Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Спеціальність: Теорія і методика професійної освіти

Пахальчук Наталя Олександрівна

Вінниця, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Педагогічна діяльність у суспільній ієрархії професій за складністю та відповідальністю виконуваної роботи належить до найбільш значущих. Суспільство покладає значні надії на виховну місію педагога, який має сформувати у молодих поколінь культурно-ціннісні координати суспільно затребуваної життєдіяльності. Це набуває особливої ваги у часи стрімких соціальних змін, для яких, поряд з позитивними тенденціями, характерні й такі негативні явища, як ціннісний шок, прагматизація свідомості, втрата смисложиттєвих орієнтирів тощо. Особлива відповідальність покладається на вчителя початкових класів, оскільки він закладає основи світоглядної культури дитини, йому належить узагальнити і збагатити досвід учнів як усю сукупність чуттєвих сприймань, основу їхніх знань про навколишній світ.

У контексті пошуку шляхів розбудови навчально-виховного процесу сучасна освіта активно переходить на позиції людиноцентризму (В. Кремень), згідно з якими духовно-ціннісний зміст освітнього процесу набуває першорядної значимості. Для вчителя школи І ступеня актуалізується перехід до дитиноцентризму (О. Савченко), який визначає своїм головним суб'єктом впливу дитину як унікальну, цілісну, самостійну цінну особистість із широкими можливостями для самоактуалізації. З огляду на це, зростає роль своєчасного формування у дітей естетичного досвіду як основи осмислення ними і зовнішнього буття, і власного внутрішнього світу. Професійно компетентна реалізація вчителем виховного потенціалу початкової освіти забезпечує бажану смисловою корекцію основ світогляду молодших школярів. У результаті грамотного педагогічного інструментування естетичні цінності успішно інтеріоризуються в особистісні цінності дитини та перетворюються на регулятори її поведінки. Від професійної компетентності педагога залежить, чи сформується в молодшого школяра цілісний естетичний досвід, або ж відбудеться фрагментарне пізнання навколишнього світу. Важливість естетико-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів неодноразово наголошувалась науковцями. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають:

- філософсько-методологічні засади підготовки вчителя до освітньої виховної діяльності (В. Андрущенко, С. Гончаренко, О. Гукаленко, І. Зязюн, В. Краєвський, В. Лутай, Н. Ничкало, І. Підласий, С. Сисоєва, О. Сухомлинська та ін.);

- основні положення психології про особливості праці вчителя (Г. Балл, І. Бех, В. Лазарєв, О. Леонтьєв, В. Рибалка, В. Семиченко та ін.);

- особливості професійної підготовки вчителя у вищому навчальному закладі (О. Абдулліна, Р. Гуревич, Н. Мойсеюк, О. Пєхота, М. Сметанський, Г. Філонов, О. Шестопалюк, В. Шахов, Н. Щуркова та ін.);

- теоретичні і методичні основи підготовки педагогів школи І ступеня (Н. Бібік, В. Бондар, П. Гусак, О. Кучерявий, С. Литвиненко, Д. Пащенко, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошнікова та ін.);

- формування готовності студентів до естетичної діяльності (Б. Брилін, Г. Локарєва, С. Мельничук, Н. Миропольська, В. Орлов, О. Отич, О. Рудницька, Г. Тарасенко, Г. Шевченко, А. Щербо, О. Щолокова та ін.).

Підготовка вчителя початкових класів до естетичного виховання школярів висвітлена в дисертаціях О. Білої, Н. Євстігнєєвої, Л. Зімакової, О. Макарової, Н. Савченко, З. Сироти, Н. Сулаєвої, В. Федорчук та ін. Вивчається також зарубіжний досвід естетико-педагогічної підготовки вчителя (Н. Абашкіна, А. Джуринський, О. Глузман, Н. Кічук, Н. Лавриченко, М. Лещенко, Л. Пуховська, Т. Кошманова, М. Красовицький та ін.). Проте дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів не було об'єктом спеціального наукового пошуку.

