Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Аврамчук Лідія Андріївна

УДК 37.01.159.39

Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

КИЇВ - 1998р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, профессор Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Черпінський Микола Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, завідувач курсом педагогіки і педагогічної психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Заєць Олександр Йосипович, Національний аграрний університет, доцент кафедри ТЗН.

Провідна установа - Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра методики трудового навчання, Міністерство освіти України, м. Київ.

Захист відбудеться грудня 1998 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 01.05.16 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корпус 3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету, м.Київ,вул.Героїв Оборони,11.

Автореферат розісланий ____листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.С. Журавська Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми дослідження

Сучасний етап становлення соціально-економічних і політичних відносин в Україні ставить перед освітою нові завдання з її удосконалення. Необхідність формування в ринкових умовах висококваліфікованих спеціалістів, які вміють творчо працювати, знаходити вихід із різних складних ситуацій та передбачати наперед можливі наслідки різної діяльності, диктує необхідність поліпшення методик навчання, впровадження в навчальний процес досконаліших форм і методів навчального процесу.

Поглиблення знань майбутнього фахівця аграрного сектору економіки повинна направлятися на досягнення високої професійної майстерності, вміння приймати рішення в неординарних ситуаціях. Підготовка спеціалістів такого плану вимагає впровадження в практику навчальних закладів заходів, які дозволили б удосконалювати систему підготовки кадрів, позбавляючи її від недоліків.

Одним із ефективних заходів, який дозволяє поліпшити якість підготовки, починаючи з першого сприймання інформації, є проблемне навчання. Подібні проблеми розглядали в своїх роботах видатні вчені-педагоги Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, Н.М.Скаткін та інші. Загальнонаукову та теоретичну базу для нашого дослідження мають праці основоположників теорії проблемного навчання- М.І.Махмутова, О.М.Матюшкіна, І.Я.Лернера, В.Оконя, Т.В.Кудрявцева, А.В.Брушлінського та сучасних дослідників - Д.О.Тхоржевського, А.І.Дьоміна, Т.М.Шамової, А.В.Фурмана тощо.

Дослідження питань формування продуктивної пізнавальної діяльності в процесі проблемного навчання триває. На сьогоднішній день потребують вирішення питання знаходження ефективних прийомів і методів проблемного навчання , здатних перетворити навчальну роботу студентів в продуктивну пізнавальну діяльність. Цю проблему розглядали Я.І.Груденов, В.П.Беспалько, Г.Ващенко, І.С.Якиманська, М.Вертгеймер. Однак вчені не зупинялись на тому, що поширення проблемності в навчанні гальмується в звязку з тим, що в абсолютно новому матеріалі складно знаходити такі питання, в розвязанні яких можна було б спиратися на попередній навчальний досвід студентів. Викладачі змушені повідомляти навчальний матеріал без введення студентів в стан проблемних ситуацій. Разом з тим проблема залучення студентів в активну пошукову роботу думки з самого початку оволодіння новими знаннями містить в собі значні потенційні можливості удосконалення навчально-виховного процесу. Ця проблема не знайшла достатнього відображення в педагогічних дослідженнях, отже обрана тема “Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу” є на сьогодні актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною науковою-дослідних робіт Національного аграрного університету з виконаної комплексної теми ”Педагогіка вищої школи для аграрних навчальних закладів”.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес вищого аграрного навчального закладу.

Предмет дослідження - проблемне навчання у вищому аграрному навчальному закладі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці впливу проблемних занять на процес формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів на проблемних заняттях відбувається ефективніше, якщо:підбирати фундаментальне поняття з яким добре буде пов'язуватися новий навчальний матеріал;використовувати базовий мінімум теоретичної та практичної підготовки, здобутої студентами в процесі попередньої навчальної діяльності та їх життєвий досвід;

цілеспрямовано орієнтувати навчально-пізнавальну роботу студентів так, щоб нові знання інтегрувалися з раніш набутими. Досягнення мети та доведення гіпотези дослідження здійснювались завдяки послідовному вирішенню таких завдань:

- аналіз сучасного стану проблемного навчання в педагогічній теорії і практиці;

- теоретичне обгрунтування і конкретизація сутності "фундаментального повязуючого поняття"(ФПП);

- виявлення особливостей та розробка методики проведення проблемних занять з використанням ФПП.

