Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

УДК 371.053.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

ПЛАХТЄЄВА ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА

Харків-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Микитюк Олександр Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

Троцко Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, проректор з навчально-виховної роботи;

Ткачов Сергій Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент, Національний фармацевтичний університет, м. Харків, доцент кафедри педагогіки і психології.

Захист відбудеться 19 лютого 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий 17 січня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження і ступінь наукової розробки проблеми. Перебудова українського суспільства з тоталітарного на демократичне зумовлює трансформацію свідомості особистості. Необхідною умовою її гармонізації з системою цінностей оновлених соціально-політичних інститутів є засвоєння молодими громадянами демократичних норм, формування соціально-політичних, правових знань, які забезпечать відповідну їхню соціально-політичну зрілість.

Аналіз науково-педагогічної літератури, сучасних реалій засвідчує, з одного боку, прояви соціальної і моральної деградації частини учнівської молоді, надмірного захоплення негативними формами комерційного бізнесу і низькопробною зарубіжною культурою, втрату інтересу до чесної праці, знецінення духовних ідеалів, притуплення потреби в пізнанні тощо; з іншого, - пробудження в певної частини молодих людей громадянської активності і свідомості.

Актуальність цього дослідження також зумовлюється:

· об'єктивною потребою відродження духовності суспільства, його членів, посилення її морального складника;

· "переходом" громадянської свідомості на рівень планетарної свідомості, що спричинено усвідомленням екологічних наслідків сучасних війн для планети Земля;

· зростанням ролі молоді в процесі державотворення, що потребує формування нових ідеалів, цінностей і спричинює пошуки соціальних методичних центрів для розробки методик, засобів впливу на моральне і громадянське виховання;

· потребою створення умов для забезпечення безпеки дітей, виховання їх здоровими, сильними, самостійними, освіченими громадянами країни, з новим мисленням;

· заміною тези: "ти маєш бути патріотом" на "я не можу в таких умовах життя не бути патріотом";

· необхідністю розв'язання суперечностей: між високими вимогами до влади як до "мудрості" (законодавча влада), "волі" (виконавча влада), "совісті" (судова влада) й існуванням на сьогодні негативних явищ у сфері влади (корупція, авторитаризм); між посиленням ролі сучасних засобів масової інформації у справі виховання молоді і невідповідністю їх вимогам сьогодення.

Формування громадянської свідомості в молоді певною мірою також залежить від учителя як "володаря", "носія" громадянських чеснот - цінностей, який сам спроможний, здатний відстояти незалежність, соборність України, примножити її здобутки, а також розвиватися й самореалізуватися.

У структурі особистості вчителя громадянська свідомість має займати провідне місце як показник його соціально-професійної зрілості, як умова створення нової системи цінностей, що слугуватиме орієнтиром у вихованні особистості, її прагнень, ідеалів, спрямованості особистісних потреб, відповідної життєвої і громадянської позиції.

Проблема виховання громадянина була актуальною завжди. У сучасних умовах вона постає з новою силою, з новим звучанням, що й зумовлює звернення до неї науковців. Так, філософський аспект формування громадянських якостей особистості представлено в працях Л. Архангельського, Г. Білонова, Р. Гурової, І. Кона; психологічне обґрунтування проблеми виховання громадянина здійснено Б. Ананьєвим, І. Бехом, Л. Божович, М. Боришевським, М. Левітовим та ін.; розробку концепції громадянського виховання широко відображено в працях П. Ігнатенка, К. Косарєвої, В. Поплужного, Ю. Руденка, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, Р. Чорної та ін.; народознавчі аспекти досліджуваної проблеми відбито в працях А. Богуш, Г. Ващенка, В. Кузя, Н. Лисенко, Н. Побірченко, Ю. Руденка, В. Скуратівського, М. Стельмаховича та ін.

Проблему громадянського виховання презентують і праці теоретико-експериментального характеру (Н. Дерев'янко, М. Триняк, О. Кузьменко, Н. Никитіна та ін.), в яких представлено шляхи, засоби формування рис громадянськості, переважно в учнівської молоді.

Останнім часом позитивною є й тенденція щодо висвітлення історико-педагогічних аспектів громадянського, національного виховання (О. Бенца, О. Микитюк, О. Рацул, М. Чепіль, Р. Яців та ін.).

Однак відродження національної освіти в Україні, культурно-історичних цінностей народу, його традицій, звичаїв, глибоке висвітлення взаємозв'язків національного і загальнолюдського зумовлюють потребу у цілеспрямованому формуванні громадянської свідомості в майбутніх учителів як носіїв загальнолюдських цінностей й державних пріоритетів. формування свідомість вчитель громадянська

Отже, актуальність проблеми, необхідність розв'язання існуючих суперечностей і відсутність цілісного дослідження педагогічного характеру зумовила вибір теми "Формування громадянської свідомості майбутніх учителів у процесі професійної підготовки".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за колективною темою "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах (РК № 1-20019004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 21.10.2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування громадянської свідомості в майбутніх учителів у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження - обґрунтувати педагогічні умови формування громадянської свідомості майбутніх учителів у процесі професійної підготовки та експериментально перевірити технологію їх реалізації.

