Управління пізнавальною діяльністю учнів старших класів загальноосвітніх шкіл (за матеріалами вивчення гуманітарних дисциплін)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Ястребова Валентина Яківна

УДК 37.026:37.015

УПРАВЛІННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН)

13.00.01- теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ 1998р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному університеті.

Науковий керівник: ПРИХОДЬКО Микола Ілліч, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри управління і соціальної педагогіки Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти: ЗЯЗЮН Іван Андрійович, доктор філософських наук, професор, академік АПН України, директор Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України;
ОСТРОВЕРХОВА Надія Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України.

Провідна організація - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, кафедра педагогіки, м. Одеса.

Захист відбудеться “11” грудня 1998 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (252014, м.Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий “10” листопада 1998 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради професор М.П. Легкий.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Об'єктивна необхідність розробки проблеми управління пізнавальною діяльністю старшокласників у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу зумовлена стратегічною метою розвитку системи освіти в Україні, яка визначена державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)”, потребою постійного духовного самовдосконалення особистості в умовах демократичного та гуманного суспільства, зорієнтованого на високі загальнолюдські цінності. Важливість наукової розробки цієї проблеми визначається також відсутністю наукових досліджень, самостійним предметом яких є проблема управління пізнавальною діяльністю учнів старших класів загальноосвітніх шкіл у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу, а також потребами педагогічної практики, у якій не знаходять реалізації як загальна теорія управління, так і загальна теорія пізнавальної діяльності та пізнавальних процесів, що позначається на продуктивності діяльності як учнів, так і вчителів. Суть проблеми запропонованого дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та практичній апробації принципів, способів, прийомів управління пізнавальною діяльністю старшокласників у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу на концептуальних засадах системно-суб'єктного, діяльнісного та аксіологічного підходів, визначенні системної сукупності умов, які забезпечать розвиток духовної сфери особистості у гуманітарно-освітньому процесі.

Управління пізнавальною діяльністю учнів є однією з найскладніших проблем педагогіки та педагогічної психології. Цій проблемі присвячені як теоретичні, так і практичні дослідження провідних вчених та практиків: Ю.К.Бабанського, Л.І.Божович, В.В.Давидова, І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, В.І.Лозової, С.Л.Рубінштейна, Н.Ф.Тализіної, Г.І.Щукіної та ін. Водночас із загальними дослідженнями пізнавальної діяльності велика увага приділяється дидактичному забезпеченню управління процесом навчання (В.І.Бондар), гуманітаризації навчально-виховного процесу (С.У.Гончаренко), мотивації навчання (М.І.Алексєєва), активізації пізнавальної діяльності (В.Ф.Паламарчук, П.І.Підкасистий, І.Т.Федоренко), особистісно-орієнтованому навчанню (І.С.Якиманська). Організація навчально-виховного процесу на засадах системно-суб'єктного підходу, структура та компоненти пізнавальної діяльності, форми організації пізнавальної діяльності стали об'єктом дослідженнь Є.П.Білозерцева, О.В.Киричука, Б.С.Кобзаря, В.І.Лугового, Є.І.Машбиця, Н.Г.Ничкало та ін. Тенденція до розгляду управління пізнавальною діяльністю учнів як виконання та удосконалення функцій суб'єктів педагогічного процесу має місце у працях В.П.Безпалька, Г.О.Богданової, О.В. Бугрія, Ю.А.Конаржевського, М.І.Приходька, О.Я.Савченко та інших.

Цiннiсть вищезазначених дослiджень полягає в тому, що вони орієнтують на суб'єктнiсть пiзнавальної дiяльностi учнiв, розглядають дiалектичну взаємодiю зовнiшнiх та внутрiшнiх факторiв у процесi навчання, виділяють такi ознаки суб'єкта пiзнання, як сформованiсть пiзнавальних потреб, мотивiв, iнтересiв, усвiдомлення; пропонують засоби управлiння, що забезпечують активнiсть пiзнавальної дiяльностi школярiв, сприяють оволодінню соцiальними, дидактичними та психологiчними методами управлiння.

Вивчення теоретичних джерел та практичного досвiду висвiтлює проблему, яка в аспектi гуманiтаризацii освiти, визнання учня суб'єктом пiзнавальної дiяльностi набуває особливої актуальностi: накопиченi теоретичнi здобутки педагогiчної науки в управлiннi пiзнавальною дiяльнiстю школярiв не охоплюють специфiки пiзнавальної дiяльностi у вивченнi гуманiтарних дисциплiн.

Вибiр теми дисертацiї “Управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв старших класiв загальноосвiтнiх шкiл (за матерiалами вивчення гуманiтарних дисциплін)” зумовлений необхiднiстю вирiшення однiєї з актуальних проблем освiти в Українi - пiднесення рiвня управлiнської дiяльностi педагогiв i пiзнавальної дiяльностi учнiв, мотивацiї та якостi знань з предметiв гуманiтарних наук як чинникiв розвитку духовної сфери особистостi.

Обраний напрямок дослідження зв'язаний з планом науково-дослідницької роботи факультету соціальної педагогіки і психології Запорізького державного університету, а також галузевою програмою “Управління сучасним навчально-освітнім закладом”.

Мета дослiдження: визначити особливості управління пізнавальною діяльністю учнів старших класів у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу, теоретично обгрунтувати його змістовно-функціональні компоненти та експериментально перевірити педагогічні умови, методи та засоби застосування сучасних педагогічних технологій у гуманітарно-освітньому процесі.

Вiдповiдно до мети дослiдження були визначенi такi завдання:

1. Визначити об“єкт, предмет, критерiї та показники продуктивностi та оптимальностi управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплiн.

2. Теоретично обгрунтувати та експериментально перевiрити механiзми пiзнавальної дiяльностi та фактори, що впливають на її продуктивнiсть та оптимальнiсть.

3. Розробити дiагностичний iнструментарiй монiторингу пiзнавальної дiяльностi учнiв.

4. Окреслити способи та прийоми управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв у процесi вивчення предметів гуманiтарного циклу.