Актуальність та доцільність вибору теми дисертаційного дослідження зумовлена:

- необхідністю вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів згідно з вимогами суспільства до професіоналізму педагогів у галузі естетичного виховання;

- потребою в збереженні духовно-ціннісного змісту освітнього процесу в часи стрімких соціальних змін;

- суперечністю між психологічно-фізіологічними особливостями молодшого шкільного віку як сенситивним періодом формування естетичного досвіду дитини та недостатнім рівнем підготовки студентів до означеної діяльності у вищих навчальних закладах України.

Потреба в розв'язанні визначених суперечностей і проблем зумовила вибір теми дослідження: “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано з метою часткової реалізації основних положень законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національної державної комплексної програми естетичного виховання, Державного стандарту початкової загальної освіти, Галузевого стандарту вищої освіти, теми наукових досліджень кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського “Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол №5 від 03.12.2003 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №5 від 29.12.2004 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №2 від 22.02.2005 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:

1. З'ясувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі;

2. Визначити критерії та рівні готовності студентів до формування естетичного досвіду учнів;

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів;

4. Розробити методику підготовки студентів до досліджуваної діяльності та експериментально перевірити її ефективність.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що якість професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів зросте за умов:

- забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів;

- опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами;

- активізації художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду;

- залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження - методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів. Методологічною основою дослідження слугували:

- концептуальні положення щодо гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах;

- системно-структурний принцип пізнання педагогічних процесів;

- зорієнтований, аксіологічний та діяльний підходи до формування професійної компетентності майбутнього вчителя.

Нормативною базою дослідження слугували: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта”, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Національна доктрина розвитку освіти, Національна державна комплексна програма естетичного виховання, Державний стандарт початкової загальної освіти, галузевий стандарт вищої освіти із спеціальності “Початкове навчання”.

Теоретичну основу дослідження склали положення і висновки стосовно:

- філософських основ оновлення освітніх систем (В. Андрущенко, С. Гончаренко, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай та ін.);

- загально-педагогічних та психологічних підходів до професійної підготовки вчителя (Г. Балл, А. Бойко, Р. Гуревич, І. Зязюн, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, В. Семиченко, С. Сисоєва, М. Сметанський, В. Шахов, О. Шестопалюк та ін.);

- системних вимог до фахової підготовки вчителя початкових класів (Н. Бібік, В. Бондар, О. Савченко, Л. Хомич, І. Шапошнікова та ін.);

- професійно значущих якостей особистості педагога (Д. Мазоха, О. Мороз, Н. Опанасенко, О. Пєхота, В. Сластьонін та ін.);

- наукових засад естетичного виховання та мистецької освіти (С. Жупанин, Л. Коваль, Г. Локарєва, Л. Масол, С. Мельничук, Н. Миропольська, О. Отич, О. Рудницька, Г. Тарасенко, Г. Шевченко, А. Щербо та ін.);

- особливостей структури й функціонування естетичного досвіду особистості (Б. Брилін, І. Гриценко, М. Долматова, Т. Завадська, Г. Карась, М. Киященко, Л. Куненко, О. Олексюк, Л. Пєчко, Т. Скорик, О. Шевнюк, С. Хлєбік та ін.).

Методи дослідження:

- теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, класифікація та узагальнення наукових джерел із проблеми дослідження, професіографічний метод, вивчення педагогічного досвіду, програмних документів, методичних матеріалів педагогічних вищих навчальних закладів, моделювання) були використані з метою з'ясування умов ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів та побудови відповідної організаційно-педагогічної моделі фахової підготовки;

- емпіричні (спостереження, опитування, аналіз продуктів творчої діяльності студентів, педагогічний експеримент) - для перевірки ефективності розробленої методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності;

- методи математичної статистики - з метою узагальнення одержаних результатів та забезпечення їх достовірності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у процесі підготовки вчителів початкових класів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Глухівському державному педагогічному університеті, Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, на базі Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу.

Дослідженням було охоплено 948 студентів спеціальності “Початкове навчання”, 67 учителів початкових класів.

Організація та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось у 3 етапи і тривало протягом 2004-2008 років.

На першому етапі (2004-2005 рр.) аналізувалась наукова література з проблеми дослідження, визначались вихідні теоретичні положення, уточнювався науково-понятійний апарат, розроблялись критерії, показники і відповідно до них рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, проводився констатувальний експеримент.

