Формування творчої активностi студентiв у навчально-виховному процесi коледжу культури та мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук

Формування творчої активностi студентiв у навчально-виховному процесi коледжу культури та мистецтв

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

педагогічний режисер управлінський

Актуальнiсть теми дослiдження. На кожному конкретному етапi розвитку суспiльства домiнують певнi орiєнтири, якi задають напрямок у вирiшеннi проблем виховання поколiння, що пiдростає. Зараз такими орiєнтирами є творчий та естетичний фактори, що визначають основу духовностi людини (В.О. Моляко). Орiєнтацiя на творчiсть -головна умова створення системи гуманiстичного виховання, що дозволяє сформувати незалежну, вiльну, яскраву, самобутню особистiсть. Тому виховання творчої особистостi можна разглядати як найважливiше завдання освiти в Українi.

При вирiшеннi цього завдання важливу роль вiдiграє театральна творчiсть, яка не тiльки розвиває людину естетично, але й забезпечує її рiзнобiчне формування.

Розширення масштабiв театральної дiяльностi має для суспiльства велике соцiокультурне значення, тому що воно передбачає всебiчний розвиток творчої активностi, iнiцiативи, iндивiдуальних схильностей i здiбностей особистостi. Загальновиховне значення театральної дiяльностi полягає перед усiм у тому, що в процесi заняття театральним мистецтвом розвивається сукупнiсть рiзноманiтних за характером соцiально значущих якостей особистостi. Так, наприклад, сценiчне втiлення п`єси вимагає не тiльки емоцiйного сприйняття твору драматурга, але й знання епохи, що вiдображається, уміння глибоко аналiзувати п`єсу, її персонажiв, розвиненого уявлення, здiбностi до перевтiлення, емпатiї. Сформована в процесi театральної дiяльностi творча активнiсть може бути перенесена в iншi сфери життя особистостi.

Проблема творчої активностi завжди була в полi зору вчених. Рiзнi аспекти суттєвостi творчостi розглядали В.М. Дружинiн, Я.О. Пономарьов, І.М. Семенов, С.Ю. Степанов; структуру творчих якостей особистостi - В.І. Андрєєв, В.М. Алфiмов; формування творчих якостей особистостi - Г.С. Альтшуллєр, У. Гордон, Є.П. Торранс; суттєвiсть режисерської дiяльностi - А.Д. Попов, К.С. Станiславський, Г.О. Товстоногов; педагогiчнi аспекти дiяльностi режисерiв i питання їх професiйної пiдготовки розглядали Б.Є. Захава, Г.В. Крiстi; використання мистецтва в творчому розвитку особистостi - Г.П. Шевченко, В.Р. Щербина, Б.П. Юсов. Проблемi управлiння педагогiчними системами присвяченi роботи О.I.Богачека, В.I. Бондаря, Є.М. Хрикова.

В дослiдженнях фiлософiв М.С. Кагана, І.С. Кона, А.Г. Спiркiна активнiсть особистостi розглядається в тiсному зв`язку з дiяльнiстю, в якiй вiдбувається процес самореалiзацiї людини, ствердження себе як члена суспiльства. Це дозволяє зв`язувати змiстовну сутнiсть творчої активностi зi специфiкою тiєї чи iншої сфери громадського життя, в якiй вона проявляється.

Дослiдження цих авторiв вносять багато цiнного в педагогiчну теорiю й практику. Але проведений аналiз як широкого кола вiтчизняних та закордонних джерел, так i практики роботи коледжiв свiдчить про вiдсутнiсть спецiальних дослiджень, якi присвяченi управлiнському аспекту формування творчої активностi.

Таким чином, нагальна потреба суспiльства в цiлому й системи освiти зокрема у творчiй активностi молодi, з одного боку, i нерозробленiсть теоретичних основ та методики управлiння процесом її формування, з iншого, обумовлює необхiднiсть пошуку нових пiдходiв до вирішення цiєї проблеми. З цiєї точки зору тема дослiдження “Формування творчої активностi студентiв у навчально-виховному процесi коледжу культури та мистецтв” є актуальною, а її вибiр доцiльним. Проблема дослiджена на матерiалi пiдготовки майбутнiх режисерiв театралiзованих вистав.

Робота виконана в рамках комплексної теми “Виховання духовної культури учнівської молодi засобами мистецтва”, яка розробляється на кафедрi педагогiки Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка пiд керiвництвом члена-кореспондента АПН України, доктора педагогiчних наук, професора Г.П. Шевченко.