Завдання дослідження:

1. Розкрити на основі аналізу науково-педагогічної літератури сутність поняття "громадянська свідомість", схарактеризувати її структуру, визначити місце громадянської свідомості в системі вимог до вчителя.

2. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування громадянської свідомості в майбутніх учителів.

3. Уточнити критерії й показники сформованості громадянської свідомості у майбутніх учителів.

4. Розробити спецкурс "Громадянське виховання: історія і сучасність" для формування громадянської свідомості майбутніх учителів.

Гіпотеза дослідження - полягає в тому, що ефективність формування громадянської свідомості в майбутніх учителів забезпечується мотиваційно-цільовою спрямованістю навчально-виховного процесу, створенням атмосфери інтелектуальної напруги, громадянсько-орієнтованою комунікативною взаємодією викладача і студента.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання з її вимогами об'єктивності, доказовості; загально-філософські положення про діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та процесів у суспільстві й необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах, у тісному зв'язку історії з сучасністю; об'єктивний аналіз спеціально організованої діяльності в процесі розвитку й саморозвитку суб'єктів педагогічного процесу вищих навчальних закладів, а також методологічні положення "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності".

Дослідження проводилося з дотриманням принципів науковості, наступності, системності із застосуванням сукупності історичного, проблемного і структурного методів.

Теоретичним підґрунтям дослідження є: положення та рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в різних закладах освіти (А. Бойко, В. Гриньова, В. Євдокимов, О. Іонова, В. Лозова, О. Микитюк, І. Прокопенко, О. Савченко, Г. Троцко); ідеї та висновки щодо формування громадянина (Г. Ващенко, П. Ігнатенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська та ін.); принцип діалектичної єдності індивідуального і соціального (В. Глухов, Л. Міщик, Ю. Орлов, А. Рижанова, С. Савченко, Л. Філоненко, С. Харченко, Л. Штефан); авторські концепції громадянського виховання молоді О. Вишневського, Т. Дем'янюк, О. Киричука, Ю. Руденка та ін.

Методи дослідження:

· теоретичні - аналіз, узагальнення, систематизація для порівняння й зіставлення різних поглядів на проблему, розгляд теоретичних питань з метою визначення поняттєво-категоріального апарату;

· емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, бесіда, педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи;

· статистичні - методи обробки експериментальних даних для якісного і кількісного аналізу емпіричного матеріалу констатувального і формувального етапів експерименту.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

· вперше обґрунтовано педагогічні умови формування громадянської свідомості (мотиваційно-цільова спрямованість навчально-виховного процесу; створення атмосфери інтелектуальної напруги; громадянсько-орієнтована комунікативна взаємодія викладача і студента); експериментально перевірено технологію їх реалізації;

· уточнено рівні (високий, середній, низький) та критерії сформованості громадянської свідомості в майбутніх учителів (когнітивно-пізнавальний як важлива характеристика пізнавальної сфери розвитку студента, що являє собою систему засвоєних знань про сутність громадянськості, її складників, шляхів формування і реалізації на практиці; мотиваційно-орієнтований, що характеризує спрямованість ставлення майбутнього вчителя до суспільства і себе самого; поведінковий - визначає реальну поведінку індивіда, його вміння дотримуватися моральних, правових норм, виконувати соціально-моральні обов'язки відповідно зі своєю громадянською позицією).

Подальшого розвитку набуло визначення сутності громадянської свідомості як сукупності соціально значущих поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, що формують реальні відносини соціальних груп, окремої людини до інших соціальних і національних груп та осіб; узагальнення функцій (культурно-просвітницької, виховної, психологічної) і загальнопедагогічних принципів (гуманізації, демократизації, активності, системності, наступності і безперервності) та специфічних, які розкривають особливості громадянського виховання (комплексності та міждисциплінарної інтегрованості; культуровідповідності та інтеркультурності).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено спецкурс "Громадянське виховання: історія і сучасність" для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, який було апробовано в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди.

Процес формування громадянської свідомості пройшов дослідно-експериментальну перевірку і свідчить про можливість його реалізації в умовах вищих педагогічних закладів III-IV рівнів акредитації.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка №573 від 20.03.07), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка №351 від 16.04.07).

Матеріали і результати дослідження можуть бути використані у підготовці дипломних, курсових робіт, під час проведення лекцій і семінарів, на практичних заняттях з педагогічних та методичних дисциплін.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних меті, об'єкту, предмету й завданням дослідження, експериментальною перевіркою гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедр загальної педагогіки, теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004-2007 рр.), на міжнародних наукових конференціях "Роль освіти у правовому вихованні особистості". - (Харків, 2005); "Освіта і доля нації. Вчитель для ХХІ століття: європейські перспективи України і цивілізаційні виклики." (Харків, 2005); "Громадянська освіта в дії. Молодь - Школа - Громада"(Київ, 2006); а також на Семінарі спеціалістів з охорони прав дитини, керівників освітніх установ, соціальних педагогів, відповідальних секретарів комісій у справах неповнолітніх і захисту їхніх прав "Нормативно-правове забезпечення охорони прав дітей" (Москва, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 11 одноосібних публікаціях, з них - 7 статей у провідних наукових фахових виданнях, 3 - матеріали науково-практичних конференцій, 1 - програма спецкурсу "Громадянське виховання: історія і сучасність" для студентів вищих педагогічних навчальних закладів".

