання в експериментальній групі.

Для наочного зображення одержаних результатів побудуємо полігони розподілу студентів за чотирма визначеними рівнями знань(рис.1,2).



Рис.1. Полігон розподілу студентів контрольної групи за кількістю одержаних балів

На наступному етапі ми вважали за необхідне простежити зв'язок між рівнем повної компетентності та рівнем попереднім - рівнем медіальних знань, використовуючи статистичний метод оцінки щільності зв'язку між ознаками порядкової рангової шкали, тобто метод ранжування (розміщення ознаки за рангом від мінімальної до максимальної ознаки) та визначення коефіцієнту кореляції за формулою Спірмена.

На завершальному етапі експериментальної роботи визначено значення рівня научуваності, тобто співвідношення фактично засвоєних знань до загального обсягу цих знань, умінь. За Л.С.Виготським, головним критерієм научуваності є зона найближчого розвитку, тобто останній рівень засвоєння знань, який виражається у коефіцієнті інтелектуального потенціалу (КІП) - показнику научуваності. Визначений коефіцієнт кореляції між КІП і середнім балом успішності (за рейтингом) дорівнює 0,68. Визначення цих показників дає змогу прогнозувати, тобто виявити студентів з неповністю реалізованими здібностями, з високим і низьким потенціалом.



Рис.2. Полігон розподілу студентів експериментальної групи за кількістю одержаних балів

Отримані результати теоретичного аналізу проблеми, експериментальної роботи, що проводилась у фінансово-економічних коледжах, підтвердили основні положення висунутої гіпотези, що свідчить про виконання основних дослідницьких завдань.

ВИСНОВКИ

Проблема організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах має комплексний характер і торкається багатьох аспектів соціального і економічного життя суспільства.

Організація професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах є важливою ланкою системи вищої освіти. Її пріоритетність передбачає випереджувальний характер розвитку освіти, відкритість, безперервність, можливість вибору форм навчання, створення мережі альтернативних закладів освіти. Труднощі у розв'язанні цієї проблеми, поряд з іншими причинами зумовлені епізодичністю та безсистемністю її дослідження.

У дисертації обґрунтовані положення про те, що коледжі покликані відродити і зміцнити інтелектуальний потенціал України. В центрі уваги цих навчальних закладів має бути формування творчої особистості фахівців. За цих умов набуває особливої актуальності визначення шляхів її формування. Цей процес ґрунтується на інтеграції змісту, розвивальному та проблемному навчанні, саморозвитку, самопізнанні, що відображаються у певній системі принципів, умов організації навчання, форм і методів на основі оновленого змісту освіти.

Нами конкретизовано ряд категорій, пов'язаних з педагогічними технологіями, зокрема: освіта, вища освіта, професійна освіта, економічна освіта, навчання, процес навчання, навчальна діяльність, традиційне навчання, інноваційне навчання, програмоване, проблемне, модульне навчання та інші.

На основі узагальнення результатів вивчення історичних та організаційно-педагогічних аспектів професійного навчання бакалаврів з економіки нами сформульовано такі висновки: Створення в Україні коледжів - об'єктивно зумовлена реальність. Ці заклади стали важливою ланкою в системі освіти, головна мета якої полягає у здійсненні фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців.

Перевага нетрадиційного навчання як навчання з гарантованим досягненням запланованого результату навчального процесу.

На основі порівняльного аналізу типових програм циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін для підготовки бакалаврів з економіки у Львівському фінансово-економічному коледжі та коледжах США зроблено висновок про доцільність зменшення кількості дисциплін у навчальному плані для підготовки бакалаврів шляхом інтегрування їх змісту, а також зменшення загальної тижневої кількості аудиторних годин (до 24-26 год.). Поряд з цим актуалізується необхідність посилення уваги до самостійної роботи студентів.

Творче виконання державного замовлення Міністерства фінансів України та Положення “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, законодавчих, інструктивних і методичних матеріалів сприяє підвищенню якості підготовки бакалаврів. Експериментальна перевірка розробленої нами “Фреймової моделі змісту професійного навчання бакалаврів з економіки і підприємництва” довела її ефективність.

