Моральне виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів засобами народної педагогіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моральне виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів засобами народної педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

А к т у а л ь н і с т ь п р о б л е м и. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства особливе значення має виховання високоморальної особистості, відродження духовності. Це спонукає до пошуку нових, оптимальних шляхів морального виховання школярів на основі дослідження і відродження суспільно-історичного досвіду та культурно-педагогічних надбань українського народу.

Необідність звернення до виховного досвіду народу та його духовно-моральних принципів проголошують і Декларація про державний суверенітет України, і Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття), і Національна програма «Діти України».

Виховання, якщо характеризувати його в цілому, - це, передусім, «вбирання» кожною особистістю в себе духовності і культури рідного народу, його націонаольного буття.

Практика свідчить, що справжнє виховання є глибоко національним за своєю сутністю, змістом, характером та історичним покликанням. На кожному етапі свого розвитку українське національне виховання інтегрувало в собі кращі здобутки світової культури, які акумулювались у моральних категоріях, що стверджують красу, добро, любов, справедливість, милосердя в усіх сферах життя і т.ін.

У різні історичні періоди педагоги-практики та науковці постійно зверталися lо педагогічної мудрості й народного досвіду виховання дітей. У працях Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці, О.В. Духновича, К.Д. Ушинського обгрунтовані принципи народності виховання.

На значення духовно-моральних цінностей у вихованні підростаючого покоління вказували Г.І. Ващенко, Б.Д. Грінченко, І.І. Огієнко, С.Ф. Русова, І.М. Стешенко, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький, які розглядали їх у тісному зв`язку з розвитком усієї системи виховання.

У сучасних історико-педагогічних дослідженнях С.Д. Бабишина, Н.І. Ганнусенко, О.І. Литвинюк, Т.І. Мацейків, А.О. Молчанової, В.М. Оноши, М.Г. Стельмаховича, М.Л. Стрункої, Є.І. Сявавко досить докладно проаналізовано різні аспекти української народної педагогіки (витоки, педагогічні ідеали, основні ідеї, засоби, принципи, методи, особливості її вияву в сучасних умовах). Ця проблема висвітлюється також у публікаціях П.Р.Ігнатенка, Т.І. Люріної, Ю.Д. Руденка, Р.П. Скульського та інших науковців.

Теорія народних традицій як складова народної педагогіки відображена в соціально-філософських розробках Н.П. Денисюк, І.А. Зязюна, В.Д. Плахова, І.В. Суханова.

Теоретичні засади формування моральної особистості розглядаються в працях психологів Б.Г. Ананьєва, І.Д. Беха, Л.І. Божович, М.Й. Боришевського, А.С. Виготського, О.В. Киричука, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, А.В. Петровського та ін.

Виховання у школярів моральних якостей, їх суть та умови формування розглядаються у працях М.І. Болдирєва, А.Д. Бондаря, М.К. Гончарова, Ф.Ф. Корольова, Н.Г. Ничкало та ін.

Моральному вихованню школярів присвячені різнопланові педагогічні дослідження Ш.А. Амонашвілі, В.Т. Бабич, В.О.Білоусової, О.С. Богданової, О.В. Бондаревської, В.С. Заслуженюка, І.Д. Звєрєвої, В.А. Киричок, Л.Г. Коваль, Т.Є. Коннікової, Н.І.Підгорної, В.І. Петрової, П.О. Пушкарьової, Н.О.Рєпи, О.Я. Савченко, Т.І. Цвелих, К.І. Чорної та ін. У них йдеться про значення для людини та суспільства загальнолюдських моральних цінностей, виховання моральних якостей особистості, вироблення вмінь та навичок моральної поведінки, формування гуманних взаємовідносин і т.д.

