Розвиток творчих здібностей учнів основної загальноосвітньої школи з конструювання та моделювання одягу на уроках трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ З КОНСТРУЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ОДЯГУ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Спеціальність: Теорія та методика трудового навчання

Шпак Лариса Миколаївна

Київ, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Перед сучасною педагогічною наукою і школою гостро стоїть питання про необхідність докорінних реформ у сфері освіти, які спрямовані на всебічну підготовку підростаючого покоління, його цілісний і гармонійний розвиток та особистісне зростання.

Важлива роль у вирішенні цієї проблеми належить організації навчання і виховання в школі, які покликані забезпечити формування і творчий розвиток кожного учня. Разом з тим практика свідчить, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їх самостійності, ініціативи, що особливо важливе саме в підлітковому віці, коли відбувається вибір певної соціальної позиції. Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема. Рушійною силою розвитку людства є потреба постійного вдосконалення. В умовах становлення сучасної школи шлях до демократичного, цивілізованого суспільства зумовлений не стільки економічними та політичними пріоритетами, скільки загальним рівнем сформованості та розвитку кожної особистості, її свідомості та самосвідомості, реалізацією творчого потенціалу. Діти - це майбутнє суспільства і від того, які цінності і світоглядні установки, культурні і моральні норми виховуємо в них сьогодні, багато у чому залежитиме наше завтра. Трудове навчання, а саме уроки з конструювання та моделювання одягу, є одним із предметів, який вчить історії, культурі, моралі, виховує естетичний смак.

Кожна людина зростає неповторною особистістю, здатною до самоактуалізації, до формування власних творчих здібностей. Самовдосконалення, самореалізація, формування і розвиток самосвідомості та самопізнання особистості відбувається тільки за умов активної діяльності, спрямованої на перетворення навколишнього середовища й самої людини. Це поняття одержало загальне визначення в сучасній науці та є основоположним для нашого дослідження.

Індивідуальність кожного наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом, який у житті часто буває нереалізованим через об'єктивні та суб'єктивні причини. Художньо-конструкторська діяльність на уроках трудового навчання з конструювання та моделювання одягу, що нами розглядається, і дає учням середніх шкіл широкі можливості для виявлення власної індивідуальності, безпосередньої участі школярів у цій діяльності на доступному рівні складності, розкриває великі перспективи комплексного формування творчого потенціалу особистості. Крім того, осягаючи секрети майстерності мистецтва одягу, школярі знайомлються з дивовижним світом його краси, що сприяє формуванню моральних ідеалів, естетичного смаку, підвищенню їх культурного рівня. Тому пошук методів викладання матеріалу на уроках з конструювання та моделювання одягу в умовах спеціально організованої діяльності, які б сприяли підвищенню рівня засвоєння учнями програмного матеріалу, вивільнили час для формування творчих здібностей та сприяли б естетичному вихованню, є актуальною проблемою сьогоднення.

Обрана для дослідження проблема завжди хвилювала педагогів. Класична педагогічна спадщина А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського дає сучасникам зразок гуманістичного підходу до навчання і виховання підростаючого покоління, до їх творчих здібностей. Л.С. Виготський створив теорію, згідно з якою навчання не підкоряється пасивному стану формування і розвитку учня, а навпаки, добре організоване навчання “веде за собою розвиток”. В.В. Давидов, Г.С. Костюк та інші висловлювали думки, що психічний розвиток в цілому, а розумовий зокрема, визначається змістом, системою і способом передачі інформації.

В руслі досліджуваної проблеми слід відзначити роботи Ю.К. Бабанського, Я.О. Пономарьова, В.О. Крутецького, які працювали над проблемами комплексного підходу до навчання і виховання, інтенсифікації педагогічного процесу. Дослідники І.С. Кон, Д.І. Фельдштейн підкреслюють, що саме в підлітковому віці проявляється максимальне прагнення до пізнання нової інформації, відчувається потреба в творчій діяльності, здатність діяти ініціативно і самостійно.