5. Пiдготувати рекомендацiї для керiвникiв та вчителiв загальноосвiтнiх шкiл щодо вдосконалення процесу управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у гуманiтарно-освітньому процесі.

Наукова новизна дослiдження полягає в теоретичному обгрунтуваннi i конкретизацiї сутностi мети, змiсту, структури понять “об'єкт та предмет”, “продукт та результат”, “оптимiзуючi фактори та прийоми” управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв у галузі гуманітарної освіти; вперше подано діагностичний інструментарій моніторингу продуктивності пізнавальної діяльності учнів старших класів у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу; дістало подальший розвиток вивчення змісту та основних умов діяльності вчителя у здійсненні управлінських функцій; створено та експериментально перевірено системно-цільову програму управління пізнавальною діяльністю учнів старших класів при вивченні гуманітарних дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій для керівників шкіл, вчителів і організаторів освіти щодо створення умов для забезпечення продуктивності, результативності управління пізнавальною діяльністю учнів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Вони були використані для вироблення рекомендацій міжрегіональної науково-практичної конференції “Управління сучасними навчально-виховними закладами освіти” (Запоріжжя, 1996 р.), створення Положення про навчально-виховний комплекс у ЗОСШ №30 м.Запоріжжя.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось у загальноосвітніх школах № 32, 49, 51, в дослідно-експериментальних школах Ленінського та Хортицького районів м.Запоріжжя, що підтверджується конкретними документами.

Особистий внесок здобувача в одержаннi наукових результатiв визначається створенням освітньо-виховного комплексу загальноосвітнього закладу та розробленням системно-цiльовоi програми оптимiзацii управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв старших класiв у гуманiтарнiй освiтi.

Досвiд роботи автора узагальнений Запорiзьким обласним iнститутом вдосконалення вчителiв, науково-методичним центром при Запорiзькому мiськуо,Ленiнським районним вiддiлом освiти м.Запорiжжя.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднено на міжрегіональних науково-практичних конференціях “Психологічна наука і сучасний заклад освіти” (Запоріжжя, 1994 р.), “Управління сучасними навчально-виховними закладами в системі освіти” (Запоріжжя, 1996 р.), “Створення іміджу сучасного закладу освіти” (Запоріжжя, 1997 р.), а також обговорювалися на засіданнях науково-методичної ради факультету соціальної педагогіки і психології та кафедри управління і соціальної педагогіки Запорізького державного університету (1996, 1997 р.р.), на засіданні вченої ради Запорізького обласного інституту вдосконалення вчителів (1997 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у статті в журналі “Рідна школа” (1997 р., №6), трьох збірниках наукових праць Запорізького державного університету та обласного інституту вдосконалення вчителів (1997, 1998 р.р.), матеріалах міжрегіональних науково-практичних конференцій у м. Запоріжжі (1994, 1996, 1997 р.р.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 268 найменувань, одного додатку на 14 сторінках. Повний обсяг роботи становить 197 сторінок (156 сторінок - основна частина), яка містить 3 схеми, 13 таблиць, 2 діаграми на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

У вступi обгрунтовано об'єктивну необхідність проблеми дослідження, вибiр та актуальнiсть теми, визначено мету, завдання, розкрито наукову новизну, практичну значущiсть дослідження.

У першому роздiлi “Теоретичнi та психолого-педагогiчнi основи дослiдження проблеми управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв” подається iсторичний огляд розвитку iдей управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв, здiйснено аналiз сучасних концепцiй управлiння у педагогiчному процесi, визначено об'єкт, предмет та мету пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу, об'єкт, предмет та мету управління, розкрито сутність понять “результат та продукт” пізнавальної діяльності у гуманітарно-освітньому процесі, розкрито зміст, умови, способи та прийоми управління пізнавальною діяльністю старшокласників.

У процесi розвитку iдей управлiння в педагогіцi умовно можна видiлити декiлька етапiв. Перший етап пов'язаний iз вченням Й.Гербарта про важливiсть урахування порогу свiдомостi для математичного обчислення психiчних процесiв, яке вiдiграло велику роль у формуваннi експериментальної педагогiки та психологiї, стало теоретичною основою таких педагогiчних принципiв як послiдовнiсть, системнiсть тощо.

Другий перiод пов'язаний iз розвитком iдей школознавства (60-тi роки XX столiття) та iнтенсивним розгортанням робiт у галузi кiбернетики й використанням її iдей у педагогiцi, зокрема в проблемному та програмованому навчаннi (В.П.Безпалько, М.I.Махмутов, Н.Ф.Тализiна, О.К.Тихомиров та iншi).

Третiй перiод бере свiй початок в серединi сiмдесятих рокiв. Науковцям цього часу властиве бiльш широке тлумачення управлiння як динамiчного процесу вирiшення проблем. Помiтний вплив на розвиток ідей управління у педагогіці здiйснили роботи з управлiння навчальним процесом (В.П.Стрезикозiн), з оптимiзацiї (Ю.К.Бабанський), активiзацiї, моти-вацiї навчання та поведiнки (М.I.Алексєєва, Г.I.Щукiна), психологiчного аналiзу дiяльностi (Ю.Н.Кулюткiн, Г.С.Сухобська, Р.Х.Шакуров), актуальнiсть яких зберiгається й нинi.

У роботах 80-х рокiв розробляються проблеми управлiння освiтою, загальноосвiтньою школою в цiлому та окремими її пiдроздiлами та процесами (Г.О.Богданова, В.I.Бондар, В.К.Буряк, Ю.В.Васильєв, Ф.Генов та iншi).

У нинiшнiй час розвивається функцiональний пiдхiд до управлiння, здiйснюється пошук інварiантних ознак та визначення поняття управлiння, вiдзначається цiлеспрямованiсть як головна інварiантна ознака управлiння (Л.Б.Iтельсон, М.М.Поташник, П.I.Третьяков, А.В.Фiлiпов та iншi). Особлива увага придiляються пошукам шляхiв удосконалення навчального процесу (А.Н.Верхола, О.I.Єрьомiн, В.I.Загвязiнський, В.А.Козаков) та практицi управлiння дiяльнiстю педагогiв та учнiв (Б.С.Кобзар, О.А.Конаржевський, М.I.Приходько, Т.I.Шамова, Є.О.Ямбург). Управлiння колективними формами роботи учнiв стало об'єктом дослiдження I.О.Зимньої, М.К.Кабардова, Г.А.Китайгородськоi, М.В.Ляховицького, О.Я.Савченко, М.П.Щетiнiна, та iнших. Актуальнiшою проблемою сьогодення стає особистiсно-орiєнтований пiдхiд до управлiння педагогiчними системами та процесами.

