Методика формування соціокультурної компетенції учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання усного англомовного спілкування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УСНОГО АНГЛОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ

Коломінова Ольга Олегівна

Київ - 1998

Анотації

Коломінова О.О. Методика формування соціокультурної компетенції учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання усного англомовного спілкування. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук по спеціальності 13-00-04. Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 1999.

Дисертація присвячена питанням формування соціокультурної компетенції (СКК) молодших школярів під час навчання усного англомовного спілкування. В роботі теоретично обгрунтовується доцільність раннього формування СКК і досліджуються концепти даного процесу. Розробляється методична програма мінімізації соціокультурного матеріалу і технологія роботи з ним. Експериментально визначається ефективність запропонованої методики та її інноваційний особистісно-розвиваючий характер. Даються практичні рекомендації щодо впровадження даної методики в навчальний процес у початковій школі.

Диссертация посвящена вопросам формирования социокультурной компетенции (СКК) младших школьников при обучении устному англоязычному общению. Актуальность исследования обусловлена значимостью социокультурного аспекта обучения иностранному языку для развития и формирования личности учащихся, для их подготовки к элементарному общению на межкультурном уровне и все еще недостаточной разработкой теоретических основ данной проблемы применительно к условиям начальной школы.

В І главе рассмотрены теоретические основы исследуемой проблемы. Кратко проанализированы исходные положения теории коммуникативности и лингвострановедения, определяющие методологию данной работы. Уточнен базовый понятийный аппарат, как-то: “начальный этап”, “уровень коммуникативного развития учащихся”, “коммуникативная компетенция”, “социокультурная компетенция”, “фоновые знания”, “реалии”, “этикет”. Научно обоснованы факторы успешности раннего формирования социокультурной компетенции (СКК) - психологические, дидактические, организационно-методические. С учетом этих факторов и на основе интерпретации результатов анкетирования младших школьников показано значение социокультурного аспекта обучения иностранному языку для создания ситуации социального развития детей, стимуляции и поддержания постоянного интереса к предмету, для результативного решения задач развития, обучения, воспитания в русле гуманизации и гуманитаризации начального образования.

ІІ глава посвящена построению теоретической модели раннего формирования СКК. С этой целью определены концепты исследуемой методической системы. Обоснованы единицы и критерии отбора учебного материала. Предложен тематический атлас СКК младшего школьника как систематизированный перечень тем, подтем-мотивов речевого общения, призванный обеспечить ориентиры отбора учебного материала и моделирование потенциального общения учащихся на межкультурном уровне в рамках конкретных тем, подтем и установленных сфер коммуникации. Отобран минимум социокультурного материала начального этапа для формирования СКК учащихся. Представлены приемы формирования СКК и описана технология их применения. Разработаны модели типовых учебных задач урока в начальных классах с национально-культурным компонентом. Показано их значение для систематизации приемов раннего формирования СКК и оптимизации планирования данного процесса.

В ІІІ главе описана экспериментальная проверка предложенной технологии и даны методические рекомендации по организации работы над социокультурным аспектом устноречевого общения в начальной школе.

Главным результатом проведенного исследования явилось теоретическое обоснование и экспериментальное подтверждение эффективности разработанной методики формирования СКК младших школьников в процессе обучения устному англоязычному общению. По своим целям, принципам, содержанию и технологии обучения данная методическая система является инновационной личностно-развивающей методической моделью. Предлагая обучение английскому языку на относительно высоком уровне сложности, она создает благоприятные условия для формирования социокультурного тезауруса младшего школьника и для овладения им навыками и умениями устного общения на элементарном межкультурном уровне (в рамках усвоенного материала и отобранных сфер общения), а также для раскрытия потенциала личности ребенка. Данная модель не догматична. Она открыта для творческой модификации учителя-предметника.

Сопутствующими результатами работы явилось теоретическое обоснование правомерности раннего формирования СКК и установление процедуры минимизации учебного материала с использованием предложенного тематического атласа, отбор социокультурного минимума начального этапа, разработка приемов формирования СКК и моделей типовых учебных задач урока как способов оптимизации этого процесса.

The dissertation deals with the issues of primary school pupils' sociocultural competence (SCC) development in the process of teaching them oral English language interaction. The efficiency of early SCC development is theoretically determined. Basic aims, principles and content of this process are specified. The selection of sociocultural vocabulary is investigated and original technology towards its teaching application is suggested. The effectiveness of the outlined technology, its innovating and pupil-centered nature are experimentally proven. Recommendations for the given technology implementation in the primary school teaching are suggested.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. З позицій державної мовної політики навчання іноземних мов у початковій школі є одним із пріоритетів сучасної освіти (П.О. Бех, Л.В. Биркун, В.В. Мошков, О.Я. Савченко). Як фундамент шкільного курсу з іноземної мови раннє навчання цього предмета повинно відбивати суттєві стратегічні лінії базового курсу, передусім його орієнтацію на взаємопов'язане навчання мови і культури народу-носія цієї мови, на здійснення освіти, виховання і розвитку особистості (С.Ю. Ніколаєва, 1998).

Засобом реалізації такої орієнтації з урахуванням надбань теорії комунікативності (І.Л. Бім, Н.Д. Гальскова, В.Л. Скалкін, N. Brooks, H. Brown, C. Brumfit, M. Canale, A. Halliday, S. Savignon, M. Swain, J. Valdes, J. Van Ek та ін.) має стати формування соціокультурної компетенції учнів, тобто лінгвокраїнознавчих та країнознавчих знань або системи уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країни, мова якої вивчається, а також системи навичок та вмінь узгоджувати свою поведінку згідно з цими знаннями.