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури - 275, таблиць - 12, додатків - 1.

Загальний обсяг роботи - 183 стор., з них 158 основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність, визначено об'єкт, предмет та мету дослідження, сформульовано його гіпотезу, завдання, визначено теоретико-методологічну основу й методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та доведено їх вірогідність; відображено шляхи апробації результатів дослідження у практиці вищої школи.

У першому розділі "Теоретичні питання формування громадянської свідомості у майбутніх учителів" схарактеризовано громадянську свідомість як науково-педагогічну проблему, визначено її місце й роль у системі вимог до вчителя, обґрунтовано умови формування громадянської свідомості у майбутніх учителів.

У дисертації підкреслено значення громадянської свідомості в системі демократичних перетворень у суспільстві, дано оцінку їй як провідної характеристики громадянської зрілості.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури виявлено і схарактеризовано причини актуалізації процесу формування громадянської свідомості в сучасних умовах (політичні, соціальні, економічні, екологічні, національно-демографічні, соціокультурні); визначено сутність громадянської свідомості як сукупності соціально значущих поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, що формують реальні відносини соціальних груп, окремої людини до інших соціальних і національних груп й осіб та її структурні елементи: когнітивний (уявлення, знання про суспільні норми, цінності, розуміння суспільно-політичних понять); потребово-мотиваційний (емоційне ставлення до норм, явищ суспільного життя, громадянські почуття, мотиви, цінності); конативний (поведінка, діяльність, що спрямовані на реалізацію громадянських цінностей); узагальнено складники громадянської свідомості (правовий, національний, екологічний, політичний, економічний, загальнокультурний, соціально-психологічний, міжетнічний, планетарний, філософсько-аксеологічний, морально-вольовий); схарактеризовано принципи громадянського виховання, серед яких принципи міждисциплінарної інтегрованості, культуровідповідності й інтеркультурності займають провідне місце; розкрито культурно-просвітницьку, виховну, психологічну її функції.

Доведено, що сформованість громадянської свідомості зумовлює мотиви поведінки й діяльності, дозволяє критично оцінювати себе, цілеспрямовано формувати особистісні якості й риси характеру такі, як громадянська гідність, обов'язок, відповідальність, мужність, діловитість.

У ході дослідження встановлено, що на будь-якому етапі розвитку суспільства до особистості вчителя, а саме до його морально-етичних, емоційно-вольових якостей висувались надзвичайно високі вимоги. Серед професійних та особистісних якостей учителя громадянська свідомість займала чільне місце, що безперечно піднімало його статус.

Заклик до виконання вчителем своїх громадянських обов'язків знаходимо в працях педагогів і громадських діячів минулого, зокрема, "здійснювати освіту широких мас міста й села", "виявляти любов до своєї народності" (О. Духнович), "берегти своє коріння, традиції й досвід, що віками накопичували попередні покоління" (С. Миропольський); "знати історію народу, володіти рідною мовою" (Х. Алчевська, Б. Грінченко, К. Ушинський та інших).

Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури (Є. Барбіна, А. Бойко, В. Гриньова, В. Євдокимов, С. Золотухіна, О. Микитюк, О. Пєхота, І. Прокопенко, О. Сухомлинська, С. Ткачов, Г. Троцко та ін.) свідчить про зростання вимог до вчителя як громадянина України, в особі якого поєднується рівень як загальнотрудових, так і професійних навичок, умінь, а також бажання під час виконання своїх обов'язків керуватися насамперед інтересами справи.

Особливе місце в реалізації професійної діяльності вчителя дослідники відводять громадянсько-педагогічній свідомості, яка знаходить вияв у вміннях проблемно і перспективно мислити, заздалегідь визначати можливі труднощі і шляхи їх подолання, системно охоплювати всі боки справи і враховувати фактори, що впливають на неї, відрізняти дійсні факти від суб'єктивних думок, оцінок, поєднувати переваги накопиченого досвіду з оригінальними, новаторськими методами керівництва; оперативно, швидко реагувати на зміни, що відбуваються у виробничій і господарчій сферах, приймати самостійно найбільш раціональні рішення в умовах дефіциту часу; свідомо, послідовно і цілеспрямовано йти до поставленої мети; самокритично оцінювати свої дії, максимально використовувати позитивний досвід інших, удосконалювати професійні знання і навички тощо.

У ході дослідження встановлено, що стрімкі перетворення в суспільстві вимагають від учителя-громадянина володіння сильною волею, здатністю переборювати внутрішні і зовнішні перешкоди на шляху до досягнення цілей (М. Боришевський); наполегливості у справах, умінь висувати і перетворювати в практику конструктивні рішення (О. Вишневський), терплячості, ініціативності, здатності психологічної стійкості у вирішенні виробничих проектів; адаптованості, тобто здатності пристосовуватись до нових вимог та умов; самокритичності, критичності оцінки явищ і процесів (Т. Воропаєва); динамічності (умінь змінювати стиль управління залежно від зміни умов); надійності, обов'язкового виконання взятих на себе обов'язків; витривалості, урівноваженості (вмінь управляти своєю емоційною сферою, здатності бути стриманим (М. Гнатко).