На другому етапі (2005-2007 рр.) обґрунтовувались педагогічні умови, здійснювався формувальний експеримент, апробувалась методика підготовки студентів до формування естетичного досвіду учнів школи І ступеня.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) проводився підсумковий педагогічний експеримент, узагальнювались і систематизувались результати теоретично-експериментального пошуку, забезпечувалось їхнє впровадження в практику професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

- вперше теоретично обґрунтована й реалізована в практиці навчання методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів;

- уточнені поняття “естетичний досвід молодшого школяра” та “готовність учителя початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів”, розроблено діагностику готовності майбутніх фахівців до досліджуваної діяльності;

- визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективної підготовки студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів;

- подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо фахової підготовки майбутніх учителів школи І ступеня до естетико-виховної роботи з учнями початкових класів.

Практичне значення одержаних результатів полягає:

- в укладанні авторської програми спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів” та зошита індивідуальної підготовки студентів у контексті роботи за програмою спецсемінару;

- у створенні алгоритмів формування естетичного досвіду дітей та перевірці їхньої ефективності у практиці роботи педагогічних вищих навчальних закладів;

- в розробці та впровадженні методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Матеріали дослідження можуть бути використані в практиці роботи вчителів школи І ступеня, у фаховій підготовці майбутніх учителів початкових класів, а також у системі післядипломної освіти педагогів.

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено в процес підготовки майбутніх учителів зі спеціальності “Початкове навчання” Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/30 від 10.06.2008 р.), Глухівського державного педагогічного університету (довідка №1110 від 17.04.2008 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка №334 від 20.05.2008 р.), Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (довідка №17-14/1305 від 28.05.2008 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка №01-08/605 від 19.05.2008 р.), Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка №01-07-171 від 13.05.2008 р.).

Вірогідність одержаних результатів і висновків дослідження забезпечувалась:

- методологічною обґрунтованістю його теоретичних положень;

- комплексним використанням методів дослідження відповідно до визначених мети і завдань роботи;

- належною кількісною та якісною обробкою експериментальних даних, репрезентативністю вибірки, повнотою і статистичною значущістю одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на міжнародних науково-практичних конференціях:

- “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця, 2003);

- “Початкова школа на перехресті проблем” (Тернопіль, 2004);

- “Освіта і наука: пошуки нових парадигм” (Хмельницький, 2004);

- на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Розвиток змісту освіти як історично-педагогічна проблема” (Чернівці, 2003);

- “Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005);

- “Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства” (Київ, 2005);

- “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005);

- “Формирование учебной деятельности младших школьников” (Симферополь, 2007);

- на студентській науково-практичній конференції “Реалізація ідей В.О. Сухомлинського в практиці роботи сучасної початкової школи” (Вінниця, 2005);

- на V мистецько-педагогічних читаннях пам'яті професора О.П. Рудницької (Київ, 2007);

- на науково-практичному семінарі “Інноваційні технології в сучасній педагогіці” (Коломия, 2007).

Матеріали дослідження обговорювались:

- на регіональних науково-практичних конференціях (Вінниця, Глухів, Бар, 2004-2006 рр.);

- на конференціях викладачів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2005-2008 рр.).

Основні результати дослідження висвітлено в 19 одноосібних публікаціях, серед них 8 статей - у фахових виданнях України, 9 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (345 найменувань) та додатків. У роботі наведено 8 таблиць, 20 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, основний зміст викладено на 180 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне і практичне значення. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, обґрунтовано його методологічну основу, подано відомості про впровадження та апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі “Теоретично-методологічні засади проблеми дослідження” уточнені вимоги до професійної підготовки вчителя в контексті сучасних парадигм освіти, проаналізований естетичний компонент змісту професійної підготовки майбутніх педагогів, визначено структуру та особливості формування естетичного досвіду дитини, виокремлено показники, критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Аналіз ключових парадигмальних позицій засвідчив, що одним із завдань педагогічної діяльності обов'язково має стати формування досвіду дитини:

- у культурологічній парадигмі - це єдність основних видів досвіду, освоєння якого забезпечує соціокультурний прогрес;

- в особистісній зорієнтованій парадигмі - це особистий досвід як особливий компонент змісту освіти;

- у проективно-естетичній парадигмі - сходження від індивідуального досвіду до духовно-практичного досвіду людства та ін.