Проблемі виховання дітей у закладах інтернатного типу присвячені дослідження, в яких комплексно розглядають різні аспекти вдосконалення навчально-виховного процесу (А.М. Балуба, В.М. Галузінський, Б.С. Кобзар, Л.В. Кузьменко, Р.А. Науменко, Г.Д. Нестеренко, М.М. Плоткін, Є.П. Постовойтов, В.Г. Слюсаренко, В.Г. Ципурський, В.Г. Чугаєвський, Т.В. Шатохіна, В.С. Яковенко), поліпшення відносин між вихованцями (А.О. Кунц, Л.В. Канішевська), застосування індивідуального підходу в цій справі (Ф.І. Кевель), організації спільної корисної праці (Ю.О. Грицай, Б.Ф. Мельниченко), морального виховання учнів на основі українських народних традицій (Ю.Г.Підборський) та ін.

Водночас аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, вивчення досвіду морального виховання учнів свідчать про те, що чимало аспектів цієї багатогранної проблеми поки що залишаються мало дослідженими. Зокрема питання морального виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів засобами народної педагогіки у позаурочний час в розвитку сучасної школи не знайшло всебічного висвітлення в наукових працях.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична та методична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження: «Моральне виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів засобами народної педагогіки».

О б ` є к т дослідження - моральне виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів у позаурочний час.

П р е д м е т дослідження - педагогічні умови використання засобів народної педагогіки у моральному вихованні учнів молодших класів шкіл-інтернатів.

М е т а дослідження - виявити, теоретично й експериментально обґрунтувати педагогічні умови ефективного використання засобів народної педагогіки у моральному вихованні учнів початкових класів шкіл-інтернатів у позаурочний час.

Г і п о т е з о ю дослідження є припущення про те, що моральне виховання засобами української народної педагогіки сприятиме формуванню в учнів моральних якостей, якщо воно матиме планомірний, систематичний і цілеспрямований характер; коли засвоєння дітьми знань морального спрямування, розуміння їх необхідності в житті людей стане особистісним переконанням, органічно поєднуватиметься з включенням школярів у активну діяльність з морального виховання; якщо при цьому будуть створені необхідні умови для забезпечення єдності знань та моральної поведінки дітей.

Виходячи з мети та гіпотези, були визначені такі з а в д а н н я:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми у теорії та практиці;

- визначити зміст, форми і методи морального виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів, здійснюваного на основі української народної педагогіки;

- дослідити і експериментально перевірити педагогічні умови ефективного використання засобів народної педагогіки в моральному вихованні учнів молодших класів шкіл-інтернатів у позаурочний час;

- обґрунтувати критерії визначення рівнів моральної вихованості молодших школярів;

- розробити науково обґрунтовані методичні рекомендації для вихователів щодо удосконалення морального виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів.

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувались адекватні авторському задуму методи дослідження: теоретичний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної, народознавчої та методичної літератури; спостереження, вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду шкіл-інтернатів; анкетування, опитування; педагогічний експеримент.

М е т о д о л о г і ч н у о с н о в у дослідження становлять: теорія наукового пізнання; вчення про єдність свідомості і діяльності людини, філософське вчення про мораль, про соціальну сутність засобів народної педагогіки.

Дослідження проводилось у т р и е т а п и:

На п е р ш о м у етапі (1994-1995 рр.) вивчався стан дослідження проблеми морального виховання учнів у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній літературі, виданнях з етнографії. Було визначено вихідні теоретичні положення, предмет, об`єкт, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано його завдання, проведено констатуючий експеримент, розроблено методику формуючого експерименту.

На д р у г о м у етапі (1995-1997 рр.) проводився формуючий експеримент, перевірялась ефективність розробленої методики морального виховання засобами народної педагогіки учнів початкових класів шкіл-інтернатів у позаурочний час; здійснювався аналіз одержаних даних.

На т р е т ь о м у етапі (1997-1998 рр.) узагальнювались проміжні та кінцеві результати педагогічного експерименту, формулювались основні показники і положення, здійснювалось їх впровадження в практику, оформлялись результати дослідження.

Е к с п е р и м е н т а л ь н а б а з а: Вовковинецька школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків (Хмельницька обл.), Київська школа-інтернат №14, Переяслав-Хмельницька школа-інтернат (експериментальні); Київська школа-інтернат №15, Херсонська школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків (контрольні). У педагогічному експерименті брали участь 251 учень та 24 вихователі.