В останнi роки з'явилося багато теорiй, особливо за кордоном, що намагаються пояснити феномен управлiння научiнням та навчанням: теорiя психологiчних моделей навчання (G.Nuthall, I.Snook), модель управлiння поведiнкою РLАТО, розроблена в Iлiнойському унiверситетi, модель навчання шляхом вiдкриття (у вiтчизнянiй лiтературi визначається як проблемне навчання), модель навчання за принципом збалансованих iнiціатив та iншi.

Аналiз педагогiчної лiтератури та практики виявляє, що на сучасному етапi розв'язання проблеми управлiння пiзнавальною дiяльнiстю школярiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін гальмують декiлька тенденцiй. По-перше, технократична спрямованiсть суспiльства взагалi та освiти зокрема у попереднi десятирiччя зумовила пошуки у галузi управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв здебiльшого на матерiалi дисциплiн природничого циклу. По-друге, процес вивчення гуманiтарних дисциплін розглядається з точки зору загальної теорiї управлiння без урахування специфiки пiзнавальної дiяльностi учнiв у цiй галузi. По-третє, iснує тенденцiя обмеження специфiкою змiсту та функцiй гуманiтарних дисциплін у освiтньому процесi та розгляду пiзнання духовних цiнностей поза загальною теорiєю управлiння.

Розв'язання проблеми управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін можливе з позицiй фiлософських принципiв дiалектичної злагоди загального та специфiчного у педагогiчному процесi. Пiзнавальна дiяльнiсть учнiв у вивченнi гуманiтарних дисциплін є перш за все процес, який має спiльне корiння iз загальним процесом пiзнання та вiдбувається згiдно iз загальними закономiрностями психiчних процесiв та пiзнавальної дiяльностi. Але специфікою змісту дисциплін гуманітарного циклу є система та ієрархія загальнолюдських, національних та соціальних цінностей, чим і відзначається специфіка об'єкта, предмета та мети пізнавальної діяльності учнів. Об'єктом пізнавальної діяльності учнів старших класів у галузі гуманітарного освітнього процесу є духовний світ Людини, предметом - відношення, ставлення людини до ідеальних або матеріальних об'єктів оточуючої дійсності. Метою пізнавальної діяльності є засвоєння системи та ієрархії загальнолюдських, національних та соціальних цінностей, які транслюють у освітній процес дисципліни гуманітарного циклу. Результатом пізнавальної діяльності, таким чином, є ціннісно-нормативна система знань, уміння та навички здійснювати оцінні дії щодо предметів, явищ, процесів, способів життя, ідеалів людини у різні історичні епохи та у сучасності. Для здійснення процесу соціалізації-індивідуалізації особистості є необхідним, але недостатнім володіння ціннісно-нормативною системою знань, суттєво важливим є перехід знань у переконання, вмінь та навичок - у повсякденну поведінку. Пізнавальна діяльність у процесі вивчення гуманітарних дисциплін повинна бути продуктивною, тобто вести до змін у морально-вольовій, інтелектуальній, емоційно-чуттєвій сферах особистості.

З позицій аксіологічного підходу метою управління пізнавальною діяльністю учнів у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу є створення системної сукупності умов для інтеріоризації загальнолюдських, національних та соціальних цінностей, формування ціннісно-нормативної ситеми особистості учня, об'єктом - пізнавальна діяльність учнів, спрямована на засвоєння цінностей людства, нації, суспільства, а предметом розвиток духовної сфери особистості.

Враховуючи, що вихiдними компонентами пiзнавальної дiяльностi виступають аксiологiчнi знання, специфiчнi дiї, мотивацiйнi, когнитивнi та оперативнi фактори, якi складають особистiсно-дiяльну структуру здiйснення мети дiяльностi, ми розглядаємо основнi структурнi компоненти управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв як процесуальнi функцiї, що забезпечують позитивну результативнiсть психiчно-пiзнавальних процесiв, навчально-виховного процесу, гуманiстичну спрямованiсть особистiсно-орiєнтованого освітнього процесу (схема 1).

пiзнавальний вчитель гуманітарний старшокласник



Це дало нам змогу визначити основнi характеристики структурних компонентiв управлiнської та пiзнавальної дiяльностi, виявити їх можливостi в гуманiзацiї педагогiчної взаємодiї вчителiв та учнiв, а також теоретично обгрунтувати педагогiчнi умови забезпечення системно-структурного пiдходу до пiзнавальної дiяльностi учнiв, спрямованої на інтеріоризацію загально-людських, національних та соціальних цінностей, формування ціннісно-нормативної системи особистості. До них вiднесено: адекватнiсть моделi управлiння конкретному стану суб“єкта пiзнання; валiднiсть управлiння, тобто визначення iндивiдуально-особистiсних особливостей суб“єкта пiзнання, якi є суттєвими для досягнення пiзнавальних цiлей, не тiльки найближчих, але й перспективних, вiддалених; динамiчнисть управлiння як уточнення проекту, моделi, програми управлiнських дiй, компонентiв та модулiв, якi в них закладено, у процесi накопичення iнформацiї про процеси, що вiдбуваються.