У дисертації використовується професіографічний підхід до аналізу педагогічної діяльності вчителя, розглянуто професіограми, запропоновані Д. Ніколенком і М. Шкілем, В. Сластьоніним, О. Щербаковим, естетограми С. Анічкіна, О. Кременцової, Г. Петрової, А. Щербо та ін., проаналізовані сучасні моделі та потенціограми особистості вчителя (Г. Данилової, В. Кузя, І. Підласого, Л. Спіріна та ін.), відокремлені та проаналізовані естетичні складники готовності учителів до виховної діяльності. Зроблено висновок, що в структурі кваліфікаційної характеристики фахівця повинен міститися поряд із спеціальними знаннями, практичними вміннями, навичками ще й потужний естетичний компонент. Оновлення сучасних підходів до виховання передбачає не лише передачу учням певного обсягу знань, умінь та навичок, але й спрямовує вчителя на розвиток естетичного досвіду дитини.

Аналіз навчальних програм для школи І ступеня, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, Концепції національного виховання, Національної державної комплексної програми естетичного виховання тощо дозволив установити, що серед навчально-виховних завдань освітнього закладу й вчителя, зокрема, передбачено формування естетичного досвіду учнів.

На основі вивчення навчальних програм з фахових дисциплін для підготовки студентів зі спеціальності “Початкове навчання” зроблено висновок, що проблема підготовки майбутніх учителів до формування естетичного досвіду молодших школярів у комплексі не розглядається в змісті навчальних програм, однак за педагогічно обґрунтованої організації навчально-виховної взаємодії вузівські дисципліни містять потужні потенційні можливості для підготовки майбутніх фахівців до досліджуваної діяльності.

З метою з'ясування ґенези становлення і розвитку проблеми підготовки вчителя до формування естетичного досвіду дітей у першому розділі:

- проаналізовані різноманітні інноваційні технології та методики, що характеризуються переходом від репродуктивних до художньо-розвивальних, проблемних, дослідницьких методів організації навчально-виховного процесу у вищій школі;

- розкривається науково-педагогічний внесок С. Миропольського, П. Блонського, С. Шацького, А. Макаренка, В. Сухомлинського у розв'язання питання поліпшення естетико-педагогічної освіти вчительства;

- здійснено огляд позитивних змін у змісті фахової підготовки вчителя початкових класів до естетичного виховання дітей з другої половини ХІХ століття і до наших часів.

Зокрема, проаналізовані: технологія проектування уроку в початковій школі (В. Бондар), технологія професійного становлення викладача мистецьких дисциплін (В. Орлов), технологія естетико-екологічної підготовки вчителя (Г. Тарасенко), технологія естетико-професійного саморозвитку студентів (Л. Суходольська-Кулешова) та ін.

Аналіз досліджень, що стосуються проблем організації педагогічної освіти за рубежем (Н. Абашкіна, Б. Вульфсон, Н. Лавриченко, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.) дозволив констатувати також посилення вимог до естетико-педагогічної підготовки майбутніх учителів, що виявляється в гуманітаризації навчальних дисциплін, у збільшенні годин на предмети художньо-естетичного циклу, варіативності курсів, спецкурсів та спецсемінарів, підвищенні уваги до естетичного розвитку особистості студентів та ін.

З метою з'ясування критеріїв готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, розробки методики підготовки студентів до досліджуваної діяльності у першому розділі були висвітлені особливості структури та формування естетичного досвіду молодших школярів. На основі аналізу результатів наукового пошуку вчених у дослідженні відокремлені передумови формування естетичного досвіду, як-от:

- активізація естетичного ставлення людини до світу (І. Зязюн, О. Шевнюк);

- рівень установок музичного сприймання (Т. Завадська);

- рівень розвитку естетичних потреб (Г. Карась);

- збагачення виразних образів (Л. Пєчко) та ін.

У дисертації зосереджено увагу на таких особливостях естетичного досвіду, як структурованість, багатофункціональність, зорієнтованість на зв'язок із подіями буденності, на прекрасне та виразне у навколишній дійсності тощо.