Впровадження нових технологій - модульного, проблемно-модульного навчання, ділових ігор та інших розглядається як змодельована та педагогічно організована навчально-пізнавальна, науково-дослідна, професійно-виробнича діяльність, спрямована на формування їх соціального та професійного досвіду. Використання ділових ігор у навчальному процесі відіграє важливу роль у формуванні особистості майбутнього спеціаліста, максимально наближає навчання до реальних виробничих умов, сприяє одержанню більш глибоких теоретичних знань. В ході дослідження розроблено та експериментально перевірено модель “Ділової гра у навчальному процесі фінансово-економічного коледжу”. Застосування модульно-рейтингового навчання та контролю знань студентів дозволяє скоротити навчальний курс на 30% , не зменшуючи його обсягу, без втрат повноти викладання і глибини засвоєння матеріалу. В результаті дослідження побудовано матрицю-алгоритм викладу професійних знань студентам фінансово-економічного коледжу. Виклад професійних знань відбувається у матричній формі. Підсистему рівнів знань відображає один вертикальний пласт матриці, який охоплює всі визначені рівні компетентності (знання, уміння, навички). Кожний елемент блок-матриці являє собою комплекс завдань навчання. Розроблено робочу програму з курсу “Статистика” в умовах модульної системи та критерії оцінювання знань у балах (за рейтингом).

З метою удосконалення навчально-виховного процесу нами здійснено дослідження рейтингу викладачів коледжу серед випускників, розроблено алгоритм визначення рейтингу популярності та індивідуального рейтингу викладачів. З урахуванням цього сформульовано висновок щодо рівня теоретичної і методичної підготовки кожного викладача та його впливу на навчально-виховний процес.

Удосконалення навчальних програм, методик викладання окремих дисциплін сприяє підвищенню ефективності навчального процесу у коледжі, впливає на формування цілеспрямованого розвитку розумових здібностей студентів, розвитку у них інтересу до майбутньої професійної діяльності.

Розроблено рекомендації з науково-методичного забезпечення організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд постановочних питань і пропозицій щодо необхідності науково обґрунтованої розробки нормативно-правової бази діяльності фінансово-економічного коледжу як закладу освіти нового типу; посилення уваги до якості професійного навчання бакалаврів; обґрунтування вимог до професійно-педагогічної майстерності викладачів коледжу.

Здійснене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання багатоаспектної проблеми організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах. Подальшого вивчення заслуговують такі проблеми: теоретико-методологічні й організаційно-педагогічні засади професійного навчання бакалаврів у нових соціально-економічних умовах, нові тенденції у розвитку економіки та фінансової системи, державного стандарту вищої освіти та його складових.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях

1.Беркита К.Ф., Бек В.Л. Статистика :Курс лекцій. - Київ. :УМК Мінфіну України.- 1996. - 183 с.(авторські - 83-97, 110-182).

2.Беркита К.Ф. Механізм засвоєння економічних знань - складова частина педагогічної технології підготовки випускників фінансово-економічних коледжів // Педагогіка і психологія професійної освіти. -1998. - № 2. - С.68-72.

3.Беркита К.Ф. Сучасні тенденції в підготовці бакалаврів у фінансово-економічних коледжах // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №2. - С.100-104.

4.Беркита К.Ф. Базова вища освіта як головна складова фахової підготовки молоді // Педагогіка і психологія. - 1998. - №3. - С.139-143.

5. Беркита К.Ф., Лозинська Н.Б. Соціально-психологічна та професійна адаптація студентів //Питання педагогіки середньої і вищої школи: Вісник Львівського університету. - Серія Педагогічна. - 1996. - Випуск 13. - С.42-46.

6.Беркита К.Ф., Лондар С.Л. Шляхи досягнення взаємовідповідності змісту економічної освіти бакалавра з економіки в Україні і за рубежем //Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. -С 237-243.

7. Berkita K., Lozinska N. Humanistyczne aspekty zawodowej adaptacji mlodziezy we wspotczesnych warunkach //Edukacja mlodego pokolenia polakow I ukraincow w kontekscie integracji europejskiej.- Lublin: Wydawnictwo UMCS. - 1988. - S.391-394.

8.Беркита К.Ф. Науково-методичне забезпечення організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах: Методичні рекомендації. - Київ :УМК Мінфіну України, 1997. -28с.

9.Беркита К.Ф. Нові підходи до підготовки бакалаврів з економіки та підприємництва //Матеріали науково-практичної конференції “Демократичні цінності українського виховання”. - Львів. - 1997.-С . 18-25.

10.Беркита К.Ф., Лозинська Н.Б. Гуманістичні аспекти проблеми адаптації молодих фахівців на виробництві в сучасних умовах // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Культура України, філософія та гуманітарна проблематика в навчальному процесі у вищій та середній технічній школі”. -Львів. - 1995. - С.61.

11. Беркита К.Ф. Науково-методичне забезпечення навчального процесу. Розробка рекомендацій // Тези виступів обласного методичного об'єднання вищих закладів освіти І-ІІ рівня акредитації. - Вишняни: Радгосп-технікум. - 1997. -С.15.

