Підготовка старшокласників до педагогічної професії вчителя фізики в багатопрофільному ліцеї

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 373.52:373.6

Підготовка старшокласників до педагогічної професії вчителя фізики в багатопрофільному ліцеї

13.00.01- теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кнорр Надія Валеріївна

Київ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті.

Захист відбудеться “____”_____________1999 р. о ______ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252053 м.Київ, вул. Артема, 52а.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (252053, Київ, вул. Артема, 52а).

Автореферат розісланий “_____” ___________ 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Легкий

учень сільський фізика

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Проблема підготовки педагогічних кадрів завжди була і залишається важливою і актуальною. Кардинальні соціально-економічні перетворення в країні обумовили нові вимоги як до системи освіти взагалі, так і до професійної підготовки педагогічних кадрів. Створення ринку праці вимагає сьогодні від молоді перш за все високого професіоналізму, творчості, максимального розкриття й використання внутрішнього потенціалу особистості. Потреба суспільства в діяльних, інтелектуально розвинених громадянах, негативні процеси, які мають місце у системі відтворення педагогічних кадрів, якісний підбір контингенту абітурієнтів вищих педагогічних навчальних закладів з числа найбільш підготовлених юнаків і дівчат, що виявили відповідні здібності та схильність до обраної спеціальності - все це обумовлює необхідність проведення ранньої профорієнтації молоді до педагогічної діяльності. Як свідчить аналіз наукових джерел та педагогічного досвіду, визначення можливостей для реалізації довузівської підготовки учнівської молоді сільської місцевості ще не стало предметом всебічного дослідження. В результаті повільного розвитку села, ігнорування матеріального стимулу педагогічної праці, через брак кваліфікованих кадрів, відсутність відповідної матеріально-технічної бази шкіл сільської місцевості, економічні труднощі різко обмежуються навчальні можливості допрофесійної підготовки сільських учнів. Значення досліджуваної проблеми на сучасному етапі також підкреслюється наявністю варіативних підходів до розвитку і визначення цільового або фахового напрямку обласних ліцеїв як системи роботи з обдарованою молоддю.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що окремі проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів піддавалася фундаментальним дослідженням. Сучасна педагогічна наука спрямована на пошук ефективних шляхів поетапної підготовки майбутніх вчителів у різних педагогічних системах. Зокрема, в працях Б.М.Андрієвського, І.А.Зязюна, О.В.Киричука, О.Г.Мороза, В.П.Погребняка, М.І.Шкіля, В.І.Шинкарука, М.Д.Ярмаченка та інших знайшло місце висвітлення питань удосконалення системи відтворення педагогічного складу, в тому числі й планування потреби у вчителях різного фаху. Проте, слід відмітити, що на сьогодні в Україні немає досконалих методик планування потреби в педагогічних кадрах. До того ж розв'язання цього питання ускладнюється ще й відсутністю повних та об'єктивних статистичних даних. Наступним етапом в системі професійної підготовки є визначення і враховування всього арсеналу зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на кількісну структуру кадрового складу вчителів, а також появу загальносвітніх навчальних закладів різних типів та форм власності. Дослідженню цього питання присвячені роботи Ю.К.Бабанського, І.Г.Єрмакова, В.Оконя, В.Ф.Паламарчук, П.І.Сікорського, М.М.Скаткіна та інших. Формування вчительських кадрів також коригується змінами, що відбуваються в змісті шкільної освіти. Її систематичне оновлення обумовлюється поступальним розвитком суспільства, необхідністю приведення її у відповідність із запитами часу. Залежність між змістом освіти й соціально-економічним розвитком суспільства стає особливо вагомим в умовах розбудови незалежної української держави. Про це свідчать, перш за все, роботи О.Г.Балла, В.В.Давидова, О.І.Ляшенка, В.М.Монахова, М.М.Поташника, О.Я.Савченко, Н.Ф.Тализіної. Крім цього, дослідження В.Л.Федяєвої, О.О.Медведенко, М.П.Легкого, О.М.Пехоти та інших авторів показують, що на формування чисельності вчителів безпосередньо впливає допрофесійна орієнтація учнів, стан і динаміка розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, їх матеріально-технічна база, відповідне педагогічне забезпечення.