Методологія і теорія дослідження грунтується на базисних положеннях філософської теорії пізнання, психологічних конценпціях про роль діяльності в розвитку особистості,теоріях оптимізації та активізації навчально-виховного процесу, принципах професійної спрямованості навчання.

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

теоретичні - порівняльно-історичний аналіз педагогічної, психологічної, економічної, суспільно-політичної літератури; нормативної документації з питань ведення бухгалтерського обліку, моделювання;

емпіричні - педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, групові та індивідуальні бесіди, кількісний і якісний аналіз результатів з використанням математичної статистики.

Організація та база експериментальних досліджень.

Дослідження здійснювалися в три етапи:

На першому етапі /1993-1994 р.р./ був проведений аналіз психолого-педагогічної літератури, виявлені основні теоретико - методологічні передумови дослідження, визначені об'єкт, предмет, гіпотеза та конкретизовані завдання дослідження і його методика.

На другому етапі /1995-1996р.р./ розроблено і теоретично обгрунтовано методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття, здійснено попередню перевірку гіпотези.

На третьому етапі /1996-1997р.р./ проведено констатуючий експеримент,здійснена експериментальна перевірка формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів на проблемних заняттях, проаналізовано та узагальнено результати застосування експериментальної методики, сформульовано загальні висновки.

Базою для проведення дослідження був Національний аграрний університет в м.Києві.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

- вперше в дисертаційному дослідженні теоретично обгрунтовано позитивний вплив проблемності, яка грунтується на ФПП, на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів;

- визначено основні підходи до проведення проблемного заняття з використанням ФПП;

- обгрунтовано та розроблено методику проведення проблемних занять з постійним зосередженням пізнавальної діяльності студентів на осмисленні нової інформації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики проведення проблемних занять з використанням ФПП, впровадженні цієї методики в навчальний процес при вивченні економічних дисциплін.

Особистий внесок здобувача:

- обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням фундаментального повязуючого поняття;

- виявлено дидактичні умови формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів;

- досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів;

- розроблено методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального повязуючого поняття.

досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів;

Апробація результатів дослідження

Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались на кафедрах педагогіки і підвищення кваліфікації, бухгалтерського обліку Національного аграрного університету, засіданнях наукової ради факультету педагогіки та підвищення кваліфікації Національного аграрного університету (грудень,1995,1996), Всеукраїнській науково-практичній конференції у Вінницькому державному сільськогосподарському інституті “Наука в період реформування економіки”(1996), науково-практичній конференції у Білоцерківському державному аграрному університеті. Результати дослідження впроваджено в Національному аграрному університеті при викладанні економічних дисциплін.

На захист виносяться положення:

теоретичне обгрунтування концептуальних підходів в методиці проведення проблемних занять з постійним зосередженням пізнавальної діяльності студентів на осмисленні нової інформації;

положення про створення і використання фундаментального пов'язуючого поняття як основи для проведення проблемного заняття;

результати позитивного впливу проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів.

Публікації. Основні результати дослідження по темі дисертації знайшли відображення в чотирьох одноосібних статтях здобувача.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літературних джерел, який включає 205 найменувань та 7 додатків. Дисертація викладена на 202 сторінках машинописного тексту.

Основний зміст

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, вказується наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробація результатів дослідження.

В першому розділі "Теоретичні основи проблемного навчання" проведено психолого-педагогічний аналіз стану та реалізації проблемного навчання в навчальних закладах. Однією з основних рушійних сил розвитку та становлення самостійного теоретичного мислення в процесі пізнавальної діяльності студентів є проблемне навчання, оскільки засвоєння систематизованих знань та розвиток здібностей, інтересів студентів відбувається через виникнення діалектичних суперечностей. Такого висновку дійшли ряд педагогів та психологів, зокрема, А.М.Алексюк, Т.В.Кудрявцев, С.Л.Рубінштейн, М.Скаткін та інші вчені. Сучасна педагогічна наука продовжує розробляти теоретичні засади методики, які дозволяють організовувати студентів на самостійне здобування і удосконалення своїх знань, вмінь і навичок для рішення практичних задач.