Для здіснення управління продуктивною пізнавальною діяльністю учнів поряд iз обов'язковим мiнiмумом управлiнських вмiнь (дiагностичних, конструктивних, органiзацiйних, комунiкативних, аналiтико-дидактичних) вчитель гуманiтарних дисциплін повинен володiти специфiчними вмiннями: вiдзначати у змiстi гуманiтарних дисциплін цiннiсно-нормативнi модулi, просторовi та часовi межi, в яких розгортається пiзнавальна дiяльнiсть учнiв щодо їх засвоєння, здiйснювати дiагностику структури та iєрархiї цiннiсної системи особистостi учня, вiдстежувати морально-практичну дiяльнiсть учнiв, у якiй виявляється цiннiсно-нормативна система особистостi; здiйснювати монiторинг пiзнавальної дiяльностi учнiв з позицiй аксiологiчного пiдходу та у нерозривнiй єдностi процесу, результатiв і продуктiв цiєї дiяльностi; здiйснювати рефлексiю власної системи та iєрархiї цiнностей та потенцiалу впливiв цiннiсно-нормативної структури власної особистостi на цiннiснi орiєнтацiї учнiв.

У другому роздiлi “Дослiдницько-експериментальна робота з оптимiзацii процесу управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшоклаcникiв у процесi вивчення дисциплін гуманiтарного циклу” визначено критерiї продуктивностi пiзнавальної дiяльностi на грунтi системно-суб'єктного пiдходу до становлення та розвитку гуманiстично спрямованої особистостi; розроблено системно-цiльову програму оптимiзацii процесу управлiння.

Мета формуючого експерименту полягала у розробленнi та апробацiї системно-цiльової програми оптимiзацiї управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв, стимулюваннi професiйної та психологiчної готовностi вчителiв гуманiтарних дисциплін до здiйснення управлiння пiзнавальною дiяльнiстiю старшокласникiв на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв, спонуканнi вчителiв до миследiяльностi та управлiнської дiяльностi на грунтi філософських принципiв дiалогової злагоди та обертання мислення вiд абстрактного до конкретного. В процесi педагогiчного експерименту вирiшувались такi завдання:

1. Опанування вчителями теорiєю управлiння на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного, аксiологiчного пiдходiв та програмно-цiльового управлiння.

2. Актуалiзацiя особистiсноi та професiйної здатностi до здiйснення управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв.

3. Розвиток загальних та специфiчних управлiнських вмiнь вчителiв експериментальної групи.

4. Оволодiння вчителями комплексною методикою монiторингу продуктивностi пiзнавальної дiяльностi старшокласникiв у процесi вивчення дисциплiн гуманiтарного циклу.

5. Залучення вчителiв до розроблення та апробацiї системно-цiльової програми оптимiзацiї процесу управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв.

Експеримент здiйснювався за системно-цiльовою програмою, розробленою за пiдходами до програмно-цiльового управлiння педагогiчними системами В.С.Лазарева та М.М.Поташника, а також за концепцiєю психолого-педагогiчного проектування навчально-виховного процесу О.В.Киричука та О.М.Коберника. Розроблена нами системно-цiльова програма здійснювалася за такими етапами: комплексна дiагностика наявного стану продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв старших класiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін за визначеними критерiями; осмислення концепцiї управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв на засадах системно-суб`єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв; науково-теоретична, соцiально-психологiчна та практична пiдготовка вчителiв до здiйснення управлiння за визначеною концепцiєю; психолого-педагогiчне проектування вчителями процесу управлiння; моделювання оптимiзуючих факторiв та прийомiв управлiння; створення iдеальної моделi вчителя гуманiтарних дисциплін, складення у процесi самоаналiзу та саморефлексiї iндивiдуальної характеристики психофiзiологiчних, особистiсних та управлiнських якостей, визначення управлiнських засобiв компенсацiї тих якостей, яких не вистачає вчителю; реалiзацiя програми у безпосереднiй управлiнськiй дiяльностi вчителiв; монiторинг динамiки змiн продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв; корекцiя управлiнської дiяльностi вчителiв та пiзнавальної дiяльностi учнiв; пiдсумкова дiагностика продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв, визначення шляхiв наступного вдосконалення процесу управлiння.

Грунтуючись на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв, за принципами необхiдностi та достатностi ми видiляємо такi критерiї продуктивностi пiзнавальної дiяльностi старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін:

1. Здатнiсть учнiв до самодетермiнацiї, самоактуалiзацiї особистiсних здiбностей, до пошукiв та реалiзацiї покликань.

2. Суб'єктна активнiсть (соцiальна, творча, надситуативна, самокерована).

З. Аксiологiчнi знання: про iснування цiнностей, їх систему та iєрархiю, володiння поняттями, що мають аксiологiчний змiст (як загальними, так i суто предметними), культурологiчним змiстом гуманiтарних дисциплін; знання соцiокультурних об'єктiв загальнолюдської та нацiональної культури.

4. Пiзнавально-оцiнна дiяльнiсть: здатнiсть до здiйснення цiлетворення мети дiяльностi, володiння способами оцiнно-предметних дiй, побудова оцiнних понять та суджень, дивергентнiсть мислення.

5. Спрямованiсть особистостi: цiннiсний змiст життєвої iдеї, iдеалу, алоцентризм життєдiяльностi.

6. Морально-практична дiяльнiсть: ставлення до людини як до вищої цiнностi буття, наявнiсть потреби у самовдосконаленнi, продуктивна духовна дiяльнiсть.

Дослiдження продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв за визначеними критерiями проводилося за допомогою комплексної психолого-педагогiчної дiагностики. Умовно було визначено п'ять рiвнiв продуктивностi: високий, достатнiй, низький, майже не виявлений, не виявлений зовсiм. До групи учнiв з високою продуктивнiстю ми вiдносили тих, у кого в повнiй мiрi було виявлено 5-6 критерiєв за комплексною дiагностикою, до достатнього рiвня ми вiдносили учнiв, у яких у повнiй мiрi виявлено - 4-5 критерiєв, до низького рiвня 2-3, до майже не виявленого - 1-2, до зовсiм до виявленого - 1-0.

На пiдставi аналiзу грунтовних пiдходiв сучасної теорiї та практики управлiння, педагогiки, психологiї, соцiологiї, а також дослiдження передового досвiду та iнновацiйних освiтнiх технологiй визначаються такi фундаментальнi принципи управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін: принцип суб'єктностi, цiлеспрямованої дiяльностi, смислової регуляцiї дiяльностi, системностi та паритетностi управлiння.