Об`єкт дослідження - процес формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Предмет дослідження - управлiння формуванням творчої активностi майбутнiх режисерiв у навчально-виховному процесi коледжу культури та мистецтв.

Мета дослідження - розробити, обгрунтувати й експериментально перевiрити модель управлiння, яка дозволяла б пiдвищити ефективнiсть навчально-виховного процесу формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Гіпотеза дослідження полягає в припущеннi того, що ефективнiсть формування творчої активностi майбутнiх режисерiв залежить вiд ступеня наукового обгрунтування управлiння цим процесом, створення специфiчних умов: педагогiчних (спрямованість усіх компонентiв педагогiчної системи професiйної пiдготовки майбутнiх режисерiв на формування їх творчої активностi), психологiчних (цiннiсно-орiєнтацiйна єднiсть педагогiчних працiвникiв, що беруть участь у формуваннi творчої активностi майбутнiх режисерiв, сприятливий морально-психологiчний клiмат у колективi, адекватний завданням формування творчої активностi майбутнiх режисерiв характер взаємовiдносин викладачiв i студентiв) та органiзацiйних (спрямованість структури i функцiй управлiнської пiдсистеми на забезпечення формування творчої активностi, наявнiсть адекватної системи норм органiзацiйного порядку й високого рівня управлiння процесом формування творчої активностi).

Концептуальні положення дослідження:

- творча активнiсть майбутнiх режисерiв є результатом дiяльностi багатьох викладачiв, самих студентiв, взаємодiї суб`єктивних i об`єктивних факторiв, тому для забезпечення її формування необхiдне теоретичне обгрунтування управлiння цим процесом;

- для формування творчої активностi майбутнiх режисерiв необхiдний початковий рiвень обдарованостi, система виховання, що вiдповiдає метi режисерської дiяльностi, яка забезпечує оволодiння професiйними знаннями, умiннями та навичками;

- ключовим моментом у такiй системi є те, що творча активнiсть у майбутнiй режисерськiй дiяльностi може бути забезпечена тiльки за умови адекватної їй творчої активностi в навчальній та позанавчальній дiяльностi в системi професiйної пiдготовки;

- ефективнiсть управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв може бути оцiнена на пiдставi критерiїв, що вiдбивають суттєвi характеристики цього явища, - наявнiсть педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов для реалiзацiї мети професiйної пiдготовки режисерiв;

- ефективнiсть процесу формування творчої активностi майбутнiх режисерiв може бути оцiнена на пiдставi аналiзу рiвня творчого мислення i спостереження за виявом творчої активностi студентiв у навчально-виховному процесi.

Мета, предмет, гiпотеза, концептуальнi положення дослiдження зумовили постановку наступних завдань:

- вивчити стан проблеми формування творчої активностi майбутнiх режисерiв;

- розробити педагогiчнi, психологiчнi, органiзацiйнi умови формування творчої активностi майбутнiх режисерiв;

- розробити критерiї та методику оцiнки ефективностi управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв;

- експериментально перевiрити модель управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Методологічну та теоретичну основу дослiдження складають теорiя пiзнання, системний, культурологічний, дiяльнісний пiдходи, ключовi положення вiтчизняних та закордонних психологiв, педагогiв, театрознавцiв про суть творчостi, творчу активнiсть, режисерську дiяльнiсть, управлiння педагогiчними процесами.

У процесi роботи над дисертацiєю використовувались загальнонауковi та спецiальнi методи дослiдження:

вивчення психолого-педагогiчної, бiографiчної, театрознавчої лiтератури з проблеми дослiдження;

вивчення, аналiз, узагальнення педагогiчного досвiду пiдготовки режисерiв;

експертна оцiнка; моделювання; констатуючий та формуючий експеримент;

методи математичної статистики.

Дослiдження було проведене в три етапи.

На першому етапi дослiдження (1993-1995 рр.) провадилося вивчення психологiчної, педагогiчної, театрознавчої лiтератури, здiйснювалась розробка концепцiї дослiдження, проведення констатуючого експерименту, розробка методики формуючого експерименту.

На другому етапi дослiдження (1995-1997 рр.) був проведений формуючий експеримент, зiбранi емпiричнi данi та здiйснена їх первинна обробка.

На третьому етапi дослiдження (1997-1999 рр.) був здiйснений кiлькiсний та якiсний аналiз, узагальнення результатiв експериментальної роботи, перевiрка та уточнення теоретичних положень, формування основних висновкiв дослiдження.

Наукова новизна роботи полягає у:

- розробцi структури та складу управлiнської дiяльностi, що спрямована на створення цiлiсного комплексу умов, якi необхiднi для забезпечення процесу формування творчої активностi майбутнiх режисерiв: педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних;

- розробцi критерiїв та методики оцiнки управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв;

- розробцi методичних рекомендацiй про змiст та методику навчально-виховної дiяльностi по формуванню творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Теоретичне значення дослiдження полягає в тому, що отримали подальший розвиток розробленi наукою пiдходи до управлiння педагогiчними системами. У дисертацiї на прикладi професiйної пiдготовки майбутнiх режисерiв конкретизовано та розвинено положення про мету, змiст, засоби управлiння процесом формування творчої активностi, обгрунтованi пiдходи до оцiнювання його ефективностi.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена вiдповiднiстю розроблених положень сучасному рiвню та тенденцiям розвитку теорiї управлiння i педагогiчної науки в країнi i за кордоном; методологiчною обгрунтованiстю вихідних позицiй; використанням комплексу методiв дослiдження, що взаємодоповнюються; адекватнiстю логiки дослiдження його метi, предмету та завданням; повнотi отриманих дослiдницьких матерiалiв; використанням сучасних статистичних методiв обробки отриманих даних; статистично значущими змiнами в управлiннi процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв та його результатах, якi були отриманi під час дослiдницько-експериментальної роботи в коледжi культури та мистецтв.

Практичне значення дослiдження полягає в розробцi методики управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв, у визначенні вихідного та необхiдного рiвня творчої активностi майбутнiх режисерiв, у розробцi методичних рекомендацiй щодо органiзації навчальної та позанавчальної діяльностi по формуванню творчої активностi майбутнiх режисерiв.

У публікаціях, виконаних у співавторстві особистий внесок автора полягає в розробці технології управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів, створенні методики оцінювання ефективності цього процесу, безпосередній організації та проведенні дослідницько-експериментальної роботи.

Використання в повсякденнiй практицi обгрунтованих моделей управлiння дозволяє пiдвищити усвiдомлення, цiлiснiсть, демократичнiсть, ефективнiсть управлiнської дiяльностi керiвникiв освiтнiх закладiв, якi здійснюють пiдготовку режисерiв та фахiвцiв iнших творчих професiй.

На захист виносяться такі положення:

- теоретично обгрунтований та експериментально перевiрений комплекс педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов формування творчої активностi майбутнiх режисерiв;

- чотирьохрiвнева модель творчого мислення режисера;

- модель комплексу режисерських завдань, що вiдображенi в системi контрольних питань;

- критерiї оцiнки ефективностi управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася в ходi їх обговорення на засiданнях кафедри педагогiки Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка, методичних семiнарах у Луганському коледжi культури та мистецтв, на республiканськiй конференцiї “Новi педагогiчнi технологiї в контекстi сучасних концепцiй змiсту освiти” (Луганськ, 1998), їх публiкацiї в наукових та науково-методичних виданнях, а також під час їх використання в навчально-виховному процесi Луганського коледжу культури та мистецтв.

Особистий внесок автора полягає в розробцi технологiї управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв, створеннi методики оцінювання ефективностi цього процесу, безпосереднiй органiзацiї та проведеннi дослiдницько-експериментальної роботи.

Структура й обсяг дисертації. Дисертацiя складається із вступу, двох роздiлiв, заключної частини, списку використаних джерел (273 найменування) та трьох додаткiв. Загальний обсяг дисертацiї - 216 сторiнок, у тому числi основна частина - 174 сторiнки. Робота містить 11 таблиць.

2. ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

У вступi обгрунтований вибiр теми дослiдження, розкрита її актуальнiсть, визначенi об`єкт, предмет, мета, гiпотеза, завдання дослiдження, подана характеристика наукової новизни, теоретичного i практичного значення працi, визначенi основнi положення, що виносяться на захист.

У першому роздiлi “Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми формування творчої активності студентів коледжу культури та мистецтв” розглядаються проблеми творчої активностi у психолого-педагогiчнiй науцi, особливостi дiяльностi режисера й теоретичнi основи управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Аналiз iснуючих пiдходiв до визначення сутностi творчої особистостi та структури її якостей як особистостi (В.М. Дружинiн, Я.О. Пономарьов, А. Маслоу, В.І. Андрєєв, В.М. Алфiмов, А. Олах, Дж. Гiлфорд, Н. Роджерс, Є.П. Торранс та iн.) дозволив відзначити, що для сучасного етапу розвитку науки властива неодностайність поглядiв учених на структуру якостей творчої особистостi та склад показникiв, що характеризують той чи iнший блок творчих якостей.

В одному випадку розглядаються якостi, якi забезпечують безпосереднiй творчий результат. В iншому видiляються два блоки характеристик - якостi, що створюють умови для бiльш ефективної творчої активностi, та якості, якi забезпечують безпосереднiй творчий результат.

Бiльшiсть учених пiдкреслюють важливiсть трьох основних параметрiв творчої особистостi - стiйкої спрямованостi на творчу активнiсть, високий рiвень творчих здiбностей та високий рiвень розвитку духовної особистостi.

Вивчення теорiї питання дозволяє зробити висновок, що творча активнiсть має двi взаємопов`язанi форми виявлення - внутрiшню творчу активнiсть психiки та зовнiшню - творчу поведiнку як позасуб`єктне виявлення активностi психiки у взаємодiї суб`єкта та об`єкта.

Проведений аналiз дає пiдстави визначити творчу активнiсть як iнтегративну особистісно-дiяльнісну характеристику людини, що обумовлює перетворюючу спрямованість його розумової та практичної активностi, що базується на творчих здiбностях, високому рiвнi духовностi особистостi, спецiальних знаннях i творчо орiєнтованiй мотивацiї.

Досягнутий сучасною наукою рiвень розробки проблеми сутi творчостi, структури творчої особистостi та її формування дозволяє поставити та вирiшити проблему моделювання педагогiчної системи виховання творчої активностi майбутнiх режисерiв. Для цього треба розглянути специфiчнi особливостi, що характеризують суть творчої особистостi й дiяльностi режисера.

Проведений у першому роздiлi аналiз теоретичних праць режисерiв, їх спогадiв, бiографiчних нарисiв i критичних статей про їх творчiсть дозволяє зробити висновок про те, що:

- у структурi особистостi режисера є ряд якостей i характеристик, спiльних для бiльшостi їх представникiв - високий рiвень креативностi, масштабнiсть особистостi, акторськi здiбностi, уява, фантазiя, знання театру, теорiї та практики режисерської дiяльностi, обізнаність з іншими театральними професіями, емпатiя, асоцiативнiсть;

- професiйно значущi якостi режисера, з одного боку, базуються на природних задатках, а з другого - розвиваються в процесi професiйної пiдготовки та практичної дiяльностi;

- разом із тим яскраво проявляються iндивiдуальнi здiбностi кожного з режисерiв, що знаходить вияв у рiзному рiвнi розвитку окремих якостей i структур особистостi, домiнантностi деяких із них, орiєнтацiї на рацiонально-логiчний або iнтуїтивно-iмпровiзацiйний тип дiяльностi;

- високий рiвень дiяльностi режисера забезпечується за рахунок розвитку комплексу загальних якостей i характеристик, що необхiднi для режисерської дiяльностi, а також найбiльш повної реалiзацiї в цiй дiяльностi його iндивiдуальних здiбностей;

- для мислення режисера характерна образнiсть, просторова об`ємнiсть (просторове бачення), асоцiативнiсть, тiсний зв`язок з процесами антиципацiї, єднiсть теоретичного i практичного мислення;

- ряд важливих особистих якостей і характеристик є спiльними для дiяльностi режисерської та педагогiчної.

Особливостi мистецтва, вимоги до особистостi режисера, змiст його дiяльностi, що розглядаються в першому роздiлi, створюють теоретичнi основи для моделювання педагогiчної системи пiдготовки майбутнього режисера. Такiй системi повинен бути властивий ряд особливостей:

- спрямованість на формування творчої активностi студентiв, цiлiсний розвиток особистостi;

- необхiднiсть вiдбору абiтурiєнтiв, що мають вiдповiднi режисерськiй дiяльностi задатки та професiйну спрямованiсть;

- орiєнтацiя змiсту навчально-виховного процесу на змiст i структуру дiяльностi театрального режисера як базової для всiх видiв режисерської дiяльностi;

- орiєнтацiя навчально-виховного процесу коледжу на розвиток основних параметрiв мислення режисера, дiагностику результативностi цього процесу, iндивiдуалiзацiю процесу професiйної пiдготовки, формування у студентiв активного ставлення до свого розвитку;

- розгляд як одного з основних компонентiв пiдготовки режисерiв формування у них акторської майстерностi;

- тiсний зв`язок змiсту пiдготовки режисерiв з рiзними видами мистецтва, із сучасною культурою;

- необхiднiсть забезпечення результативностi професiйної пiдготовки, з одного боку, i творчий характер активностi режисера, з iншого боку, передбачає створення такої технологiї навчально-виховного процесу, яка базувалася б як на алгоритмах дiяльностi, так i на вiльних творчих проявах особистостi.