Н а у к о в а н о в и з н а і т.е. о р е т и ч н а з н а ч у щ і с т ь дослідження полягають: у розкритті та характеристиці виховних можливостей засобів української народної педагогіки в моральному вихованні учнів початкових класів шкіл-інтернатів; у визначенні, теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які сприяють ефективності використання цих засобів; у визначенні критеріїв та рівнів моральної вихованості молодших школярів, критеріїв відбору матеріалів народної педагогіки морального спрямування.

П р а к т и ч н е з н а ч е н н я дослідження полягає в розробці науково обгрунтованих методичних рекомендацій для вихователів шкіл-інтернатів щодо удосконалення морального виховання учнів початкових класів у позаурочний час, збору матеріалів народної педагогіки і методики їх використання.

В и с н о в к и і р е к о м е н д а ц і ї можуть бути використані працівниками шкіл-інтернатів з метою поліпшення стану морального виховання учнів, а також у курсовій перепідготовці вихователів при обласних інститутах удосконалення вчителів, при читанні спецкурсів у педвузах та педучилищах.

Н а з а х и с т в и н о с я т ь с я:

- Зміст, форми і методи морального виховання молодших школярів засобами української народної педагогіки.

- Експериментально перевірені педагогічні умови, які забезпечують ефективність морального виховання засобами народної педагогіки учнів початкових класів у школі-інтернаті в позаурочний час.

В і р о г і д н і с т ь наукових результатів дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихідних теоретичних положень, застосуванням різноманітних взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його об`єкту, предмету, меті і завданням, результатичністю морального виховання учнів початкових класів на основі народної педагогіки в експериментальних школах-інтернатах; результатами обробки якісних та кількісних даних експериментального дослідження.

А п р о б а ц і я т а в п р о в а д ж е н н я результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації апробовані в процесі застосування роробленої нами методики в умовах шкіл-інтернатів України. Найважливіші теоретичні положення і висновки дослідження доповідались на науково-практичних конференціях (Рівне, 1995; Київ, 1996); на міжрегіональних семінарах керівників райметодоб`єднань учителів початкових класів, класних керівників, викладачів українознавства в Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка; під час викладання автором курсу педагогіки у Богуславському педагогічному коледжі ім.І.С. Нечуя-Левицькогно; в інформаціях, звітах на засіданнях лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу Інституту педагогіки та Інституту проблем виховання АПН України; на звітних наукових конференціях Інституту педагогіки та Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 1995, 1996, 1997 рр.).

О с о б и с т и й в н е с о к здобувача полягає у визначенні змісту, форм і методів морального виховання учнів початкових класів засобами народної педагогіки; в обгрунтуванні залежност іморального виховання від забезпечення визначених педагогічних умов у виховному процесі початкової школи. З проблеми дослідження опубліковано 10 робіт загальним обсягом 5,1 др. арк., в яких висвітлено основні положення та зміст дисертації.

Дисертант є співавтором методичних рекомендацій «Моральне виховання учнів школи-інтернату» (розділ I обсягом 3 друк. арк.). Розроблена методика морального виховання засобами народної педагогіки учнів початкових класів впроваджується в школах-інтернатах, а також на курсах перепідгготовки вихователів у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка. Це дозволило зробити висновок, що основні результати дисертаційного дослідження апробовані і впроваджені в практику морального виховання учнів та підготовки вихователів початкових класів шкіл-інтернатів.

С т р у к т у р а дисертації: вступ, два розділи з трьома параграфами у кожному, висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел. Дисертаційна робота викладена на сторінках друкованого тексту; містить 14 таблиць і одну діаграму.

Основний зміст і висновки дослідження

моральний школяр виховання педагогічний

У в с т у п і обґрунтовується актуальність проблеми і вибір теми, дається загальна характеристика досліджень, визначається об`єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, розкриті методологічні основи, викладені методи дослідження, розкривається наукова новизна, обґрунтовується теоретичне і практичне значення роботи, вірогідність одержаних результатів; сформульовані основні положення, які виносяться на захист; подано відомості про апробацію результатів дослідження, особистий внесок здобувача; визначено етапи науково-дослідної роботи.