Для реалiзацiї програми було створено робочу групу вчителiв. Впровадження програми здiйснювалося за вказаними вище етапами.

Вивчення теорiї управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв здiйснювалося у процесi занять науково-практичного семiнару “Управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у гуманiтарно-освiтньому процесi”, який має практико-орiєнтовану спрямованiсть (з 50 годин занять семiнару 42 години було вiдведено на практичнi заняття, у тому числi 20 годин - на активнi соцiально-психологiчнi методи навчання, 12 годин - на практичне опрацьовування набутих теоретичних знань безпосередньо в освiтньому процесi). Програма семiнару складалася iз системи змiстовних модулiв, кожен з яких мiстив у собi узагальнюючий та контрольно-рефлексивний етапи, у процесi яких вироблявся певний продукт колективної та iндивiдуальної миследiяльностi вчителiв (методика монiторингу змiн продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв, проект управлiння, матрицi оптимiзуючих способiв та прийомiв управлiння тощо). У роботi з вчителями було використано активнi соцiально-психологiчнi методи навчання: проблемний рефлексивно-розвивальний полiлог, моделювання, дiяльнiсно-дiловi та рольовi iгри, театралiзацiя, ситуативний тренiнг, що дало декiлька позитивних ефектiв: а) актуалiзувалися творчi можливостi кожного вчителя експериментальної групи в осмисленнi особистiсних, професiйних, психолого-педагогiчних та управлiнських проблем; б) вiдбувалося практичне засвоєння активних соцiально-психологiчних методiв навчання, якi вчителi почали активно застосовувати безпосередньо у процесi управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв; в) набули значущостi такi цiнностi мiжособистiсного та професiйного спiлкування як широта поглядiв, вмiння розумiти та поважати точку зору iншого, толерантнiсть тощо.

Наступним етапом реалiзацiї системно-цiльової програми оптимiзацiї процесу управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін було психолого-педагогiчне проектування. У процесi проектування здiйснювалася миследiяльнiсть вчителiв за принципами дiалогової згоди та обертання мислення вiд абстрактного до конкретного, створювався єдиний психолого-педагогiчний простiр, у якому має вiдбуватися iнтерiоризацiя загальнолюдських, нацiональних, соцiальних цiнностей та формуватися особистiсна система та iєрархiя цiнностей. На етапi проектування визначалися спiльнi дiї вчителiв та учнiв та розв'язувалися декiлька завдань: а) опанування вчителями проектуванням як процесом дiалектичної взаємодiї теоретичних знань та конкретних управлiнських дiй; б) усвiдомлення вчителями акту проектування як способу управлiння, який передбачає досягнення цiлей управлiння та цiлей пiзнавальної дiяльностi учнів за певними етапами, визначеними у часi та просторi; в) вдосконалення загальних управлiнських вмiнь (прогнозування,конструювання) та специфiчних управлiнських вмiнь вчителя гуманiтарних дисциплін (визначення у змiстi гуманiтарних дисциплін цiннiсно-нормативних модулiв, просторових та часових меж, в яких розгортається пiзнавальна дiяльнiсть учнiв щодо їх засвоєння); г) практичне засвоєння вчителями структури психолого-педагогiчного проекту та алгоритму його створення. Загальна структура проектiв, а також етапи здiйснення проектування розроблені за пiдходами О.В.Киричука та О.М.Коберника до системи психолого-педагогiчного проектування навчально-виховного процесу.

Календарно-тематичне планування пiдпорядковується логiцi процесу управлiння, визначеного соцiально-психологiчним проектом. Суттєвими ознаками нашого пiдходу до календарно-тематичного планування є конструювання вчителем програмного матерiалу за цiннiсно-нормативними модулями, прогнозування необхiдних дiй учнiв, за допомогою яких мають бути iнтерналiзованi певнi цiннiсно-нормативнi модулi, визначення етапiв, строкiв та способiв здiйснення монiторингу продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв, а також подання його результатiв учням.

Проектування сценарiю навчального заняття як соцiально-психологiчного акту взаємодiї вчителя та учнiв у конкретно визначеному часi та просторi спрямоване на визначення управлiнських дiй вчителя та прогнозування дiй учнiв, за допомогою яких має бути досягнута мета навчального заняття. Проект сценарiю складається на основi календарно-тематичного плану та передбачає системну реалiзацiю зворотного зв'язку як одного iз способiв розв'язання суперечностi мiж уявленням педагога про вихiдний стан учнiв та наявним станом учнiв.

Ступень реалiзацiї сценарiю або досягнення мети навчального заняття залежить не тiльки вiд якостi проекту, але й вiд вмiння вчителя використовувати прийоми управлiння у конкретнiй педагогiчнiй ситуацiї, яка у безпосередньому педагогiчному процесi залежить від багатьох руйнiвних факторiв. Технологiзацiя процесу управлiння можлива за умови визначення методами екстраполяцiї та моделювання основних типiв педагогiчних ситуацiй, можливих перешкоджаючих впливiв на процес управлiння та можливих управлiнських прийомiв зняття цих перешкоджаючих впливiв. У процесi колективної миследiяльностi на грунтi вивчення психолого-педагогiчної лiтератури, узагальнення досвiду вчителiв гуманiтарних дисциплін та аналiзу власної практичної дiяльностi вчителями експериментальної групи було здiйснено моделювання оптимiзуючих факторiв та прийомiв управлiння на основних етапах пiзнавальноi дiяльностi учнiв та за основними типами педагогiчних ситуацiй. Продуктом моделювання стали матрицi прийомiв управлiння, якi оптимiзують пiзнавальну дiяльнiсть учнiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін.