При проведенні дослідження ми використали загальнотеоретичні підходи до організації діяльності різноманітних навчально-виховних закладів як педагогічних систем та основи психологічної теорії становлення особистості підлітка. Ці положення знайшли відображення в дослідженнях В.П.Беспалько, Л.Г.Вікторової, Н.В.Кузьміної; значний вклад у вивчення внутрішнього світу особистості, психологічних механізмів її регуляції внесли вчені: О.Г.Асмолов, П.Я.Гальперін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, Г.І.Щукіна. В сучасній філософії, психології, педагогіці є значний обсяг напрацювань з доцільності формування системи довузівської підготовки учнів. Ця проблема розглядається в працях Є.П.Білозерцева, Н.В.Тализіної, С.М.Чистякової та інших. У вітчизняній педагогіці та психології накопичений багатий досвід у галузі теорії професійного самовизначення. Вимоги до знань, умінь та навичок випускників педагогічних навчальних закладів логічно випливають з наукових розробок сучасних авторів (Ю.З.Гільбух, М.С.Лейтес, К.К.Платонов, В.Г.Разумовський, Б.М.Платонов). Різні аспекти загальнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів фізики досить ґрунтовно висвітлюються такими авторами, як О.І.Бугайов, С.У.Гончаренко, Є.В.Коршак, О.В.Сергєєв та інші. Особливістю названих досліджень є посилена увага до особистісних аспектів професійного самовизначення учнів, використання розробленої Р.Бернсом “Я-концепції” розвитку особистості. Але в роботах зазначених дослідників приділяється недостатня увага важливості інтеграції психолого-педагогічних і методичних зусиль на довузівському етапі підготовки майбутніх вчителів. Залишається відкритою проблема інтегрованої допрофесійної підготовки майбутніх вчителів фізики в умовах навчально-виховних закладах нового типу (ліцеї, гімназії, колегіуми), які працюють з молоддю сільської місцевості.

Розв'язання зазначеної проблеми має науково-практичне значення для подальшої розробки теорії формування системи довузівської професійної освіти з урахуванням не лише психофізіологічних або генетичних особливостей учнів, а й історичним етапом розвитку суспільства, географічним місцезнаходженням та етнічними традиціями реґіону. Актуальною є також проблема створення ефективної системи інтегрованої підготовки сільської молоді до свідомого вибору майбутньої професії вчителя фізики. Численні праці з цієї теми свідчать про те, що проблема належить до числа пріоритетних в педагогічній науці. Проте, аналіз педагогічної науки та практики cвідчить, що обрана тема ще не стала предметом цілісного, всебічного наукового дослідження.

Враховуючи актуальність, недостатню розробку і практичне значення проблеми підготовки сільської молоді до професії вчителя фізики в сучасних умовах, була визначена тема дисертаційного дослідження: "Підготовка старшокласників до педагогічної професії вчителя фізики в багатопрофільному ліцеї."

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Обрана тема входить до тематичного плану наукової роботи Херсонського педагогічного університету за напрямом "Роль опорних шкіл у підготовці майбутніх вчителів”.

Об'єкт дослідження - процес підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови підготовки учнів сільської місцевості до свідомого вибору професії вчителя фізики в умовах багатопрофільного ліцею.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та дослідно-експериментальній перевірці педагогічної системи інтегрованої підготовки здібних і обдарованих учнів сільської місцевості до професії вчителя фізики в рамках багатопрофільного ліцею.

З урахуваням мети були визначені такі завдання дослідження:

на основі аналізу теорії і практики даної проблеми визначити концептуальні засади і основні напрямки дослідження;

розробити методику поетапного відбору учнів сільської місцевості, здібних до навчання в ліцеї та схильних до професії вчителя фізики;

обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну систему і дидактично-методичне забезпечення реалізації інтегрованої підготовки учнів сільської місцевості до свідомого вибору професії вчителя фізики на базі багатопрофільного ліцею;

за результатами дослідження розробити методичні рекомендації щодо підготовки старшокласників до фахової педагогічної діяльності.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про взаємообумовленість розвитку обдарованої особистості та суспільства, концепція єдності свідомості й діяльності, закони і принципи загальнонаукового пізнання, а саме: єдності теорії і практики у вивченні педагогічних явищ, саморозвитку і самовизначення здібної особистості, критерії системного аналізу організаційно-педагогічних умов, психолого-педагогічні тенденції створення нової системи освіти в Україні.