Праці І.П. Волкова, Л.С. Виготського, О.Н. Лука, О.М. Леонтьєва, В.О. Моляко, Я.А. Пономарьова, В.Е. Чудновського, В.С. Юркевича дають можливість зрозуміти шляхи і умови формування і розвитку творчих здібностей. Роботи Г.С. Альтшуллера, Д.Б. Богоявленської, І.П. Волкова, А.Т. Шуміліна присвячені теорії творчості. Аналізу педагогічних аспектів формування пізнавальної активності учнів у процесі творчої діяльності допомогають праці К.О. Альбуханової-Славської, Ю.К. Бабанського, П.І. Підкасистого, В.В. Давидова, І.І. Родак.

Спрямовуючи свої зусилля на формуванні творчих здібностей учнів середнього шкільного віку, ми використали значний вітчизняний і зарубіжний досівід з питань диференціації навчання (Б.І. Коротяєв, Є.А. Клімов, Б.В. Новиков), розвивального навчання (В.В. Давидов, Г.С. Костюк), проблемного навчання (О.М. Алексюк, Д.О. Тхоржевський), діагностики творчих здібностей (Д.Б. Богоявленська, В.М. Дружинін та ін.).

Але вивчення психолого-педагогічної літератури дозволило помітити розбіжність науковців у поглядах на питання формування і розвитку творчих здібностей, зокрема: як особистість стає творчою, як розвинути її творчий потенціал. Недостаньо також вивчена проблема художньо-конструкторської творчості. Саме ці обставини - неповна теоретична розробленість і методична дослідженість проблеми у поєднанні з її великою практичною значущістю і актуальністю - спричинили вибір теми нашої роботи: “Розвиток творчих здібностей учнів основної загальноосвітньої школи з конструювання та моделювання одягу на уроках трудового навчання ”.

Об'єкт дослідження: процес формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання.

Предмет дослідження: спеціально організована навчально-творча діяльність на уроках конструювання та моделювання одягу, як основа формування творчих здібностей учнів 5-9 класів.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст і методику організації художньо-конструкторської діяльності, які забезпечують ефективність формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках конструювання та моделювання одягу.

Гіпотеза дослідження - в основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що формування творчих здібностей школярів на уроках конструювання та моделювання одягу буде ефективнішим. якщо:

- цьому сприятиме спеціально організований, систематичний творчий характер навчання, включений до навчально-пізнавальної та практичної діяльності;

- структура змісту розроблена як гнучка динамічна система, котра адекватна конкретним умовам педагогічного процесу;

- визначена і використовується система особистісно й соціально значущих навчально-творчих завдань різного рівня складності, яка орієнтована на індивідуальність учня, ступінь його підготовленості.

Реалізація поставленої мети та доведення гіпотези передбачають вирішення таких завдань:

- визначити науково-теоретичні передумови формування творчих здібностей особистості в процесі художньо-конструкторської діяльності по розробці конструкції моделі одягу;

- виявити можливості діагностики і визначити критерії оцінки рівней сформованості творчих здібностей учнів з метою визначення форм, методів і засобів педагогічного впливу на уроках конструювання одягу;

- теоретично обґрунтувати й визначити структуру художньо-конструкторської діяльності в умовах її організації, як одного із засобів розвитку творчого потенціалу особистості;

- експериментально перевірити розроблену систему навчання з комплексом навчально-творчих завдань різного рівня складності, яка сприяє ефективному формуванню творчих здібностей у школярів.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять системний підхід до цілісних педагогічних процесів і явищ, наукові положенння про роль діяльності у формуванні творчих здібностей учнів; основні положення Закону України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), комплексний підхід до виховання творчої особистості, оптимізація педагогічного процесу, інтенсифікація навчання (Ю.К. Бабанський, Г.А. Побєдоносцев), особистісно-орієнтована модель навчання школярів (О.Я. Савченко), блочна форма подачі матеріалу (В.Ф. Шаталов).

У дослідженні використовувалися такі методи:

- аналіз психолого-педагогічної літератури та узагальнення одержаної інформації;

- вивчення навчально-методичної документації;

- досвід роботи педагогів-новаторів;

- анкетування;

- бесіди;

- тестування;

- педагогічне спостереження;

- експеримент;

- експертні оцінки;

- аналіз результатів діяльності;

- методи статистичної обробки результатів дослідження.

База дослідження. Експериментально-дослідна робота і педагогічне спостереження проводилися в школі-гімназії №3 м. Херсона, СШ №13, №32, №49, №50 м. Херсона, СШ сіл Львове та Ольгівки Беріславського району Херсонської області.