Не менше значення мають в управлiннi пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв і стихiйнi впливи, якi не можна передбачити зазделегiдь та на якi не завжди поширюються екстраполяцiйнi методи управлiння. У цих випадках постає проблема межi управлiння, яка визначається метою пiзнавальної дiяльностi учнiв та метою управлiнського процесу. На цiй пiдставi й здiйснюються управлiнськi дiї: або використання внутрiшнього потенцiалу ситуацiї та спрямовування її на досягнення визначених цiлей або зняття її деконструктивних впливiв. У непередбаченiй педагогiчнiй ситуацiї вирiшального значення набувають психофiзiологiчнi, особистiснi, та управлiнськi якостi вчителя, усвiдомлення вчителем власних iндивiдуальних особливостей. У процесi складання iдеальної моделi вчителя гуманiтарних дисциплін (для чого ми використали опитувальний лист Липмана, модифiко-вану карту особистостi та стандартизовану методику складання дiлових характеристик керiвника), кожен вчитель експериментальної групи визначав ступiнь наявностi та розвинутостi тiєї чи iншої якостi у власнiй особистостi, тобто вiдбувалася рефлексiя щодо iндивiдуально-особистiсної специфiки управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв.

Таким чином, у процесi формуючого експерименту на даному етапi реалiзацiї системно-цiльової програми оптимiзацii процесу управлiння було створено технологiчний пакет, який мiстить у собi мiждисциплiнарний проект управлiння, проект управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв у процесi вивчення конкретної гуманiтарної дисципліни, календарно-тематичний план, складений за змiстовними цiннiсно-нормативними модулями, сценарiї навчальних занять, матрицi оптимiзуючих прийомiв управлiння, алгоритм миследiяльностi вчителя пiд час пiдготовки до навчального заняття.

Розробленi матерiали стали технологiчною основою здiйснення вчителями експериментальної групи управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв з позицiй системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв.

Дослiдження пiдтримки пiд час проведення змiн в управлiннi пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін показали, що внаслiдок теоретичної, професiйної та психологiчної пiдготовки, миследiяльностi вчителiв у процесi розроблення та формування управлiнсько-технологiчного пакету змiнилося спiввiдношення мiж зовнiшними та внутрiшними факторами професiйного потенцiалу розвитку в порiвняннi з даними констатуючого експерименту в бiк надання переваги внутрiшнiм ситуацiйним факторам, що здiйснюють вплив на змiни в управлiннi. Порiвняння результатiв дослiдження пiдтримки пiд час проведення змiн в управлiннi пiзнавальною дiяльнiстю учнiв на етапах констатуючого та формуючого експерименту подається в дiаграмi 1.



Діаграма 1. Результати дослідження підтримки під час проведення змін в управлінні пізнавальною діяльністю учнів

Монiторинг динамiки змiн продуктивностi пiзнавальної дiяльностi старшокласникiв передбачався в усiх типах проектiв та здiйснювався у декiлька етапiв. Мiждисциплiнарним психолого-педагогiчним проектом було визначено контрольнi етапи та iндикатори змiн контрольованих властивостей: сформованiсть у старшокласникiв системи аксiологiчних знань; вираження суб“єктної активності учнiв; зменшення групи учнiв, що не диференціюють особистiсну систему цiнностей; ступень самодетермiнацiї особистостi старшокласникiв; сформованiсть пiзнавально-оцiнних операцiй; вмiння переносити оцiннi судження на оцiнку життєвих явищ; позитивна динамiка змiн за всiма критерiями продуктивностi на узагальнюючому етапі релізації проекту.

На етапi корекцiї найбiльш продуктивним було використання методики ситуативного тренiнгу: огляд вiдеозапису навчального заняття певного вчителя експериментальної групи та експертна оцiнка колегами управлiнських дiй вчителя. Кожна педагогiчна ситуацiя програвалася у декiлькох можливих варіантах її розвитку. Вчитель, навчальне заняття якого було запропоновано для ситуативного тренiнгу, здiйснював самоаналiз та самокорекцiю власної управлiнської дiяльностi.

Результативнiсть формуючого експерименту визначалася шляхом здійснення пiдсумкової дiагностики продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв старших класiв експериментальних шкіл. Результати комплексного дослiдження продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв на етапi констатуючого експерименту та пiдсумкової дiагностики пiсля закiнчення формуючого експерименту наводимо в таблицi 1.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз результатів діагностування продуктивності пізнавальної діяльності старшокласників у процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Рівні продуктивності пізнавальної діяльності	Результати констатуючого експерименту	Результати формуючого експерименту
	Кількість учнів	%	Кількість учнів	%
Високий рівень	4	2%	20	12%
Достатній рівень	94	47%	113	65%
Низький рівень	18	34%	36	18%
Майже не виявлений	22	11%	4	3%
Зовсім не виявлений	12	6%	3	2%
Разом	200	100%	176	100%

Порiвняльний аналiз результатiв дiагностики продуктивностi пiзнавальної дiяльностi старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін на етапах констатуючого та формуючого експериментів свiдчить, що на 28% збiльшилась кiлькiсть учнiв iз високим та достатнiм рiвнями продуктивностi пiзнавальної дiяльностi.

За окремими показниками було виявлено такi результати (у дужках для порiвняння наводяться результати констатуючого експерименту): високий рiвень самодетермiнацiї виявили 27% учнiв (17%), середнiй рiвень - 51% (34%), низький рiвень - 22% (49%); внутрiшнiй “локус контролю” - 66% (43%); активнiсть, що спонукається ззовнi - 19% (45%), вольова активнiсть - 15% (12%), соцiальна активнiсть - 16% (12%), понаднормативна активнiсть - 10% (9%); творча активнiсть - 5% (5%); самокерована активнiсть - 12% (4%), активнiсть, не виявлена зовсiм 1% (4%).

Змiни груп учнiв за ступенем цiннiсної диференціацiї наведено у таблицi 2.

Таблиця 2. Зміни у співвідношенні груп старшокласників за ступенем ціннісної диференціації

Групи за ступенем диференціації	Констатуючий експеримент	Формуючий експеримент
	Юнаки (11 кл.)	Дівчата (11 кл.)	Юнаки (11 кл.)	Дівчата (11 кл.)
Достатньо сформований механізм диференціації.	36%	38%	54%	55%
Початкова стадія формування механізму диференціації.	24%	29%	26%	27%
Недиференційована структура ціннісних орієнтацій	40%	ЗЗ%	20%	18%

Рiвень сформованостi загальнологiчних розумових дiй, що дослiджувався за методикою шкiльного тесту розумового розвитку (ШТРР), за субтестом “Аналогiї” склав 86% соцiально-психологiчного нормативу (на етапi констатуючого експерименту середнiй показник складав 63%); за субтестом “Класифiкацiї” - 83% (50%), за субтестом “Узагальнення” середнiй показник склав 61% (23%). Зменшилися групи з понаднормативною агресивнiстю (до 17% у юнакiв та 8% у дiвчат), пiдвищилася кiлькiсть учнiв iз мотивацiєю на досягнення успiху (до 65% у юнакiв та 57% у дiвчат), змiнилася кiлькiсть учнiв iз високим рiвнем тривожностi (на етапi формуючого експерименту ця група складала 36% дослiджуваних, на етапi констатуючого експерименту - 53% ), альтруiстична поведiнка за шкалою Тернера визначена у 36% старшокласникiв (на етапi констатуючого експерименту - у 29%).

Найбiльш позитивно змiнилися показники за критерiями “Аксiологiчнi знання” та “Пiзнавально-оцiнна дiяльнiсть”. Уповільнилися позитивнi змiни у морально-практичнiй дiяльностi, що частково пояснюється вiдсутнiстю у межах формуючого експерименту проекту гуманiтаризацiї освiтнього процесу, який охоплює всю педагогiчну систему школи.

Порiвняння якiсних та кiлькiсних показникiв, одержаних на етапах констатуючого та формуючого експериментiв, виявило, що здiйснення управлiння на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв є одним з головних чинникiв, що сприяє розвитку самодетермiнацiї, суб'єктної активностi, формуванню системи аксiологiчних знань, розвитку пiзнавально-оцiнної дiяльностi учнiв, змiнам у системi цiннiсних орiєнтацiй учнiв.

Науково-теоретична, психологiчна та професiйна пiдготовка вчителiв до здiйснення управлiння на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв, особиста участь кожного вчителя експериментальної групи у розробленнi технологiї управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін та формуваннi управлiнсько-технологiчного пакету, рефлексiя щодо iндивiдуально-особистiсної специфiки управлiння, визначення кожним вчителем засобiв компенсацiї слабких психофiзiологiчних, особистiсних та управлiнських якостей сприяли пiдвищенню продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв старших класiв.

Проведене дослiдження дало пiдстави зробити такі загальні висновки:

1. Змiстом пiзнавальної дiяльностi учнiв старших класiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін є цiннiсно-нормативна система знань, яка мiстить у собi загальнолюдськi, нацiональнi та соцiальнi цiнностi та норми, у процесi iнтеріоризацiї яких складається особистiсна цiннiсно-нормативна система учнiв.

2. Продуктивнiсть пiзнавальної дiяльностi старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін не вичерпується засвоєнням учнями теорiй, фактiв, правил, способiв дiй. Це багатовимiрний феномен, суттю якого є певнi змiни духовної сфери суб'єкта пiзнання, тому метою управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв є створення системної сукупностi умов для розвитку духовної сфери особистостi, цiннiсних орiєнтацiй учнiв-старшокласникiв на грунтi iнтерiоризацiї загальнолюдських, нацiональних, соцiальних цiнностей, якi транслюють в освiтнiй процес гуманiтарнi дисципліни.

3. Грунтовними принципами управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін є принципи суб'єктностi, цiлеспрямованностi, смислової регуляцiї пiзнавальної дiяльностi, системностi та паритетностi управлiння, якi реалiзуються в освiтньому процесi на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв.

4. Аксiологiчний пiдхiд до управлiння пiзнавальною дiяльнiстю старшокласникiв у гуманiтарно-освiтньому процесi створює системну сукупнiсть умов для продуктивної пiзнавальної дiяльностi учнiв.

5. Дiєвим чинником оптимiзацiї процесу управлiння продуктивною пiзнавальною дiяльнiстю учнiв є конструктивно-моделююча дiяльнiсть вчителя гуманiтарних дисциплін у процесi здiйснення психолого-педагогiчного проектування. Психолого-педагогiчне проектування, яке грунтується на результатах психолого-педагогiчної дiагностики, наближає програмованi управлiнськi дiї вчителя до наявного стану суб'єкта пiзнавальної дiяльностi на основi розв'язання суперечностi мiж перспективними та оперативними цiлями, визначенні етапiв, спiльних дiй вчителя та учнiв, спрямованих на досягнення цiлей управлiння та цiлей пiзнавальної дiяльностi. Мiждисциплiнарний проект створює єдиний простiр для розвитку духовної сфери особистостi та здiйснення учнями продуктивної пiзнавальної дiяльностi у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін.

6. Монiторинг продуктивностi пiзнавальної дiяльностi учнiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін здiйснюються як дослiдження динамiки змiн у духовнiй сферi особистостi за визначеними контрольованими етапами, iндикаторами змiн контрольованих властивостей та засобами дослiдження. Таким чином, функцiї зворотного зв'язку в управлiннi поширюються не тiльки на визначення результатiв навчання, але й на дослiдження процесу та продуктiв пiзнавальної дiяльностi старшокласникiв за принципами системно-суб'єктного пiдходу.

7. У конкретнiй педагогiчнiй ситуацiї управлiнська дiяльнiсть вчителя та пiзнавальна дiяльнiсть учнiв пiдлягають впливам руйнiвних факторiв. Визначення основних типiв педагогiчних ситуацiй дозволяє технологiзувати процес управлiння на основi методiв екстраполяцiї та моделювання. Стихiйнi впливи на процес управлiння та пiзнавальної дiяльностi учнiв можуть бути знятi або використанi для досягнення певної мети за певних управлiнських дiй, якi залежать вiд психофiзiологiчних, особистiсних та управлiнських якостей вчителя. За цих умов вирiшального значення набуває усвiдомлення вчителем власних сильних та слабких якостей, якi складають iндивiдуально-особистiсну специфiку управлiння, визначення засобiв компенсацiї слабких сторiн власної особистостi або використання iндивiдуального потенцiалу психофiзiологiчних, особистiсних та управлiнських якостей у разi виникнення непередбаченої педагогiчної ситуацiї, яка загрожує досягненню мети навчального заняття.