Для розв'язання визначених завдань використовувався комплекс методів дослідження:

теоретичні - порівняльний аналіз шкільних навчальних планів і програм, системний аналіз шкільної документації, теоретичне моделювання, систематизація і узагальнення;

емпіричні - анкетування, спостереження, бесіди, інтерв'ю, тестування, оцінювання і самооцінювання; контрольні зрізи знань учнів; констатуючий і формуючий педагогічні експерименти; кореляційний аналіз і математична обробка даних; педагогічна експертиза.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 1994-1999р.р. у кілька етапів.

І. Діагностично-модулюючий (1994-1996р.р.):

вивчення теорії і практики проблеми у психолого-педагогічній і спеціальній літературі, аналіз досвіду роботи;

створення гіпотетичної моделі інтегрованої довузівської підготовки учнів сільської місцевості у багатопрофільному ліцеї до свідомого вибору професії вчителя фізики;

визначення концептуальних положень і методики проведення експерименту;

окреслення змісту спецкурсів, спрямованих на оволодіння старшокласниками знаннями, вміннями та навичками, які необхідні для майбутньої професійної діяльності;

розробка механізму психолого-педагогічного моніторингу;

відбір методів дослідження.

ІІ. Організаційно-практичний (1996-1998р.р.):

реалізація структурно-функціональної моделі довузівської підготовки ліцеїстів;

здійснення психолого-педагогічної корекції.

ІІІ. Аналітико-узагальнюючий (1998-1999р.р.):

аналіз результатів експерименту, внесення при необхідності корекції;

підтвердження підсумків експерименту.

Різними видами дослідження було охоплено 989 учнів і 40 вчителів ліцеїв, 300 студентів і 70 викладачів педагогічних університетів. Для проведення педагогічного експерименту було створено експериментальні класи природничо-математичного профілю, з яких були відібрані 3 експериментальні та 3 контрольні групи. Результати експерименту супроводжувались фіксацією якісних і кількісних параметрів, статистичним та експертним опрацюванням отриманих даних.

Наукова новизна роботи полягає в розробці: механізму поетапного відбору учнів, здібних до навчання в ліцеї та схильних до педагогічної діяльності; теоретично і експериментально обґрунтованої структурно-функціональної моделі педагогічної системи інтегрованої підготовки молоді сільської місцевості в умовах багатопрофільного ліцею до свідомого вибору професії вчителя фізики, заснованої на змістовному та структурному поєднанні загальнопедагогічного і спеціального її компонентів та реальних міжпредметних зв'язках дисциплін природничо-математичного циклу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що:

з'ясовано місце багатопрофільного ліцею в системі довузівської підготовки учнів сільської місцевості до вибору педагогічної професії;

розроблені методи і створена відповідна система рекомендацій з реалізації інтегрованої довузівської підготовки майбутніх вчителів фізики;

створені спецкурси “Людинознавство” і “Основи теорії розв'язування фізичних задач”, які сприяють розвитку інтелектуальної бази старшокласників і підвищенню ефективності їх підготовки до навчання у вищих педагогічних навчальних закладах.

Основні положення, результати і висновки проведеного дослідження можуть бути корисними для реґіональних ліцеїв та інших навчальних закладів, що працюють з молоддю сільської місцевості. Розроблений дидактично-методичний комплекс можна використовувати у навчальному процесі ліцеїв та інших навчальних закладах нового типу.