Соціокультурна компетенція (СКК) є невід'ємним складником комунікативної компетенції. В умовах інтернаціоналізації всіх аспектів суспільного життя значення СКК для соціалізації сучасних школярів, і підготовки їх до спілкування на міжкультурному рівні важко переоцінити.

Аналіз спеціальної літератури, результати спостережень та анкетування 263 учнів молодшого шкільного віку свідчать про перспективність раннього етапу для формування СКК. Необхідність залучання дітей до нової культури зумовлена переосмисленням і світовим визнанням теорії культурно-історичного розвитку особистості Л.С. Виготського. Для наукового обгрунтування методики раннього формування СКК існує певна методологічна, теоретична і практична база: 1) розроблений в руслі лінгвокраїнознавчої теорії слова Є.М. Верещагіна та В.Г. Костомарова лінгвістичний інструментарій, релевантний і для дослідження проблем шкільного лінгвокраїнознавства (Л.Б. Воскресенська, О.Д. Райхштейн, Г.Д. Томахін); 2) створена гуманістична концепція раннього навчання іноземної мови з відповідною національно-культурною орієнтацією (С.В. Роман); 3) розроблені критерії відбору англомовного матеріалу з національно-культурним компонентом, а також деякі прийоми раціоналізації процедури відбору останнього для початкових класів (Н.Д. Гальськова, Л.Б. Чепцова, В.С. Красильникова, М.Н. Чайникова, З.М. Никитенко, О.М. Осіянова); 4) науково обгрунтовані питання мотивації, відбору змісту і прийомів роботи з лінгвокраїнознавчими одиницями мови на середньому і старшому ступенях загальноосвітньої школи, які, з точки зору наступності шкільного курсу, можуть стати у пригоді і для розробки аналогічних питань стосовно раннього етапу (М.О. Аріян, Н.О. Бражник, А.Г. Крупко, Ж.Я. Лопасова, М.О. Нефедова, О.Г. Оберемко, Н.О. Саланович та ін.)

Незважаючи на окремі успіхи, теоретичні основи проблеми раннього формування СКК ще залишаються практично не дослідженими. Як і досі, немає повної ясності в питаннях структури і змісту соціокультурного мінімуму для початкової школи, не розроблена методика формування СКК учнів молодшого шкільного віку. Підручники для початкової школи навчають англійської мови переважно на реаліях рідної культури. Вони не забезпечені необхідним мінімумом етикетно-узуальних формул спілкування і набором ситуацій для моделювання взаємодій українських дітей з їх англомовними ровесниками. Завдання цілеспрямованої роботи над культурою мовлення взагалі не ставиться, оскільки ці підручники “німі”, вони не забезпечені автентичними аудитивними матеріалами.

Результати анкетування 537 вчителів Донецької області, доповнені аналізом навчального процесу в початкових класах, також свідчать про нагальну необхідність дослідження проблеми формування СКК дітей молодшого шкільного віку і створення навчальних посібників для вчителів та учнів, в яких соціокультурний аспект отримав би необхідне втілення. Попередні дані про великий потенціал (освітній, практичний, виховний, розвиваючий) цього підходу дають підставу сподіватись, що розв'язання поставлених проблем буде сприяти гуманізації та гуманітаризації процесу навчання англомовного спілкування, його оптимізації і буде стимулювати підвищення рівня освіти, розвитку й виховання учнів.

Отже наявність зазначених вище проблем і зумовлює актуальність теми даного дослідження.

Об'єктом дослідження є соціокультурний аспект процесу навчання усного англомовного спілкування дітей молодшого шкільного віку.

Предметом дослідження є методика формування СКК молодших школярів у процесі навчання усного англомовного спілкування.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що запровадження авторської технології формування СКК у дітей молодшого шкільного віку забезпечує умови для збалансованої та гармонійної реалізації практичного, загальноосвітнього і виховного аспектів навчання основ усного англомовного спілкування на елементарному міжкультурному рівні. Дана технологія відповідає вимогам сучасного методичного стандарту і є оптимальною для цілісного особистісного росту учня початкової школи.

Метою дослідження є обгрунтування та розробка методичної системи формування СКК учнів молодшого шкільного віку у процесі навчання усного англомовного спілкування.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

дослідити вихідні методологічні положення;

виявити та обгрунтувати фактори успішності формування СКК у дітей молодшого шкільного віку;

визначити і сформулювати цілі і принципи формування СКК у дітей даного віку;

розглянути зміст соціокультурного аспекту навчання спілкування в початковій школі;

встановити процедуру відбору одиниць соціокультурної інформації і застосувати її з метою визначення необхідного соціокультурного мінімуму;

розробити технологію раннього формування СКК на основі відібраного навчального матеріалу;

експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

створити на основі авторській технології формування СКК комплект посібників для початкової школи і піддати його дослідній перевірці.

У процесі вирішення цих задач були використані такі методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел з методики, психології, педагогіки, лінгвістики; аналіз програм, підручників, навчальних посібників, словників, у тому числі автентичних; науково фіксоване спостереження за навчальним процесом; узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів, власного досвіду навчання дітей англійської мови, а також досвіду педагогів Угорщини та Великої Британії в цьому напрямі; бесіда з педагогами-носіями англійської мови (інформантами); анкетування учнів та вчителів; дослідне навчання; експеримент.

Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що в ньому вперше в контексті здобутків теорій комунікативності, шкільного лінгвокраїнознавства, гуманістичної педагогіки і на основі теоретично обгрунтованої та практично перевіреної методичної системи вирішується проблема формування СКК учнів молодшого шкільного віку у процесі навчання їх основ усного мовленнєвого спілкування.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому науково обгрунтована доцільність раннього формування СКК, сформульовані цілі і принципи здійснення цього процесу, запропонована процедура відбору соціокультурного навчального матеріалу для початкової школи, розроблений тематичний атлас СКК молодшого школяра, визначений мінімум навчального матеріалу для раннього формування СКК, розроблені технологія роботи з одиницями соціокультурної інформації, а також засоби їх систематизації за допомогою задач як структурних одиниць уроку, запропоновані моделі типових навчальних задач із соціокультурним компонентом і доведено їх значення для оптимізації процесу планування уроку та формування СКК учнів початкової школи.

Практична цінність даної роботи полягає: у можливості застосування її теоретичних здобутків у курсі методичної підготовки студентів лінгвістичних вузів, а також педагогічних коледжів з додатковою кваліфікацією “вчитель англійської мови початкових класів”, у конкретних рекомендаціях і технології навчання соціокультурного аспекту спілкування англійською мовою, реалізованих у НМК для початкової школи “Wonderland” (“English for Young Learners”), складниками якого є: книжка для вчителя, підручник і робочі зошити для дітей та звуковий супровід, а також у Програмі курсів фахової перепідготовки вчителів із правом раннього викладання англійської мови.1

Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені в 5 статтях автора, у 6 тезах, у НМК “Wonderland” (у співавторстві). Вони доповідались та обговорювались на щорічних науково-практичних конференціях Горлівського державного педінституту іноземних мов (ГДПІІМ) у 1993-1997 роках, на міжнародних конференціях “Мова, освіта та нові інформаційні технології” (1995), “New Teachers for the New Century” (1996) у Київському державному лінгвістичному університеті, на міжнародному науково-практичному семінарі “English Teacher Training: Phonology and Communicative Phonetics” (1996, Київ), на ювілейній науково-практичній конференції Київського державного лінгвістичного університету (1998), на заняттях факультативу “Раннє навчання англійської мови” зі студентами ГДПІІМ (1995-1998), на курсах фахової перепідготовки вчителів англійської мови, які проводились за програмою авторів С.В. Роман, Л.О. Штакіної, О.О. Коломінової (Горлівка: ГДПІІМ, Донецький обласний інститут післядипломної освіти (ДОІПО) вчителів (1995-1998), на науково-практичних семінарах для вчителів англійської мови м. Київа, Київської та Донецької областей (1997-1998).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі досліджуються вихідні методологічні положення для розробки методики формування СКК учнів молодшого шкільного віку, а також фактори необхідності та успішності здійснення цього процесу.

Методологію дослідження визначають: 1) положення теорії комунікативності про комунікативну компетенцію як мету і зміст сучасного навчання іноземної мови, в тому числі й на ранньому етапі, та СКК як важливу субкатегорію комунікативної компетенції; 2) положення філософії та лінгвістики про суспільну природу мови; 3) положення лінгвокраїнознавства про необхідність забезпечення реалізації таких суспільних функцій мови у процесі навчання спілкування, як комунікативна, директивна (формуюча особистість) і кумулятивна, яка пов'язана з особливістю мови закріплювати і відбивати у своїх формах та одиницях минулий і сучасний стан культури, пізнання яких опосередковується мовою, 4) положення лінгвокраїнознавства про значення вторинної акультурації для набуття здатності спілкуватися на міжкультурному рівні.

У зв'язку з важливістю розвитку даних функцій, передусім кумулятивної, і з огляду на значення вторинної акультурації для розвитку здатності спілкуватися на міжкультурному рівні, набуває ваги соціокультурний аспект викладання мови, націлений на формування необхідних фонових знань і навчання мовленнєвого етикету.

Методологічно важливою для даного дослідження є проблема початку навчання іноземної мови, яка розглядається І.О. Зимньою, О.О. Леонтьєвим, В.М. Плахотником, Г.В. Роговою, І.М. Верещагіною та іншими вченими.

Узагальнення різних підходів показує, що вибір початку раннього навчання іноземної мови і відповідно формування СКК (перший або другий клас) залежить значною мірою від рівня комунікативного розвитку учнів у галузі рідної мови (термінологія І.О. Зимньої). Його показниками, за даними І.О. Зимньої та наших тестів, виступають: обсяг словника рідної мови, рівень засвоєння мовних правил, рівень володіння усними формами спілкування, технікою читання та письма, рівень розвитку різних видів пам'яті, механізмів мислення, в тому числі й рефлексії, пізнавальних інтересів, загального кругозору.

Комунікативний розвиток учня на рідній мові як опору для формування СКК і комунікативної компетенції в іноземній мові доцільно розглядати в загальному контексті соціалізації дитини. Адже даний процес, згідно теорії культурно-історичного розвитку психіки людини Л.С. Виготського, сприяє не тільки її психічному розвитку, але й засвоєнню дитиною відповідної національної культури. Ось чому вслід за О.О. Леонтьєвим створення умов для соціалізації молодшого школяра слід розглядати як одне з вирішальних психологічних завдань раннього навчання іноземної мови і відповідно раннього формування СКК учнів молодшого шкільного віку.

Доцільність та успішність раннього формування СКК зумовлені низкою факторів.