Результати експериментально-дослiдницької роботи свідчать, що готовнiсть вчителя гуманiтарних дисциплін до управлiння на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв є дiєвим чинником здiйснення продуктивної пiзнавальної дiяльностi учнiв у процесi вивчення гуманiтарних дисциплін.

Розроблений у процесi дослiдження технологiчно-управлiнський “пакет” може знайти своє практичне застосування у роботi предметних кафедр, методичних об'єднань, вчителiв гуманiтарних дисциплін.

Виконане дисертацiйне дослідження не вичерпує всiх аспектiв проблеми. Подальшого наукового обгрунтування заслуговують, на нашу думку, формування за змiстом навчальних програм цiннiсно-нормативних модулiв, бiльш детальна технологiзацiя управлiнської дiяльностi вчителя гуманiтарних дисциплін, внесення коректив у теоретичну та практичну пiдготовку студентiв гуманiтарних факультетiв вищих навчальних закладiв до здiйснення управлiння пiзнавальною дiяльнiстю учнiв на засадах системно-суб'єктного, дiяльнiсного та аксiологiчного пiдходiв.

Основнi положення дисертацiї вiдображено в таких публiкацiях автора

1. Ястребова В.Я. На шляху до суб'єктностi //Рiдна школа, 1997, №6. - С. 27-29.

2. Ястребова В.Я. Професiйне становлення педагогiв школи-комплексу як умова реалiзацiї неперервної освiти учнiв //Професiйне становлення педагогiчних працiвникiв: Збiрник наукових праць //За матерiалами межрегiональноi науково-практичної конференцiй 25-26 листопада 1997р. Наук.редактори: Є.М.Павлютенков, В.М.Сисоев, - Запорiжжя: Запорiзький обласний iнститут удосконалення вчителiв. - 1997. - Вип.5. - С. 138-146.

3. Ястребова В.Я. Особливості пізнавальної діяльності учнів старших класів у процесі вивчення гуманітарних наук //Нова парадигма/ Альманах наукових праць молодих вчених Запорізького регіону. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”. - 1998. - Вип.7. - С. 28-34.

4. Ястребова В.Я. Системно-цільова програма оптимізації процесу управління пізнавальною діяльністю старшокласників у процесі вивчення гуманітарних наук / Психолого-педагогічне забезпечення навчально-професійної діяльності: Зб.наук.пр. - Запоріжжя: Запорізький інститут вдосконалення вчителів. - 1998. - Вип.8. - С. 228-235.

5. Ястребова В.Я. Психологiчна служба школи-комплексу як полiфункцiональна структура //Психологiчна служба в системi освiти: проблеми та перспективи. Матерiали мiжрегiональної конференцiї “Психологiчна наука i сучасний заклад освiти. - 2.1 - Запорiжжя, 1994. - С. 88-92 (рос.мовою)

6. Ястребова В.Я. Педагогiчне дослiдження у системi внутрiшкiльного управлiння. //Матерiали мiжрегiональної науково-практичної конференцiї “Управлiння сучасними навчально-виховними закладами в системi освiти”. Запорiжжя, 1996. - С. 106-109.

7. Ястребова В.Я. Соцiально-психологiчнi механiзми управлiння взаємодiєю колективного та iндивiдуального //Матерiали мiжрегiональноi науково-практичної конференцiї “Створення iмiджу сучасного закладу освiти” - Запорiжжя, 1997. - С. 300-302.

АНОТАЦІЇ

Ястребова В.Я. Управління пізнавальною діяльністю учнів старших класів загальноосвітніх шкіл (за матеріалами вивчення гуманітарних дисциплін). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1998 р.

Робота присвячена дослідженню змісту та основних умов здійснення управління пізнавальною діяльністю учнів старших класів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Теоретично обгрунтована та експериментально апробована системно-цільова програма оптимізації діяльності вчителя гуманітарних дисциплін на засадах системно-суб'єктного, діяльнісного та аксіологічного підходів, визначено критерії та показники продуктивності пізнавальної діяльності учнів, розроблено діагностичний інструментарій моніторингу продуктивності пізнавальної діяльності старшокласників.

Ключові слова: управління продуктивною пізнавальною діяльністю, пізнавально-оцінна діяльність, психолого-педагогічне проектування, моніторинг.

Ястребова В.Я. Управление познавательной деятельностью учащихся старших классов общеобразовательных школ (на материале изучения гуманитарных дисциплин). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1998 г.

Работа посвящена исследованию содержания и основных условий осуществления управления познавательной деятельностью учащихся старших классов в процессе изучения гуманитарных дисциплин. Теоретически обоснована и экспериментально апробирована системно-целевая программа оптимизации деятельности учителя гуманитарных дисциплин на основе системно-субъектного, деятельностного и аксиологического подходов, определены критерии и показатели продуктивности познавательной деятельности учащихся, разработан диагностический инструментарий мониторинга продуктивности познавательной деятельности старшеклассников.

Ключевые слова: управление продуктивной познавательной деятельностью, познава-тельно-оценочная деятельность, психолого-педагогическое проектирование, мониторинг.

Valentina Yastrebova. The direction of cognition activity of the senior pupils of the secondary schools (on material of the humanities). - Manuscript.

The dissertation for a candidate's degree of pedagogical sciences, speciality 13.00.01. - theory and history of pedagogics. - The Institute of Pedagogics of the Ukranian Academy of Pedagogical Sciences, Kiev, 1998.

The work is dedicated to the research of the contents and main conditions of realization of the direction of cognition activity of the senior pupils in the process of studying humanities. The system-purpose programme of optimisation of humanitarian teacher's activity on basis of the system-subjective active, axiological approaches is theoretically grounded and experimentally approved. The criterions and indexes of efficiency of the cognition activity of the pupils are defined; diagnostic instruments of monitoring productivity of cognition activity of senior pupils has been worked out.

Key words: the direction of effective cognition activity, cognition-appreciation activity, psychology-pedagogical project, monitoring.

Размещено на Allbest.ur