У першому роздiлi проаналiзованi також теоретичнi основи управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. У теорiї є багато пiдходiв до управлiння, але найбiльш повно вiдбиває сутнiсть управлiння освiтнiми закладами концепцiя, в якiй це явище розглядається через категорiю “створення умов”. Реалiзацiя завдань дослiдження вимагає створення в першу чергу педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов.

Управлiння процесом пiдготовки майбутнiх режисерiв має об`єктивну природу, але за механiзмом реалiзацiї це суб`єктивний процес. Воно може носити переважно iнтуїтивний характер або спиратися на теоретичнi основи науки. Управлiння на основi iнтуїцiї не завжди приводить до потрiбного результату, тому дуже важливо, визначивши теоретичнi основи дослiдження, розробити й обгрунтувати модель управлiння, яка дозволила б вирiшити завдання формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

У другому роздiлi “Експериментальна перевірка моделі управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів” розроблена модель системи управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв, обгрунтовано використання квалiметричного пiдходу для оцiнки управлiння процесом формування творчої активностi, поданi змiст та результати експериментальної роботи по управлiнню процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Головною складовою моделi управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв є модель педагогiчної системи формування творчої активностi. Змодельована система базується на активнiй позицiї в нiй студентiв, створеннi ситуацiй, що виховують творчу активнiсть, орiєнтацiї на цiлiсну систему режисерських завдань, на модель мислення режисера.

Для формування творчої активностi майбутнiх режисерiв у процесi експериментальної роботи їх теоретична пiдготовка доповнювалася системою творчих завдань. Ці завдання ми розрізняли за змістом (аналіз п'єси, визначення надзавдання вистави, розподілення ролей, моделювання мізансцен, формування глядацького образу вистави тощо), за спрямованістю (на весь колектив, що бере участь у виставі, на групи членів колективу, на окремих членів колективу), за складністю (завдання, що передбачають репродуктивну діяльність, творчі завдання, завдання, що передбачають імпровізаційну діяльність), за терміном виконання та значущістю (оперативні, тактичні, стратегічні).

Вибір для підготовки майбутніх режисерів творчих завдань здійснювався на основі ряду критеріїв. Перший з них - критерій функціональної спрямованості режисерського завдання (якою мірою обране завдання відповідає меті, що її ставить викладач у процесі навчання студентів і наскільки ці завдання відбивають головний зміст діяльності режисера).

Другим критерієм, що визначив вибір та конструювання режисерських завдань, була ступінь їх проблемності. Проблемність завдання обумовлюється тим, що воно ставить перед майбутнім режисером теоретичні та практичні питання (проблеми) різної складності у зв'язку з отриманням інформації для прийняття рішення і планування та реалізації тих чи інших дій. Ступінь проблемності для майбутніх режисерів творчих завдань обумовлена, по-перше, об'єктивною складністю видів діяльності, що пропонуються, по-друге, рівнем професіоналізму діяльності (різний рівень сформованості якостей, знань, умінь, навичок). Врахування цього критерію дозволило забезпечити поступове ускладнення завдань, що пропонувалися студентам експериментальних груп.

Третій критерій - це характер змісту навчальних режисерських завдань. Він визначався з урахуванням особливостей режисерської діяльності. Комплексне використання запропонованих критеріїв дозволило при моделюванні навчальних режисерських завдань охопити всі аспекти цього виду творчої активності.

Система творчих завдань для студентів складалася з конкурсiв iндивiдуальних проектiв постановки п`єси або театралiзованої вистави, постановки вистави, виконання iндивiдуальних завдань, що передбачають використання комплексу мистецтв, постановка театралiзованих вистав у “Школi етики” та iн.

Серед індивідуальних завдань, що пропонувалися студентам, були такі: прочитати збірку віршів луганської поетеси І.Пєсєнки, описати свої враження від її віршів, підготувати сценарій і провести вечір-портрет поетеси; підготувати кілька варіантів сценічних етюдів за картинами відомих художників (на вибір), використовуючи сюжет картини як зав'язку, кульмінацію, розв'язку; скласти і поставити етюди за віршами відомих поетів (на вибір), підібрати до етюдів музику, створити ескізи костюмів; підготувати і поставити етюд за “Картинками с выставки” М. Мусоргського.

Вирiшувати завдання як теоретичної, так i практичної пiдготовки дозволяла система розроблених контрольних питань, якi використовувались при вивченні рiзних навчальних дисциплiн. Вони використовувалися як модель системи режисерських завдань, орiєнтовна основа дiяльностi, основа для контролю, оцiнки та самооцiнки знань. Ця система включала 5 груп питань: для аналiзу п`єси; для розробки задуму вистави; для органiзацiї роботи з постановчим колективом; для аналiзу персонажiв; для органiзацiї роботи з актором. Так, для організації роботи з постановчим колективом пропонувалися такі питання: як провести презентацію п'єси членам колективу і сформувати певне ставлення до неї; як організувати перше обговорення п'єси акторами і сформувати творчий задум колективу; чи співпадає перше враження режисера про п'єсу з враженнями інших членів колективу; як сформулювати завдання художнику для створення оформлення вистави; як дати завдання композитору або звукорежисеру щодо підготовки музики до вистави; які мізансцени дають змогу розкрити глибинні психологічні стосунки між героями; як краще записати мізансцену; як режисерську мізансцену перетворити на акторську; як забезпечити узгодженість всіх елементів вистави. Для аналізу персонажу пропонувалися такі питання: заради чого до п'єси введено даний персонаж, яке його надзавдання; які індивідуальні та типові риси притаманні цьому персонажу; які зовнішні характеристики героя відбивають його внутрішню сутність, а які не пов'язані з нею; що являє собою життя героя поза рамками п'єси - як він мислить, як він діє; яким є підтекст ролі - які бажання, настрої, думки приховані за словами персонажу тощо.

Методика роботи з контрольними питаннями була рiзною. В одному випадку викладач подавав iнформацiю, яка дозволяла вiдповiсти на те чи iнше питання, в iншому - виносив питання на колективне обговорення, у третьому - давав питання для iндивiдуальної, самостiйної роботи, у четвертому - перевiряв якiсть засвоєння знань та умiнь, у п`ятому - пропонував використовувати питання під час пiдготовки до iспиту, у шостому - звертався до студентів з питанням у ходi постановки спектаклю або театралiзованої вистави, у сьомому - використовував питання для аналiзу спектаклю, який побачили.

У ходi дослiдження пiдготовка викладачiв до формування творчої активностi майбутнiх режисерiв провадилася за чотирма напрямками. Перший полягав у розвитку спрямованості викладачiв на формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Це завдання було реалiзоване за допомогою проведення педагогiчних читань з проблеми сутi творчої активностi, обговорення з викладачами квалiфiкацiйної характеристики режисера.

Другий напрямок полягав у формуваннi орiєнтовної основи дiяльностi викладачiв. Вiн був реалiзований за допомогою ознайомлення викладачiв з методичними рекомендацiями по формуванню творчої активностi майбутнiх режисерiв i контрольними питаннями, що передбачають оволодiння студентами внутрiшнiм та зовнiшнiм алгоритмом режисерської дiяльностi.

Третiй напрямок забезпечував координацiю повсякденної дiяльностi викладачiв. Вона здiйснювалася на основi дiагностики поточних результатiв формування творчої активностi студентiв.

Четвертий напрямок забезпечував включення викладачiв у процес розвитку педагогiчної системи формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Вихiдним моментом для цього була пiдсумкова оцiнка результатiв функцiонування системи формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Обговорення результатiв спiльної роботи дозволило приймати рiшення про внесення змiн до навчально-виховного процесу.

Оцiнка змiн в особистостi та дiяльностi майбутнього режисера, координацiя дiяльностi викладачiв коледжу, формування їх цiннiсно-орiєнтацiйної єдностi здiйснювались на основi розробленої чотирьохрiвневої моделi мислення режисера. Ця модель знайшла вiдбиття в списку питань для викладача (табл.1).

Таблиця 1.Список питань для викладача

Така робота з викладачами дозволяла забезпечити створення психологiчних та органiзацiйних умов формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

Обгрунтована в ходi дослiдження модель педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов формування творчої активностi майбутнiх режисерiв була покладена в

основу розробки системи критерiїв оцiнки ефективностi управлiння цим процесом. Як процедура оцiнювання був використаний квалiметричний пiдхiд, який дозволив дати кiлькiсне вираження якостi управлiння.

Рiвень сформованностi педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов розглядався як основний показник ефективностi системи управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Результативнiсть навчально-виховного процесу оцiнювалась на основi аналiзу рiвня творчої активностi майбутнiх режисерiв. З цiєю метою використовувалась розроблена на основi чотирьохрiвневої моделi мислення факторно-критерiальна модель оцінювання рiвня мислення. Вона дозволила оцiнити як внутрiшнi - психiчнi, так i зовнiшнi - поведiнковi прояви творчої активностi майбутнiх режисерiв, бо що висновки про внутрiшню - психiчну активнiсть особистостi можна зробити тiльки на пiдставi аналiзу проявів зовнiшньої - поведiнкової активностi.

Результати експерименту показали, що прирощення в експертнiй оцiнцi педагогiчних, психологiчних та органiзацiйних умов формування творчої активностi студентiв експериментальних груп пiсля експерименту порівняно з вихiдним рiвнем суттєвi на однопроцентному рiвнi значущостi (розрахункове значення t-критерiя Стьюдента - 8,58; нижнє критичне - 3,17). У контрольних групах вiдповiднi змiни незначущi.

Прирiст значення комплексного показника якостi управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв в експериментальних групах (табл.2) значимий при =0,01 (розрахункове значення t-критерiя - 357, 877, нижнє критичне значення - 9,93), а в контрольних групах незначущий.

Позитивнi змiни в рiвнi сформованостi творчого мислення студентiв експериментальних груп, якi вiдбулися в результатi формуючого експерименту, також суттєвi на 1%-му рiвнi значущостi (розрахункове значення t= -7,00, нижнє критичне - -2,95).

Таким чином, результати формуючого експерименту свiдчать про ефективнiсть розробленої моделi управлiння, яка дозволила забезпечити процес формування творчої активностi майбутнiх режисерiв.

У заключнiй частинi визначено основнi результати дослiдження.

1. Актуальнiсть дослiдження зумовлена важливiстю творчої активностi для дiяльностi режисера, а також недостатньою практичною розробленiстю та слабкою теоретичною обгрунтованiстю процесу її формування в студентськi роки.

Таблиця 2.Значення комплексного показника якості управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів

Творча активнiсть майбутнiх режисерiв є результатом дiяльностi багатьох викладачiв, самих студентiв, взаємодiї суб`єктивних та об`єктивних факторiв, тому для забезпечення її формування необхiдне теоретичне обгрунтування управлiння цим процесом. Цей аспект пiдготовки майбутнiх режисерiв практично не дослiджувався.

2. У ходi дослiдження розроблена модель управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Головним її компонентом є модель педагогiчної системи формування творчої активностi. Для цiєї системи характернi: врахування сучасних тенденцiй розвитку освiти, тiсна єднiсть з iншими ланками пiдготовки майбутнiх режисерiв, використання мистецтва як основного засобу формування творчої активностi майбутнiх режисерiв, активна позицiя в нiй студентiв, створення ситуацiй, якi виховують творчу активнiсть, орiєнтацiя на цiлiсну систему режисерських завдань, вiдображену в контрольних питаннях, на модель мислення режисера, цiлiснiсть навчальної та позанавчальної дiяльностi студентiв.

3. Під час дослiдження встановлено, що реалiзацiя розробленої моделi формування творчої активностi режисерiв передбачає формування в педагогiчному колективi спiльної позицiї в розумiннi сутi творчої активностi, спрямованостi дiяльностi на її формування, єдностi в розумiннi теоретичних основ формування творчої активностi, змiсту, форм та методiв її розвитку, орiєнтацiї на оцiнку своєї дiяльностi за кiнцевим результатом - рiвнем творчої активностi студентiв; створення оптимального морально-психологiчного клiмату; розв'язання ряду органiзацiйних питань, пов`язаних зі створенням i поширенням методичних матерiалiв, координацiйною роботою, iнiцiюванням проведення нарад, органiзацiєю дiагностики ефективностi розробленої системи, рiвня творчої активностi студентiв.

4. Обгрунтована в ходi дослiдження модель педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов формування творчої активностi майбутнiх режисерiв була покладена в основу розробки системи критерiїв оцiнки ефективностi управлiння цим процесом. Як процедура оцiнювання був використаний квалiметричний пiдхiд, який дозволив дати кiлькiсний вираз якостi управлiння.