Психологічні фактори враховують такі вікові закономірності учнів: 1) відкритість молодших школярів до спілкування (Л.С. Виготський, І.О. Зимня та ін.); 2) сензитивність до засвоєння іноземної мови (Ш.О. Амонашвілі, Н.В. Іме-дадзе, Р. Пенфілд, М.Е. Сухолуцька та ін.); 3) чутливість дітей цього віку до новизни (Д.Б. Ельконін, Н.С. Лейтес); 4) відсутністьу них, на відміну від підлітків і дорослих, упереджень, негативних стереотипів щодо інших народів, внутрішня схильність до міжкультурної комунікації (Е. Цирер, В.В. Дронов, H. Fennes, K. Hapgood); 5) інтерес до світу свого англомовного ровесника, його ігор, захоплень, стереотипів поведінки, до реалій дитячої субкультури Великої Британії, США, що засвідчено результатами нашого анкетування 263 молодших школярів, а також аналізом літератури (І.Л. Бім, Г.М. Доля, Є.В. Лазарева, L. Cameron, Y. Cook, M. Szulk-Kurpaska та ін.); 6) чутливість дітей цього віку до соціолінгвістичних нюансів мовлення (E. Andersen, T.Littlewood); 7) до його фонологічних характеристик (В.І. Андрієвська, З.М. Никитенко, Г.В. Рогова, М.Є. Сахарова та ін.); 8) до мовленнєвого етикету (В.М. Філатов, O. Dunn, S. Haliwell).

Дидактичні фактори зумовлені тим, що робота з матеріалом, який відбиває соціально-культурні особливості країни виучуваної мови, розширює інформаційний фон уроку і тим самим утворює чинник, який, в руслі теорії оптимізації уроку Ю.К. Бабанського, має позначитися на усвідомленні учнями своїх навчальних дій і суттєво прискорити темп останніх. Великий загальноосвітній та виховний потенціал соціокультурного аспекту викладання, доведений вченими (І.Л. Бім, З.М. Біболєтова, Н.Д. Гальскова, О.Г. Оберемко, J.M. Valdes та ін.), створює реальні передумови для розширення кругозору учнів, визначення їх життєвих установок та перспектив в процесі формування СКК, для виховання культури поведінки і загальної культури учня в ході його соціалізації і становлення як активного суб'єкта навчально-виховного процесу. Згідно оцінок експертів ЮНЕСКО, навчання дітей нерідної мови, яке пов'язується з відповідною культурою і соціальними цінностями, може і повинно слугувати могутнім засобом взаєморозуміння між народами (Г.І. Вороніна, H. Fennes, K. Hapgood).

Організаційно-методичні фактори зумовлені тим, що ознайомлення з новою культурою засвоєння її елементів вимагають застосування ситуацій які моделюють “діалог культур” і які, на думку В.Л. Скалкіна, У. Ріверс та інших вчених, у практичному плані є більш умотивованими і відповідно ефективнішими. Формування СКК розширює можливості для раннього застосування автентичних навчальних матеріалів. Воно вимагає відбору соціокультурного лексичного мінімуму та розробки прийомів його засвоєння, аби мовлення учнів стало більш природним. Автентичність мовлення - одна із вимог сучасного методичного стандарту навчання іноземних мов у школі. Воно тісно пов'язане з автентичністю поведінки, що також є характерною ознакою сучасних методичних уявлень (Р.П. Мільруд). Специфіка соціокультурного матеріалу початкового етапу, зокрема включення в нього елементів фольклору, пісень, дитячої поезії тощо, створює реальні передумови для реалізації ідей гуманітаризації, гуманізації та інтегративності навчального процесу (С.В. Роман), плідність яких для реформування змісту початкової освіти акцентується академіком О.Я. Савченко.

Отже врахування зазначених факторів має сприяти створенню ситуації соціального розвитку молодшого школяра засобами виучуваної мови, суттєво підсилити мотивацію учіння та оптимізувати процес раннього навчання основ англомовного спілкування на міжкультурному рівні.

У другому розділі, присвяченому розробці технології формування СКК учнів молодшого шкільного віку, досліджуються концепти даної технології, обгрунтовуються її наукові засади і розробляються її змістові та процесуальні аспекти.

Мета формування СКК учнів початкових класів є інтегративною за своїм характером. Вона передбачає підготовку дітей до елементарного спілкування на міжкультурному рівні в найбільш типових ситуаціях на основі комунікативного мінімуму початкової школи, який повинен включати певний обсяг країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Реалізація цієї мети має сприяти гармонізації процесу раннього навчання, виховання та розвитку особистості учня засобами англійської мови.

Зміст СКК молодших школярів складають такі компоненти: 1) соціокультурні знання: а) мовні (безеквівалентна та фонова лексика), б) знання певних фактів національної культури (національні реалії, етикет, елементи фольклору у вигляді його малих форм); 2) навички та вміння мовленнєвої та немовленнєвої поведінки.

Формуванню СКК дітей мають сприяти такі принципи: лінгвокраїнознавчі принципи: 1) опори на кумулятивну функцію мови у процесі навчання основ іншомовного спілкування, 2) вторинної акультурації, 3) формування позитивного відношення до мови, що вивчається, до народу-носія цієї мови та до його культури; психолого-дидактичні принципи: 1) врахування вікових особливостей учнів, 2) спрямованості на реалізацію ідей гуманізації та гуманітаризації початкової освіти; лінгво-методичні принципи: 1) автентичності навчальних матеріалів; 2) філологізації процесу раннього навчання іноземної мови; власне методичні принципи: 1) комунікативної спрямованості процесу формування СКК, 2) інтенсивності початкового етапу.

В результаті аналізу спеціальної літератури (О.О. Вельська, З.М. Никитенко, О.М. Осіянова, Н.В. Чайковська) нами були обрані такі критерії відбору навчального матеріалу: 1) культурологічної та країнознавчої цінності; 2) типовості; 3) сучасності й загальновідомості в середовищі носіїв мови; 4) чіткої диференціації з рідною культурою учнів; 5) врахування адресата відбору; 6) функціональності; 7) тематичності. Були також виділені й одиниці відбору матеріалу, а саме: фонова лексика, реалії, етикетно-узуальні формули спілкування (кліше), тексти країнознавчого характеру.