Проаналізувавши літературні джерела, ми визначили трикомпонентну структуру естетичного досвіду, що стала основою для розробки методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів: акумулятивний компонент (емоційно-позитивна реакція на об'єкти та явища навколишньої дійсності, асоціативно-образна обробка інформації, естетичні знання), ціннісно-спонукальний компонент (естетичні почуття до природи та мистецтва, естетична оцінка об'єктів і явищ навколишньої дійсності та мистецтва, естетичні мотиви практичної діяльності), творчо-результативний компонент (художньо-творча інтерпретація естетичних вражень, креативність особистих поведінкових програм, екстраполяція естетичного досвіду на інші сфери життєдіяльності з метою розширення соціального досвіду).

Результати теоретичного аналізу проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності з'ясували значущість феномена естетичного досвіду в особистому становленні молодшого школяра та посилену увагу науковців до питань оптимізації системи естетико-педагогічної підготовки студентів. Об'єктивно постало завдання виявлення рівнів готовності студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів як якісного показника підготовки майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності. Для діагностики готовності майбутніх фахівців до формування естетичного досвіду молодших школярів нами визначено критерії (здатність до розширення естетичного тезаурусу молодших школярів, спрямованість на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами, якість забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності) та їх показники.

Відповідно до критеріїв готовності студентам вищих навчальних закладів було запропоновано 3 субетапи діагностичних процедур, метою яких було з'ясування рівнів - формальний (низький), частково-продуктивний (середній), креативний (високий) - готовності майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів. У процесі констатувального експерименту студентам пропонувалося створити графічні логотипи на визначені теми, змоделювати фрагменти уроків та виховних заходів, розв'язати виховні ситуації, визначити теми “уроків художнього пізнання природи” (Г. Тарасенко), спрогнозувати спектр естетичних вражень молодших школярів, створити портфоліо власних художніх уподобань та ін.

Аналіз результатів діагностичного обстеження виявив, що рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів не відповідає сучасним державним і суспільним вимогам, а тому потребує певних змін в організації навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців. Так, формальний рівень готовності виявлено у 79,2%, частково-продуктивний - у 11,1%, креативний - у 9,7% студентів.

Причинами низької готовності студентів до формування естетичного досвіду учнів початкових класів, з нашого погляду, є: відсутність логічно побудованої підготовки майбутніх фахівців до означеної діяльності під час навчання у вищому навчальному закладі, утилітарно-практичне ставлення майбутніх фахівців до професійної підготовки, нерозуміння важливості естетичного виховання та естетичного досвіду, зокрема в особистісному становленні молодших школярів тощо.

У другому розділі “Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів” визначено педагогічні умови ефективної підготовки студентів до формування естетичного досвіду дитини, обґрунтована та експериментально перевірена методика підготовки майбутніх фахівців до досліджуваної діяльності, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів констатувального експерименту обґрунтовано такі педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини:

- забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів;

- опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами;

- активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду;

- залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

У розділі презентована організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, що включає такі структурні елементи: етапи (інформаційно-змістовий, ціннісно-коригувальний, креативно-діяльнісний), методичні прийоми, організаційні форми підготовки; компоненти готовності, педагогічні умови (рис.). Поетапна підготовка майбутніх фахівців до формування естетичного досвіду молодших школярів відбувалась у процесі викладання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”, не аудиторної роботи студентів, під час проходження педагогічної практики.

Важливим напрямом підготовки студентів до формування естетичного досвіду учнів на інформаційно-змістовому етапі є використання в процесі викладання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки (основ педагогічної майстерності, методики музичного виховання, образотворчого мистецтва з методикою викладання, методики трудового навчання з практикумом, методики викладання української мови, методики викладання математики, методики виховної роботи, методики викладання природознавства та ін.) методичних прийомів: розширення фокусу бачення навколишнього, розв'язання творчо-біографічних вузликів, складання тематичних словничків, мистецькі розвідки та ін. Так, прийом “розширення фокусу бачення навколишнього” спрямований на виокремлення естетико-виховного потенціалу красивих та естетично непривабливих об'єктів і явищ навколишньої дійсності; прийом “розв'язання творчо-біографічних вузликів” націлює на встановлення зв'язків у спільних поглядах, творчих пріоритетах, життєвих шляхах діячів культури й мистецтва тощо.