Вірогідність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечені методологічним узагальненням вихідних положень наукового пошуку; відповідністю методів дослідження його об'єкту, предмету, меті й завданням; реалізацією комплексної методики, яка відповідає завданням дослідження; достатньою кількістю учасників навчально-виховного процесу, які брали участь в експерименті; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних; результативністю підготовки старшокласників до свідомого вибору професії вчителя фізики.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися у процесі експериментального навчання старшокласників Херсонського обласного ліцею (1993-1999р.р.). Основні ідеї роботи, завдання, зміст і методика дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки та методики викладання фізики Херсонського педагогічного державного університету (1994-1998р.р.). Про одержані результати повідомлялося у виступах дисертантки на Всеукраїнських наукових конференціях у м.Миколаїві (1995р.), м.Ялті (1996р.), м.Херсоні (1997р., 1998р.), м.Одесі (1997р.), м.Києві (1998р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 12 статтях, з яких 7 у провідних фахових виданнях, затверджених в ВАК України. Дисертантом розроблено навчальний посібник для старшокласників ліцеїв.

Структура дисертації. Дисертація обумовлена логікою дослідження, його завданнями і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (195 джерел), 19 додатків. Зміст викладено на 180 сторінках машинописного тексту, містить 13 таблиць, 10 схем, 5 діаграм, 3 малюнки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначається мета і завдання, предмет і об'єкт, методологічна основа і методи дослідження; розкрита наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, підкреслюється особистий внесок дисертанта; сформульовані положення, що виносяться на захист.

У першому розділі дисертації “Підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії як соціально-педагогічна проблема” аналізується стан проблеми в психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці. Окреслені завдання досліджувалися з різних сторін: можливості застосування системного підходу; умов організації процесу допрофесійної підготовки старшокласників; розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів; шляхів удосконалення довузівської підготовки; фундаментальності фахової підготовки. Аналіз практики підготовки майбутніх вчителів фізики, досвід педагогів-новаторів (М.П.Гузик, В.Ф.Шаталов, М.М.Палтишев) показує, що існуючі протиріччя в механізмі підготовки майбутніх вчителів викликані багатьма причинами. Однією з них є невисока ефективність етапу довузівської підготовки старшокласників як складової системи відтворення педагогічних кадрів. Внаслідок неякісної профорієнтації та низького рівня профадаптаційної роботи у частини випускників загальноосвітніх навчальних закладів, особливо з сільської місцевості, складається байдуже, часом негативне уявлення про педагогічної професії. У порівнянні з містом, більшість сільськіх шкіл мають нижчий рівень матеріально-технічного і дидактичного забезпечення, менш кваліфіковані педагогічні кадри, що впливає на якість підготовки майбутніх абітурієнтів вищих педагогічних навчальних закладів. На сьогодні виникла необхідність спільної роботи загальноосвітних навчальних закладів, педагогічних університетів та органів освіти при підготовці кадрів, які в силу певних чинників - звичні умови життя, родинні зв'язки, наявність житла - могли б поїхати за призначеннями в сільську місцевість і залишитись там працювати вчителями. Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми є створення регіональних багатопрофільних ліцеїв для молоді сільської місцевості, пріоритетними завданнями яких має бути збереження і розвиток інтелектуального потенціалу села і забезпечення його кваліфікованими педагогічними кадрами.

На основі аналізу розкрито поняття допрофесійної підготовки як педагогічної системи, з одного боку, а з другого, як комплексу умов та дій, що забезпечують оволодіння учнями професійно необхідною системою знань, практичних вмінь та навичок. Тому, для аналізу складних педагогічних об'єктів системи довузівської підготовки на базі багатопрофільного ліцею ми використали загальну теорію систем, системно-комплексний та матричний підхід. Відповідно до цього були визначені компоненти - профвідбір, профорієнтація і профадаптація, характеристики цієї системи. Було встановлено, що попередній профвідбір учнів доцільно проводити з урахуванням професіограми вчителя фізики, а профорієнтацію розглядати як комплекс заходів, що спрямовані на надання допомоги підліткам у виборі майбутньої професії, одночасно реалізовуючи елементи профадаптації під час навчання і проживання старшокласників у багатопрофільному ліцеї пансіонного типу.