Проблемне навчання у вищій школі виступає як дидактична система, що забезпечує активізацію мислення студентів в процесі навчання на всіх видах занять шляхом введення студентів в проблемні ситуації.

В процесі проблемного навчання слід шукати ефективних прийомів і методів, здатних перетворити навчальну роботу студента в продуктивну пізнавальну діяльність. Продуктивною пізнавальною діяльністю ми вважаємо таку діяльність, в процесі якої мобілізуються інтелектуальні сили студента на досягнення конкретної мети навчання і виховання, відбувається свідоме цілеспрямоване пізнання нового, в студентів відчувається готовність до енергійного пояснення, розкриття чогось, проявляється здатність до самостійного творення. Аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи та узагальнюючи фактичний матеріал, студент сам здобуває нові знання. Даний процес відбувається ефективніше, коли враховувати об'єктивні та

Цінною щодо проведення проблемних занять є розробка А.І.Дьоміна. Базуючись на започаткованих вченим нових підходах до проведення проблемних занять, в роботі досліджувалося формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів на проблемних заняттях з використанням фундаментального повязуючого поняття.

У другому розділі "Вплив проблемного навчання на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів" виявлено та проаналізовано різні групи дидактичних умов, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів в навчанні. Сформульовано поняття. проблемне заняття, під яким слід розуміти заняття, в якому проблеми весь час зявляються одна за одною, наступна проблема часто випливає з попередньої. Заняття будується так, що студенти безперервно входять в проблемні ситуації. Розвязавши одну, вони відразу потрапляють в наступну і так практично на протязі всього заняття. Розглядаючи проблемне заняття як форму реалізації проблемного навчання, ми спробували здійснити новий підхід до розробки проблемного заняття.

Навчання з елементами проблемності спонукає людину до продуктивної пізнавальної діяльності, на розвиток її мислення і здібностей. Ще Я.А.Коменський визнавав тільки такий порядок навчання, коли нові знання послідовно нарощуються на вже існуючій "твердій основі", коли в навчальному процесі все послідуюче базується на попередньому, а попереднє збагачується і закріплюється наступним. К.Д.Ушинський звязок між попередніми і набутими знаннями вважав необхідною умовою якісного викладання матеріалу. Вчений вимагав постійного відновлення в памяті учнів тих знань, які мають логічний звязок з матеріалом, що вивчається.

Знання будуть безсистемними і уривчатими, якщо при навчанні вони не співвідносяться, не повязуються одні з одними. Важливу роль тут грає вміле розкриття взаємозвязку старого і нового навчального матеріалу, коли новий матеріал лягає на "фундамент" раніш відомого навчального матеріалу і коли відомий матеріал розглядається під кутом зору нових знань. Зв"язок нового матеріалу з пройденим є необхідною умовою і обовязковим компонентом процесу навчання. Нові поняття, категорії, факти не можуть брати участі в мислительній діяльності з набуття нових знань і вмінь, оскільки вони ще не осмислені і не усвідомлені. Разом з тим, якщо такі нові поняття повязуються в процесі їх вивчення з близькими до них поняттями, що вже закріплені в памяті, то інтегруючись з раніш усвідомленими, вони швидше і надійніше закріплюються в памяті і в такому вигляді поняття можуть використовуватись в мислительній діяльності. Для того, щоб студенти з самого початку заняття були введені в роботу з розвязання загальної мети заняття і щоб вони залучалися в проблемні ситуації з початку і до кінця заняття, потрібно підібрати і сформувати поняття, яке б дозволяло ефективніше залучати їх в проблемні ситуації і тривалий час утримувати їх в такому стані. Це поняття А.І.Дьомін назвав фундаментальним повязуючим поняттям, розуміючи під ним сформоване і закріплене в пам'яті студентів поняття, зміст якого близький до теми, яка вивчається і спираючись на який студентам легше сприймати і усвідомлювати новий матеріал. До фундаментального поняття треба відбирати таке поняття, яке:

- відображає основні закономірності матеріалу, який вивчається;

- відоме студентам і його властивості закріплені в памяті.

Використання такого поняття в розвязанні проблемних ситуацій створює надійний грунт посильності для студентів в розвязанні проблем.