Інформаційно-змістовий етап реалізувався у процесі виконання майбутніми учителями естетико-зорієнтованих завдань навчального курсу “Основи наукових досліджень” та під час проходження дидактичної педагогічної практики.

У процесі дослідно-експериментальної роботи зі студентами експериментальних груп був проведений диспут “Чи потрібен молодшому школяреві естетичний досвід?”, підготовка до якого потребувала вивчення досвіду педагогів-класиків, учителів-новаторів, опрацювання філософської, психолого-педагогічної літератури тощо.

На ціннісно-коригувальному етапі підготовки проводилась дослідно-експериментальна робота щодо забезпечення спрямованості студентів на коригування естетичними засобами ціннісної сфери учнів. Майбутнім педагогам пропонувались такі форми роботи:

- взяти участь у роботі “антикварної крамнички”, у засіданнях секцій естетичної студії (літературної секції “Гармонія слова”, музичної секції “Звуки краси” та образотворчої секції “Фарби життя”);

- спроектувати уроки милування красою людської праці; написати реферат із подальшим його захистом, як-от: “Роль та значення естетичних цінностей у процесі формування естетичного досвіду дитини”, “Аксіологічна культура вчителя початкових класів”, “Проблема цінності людського життя в педагогічній спадщині В. Сухомлинського” тощо.

Рис. - Організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів:

Під час дослідно-експериментальної роботи зі студентами використовувались авторські алгоритми естетико-виховної роботи з молодшими школярами. Наприклад, майбутнім фахівцям пропонувався прийом “пригадування краси дитинства в музиці”, який передбачав поглиблення естетичного сприйняття програмових творів музичного мистецтва шляхом занурення в спогади дитинства. Студенти опрацьовували спеціально відібрані музичні образи (“Хвороба ляльки”, “Нова лялька”, “Клоуни” та ін.) і моделювали свою діяльність поетапно:

- “Я згадую дитинство”;

- “Я - учасник цієї події”;

- “Я бачу музику”;

- “Передам цю радість дітям”.

На ціннісно-коригувальному етапі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини відповідно до теми дисертаційного дослідження був розширений перелік дослідницьких проектів із фахових методик, як-от: “Геометричний матеріал як чинник розвитку естетичної оцінки дітей”, “Використання проектних методів на уроках природознавства з метою формування ціннісного ставлення дітей до природи”, тощо; запроваджувались “естетичні перерви”, культурно-просвітницькі п'ятихвилинки, колективні форми обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю”. Були доповнені завдання методичної педагогічної практики. Зі студентами експериментальних груп проводився круглий стіл “Дивлюсь на світ відкритими очима або, як скласти мозаїку дитячих уподобань”. Майбутні фахівці брали участь в естетичних іграх “Колекціонер скарбів” та “Мистецький детектив”, у рефлексивному тренінгу “Моя естетограма”, що спонукав студентів до аналізу естетичних характеристик учителя початкових класів, необхідних в організації естетико-виховної роботи з молодшими школярами, та власному самоаналізі відокремлених якостей.

Важливою складовою підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду учнів є креативно-діяльнісний етап, що був спрямований на забезпечення студентами творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності та синтезував знання, уміння, навички майбутніх фахівців, набуті на попередніх етапах підготовки. У процесі формувального експерименту були розширені завдання навчально-методичної педагогічної практики. У дисертаційному досліджені наголошено на важливості педагогічної практики в процесі підготовки студентів до формування естетичного досвіду дитини, яка створює реальні можливості для творчої самореалізації майбутніх учителів початкових класів і виявляється у продуктивній високоефективній презентації майбутніми вчителями свого “Я” у професійно зорієнтованому середовищі.

На третьому етапі підготовки студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів використовувались методичні прийоми: алгоритми виховної взаємодії, естетична екстраполяція, визначення методичних рекомендацій та порад та ін.

У контексті експериментального дослідження було передбачено функціонування стенду “Календар думок”, у якому студенти визначали свої пропозиції щодо поліпшення підготовки вчителя початкових класів до формування естетичного досвіду дитини. На креативно-діяльнісному етапі робота естетичної студії була організована у формі створення спільних проектів, наприклад, “Кінофільм”, що передбачав “екранізацію” творів літератури, музичного та образотворчого мистецтва на основі художнього синтезу.