Проведено порівняння теорії та досвіду реалізації допрофесійної підготовки в умовах різних типів загальноосвітніх навчальних закладів окремих реґіонів України. Аналіз педагогічної практики показав, що існуючі системи довузівської підготовки до педагогічної професії суттєво не відрізняються, мають приблизно однакові зміст і структуру. З'ясовано, що до основних недоліків діяльності закладів, де здійснюється така підготовка, відносяться: перевантаження учнів, відокремленість загальнопедагогічної та фахової підготовки, недостатня увага особистісному розвитку підлітків. З метою виявлення ефективної організації допрофесійної підготовки старшокласників сільської місцевості та виявлення організаційно-педагогічних умов її функціонування, була проаналізована профорієнтаційна робота цих загальноосвітніх навчальних закладів. Під час дослідження ми встановили, що лише при здійсненні інтегрованого підходу можна досягти цілісності й фундаментальності допрофесійної підготовки старшокласників.

Проблема підготовки старшокласників до свідомого вибору педагогічної професії є багатоаспектною і охоплює велике коло питань, класифікація яких дає змогу з'ясувати засади, що впливають на ефективність результатів довузівської підготовки. На основі аналізу встановлено коло чинників, що впливають на свідомість вибору майбутньої професії та визначили комплекс умов, що сприяють отриманню попередньої фахової підготовки. Розглянуто професійно-кваліфікаційні вимоги до підготовки сучасного вчителя фізики, а також можливості її реалізації. Виходячи із сучасного соціального замовлення суспільства і професіограми вчителя фізики в ліцеї забезпечується комплекс організаційно-педагогічних умов, які дозволяють реалізовувати належну профорієнтаційну роботу. На основі системно-діяльнісного підходу, змістовної і структурної інтеграції загальнопедагогічного та спеціального компонентів підготовки в дисертації обґрунтовується система допрофесійної підготовки старшокласників-ліцеїстів, основними процесами якої є:

Відбір учнів;

Створення комплексу організаційно-педагогічних умов;

Проведення профорієнтаційної та профадаптаційної роботи.

Попередній відбір учнів проводився за такими критеріями: рівень розвитку та структура інтелекту; характеріологічні якості та ціннісні орієнтації підлітка; мотивація діяльності; рівень навичок навчальної діяльності; професійна спрямованість; стан здоров'я. До умов, що забезпечували ефективність підготовки були включені: матеріально-технічна база ліцею; організація навчання; культурно-побутовий комплекс; психологічний мікроклімат в педагогічному та учнівському колективах; педагогічна технологія; контингент учнів. Профорієнтаційна робота включала: поглиблине вивчення фахових предметів; гуртки, факультативи, спецкурси; предметні олімпіади, конкурси, турніри; самоосвіту і самовиховання; психологічні тренінги; години спілкування та інші виховні заходи.

Таким чином, підвищення ефективності довузівської підготовки майбутніх вчителів фізики з числа учнів сільської місцевості може бути досягнуто лише на системних засадах, що потребують розгляду проблеми на таких рівнях:

соціально-педагогічному, що передбачає визначення орієнтації в глобальних, стратегічних і конкретних цілях підготовки старшокласників і забезпечення відповідного до них змісту. На цьому рівні здійснюється педагогічна інтерпретація державно-суспільного замовлення, що досягається завдяки реалізації певної моделі (особистісної і діяльної) майбутнього фахівця;

організаційно-педагогічному, який окреслює принципи організації та найбільш ефективні форми і методи навчання і виховання учнівської молоді сільської місцевості. На цьому рівні глобальна мета трансформується в систему проміжних цілей, що відповідають певним етапам допрофесійної підготовки;

конкретно-педагогічному, де конкретизується дієвість обраних педагогічних засобів у реальних умовах навчання. При цьому важливим напрямком підвищення ефективності системи допрофесійної підготовки є вдосконалення професійної майстерності вчителів ліцею та розвиток природних здібностей учнів.

У другому розділі “Система підготовки старшокласників до вибору професії вчителя фізики в багатопрофільному ліцеї” розкрито шляхи, якими здійснювалася реалізація структурно-функціональної моделі системи допрофесійної підготовки старшокласників. По-перше, враховуючи мету підготовки, запропоновано систему поетапного відбору учнів сільської місцевості, які мають здібності до навчання в ліцеї і схильні до педагогічної діяльності. На першому етапі виявляються розумові здібності й характеріологічні особливості учнів, рівень розвитку їх загальнонавчальних навичок. На другому етапі з'ясовуються організаційні та комунікативні здібності старшокласників, мотивація їх діяльності. На останньому етапі встановлюється наявність спеціальних (фахових) здібностей учнів. Весь процес отримання констатуючих даних проводиться протягом року (8 клас) і супроводжується фіксацією отриманих результатів у психолого-педагогічних щоденниках учнів. Потім, протягом навчання у 9-11 класах, ці результати перевіряються і уточнюються (проміжні та формуючі зрізи).