У п е р ш о м у розділі «Моральне виховання молодших школярів як соціально-педагогічна проблема» висвітлюється історичний досвід та сучасний стан морального виховання учнів початкових класів в умовах школи-інтернату в позаурочний час, розкрито сутність, соціально-педагогічні функції та особливості морального виховання учнів початкових шкіл-інтернатів, визначено і обгрунтовано рівні моральної вихованості молодших школярів.

Ретроспективний аналіз історико-педагогічних джерел з досліджуваної проблеми дозволив установити, що корифеї науково-педагогічної думки О.В. Духнович, Я.А. Коменський, Г.С. Сковорода, К.Д. Ушинський та видатні педагоги П.П. Блонський, А.С. Макаренко, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький, С.Х. Чавдаров, а також сучасні дослідники розцінювали і нині розглядають моральне виховання як стрижень гармонійного розвитку особистості.

Вивчення педагогічної літератури з питань морального виховання дало можливість зробити такий висновок: накопичені в педагогічній теорії положення можуть скласти певну основу для реалізації оновлених підходів до морального виховання у сучасній школі. Однак відбір цих положень має бути осмисленим, критичним, вибірковим.

Ми поділяємо точку зору М.Г. Стельмаховича, Є.І. Сявавко, Т.І. Мацейків та ін., що виховання підростаючого покоління доцільно проводити на засадах української народної педагогіки.

Під час дослідно-експериментальної роботи ми виходили з того, що в народній педагогіці сконденсовано розмаїття засобів, застосування яких ефективно впливає на формування моральних якостей у дітей.

Моральне виховання підростаючого покоління засобами народної педагогіки має на меті формування моральної вихованості, яка передбачає систему моральних знань, умінь, навичок, поглядів, переконань. Моральна вихованість є складовою загальнолюдської вихованості, і проявляється вона в повсякденній поведінці, в конкретних вчинках, ситуаціях, у ставленні до себе, до оточуючих, до навколишнього середовища тощо.

Критерії моральної вихованості учнів виводились із взаємозв`язку таких компонентів: усвідомлення сутності понять моральних норм; готовності до виконання цих норм; переконаності у необхідності виробити в собі відповідні моральні якості; застосування моральних знань у практичній дояльності, у вчинках.

На основі виділених критеріїв ми визначили три рівні моральної вихованості, умовно назвавши їх високим, середнім, ниьким, супроводивши певнимиарактеристиками, тобто типовими словесними описами, які сприяли кваліфікованому проведенню «зрізів» та замірів моральної вихованості молодших школярів.

При визначенні критеріїв і рівнів моральної вихованості найважливішими показниками ми вважали спосіб поведінки молодших школярів, реальну діяльність учнів, мотиви та характер їхніх вчинків.

У результаті аналізу педагогічних спостережень, письмових та усних опитувань, інтерв`ю, творчих робіт-мініатюр, незалежних характеристик тощо молодших школярів умовно було розподілено на три групи, відповідно до трьох рівнів їх моральної вихованості.

Дані першого «зрізу», проведеного на етапі констатуючого експерименту, були такими: до високого рівня моральної вихованості увійшло 11 учнів (8,7%) експериментальних класів шкіл-інтернатів і 8 учнів (6,5%) контрольних класів; середній рівень моральної вихованості виявлено в 37 учнів (29,1%) ЕК та 34 учнів (27,4%) КК. Школярів низького рівня моральної вихованості було найбільше: 79 учнів (62,2%) - ЕК та 82 учні (66,1%) - КК.

Отже, результати початкового «зрізу» моральної вихованості учнів молодших класів показали, що в переважної більшості рівень її недостатній. Це доводило необхідність формування у школах-інтернатах морально вихованої особистості не лише в ході навчального процесу, а й у позаурочний час.

Оскільки єдність знань та поведінки виявляється в діяльності, ми проводили спостереження за участю дітей у діяльності, зокрема за виконанням учнями доручень. При цьому враховувалась участь виховання в діяльності морального спрямування, стійкість інтересу до неї, спосіб отримування доручень, складність виконання завдання, ступінь ініціативності під час його виконання, відповідальність за виконання доручень тощо.

