Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності
Обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності змісту і методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. Сутність понять "естетична культура" та "театралізована діяльність" молодших школярів.
Рубрика | Педагогика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.11.2013 |
Размер файла | 76,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
СЄРИХ ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 37.036:373.3:792.08
ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
13.00.07 - теорія і методика виховання
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України, м. Київ
естетична культура театралізований школяр
Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор
Люріна Таніта Іванівна,
Київський міський педагогічний університет
імені Б.Д. Грінченка,
професор кафедри теорії та історії педагогіки.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Орлов Валерій Федорович,
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих
АПН України,
старший науковий співробітник;
кандидат педагогічних наук, доцент
Шахрай Валентина Михайлівна,
Білоцерківський інститут економіки та права
Відкритого міжнародного університету
розвитку людини "Україна",
доцент кафедри соціальної роботи.
Захист відбудеться “ 4 ” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, зал засідань
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, Київ, в. М.Берлинського, 9)
Автореферат розіслано “ 2 ” лютого 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Сучасний етап реформування національної системи освіти характеризується підвищенням ролі естетичного виховання підростаючого покоління. Важливого значення набувають проблеми духовності, розвитку і становлення гармонійної, творчої особистості.
Суспільна потреба в естетичній освіті та вихованні громадянина України, державні документи (Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України “Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, “Концепція художньо-естетичного виховання”, “Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні” та ін.) спрямовують педагогічну науку і шкільну практику до пошуку оптимальних і перспективних шляхів формування естетичної культури особистості.
Провідну роль у формуванні естетичної культури особистості відіграє мистецтво, зокрема театр як засіб виховання духовних цінностей, що сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери школярів.
Саме багатогранність театралізованого мистецтва молодших школярів та різноманітні форми театралізованої діяльності виступають домінантою в навчально-виховному процесі і стимулюють розвиток творчої особистості. Театралізована діяльність допомагає учням не тільки оволодіти знаннями в галузі мистецтва, а при педагогічно доцільної організації та оптимальному доборі методів виховного впливу стає дійовим чинником формування естетичної культури дітей.
Аналіз наукової літератури дає уявлення про сучасний рівень розробленості проблеми загалом та окремих її аспектів.
Значний внесок у розробку мети, принципів та реалізацію змісту естетичного виховання зробили Г.Бояджиєв, А.Комарова, М.Кнебель, Л.Масол, Н.Миропольська, В.Орлов, О.Рудницька та ін.
Загальнонаукове та теоретичне значення мають праці вчених, в яких розглядається естетична культура особистості в цілісній структурі культури (М.Бахтін, Л.Губерський, Д.Джола, І.Зязюн, М.Каган, Л.Левчук, В.Мазепа, С.Уланова та ін.). Основу для вивчення закономірностей розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості становлять психологічні дослідження І.Беха, О.Кононко, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Б.Теплова, Д.Фельдштейна та ін.
Проблемі використання театрально-ігрових форм і методів навчання та виховання школярів присвячені теоретико-методичні розробки А.Єршової, А.Капської, О.Комаровської, Г.Костюшко, Т.Люріної, Т.Пені, С.Соломахи, Л.Чуриліної, К.Чухман, В.Шахрай та ін.
Педагогічні дослідження науковців (Л.Коваль, І.Крицької, Г.Недялкової, Л.Олефіренко, Є.Сисоєвої-Ляхович, А.Щербо та ін.) підтверджують думку, що молодшому шкільному віку властиві особливі передумови для активного розвитку естетичного сприймання, оцінок, суджень та естетичних мотивів діяльності.
Емоційності навчання як одному із компонентів естетичного розвитку особистості надають важливого значення методисти Н.Бібік, Н.Ігнатенко, Л.Руденко, О.Савченко, В.Мартиненко, М.Шпак та ін.
Гру як пріоритетний вид дитячого самовияву і прояв життєвих вражень, що є необхідною потребою, закладеною в самій природі дитини, розглядали науковці Т.Алексєєнко, Н.Анікєєва, Л.Артемова, Н.Палій, В.Шильгаві та ін.
Проведений аналіз науково-методичної літератури і практика свідчать, що нині накопичений певний досвід використання поліфункціонального потенціалу театралізованої діяльності в естетичному вихованні. Водночас у реальному сьогоденні виховні можливості театралізованої діяльності з метою формування естетичної культури молодших школярів використовуються недостатньо. Так, залишаються не визначеними особливості моделювання процесу формування естетичної культури молодших школярів у театралізованій діяльності, потребують подальшого визначення та дослідження педагогічні умови ефективності естетичного виховання у процесі театралізованої діяльності.
Актуальними є питання розробки і реалізації цілісної програми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу, яка б охоплювала сфери життєдіяльності особистості й враховувала вимоги нормативних документів розвитку освіти в Україні щодо забезпечення естетичного виховання, оволодіння учнями знаннями й уміннями в галузі мистецтва.
Таким чином, наявними є суперечності: між об'єктивною потребою у формуванні естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності та невизначеністю педагогічних умов здійснення означеного процесу у взаємозв'язку урочної та позаурочної роботи; між високим естетико-виховним потенціалом театрального мистецтва і недостатнім використанням його у шкільній практиці; між усвідомленням естетико-виховного значення театралізованої діяльності і недостатньою розробкою науково-методичних засад впровадження її в навчально-виховний процес.