Джерелом відбору послужили автентичні матеріали: дитячий англійський фольклор, діалоги серії Jazz Chants, які містять типові мовленнєві формули спілкування юних носіїв англійської мови, словники для дітей видавництва Oxford University Press i Cambridge University Press, відеозаписи дитячих мультфільмів видавництва ВВС.

Раціоналізації процедури відбору навчального матеріалу, його мінімізації сприяв розроблений нами тематичний атлас соціокультурної компетенції молодшого школяра, тобто систематизований перелік тем і підтем-мотивів, які виконують подвійну функцію: 1) виступають орієнтирами для відбору навчального матеріалу, 2) моделюють потенційне спілкування в межах конкретних тем і визначених сфер комунікації. Атлас передбачає взаємодію учнів у таких сферах спілкування, характерних для даного віку: сімейно-побутовій, навчально-трудовій, соціально-культурній. Він охоплює дві провідні теми: 1. Мій англомовний ровесник. 2. Країна, мову якої я вивчаю. Дані теми поділяються на 14 підтем. Кожна підтема подрібнюється на вужчі підтеми, загальна кількість яких сягає 53. Так, підтема “Інтереси, захоплення” в межах першої провідної теми охоплює такі більш вузькі підтеми: 1) друзі, 2) улюблені тварини, 3) дитячі ігри, 4) іграшки, 5) улюблені персонажі кіно, мультфільмів, телепередач, 6) улюблені книжки, 7) колекціонування. До складу підтеми “Засоби комунікації” в рамках другої підтеми були включені такі вужчі підтеми: 1) норми повсякденного спілкування, 2) невербальні аспекти спілкування, 3) листування, 4) розмова по телефону. Кожна підтема та її дрібніші складники передбачають власне лінгвістичне забезпечення.

На основі обраної процедури відбору був отриманий лексичний масив загального типу в обсязі 863 лексичних одиниць. До складу цього лексичного списку було включено 35 реалій-антропонімів, переважна більшість яких - імена дітей, 86 етнографічних реалій (назви іграшок, дитячих та спортивних ігор, одягу, взуття, їжі, напоїв, грошових одиниць, свят, елементів довкілля), 34 реалій культури та освіти (назви персонажів відомих літературних казок, творів для дітей, мультфільмів, кіно, видатних людей: музикантів, акторів, письменників тощо, а також реалій шкільного життя), 15 реалій-топонімів (назви міст, вулиць, річок), 128 формул (кліше) мовленнєвого етикету. На рівні тексту було відібрано 9 автентичних діалогів, 15 одиниць малих форм дитячого фольклору, 14 текстів англійських пісень для дітей та 5 дитячих віршів англійських авторів.

Вирішення проблеми відбору навчального матеріалу відкрило шлях до поетапного здійснення вторинної акультурації дітей у процесі формування їх СКК.

Засобами реалізації даної стратегії служать такі прийоми формування СКК:

лінгвокраїнознавчі коментарі: 1) змістові коментарі реалій, фонової лексики, формул етикету; 2) історичні коментарі, особливо характерні для роботи з малими формами дитячого англійського фольклору; 3) узуально-поведінкові, мета яких - дати уявлення про комунікативні дії в найбільш типових ситуаціях спілкування з носіями мови; 4) суміщені коментарі, які передбачають різні варіації зазначених вище дій;

тренувальні прийоми з елементами сугестопедії, які мають подвійне навантаження, - формування СКК і вимовної культури учнів. Ці прийоми доцільно застосовувати під час проведення фонетичних зарядок та роботи з автентичними діалогами. Йдеться про відбивання ритму фраз, що промовляються, зміну модуляції голосу, ритмічні рухи, використання фонової музики з джазовим синкопованим ритмом для руйнування усталених стереотипів ритму рідної мови;

прийоми використання музично-ритмічного компоненту навчання (пісні, аеробіка);

прийоми одночасної взаємодії учнів у шеренгах, що рухаються, у “натовпі”, в командах, запозичені з інтенсивної методики, а також у парах, малих групах;

ігрові прийоми на етапах тренування і практики: конкурси, змагання, ігри рухливі та спокійні з комунікативним або когнітивним завданням, інсценівки (віршів, пісень, сценок), рольові ігри;

проективні прийоми, переважно для самостійної роботи вдома.

Розглянемо дещо докладніше лінгвокраїнознавчі коментарі як специфічні прийоми досліджуваної технології.

У лінгвокраїнознавчих змістових коментарях пояснюються як лексичні поняття, так і лексичні фони. Наприклад: lunch - другий сніданок. Його називають ланч або ленч українською мовою. За часом він відповідає нашому обіду - від 12 до 15 годин.

Мета узуально-поведінкового та історичного коментарів - не тільки розтлумачити лексичне поняття і фон конкретної соціокультурної навчальної одиниці, але й реалізувати в доступній та розважальній формі додаткове смислове навантаження виховного або мотиваційного характеру.

Наведемо приклад етикетно-узуального коментаря, мета якого - акцентувати ввічливість як норму поведінки носіїв англійської мови.

Учитель: На чарівному ракетоплані ми вирушаємо до англійських дітей. Підготуємося до цієї зустрічі. Англійські школярі звичайно дуже ввічливі. Дізнавшись, як вас звуть, вони обов'язково скажуть: Привіт! Як ти поживаєш (як ся маєш)? Hi! How are you? Змінюючи голос, за допомогою пар ляльок Джейн - Оксанка, Том - Василько вчитель, мобілізуючи свою акторську майстерність, розігрує від імені ляльок сценку привітання, звертаючи увагу на характерний жест привітання “Hi! How are you?” (Дивись малюнок: Wonderland. Pupil's Book (I). - К., 1998, P. 32.)

Дамо приклад історичного коментаря як перехідної ланки від взаємодії в ситуації “We are at the zoo” до психологічної розрядки у формі колективного виконання пісеньки “Hot cross buns”.

Учитель: Прогулянка по зоопарку була цікавою та корисною. Але ми трохи зголодніли. Давайте відвідаємо кафе, поїмо свіжих булочок, а заразом послухаємо старовинну англійську пісеньку “Hot cross buns”. Про що в ній співається? Булочник запрошує покуштувати маленьких булочок (buns) з хрестом (cross) із крему. В Англії ці булочки споживають напередодні Великодня. Приєднаємося до співів булочника.

Засвоєнню нової соціокультурної інформації і забезпеченню необхідної якості навичок та вмінь, що формуються, сприяють: 1) планування уроків як сценаріїв - уявних зустрічей учнів з носіями мови, передусім з їх англомовними ровесниками; 2) вмотивоване використання засобів релаксації: аеробіки, пісень, декламації тощо; 3) прихованих форм контролю; 4) графічних опор у вигляді знаків транскрипції, що сприяє точності слухо-вимовних навичок говоріння; 5) країнознавчих допоміжних засобів (візуальних, аудитивних, аудіовізуальних), які підсилюють ілюзію залучення до автентичного мовленнєвого середовища і забезпечують потрібну якість мовленнєвих навичок і вмінь, що формуються.

Засобом систематизації прийомів формування СКК та оптимізації цього процесу виступає - розгорнуте завдання з певним зарядом проблемності, яке реалізує відповідну соціокультурну мету в конкретних умовах уроку. Наприклад: ознайомити учнів з новими лексичними одиницями з національно-культурним компонентом і навчити оперувати ними у власному мовленні на рівні фрази (надфразової єдності) або: ознайомити учнів з новими формулами мовленнєвого етикету... і навчити застосовувати ці формули у власному мовленні на основі драматизації фрагмента автеничного мультфільму тощо.

Дане завдання є структурною одиницею уроку. В процесі його виконання можна виділити три етапи: спонукально-мотиваційний, основний, або виконавчий, а також узагальнюючий. На підставі інваріантності дій в завданнях з соціокультурним навантаженням нами були розроблені моделі типових завдань уроку, організованих на матеріалі: 1) лексики з культурним компонентом, 2) автентичних діалогів, 3) зразків малих форм дитячого англійського фольклору, 4) дитячої поезії, 5) пісень, 6) фрагментів автентичних мультфільмів. Тим самим були створені умови для забезпечення вчителів системою орієнтирів формування СКК молодших школярів і перетворення цього процесу на вмотивований, цілеспрямований, операційно-детермінований і водночас відкритий для творчої модифікації процес.

Підтвердимо сказане прикладом моделі навчального завдання.

Модель організації ознайомлення учнів з новою тематичною лексикою з національно-культурним компонентом та усного тренування в оперуванні даними лексичними одиницями у мовленні на рівні фрази (надфразової єдності)

1. Формулювання комунікативного завдання, стимуляція інтересу: зазначення сфери вживання нової лексики. Наприклад: “Твої англійські друзі запросили тебе на прогулянку в зоомагазин/зоопарк. Підготуємось до цієї зустрічі.

2. Введення нової лексики в мовленнєвому зразку (реченні) у відповідній ситуації на основі вивчених структур.

3. Пояснення лексичного матеріалу: а) семантизація лексики за допомогою лінгвокраїнознавчих коментарів: змістових (наприклад, a pet - улюблена тварина, яку доглядають з любов'ю та ласкою, (a dog, a cat or a hamster), узуально-поведінкових, змішаних та засобів унаочнення, б) ознайомлення з формою слова (фонетичною, графічною, граматичною), в) демонстрація можливостей зв'язку певної лексичної одиниці з іншими словами.

4. Контроль засвоєння семантики нової лексики.

5. Виконання тренувальних вправ з конкретними комунікативними або пізнавально-практичними завданнями: а) на імітацію, б) на підстановку, в) на трансформацію, г) на завершення висловлювання, д) на його розширення, с) розгадування кросвордів, чайнвордів та виконання інших ігрових вправ.

Примітка: Набір вправ учитель визначає відповідно до умов педагогічної ситуації, але обов'язковим є фонетичне опрацювання нової лексики.

6. Самостійні висловлювання учнів з опорою на наочність.

7. Самостійні висловлювання учнів з використанням нової лексики в ситуаціях або іграх, конкурсах, змаганнях, запропонованих учителем.

8. Підбиття підсумків роботи: оцінка навчально-мовленнєвої діяльності учнів, ознайомлення з комунікативною перспективою наступної роботи.

Розгляд зазначених вище питань показав, що методика формування СКК молодших школярів є цілісною методичною системою. Її запровадження у масову шкільну практику вимагає концептуально нового підручника. Як мікромодель сучасного методичного стандарту раннього навчання іноземної мови на міжкультурному рівні (С.В. Роман) даний підручник повинен: 1) відбивати методичну орієнтацію на навчання мови як засобу спілкування і способу залучення до відповідної культури, 2) реалізовувати гуманітаризацію змісту навчання, 3) особистісно-розвиваючий підхід до навчання учнів, 4) інтегративність та інтенсивність навчального процесу, 5) достатню технологічність матеріалів для самостійної творчої роботи учнів, 6) створювати умови для формування вимовної культури учнів як однієї з важливих складових нової національної культури.

З огляду на дані вимоги і здобутки практичного плану нами у співавторстві з С.В. Роман та Г.С. Чекаль був розроблений НМК “Wonderland” (English for Young Learners).Закладена в ньому методична система мала сприяти розв'язанню проблеми раннього формування СКК учнів. Але це вимагало апробації НМК, що зумовило одну із цілей третього розділу дослідження.

У третьому розділі описується експериментальна перевірка запропонованої технології, яка мала ступеневий характер. На підготовчому етапі дослідження проблеми її було реалізовано у формі дослідного навчання в позашкiльних умовах, наприкінці основного - у формі константного навчаючого експерименту у школі. Результати експериментальної перевірки доповнювалися даними дослідної перевірки НМК “Wonderland” (English for Young Learners) в 10 школах Донецької області. Проведенню дослідного і власне експериментального навчання передувало прогностичне тестування рівня комунікативного розвитку учнів у рідній мові, що відкривало шлях до оптимізації процесу формування всіх компонентів комунікативної компетенції, в тому числі й соціокультурної.

Дослідне навчання в позашкільних умовах, яке у 1990-1992 роках проводив автор дослідження, дало змогу: 1) перевірити посильність і результативність запропонованої технології (так, коефіцієнт навченості усного експресивного мовлення в середньому по групі склав 0,982); 2) уточнити і скорегувати соціокультурний мінімум, необхідний і достатній для початкової школи; 3) внести деякі корективи в розроблену методику з перспективою її подальшого застосування у школі; 4) підготувати і видати у співавторстві з С.В. Роман та Л.О. Штакіною посібник для вчителів “Учим детей речевому общению”, поклавши в його основу відібраний мінімум навчального матеріалу з соціокультурним компонентом і випробувану технологію навчання; 5) організувати апробацію даних матеріалів у школах міста і області; 6) підготувати на основі отриманих даних і видати (у співавторстві з С.В. Роман і Г.С. Чекаль) НМК для початкової школи “Wonderland”; 7) навчати нової технології вчителів на курсах підвищення кваліфікації (1995 -1998 роки).

Зазначені фактори створили належний фундамент для проведення навчаючого експерименту з учнями другого класу ОШ № 6 м. Дружківкі Донецької області та ОШ № 8 м. Горлівки Донецької області, а також для апробації НМК “Wonderland” у 10 школах даної області упродовж 1997-1998 років. Експериментальне навчання дозволяло ретельно фіксувати динаміку успішності учнів на початку запровадження запропонованої технології, а апробація НМК - виявляти основні тенденції цього процесу на наступних етапах пропедевтичного курсу.

Мета навчаючого експерименту полягала в перевірці посильності і результативності даної технології шляхом визначення рівня сформованості рецептивних і продуктивних навичок та вмінь усномовленнєвого спілкування. Супутня мета полягала у з'ясуванні впливу формування СКК на особистісний ріст учня. Крім того, було розроблено ряд цілей експерименту, а саме:

1) визначити рівень комунікативного розвитку дітей з рідної мови за такими параметрами: комунікативна виразність мовлення, ритм як компонент мовленнєвого слуху, слухова короткочасна пам'ять, довгочасна пам'ять, мовленнєва увага;

2) виявити рівень загального розвитку дітей, передусім, що конкретно їм відомо про країну (Велику Британію), мову якої вони мають вивчати;

3) провести експериментальне навчання за матеріалами навчальних циклів 1-5 та 6-15 НМК для початкової школи “Wonderland”.

Отже основними об'єктами навчаючого експерименту були рецептивні та продуктивні навички та вміння говоріння, додатковим - особистісний ріст учня як суб'єкта навчального процесу.

Засобом реалізації першої мети було проведення прогностичного тестування. Воно засвідчило в цілому достатній рівень комунікативного розвитку дітей з рідної мови, але й показало, що порівняно вузькими місцями останнього є слухова увага та слухова короткочасна пам'ять учнів.

Отриманню інформації про те, що учням відомо про Англію, її культуру (в контексті дитячої субкультури), сприяли спеціальні види роботи, заплановані на вступні уроки (Див.: S. Roman, G, Chekal, O. Kolominova “Wonderland”: 1) Teacher's Book, 1998 Unit 1; 2) Pupil's Book I (1), Unit 1, pp. 6-8; 3) Activity Book (I), pp. 3-4).

Після опрацювання матеріалу Units 1-5 були проведені зрізи з метою виявлення рівня сформованості рецептивних і продуктивних навичок та вмінь усномовленнєвого спілкування. Засобом їх реалізації стали тести комунікативної компетенції: а) з очікуваною відповіддю для встановлення рівня сформованості рецептивних навичок та вмінь усного мовлення, б) з вільно конструйованою відповіддю для визначення рівня продуктивних навичок та вмінь усного спілкування (Див. S. Roman, G. Chekal, O. Kolominova. Wonderland. Teacher's Book. - K. Lenvit, 1998. - pp. 242-246).

У лінгвістичному плані на рівні лексики результати тестування свідчили про засвоєння учнями за короткий проміжок часу 142 лексичних одиниць, які відбивають світ дитини відповідного віку.

У мовленнєвому відношенні результати тестування показали:

рецептивний аспект: 1) мовленнєву готовність учнів до взаємодії у запропонованих ситуаціях ігрового характеру, 2) достатньо високий рівень розвитку аудитивних умінь: аудитивний текст (звуковий лист від англійського хлопчика), який успішно аудіювали учні, складався з 22 речень, побудованих на засвоєному матеріалі, що значно перевищувало вимоги програми; текст звучав у нормальному темпі;

продуктивний аспект: 1) ситуативність мовлення учнів, 2) його клішованість, 3) фонетичну точність і виразність, 4) достатній темп реалізації.

У соціокультурному плані тестування виявило:

рецептивний аспект: 1) сформованість умінь розрізняти формули мовленнєвого етикету для реалізації таких функцій спілкування як: привітання, звертання, прощання, знайомство (безпосередньо і через посередника), розпитування, запрошення, спонукання, висловлення прохання, свого ставлення до предмета розмови; 2) готовність до спілкування з носієм мови у межах засвоєного матеріалу у формі звукового листа;

репродуктивний аспект: засвоєння елементів дитячого фольклору у формі віршиків, римівок, лічилок, вміння відтворювати їх напам'ять, зберігаючи точність артикулювання фонем, слів, словосполучень, правильність інтонування фраз;

продуктивний аспект: вміння реалізувати на основі засвоєного матеріалу мовленнєву і немовленнєву поведінку відповідно до ситуації, яка моделює елементарне спілкування з носієм мови, дотримуючись необхідної культури спілкування.

Відстрочені зрізи, доповнені даними апробації НМК “Wonderland” у школах Донецької області, підтвердили результативність запропонованої технології з точки зору позитивного впливу формування СКК на інтенсивність навчального процесу і на особистісний ріст дитини, передусім на її комунікативний розвиток, збагачення фонових знань і на набуття нею культури спілкування як елемента загальної культури людини.

Проведене дослідження дозволяє дійти таких висновків.

1. Залучення дітей молодшого шкільного віку до англомовної культури в ході навчання англійської мови є одним із найважливіших резервів стимуляції і підтримання стійкого інтересу до предмета.

2. Дана стратегія повністю відповідає ідеям гуманізації, гуманітаризації та інтегративності початкової освіти, а також завданням початкової школи - створювати ситуацію соціального розвитку учнів.

3. Національно-культурний компонент змісту інтенсифікує процес навчання англійської мови. Він забезпечує особистісний розвиток дитини та її пам'яті, мислення, емоцій, художніх смаків, формує мінімум фонових знань, конче необхідних для адекватного спілкування на елементарному міжкультурному рівні, сприяє всебічному вихованню: вчить культури спілкування, поведінки, формує систему ціннісних орієнтацій нового демократичного суспільства.

4. Методика формування СКК в учнів молодшого шкільного віку, розроблена і теоретично обгрунтована в даному дослідженні, за своїми концептами, а також технологією навчання є інноваційною особистісно-розвиваючою методичною моделлю. Пропонуючи навчання англійської мови на відносно високому рівні складності, вона створює сприятливі умови для оволодіння учнями навичками та вміннями спілкування на елементарному міжкультурному рівні (в межах засвоєного матеріалу та відібраних сфер комунікації), а також для розкриття потенціалу особистості дитини. Дана модель не є догматичною. Вона відкрита для творчої модифікації вчителя-предметника.

5. Відповідність даної моделі вимогам сучасного методичного стандарту шкільного навчання іноземної мови, соціальному замовленню суспільства стосовно реформування змісту початкової школи, з одного боку, а з іншого - відкритість моделі для творчої модифікації вчителя - все це дає підстави сподіватися, що дана модель стимулюватиме розробку соціокультурного аспекту інших видів мовленнєвої діяльності у початковій школі, наприклад читання, і що дана модель знайде своїх прихильників серед широкого загалу вчителів-предметників.

англійський мова соціокультурний компетенція

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

Статті:

1. Учим детей общению на английском языке //Іноземні мови. - 1995. - № 3-4. - С.89-91.

2. Шляхи формування лінгвокраїнознавчої компетенції учнів початкової школи у процесі навчання англійської мови //Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук у педвузі: Зб. наук. та науково-метод. праць. - Горлівка: ГДПІІМ, 1996. - С. 250-252.

3. Работа над произносительной стороной общения в УМК для начальной школы “English for Young Learners” //Іноземні мови. - 1996. - № 4. - С. 48-51.

4. “English for Young Learners”: Phonological Aspect of Teaching Young Pupils Speech Interaction //IATEFL - Ukraine. Newsletter. - 1996. -№ 6. -p. 34.

5. О формировании социокультурной компетенции младших школьников //Іноземні мови. - 1997. - № 3. - С. 52-54.

Навчально-методичні посібники:

6. Учим детей речевому общению (на материале английского языка)// Учебно-метод. пособие. - Горловка: ГГПИИЯ, 1993. - 201 с. (соавт.: С.В. Роман, Л.А. Штакина). Особистий внесок: уроки 12 -28.

7. English for Young Learners// Учебно-метод. пособие. - К.: Ленвит, 1996. - 204 с. (соавт. С.В. Роман, Г.С. Чекаль). Особистий внесок: уроки 12-26.

8. Wonderland. Activity Book I (1). - K.: Ленвит, 1998. - 72 с. (соавт.: С.В. Роман, Г.С. Чекаль). Особистий внесок: уроки 1-4.

9. Wonderland. Activity Book I (2). - K.: Ленвит,1998. - 80 с. (соавт.: С.В. Роман, Г.С. Чекаль). Особистий внесок: уроки 13-18.

10. Wonderland (English for Young Learners).Teacher's Book. - K.: Ленвит, 1998. - 272 с. (соавт.: С.В. Роман, Г.С. Чекаль). Особистий внесок: уроки 12 -26, Приложение 1 - тестирование, Приложение 3 - Методические рекомендации по организации и проведению внеклассной работы, Приложение 4 - Звуковое сопровождение к УМК “Wonderland”.

11. Wonderland. Pupil's Book (I). - K.: Ленвит, 1998. - 157 с. (соавт.: С.В. Роман, Г.С. Чекаль). Особистий внесок: уроки 1-4, 13-18.

Размещено на Allbest.ru