Вони відчувають результативність своїх пошуків, часто входять в стан здогадки, створюється атмосфера мимовільного інтересу до пошуків невідомого, що виникає на проблемному занятті. Застосування в навчальному процесі такого підходу до проведення проблемних занять дає позитивні наслідки. При систематичному проведенні таких занять:

- підвищується ефективність роботи студентів у сприйнятті матеріалу;

- зростає результативність засвоєння знань;

- формуються вміння грунтовніше осмислювати новий матеріал, вдумливо брати участь в начальній роботі на занятті.

Запропонована нами методика проведення проблемних занять з використанням фундаментального повязуючого поняття випробовувалась дослідно-експериментальним шляхом. При визначенні тем проблемних занять зверталась увага на наявність в навчальному матеріалі причинно-наслідкових звязків, де в судженнях вимагалось іти від наслідків до пояснення причини. Проводилась підготовка до самостійної пошукової діяльності, наприклад, зробити висновок з якого-небудь матеріалу, систематизувати факти, вивчені на занятті, довести істинність відповідного положення самостійно, виявити головне в темі заняття. Весь навчальний матеріал подається проблемно, з використанням фундаментального повязуючого поняття.

Якість засвоєння знань встановлювалась на основі порівняльного аналізу результатів контрольних робіт, виконаних студентами експериментальних і контрольних груп після вивчення кожної теми. Загальна оцінка контрольної роботи здійснювалась за результатами виконання кожного завдання за чотирибальною системою. Результати контрольних робіт стверджують, що відповіді студентів експериментальних груп відрізняються більш глибоким розумінням суті понять, які вивчалися. Тоді як студенти контрольних груп більше виявляли поверхові знання. Особливо відчувалась різниця в знаннях порівнюваних груп в тих питаннях, які вимагали логічного мислення, що яскраво підтверджують дані таблиці 1.

Таблиця 1. Результати засвоєння знань студентами порівнюваних груп

Назва теми	Загальна кількість студентів	Оцінка успішності	Кількість студентів	Результати засвоєння знань (% до заг. кіл.)
	К	Е		К	Е	К	Е
Рахунки			5	10	15	16,6	23,4
бухгал-			4	23	26	38,3	40,6
терсько-			3	22	20	36,6	31,3
го обліку	60	64	2	5	3	8,3	4,7
Бухгал-			5	13	20	21,6	31,2
терський			4	23	27	38,3	42,1
баланс			3	21	16	35	25
	60	64	2	3	1	5	1,7

К - контрольні групи

Е - експерементальні групи

Зіставлення результатів контрольних робіт студентів експериментальних і контрольних груп дає підстави стверджувати, що завдяки впровадженню обраної методики проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття суттєво підвищилась успішність студентів. Доля оцінок “відмінно” і “добре” в експериментальних групах перевищує такі в контрольних на 13%.

Дослідження формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів проводили на різних рівнях проблемності. Для оцінки результатів дослідження ефективності формування продуктивної пізнавальної діяльності на проблемних заняттях з використанням фундаментального повязуючого поняття, в роботі прийнято такі критерії:

- функціональний, який відображає якість і новоутворення в знаннях студентів експериментальних і контрольних груп; визначає ставлення студентів до необхідності вивчення курсу;

- супутний, що встановлює рівень розвитку інтелектуальних умінь студентів.

Новоутворення в знаннях студентів полягають в набутті студентами необхідних знань по темі, правильному орієнтуванні в розв'язанні проблемних ситуацій, застосуванні раніш набутих знань в нових умовах. Ставлення студентів до вивчення дисципліни визначається проявом цікавості, активності під час розв'язання проблемних ситуацій.

До першого функціонального критерію було віднесено прояв активності студентів:

- кількість студентів, які приймали активну участь в еврістичній бесіді під час розвязання проблемних ситуацій;

- з них кількість студентів, які правильно орієнтувалися в розвязанні проблемних ситуацій.

Дія даного критерію досліджувалася на різних рівнях проблемності.

Перший рівень проблемності - репродуктивний - передбачає сприймання студентами пояснень викладача, засвоєння зразку (прикладу) розумових дій в умовах проблемної ситуації, виконання студентами вправ відтворюючого характеру, усне відтворення.