Узагальнення матеріалів науково-педагогічної літератури свідчить, що в контексті розвитку суспільства в сучасних умовах учителю необхідно володіти основами правових знань та конституційного права, зокрема, знаннями про права людини, дитини та шляхи їх захисту, державну та національну символіку (Р. Захарченко, П. Ігнатенко, О. Руденко), принципи та механізми демократії; принципи самоврядування і демократичного керівництва; а також про умови успішної комунікації (Н. Волкова), конфліктологію, інтерактивні технології навчання (О. Іонова, А. Лукашенко, М. Триняк), які забезпечать його громадянську свідомість, дозволять усвідомити, що у стабільному розвитку демократії та громадянського суспільства недостатнім є прийняття демократичних заходів, проголошення демократичних виборів і громадянських свобод (Г. Ващенко, С. Карпушкін, М. Катаєва, О. Киричук). Визначається, що головною запорукою становлення демократичної держави є, передусім, високий рівень культури та соціальної активності вчителя-громадянина.

У дисертації на основі систематизації матеріалів сучасних досліджень, психолого-педагогічних джерел обґрунтовано, що формування громадянської свідомості ефективне за таких умов:

* забезпечення мотиваційно-цільової основи учіння, що передбачає прийняття студентами суспільно значущих цілей, особистісного сенсу процесу учіння як внутрішнього суб'єктивного ставлення до всього навчально-виховного процесу;

* організації громадянсько-орієнтованої взаємодії викладачів і студентів, що дає можливість у контексті досліджуваної проблеми інтенсифікувати навчально-виховний процес, посилити прагнення студентів до навчально-пізнавальної діяльності, самостійної роботи, пошуку, прояву як пізнавальної, так і громадянської ініціативи;

* створення атмосфери інтелектуального напруження в процесі навчання, що вимагає від майбутнього вчителя включення інтелектуальних, емоційно-вольових, духовних сил, сприяє всебічному обміну інформацією між учасниками навчально-виховного процесу реалізації їхньої активності тощо.

Отже, визначаючи сутність громадянської свідомості, особливу її роль в системі вимог до вчителя, у розділі обґрунтовано умови її формування у процесі фахової підготовки.

У другому розділі - "Експериментальна перевірка умов формування громадянської свідомості в майбутніх учителів" розкрито технологію реалізації педагогічних умов формування громадянської свідомості у студентів, представлено аналіз результатів проведеного дослідження.

Експеримент проводився на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. В експерименті брало участь 289 студентів 1-5 курсів економіко-правових та природничо-математичних спеціальностей.

Пілотажне дослідження було проведено з метою визначення ступеня задоволеності студентів існуючими законами, характеру ставлення їх до закону, країни, обов'язків тощо.

Отримані результати свідчили про незадоволеність студентів існуючим законодавством, що вимагає, на їхній погляд, перегляду законів (65 %), 61 % майбутніх учителів вважають, що закони в державі необхідні для підтримки порядку, 7 % - для дотримання справедливості; 62 % студентів ані в школі, ані в суспільстві, ані в сім'ї не зустрічали прикладів реалізації основного принципу презумпції невинуватості, 7 % - зустрічали рідко, а 31 % підтверджують існування цього принципу в житті.

Майбутні вчителі бачать такі шляхи, фактори розвитку громадянської свідомості у себе: "особистий приклад викладача" - 21 %, "бесіда, рольова гра" - 7 %, "життя саме навчить" - 5 %, сімейний уклад - 73 %, вивчення досвіду зарубіжних країн з цього питання - 12 %, звернення до історії - 14 %, заняття самоосвітою - 21 %, участь у виховних заходах ВНЗу - 17 %.

Становлення громадянина майбутні вчителі пов'язують з розвитком громадянської свідомості, що, на їхній погляд, означає: любити Батьківщину - 93 %, дотримуватися законів - 28 %, брати участь у житті країни - 7 %, захищати Батьківщину - 38 % тощо.

У ході дослідження з метою визначення рівнів сформованості морально-вольових якостей (толерантність, критичність, відповідальність, сміливість, ініціативність), патріотично-громадянських почуттів тощо було використано методики діагностики комунікативної установки В. Бойко, виявлення комунікативних та організаторських здібностей КОС - 2, тести "Самооцінка" й "Здібність самоуправління" та деякі ін.

У процесі формувального етапу експерименту ми виходили з того, що реалізація визначених умов формування громадянської свідомості має забезпечити: а) емоційне забарвлення навчального процесу, організацію громадянської освіти, використання регіонального компонента в змісті навчання; б) використання неформального спілкування на заняттях, реалізацію діалогових форм спілкування; в) застосування різноманітних видів й організаційних форм, інтерактивних методів, що дозволяють студентам зайняти положення суб'єкта соціальної дійсності; г) розробку навчально-методичного забезпечення; д) здійснення оцінної діяльності як стимулу для руху вперед, оцінку не тільки кінцевого результату, а й процесу його досягнення.