Вивчалась мотивація участі школярів у моральній діяльності: за бажанням, за завданням вихователя, за переконанням у її необхідності, з почуття обов`язку, під впливом педагога, однокласників, друзів і т.ін. На основі одержаних даних, враховуючи значення моральної діяльності учнів у позаурочний час. Ми визначили рівні їх моральної активності в позаурочній діяльності на основі народної педагогіки.

У процесі дослідження виявлено, що основними чинниками, які впливають на моральну вихованість учнів мододшого шкільного віку та їх моральну активність у процесі позаурочної діяльності, є: знання школярами основних моральних понять та розуміння їх; якість та глибина знань морального спрямування; рівень організації діяльності учнів з даної проблеми.

У процесі констатуючого етапу експерименту вивчалися методи морального виховання учнів початкових класів у позаурочний час.

Вивчення стану шкільної практики з морального виховання переконало нас у тому, що повернення до національних джерел, зокрема до джерел української народної педагогіки, і загальнолюдських цінностей є вкрай необхідним, адже вони є однією з основ моральної поведінки людини.

У д р у г о м у розділі «Педагогічні умови підвищення ефективності морального вихованя учнів початкових класів школи-інтернату засобами народної педагогіки» висвітлено хід формуючого етапу експерименту за розробленою автором методикою, обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності морального виховання молодших школярів засобами народної педагогіки в умовах школи-інтернату, проаналізовано результати морального виховання на основі народної педагогіки.

При проведенні експериментальної роботи ми виходили з того, що народна педагогіка сконцентрувала в собі багатовіковий досвід буття народу, прогресивні традиції виховання, національні виховні ідеї; вона апробована виховною практикою поколінь.

Нами було визначено зміст морального виховання учнів початкових класів на основі народної педагогіки. При цьому встановлено, що успішність формування моральних якостей у молодших школярів забезпечується конкретними засобами народної педагогіки, якими є: рідна мова та історія, народний календар, природа рідного краю, фольклор, народні традиції, обряди тощо. Нами визначені також форми і методи морального виховання учнів початкових класів.

У ході формуючого етапу експерименту особливого значення ми надавали оволодінню учнями моральними нормами на основі української народної педагогіки, що осягається в ході їхньої участі в різних формах позаурочної діяльності.

В експерименті використовувались різноманітні форми позаурочної роботи з учнями, спрямовані на активізацію участі молодших школярів у дотриманні моральних норм української народної педагогіки (організація бесід, написання творчих робіт-мініатюр, проведення тренінгів, цілеспрямоване створення ситуацій тощо).

Молодші школярі систематично залучалися до різноманітної практичної діяльності пізнавального, пошукового та інформаційного характеру, де важлива роль належала співпраці педагогів та учнів.

У процесі поетапної реалізації програми дослідження проводилось цілеспрямоване спостереження, анкетування, використовувались незалежні характеристики, відповідні ситуації, здійснювались педагогічні діагностичні «зрізи» та ін. На підставі одержаних даних вносилися корективи в наперед задані параметри роботи, визначались найбільш відповідні форми та методи морального виховання; враховувались особливості конкретних учніх молодших класів, їхні інтереси, нахили, здібності тощо. Значна увага приділялась емоційній спрямованості позаурочної роботи з морального виховання на основі української народної педагогіки, і таким чином стимулювалась творча діяльність дітей.

Особлива увага вихователів спрямовувалась на забезпечення цілісного динамічного процесу морального виховання учнів у позаурочний час. Це передбачало поєднання і взаємозв`язок мотиваційного, змістовного і конструктивного його компонентів.

У процесі формуючого експерименту велика увага приділялась формуванню в учнів інтересу до моральних знань на основі народної педагогіки і потреби в них, усвідомленню їх значення. Ми виходили з того, що необхідними умовами становлення моральної особистості є система знань; вироблення особистісного ставлення до вивчених явищ і фактів; застосування одержаних і усвідомлених знань у діяльності. Таким чином, забезпечується органічна взаємодія трьох факторів - інтелектуального, емоційного та діяльнісного.

При цьому за основу ми брали те, що сформованість в учнів інтересу безпосередньо до змісту моральних знань - головна психологічна передумова позитивного ставлення молодших школярів до засвоєння відповідних знань.

Аналіз даних формуючого етапу експерименту показав, що формування інтересу до моральних знань в експериментальних класах відбувалося значно інтенсивніше, ніж у контрольних. Підтвердженням цього є те, що на основі сформованості зазначеного інтересу за результатами дослідження було здійснено перерозподіл учнів у групах за рівнями. Узагальнені дані, одержані в процесі дослідно-експериментальної роботи, свідчать про те, що в експериментальних класах кількість учнів, віднесених до високого рівня, збільшилась на 9,7%, в контрольних - на 2,0%. Кількість учнів, віднесених до середнього рівня, в експериментальних класах зросла на 19,8%, що було обнадійливим; в контрольних середній рівень зріс на 2,5%. Проте, незважаючи на ці зміни, кількість учнів з низьким рівнем сформованості інтересу до матеріалів морального спрямування залишилася значною і в експериментальних (30,5%), і в контрольних (60,9%) класах.

У ході формуючого експерименту було досягнуто також зростання позитивного ставлення значної кількості учнів до матеріалів народної педагогіки, що було виявом їхньої внутрішньої потреби, яка впливає на інші їхні інтереси, установки, мотивацію діяльності.

Узагальнення даних кінцевого «зрізу» показало, що рівні знань матеріалів морального спрямування характеризуються так: кількість учнів з високим рівнем знань з досліджуваної проблеми в експериментальних класах збільшилась на 16,5%, з середнім рівнем - на 33,1%. Одночасно зменшилась кількість учнів з низьким рівнем знань на 49,6%.

У контрольних класах в учнів усіх цих рівнів також спостерігались деякі позитивні зміни. Кількість учнів з високим рівнем знань збільшилась на 1,2%, з середнім рівнем - на 11,4%, а з низьким - зменшилась на 12,6%. Ми пояснюємо це проведенням цілеспрямованої виховної роботи з проблем моралі у школах-інтернатах.

Виходячи з аналізу критеріїв моральної вихованості учнів молодших класів і показників їх вияву за рівнями проведеного у ході констатуючого експерименту та враховуючи динаміку формування якостей морально виховної особистості у ході формуючого етапу експерименту, ми встановили, що при його завершенні відбувся перерозподіл дітей відповідно до рівнів моральної вихованості.

Характер педагогічного експерименту вимагав не обмежуватися визначенням динаміки рівнів моральної вихованості учнів. Потрібно було створювати такі педагогічні умови, які б забезпечували формування у дітей досліджуваних моральних якостей у процесі позаурочної виховної діяльності. Це дало можливість переводити школярів на вищі рівні, що й становило одне з основних завдань експериментальної роботи.

Серед першочергових завдань програми досліджування було залучення дітей до матеріалів народної педагогіки через їх участь у моральній діяльності, оптимальне співвідношення масових, групових та індивідуальних форм організації виховної позаурочної діяльності учнів. З метою розвитку моральної активності на основі народної педагогіки школярів до такої діяльності (участь у святах, іграх, розвагах, у виставках творчих робіт, мандрівках, екскурсіях, інсценізаціях казок, пісень, проведення конкурсів та ін.).

Досвід підтверджує: чим активніше дитина бере участь у народних святах, іграх, обрядах, розвагах, тим краще вона засвоює національні особливості свого народу, його культуру, мову тощо.

У процесі формуючого етапу експерименту діти систематично і цілеспрямовано залучалися до активної практичної діяльності пізнавального, пошукового, виконавського, творчого характеру. Проведення дослідно-експериментальної роботи на завершальному етапі здійснювалося з урахуванням того, що ефективним засобом морального вдосконалення особистості є накопичення позитивного досвіду, що формується в процесі різнобічної діяльності у позаурочний час, спрямованої на моральне виховання учнів початкових класів.