Факторно-критерiальне моделювання, яке використовують у квалiметричному пiдходi, дає можливiсть вирiшити не тiльки часткове завдання вимiрювального характеру, але й бiльш масштабне завдання забезпечення цiльового управлiння навчальними процесами. Цей ефект досягається за рахунок можливостi спiввiдносити результат управлiння з його метою, переорiєнтацiї педагогiв з функцiональних на якiснi (психологiчнi) результати дiяльностi, створення можливостi для кiлькiсного облiку i порiвняння даних про результат управлiння, пiдвищення науковостi прийняття управлiнських рiшень на основi зафiксованої iнформацiї, трансформування мети управлiнської дiяльностi в мету педагогiчної дiяльностi, мети педагогiчної дiяльностi в мету управлiння, максимально конкретизованих завдяки процедурам декомпозицiї, внесення до процесу управлiння елементiв технологiї.

5. Встановлено, що рiвень сформованостi педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов може розглядатися як основний показник ефективностi системи управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Але про ефективнiсть навчально-виховного процесу й управлiння ним свiдчить i рiвень творчої активностi майбутнiх режисерiв. Для його вимiру у дослiдженні використовувалась розроблена на основi чотирьохрiвневої моделi мислення факторно-критерiальна модель оцiнювання рiвня творчого мислення студентiв. Вона дозволила оцiнити як внутрiшній - психiчний, так i зовнiшній - поведiнковий прояв творчої активностi майбутнiх режисерiв, тому що висновки про внутрiшню - психiчну активнiсть особистостi можна зробити тiльки на основi аналiзу прояву зовнiшньої - поведiнкової активностi.

6. Доведено, що пiдвищити ефективнiсть формування творчої активностi майбутнiх режисерiв можна за умов науково обгрунтованого управлiння цим процесом, його спрямованості на створення специфiчних педагогiчних, психологiчних, органiзацiйних умов.

Результати формуючого експерименту свiдчать про ефективнiсть розробленої моделi управлiння процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв. Квалiметричний пiдхiд дозволив з достатнiм ступенем об`єктивностi оцiнити результати експериментальної роботи, якi свiдчать про те, що в управлiннi процесом формування творчої активностi майбутнiх режисерiв сталися суттєвi прогресивнi змiни.

Проведене нами дослiдження не вичерпує всiх аспектiв цiєї проблеми. На наш погляд, далі доцiльно дослiджувати як бiльш загальнi питання - управлiння процесом підготовки майбутнiх режисерiв, так i бiльш часткові - управлiння дiяльнiстю окремих викладачiв, управлiння процесом формування репродуктивних компонентiв дiяльностi майбутнiх режисерiв.

ОСНОВНI ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦIЇ ВIДБИТI В НАСТУПНИХ ПУБЛIКАЦIЯХ

1. Москалюк В.М. Моделювання технологiї формування творчих якостей особистостi режисера-педагога //Новi педагогiчнi технологiї в контекстi сучасних концепцiй змiсту освiти. Всеукраїнська науково-методична конференцiя 17-18 березня 1998 р. - Луганськ, 1998. - С.201-202.

2. Москалюк В.М., Хриков Є.М. Теоретичнi основи моделювання процесу формування творчої активностi майбутнiх режисерiв-педагогiв //Iнформацiйний вiсник Академiї наук вищої школи України. Додаток до випуску N 17. - Київ, 1998. - С.77-81. (Авторська участь - 0,3 др. арк., визначення теоретичних основ формування творчої активності)

3. Москалюк В.М. Використання методу контрольних запитань у формуваннi творчої активностi майбутнiх режисерiв-педагогiв //Творчiсть: iдеал i принципи педагогiчної дiяльностi. - Київ-Запорiжжя, 1998. - С.148-151.

4. Москалюк В.М. Школа этики и ее роль в формировании творческой активности студентов колледжа культуры и искусств //Формирование творческой активности студентов колледжа культуры и искусств: Методическое пособие. - Луганськ.: Книжковий світ, 1999. - С.

5. Москалюк В.М, Северина А.А. Моделирование системы творческих заданий для студентов режиссерской специализации колледжа культуры и искусств //Формирование творческой активности студентов колледжа культуры и искусств: Методическое пособие. - Луганськ.: Книжковий світ, 1999. - С. (Авторская часть - п. стр., разработка практических творческих заданий на уроках режиссуры и мастерства актера для студентов колледжа культуры и искусств)

6. Москалюк В.М, //Освіта на Луганщині - Луганськ, 1999. - С.56-58.

Размещено на Allbest.ru