З огляду на мету дослідження прагнули досягти: а) утвердження цінностей, пов'язаних з ініціативою і свободою студента; створення умов для розкриття потенційних його можливостей, стимулювання саморозвитку, аналізу суб'єктивного досвіду, опору на нього під час організації навчального процесу; б) реалізації функцій викладача як режисера, що співробітничає зі студентом у діалозі, здійснює прогнозування інтелектуального зростання кожного учня; виявляє чуйність, терпіння, ерудицію, справедливість, чесність, доброту, принциповість як запоруку успішності процесу формування громадянської свідомості в них, підтримує увагу та інтерес у студентів до проблем громадянськості; в) розвитку у студентів творчого ставлення до самостійної навчально-пізнавальної і науково-дослідної діяльності, а також формування відповідальності, умінь вибору, аналізу, аргументації тощо.

З метою забезпечення мотиваційно-цільової основи навчально-виховного процесу (як однієї з умов) студентам пропонувалось ставити перед собою зрозумілі й особистісно значущі цілі, усвідомлювати свою значущість і важливість по відношенню до інших людей, сприймати себе як унікальну неповторну особистість. Цьому сприяло використання питань-тренінгів, які вимагали роздумів, зіставлень, узагальнень, аналізу (наприклад, відповісти на питання: "Хто ми такі?", "Хто я?", скласти анкету, провести її та обговорити отримані результати); знайомство з досвідом громадянського виховання, накопиченим у вітчизняному шкільництві минулого. Крім того, передбачалося введення у зміст навчання та виховання знань про традиційний виховний ідеал народу; вивчення родоводу студентів та використання народного досвіду виховання; аналіз та введення у студентське життя тих елементів народних традицій, обрядів, звичаїв, які можуть сприяти розв'язанню сучасних виховних завдань; знайомство з досвідом формування громадянськості у школярів (робота з матеріалами преси, результатами науково-педагогічних досліджень, безпосередньо у процесі проходження практики, у період зустрічей із шкільними працівниками тощо).

Реалізації громадянсько-орієнтованої комунікативної взаємодії викладачів і студентів сприяло посилення виховуючої та координуючої функцій викладача, діалогової форми спілкування; організація навчально-виховного процесу на основі доброзичливих, емпатійних, демократичних відносин.

Особливого значення в контексті вищезазначеного набуло надання можливості студентам умов для вільного вияву почуттів, зокрема громадянських; а також для їхнього розвитку (стимулювання до науково-пізнавального пошуку, з огляду на досліджувану проблему, систематизації матеріалу в контексті громадянського виховання, прийняття рішень, здійснення громадянських вчинків, діагностування і прогнозування громадянської діяльності); застосування прийомів оптимального спілкування: створення на заняттях атмосфери захищеності під час спілкування студентів з викладачами; схвалення, підтримка; заохочення усних відповідей за власною ініціативою студентів; демонстрація вербальними і невербальними засобами уваги до студентів, підтримка їхнього прагнення до участі в діалозі з викладачами; ініціювання активності студентів; похвала їм за роботу, за ініціативу; критика власних помилок в якості демонстрації еталона ставлення до них; ігрова провокація; прагнення викладачів створити умови для прояву власного "я", власної думки, точки зору, оцінки; надання можливостей майбутнім учителям прояву індивідуальних якостей, бажань, прагнень; а також можливості бути самостійнішим у виборі рішень (проведення диспутів, конференцій, мозкових штурмів, вікторин, написання й обговорення рефератів і доповідей).

Створення інтелектуально-напруженої атмосфери у процесі фахової підготовки передбачало, з одного боку, прояв професійно-особистісної творчості педагогів і студентів, а з іншого - забезпечення реалізації вільного вибору шляхів освоєння освітнього простору. Вищезазначене передбачало санкціонування й апробування студентами широкого діапазону соціальних ролей, функцій та альтернатив поведінки; стимулювання творчого саморозвитку студентів; включення їх у різноманітну навчально-пізнавальну діяльність; застосування таких форм і методів, які "напружують думку", сприяють критичному засвоєнню інформації: участь студентів у різного роду конференціях, зокрема в дистанційних; презентація форм роботи з громадянського виховання й освіти; обговорення рефератів, доповідей; підготовка дидактичних ігор, "мозкових штурмів", "Вільних мікрофонів", круглих столів, диспутів "Проблеми нашого міста", "Пізнай себе"; виконання творчих самостійних робіт з громадянської проблематики.

Оцінюючи ефективність проведеної роботи, ми виходили з того, що процес формування громадянської свідомості має на меті оволодіння майбутніми вчителями системою знань, необхідних для формування уявлень про способи і форми функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціально-культурному полі демократичної держави; громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань; громадянські чесноти - норми, мотиви, етичні установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства.