Для підлітків, які потрапляють у групу допрофесійної підготовки, створюються належні соціально-організаційні та психолого-педагогічні умови: відповідна матеріально-технічна і дидактична база ліцею, режим життєдіяльності учнів, що відповідає фізіологічним та гігієнічним вимогам, педагогічно доцільний розклад занять, довкілля (зв'язки з вищими навчальними закладами, іншими освітніми установами), стратегія (зміст і структура) допрофесійної підготовки, педагогічна технологія (форми, засоби, прийоми), психологічний мікроклімат у педагогічному та учнівському колективах.

На основі створених умов і у відповідності до цілей підготовки (професіограми вчителя фізики) здійснювалася профорієнтаційна робота, яка охоплювала весь навчально-виховний процес ліцею і включала елементи профадаптації. Вона проводилась під час навчальних і позанавчальних занять, виховних заходів, годин спілкування, а також включала вивчення старшокласниками створених спецкурсів: “Людинознавство”, “Вступ до педагогічної професії”, “Основи теорії розв'язання фізичних задач”. Реалізація навчально-пізнавальної діяльності учнів здійснювалася на основі цілісного і взаємопов'язаного застосування загальнодидактичних і специфічних (пріоритетності професійної спрямованості та фундаментальної підготовки) закономірностей і принципів навчання, креативного підходу до розв'язування різноманітних завдань. В результаті відповідним чином побудованої діяльності старшокласники набували професійно необхідні знання, вміння та навички. Педагогічний процес в багатопрофільному ліцеї має певні специфічні особливості, тому автором та її колегами, у відповідності до теорії дидактичної інтеграції, перероблена структура викладання предметів природничого циклу, створена належна дидактична база (сценарії уроків, картки з різноступеневими завданнями, методичні розробки, зміст спецкурсів).

Метою педагогічного експерименту була перевірка ефективності та результативності розробленої системи допрофесійної підготовки старшокласників. Методика проведення експерименту передбачала цілу гаму методів: пряме та опосередковане спостереження, анкетування і тестування, самооцінка і самоаналіз, ранжування, групова педагогічна експертиза, вивчення шкільної документації. Експеримент проводився протягом 1995-1999 років і охоплював понад 900 ліцеїстів, 30 вчителів ліцею і 50 викладачів вищих навчальних закладів. Основною базою формуючого експерименту був Херсонський обласний ліцей для здібної і обдарованої молоді сільської місцевості. Експериментальна робота була розподілена на три етапи і передбачала виявлення таких взаємопов'язаних питань.

Перший, організаційний етап: ставлення викладачів вищих педагогічних навчальних закладів до реальної сформованості загальних, психолого-педагогічних та спеціально-предметних знань і вмінь студентів, які закінчили школи у сільській місцевості; адаптація старшокласників до процесу засвоєння змісту освіти у багатопрофільному ліцеї; виявлення змісту, організації і основних напрямів роботи педагогічного колективу ліцею щодо реалізації мети експериментальної діяльності.

Другий, пошуково-дослідницький етап: відбір учнів, здібних до навчання у ліцеї та схильних до педагогічної професії; дослідження попередньої професійної спрямованості та ціннісних орієнтацій учнів; здійснення інтегрованої загальнопедагогічної і спеціальної підготовки майбутніх вчителів фізики, ієрархічно побудованої згідно з цілями підготовки, які визначаються результатами навчально-виховного процесу в ліцеї і моделлю випускника ліцею.

Третій, підсумково-аналітичний етап: підведення підсумків і проведення аналізу результатів експерименту; відпрацювання конкретних практичних рекомендацій щодо застосування розглянутої системи довузівської підготовки учнів сільської місцевості в умовах багатопрофільного ліцею до свідомого вибору професії вчителя фізики.