Експериментом охоплено 324 учні, 42 вчителі трудового навчання. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- розроблено, теоретично обґрунтовано і апробовано систему організації художньо-конструкторської діяльності, яка сприяє ефективному формуванню творчих здібностей учнів, підвищує їх рівень знань і майстерності на уроках з конструювання та моделювання одягу, розроблено та апробовано комплекс навчально-творчих завдань різного рівня складності;

- визначено критеріі сформованості творчих здібностей: вміння учнів організувати свою навчально-пізнавальну діяльність;

- здатність до вироблення нової ідеї, пошук оригінальних рішень конструкцій моделей одягу;

- уміння сконцентрувати увагу на найбільш важливих елементах моделі, прояв старанності;

- навички при виконанні різного рівня складності навчально-творчих завдань;

- здібність класифікувати, аналізувати, синтезувати, альтернативно, нестандартно мислити, самостійно виконувати практичну роботу та на їх основі встановлено рівні сформованості творчих здібностей учнів.

Теоретичне значення дослідження:

- уточнено сутність поняття “творчі здібності”;

- запропоновано етапи спеціально організованої художньо-конструкторської діяльності на уроках трудового навчання та показано її вплив на формування творчих здібностей учнів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що:

- розроблені й експериментально перевірені теоретичні положення складають реальну основу для організації спеціальної діяльності на уроках конструювання та моделювання одягу, що дозволило сформувати творчі якості особистості, покращити художню й конструкторську освіту і естетичне виховання школярів, підвищити їх загальний культурний рівень;

- розроблений і використовується комплекс навчально-творчих завдань різного рівня складності, який орієнтований на індивідуальність учня, ступінь його підготовленості;

- результати дослідження можуть бути використані як науково-методична основа для вдосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання на уроках трудового навачння.

Надійність і вірогідність дослідження та основних висновків роботи забезпечені теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, опорою на сучасні досягнення педагогіки, використанням взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпірічного матеріалу, результатами експериментальної роботи, застосуванням методів математичної статистики для обробки результатів експерименту.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Спеціально організована художньо-конструкторська діяльність може розглядатися ефективним засобом формування творчих здібностей учнів, яка включає в себе два послідовних блоки організації навчальної діяльності на уроках з конструювання та моделювання одягу, перший з яких має пізнавальне значення, а другий - формуючу спрямованість;

2. Забезпечення послідовності у формуванні рівнів творчих здібностей повинно здійснюватись на основі комплексності та варіативності завдань творчого характеру;

3. Передумовою розвитку творчого потенціалу особистості в умовах спеціально організованої навчально-творчої діяльності повинно стати узгодження рівня навчально-творчих завдань із ступенем сформованості творчих здібностей учнів.

Апробація дослідження. Основні результати дослідження розглядались на засіданнях кафедри педагогіки і кафедри методики трудового навчання та профорієнтації Херсонського державного педагогічного університету, на звітних науково-практичних конференціях науково-дослідної роботи кафедр Херсонського державного педагогічного університету (1996-1998 рр.), на науково-практичній конференції “Формування естетичного досвіду вчителя” (м. Херсон, 1995 р.), на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми педагогічної теорії і практики” (м. Херсон, 1997 р.), на конкурсі “Учитель року” (м. Херсон, 1998 р.), на науково-практичній конференції “Вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду” (м. Херсон, 1998 р.), на науково-методичних семінарах вчителів трудового навчання м. Херсона (1996-1998 рр.).

Впровадження у практику. Матеріали дослідження використовуються у:

- навчально-виховному процесі середніх шкіл (м. Херсона), сільських шкіл (Львове та Ольгівки Бериславського району);

- основні положення дисертаційної роботи відображено у 8 публікаціях дисертанта.

Структура та обсяг дисертації: дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (207 джерел), 3-х додатків. Текстова частина дисертації викладена на 165 сторінках, проілюстрована 3 схемами та 2 таблицями, 2 діаграмами, фрагментами уроків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, сформульовано об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито методологічну основу роботи, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, представлені основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретичні засади формування творчих здібностей учнів “ висвітлено історичний аспект, сучасний стан проблеми, аналізується ефективність існуючих шляхів формування творчих здібностей учнів. Аналіз стану теоретичної та експериментальної розробки проблеми формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках трудового навчання дозволив виокремити певні напрямки, за якими здіснюються теоретичні та експериментальні дослідження творчих нахилів, зокрема розробки конструкції моделі одягу учнями середнього шкільного віку.

У сучасній психолого-педагогічній науці дослідження проблеми здібностей відбувається під впливом праць Г.С. Костюка, М.С. Лейтеса, О.М. Леонтьєва, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Тєплова, Ю.О. Самаріна. Більшістю дослідників прийняте визначення здібностей, яке в свій час дав йому Б.М. Тєплов, а пізніше - М.С. Лейтес. За цим визначенням, здібності - це такі індивідуально-психологічні особливості, які мають відношення до успішності виконання діяльності. Здібності не можуть зводитись до наявних знань, навичок чи умінь, але вони можуть пояснити легкість і швидкість набуття цих знань та навичок. Таке визначення вказує на важливу для практики обставину: здібності людини можна виявити й оцінити на основі результатів її конкретної діяльності (навчальної).

В дисертації показано, що у сучасній психолого-педагогічній науці існують різні погляди на походження здібностей і теоретичні підходи до їх вивчення. До найбільш чітко окреслених серед них слід віднести діяльнісно-особистісний (Є.П. Ільїн, А.Г. Ковальов, Б.М. Тєплов) і функціонально-генетичний (Б.Г. Ананьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн) підходи. Останнім часом в психологіїї визначився підхід до вивчення здібностей з позиції конкретних особливостей окремо взятої людини, з позиції індивідуально-психологічних відмінностей у здібностях (Е.О. Голубєва, Б.Р. Кадиров, М.С. Лейтес). Докладно розглянуті в дисертації відмінності між існуючими підходами до вивчення здібностей показують, що вони зовсім не суперечать один одному, кожен з них досліджує лише один бік проблеми і не може претендувати на її вирішення в цілому. Досить суперчливе розуміння походження здібностей представниками різних шкіл можна пояснити не стільки принциповими позиціями (як це часто подається при їх розгляді), скільки самими підходами до цього.

Вивчення психолого-педагогічної літератури показує, що формування творчих здібностей учнів базується:

1) на провідній ролі навчання в творчому формуванні учнів (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк). Навчання повинно орієнтуватися на ті функції, які стимулюють творче формування дітей;

2) на взаємозв'язку цілесрямованого формування у школярів навчальної діяльності і її творчого розвитку (Ю.К. Бабанський, В.Ф. Паламарчук). Шлях, за яким в ході засвоєння знань спеціально навчаються раціональним прийомам пізнавальної діяльності, стимулює їхній розумовий розвиток, відповідає завданню розвивального навчання;

3) на проблемному навчанні в творчому формуванні учнів (Т.В. Кудрявцев, О.М. Олексюк, Д.О. Тхоржевський). Проблемне навчання - тип розвивального навчання, зміст якого визначений системою проблемних завдань різного рівня складності. Воно спрямоване на формування умінь самостійно розв'язувати пізнавальні проблеми, на розвиток творчого мислення учнів;

4) на активній позиції учня в навчальному процесі (В.В. Давидов, Ю.К. Бабанський, І.Д. Звєрєв та інші). Тільки тоді можна говорити про активність учня, якщо в процесі навчання йому надається можливість навчатися відповідно до своїх навчальних можливостей і творчих здібностей. Забезпечуючи учневі відповідний рівень творчої пізнавальної активності, на уроці створюються умови для постійного ускладнення матеріалу, який вивчається, і творчого вирішення проблем, що виникають в процесі учіння.

Творчі здібності нами розглядаються як органічна єдність високого рівня знань свідомої особистості з її природними задатками, індивідуальними особливостями, розвиненими, удосконаленими в процесі спеціально організованої творчої діяльності, спрямованої на прояв особливостей кожного, на задоволення духовних, естетичних, моральних потреб особистості та суспільства.

Процес організації творчої діяльності в нашому дослідженні грунтувався на єдності раціонального, емоційного і діяльнісного компонентів творчого розвитку особистості.

На основі аналізу специфіки прояву дидактичних принципів навчання в процесі художньо-конструкторської діяльності, в дослідженні було виявлено умови, що забезпечують розвиток творчих здібностей школярів на уроках обслуговуючої праці. Під педагогічними умовами в нашому дослідженні розглядається сприятлива організація спеціальної трудової діяльності з метою посилення та активізації її творчого впливу. Успіх її залежитиме від таких умов:

1) науково-методичного забезпечення навчального процесу;

2) матеріально-технічного оснащення занять у навчальних майстернях;

3) правильного і творчого підбору методів навчання;

4) забезпечення індивідуальності навчання;

5) рішення конкретних практичних завдань, які відповідають ступеню підготовленості учнів для їх виконання.

В дисертаційній роботі показано, що головними передумовами успішного розвитку творчих здібностей особистості повинні виступати: інтелектуальна активність, пошукова ініціатива, прагнення до самовдосконалення, що повинно забезпечувати вибір до кожного з них відповідний вид навчальної діяльності.

Поряд з цим, нами визначено, що творчі здібності в художньо-конструкторській діяльності по розробці конструкцій одягу можуть розвиватися з врахуванням особливостей цієї діяльності. Цілеспрямоване їх формування повинно опиратися на індивідуальні якості особистості, на її природні задатки, нахили, забезпечуючи самовираження й самовдосконалення в процесі розвитку особистості. Для визначення особливостей художньо-конструкторської діяльності з конструювання та моделювання одягу в дисертації виділено та проаналізовано такі її види, які відрізняються між собою змістом виконувальних робіт за ступенем їх складності:

1) формування творчого задуму;

2) діяльність, пов'язана з розробкою творчого завдання та ескізу моделі одягу;

3) розробка конструкції моделі (проведення аналізу основних елементів моделі, побудова креслень та виготовлення лекал);

4) коригування виготовлених лекал за допомогою технічного моделювання в одязі відповідно розробленого ескізу моделі одягу;

5) оформлення технічної документації на модель одягу.

Безумовно, одяг людини є важливе і складне явище культури. Він повинен відтворювати внутрішній світ людини. Головне, щоб в одязі людини відображалися думки, почуття, досвід, щоб враховувалися зовнішні дані особистості. У зв'язку з цим на заняттях трудового навчання в учнів повинні формуватися такі якості, як:

- цілеспрямовано дивитись і розуміти оточуюче середовище (зрівнювати, співставляти, розкривати подібність і неоднаковість предметів і явищ);

- виділяти головне не тільки в одязі, а й в оточуючому нас світі;

- сприймати залежність елементів зображення, конструкцій, пов'язаних між собою композиційною логікою;

- розвивати у учнів предметно і понятійного мислення, різні види пам'яті, уявлення, фантазію, оригінальність та нестандартність мислення;

- здібності аналізувати і синтезувати у художньому образі реальні предмети і явища на основі співставлення і пошуків далеких та близьких аналогій;

- розвиток сенсорних умінь і навичок з метою вдосконалення функціональних можливостей органів почуттів, підвищення їх загальної чутливості на основі диференційованого аналізу об'єктів і явищ оточуючої дійсності;

- формування навичок композиції, уміння планувати і підбирати матеріали і інструменти;

- формування спеціальних практичних умінь і навичок;

- уміння планування своєї діяльності під час виконання навчально-творчих завдань різного рівня складності.

Усі ці напрямки діяльності дуже добре втілюються при вивченні конструювання та моделювання одягу учнями, який з давніх часів був завжди показником соціально-економічних умов життя народу.

В другому розділі “Обґрунтування структури змісту й методики організації спеціальної діяльності учнів на уроках з конструювання та моделювання одягу” показано процес формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання, форми організації художньо-конструкторської діяльності учнів з використанням навчально-творчих завдань різного рівня складності, організацію та хід експериментальної роботи.

В дисертації показано, що зміст уроків з конструювання та моделювання одягу повинен грунтуватись на:

- відповідності змісту запропонованого обсягу знань загальним вимогам і завдання навчально-виховного процесу;

- можливості формування та розвитку творчої індивідуальності й соціальної активності в педагогічному процесі;

- на обліку матеріально-технічного забезпечення шкіл для уроків із запропонованих видів художньо-конструкторської творчості в процесі створення проектів моделей одягу.

В основу спеціально організованої навчально-творчої діяльності, спрямованої на розвиток творчих здібностей школярів було покладено: художнє проектування моделей одягу, розробку їх конструкцій, моделювання й художнє оформлення виробів. Запропоновані етапи навчально-творчої діяльності на уроках з конструювання та моделювання одягу включають два складники:

- базовий компонент, який і визначає структуру змісту предмета, висуває нові основні вимоги до знань, умінь і навичок;

- комплекс навчально-творчих завдань, спрямованих на виявлення й розвиток індивідуальних художньо-конструкторських творчих здібностей особистості.

Особливість запропонованих етапів діяльності полягає в тому, що вони носять відкритий, динамічний характер і зорієнтовані на творчу співпрацую вчителя й учня.

Це означає, що кожний наступний етап може змінюватися й варіюватися в процесі взаємодії двох суб'єктів навчальної діяльності (вчителя та учня) черех їх індивідуальну мотивацію, інтелектуальний творчий діалог.

Запропонована структура діяльності реалізована в навчальній програмі в основу якої покладений тематичний принцип планування, розрахований на вивчення матеріалу “блоками”, що забезпечує варіативність і гнучкість.

Суть тематично-блочного змісту програми полягає:

- у подачі матеріалу, великого за обсягом, на початку вичення теми, що вивчається, і його глибокому вивченні;

- у чіткій, послідовній організації навчального процесу на уроках з конструювання й моделювання одягу, що створює умови для звільнення часу на формування творчих здібностей учнів у наступному блоці, практичному їх вираженню під час виконання ескізів-варіантів і розробки конструкторських особливостей технічного моделювання;

- у зв'язку уроків з конструювання й моделювання одягу з рядом інших дисциплін: математикою, образотворчим мистецтвом, історією, природоведенням, кресленням.

Подібна структура програми по кожному з розділів включає чотири послідовних етапи навчальної діяльності на уроках з конструювання та моделювання одягу.

Перший етап передбачає активну роботу вчителя й учнів: цілісна подача матеріалу, використання повідомлень учнів, заздалегідь підготовлених з даного питання, складання інструкційних карт під час засвоєння матеріалу. Другий етап передбачає засвоєння й використання прийомів художнього проектування моделей одягу (в процесі проектування моделі) і розрахунків, прийомів побудови креслень (в процесі розробки конструкції виробу й технічного оформлення одягу). У процесі художнього проектування виробу закріплюються графічні вміння й навички, а в процесі виконання побудови креслення формуються конструкторські вміння й навички. Одночасно вчитель проводить опитування учнів за спеціальними картками-завданнями, за допомогою яких він не тільки може перевірити рівень знань учнів, а й визначити ступінь підготовленості школярів до виконання конструкторського завданя (в процесі проектування моделі одягу) і техничного моделювання (у процесі розробки конструкції моделі). Така організація роботи економить час для формування творчих здібностей на наступному третьому етапі, котрий передбачає виконання учнями конструкторського завдання (у проектній діяльності) і технічного моделювання (у процесі конструкторської діяльності). Цей процес проходить майже без втручання вчителя. Четвертий блок - це виявлення творчих здібностей у процесі розробки ескізів-варіантів і технічного моделювання, що супроводжується заповненням технічної документації.

Запропонований програмою комплекс навчально-творчих завдань і великий обсяг теоретичної інформації на високому рівні складності розвиває інтелектуально, породжує активність і ініціативність, вдосконалює майстерність. Покладена в основу розвитку творчих здібностей школярів методика, оцінювалась експериментально. В процесі експериментального навчання аналізувався вплив запропонованих етапів та засобів на рівні сформованості творчих здібностей школярів. Для оцінювання сформованості творчих здібностей учнів розроблено критерії, кожен з яких характеризує певні елементи художньо-конструкторської творчої діяльності:

- здатність до генерації творчої ідеї та пошук нового оригінального рішення конструкції моделі одягу;

- вміння спланувати та організувати діяльність;

- вміння виділити найбільш суттєві елементи діяльності;

- перенесення загально-трудових навичок в специфічні умови художньо-конструкторської діяльності;

- ступінь відповідності творчої розробки умовам навчального завдання.

В основу оцінювання кожного критерію було покладено ступінь самостійності та прагнення до оригінальності кожного учня у виконанні навчально-творчих завдань. Така градація навчально-творчих елементів діяльності дала можливість оцінювати їх результативність на основі результатів практичної діяльності учнів. Це знаходило прояв у тому, наскільки самостійно кожен учень міг виконувати поставлене перед ним завдання, вмів раціонально й у вибраній послідовності організувати процес самостійної роботи, виділяв у ньому головні та другорядні елементи, вмів правильно оцінити головне й другорядне у своїй діяльності і, нарешті, наскільки виконане практичне завдання було наповнене елементами творчості.

Визначені в дослідженні критерії оцінювання та поставленні їм у відповідність рівні розвитку творчих здібностей учнів наведені у таблиці 1.

Таблиця 1:

Оцінювання творчих здібностей	Рівні сформованості
	низький	середній	високий
Здатність до генерації творчої ідеї та пошук оригінального рішення конструкції моделі одягу	Розробка виконанна за зразком або шаблоном	Розробка виконанна за допомогою інструкційної карти	Розробка виконана за власним задумом
Вміння спланувати та організувати діяльність	Здійснення діяльності у заданій послідовності	Діяльність здійснюється за частково визначеними орієнтирами	Повністю самостійна діяльність
Вміння виділяти найбільш суттєві елементи діяльності	Намагання виділити несуттєві елементи конструкції моделі одягу	Намагання частково вирізнити основні та допоміжні елементи діяльності	Чітка та послідовна орієнтація в сукупності елементів діяльності
Перенесення загально-трудових навичок в специфічні умови художньо-конструкторської діяльності	Відбувається без будь-якої орієнтації	Відбувається без усвідомлення потреби	Відбувається усвідомлена та обґрунтована діяльність
Ступінь відповідності творчої розробки умовам навчального задання	Невідповідність умовам завдання	Часткова відповідність умовам завдання (частковий прояв елементів творчості)	Повна відповідність виконання завдання творчій ідеї

Для запровадження методики спеціально організованої діяльності на уроках конструювання та моделювання одягу, в процесі дослідження із залученими до експерименту учителями трудового навчання проводились методичні консультації та наради, на яких розроблявся план спільної роботи. В ході експерименту вчителям давалися ркомендації з питань конкретних індивідуальних підхідів до розвитку творчого мислення учнів.

Результативність творчої діяльності учнів та динаміки її розвитку оцінювались за результатами виконання учнями контрольних творчих завдань. Ці завдання пов'язувались з основними етапами художньо-конструкторської діяльності учнів: художнім проектуванням одягу та конст рукторською розробкою моделі.

Виходячи з того, що систематична спеціально організована навчально-творча діяльність школярів розпочилась тільки в 6 класі, то контрольні зрізи у 5 класі не проводились.

Узагальнені показники результатів виконання навчально-творчих завдань учнями експериментальних і констрольних класів та встановлені на їх основі рівні сформованості творчих здібностей учнів наведені в таблиці 2.

Таблиця 2:

Класи	Рівні сформованості творчих здібностей	Розподіл учнів (в%) за рівнями сформованості творчих здібностей
		експериментальні класи	Контрольні класи
	Низький	22,9	35,4
VI	Середній	67,5	59,5
	Високий	9,6	5,1
	Низький	17,5	32,5
VII	Середній	68,7	61,3
	Високий	13,8	6,3
	Низький	9,9	27,5
VIII	Середній	71,6	63,5
	Високий	18,5	8,8
	Низький	4,9	22,8
IХ	Середній	69,2	65,8
	Високий	25,9	11,4

Достовірність кількісних показників результатів експериментального навчання та оцінка кількісних змін у динаміці рівнів сформованості творчих здібностей учнів здійснювалось на основі статичних методів, в основу яких було покладено статистичний критерій К. Пірсона - Х².

Кількісне оцінювання результатів експериментального навчання показало їх статистичну значимість, що дало підстави здійснити об'єктивний аналіз змін у рівнях сформованості творчих здібностей школярів.Наступні статистичні розрахунки показали зростання показників творчих здібностей учнів в період експериментального навчання. Так, якщо узагальнений кількісний статистичний показник встановлений на основі Х²-критерію на першому етапі навчання (6 клас) становив Х²_emp 9,5, то в 7 класі - Х²_emp 16,2, у 8 класі - Х²_emp 23,1, у 9 класі - Х²_emp 31,0. Як видно з кількісних показників особливі зрушення в динаміці розвитку творчих здібностей відбулися у 8 та 9 класах. Крім того, аналіз результатів дослідження засвідчив про те, що якісний рівень (по всіх розглядувальних аспектах) в експериментальних класах на 35% вищій ніж у контрольних. Це дало підстави вважати, що мету проведеного дослідження було досягнуто.

Проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила висунуту в дослідженні гіпотезу і дала підстави сформулювати такі позиції:

1. Важливими умовами, що забезпечують розвиток творчих здібностей школярів на уроках конструювання та моделювання одягу слід вважати блочну структуру та передбачену в ній етапність спеціально організованої навчально-творчої діяльності учнів;

2. Блочна структура навчально-творчої діяльності по розробці конструкції моделі одягу будується в точній відповідності до пізнавальних можливостей учнів, опирається на мотивацію їх потреб у творчій діяльності;

3. Розроблений в дослідженні комплекс навчально-творчих завдань в сприяє підвищенню рівня знань і майстерності учнів, розвитку їх творчого мислення, формуванню якостей творчої особистості, самостійному здійсненню частково-пошукової та творчої діяльності, дозволяє сформувати прийоми самоосвіти;

4. В якості критеріїв оцінювання сформованості творчих здібностей повинні виступати:

- здатність до генерації творчої ідеї та пошук нового оригінального рішення конструкції моделі одягу;

- вміння спланувати та організувати діяльність;

- перенесення загально-трудових навичок в специфічні умови художньо-конструкторської діяльності;

- вміння виділити найбільш суттєві елементи діяльності;

- ступінь відповідності творчої розробки умовам навчального завдання.

Проведена експериментальна робота показала зростання кількісних показників розвитку творчих здібностей учнів в умовах спеціально організованої навчально-творчої діяльності. Достовірність результатів кількісних показників підтвкрджена їх всебічним якісним та статистичним аналізом;

5. Творчий підхід вчителя до формування в учнів творчих здібностей у процесі організації спеціальної навчально-пізнавальної діяльності за допомогою комплексу навчально-творчих завдань різного рівня складності виховує в них потребу в самовдосконаленні, в науковому пошукові, розвиває індивідуальні властивості кожного учня тощо.

Отже, проведена науково-експериментальна робота показала високу ефективність запропонованої методики організації спеціальної діяльності в формуванні творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках трудового навчання та активізувала необхідність подальшого вивчення окремих аспектів означеної проблеми в гуртковій діяльності: прагнення творчих досягнень в пошуковій роботі, здібність генерувати ідеї, висовувати гіпотези, планувати та контролювати свою творчу діяльність.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Способи виявлення естетичного досвіду вчителя // Формування естетичного досвіду вчителя.: Збірник наукових праць. - Херсон: ХДПІ. - 1996. - С. 17-18. педагогічний учень загальноосвітній

2. Формування творчих здібностей учнів в процесі художньо-конструкторської діяльності // Збірник наукових праць. - Херсон: ХДПУ. - 1998. - Вип. I. - С. 134-138.

3. Психолого-педагогичні аспекти формування творчих здібностей учнів в процесі художньо-конструкторської діяльності // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ. - 1998. - №65 (132). - С. 11-13.

4. Розвиток естетичної культури учнів в процесі художньо-конструкторської діяльності // Збірник наукових праць. - Херсон: ХДПУ. - 1998. - Вип. I. - С. 58-61.

5. Формування творчої особистості школяра підліткового віку // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ. - 1998. - №65 (132). - С. 13-16.

6. Навчально-творчі завдання - засіб формування творчих здібностей учнів на уроках обслуговуючої праці // Збірник наукових праць. - Херсон: ХДПУ. - 1998. - Вип. III. - С. 182-184.

7. Організація художньо-констркторської діяльності учнів на уроках з конструювання та моделювання одягу // Трудова підготовка в закладах освіти. - №4.

8. Особливості формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання через конструювання одягу // Збірник наукових праць.- Херсон: ХДПУ. - 1988. - Вип.V - С. 125-128.

Размещено на Allbest.ru