Другий рівень проблемності - з елементами пошуку-характеризується застосуванням попередніх знань в новій ситуації і участю студентів в пошуку способів рішення проблеми.

Третій рівень проблемності - продуктивний - це виконання студентами робіт репродуктивно - пошукового типу, коли студент застосовує попередні знання в новій ситуації, вирішує задачі середнього рівня складності, доводить гіпотези з незначною допомогою викладача.

Четвертий рівень проблемності - з елементами творчості - передбачає виконання самостійних робіт, які вимагають творчої уяви, логічного аналізу і здогадки, самостійного доведення; передбачаються самостійні висновки і узагальнення.

Таблиця 2. Результати прояву активності студентів

Рівні проблемності	Групи	Кількість студентів в групі	Кількість студентів, які активно працювали	Кількість студентів, які орієнтувались в розв'язанні проб-лемних ситуацій
Перший -	К	60	20-24	12-18
репродуктивний	Е	64	18-30	20-24
Другий - з	К	60	20-30	12-20
елементами пошуку	Е	64	30-34	14-18
Третій -	К	60	18-24	9-10
продуктивний	Е	64	40-50	12-18
Четвертий - з елементами	К	60	15-20	4-8
творчості	Е	64	40-54	16-20

Показник прояву активності студентів експериментальних груп на всіх рівнях проблемності вищий, ніж в контрольних групах. У відповідях студентів експериментальних груп частіше відчувалася логіка ефективного пошуку,що сприяло розв"язанню проблеми.

Дослідження ефективності формування продуктивної пізнавальної діяльності на проблемних заняттях з використанням фундаментального пов"язуючого поняття за другим функціональним критерієм - вміння переносити і застосовувати знання в нових умовах, здійснювалось за допомогою спеціальних контрольних робіт, проведених в обох групах.

Таблиця 5. Результати продуктивної пізнавальної діяльності студентів за вмінням застосовувати знання в нових умовах ( %)

Відповідь	№ завдання
студента	1	2	3	4
	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е
Повна, обгрунтована	13,6	20	15	23,3	10	13,3	12,5	15,8
Повна, недостатньо обгрунтована	43,3	48,3	41,7	43,3	36,7	46,6	42,5	49,2
Часткова, майже без обгрунтування	34,2	26,7	33,3	26,7	35	30	37	31
Помилкова	9,2	5	10	5,8	15	16	17	11

Результати спеціальної контрольної роботи дозволяють зробити висновок про те, що відповідь студентів експериментальних груп відрізняється більш глибокими знаннями, логічністю, засвідчують розуміння суті поставленого питання.

За третій функціональний критерій ми взяли рівень пізнавальної самостійності студентів. Пізнавальна самостійність, як важлива риса особистості - це готовність, тобто здатність і прагнення студента бачити і розв"язувати своїми силами, на основі вольового зусилля, в тій чи іншій мірі нові для нього проблемні ситуації і задачі, створювати більш чи менш нові способи їх розв"язання. З метою виявлення пізнавальної самостійності встановили рівні, за допомогою яких визначали пізнавальну самостійність студентів експериментальних та контрольних груп. Для встановлення рівня пізнавальної самостійності студентів проводились самостійні розрахункові роботи, в ході яких підраховувалась кількість звертань до викладача.

Методика дослідження та встановлення рівнів пізнавальної самостійності студентів здійснюється на основі рекомендацій В.Г.Гетти. Рівнів пізнавальної самостійності вчений виділяє чотири:

Високий /В/ рівень - студенти самостійно виконують завдання.

Середній /С/ рівень - студенти самостійно виконують завдання після одного звертання до викладача за роз'ясненням.

Низький /Н/рівень - студенти виконують завдання тільки за допомогою викладача.

Нульовий /О/- студенти не виконують завдання.