У відповідності до цілей експерименту були визначені критерії підготовки старшокласників до вибору професії вчителя фізики. Це: рівень якості психолого-педагогічних та спеціальних знань (теоретичний компонент); рівень розвитку фахових здібностей (особистісний компонент).

Під час проведення експерименту проаналізовано динаміку росту (у відсотках) психолого-педагогічних і фахових знань учнів експериментальних груп у порівнянні з контрольними (див. рис. 1).

Перший зріз знань (констатуючий) проводився при вступі учнів до ліцею, другий (проміжний) - через півтора року навчання, третій (формуючий) зріз проводився перед випуском учнів з ліцею. Ці дані свідчать, що якість психолого-педагогічних знань та рівень засвоєння профільних предметів учнів експериментальних груп за час проведення експерименту значно зросла (від 32% до 78% та від 60% до 97% відповідно). Це на 48% більше відповідних показників у контрольних групах.

Дані формуючого зрізу відрізняються від констатуючого на 28 балів для учнів експериментальних груп і на 25 балів для контрольних.

Таблиця 1 Результати розвитку професійних якостей учнів

З цих даних можна бачити, що професійні якості учнів експериментальних груп зросли на 44%, тоді як в контрольних групах ці якості зросли лише на 21%.

В експерименті було також з'ясовано питання відповідності значимості вибору старшокласниками майбутньої професії рівню їх довузівської підготовки: за час проведення експерименту вона зросла від 45% до 90%. Встановлено, що після проведення відповідної профорієнтаційної роботи значно зріс (на 35%) ступінь підготовленості учнів ліцею до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад. Все це разом свідчить про здійснення старшокласниками свідомого вибору майбутньої професії.

Для перевірки отриманих результатів щодо змісту і структури системи допрофесійної підготовки була застосована групова педагогічна експертиза, підсумки якої дають можливість підтвердити педагогічну доцільність створеної автором системи допрофесійної підготовки старшокласників в умовах багатопрофільного ліцею.

У висновках стисло характеризуються основні результати проведеного дослідження, визначаються перспективи подальшої роботи. Отримані результати підтвердили гіпотезу і дозволили зробити такі висновки:

Рівень існуючої системи допрофесійної підготовки учнів сільської місцевості до вибору педагогічної професії не задовольняє сучасним вимогам. Головними причинами такого становища є: соціально-економічні умови життєдіяльності села; недостатний рівень фахової майстерності вчителів сільської місцевості; незадовільний стан профорієнтаційної роботи.

Аналіз філософсько-методологічних і психолого-педагогічних джерел дав можливість розглянути проблему дослідження з позицій системно-діяльнісного підходу в особистісно-процесуальному аспекті і на цій основі розробити структурно-функціональну модель довузівської підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії в умовах багатопрофільного ліцею. Вона базується на сучасному соціальному замовленні суспільства і професіограмі вчителя фізики і враховує створення відповідних організаційно-педагогічних умов.

Підготовка старшокласників до свідомого вибору професії є процесом становлення особистості підлітка і тому повинна розглядатися як складова частина цього процесу, тобто профорієнтаційна робота є складовою частиною єдиного навчально-виховного процесу ліцею і охоплює всі сторони ліцейського життя.

Для підвищення фахової підготовки учнів зазначеної категорії необхідно і доцільно здійснювати змістовну і структурну інтеграцію загальнопедагогічного і спеціального компонентів підготовки, а також впроваджувати інтегрований підхід при викладанні навчальних предметів природничого циклу. Все це дозволяє створити в учнів цілісне й системне уявлення про оточуючий світ, розкрити їх природний потенціал і підвищити їх загальні, соціальні й професійні здібності, цілеспрямовано формувати початкові професійні знання, вміння та навички.

Ефективність підготовки забезпечується завдяки використанню активних методів навчання в умовах раціонального поєднання традиційних форм з елементами новітніх педагогічних технологій (модульно-блочної системи навчання, різноступеневих завдань, рейтингу, навчальних тренінгів, дидактичних ігор), а також поступовим збільшенням обсягу самостійної роботи, обов'язкового залучення учнів до творчих видів діяльності (фахових конкурсів, турнірів, олімпіад).