Реалізація в ході дослідження визначених педагогічних умов дала змогу констатувати:

· посилення позитивної мотивації в майбутніх учителів до проблем громадянського виховання; усвідомлення суспільної значущості знань, умінь громадянського спрямування; прагнення сприймати себе як унікальну особистість, сформованість почуття власної значущості;

· глибокі знання студентів проблем громадянського виховання, проблематика, зміст, рівень виконання курсових проектів й дипломних робіт; оволодіння досвідом творчої діяльності, критичне засвоєння інформації; прагнення до розгляду проблеми з різних боків і в динаміці, організація виховних заходів, акцій громадянського спрямування під час педагогічної практики;

· підвищення громадянської і професійної відповідальності; гідність і різнобарвність прояву громадянських почуттів; прагнення до встановлення емпатійних відносин, до організації спілкування на демократичних засадах, впевненість в собі і сприяння розвитку цієї якості в інших; емоційне ставлення до матеріалу громадянського змісту; добровільне виконання широкого діапазону соціальних ролей і громадянських вчинків, прагнення допомогти іншим; уміння керувати власною поведінкою, сформованість комунікативних та організаційних здібностей (уміння чітко і швидко встановлювати ділові і товариські контакти з людьми, прагнення розширювати контакти, участь у колективних заходах, уміння впливати на людей, прагнення проявляти ініціативу тощо).

Отже, сформованість громадянської свідомості в майбутніх учителів засвідчили: глибина знань, їх об'єднаність у цілісну систему, що пояснює сутність і закономірності явищ природи, суспільства, мислення; розвинута здібність діалектичного осмислення дійсності, рефлексії (самоаналізу, самооцінки) як ставлення особистості до себе, до свого буття, соціального і природного оточення, світу людської культури; уміння аналізувати студентами нові для них явища, суспільні події; прояв соціальної активності, емоційно-вольової суспільної цілеспрямованості.

Результатом проведеної роботи також стала сформованість моральних якостей особистості майбутнього вчителя, таких як доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду.

Крім того, реалізація зазначених умов сприяла розвитку у студентів позитивної мотивації до вчительської праці, формуванню в них трудової активності, ініціативи, підприємництва, розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв'язання, готовності до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоздатності й самореалізації особистості в умовах ринкових відносин. Усвідомлення працьовитості як моральної цінності зафіксовано в 73 % студентів, що є одним з найсуттєвіших свідчень громадянської свідомості, позиції людини, її суспільної значущості.

Ознакою громадянськості виступала і сформованість у майбутніх учителів усвідомлення необхідності виконання своїх громадянських обов'язків, підкорятися волі більшості. Так, 67 % студентів після експерименту (27 % - на початку) розуміли обов'язок як моральний феномен, як прояв необхідності, добровільне відмовлення від власного вибору.

Отже, проведений експеримент дозволив посилити мотивацію у студентів, сформувати в них певну систему знань, умінь, необхідних для свідомої участі у громадсько-політичних процесах (див. табл.).

Таблиця. Рівні, показники сформованості громадянської свідомості в майбутніх учителів

№ п/п	Рівні сформованості громадянської свідомості	Показники сформованості громадянської свідомості	Констатувальний етап експерименту	Формувальний етап експерименту
1	Високий	* Осмислення моральних і культурних цінностей країни, розуміння необхідності відповідальності перед своєю нацією, відповідальність за власні рішення, їх наслідки, критично-конструктивне ставлення до життя суспільства; системні і міцні культурологічні, аксіологічні, правові, політичні, економічні, соціально-психологічні знання; * уміння грамотно реалізувати свої права й обов'язки в житті, долати індивідуалістичні прагнення, регулювати свої потреби і співвідносити їх з можливостями суспільства й окремих людей, організувати себе та інших, аргументувати власну точку зору; * вчинки-дії: активно пропагують політичні знання серед однокурсників, з власної ініціативи беруть участь у політичних акціях, свідомо виконують свої обов'язки; проявляють бережливе ставлення до національних багатств країни, до національної культури, запобігають неповажного ставлення до інших національних традицій і культур.	32,3 21,3 19,7	31,9 22,4 20,1	37,2 23,4 21,6	52,3 48,9 47,3
2	Середній	* ситуативне прийняття студентами прав і обов'язків людини, нестійке прагнення відповідати за долю своєї країни, за власні рішення та їх наслідки; переважає не критично-конструктивне ставлення до життя суспільства; несистемний характер знань прав і обов'язків людини, норм її поведінки; * уміння виявляються в ситуативному дотриманні правил поведінки, регулюванні своїх потреб і співвідношенні їх з можливостями суспільства та інших людей, в епізодичних утрудненнях організувати себе, інших, а також в аргументації власної точки зору; * вчинки-дії: ситуативна пропаганда політичних знань серед однокурсників, участь у політичних акціях, виконання своїх обов'язків, за вимогами кураторів, деканів, прояв бережливого ставлення до національних багатств країни, до національної культури, традицій і культур залежно від організаційно-педагогічних обставин та умов.	33,6 35,2 23	34,7 35,2 22,1	35,6 50,3 42,8	35,6 31,8 33,1
3	Низький	* байдуже ставлення до моральних і культурних цінностей країни, відсутність розуміння необхідності відповідальності перед своєю нацією, за збереження рідної мови, за прийняття власних рішень та їх наслідків; поверхові знання про права і обов'язки людини, її норм поведінки в суспільстві; * уміння: відсутність умінь реалізувати свої права і обов'язки, долати індивідуальні прагнення, регулювати свої потреби і співвідносити їх з можливостями суспільства та інших людей, організувати себе, інших, аргументувати власну точку зору; * вчинки-дії: пасивність у виконанні доручених справ, і відсутність власної ініціативи, важливість бережливого ставлення до національних багатств країни, поважного ставлення до інших національних традицій і культур не заперечується, але не підкріплюється реальними вчинками, діями.	33,1 43,5 57,3	33,4 42,4 56,8	27,2 26,3 35,6	12,1 19,3 19,6

Е - експериментальні групи (146 осіб); К - контрольні групи (143 особи).