З метою поглиблення та розширення одержаних студентами знань про особливості формування естетичного досвіду дитини, вдосконалення та розвитку набутих умінь та навичок, орієнтації на формування естетичного досвіду молодших школярів на креативно-діяльнісному етапі для студентів експериментальних груп проводився спецсемінар “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. Тематичний план курсу вміщував чотири модулі:

- учитель і дитина;

- природа і мистецтво в процесі формування естетичного досвіду молодших школярів;

- творча самореалізація учнів в естетичній діяльності;

- активізація та збагачення естетичного досвіду молодших школярів у різних сферах життєдіяльності.

Студентам пропонувалось:

- написати твори-роздуми на запропоновані теми та створити логотип-висновок із теми;

- визначити ймовірні перешкоди, що можуть виникнути в процесі формування певних компонентів естетичного досвіду молодших школярів;

- змоделювати практичні завдання для учнів;

- укласти каталог програмних продуктів для збагачення естетичного досвіду молодших школярів та створити мультимедійну презентацію та ін.

На підсумковому етапі експериментального дослідження була визначена динаміка показників готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів. Після формувального експерименту високий (креативний) рівень готовності до означеної діяльності виявили 23,7% студентів експериментальної групи, порівняно з 10,2% на початку дослідно-експериментальної роботи; середній (частково-продуктивний) рівень - 45,8%, порівняно з 16,9%; низький рівень (індиферентний) - 30,5%, порівняно з 72,9% майбутніх учителів. Відповідно до здійсненої обробки даних у контрольній групі спостерігається несуттєва динаміка змін:

- високий рівень виявили 15,3% (порівняно з 11,9%);

- середній рівень - 20,3% (порівняно з 16,9%);

- низький рівень - 64,4% (порівняно з 71,2%) студентів (табл.).

На основі ²-критерію доведено, що основні показники готовності студентів експериментальних груп до формування естетичного досвіду молодших школярів зросли статистично значущо.

Таким чином, аналіз проведеної експериментальної роботи виявив правомірність зроблених нами припущень про те, що відокремлені педагогічні умови, розроблена методика є педагогічно обґрунтованими й суттєво впливають на рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів. Аналіз результатів підсумкового експерименту засвідчив позитивні тенденції у підготовці студентів експериментальних груп до досліджуваної діяльності й нереалізовані потенційні можливості студентів контрольних груп. Відбулась динаміка позитивних змін у кількості майбутніх педагогів, що були охоплені дослідно-експериментальною роботою, високого, середнього та низького рівнів.

Таблиця - Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів %:

Рівень готовності	На початку експерименту (%)	Наприкінці експерименту (%)
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Високий (креативний)	10,2	11,9	23,7	15,3
Середній (частково-продуктивний)	16,9	16,9	45,8	20,3
Низький (індиферентний)	72,9	71,2	30,5	64,4

Узагальнення результатів теоретичного пошуку й експериментальної роботи підтверджують висунуту гіпотезу і дозволяють зробити такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури засвідчив посилення естетико-педагогічних вимог до професійної діяльності вчителя початкових класів. Так, сучасний педагог повинен уміло залучати мистецькі образи в навчально-виховну роботу з молодшими школярами, поглиблювати естетичне сприйняття дітьми навколишньої дійсності в усій її різноманітності, сприяти взаємозв'язку наукових понять і естетичної сутності навколишнього буття, забезпечити накопичення естетичного досвіду особистості та ін. Естетичний досвід є унікальним феноменом людської особистості, посередником її взаємодії з навколишнім буттям та ціннісним фільтром осмислення суперечливих соціальних явищ і процесів. На сучасному етапі розвитку вищої педагогічної освіти відбувається посилення естетико-педагогічних вимог до професійної діяльності вчителя початкових класів. У контексті виконаного дослідження естетичний досвід молодшого школяра тлумачимо як інтегральний компонент естетичної діяльності, що акумулює найважливіші духовно-практичні аспекти взаємодії дітей з навколишнім та віддзеркалює особистісно детерміновану систему їхніх ставлень до світу. Готовність учителя початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів розуміємо як професійно-особистісне утворення, яке уможливлює ефективність формування естетичного досвіду молодших школярів і забезпечується єдністю цільового, когнітивного, аксіологічного та процесуально-операційного компонентів фахової підготовки.

2. У дослідженні були відокремлені критерії (здатність до розширення естетичного тезаурусу молодших школярів, спрямованість на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами, якість забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності) та рівні готовності майбутніх учителів до формування естетичного досвіду дитини: формальний (низький), частково-продуктивний (середній), креативний (високий). Вивчення реального стану підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів у вищих навчальних закладів виявило переважання низького рівня (79,2% студентів) готовності до досліджуваної діяльності в учасників експерименту, що засвідчує їхню непідготовленість до формування естетичного досвіду молодших школярів.

3. На основі проведеного теоретичного аналізу та результатів констатувального експерименту були відокремлені такі педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів:

- забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів;

- опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами;

- активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду;

- залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

У дослідженні визначена організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, яка включає такі структурні елементи: етапи, методичні прийоми, організаційні форми підготовки, компоненти готовності, педагогічні умови.

4. Розроблена, обґрунтована та експериментально перевірена методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дітей, в основу якої покладено використання комплексу прийомів з формування естетичного досвіду молодших школярів під час викладання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки і спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. Унаслідок експерименту встановлено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів сприяло підвищенню рівня готовності студентів експериментальних груп до досліджуваної діяльності (кількість студентів із високим рівнем готовності зросла на 13,5% і, відповідно, на 28,9% збільшилась кількість студентів із середнім рівнем готовності).

Результативність методики відображена в адаптованій професіограмі вчителя початкових класів з орієнтацією на ефективне формування естетичного досвіду молодших школярів. Запропонована методика включає такі основні етапи: інформаційно-змістовий, ціннісно-коригувальний, креативно-діяльнісний, які реалізуються у процесі аудиторної, не аудиторної роботи майбутніх фахівців, під час проходження ними педагогічної практики.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів і не претендує на всебічне розкриття означеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання розроблення шляхів використання мультимедійних технологій у підготовці майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності та визначення педагогічних умов їх впровадження у вищих навчальних закладах, а також проблема підготовки педагогів в умовах школи І ступеня до формування естетичного досвіду дітей з особливими потребами.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Супруненко Н. Формування художнього мислення майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки / Н. Супруненко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. Сер. Педагогіка та психологія. - Чернівці, 2003. - Вип. 179. - С. 151-155.

2. Супруненко Н. Художньо-творча підготовка майбутніх учителів початкових класів у процесі мистецької діяльності / Н. Супруненко // Наукові записки Тернопільського державного університету: зб. наук. пр. Сер. Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - №2. - С. 43-45.

3. Пахальчук Н.О. Художньо-естетична підготовка вчителя початкових класів до професійно-творчої самореалізації / Н.О. Пахальчук // Науковий часопис Національного університету ім. М.П. Драгоманова: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. Сер. 16: Творча особистість вчителя. - К., 2004.

4. Пахальчук Н. Інтеграція науки і мистецтва в процесі професійної підготовки вчителя початкових класів / Н.О. Пахальчук // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. Сер. Педагогіка та психологія. - Чернівці, 2005. - Вип. 248. - С. 99-104.

5. Пахальчук Н.О. Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти / Н.О. Пахальчук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського: зб. наук. пр. Сер. Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2005. - Вип. 15. - С. 45-48.

6. Пахальчук Н.О. Проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін у контексті сучасних вимог професійної освіти / Н.О. Пахальчук // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка: зб. наук. пр. - Житомир, 2005. - Вип. 21. - С. 222-226.

7. Пахальчук Н.О. Використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів / Н.О. Пахальчук // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - К., Вінниця, 2008. - Вип. 16. - С. 427-431.

8. Пахальчук Н. Мистецький тренінг у системі фахової підготовки вчителя початкових класів / Н. Пахальчук // Мистецтво та освіта. - 2008. - №1, 2. - С. 18-24. педагогічний школа викладання

Размещено на Allbest.ru