Для реалізації попереднього профвідбору учнів та індивідуального підходу під час довузівської підготовки необхідно впроваджувати механізм, що дозволяє поетапно виявляти здібності й нахили підлітків, а саме: 1 етап - характеріологічні особливості, розумові та загальнонавчальні здібності; 2 етап - мотивацію діяльності та загальнопедагогічні здібності; 3 етап - спеціальні здібності.

Запровадження розроблених спецкурсів впливає на систему підготовки на рівні цілей і змісту навчання: введення нового для системи середньої освіти матеріалу - основ психології та педагогіки, методики проведення наукових досліджень і розв'язання різноманітних задач, що сприятиме набуттю старшокласниками професійно необхідних знань, умінь і навичок.

У додатках наведено: тести та анкети для профвідбору учнів, контрольні роботи з фізики, анкети для педагогічної експертизи, навчальний план експериментальних класів.

Таким чином, проведене дослідження збагачує загальнопедагогічний підхід до вдосконалення систем допрофесійної підготовки старшокласників. Його впровадження у практику забезпечує надання реальних можливостей учням сільської місцевості отримати необхідну довузівську підготовку. Одержані результати підтвердили доцільність і ефективність інтегрованої підготовки майбутніх вчителів фізики, спрямованої на отримання учнями цілісної системи професійно необхідних знань, умінь і навичок.

Слід зазначити, що в роботі залишається ряд відкритих для подальшого дослідження питань, оскільки розглянуті аспекти проблеми не вичерпують усіх її сторін. Зокрема, це такі питання:

з'ясування рівня впливу комплексу зовнішніх чинників на систему підготовки старшокласників з числа учнів сільської місцевості в умовах багатопрофільного ліцею;

детальна розробка педагогічної технології підготовки;

встановлення специфіки підготовки майбутніх вчителів інших спеціальностей.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Підготовка педагогічних кадрів для сільської місцевості як складова частина відродження інтелігенції України. // Рідна школа. - 1999. № 8. - С. 112-115.

2. Система внутрішкільного управління в багатопрофільному ліцеї. // Проблеми освіти: Наук.-метод. збірник наукових праць. Вип. 13.- К.: ІЗМН, 1998.- С. 173-178.

3. Психологічний аспект підготовки майбутнього вчителя. // Метода: Зб. наук.-метод. праць ХДПУ. Вип. 9 - Херсон, 1999. - С. 41-45.

4. Підготовка старшокласників до вибору педагогічної професії в умовах багатопрофільного ліцею. // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НДПУ імені М.П.Драгоманова. Ч. YI. - К.: ІЗМН, 1998.- С. 71-77.

5. Інтегроване вивчення фізики в класах природничого профілю. // Фізика та астрономія в школі. - 1999.- № 1. - С. 2-5.

6. Застосування багатобальної системи оцінювання знань учнів на уроках фізики. // Фізика та астрономія в школі. - 1998. - № 2.- С. 11-13.

7. Систематизація знань учнів з теми “Фізика атома і атомного ядра”. // Фізика та астрономія в школі. - 1998.- № 4. - С. 33-36.

8. Кнорр Н.В., Зорька О.В. Проблеми підготовки старшокласників до фізико-математичних олімпіад. // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НДПУ імені М.П.Драгоманова. Ч. III. - К.: ІЗМН, 1998.- С. 64-68.

9. Застосування інтерактивних методів при викладанні шкільної фізики. // Педагогічні науки: Зб. наук. праць ХДПІ імені Н.К. Крупської. Вип. 4. - Херсон, 1998. - С. 108-113.

10. Основи теорії розв'язування фізичних задач: Навч. посібник. -Херсон: Айлант, 1998. - 82 с.

11. Система відбору сільських школярів, схильних до педагогічної професії. // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних праць ХДПІ.- К.-Херсон, 1997.- С. 87-90.

12. Застосування визначеного інтегралу при розв'язуванні фізичних задач. // Фізика. Проблеми навчання. - 1997. - № 2. - С. 37-39.

13. Рейтингова система оцінки знань учнів з фізики (З досвіду роботи вчителя фізики Кнорр Н.В.) - Херсон: Айлант, 1998. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru