Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди

УДК 371.263

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.01-ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ

МАСАЛІТІНА ОЛЕНА СЕМЕНІВНА

Харків-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди, Міністерство освіти України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Лозова Валентина Іванівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, завідуюча кафедрою педагогіки.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Буряк Володимир Костянтинович, Криворізький державний педагогічний університет, проректор з наукової роботи;

кандидат педагогічних наук Ричкова Лариса Володимирівна, середня загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа № 36 м.Харкова, вчитель.

Провідна установа - Київський державний лінгвістичний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м.Київ

Захист відбудеться “20” жовтня 1999 р. о 13 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди за адресою: 310068, м.Харків, вул.Блюхера, 2, 221 ауд.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (310168, м. Харків, вул.Блюхера, 2)

Автореферат розісланий “ 14 ” вересня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.Т.Золотухіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. У сучасних умовах реформування сфери освіти одним із недостатньо вивчених питань залишається підвищення якості контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів. Вирішенню даного питання у значній мірі сприяє застосування тестів для виявлення результатів навчання.

Вивчення проблеми удосконалення контролю пов'язано з питаннями визначення кількісних та якісних критеріїв оцінки, надійності, статистичного аналізу успішності школярів /Ш.О.Амонашвілі, Б.Г.Ананьєв, Ю.К.Бабанський, Ц.Т.Бебрешвілі, В.Є.Безверха, Н.Ф.Білокур, М.С.Бікбулатов, І.Є.Булах, О.М.Мокров, О.П.Петренко, В.М.Полонський, Т.В.Солодка, І.І.Тихонов, Н.А.Шубін та ін./. Це спонукало до дослідження тестових методик контролю та обґрунтування їх ефективності /В.С.Аванесов, В.П.Безпалько, С.П.Воскерч'ян, К.М.Гуревич, Т.А.Ільїна, Г.Ю.Князєва, С.П.Суворов, Н.Ф.Тализіна та ін./.

Методи тестування при дидактично обґрунтованому їх застосуванні дають можливість: а)забезпечувати об'єктивність контролю; б)реалізовувати принцип індивідуалізації та гуманізації навчання; в)оперативно одержувати інформацію як учителями, керівниками шкіл, так і самими школярами про засвоєння змісту освіти. Так, анкетування 514 учнів, бесіди з ними показали, що 78% учнів бажають бачити різноманітні методи контролю знань на уроках, у тому числі і тестування, за умови його удосконалення: застосування комп'ютерів у процесі навчання (47%), оптимальне поєднання тестів з уже існуючими в шкільній практиці методами контролю (32%). Інтерес старшокласників до тестів пов'язаний також з їх самовизначенням після закінчення школи: вступом до вищих навчальних закладів, можливістю участі в міжнародних програмах обміну школярами і студентами, які бувають в Україні щороку.

Вивчення питань застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів у педагогічній науковій літературі полягає не тільки в ознайомленні вітчизняних дослідників, учителів з існуючими методами тестування у зарубіжних країнах, але й пов'язано з адаптацією вже апробованих методик застосування тестів до сучасних умов, що зумовлює розробку ефективних методів контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів. Саме тому, незважаючи на численні позитивні якості тестування, воно не знайшло широкого застосування у вітчизняній практиці як у 30-ті роки, так і в 90-ті. Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробка зумовили тему дослідження: “Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників”.

Об'єкт дослідження - процес контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників у середніх загальноосвітніх навчальних закладах за допомогою тестів успішності.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективності застосування тестів успішності як засобу контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективності використання тестового контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників.

У дослідженні за обраною темою виходили з наступної гіпотези: тестовий контроль знань, умінь та навичок учнів буде сприяти підвищенню якості навчально-пізнавальної діяльності школярів при дотриманні наступних умов: а)застосуванні різних типів тестів успішності з урахуванням специфіки навчальних предметів (з провідним компонентом “основи наук” або “засоби діяльності”); б)забезпеченні можливості альтернативного тестування з метою реалізації особистісно зорієнтованого процесу навчання та підготовки учнів до застосування тестів.

Об'єкт , предмет і мета дослідження обумовили наступні завдання:

-на основі вивчення, аналізу сучасних досліджень у галузі дидактики, психології, тестології визначити суть, види, функції тестового контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів;

-теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективності застосування тестового контролю у школі;

-експериментально перевірити технологію забезпечення педагогічних умов застосування тестів успішності в школі.

Перевірка висунутої гіпотези і розв'язання поставлених завдань здійснювалися шляхом застосування комплексу методів педагогічного дослідження:

-теоретичних: аналізу психологічної, педагогічної та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, вивчення та теоретичного осмислення досвіду вчителів шкіл;

-емпіричних: спостереження за навчальною діяльністю школярів, бесіди, анкетування вчителів та учнів, вибіркового інтерв'ю, експертних оцінок, аналізу письмових робіт учнів та їх відповідей на екзаменах;

-педагогічного експерименту, якісного і кількісного аналізу його наслідків із застосуванням методів математичної статистики.

Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження складають психолого-педагогічні концепції навчання і розвитку школярів, які обґрунтовано в наукових працях Ш.О.Амонашвілі, Б.Г.Ананьєва, Ю.К.Бабанського, Л.І.Божович, В.П.Безпалька, В.В.Давидова, І.С.Кона, І.Я.Лернера, Є.І.Перовського, В.М.Полонського, Г.І.Щукіної, а також у наукових працях вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі тестування /В.С.Аванесова, А.Анастазі, В.Є.Безверхи, В.П.Безпалька, І.Є.Булах, С.П.Воскерч'яна, К.М.Гуревича, А.Біне, Р.Ладо, Ч.Спірмена, Р.Торндайка та ін./. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективності застосування тестування: врахування специфіки провідних компонентів навчальних предметів та забезпечення варіативності застосування тестів у залежності від реальних навчальних можливостей школярів. Розкрито технологію забезпечення в навчальній діяльності школярів науково обґрунтованих умов застосування тестів та визначено етапи підготовки школярів до роботи з ними.

Практичне значення дослідження полягає в розробці науково-методичних матеріалів щодо застосування тестів у навчальному процесі. Одержані дані можуть бути використані в організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Особистий внесок дисертанта складає теоретичне обґрунтування педагогічних умов застосування тестів, розробку технології їх реалізації, якісний та кількісний аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту.

Вірогідність дослідження обумовлюється відповідністю наукового апарата об'єкту, предмету та меті дослідження, використанням методів, відповідних поставленим завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів, можливістю перевірки одержаних результатів.

На захист виносяться такі положення:

1.Педагогічними умовами застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників є: а)врахування провідного компонента навчальних предметів; б)застосування альтернативного тестування для забезпечення особистісно зорієнтованої позиції школяра у навчанні.

2.Технологія забезпечення в навчально-пізнавальній діяльності школярів педагогічних умов використання тестів успішності передбачає дотримання таких етапів: підготовчого, процесуального та коригувального.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалось у процесі дослідно-експериментального навчання в старших класах середньої загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 62 та ліцею № 174 “Професіонал” м. Харкова.

Завдання, зміст та методика дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, доповідались на науково-практичних конференціях (Полтава, 1997 р., Харків,1999 р.).

Основні теоретичні положення і результати наукової роботи відбито у 7 публікаціях автора (всі одноосібні).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (249 найменувань), 3 додатків (13 с.). Основний зміст дисертації викладено на 144 сторінках, який включає 1 схему, 12 таблиць, 3 діаграми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

педагогічний навчальний успішність тестовий

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, основні положення, що виносяться на захист, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Контроль навчально-пізнавальної діяльності школярів як компонент процесу навчання” розкрито суть, мету, функції, структуру контролю як невід'ємної ланки процесу навчання, його основні види і форми; конкретизовано завдання тестування як методу контролю у школі; визначено компоненти та етапи тестового контролю і виявлено основні способи проведення тестування в залежності від мети, характеру і змісту тестових завдань.

Аналіз теоретичних джерел з питань тестування доводить, що виникнення тестової методики було викликано необхідністю знайти математичні величини, які б об'єктивно та оперативно відбивали результати педагогічної діяльності. Питання розробки теорії та практики тестування пов'язані з працями вчених: А.Біне, Р.Кеттела, Дж.Фішера, К.Спірмена та їх послідовників.

Проблема класифікації тестів, їх основних параметрів, видів, методів тестування знайшли відображення у працях як зарубіжних вчених /Л.Бечмена, Дж.Брауна, Р.Ладо, Дж.Оллера, А.Палмера, М.Портала, Р.Торндайка та ін./, так і вітчизняних /В.С.Аванесова, Л.В.Банкевича, М.С.Берштейна, В.П.Безпалька, Є.І.Бонді, С.П.Воскерч'яна, С.П.Суворова, І.А.Цатурової та ін./. Узагальнену класифікацію в залежності від мети, змісту, структури побудови завдань, періодичності виконання тестів, кількісного складу учасників представлено на рис. 1.

Аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми тестування дозволяє зробити висновок, що основними вимогами до педагогічних тестів є валідність, надійність та еталонні показники.

Крім зазначених основних вимог до якості тестів, деякі дослідники /А.Н.Дамасевич, В.Ю.Некос, Д.М.Петрова/ називають також такі їх характеристики: стиль, творчий почерк, оперативність тощо. Таким чином, вивчення педагогічної літератури з питань тестування в системі контролю свідчить про те, що тести слід розглядати як один із засобів попереднього, поточного, періодичного та підсумкового контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів, який застосовується у поєднанні з іншими формами та методами обліку знань учнів, які вже склалися у вітчизняній школі. Проте при вивченні великого та різноманітного досвіду, який накопичено в зарубіжній школі в галузі тестової перевірки знань, а також тих теоретичних вимог та рекомендацій, які закладені в основу розробки тестів, необхідно критично підходити до цього питання, враховуючи специфіку вітчизняних шкіл та педагогічні умови застосування самих тестів. З метою перевірки конкретних шляхів підвищення ефективності тестового контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів було проведено педагогічний експерименті.

Рис. 1. Схема класифікації тестів успішності

У другому розділі “Експериментальна перевірка ефективності застосування тестів у практиці шкіл” розкрито загальні питання організації експерименту, методи, хід дослідження, представлено результати аналізу перевірки ефективності розробленої технології тестового контролю в залежності від науково обґрунтованих умов застосування тестів.

Експериментальною роботою було охоплено 131 учень старших класів середньої загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 62 та ліцею № 174 “Професіонал” м.Харкова. Для зручності опису результатів експериментальної роботи для кожного класу введено такі позначення: Е₁-впровадження тестування з урахуванням типу навчального предмета; Е₂-застосування альтернативного тестування; Е₃-здійснення альтернативного тестування з урахуванням типу навчального предмета; К₁-впровадження тестування без урахування педагогічних умов; К₂-застосування традиційних методів контролю. В експериментальних та контрольних класах тестовий контроль проводився на уроках біології та іноземної мови.

Основними критеріями ефективності застосування тестів були: якість знань (об'єм, глибина), рівень сформованості умінь (реконструктивний, репродуктивний, творчий); рівень самостійності учнів (високий, середній, низький), емоційно-оцінювальне ставлення школярів до тестового контролю (позитивне, негативне, нейтральне), характер самооцінки.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури, опитування школярів (278 чоловік) та вчителів (230 чоловік), бесід з ними було визначено такі вимоги успішної підготовки учнів до застосування тестів: регулярність тестового контролю, володіння прийомами підготовки до виконання тестів, дотримання режиму часу, інтерес до навчального предмета, позитивне емоційно-оцінювальне ставлення до навчання, надання права вільного вибору тестів та ін. Ранжування їх за ступенем значущості дозволило визначити такі вимоги: володіння прийомами підготовки до виконання тестів (51%), надання права вільного вибору тестів (46%), інтерес до предмета (39%) та систематичне застосування тестів (10%).

У дослідженні виходили з того, що умовою ефективності застосування тестів є відповідність видів тестування типу навчального предмета, бо провідний компонент навчального предмета (І.К.Журавльов, Л.Я.Зоріна) вимагає адекватної організації як процесу формування знань, умінь і навичок, так і їх перевірки. Так, тести для навчальних предметів, які мають провідний компонент “наукові знання” (1-й тип), повинні виявляти рівень володіння школярами системою наукових знань, чому сприяють тести, спрямовані на відтворення термінів, понять, класифікацій, систем, що досягається переважно у тестах на множинний або подвійний вибір, на правильну послідовність відповідей, на виправлення відповідей. Перевірка якості знань здійснювалася на рівнях розпізнання, запам'ятовування, розуміння. Метою тестування предметів 2-го типу є виявлення рівня оволодіння школярами засобами діяльності, що досягається у процесі застосування тестів на аналогію відповіді, на дії, пов'язані з конструюванням речень, на знаходження частин мови, використання членів речень, здійснення граматичного розбору. Конструювання тестових завдань для предметів другого типу мало репродуктивний, реконструктивний або творчий характер.

Навчальні предмети з основним компонентом “художня освіта і морально-естетичне виховання” (3-й тип), спрямовані на виявлення розуміння школярами творів мистецтва, їх оцінки, не були предметом дослідження.

Перевірка визначеної умови привела до висновку, що успішність організації тестового контролю залежить від використання альтернативного тестування та підготовки школярів до вибору тестових завдань. Під “альтернативним тестуванням” розуміємо метод контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів, що зумовлює надання школярам права вільного вибору форм контролю та тестів різного рівня і забезпечує індивідуалізацію контролю згідно з інтересами учнів.

Надання учням права вільного вибору у навчальній діяльності в певній мірі вирішує питання зниження психологічного напруження учнів, забезпечує умови для самостійного прийняття рішення, сприяє проявам прихованих можливостей учнів, їх самоактуалізації. Вільний вибір дозволяє здійснювати особистісно зорієнтований підхід у навчанні: вчитель створює психолого-педагогічні умови для розвитку учня в ситуаціях, які відповідають його віковим потребам, тобто здійснює диференціацію навчання, веде до самореалізації особистості.

Аналіз практики здійснення контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників (проаналізовано 189 уроків) дозволив зробити висновок, що: а)школярам не надається можливість вибору різних форм контролю; б)при впровадженні тестового контролю застосовуються, в основному, тести репродуктивного характеру; в)при застосуванні тестів не здійснюється індивідуально-диференційований підхід у навчанні. Учні не володіють прийомами підготовки та роботи з тестами (69,7%), у навчальній діяльності не керуються пізнавальними мотивами (77,8%).

З метою здійснення індивідуально-диференційованого підходу було застосовано альтернативне тестування, яке передбачало надання школярам права вільного вибору форм контролю та тестів різного рівня. Суть альтернативного тестування полягала в тому, що школярам пропонувалися комплекти з трьома видами тестів: репродуктивного характеру; тести, які вимагали від учнів застосування набутих знань, умінь та навичок, тобто передбачали реконструктивну діяльність, та тести, розраховані на застосування знань у нових ситуаціях, активний пошук у вирішенні завдань.

У процесі дослідження було встановлено, що для правильного здійснення тестування з вільним вибором необхідна система підготовки школярів до нього. З цією метою в залежності від реальних навчальних можливостей було виділено три групи учнів. До першої групи (високий рівень підготовки) віднесли тих учнів, що мали високий рівень самостійності та активності, в яких реальні можливості були вищі за середні; контрольні завдання виконували без допомоги вчителя; школярі були здатні повністю сконцентрувати свою увагу на об'єкті пізнання; систематично готувалися до контрольних робіт; характер пізнавальної діяльності - реконструктивний з елементами творчості; учні систематично користувалися прийомами самоконтролю, мали адекватну самооцінку; в них переважали пізнавальні мотиви. До другої групи віднесено тих, хто мав середній рівень сформованості активності та самостійності; контрольні завдання виконували з частковою допомогою вчителя, але робили це систематично; в основному, школярі готувалися до контрольних робіт; характер їх пізнавальної діяльності - реконструктивний; користувалися прийомами самоконтролю; переважали мотиви досягнення успіху. До третьої групи (низький рівень підготовки) належали учні, які мали низькі навчальні можливості: погано орієнтувалися в навчальному матеріалі; відтворювали навчальний матеріал тільки під керівництвом учителя; потреби та вміння контролювати себе розвинуті слабо; переважала занижена самооцінка; характер діяльності-репродуктивний, рівень активності та самостійності-низький.

З учнями виділених трьох груп проводилась підготовча робота до альтернативного тестування. Вона передбачала: навчання прийомам користування тестами для того, щоб учні могли реально враховувати свої можливості та працювати з підсумковими тестами; розвиток умінь планувати свою навчальну діяльність, формування навичок самоконтролю, що сприяло подоланню протиріччя між бажаннями, інтересами школярів та їх реальним вибором, тобто прагненням обирати тести творчого характеру і реальним вибором тестів, в основному, репродуктивного характеру.

Застосування альтернативного тестування передбачало також підсилення допомоги учням з різними реальними навчальними можливостями не за рахунок зменшення об'єму матеріалу в тестах для різних груп учнів, а шляхом формування умінь, навичок користування тестами різних видів. При застосуванні альтернативного тестування дотримувалися таких моментів: а)враховували загальну підготовку учнів до навчальної діяльності та до запровадження тестування; б)передбачали труднощі, які можуть виникати в учнів на підготовчому етапі процесу тестування та в ході виконання тестових завдань; в)застосовували диференційовані тести і визначали рівень надання допомоги різним групам учнів; г)здійснювали перспективний аналіз діяльності на всіх етапах застосування альтернативних тестів, враховуючи зроблені помилки та труднощі у виконанні тестів.

У процесі експерименту для учнів першої групи зазначалась лише мета, а шляхи її досягнення вони шукали самі. Учням другої групи пропонувались основні напрями здійснення мети, для третьої групи формувалася мета та демонструвалися шляхи її здійснення. Утворені групи школярів не були постійними.

У ході навчання прийомам роботи з тестами застосовувались пробні тести, де поетапно на прикладі одного тесту демонструвалися всі необхідні операції його виконання. Потім давався аналогічний тест для закріплення. Для першої групи учнів керівництво з боку вчителя проявлялося лише у випадку необхідності або зовсім не відбувалось. Для другої групи таке керівництво мало місце лише тоді, коли у школярів виникали якісь утруднення. Для третьої групи закріплення здійснювалося під керівництвом учителя. Таким чином, характер допомоги учням з низькими реальними навчальними можливостями був інструктивний, для другої групи - спрямовуюче-стимулюючий, а для учнів з високими навчальними можливостями-стимулюючий.

Для здійснення систематичної поточної роботи з тестами застосовувались різні методи і форми, які передбачали перш за все регулярність проведення тестового контролю (3-4 рази на місяць); детальний аналіз помилок учнів; повторне застосування тестів, які викликали найбільші проблеми, перевірку роботи над помилками (домашніх завдань); надання індивідуальних консультацій, а також проведення консультацій. Основними стимулами для навчальної діяльності школярів, які працювали нерегулярно або недостатньо, було заохочування, створення ситуацій успіху. Учні першої групи (з високими навчальними можливостями) здійснювали самоаналіз допущених помилок; учні другої групи (з середніми навчальними можливостями) проводили аналіз основних типових помилок, які були виділені вчителем; учні третьої групи виконували докладний аналіз усіх зроблених помилок, які були зазначені вчителем.

Робота над помилками передбачала виконання тестів як домашнього завдання, що допомагало формуванню самоконтролю, оволодінню загально-навчальними навичками, виховувало відповідальність, старанність, ретельність, дозволяло індивідуалізувати навчальну діяльність школярів. У ході домашньої роботи учні могли виконувати тести без суворого врахування часу, обираючи оптимальний темп роботи. Так, учні першої групи одержували завдання творчого характеру з побажаннями точно дотримуватися часових рамок виконання тесту, учні другої групи мали тести реконструктивно-творчого характеру з дотриманням часу по можливості; для третьої групи учнів пропонувались тести репродуктивно-конструктивного характеру без суворого дотримання часу.

У процесі дослідження встановлено, що учні всіх груп вважали найбільш цікавими тести для домашніх робіт, які мали матеріал для самостійних суджень (61,8%), вирішення проблем (54,3%), практичні завдання (тест на виправлення помилок (48,7%), ситуативні тести (46,3%), тест на знаходження аналогій відповідей (42,4%). Не викликали інтересу школярів тести на звичайне відтворення матеріалу (тести вибору відповідей) - 32,1%.

У ході застосування альтернативних тестів здійснювалось стимулювання позитивного ставлення до навчальної діяльності та формування пізнавальних мотивів, що сприяло активізації інтересів школярів. Цьому сприяло: роз'яснювальні бесіди, робота з комп'ютером у формі гри, демонстрація навчальних відеофільмів і зарубіжного досвіду тестування, використання тестів у вигляді гумористичних картинок (коміксів), кросвордів, загадок, відеофільмів тощо. При цьому інтерес до такого тестування формувався не шляхом відходу від змісту основного матеріалу, а завдяки презентації тих боків тестування, до яких увага учнів має бути привернута в першу чергу, зокрема: здатності учнів сконцентруватися на необхідному об'єкті; вміння спланувати свою діяльність на певний час; уміння відходити від стандартних методів виконання тестів та ін., тобто використовували методи, форми організації тестового контролю, які спонукали учнів до самостійної пізнавальної діяльності. З цією метою застосовувалися також: взаємне тестування та взаємоперевірка, групове виконання тестів, рольові ігри, безпосереднє включення кожного учня в пізнавальну діяльність творчого характеру, створення позитивної емоційної атмосфери при виконанні тестів.

Аналіз результатів експериментального дослідження доводить залежність між додержанням педагогічних умов застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників і основними показниками його ефективності. В експериментальних класах виявлено, що в переважної кількості учнів переважала позитивна мотивація, підвищився коефіцієнт рівня оволодіння загально-навчальними уміннями, навичками та рівня самостійної діяльності, сформовано адекватну самооцінку. Результати проведеного експерименту відбито у табл.1.

Результати експерименту дали можливість виявити позитивні зміни характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів: учні експериментальних класів частіше вибирали тести, завдання яких вимагали творчого пошуку, пізнавальної активності; висловлювали задоволення об'єктивністю контролю. Застосування тестів стимулювало регулярність та цілеспрямованість самостійної роботи учнів та зниження рівня їх хвилювання. На основі теоретичного обґрунтування проблеми та проведеного педагогічного експерименту зроблено висновки:

1.Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів дозволив виявити основні позитивні сторони застосування тестування як методу контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників, що забезпечує об'єктивність, оперативність контролю і дозволяє давати повну інформацію про підготовку учнів з навчального предмета, здійснювати діагностику рівнів научуваності школярів і на цій основі індивідуалізувати процес навчання.

Таблиця 1 Результати експериментальної роботи (приріст у %)

2.Вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури допомогло узагальнити відомості про види тестів, здійснити їх класифікацію за метою, ступенем складності, кількісним складом учасників, за статусом, структурою побудови завдань у тесті.

3.Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що застосування різних видів тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів потребує:

а)врахування провідного компонента навчального предмета в залежності від його основної функції;

б)альтернативності тестування, що забезпечує вільний вибір тестів старшокласниками відповідно до їх потреб, цілей, інтересів, реальних навчальних можливостей.

4.Експериментально доведено й визначено необхідність додержання певних етапів підготовки школярів до тестування: а)підготовчий, у процесі якого формується позитивне ставлення учнів до тестування, формування вмінь та навичок для роботи з різними видами тестів з предметів різних типів; б)процесуальний, який передбачає застосування альтернативного тестування з предметів різних типів, усвідомлення учнями тестових завдань, умов, вимог до їх вибору та співвіднесення їх із своїми реальними навчальними можливостями; в)коригувальний, спрямований на визначення шляхів подолання виявлених недоліків у процесі застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників.

5.Встановлено, що тестовий контроль, який забезпечує врахування педагогічних умов застосування тестів успішності та додержання основних етапів підготовки школярів до використання тестів, сприяє:

а)формуванню позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності, пізнавального інтересу, зниженню кількості учнів з негативним та нейтральним ставленням до навчальної діяльності, зниженню емоційно-негативного ставлення школярів до навчання у ході проведення контролю їх навчально-пізнавальної діяльності;

б)підвищенню якості знань учнів, рівня оволодіння загально-навчальними вміннями та навичками (вміння виділяти головне, аналізувати, здійснювати самоконтроль та ін.), особливо це стосується предметів, які забезпечують оволодіння учнями засобами діяльності;

в)підвищенню рівня самостійності, особливо у школярів з низькими та високими навчальними можливостями;

г)формуванню адекватності самооцінки;

д)оперативності контролю, тобто економії часу на уроці на здійснення контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів (з предметів першого типу виграш у часі в Е₁-5,1 хв., Е₂-5,4 хв., в Е₃-5,8 хв., з предметів другого типу-Е₁-11,3 хв., Е₂-11,7 хв., Е₃-12,1 хв.)

6.Науково обґрунтовано вимоги, які виявлені у ході експерименту щодо організації тестового контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів:

а)забезпечення готовності вчителів до тестового контролю: усвідомлення мети тестового контролю, завдань, етапів його проведення, знання засобів застосування тестів різних видів, уміння аналізувати результати тестування;

б)підготовка учнів до тестового контролю (усвідомлення мети, позитивна мотивація навчання, високий рівень активності, оволодіння прийомами самостійної діяльності та прийомами вибору). Найбільш ефективним є застосування тестів для предметів з провідною функцією “засоби діяльності” для учнів з низькими та високими реальними навчальними можливостями.

7.Експериментально підтверджено, що в умовах загальноосвітньої школи тестовий контроль не може бути основним методом перевірки знань, умінь та навичок учнів, що зумовлено як потребами школярів у зміні видів діяльності на уроці (робота з тестами потребує, в основному, однотипних форм роботи (читання або письма), так і необхідністю розвивати усне мовлення учнів, їх уявлення, ініціативу та ін.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці науково-методичних аспектів застосування тестів при вивченні конкретних навчальних предметів, у розробці технології запровадження тестування під час атестації вчителів і шкіл у цілому.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях

1.Масалітіна О.С. Методи контролю в сучасній школі // Контроль навчально-пізнавальної діяльності школярів і студентів: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 1997. - С.42-44.

2.Масалитина Е.С. Особенности использования тестов как формы контроля учебно-познавательной деятельности учащихся // Актуальные проблемы гуманитарных наук и их информационное обеспечение: Тезисы VI Международной научно-практической конференции учителей. - Харьков, 1999. - С.35-36.

3.Масалитина Е.С.Педагогические условия использования тестов как формы контроля учебно-познавательной деятельности учащихся // Вісник Харківського державного університету: Серія “Романо-германська філологія”. - Харків: “Константа”, 1999. - № 430. - С.87-91.

4.Масалитина Е.С. Психолого-педагогический опыт тестового контроля учебно-познавательной деятельности учащихся в современных условиях // Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти: Зб. наук. пр. Вісник Харківського державного університету: Серія “Психологія”, “Педагогіка”. - Харків, 1999. - № 493. - С.115-118.

5.Масалітіна О.С. Психолого-педагогічні особливості використання тестів як методу контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Зб.наук.пр. - Полтава, 1997. - С.198-201.

6.Масалитина Е.С. Роль контроля учебно-познавательной деятельности учащихся в процессе обучения // Лицейские записки: Районный научно-методический сборник. - Харьков, 1998. - С.36-39.

АНОТАЦІЇ

Масалітіна О.С. Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, Харків, 1999.

Дисертацію присвячено питанням тестового контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників, пошуку шляхів удосконалення, активізації та гуманізації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Теоретично обґрунтовано, що застосування тестів для контролю залежить від певних педагогічних умов: оптимального вибору способу проведення тестування в залежності від типу навчального предмета та забезпечення можливості альтернативного тестування. Це передбачає врахування реальних навчальних можливостей школярів, індивідуальних особливостей підготовки учнів до застосування тестів та стимулювання їхньої діяльності на підготовчому етапі, забезпечення сприятливого психологічного клімату тестового контролю, надання учням права вільного вибору. Експериментально перевірено визначені педагогічні умови та розроблено технологію впровадження їх у практику роботи школи.

Ключові слова: контроль, тест, тестування, етапи, компоненти, способи тестового контролю, альтернативність тестування, педагогічні умови застосування тестів.

Масалитина Е.С. Педагогические условия использования тестов для контроля учебно-познавательной деятельности старшеклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01-теория и история педагогики. - Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С.Сковороды, Харьков, 1999. Диссертация посвящена вопросам тестового контроля учебно-познавательной деятельности старшеклассников, поиску путей усовершенствования, активизации, гуманизации учебно-познавательной деятельности школьников. В исследовании на основе анализа психолого-педагогической литературы определена сущность тестового контроля, выделены его основные компоненты, этапы, способы осуществления. Раскрыта сущность тестов в системе контроля учебно-познавательной деятельности учащихся, представлена классификация педагогических тестов по цели, статусу, количественному составу участников, структуре построения заданий в тесте, степени сложности.

В работе акцентируется внимание на тесте как средстве контроля учебно-познавательной деятельности учащихся и его функциях.

В данном исследовании раскрываются основные требования к осуществлению тестового контроля, определяются основные показатели качества теста. Теоретически обосновано, что использование тестов для контроля учебно-познавательной детельности учащихся зависит от определенных педагогических условий: оптимального выбора способа проведения тестирования с учетом типа учебного предмета и альтернативности тестов. Альтернативное тестирование предполагает такую организацию контроля учебно-познавательной деятельности учащихся, которая обеспечивает предоставление школьникам права свободного выбора форм контроля и тестов разного уровня, что способствует: индивидуализации контроля, снижению психологического напряжения во время проведения контроля, самореализации личности, то есть возможности действовать самостоятельно, творчески, постоянно развиваясь. Это позволяет реализовать личностно-ориентированный подход в обучении.

В диссертации определены основные структурные этапы использования тестов для контроля: а)подготовительный, в ходе которого формируется положительное отношение учащихся к тестированию, система умений и навыков работы с различными видами тестов на предметах разных типов; б)процессуальный, предполагающий выполнение альтернативных тестов на предметах разных типов, осознание учащимися тестовых заданий, условий, требований их выбора и соотнесение их со своими реальными учебными возможностями; в)корректирующий, предполагающий определение путей преодоления выявленных недостатков в процессе использования тестов для контроля учебно-познавательной деятельности старшеклассников.

В исследовании раскрыта технология осуществления тестового контроля при выборе содержания учебного материала, форм и методов организации учебной деятельности, организации домашней и самостоятельной работы с учетом особенностей групп учащихся с различными реальными учебными возможностями. Разработанная технология использована в практике школы. Экспериментально доказано, что использование тестов для контроля учебно-познавательной деятельности учащихся положительно влияет на качество знаний, уровень общеучебных умений и навыков, характер самостоятельной деятельности, отношение к учению, сформированность адекватности самооценки, характер мотивации учебной деятельности.

Ключевые слова: контроль, тест, тестирование, этапы, компоненты, способы тестового контроля, альтернативность тестирования, педагогические условия использования тестов.

Masalitina O.S. Pedagogical conditions of tests' usage for assessment of educational and cognitive activity of senior pupils. - Manuscript.

The dissertation goes to conferring bachelor's degree on pedagogical sciences , speciality 13.00.01 - theory and history of pedagogics, Kharkiv State Pedagogical University named after G.S.Skovoroda, Kharkiv, 1999. Dissertation is devoted to questions of tests' assessment of senior pupils' educational and cognitive activity, search of ways for improvement and making more active and humanitarian educational and cognitive activity of senior pupils. It was theoretically revealed that tests' usage for assessment depends on certain pedagogical conditions: optimal choice of a method for conducting of testing depending on the type of an educational subject, provision with opportunities for alternative testing which presupposes taking into consideration senior students' real educational possibilities and giving them free choice; pecularities of pupils' preparation for tests' usage and stimulation of their activity at the preparatory stage; creating of favourable psychological climate for assessment by tests. The designated pedagogical conditions were experimentally proved and technologies of their implementation were introduced into school practice.

Key words: assessment, test, testing, stages, components, methods of test assessment, alternativity in testing, pedagogical conditions of tests' usage.

Размещено на Allbest.ru