Методика формуючого експерименту включала цілий комплекс диференційованих завдань різного ступеня складності, передбачала проблемність при постановці моральних питань, самостійний пошук і аналіз інформації морального змісту, різноваріантність відповідей і мала певну ігрову забарвленість. Усе це давало змогу учням виявляти різний ступінь активності при вирішенні моральних проблем, збагачувало моральний досвід школярів.

Позаурочна діяльність була насичена моральним змістом засобів народної педагогіки і надавала кожному учневі свободу вибору, змогу самому вирішувати, що є добрим, а що є поганим у житті, поведінці тощо. Форми морального вихзовання учнів початкових класів на основі народної педагогіки пов`язувалися єдиною ідеєю утвердження самоцінності кожного, грунтувалися на суб`єкт-суб`єктній взаємодії і діалозі вихователя з учнями.

Аналіз результатів дослідження дав можливість визначити рівні активності учнів початкових класів у позаурочній діяльності морального спрямування на кожному етапі дослідно-експериментальної роботи, здійснювати цілеспрямовану індивідуальну роботу з вихованцями; виявляти найбільш ефективні методи керування їх діяльністю.

Дані завершального етапу дослідження свідчать про те, що більше як у три рази вищий інтерес до заходів на основі матеріалів народної педагогіки виявили учні експериментальних класів порівняно з контрольними; більш як удвічі вищою виявилась активність перших у позаурочних виховних заходах морального спрямування. Нарешті, майже вдвічі вищою була творча активність школярів експериментальних класів (порівняно з контрольними) у позаурочній діяльності.

У ході дослідно-експериментальної роботи були створені відповідні організаційно-педагогічні умови для колективної, групової та індивідуальної діяльності учнів.

Основні висновки дослідження

Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези, дозволило зробити висновки і визначити перспективи подальшої розробки проблеми.

1. Здійснений аналіз теоретичних праць та інших джерел, вивчення та узагальнення досвіду роботи вихователів початкових класів шкіл-інтернатів з досліджуваної проблеми і результати експерименту, зокрема впровадження в практику таких шкіл форм та методів позаурочної діяльності, які сприяють формуванню морально вихованої особистості, дало змогу визначити зміст і методику цієї роботи на основі української народної педагогіки в режимі другої половини дня шкіл-інтернатів та обгрунтувати педагогічні умови, що забезпечують її ефективність.

2. У ході формуючого експерименту підтвердилось припущення, що ефективність морального виховання учнів початкових класів засобами української народної педагогіки забезпечується за певних педагогічних умов, якщо: послідовно здійснюватиметься демократизація всієї життєдіяльності школи-інтернату; основний зміст і використовувані форми та методи морального виховання, здійснюваного на основі народної педагогіки в позаурочний час, відповідатимуть як загальним психолого-віковим особливостям учнів, так і особистіcному підходу до кожного школяра, з урахуванням його інтересів, мотивів, ціннісних орієнтацій; у процесі морального виховання учнів шкіл-інтернатів обов`язково виявлятимуться та враховуватимуться рівні їх вихованості, забезпечуватимуться достатні умови для вправляння дітей у моральній поведінці і діяльності; учні глибоко знатимуть суть моральних понять, усвідомлюватимуть їх і спиратимуться на них у житті; неухильно здійснюватиметься самовиховання школярів, підвищуватиметься їхня активність у процесі практичної діяльності. Вони постійно залучатимуться до самооцінки та взаємооцінки своєї поведінки та поведінки інших учнів; існуватиме досить широке поле для діяльності учнів за вибором у школі-інтернаті та поза нею. З метою її ініціювання цілеспрямовано створюватимуться відповідні ситуації, що привчатимуть учнів до самостійності в прийнятті рішень щодо своєї моральної поведінки; органічно поєднуватиметься засвоєння школярами моральних знань з формуванням у них відповідних переконань, ціннісних орієнтацій, умінь та навичок раціонального використання цих знань у процесі моральної діяльності; дотримуватимуться принципи систематичності, послідовності та наступності в організації морального виховання учнів на основі народної педагогіки; забезпечуватиметься об`єктивно мотивована послідовність у виконанні учнями практичних завдань: від простих до складних, від менш значущих до більш значущих, від виконавських до організаторських, від разових до постійних; дотримуватиметься оптимельне співвідношення вербального впливу і залучення молодших школярів до активної діяльності морального спрямування; поєднуватимуться в моральному вихованні школярів традиційні засоби народної педагогіки (народні традиції, свята, обереги, усна народна творчість, ігри та ін.) з досягненнями педагогічної науки і сучасної практики.