ВИСНОВКИ

Аналіз науково-педагогічної літератури і проведений експеримент дозволив дійти таких висновків:

1. З'ясовано, що громадянська свідомість особистості є складником громадянськості і визначається як сукупність суспільно значущих поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, що формують реальні відносини соціальних та національних груп, окремої людини до інших соціальних, національних груп і осіб, спрямована на забезпечення докорінних інтересів людей, досягнення загальнолюдських цілей.

Установлено, що сформованість громадянської свідомості засвідчує рівень знань, емоційне ставлення, поведінкову діяльність особистості, що відповідає її структурним компонентам (когнітивному, потребово-мотиваційному, конативному).

Виявлено, що громадянську свідомість характеризують правова, політична, екологічна, соціально-психологічна, економічна, міжетнічна, планетарна, філософсько-аксіологічна, морально-вольова ідентичності.

Маючи особливості формування (комплексність, міждисциплінарна інтегрованість, культуровідповідність, інтеркультурність), громадянська свідомість реалізується в культурно-просвітницькій, виховній, психологічній функціях.

2. У ході дослідження доведено, по-перше, що громадянська свідомість, займаючи чільне місце в системі вимог до вчителя, в системі цінностей, у структурі його педагогічної діяльності, а також його функцій і завдань, є результатом глибокої навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів, активної взаємодії викладача та студента і може виступати як зовнішній стимул виявлення громадянської позиції особистості; по-друге, ефективність формування громадянськості в майбутніх учителів забезпечується мотиваційно-цільовою спрямованістю навчального процесу, організацією доцільної громадянсько-спрямованої взаємодії викладача й студента, створенням атмосфери інтелектуальної напруги під час навчання.

3. Експериментальна перевірка умов сприяла формуванню в майбутніх учителів позитивного ставлення до проблем громадянськості, усвідомленню ролі особистості громадянина в реформаторських процесах, необхідності оволодіння політико-правовими знаннями в сучасних умовах, формуванню вмінь здійснювати аналіз політичних ситуацій, вести дискусію, наукові пошуки, а також - морально-вольових якостей (толерантність, критичність, відповідальність, сміливість, ініціативність тощо), патріотично-громадянських почуттів (справедливість, любов до людей, культури, традицій, колективізм тощо).

4. Установлено і схарактеризовано рівні (високий, середній, низький), критерії (мотиваційно-орієнтовний, когнітивно-пізнавальний, поведінковий) сформованості громадянської свідомості в майбутніх учителів. Виявлено зміни, що відбулися в громадянській свідомості у студентів у процесі експериментальної роботи, які характеризують перехід від потенційного, ситуативного прояву основних її показників до систематично реалізованих дій, вчинків.

5. Розроблений й апробований спецкурс "Громадянське виховання: історія й сучасність" посилював процес формування громадянської свідомості в майбутніх учителів.

Це дослідження не вичерпує всіх проблем. Подальших наукових пошуків вимагають обґрунтування й експериментальна перевірка засобів формування громадянської свідомості в майбутніх учителів з урахуванням специфіки фахової підготовки, науково-дослідницької роботи, виховної позаудиторної, а також педагогічної практики.

Важливим у контексті розглядуваної проблеми є дослідження морально-вольового складника громадянської свідомості не тільки в майбутніх учителів, а й інженерів, військових, лікарів тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

І. Статті в наукових фахових виданнях:

1. Плахтєєва В.І. Самосвідомість як показник громадянської зрілості особистості // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2005. - Вип.23. - С. 100-105.

2. Плахтєєва В.І. Громадянська освіта - запорука громадянської свідомості майбутнього вчителя // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. метод. зб. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2006. - Вип. ХХХ. - С. 169-173.

3. Плахтєєва В.І. Знайомство майбутніх учителів з досвідом громадянського виховання учнів // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. метод. зб. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2006. - Вип. ХХХІІ. - С. 81-88.

4. Плахтєєва В.І. Шляхи реалізації виховуючої функцій навчання як історико-педагогічний аспект // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя, 2006. - Вип. № 37. - С. 142-146.

5. Плахтєєва В.І. Студентство як науково-педагогічна проблема // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя, 2006. - Вип. № 38. - С. 25-30.

6. Плахтєєва В.І. Морально-вольові якості майбутнього вчителя - основа його громадянської свідомості // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2006. - № 12. - С. 162-165.

7. Плахтєєва В.І. Про сформованість громадянської свідомості у майбутніх учителів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. - Вип.№ 25. - С. 112-117.

ІІ. Навчально-методичні матеріали:

1. Плахтєєва В.І. Програма спецкурсу "Громадянське виховання: історія і сучасність". - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - 11 с.