Таблиця 6. Результати самостійних розрахункових робіт студентів експериментальних і контрольних груп (в %)

№ самостійн. роботи	Групи	Рівні пізнавальної самостійності
		В	С	Н	О
1	Е	21,5	47	24,6	6,9
	К	18,6	46,4	25,8	9,2
2	Е	24,3	55,1	13,1	4,5
	К	18,3	47,4	23,5	10,8

Результати самостійних розрахункових робіт засвідчують, що в експериментальних групах вищий та середній рівень пізнавальної самостійності перевищує такі в контрольних на 4,5% та 13,7% відповідно до номерів самостійної роботи. Можна зробити висновок, що проблемне навчання позитивно впливає на формування пізнавальної самостійності. Крім того, докладний аналіз звертань студентів показав, що характер звертань був різним, оскільки студенти експериментальних груп в більшості потребували підтвердження правильності рішення, в той час як студенти контрольних груп вимагали допомоги у знаходженні шляхів рішення завдання.

При виборі супутного критерію були використані рекомендації Т.М.Шамової, яка серед основних показників рівня інтелектуальних умінь студентів називає: вміння порівнювати, систематизувати і узагальнювати, здатність виділяти головну думку повідомлення тощо.

Ми прослідкували рівень розвитку інтелектуальних умінь студентів за допомогою тестів. За результатами тестування визначалась динаміка розвитку інтелектуальних умінь студентів. Оцінка результатів тестування здійснювалася на основі набраних студентами балів, максимальна кількість яких дорівнює кількості запитань в тексті, за неправильні відповіді бали не нараховувалися.

.Шкала бальних оцінок розбивається на 4 групи:

“погано”- якщо набрано менш ніж 1/4 від максимальної кількості балів;

“посередньо”- якщо набрано понад 1/4 до 1/2 максимальної кількості балів;

“добре”- якщо набрано понад 1/2 до 2/3 максимальної кількості;

“відмінно”- якщо набрано більше 2/3 максимальної кількості балів.

У нас немає підстав стверджувати, що розвиток інтелектуальних умінь студентів експериментальних груп відбувся лише завдяки впровадженню експериментальної методики, оскільки зростання інтелекту відбувалося в результаті вивчення й інших предметів.

Щоб встановити істину, ми провели порівняння рівнів розвитку інтелектуальних умінь студентів експериментальних та контрольних груп, між якими на початок експерименту суттєвих розбіжностей не існувало. Порівняння результатів тестування студентів обох груп здійснювалося за допомогою двостороннього критерію - критерія Вілкоксона- Манна-Уїтні, який дозволяє перевірити сформульовану гіпотезу: в результаті застосування методики проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття рівень інтелектуальних умінь студентів експериментальних груп вищий, ніж контрольних. Для розрахунку Тспост результати тестування оформимо у вигляді таблиці.

Таблиця 7. Результати формування інтелектуальних вмінь студентів

Оцінка тестування	Експериментальна група	Контрольна група
відмінно	15	8
добре	30	26
посередньо	17	23
погано	2	3

Розрахунок значення статистики критерію - проводиться за формулою:

,

де - число студентів експериментальних груп ;

- число студентів контрольних груп ;

- частота прояву оцінок тестування.

Після відповідних розрахунків . За таблицею для знаходимо критичне значення статистики критерію.

. Таким чином, , тобто гіпотеза доведена.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження підтвердило наше припущення про можливість одержання позитивних результатів.

В дослідженні з формування продуктивної пізнавальної діяльності на проблемних заняттях з використанням фундаментального пов'язуючого поняття було зафіксовано, що студенти експериментальних груп показали не тільки глибші знання, а й вміння послідовно розвивати свою думку, добре аналізувати і формулювати висновки, які логічно виводяться із вивченого матеріалу. Результати, одержані в ході дослідження дають підстави стверджувати, що проблемне засвоєння знань з використанням фундаментального пов'язуючого поняття спонукає студентів до пошуку як результатів пізнання в навчально-пізнавальній діяльності так і шляхів, засобів їх досягнення. Такі дії сприяють ефективному формуванню продуктивної пізнавальної діяльності. Усвідомлення ж не тільки результатів пізнання, але і шляхів, способів руху від незнання до знання і на цій основі оволодіння прийомами пізнавальних дій спонукає студентів оволодівати методами наукових досліджень. Це, в свою чергу, значно посилює інтерес студентів до розкриття нових аспектів істини, до більш поглибленого пізнання суті явищ і закономірностей. Під впливом проблемності з застосуванням фундаментального пов"язуючого поняття, які внесені в процес вивчення нового матеріалу на занятті, студенти гостріше відчувають потребу в знаннях, глибше усвідомлюють сам механізм процесу пізнання, тобто те, що складає основу формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів.