3. На загальний рівень моральної вихованості дітей позитивно впливає участь опікунів та представників громадськості у спільних заходах морального спрямування на основі народної педагогіки (свята народного календаря, трудові акції тощо).

4. Розвитку соціально спрямованих мотивів моральної діяльності учнів молодших класів сприяють такі умови, за яких моральне задоволення від безпосередньої участі в конкретних заходах морального спрямування стає визначальним стимулом зростання їх інтересу до проблем моралі взагалі.

5. Виховання молодших школярів засобами народної педагогіки не виключає, а, навпаки, передбачає їхнє шанобливе ставлення до моральних принципів, традицій, звичаїв інших народів, зокрема тих, які живуть в Україні. Це - один з важливих чинників виховання моральної особистості, її прилучення до загальнолюдських цінностей.

6. Аналіз даних експериментального дослідження дає підстави для узагальнюючого висновку, що розроблені і використані педагогами-експериментаторами зміст, форми і методи експериментальної роботи, визначені та обгрунтовані педагогічні умови діяльності з морального виховання засобами української народної педагогіки учнів початкових класів шкіл-інтернатів у позаурочний час сприяють ефективному формуванню морально вихованої особистості.

7. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми. Подальшого вивчення і розробки потребують такі питання: моральне виховання молодших школярів засобами народної педагогіки у комплексі навчальних предметів; особливості використання матеріалів української народної педагогіки в навчально-виховній роботі сучасної національної школи; вплив соціуму на виховання в учнів загальнолюдських якостей і чеснот, зосереджених в українській народній педагогіці; виховний потенціал народної педагогіки у моральному вихованні учнів У-УIII, IX-XI класів.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях автора

1. Степаненко Л. (співавт. Тесленко О.). Деякі аспекти формування активності школярів // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості: Наук.-метод. зб. - Суми, 1994. - С. 423-426; автор.: с. 423-424.

2. Степаненко Л. (співавт. Н. Брусіловська, Т. Люріна). До питання морального виховання дітей // Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу: Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. - Рівне, 1995. - С. 77-78; автор.: С. 77.

3. Степаненко Л. (співавт. О. Юзефович). Гармонія мети і засобів // Світло. - 1998. - №1. - С. 47-50; автор.: 49-50.

4. Степаненко Л.М. Педагогічні умови морального виховання учнів шкіл-інтернатів // Почат. школа. - 1998. - №6. - С. 58-59.

5. Степаненко Л.М. (співавт. Н.О.Рєпа). Моральне виховання учнів початкових класів в умовах школи-інтернату. // Моральне виховання учнів школи-інтернату: Метод. рекомендації. - К.: «ВІПОЛ», 1998. - 112 с.: автор.: с. 1-60, 99-112.

6. Степаненко Л. Про моральне виховання // Почат. школа. - 1998. - №9. - С. 18-19.

7. Степаненко Л. Моральне виховання учнів початкових класів в умовах школи-інтернату // Рідна школа. - 1998. - №11. - С. 58-61.

8. Степаненко Л.М. (співавт. Рогоза А.П.). Моральне виховання учнів як соціально-педагогічна проблема // Українська родина: Наук.-метод. посібник. - К.: КМІУВ, 1998. - С. 733-742; автор.: с. 735-742.

9. Степаненко Л.М. Моральне виховання дітей на засадах народної педагогіки // Українська родина: Наук.-метод. посібник. - К.: КМІУВ, 1998. - С. 742-745.

10. Степаненко Л.М. Моральне виховання учнів початкових класів шкіл-інтернатів засобами народної педагогіки // Шляхи підвищення ефективності виховної роботи у школах-інтернатах: Зб. наук.-метод. матеріалів. - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 1998. - С. 74-88.

Размещено на Allbest.ru