ІІІ. Матеріали науково-практичних конференцій:

1. Плахтєєва В.І. Правове виховання дітей молодшого шкільного віку // Матеріали першої міжнародної наукової конференції "Роль освіти у правовому вихованні особистості". - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2005. - С. 48-51.

2. Плахтєєва В.І. Громадянська свідомість особистості як нагальна потреба сучасного суспільства. // Матеріали III науково-практичної конференції молодих учених "Методологія сучасних наукових досліджень". - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. - Частина 1. - С. 59-60.

3. Плахтєєва В.І. Формування громадянської свідомості у майбутніх учителів // Міжнародна науково-практична конференція "Освіта і доля нації". - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. - С. 92-94.

АНОТАЦІЇ

Плахтєєва В.І. Формування громадянської свідомості в майбутніх учителів у процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008.

У дисертації здійснено цілісний аналіз проблеми формування громадянської свідомості майбутніх учителів у процесі професійної підготовки.

Уперше обґрунтовано педагогічні умови формування громадянської свідомості (мотиваційно-цільова спрямованість навчально-виховного процесу; створення атмосфери інтелектуальної напруги; громадянсько-орієнтована комунікативна взаємодія викладача і студента); експериментально перевірено технологію їх реалізації.

Доведено, що ефективність формування громадянськості в майбутніх учителів забезпечується мотиваційно-цільовою спрямованістю навчального процесу, організацією доцільної громадянсько-спрямованої взаємодії викладача й студента, створенням атмосфери інтелектуальної напруги під час навчання.

Реалізація педагогічних умов формування громадянської свідомості в майбутніх учителів забезпечила доцільність їх застосування в комплексі з метою забезпечення вмотивованості навчально-виховного процесу, оволодіння студентами системою знань (правових, політичних, економічних, загальнокультурних тощо), формування в них відповідних якостей, почуттів, що засвідчують зрілість особистості громадянина.

Ключові слова: громадянська свідомість, майбутні вчителі, педагогічні умови, професійна підготовка.

Плахтеева В.И. Формирование гражданского сознания у будущих учителей в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2008.

В диссертации гражданское воспитание рассматривается как составляющая гражданственности и определяется как совокупность общественно значущих взглядов, убеждений, ценностных ориентаций, которые способствуют формированию реальных отношений социальных и национальных групп, отдельной личности к другим группам и личностям.

Доказано, что эффективность формирования гражданского сознания у будущих учителей обеспечивается мотивационно-целевой направленностью учебного процесса, организацией целесообразного гражданско-целенаправленного взаимодействия преподавателя и студента, созданием атмосферы интеллектуального напряжения во время обучения.

Реализация в ходе исследования определенных условий предполагала:

* в содержании обучения отбирать такой материал гражданского звучания;

* использовать интерактивные формы и методы обучения, которые требуют и способствуют реализации активности студентов;

* осуществлять связь обучения с жизнью, с практикой.

Вариативность реализации педагогических условий формирования гражданского сознания у будущих учителей доказала целесообразность их применения в комплексе с целью обеспечения мотивации учебно-воспитательного процесса, вооружения студентов определенной системой знаний (правовых, политических, экономических, общекультурных), формирование у них соответствующих качеств, что свидетельствует о зрелости личности гражданина.

Установлено, что каждое из условий обеспечивает овладение необходимыми знаниями, сформированность определенных умений, чувств, которые и составляют основу гражданского сознания.

Проведенное исследование дало возможность студентам овладеть знаниями о мировых демократических преобразованиях, об особенностях становления демократии в Украине, сформировать мотивацию и основные умения, необходимые для ответственного участия в общественно-политических процессах, критически конструктивное отношение молодежи к жизни, обществу, способствовать становлению активной позиции граждан.

Отмечено, что специфика факультетов обусловила глубину и спектр правовых, политических, экономических знаний у студентов, а на сформированность отношения к проблемам гражданственности, морально-патриотических чувств и качеств она существенно не повлияла.

В диссертации подчеркнуто, что специальный отбор материала с гражданской направленностью, использование активных форм и методов обучения, обеспечение связи учебного материала с жизнью, практикой влияли на процесс формирования гражданского сознания у будущих учителей.

Ключевые слова: гражданская сознание, будущие учителя, педагогические условия, профессиональная подготовка.

Plakhteeva V.I. Formation of civil consciousness at the future teachers in the course of vocational training. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Pedagogic on speciality 13.00.04 - theory and methods of vocational training. - The Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda, Kharkiv, 2008.

In the dissertation the comprehensive analysis of a problem of civil consciousness formation at the future teachers in the course of vocational training is made.

The pedagogical conditions of civil consciousness formation are proved for the first time (motivational-target orientation of educational process; creation of atmosphere of intellectual pressure; the civil-focused communicative interaction of the teacher and the student); and the technology of their realization is checked up experimentally.

It is shown, that each condition provides formation of corresponding knowledge, abilities and feelings which are the basis of civil consciousness. Maintenance of the motivational-target basis of educational process in the context of the investigated problem has allowed students to realize the value of civil consciousness formation both for the teacher, and for Ukraine as a whole, to realize the necessity of mastering by the person of political legal knowledge in modern conditions etc.

Key words: civil consciousness, future teachers, pedagogical conditions, vocational training.

Размещено на Allbest.ru