Актуальність дослідження й зазначені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження є складовою науково-дослідної роботи лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України “Методичне забезпечення змісту мистецької освіти та естетичного виховання в середній загальноосвітній школі” (державний реєстр № 0103 U001165). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 9 від 28 жовтня 2004 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26 квітня 2005 року).
Об'єкт дослідження - процес естетичного виховання молодших школярів.
Предмет дослідження - зміст і методика формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності змісту і методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.
Гіпотеза дослідження: формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності здійснюватиметься ефективніше за сукупності педагогічних умов:
– поєднання змістових компонент урочної та позаурочної театралізованої діяльності в циклах мистецьких та немистецьких дисциплін на основі особистісно зорієнтованого підходу, врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності;
– використання набутих на уроках знань, умінь і навичок сценічної творчості як основи театралізованої діяльності для створення міні-вистав і забезпечення емоційної атмосфери, необхідної для емоційного “проживання” знань учнями;
– включення дітей у ролі як “актора”, так і “глядача-критика” для забезпечення комунікативної ситуації, що дає змогу оцінити себе, інших та підвищує рівень емоційного засвоєння знань, спрямованого на формування естетичної культури на будь-якому навчальному предметі;
– організації процесу формування естетичної культури молодших школярів на основі створення “єдиного простору” співтворчості учнів та батьків у позанавчальній діяльності.
Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань дослідження:
– з'ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці;
– з'ясувати та уточнити сутність понять „естетична культура” та „театралізована діяльність” молодших школярів;
– визначити критерії та показники рівнів сформованості естетичної культури молодших школярів;
– обґрунтувати та експериментально перевірити зміст і методику ефективності формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, які передбачають єдність урочної та позаурочної театралізованої діяльності;
– розробити навчально-методичний посібник для педагогів щодо формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.
Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження.
Теоретичні: вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження з метою формулювання теоретичних засад дослідження; визначення стану сформованості естетичної вихованості молодших школярів; вивчення та узагальнення результатів змісту, форм і методів театралізованої діяльності в загальноосвітніх закладах, які дали змогу обґрунтувати критерії та показники сформованості естетичної культури молодших школярів; метод моделювання для визначення функціональних компонентів естетичного виховання, орієнтованих на підвищення естетичної культури молодших школярів.
Емпіричні: діагностичні (педагогічні спостереження, анкетування, письмове та усне опитування, тестування, бесіди, вивчення й узагальнення досвіду естетичного виховання молодших школярів) для визначення рівня естетичної вихованості молодших школярів; прогностичні (вивчення та узагальнення результатів театралізованої діяльності молодших школярів, експертних оцінок); констатувальний та формувальний експерименти для перевірки та підвищення якості формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.
Методи математичної статистики - статистична обробка даних для інтерпретації результатів дослідження.
Експериментальною базою дослідження були: загальноосвітні школи І-ІІІ ст. № № 9, 17, 29, 30 м. Суми, ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 м. Дніпропетровська, ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 м. Обухова Київської області, ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 м. Лебедина Сумської області; Конотопська міська гімназія, ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 м. Конотопа Сумської області; навчальний заклад “Калинка”, Станція юних техніків, Центр дитячої та юнацької творчості м. Лебедина Сумської області. Всього експериментом було охоплено 498 учнів.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено зміст і методику формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, що передбачають єдність урочної та позаурочної діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу; визначено критерії та показники рівнів сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності; з'ясовано та уточнено сутність понять “естетична культура” та “театралізована діяльність” молодших школярів. Подальшого розвитку набула методика естетичного виховання молодших школярів засобами театрального мистецтва.
Практичне значення одержаних результатів полягає в апробації та впровадженні розробленого змісту та методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності; навчально-методичного посібника “Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва”, який використано вчителями та вихователями початкових класів у процесі урочної та позаурочної роботи; авторських програм (“Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр”); сценаріїв до авторських програм, що сприяють підвищенню результативності формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності через взаємозв'язок теоретико-методичного і практичного компонентів.
Наукові положення, навчальні матеріали, методичні рекомендації впроваджено в практику роботи закладів освіти м. Суми: НВК естетичного виховання № 29, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. № №9; 17; 30 (довідка № 01-18/321 від 31.03.06 р.); ЗОШ І-ІІІст. № 5 м. Обухова Київської області (довідка № 433 від 08.11.06 р.); м. Лебедина: ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, ДНЗ “Калинка”, Станція юних техніків, Центр дитячої та юнацької творчості (довідка № 191 від 25.04.06 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та обговорювалися на: ХІ міжнародній науково-практичній конференції “Стан, проблеми, перспективи розвитку українознавства” (Київ, 2002), 11-й міжнародній науково-методичній конференції “Технологии ХХІ века” (Алушта, 2004), 12-й міжнародній науково-методичній конференції “Технологии ХХІ века” (Алушта, 2005), 14-й міжнародній науково-методичній конференції “Технологии ХХІ века” (Алушта, 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції “Національна освіта: провідні тенденції та перспективи” (Київ, 2003), всеукраїнському методологічному семінарі “Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи” (Глухів, 2004), всеукраїнській науково-практичній конференції “Художньо-естетична освіта: реалії та перспективи розвитку” (Миколаїв, 2004), всеукраїнській науковій конференції “Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій” (Суми, 2004), всеукраїнській науковій конференції “Українська культура: питання історії, теорії, методики” (Херсон, 2005), всеукраїнській науково-практичній конференції “Зміст і структура шкільної літературної освіти” (Глухів, 2002); міжвузівській науково-практичній конференції “Традиції родинного виховання в Україні і сучасність” (Київ, 2004); на міський науково-практичній конференції “Художньо-естетичний аспект освіти” (Суми, 2004); на районних та обласних семінарах керівників методичних об'єднань класних керівників (2001-2006); на V Сумській науковій конференції (Суми, 2003), на засіданнях кафедри інноваційних педагогічних технологій та кафедри теорії і методики виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2001-2007 рр.), на засіданнях лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України (2004-2007 рр.).
Основні матеріали дослідження покладено в основу лекцій, практичних і семінарських занять зі слухачами Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 279 від 05.06.06 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 12 одноосібних публікаціях, у тому числі: 4 статтях у провідних фахових виданнях, 6 статтях у збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій, навчально-методичному посібнику “Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва”, програмі “Театралізована діяльність (1-4 класи)”.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків. Список використаних джерел налічує 309 назв, у тому числі 4 - іноземними мовами. Основний текст дисертації викладений на 161 сторінці. Робота містить 13 таблиць, 7 схем, 10 діаграм. Загальний обсяг дисертації становить 239 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, окреслено методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.
У першому розділі - “Теоретичні передумови формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності” проаналізовано ідеї видатних філософів, психологів, педагогів з проблеми дослідження; розкрито сутність і структуру понять “естетична культура” у процесі театралізованої діяльності, “театралізована діяльність” молодших школярів; визначено особливості формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності; проаналізовано стан формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності й окреслено шляхи вдосконалення означеного процесу.
Опрацювання філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури (В.Зінченко, Т.Комарова, О.Леонтьєв, Л.Масол, Н.Миропольська, І.Медведєв, С.Рубінштейн, Б.Теплов, Д.Фельдтштейн та ін.) дало змогу з'ясувати стан проблеми дослідження та провідні освітні тенденції щодо естетичного виховання підростаючого покоління. Це обумовлює підхід до формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, де насамперед засвоюються учнями знання з мистецтва, набувається досвід творчої діяльності, розвиваються морально-естетичні якості, формується емоційно-ціннісне ставлення до світу.
За результатами теоретичного аналізу з'ясовано, що поняття “естетична культура” та “художня культура” в науковій літературі досить часто ототожнюються. Проте виявлено, що поняття “естетична культура” - більш широке поняття, ніж “художня культура”, оскільки визнано, що остання є важливим компонентом естетичної культури. Під поняттям “естетична культура” особистості молодшого школяра розуміємо цілісність естетичної свідомості та естетичної діяльності, основою якої є емоційно-почуттєве переживання вражень, знання з мистецтва, що виявляються в різних формах естетичного ставлення (відчуття, оцінювання тощо) і є проявом ціннісної позиції особистості.
Розглядаючи філософські аспекти проблеми дослідження, знайдено підтвердження тому, що формування естетичної культури через мистецтво відображає в найбільш цілісному вигляді гуманістичні цінності. Спираючись на висновки вчених (В.Вульф, А.Капська, О.Комаровська, С.Соломаха, М.Стуль, С.Хлебик, С.Швидка, К.Чухман та ін.), нами розглянуто вплив театралізованої діяльності на формування естетичної культури молодших школярів, зміст якої повною мірою відповідає процесу розвитку особистості та дає можливість введення її у навчально-виховний процес початкової школи.
Встановлено, що вік молодших школярів є оптимальним для формування особистості. У 6-10-річному віці розвиваються творчі здібності (О.Фльоріна, В.Шацька та ін.). Розвиток творчості відбувається за умов позитивного інтересу до діяльності. Театралізована гра сприяє створенню позитивного настрою дітей, має важливе значення для їх виховання, навчання і розвитку (Т.Аболіна, Д.Ельконін, А.Єршова, А.Макаренко, Ж.Піаже, А.Щербо, М.Якобсон та ін.).
У розділі уточнено сутність поняття “театралізована діяльність” молодших школярів - це колективна за своєю природою діяльність, яка включає елементи театральної діяльності, реалізується в умовних педагогічних ситуаціях, спрямованих на пізнання навколишнього світу, збагачення і вдосконалення естетичного досвіду. Театралізована діяльність є сукупністю елементів різних видів діяльності в різноманітних варіативних поєднаннях - театралізована гра, спілкування, мовлення, вокальний і хоровий спів, пластика, сценічний рух, ляльководіння тощо.
У перебігу дослідження виявлено, що театралізована діяльність створює сприятливий ґрунт для розвитку пізнавальних процесів - сприйняття, уяви, уявлення, мислення. Театралізована діяльність сприяє розвитку дитячої фантазії (Т.Комарова, Н.Палагіна та ін.), збагаченню мовлення, допомагає дитині висловити своє ставлення до побаченого (Б.Ананьєв, Л.Виготський, І.Лернер, Є.Ігнатьєв, Б.Цикін та ін.), а театралізовані заняття в початковій школі забезпечують реалізацію потенційних можливостей учнів.
Найвагомішими чинниками сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності вважаємо: створення умов для розвитку творчої активності дітей у театралізованій діяльності (заохочення виконавської творчості, розвиток здатності вільно триматися під час виступу, спонукання до імпровізації засобами міміки, виразних рухів, інтонацій тощо); залучання дітей до театральної культури (ознайомлення з театром, театральними жанрами, з різноманітними видами лялькових театрів, осягнення засобів сценічного мистецтва тощо); забезпечення взаємозв'язку театралізованої діяльності з іншими художніми видами діяльності в єдиному педагогічному процесі.
З метою виявлення стану сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, а також умов, які впливають на його вдосконалення, визначено сутнісні характеристики критеріїв і рівнів естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. Виявлено три рівні сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності - оптимальний (творчий), достатній (активний), низький (пасивний).
І. Оптимальний рівень (творчий).
Молодші школярі мають належні знання та уявлення з мистецтва, проявляють інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності. Сприймання театрального мистецтва супроводжується естетичними переживаннями. Учень розуміє не тільки форму театрального твору, але й композицію, виразність слова, кольору, музики, пластики, вміє оцінити власну театралізовану діяльність та діяльність однолітків. Рівень естетично-оцінних суджень характеризується тим, що учень емоційно відгукується на події, що відбуваються на сцені, має свою думку, яскраво емоційно відтворює образи, вміє співпереживати, відкрито вболіває за перемоги однолітків. Практичні завдання, етюди виконує пластично, виразно, емоційно, додає при виконанні власні ідеї, знахідки тощо. У театралізованій діяльності знаходить насолоду.
ІІ. Достатній рівень (активний).
Молодші школярі мають достатні знання та уявлення з мистецтва, не завжди проявляють інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності. Дитина називає мистецькі твори та характеризує засоби сценічної виразності, емоційно реагує на сценічне мистецтво, сприймає колір, музику, пластику у творах мистецтва, але не завжди вміє оцінити власну театралізовану діяльність та діяльність однолітків. Наявність стійких естетичних інтересів не простежується, естетичні уподобання формуються повільно. Рівень естетично-оцінних суджень характеризується тим, що учень емоційно відгукується на події, що відбуваються на сцені, має свою думку, але не завжди її відстоює, вміє емоційно передавати образи в особистій творчості, співпереживати. Має достатні навички виконання практичних завдань, етюди виконує виразно, емоційно, не завжди застосовує вольові зусилля. У театралізованій діяльності не завжди знаходить задоволення.
ІІІ. Низький рівень (пасивний).
Молодші школярі мають слабкі знання та вибіркові уявлення з мистецтва, проявляють інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності дуже рідко. Сприймання театрального дійства не стійке, учні сприймають тільки форму театральної вистави. Учень не завжди емоційно відгукується на події, що відбуваються на сцені, проявляє байдужість, але висловлюється позитивно. У нього бракує мовленнєвого досвіду. Він не вносить елементи творчості у практичних завданнях, етюдах. Має слабку техніку виконання завдань, не завжди завершує їх, не застосовує вольових зусиль. Не знаходить творчого задоволення в театралізованій діяльності.
У результаті констатувального експерименту визначено, що кількість респондентів з оптимальним рівнем сформованості естетичної культури становить 7 %, з достатнім - 26,3 %, з низьким - 65,7 % від загальної кількості респондентів. На основі результатів констатувального експерименту уточнено, що рівень естетичної культури молодших школярів свідчить про нерозвиненість потреби, зацікавленості, бажання учнів початкової школи займатися театралізованою діяльністю. Учні показують низький рівень знань, байдуже ставлення до мистецтва, результати були низькими за відсутності необхідних умінь та навичок театралізованої діяльності. Учні достатнього рівня сформованості естетичної культури виявляють зацікавленість до театрального мистецтва і хоча не мають навичок театралізованої діяльності, прагнуть вчитися сценічному мистецтву. Молодші школярі з оптимальним рівнем сформованості естетичної культури проявляють переживання прекрасного в мистецтві, творчість, чутливість, використовують засоби сценічної виразності, проявляють інші характеристики та властивості людини, яка прагне до самовдосконалення.
На основі констатувального експерименту ми дійшли висновку, що сучасний рівень формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності в урочній та позаурочній роботі потребує пошуку і застосування ефективних форм і методів естетичної освіти і виховання.
У другому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності” - викладено основні етапи наукового пошуку; розроблено зміст і методику формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, що включають авторські програми (“Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр”), сценарії до авторських програм; здійснено перевірку ефективності змісту і методики за експериментальних умов; узагальнено результати дослідження.
У розділі зазначається, що багатогранний процес ефективного формування естетичної культури молодших школярів залежить від багатьох умов і чинників: інноваційного змісту та розробки методики формування естетичної культури молодших школярів у єдності урочної та позаурочної театралізованої діяльності у мистецькій та немистецькій сферах на засадах врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності; особистісно зорієнтованого підходу до формування естетичної культури молодших школярів, який виявляється у зазначеній єдності; введення виражальних засобів сценічного мистецтва в театралізовану діяльність як засіб емоційного “проживання” знань учнями; організації процесу формування естетичної культури молодших школярів як єдиного педагогічного простору співтворчості учнів та батьків в позаурочній діяльності.
Аналізуючи процес формування естетичної культури молодших школярів, ми виявили такі його компоненти: цільовий (мета функціонування системи формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності); змістовий (напрями виховної роботи, програми); технологічний (форми організації театралізованої діяльності); результативний - рівні сформованості естетичної культури молодших школярів.
Авторські програми (“Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр”) були апробовані у процесі формувального етапу експерименту шляхом комплексної організації урочної та позаурочної театралізованої діяльності.
У розділі розкрито сутність методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, яка полягає в:
- доцільному введенні засобів сценічної виразності як елементів (“механізмів”) театралізованої діяльності на уроках для забезпечення емоційного “проживання” знань школярами;
– залученні молодших школярів до власне сценічної (театральної) діяльності, що розглядається як початковий етап оволодіння навичками, способами театралізованої діяльності;
– “подвійній” спрямованості театру на формування естетичної культури молодших школярів: через сценічну творчість як перехід до театралізованої діяльності; через власне театралізовану діяльність на уроках мистецького і немистецького циклів та в позаурочний час, в якій розвиток технічних можливостей дитини щодо сценічної творчості виступає засобом самовираження;
– досягненні емоційності у використанні окремих засобів сценічної творчості як компонентів театральної діяльності, яка переноситься на опанування будь-яких знань.
Методика формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності складається з блоків (напрямів).
Блок А. Залучення молодших школярів до сценічної творчості, де кінцевою метою є постановка вистави. Блок А складається з трьох етапів і включає: організацію сприймання вистав (професійних, аматорських, шкільних); бесіди про театр; роботу власне над виставою, де перед учнями постають завдання на визначення художньої ідеї майбутньої вистави, виконавські завдання (завдання на ідентифікацію, на розвиток уяви), завдання на оформлення вистави (музичне оформлення, розробка ескізів і виконання декорацій, костюмів, ляльок тощо). Учні набувають навички оцінювання ідеї, змісту, композиції вистави й оцінювання спільних результатів та власних здобутків.
Блок Б - залучення школярів до театралізованої діяльності, що зумовлюється змістом процесу виховання естетичної культури молодших школярів. Б 1 - на уроках мистецьких дисциплін (і на уроці читання); Б 2 - на уроках немистецьких дисциплін (з огляду на доцільність теми та дидактичної мети уроку); Б 3 - у позаурочних заходах мистецького спрямування (літературно-музичні ранки, концерти, конкурси тощо); Б 4 - у позаурочних заходах немистецького спрямування (художнє оформлення спортивних змагань, предметні олімпіади, мовні ранки, заходи з народознавства тощо).
Методами формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності визнано: словесні (творчого читання - прослуховування виразного читання твору вчителем, заучування слів ролі, читання напам`ять, читання “в особах”, мовного спілкування, обговорення сприйнятого, бесіда за запитаннями і завданнями, метод активної дії слова на партнерів, звернення до казки та ін.); наочні (метод пантоміми, демонстрація слайдів, аудіо-, відеозаписів); практичні (евристичний метод - постановка завдань для творчих груп учнів при підготовці до вистави, ігрові імпровізації, добір пластичних дій, виразне проголошення реплік, пошук антонімічного образу та ін.); дослідницький метод - постановка завдання оцінити інсценівку (виставу); методи стимулювання та зацікавлення учнів, залучення їх до виступів перед аудиторією, створення предметно-просторового середовища, метод прикладу і наслідування, метод переконання (зараження) та ін.
Доцільним у формуванні естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності виявилося застосування індивідуальних та групових форм (робота в парах, заочні екскурсії, зустрічі з митцями театру та ін.). При цьому проводився аналіз глядацьких вражень, проектування власної діяльності тощо.
Єдність визначених урочних і позаурочних форм забезпечувалася тим, що знання й навички, набуті на заняттях театральною діяльністю, закріплювалися і розширювалися на уроках мистецького та немистецького циклів та у позаурочний час на мистецьких та немистецьких заходах. Основний акцент робився на позаурочні форми, оскільки уроки мають обмежений час для театралізованої діяльності, регламентований шкільними програмами.
Ефективність процесу формування естетичної культури молодших школярів досягалась цілеспрямованою організацією театралізованої діяльності на основі наступності, послідовності, системності навчання й виховання.
Завдання формувального експерименту передбачали перевірку ефективності запропонованого змісту і методики формування естетичної культури молодших школярів на основі встановлення динаміки рівнів сформованості естетичної культури протягом експерименту.
Порівняльний аналіз даних формувального експерименту показав, що розширився інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності учнів експериментальних груп відносно контрольних, підвищився рівень знань з мистецтва, респонденти не тільки сприймали твори мистецтва, але й висловлювали оцінки, сприймання театрального мистецтва супроводжували естетичними переживаннями. Застосування театралізованої діяльності сприяло підвищенню міжособистісного спілкування, з'явилось почуття відповідальності та переживання за результати особистої та колективної творчої діяльності. Порівняльні результати рівнів сформованості естетичної культури (подані нижче у табл. 1 в кількісних показниках відповідно до критеріїв естетичної культури) засвідчили значні зміни, що відбулися в експериментальній і контрольній групах.
Таблиця 1
Динаміка змін у рівнях естетичної культури молодших школярів експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп
Групи |
Початок експерименту |
Кінець експерименту |
|||||||||||
Рівні |
Рівні |
||||||||||||
Оптимальний |
Достатній |
Низький |
Оптимальний |
Достатній |
Низький |
||||||||
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
||
ЕГ |
68 |
20,6 |
77 |
23,3 |
185 |
56,1 |
113 |
34,2 |
119 |
36,0 |
98 |
29,7 |
|
КГ |
32 |
19,0 |
40 |
23,8 |
96 |
57,2 |
33 |
19,1 |
41 |
24,4 |
94 |
56,5 |
Як видно з таблиці, позитивні зміни відбулися в обох групах, однак у школярів експериментальної групи естетична культура досягла значно вищих рівнів. Визначені показники, які є складниками загальної естетичної культури, характеризуються тенденцією до зростання. Співставлення показників сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності в експериментальних і контрольних групах підтвердило, що методика дійсно сприяє суттєвому підвищенню естетичної культури молодших школярів (рис. 1).
Як видно з діаграми, створеної на основі узагальнюючих результатів, в експериментальних групах рівень естетичної культури зріс порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту. Так, на початку експерименту оптимальний рівень був характерний для 20,6% молодших школярів ЕГ і 19,0% - КГ, тоді, як на завершенні експерименту цього рівня вже досягли 34,2% молодших школярів ЕГ і 19,1% - КГ. Рівень естетичної культури у респондентів достатнього рівня також підвищився під час експерименту, що становить у відсотках - 23,3% на початок експерименту і 29,7% на кінець експерименту в ЕГ, і відповідно, 23,8% і 24,4% у КГ. Відсоток респондентів експериментальних груп, віднесених до низького рівня, змінився з 56,1 % до 29,7% в ЕГ та з 57,1% до 56,5% у КГ.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Констатувальний експеримент Формувальний експеримент
Групи |
Н |
Д |
О |
% |
|
ЕГ |
56,1 |
23,3 |
20,6 |
100 |
|
КГ |
57,2 |
23,8 |
19,0 |
100 |
|
Групи |
Н |
Д |
О |
% |
|
ЕГ |
29,7 |
36,0 |
34,2 |
100 |
|
КГ |
56,5 |
24,4 |
19,1 |
100 |
Рис. 1. Динаміка формування естетичної культуримолодших школярів у процесі театралізованої діяльності
Застосування елементів театралізованої діяльності на уроках, використання засобів сценічної творчості для поглиблення емоційного “проживання” учнями знань з будь-яких дисциплін, як мистецьких, так і немистецьких, охоплення театралізованою діяльністю учнів в урочний та позаурочний час на мистецьких та немистецьких заходах дало змогу підвищити рівень сформованості естетичної культури молодших школярів - оптимальний на 13,4%, достатній на 13,3%, низький - зменшити на 20,1%.
Таким чином, порівняльний аналіз даних, отриманих у перебігу експерименту, дав змогу простежити динаміку формування естетичної культури молодших школярів і показав, що загальний рівень сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності в експериментальних групах значно підвищився.
Проведення відповідних діагностик, аналіз результатів формувального експерименту та узагальнення експертних оцінок дало змогу зафіксувати позитивну динаміку сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.
Проведене дослідження й отримані результати щодо вирішення проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності підтвердили висунуту нами гіпотезу та дозволили зробити загальні висновки.
ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз наукових засад естетичного виховання виявив значущість використання театрального мистецтва як засобу творчого розвитку особистості, підтвердив необхідність застосування театралізованої діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі з метою формування їх естетичної культури, вдосконалення загальних і спеціальних здібностей.
2. Вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу з'ясувати та уточнити сутність понять “естетична культура” та “театралізована діяльність” молодших школярів. Під поняттям “естетична культура” особистості молодшого школяра розуміємо цілісність естетичної свідомості та естетичної діяльності, основою якої є емоційно-почуттєве переживання вражень, знання з мистецтва, що виявляється в різних формах естетичного ставлення (відчуття, оцінювання тощо) і є проявом ціннісної позиції особистості.
“Театралізована діяльність” молодших школярів - це колективна за своєю природою діяльність, яка включає елементи театральної діяльності, реалізується в умовних педагогічних ситуаціях, спрямованих на пізнання навколишнього світу, збагачення і вдосконалення естетичного досвіду.
3. Визначені й обґрунтовані критерії та показники ефективності формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності відображають рівень сформованості естетичної культури молодших школярів, яка містить емоційно-мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти: сприймання мистецтва театру, власної театралізованої діяльності та діяльності інших (відчуття форми, композиції, емоційне реагування, співпереживання); знання про мистецтво, засоби театрального мистецтва (розуміння і застосування понять та засобів сценічної виразності); інтерес до театрального мистецтва, власної театралізованої діяльності (ініціативність, інтенсивність відвідування театрів, прагнення учнів до театралізованої діяльності в урочний та позаурочний час); оцінка театрального мистецтва, власної театралізованої діяльності та діяльності однолітків (здатність проаналізувати і зробити висновки щодо переглянутих вистав, сюжетів, засобів виразності, обґрунтованість оцінки виконавської творчості); володіння засобами театралізованої діяльності (асоціативна діяльність, регулярність застосування елементів творчості, самостійність виконання етюдів, вправ, усвідомлення свого “Я”, самовідчуття, впевненість при виконанні завдань тощо).
За визначеними сутнісними характеристиками критеріїв і показників естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності умовно виявлено три рівні сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності - оптимальний (творчий), достатній (активний), низький (пасивний).
4. Доведено, що ефективного формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності можна досягти за умов: поєднання змістових компонент урочної та позаурочної театралізованої діяльності в циклах мистецьких та немистецьких дисциплін на основі особистісно зорієнтованого підходу, врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності; використання набутих на уроках знань, умінь і навичок сценічної творчості як основи театралізованої діяльності для створення міні-вистав і забезпечення емоційної атмосфери, необхідної для емоційного “проживання” знань учнями; включення дітей у ролі як “актора”, так і “глядача-критика” для забезпечення комунікативної ситуації, що дає змогу оцінити себе, інших та підвищує рівень емоційного засвоєння знань, спрямованого на формування естетичної культури на будь-якому навчальному предметі; організації процесу формування естетичної культури молодших школярів на основі створення “єдиного простору” співтворчості учнів та батьків у позанавчальній діяльності.
5. У процесі експериментального дослідження підтверджено ефективність змісту і методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, яка складається з блоків (напрямів).
Блок А. Залучення молодших школярів до сценічної творчості, де кінцевою метою є постановка вистави. Блок А складається з трьох етапів і включає: організацію сприймання вистав (професійних, аматорських, шкільних); бесіди про театр; роботу власне над виставою, де перед учнями постають завдання на визначення художньої ідеї майбутньої вистави, виконавські завдання (завдання на ідентифікацію, на розвиток уяви), завдання на оформлення вистави (музичне оформлення, розробка ескізів і виконання декорацій, костюмів, ляльок тощо).
Блок Б - залучення школярів до театралізованої діяльності. Б 1 - на уроках мистецьких дисциплін (і на уроці читання); Б 2 - на уроках немистецьких дисциплін (з огляду на доцільність теми та дидактичної мети уроку); Б 3 - у позаурочних заходах мистецького спрямування (літературно-музичні ранки, концерти, конкурси тощо); Б 4 - у позаурочних заходах немистецького спрямування (художнє оформлення спортивних змагань, предметні олімпіади, мовні ранки, заходи з народознавства тощо).
Методами формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності визнано: словесні (творчого читання - прослуховування виразного читання твору вчителем, заучування слів ролі, читання напам`ять, мовного спілкування, обговорення сприйнятого, бесіда за запитаннями і завданнями, метод активної дії слова на партнерів, звернення до казки та ін.); наочні (метод пантоміми, демонстрація слайдів, аудіо-, відеозаписів); практичні (ігрові імпровізації, добір пластичних дій, виразне проголошення реплік, пошук антонімічного образу та ін.); дослідницький метод - постановка завдання оцінити інсценівку (виставу); методи стимулювання та зацікавлення учнів, залучення їх до виступів перед аудиторією, створення предметно-просторового середовища, метод прикладу і наслідування, метод переконання (зараження) та ін.
Доведена результативність використання в навчально-виховному процесі авторських програм: “Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр” та навчально-методичного посібника “Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва”, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив на особистість через взаємозв'язок теоретико-методичного і практичного компонентів.
6. Порівняльний аналіз, узагальнення, інтерпретація здобутих результатів формування естетичної культури молодших школярів дають змогу стверджувати про доцільність запропонованого змісту та методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, оскільки вони становлять єдиний процес урочної та позаурочної театралізованої діяльності, уможливлюють проникнення їх у навчально-виховний процес (навчальні дисципліни та виховні заходи) як засіб активізації емоційної сфери молодших школярів у засвоєнні знань, що позитивно впливає на формування естетичної культури молодших школярів.
Результати підсумкового зрізу показали, що в експериментальних групах рівень естетичної культури молодших школярів зріс порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту, на 13,4% у респондентів оптимального рівня, на 13,3% у респондентів достатнього рівня, відповідно, з 20,6% до 34,2% (оптимальний), з 23,3% до 29,7% (достатній). Респондентів низького рівня зменшилося на 20,1%, відповідно, з 56,1 % до 29,7%. 8 % респондентів достатнього рівня піднялися до оптимального. Змінилися кількісні показники і в контрольних групах. Респондентів із оптимальним рівнем естетичної вихованості на початок експерименту налічується 19,0%, достатнім - 23,8%, низьким - 57,2% проти 19,1%, 24,4%, 56,5%, відповідно, на кінець експерименту.
7. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в регіональних інститутах післядипломної педагогічної освіти для ознайомлення вчителів із специфікою формування естетичної культури школярів у процесі театралізованої діяльності, вчителями початкових класів для використання програми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності та передбачає науково-педагогічний пошук, пов'язаний із дослідженням наступності естетичного виховання учнів середньої та старшої ланки основної школи. Перспективною може бути науково-пошукова робота, спрямована на розробку шляхів взаємодії, творчої співпраці фахівців театру з педагогами та учнями.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Сєрих Л.В. Інтеграція видів мистецтва на уроках української літератури як засіб естетичного виховання школярів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр.: Вісник Глухівського державного педагогічного університету. - Вип. 3. - Глухів, 2003. - С. 54-59.
2. Сєрих Л.В. Підготовка студентів до розвитку естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Педагогічні науки: Зб. наук. пр.: Вісник Глухівського державного педагогічного університету. - Вип. 6. - Глухів, 2005. - С. 124-126.
3. Сєрих Л.В. Інтеграція видів мистецтв, зокрема театрального, на уроках природознавства як засіб естетичного виховання школярів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. - Ч. 1. - С. 267-273.
4. Сєрих Л.В. Підготовка студентів до розвитку естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. - С. 416-420.
5. Сєрих Л.В. Розвиток естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Українська культура: питання історії, теорії, методики: Зб. матер. Всеукраїнської конф. студентів і молодих учених. - Херсон, 2005. - С. 119-122.
6. Сєрих Л.В. Естетичне виховання молодших школярів засобами театрального мистецтва // Вересень: Зб. наук. пр. - Миколаїв, 2004. - № 1-2 (34-35). - С. 106-112.
7. Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва: Методичний посібник (Виховує мистецтво). - Суми: СОІППО, 2003. - 53 с.
8. Сєрих Л.В. Театралізована діяльність (1-4 класи): Авторська програма для вчителів початкових класів. - Суми: СОІППО, 2004. - 18 с.
9. Сєрих Л.В. Сценарії до авторської програми “Театралізована діяльність (1-4 класи)”. - Суми: СОІППО, 2004. - 24 с.
10. Сєрих Л.В. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у театралізованій діяльності // Технологии ХХІ века: Сб. научн. статей по материалам 11-й междунар. научн.-практ. конф. - Сумы: СНАУ, 2004. - С. 24-29.
11. Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Технологии ХХІ века: Сб. научн. статей по материалам 11-й междунар. научн.-практ. конф. в 2-х т. - Т.2. - Сумы: СНАУ, 2005. - С. 144-146.
12. Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності як засіб становлення особистості // Ідеї, реалії і перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. у 2-х ч. - Ч. 2. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. - С. 121-124.
АНОТАЦІЯ
Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України, Київ, 2008.
Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної педагогічної науки - формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. На основі аналізу стану розробленості цієї проблеми у науковій теорії та виховній практиці з'ясовано та уточнено сутність наукових понять “естетична культура” та “театралізована діяльність” молодших школярів, визначено їх роль та місце в естетичному вихованні школярів. Визначено критерії та показники рівнів сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. Вперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено зміст і методику формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, що передбачають єдність урочної та позаурочної діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу.
Подобные документы
Виявлення основних педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування екологічної культури молодших школярів. Розробка експериментальної методики формування екологічної культури учнів початкових класів, оцінка її практичної ефективності.
дипломная работа [529,4 K], добавлен 14.07.2009Стан проблеми у педагогічній теорії та обґрунтування сутності понять "виховання наполегливості" як особистісного утворення молодших школярів та "позакласна ігрова діяльність". Експериментальна перевірка ступеню прояву наполегливості в учнів 1-4 класів.
автореферат [36,1 K], добавлен 16.04.2009Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків. Структура естетичної культури підлітків. Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 15.06.2010Структура та особливості виховання естетичної культури підлітків. Використання елементів поліцентричного методу в її формуванні. Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності.
курсовая работа [53,6 K], добавлен 10.06.2010Теоретичні засади формування екологічної культури молодших школярів. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 17.06.2010Поняття та формування інформаційної культури молодших школярів. Педагогічна сутність елементів комп’ютерної грамотності учасників навчально-виховного процесу. Мовна культура молодших школярів на уроках інформатики. Ігри "Віднови слово" та "Анаграма".
курсовая работа [59,1 K], добавлен 20.04.2013Завдання естетичного виховання молодших школярів. Виявлення та експериментальна перевірка педагогічних умов забезпечення ефективності вдосконалення навичок живопису у процесі виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 12.11.2009- Формування культури поведінки молодших школярів засобами навчальних дисциплін та народної педагогіки
Завдання культури поведінки учнів початкових класів. Методи формування культури поведінки молодших школярів. Потенціал навчальних дисциплін у вихованні культури поведінки молодших школярів. Використання народної педагогіки у вихованні культури поведінки.
дипломная работа [163,8 K], добавлен 11.08.2014 Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.
дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014Сутність, форми та особливості логічного мислення молодших школярів. Умови розвитку логічного мислення учнів за допомогою системи розвиваючих завдань. Діагностика рівня розвитку логічного мислення за методиками "Виключення понять" та "Визначення понять".
курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.12.2015