аграрний навчальний проблемний пізнавальний

Висновки

Вивчення результатів дослідження в цілому підтвердило висунуту гіпотезу і дозволило сформулювати висновки:

1. При сучасному стані проблемного навчання удосконалювати процес оволодіння знаннями можливо завдяки залученню студентів в активну пошукову роботу думки з самого початку оволодіння новими знаннями.

2. Сутність фундаментального пов'язуючого поняття (ФПП), на основі якого відбувається проблемне засвоєння знань, заключається в наступному:

- ФПП - це поняття, яке відображає основні закономірності матеріалу, який вивчається;

- основний зміст поняття, що використовується як ФПП, відоме студентам і його основні властивості закріплені в їх пам'яті;

- основні властивості ФПП дозволяють логічно пов'язувати зміст матеріалу заняття;

- завдяки йому нові поняття пов'язуються в процесі їх вивчення з близькими до них поняттями, що вже закріплені в пам'яті;

- з його допомогою розв'язується дидактична мета заняття.

3. Застосування проблемних занять з використанням ФПП в процесі засвоєння знань є дидактичною умовою, що сприяла підвищенню активності і творчої цілеспрямованості самостійної роботи студентів. Це проявлялось в тому, що:

- знання студентів експериментальних груп були глибші, ніж в контрольних;

- студентам експериментальних груп порівняно з контрольними притаманні більш широкі навички самостійного відбору наукової інформації, про що свідчить те, що повнота оволодіння знаннями в експериментальних групах на 30 % вища, ніж в контрольних.

4. Проблемність в поєднанні з фундаментальним пов`язуючим поняттям сприяла формуванню у студентів вмінь та навичок дослідження:

- на всіх етапах педагогічного дослідження студенти експериментальних груп показали більшу підготовленість до проведення самостійних спостережень, пошуків, їх дослідницькі інтереси були більш стійкими;

- під впливом проблемності в студентів успішно розвивався мислительний аналіз виробничих ситуацій з майбутньої діяльності, а методи вивчення певного питання на проблемному рівні наближалися до методів наукового дослідження. Так при проведенні самостійних розрахункових робіт студенти експериментальних груп глибше, по-науковому підходили до висвітлення питань.

5. Залучення студентів до вирішення проблем озброювало їх вмінням переосмислювати знання, переносити і застосовувати в нових ситуаціях навчальної і практичної діяльності. Це стверджує той факт, що студенти експериментальних груп глибше, ніж студенти контрольних, усвідомлювали нові, до цього ще не відомі їм смислові зв'язки між знаннями, набутими в різний час, більш вдало відбирали їх до конкретних умов і застосовували їх для пізнання нового. Це сприяло формуванню продуктивної пізнавальної діяльності студентів.

6. Впровадження експериментальної методики проведення проблемних занять з використанням ФПП вплинуло на виникнення в студентів потреби в систематизованих знаннях, оскільки вони починають глибше усвідомлювати їх життєву необхідність.

7. Проблемне навчання на етапі засвоєння нових знань є одним із важливих засобів керування пізнавальною діяльністю студентів, побудованому на зосередженні їх довільної і після довільної уваги на пошукових діях.

8. Застосування розробленої методики проведення проблемних занять значно підвищило виховну силу навчання, оскільки висновки, до яких студенти приходять в результаті пошукової діяльності - це вираження їх особистих науково-обгрунтованих поглядів на проблеми, які розглядалися.

9. Створення дидактичних пізнавальних суперечностей, своєрідних інтелектуальних затруднень, які стимулюють майбутній пошук, спрямований на одержання бажаного результату на етапі вивчення нового матеріалу активно сприяє наближенню пізнавальної діяльності студентів до рівня продуктивної.

10. Проблемність за допомогою ФПП на тривалий час занурює студентів в пошукову діяльність з метою рішення проблем. Для передбачення ходу пошукової діяльності студентів враховували рівень підготовленості студентів, закономірності пізнавального процесу, зміст навчального матеріалу і на цій базі здійснювали управління пошуковою діяльністю студентів.