12. Беркита К.Ф., Лондар С.Л. Навчальна програма для визначення статистичних параметрів рівняння регресії в економетричних задачах // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Використання персональних ЕОМ у навчальному процесі вищих та середніх навчальних закладів”. - Львів: Львівський університет. - 1996. - С.72.

АНОТАЦІЇ

Беркита К.Ф. Організація професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 1999.

Захищається текст дисертації, основний зміст якої викладено у 12 наукових публікаціях. Робота присвячена дослідженню проблеми організації професійного навчання бакалаврів у фінансово-економічних коледжах.

У дисертації дидактично обґрунтовано організацію професійного навчання бакалавра, розроблено програму і методику організації самостійної роботи студентів в умовах модульно-рейтингового навчання, методичні рекомендації з науково-методичного забезпечення професійного навчання бакалаврів, доведено найдоцільніші варіанти їх реалізації на практиці.

Ключові слова: бакалавр з економіки, коледж, базова вища освіта, вища економічна освіта, ключові професії, професійна підготовка.

Беркита Е.Ф. Организация профессионального обучения бакалавров в финансово-экономических колледжах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1999.

Защищается текст дисертации, основное содержание которой изложено в 12-ти публикациях.

Работа посвящена исследованию проблемы организации профессионального обучения бакалавров в финансово-экономических колледжах.

Актуальность проблемы исследования обусловлена новыми тенденциями в развитии экономики, финансовой системы, повышением роли финансово-экономических колледжей в профессиональной подготовке бакалавров для осуществления новой финансовой политики государства.

В диссертации освещены теоретико-методологические положения реформирования системы высшего образования, которые состоят в усилении требований к обеспечению последовательности и взаимосвязи общего, профессионального и высшего образования, переходу к гибкой, динамичной многоуровневой системе подготовки специалистов. Обоснованные нами концептуальные положения могут быть реализованы при условии реализации основных принципов функционирования разноуровневого образования: последовательности и отбора содержания обучения, интегративного и опережающего подходов, системности, целосности и интегративности.

В работе проведен анализ теоретических основ подготовки бакалавров, изучен зарубежный опыт и отечественные тенденции подготовки бакалавров экономики и предпринимательской деятельности высшими учебными заведениями.

Изучено состояние подготовки студентов колледжа в современных экономических условиях.

Выявлены особенности организации профессионального обучения в финансово-экономических колледжах, которые обусловлены спецификой отрасли экономики и предпринимательской деятельности, а также возрастающими требованиями к работникам финансовой системы.

Творческое выполнение государственного заказа Министерства финансов Украины, законодательных, инструктивных и методических материалов способствуют повышению качества подготовки бакалавров. Экспериментальная проверка разработанной нами “Фреймовой модели содержания профессионального обучения бакалавров экономики и предпринимательства” доказала ее эффективность. Внедрение новых технологий - модульного, проблемно-модульного обучения, деловых игр, рассматривается нами как смоделированная и педагогически организованная учебно-познавательная, научно-исследовательская, профессионально-производственная деятельность, направленная на формирование социального и профессионального опыта.

В диссертации дидактически обоснована организация профессионального обучения бакалавров, разработаны методические рекомендации по научно-методическому обеспечению профессионального обучения бакалавров, программа по предмету “Статистика” в условиях модульно-рейтинговой системы обучения, методические рекомендации по организации самостоятельной работы студентов, доказана целесообразность и вариативность их реализации на практике.

Для исследования эффективности учебного процесса при внедрении новых педагогических технологий обучения ( модульно-рейтинговой системы обучения и контроля знаний, проведения занятий-деловых игр) были использованы методы теоретического анализа, изучение официальных документов по вопросам исследуемой проблемы, изучение и обобщение отечественного и зарубежного опыта по вопросам бакалаврской подготовки; методы наблюдения: анкетирование, беседы, тестирование, рейтинг, ранжирование, анализ учебно-методической документации.

Ключевые слова: бакалавр экономики, колледж, базовое высшее образование, высшее экономическое образование, ключевые профессии, профессиональная подготовка.

Berkyta K.F. The scheme of the organization of Professional Education of Bachelors in colleges of Economics and Finance. - Manuscript.

The dessertation on gainig the Candidate of Science (Pedagogy) Degree 13.00.04 - Theory and Methody of Professional Education. - Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999. The main idea of the thesis is introduced in 12 scientific articles. The work is devoted to the veseavching of the problem connected with the organization of professional education of Bachelors in colleges of Economics and Finance.

The organization of professional education of Bachelors is pointed out the dessertation. The programs and methods of organization of independent student`s work under module-rating technology is worked out here too.

Key words: Bachelor of scienee in economics, college, Higher Education, Higher education in Economies, key professions, professional training.

Размещено на Allbest.ru