11. Студенти успішно залучаються до пошукової діяльності в процесі проблемного навчання тоді, коли проблемні заняття проводяться послідовно, в системі за певними темами, розділами навчального предмета в цілому.

12. Важливим наслідком успішного проведення проблемних занять з використанням ФПП при засвоєнні знань є формування у студентів інтелектуальних вмінь пошукової діяльності.

13. Проблемне заняття з використанням ФПП є засіб формування у студентів вмінь пошукової діяльності, що з часом започатковують виникнення потреби дослідницького підходу до явищ не тільки в навчальному процесі, але і в інших напрямах діяльності. Це дуже важлива і потрібна якість для діяльності спеціаліста економічного профілю.

14. Виявлені нами дидактичні умови формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів такі:

Об'єктивні - характеризують залежність формування продуктивної пізнавальної діяльності від різних перешкод у сприйманні і осмисленні матеріалу. Стосовно нашої роботи, то кожна, визначена нами, дидактична умова характеризує вивчення облікової системи конкретними ознаками, які вказують на певні ускладнення пізнавальної діяльності студентів.

Суб'єктивні - визначають підготовленість студентів до свідомого вивчення матеріалу. Врахування виявлених нами суб'єктивних дидактичних умов допомагає якнайшвидше долати гальмування пізнавальних дій студентів у початковий період вивчення облікової системи і розкриває можливості свідомого оволодіння знаннями.

Список опублікованих праць

1. Застосування фундаментального пов'язуючого поняття на проблемних заняттях у вузі / Наука в період реформування економіки: Збірник наукових праць.- Вінниця: ВДСІ.- 1996.- С.165- 168.

2. Пошуки нового підходу у використанні дидактичних закономірностей в проблемному навчанні / Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. Вип.20.- Київ: ІЗМН, 1997.- С. 28-31.

3. Проблемне заняття у вузі з використанням фундаментального пов'язуючого поняття // Науковий вісник НАУ: Збірник наукових праць. Вип.2.- Київ: НАУ,1998.- С.244-248.

4. Формування активної пізнавальної діяльності студентів/ Педагогіка і психологія, № 3.- Київ: Педагогічна думка, 1997.- С. 122-125.

АНОТАЦІЇ

Аврамчук Л.А. Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти.- Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено питанням формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів в процесі проблемного навчання. Вперше в дисертаційному дослідженні теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття. Досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів. Розроблено методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття і впроваджено в навчальний процес аграрного навчального закладу.

Ключові слова: проблемність навчання, продуктивна пізнавальна діяльність, фундаментальне пов'язуюче поняття, проблемне заняття.

Аврамчук Л.А. Проблемность обучения как средство формирования продуктивной познавательной деятельности студентов аграрного учебного заведения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученого степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.- Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертацию посвящено вопросам формирования продуктивной познавательной деятельности студентов в процессе проблемного обучения. Впервые в диссертационном исследовании обосновано концептуальные подходы к проведению проблемных занятий с использованием фундаментального связывающего понятия. Исследовано влияние проблемных занятий на формирование продуктивной познавательной деятельности студентов. Разработано методику проведения проблемных занятий с использованием фундаментального связывающего понятия и внедрено в учебный процесс аграрного учебного заведения.

Ключевые слова: проблемность обучения, продуктивная познавательная деятельность, фундаментальное связывающее понятие, проблемное занятие.

Avramchuk L. A. Problematic of studying as a means to form of effective learning activity students of an agricultural educational institution.- Manuscript.

Dissertation to get scientific degree of candidat of pedagogical science with major in theory and methodics of professional education ( 13.00.04 ) - National agricultural University, Kyiv, 1998.

Dissertation highlights problems of forming of effective learning activity of students in the process of problematic study. It is first time, that in dissertational research conseptual approaches of teaching of problematic study with using of fundamental linking consepts were justified. Clufduense of problematic classes on problematic classes on forming of effective learning activity were stadied. Methodics of giving of problematic classes with using fundamental linking consepts were developed and implemented in teaching process of agricultural educational institution.

Key words : problematic of studying, effective learning activity, fundamental linking consept, problematic class.

Размещено на Allbest.ur