Формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПЕРШООСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ МУЗИКИ

ГАЗІНА Ірина Олександрівна

УДК 372.3:37.035.6:784.4

13.00.08 - дошкільна педагогіка

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Машовець Марина Анатоліївна

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри

дошкільної педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Падалка Галина Микитівна

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, професор кафедри

фортепіанного виконавства і художньої культури;

кандидат педагогічних наук, доцент

Шевчук Антоніна Семенівна

Київський міський педагогічний університет

ім. Б.Д.Грінченка, доцент кафедри теорії та

методики дошкільної освіти.

Захист відбудеться «27» травня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий «24» квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М.Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобалізації та інтенсифікації світових інтеграційних процесів тенденцією, яка дедалі яскравіше проявляється в цивілізаційному розвитку, є посилення уваги до збереження етнічної самобутності народів, традицій, що визначають їх національне обличчя. Дана проблема гостро стоїть і перед Україною. Запорукою збереження самобутності українців може стати високий рівень розвитку національної свідомості та самосвідомості українського суспільства. У державних законодавчих документах (закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття”) визначено роль і значення освіти і виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов'язку на основі поєднання духовних національних та загальнолюдських цінностей.

Актуальності набувають дослідження, спрямовані на інтенсифікацію процесу національного виховання. Організований виховний вплив має включати дію таких чинників, як мова, література, образотворче мистецтво, музика. Аналіз наукової літератури переконує, що саме українська народна музика, яка відображає традиційну українську культуру, історичне минуле українського народу, емоційно впливає на свідомість та самосвідомість, є суттєвим чинником виховного впливу на дітей дошкільного віку.

Визначення досліджуваної проблеми зумовило необхідність її розгляду у поєднані таких наукових галузей, як: педагогіка, психологія, мистецтвознавство. Проблеми національного виховання, формування національної свідомості та самосвідомості особистості досліджували корифеї української педагогіки (Г.Ващенко, І.Огієнко, С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський); сучасні вчені (О.Вишневський, П.Кононенко, В.Кузь, М.Стельмахович, Г.Філіпчук); психологи (І.Бех, В.Борисов, М.Боришевський, П.Гнатенко, Д.Ельконін, І.Кон, В.Хотинець, І.Чеснокова); мистецтвознавці та фольклористи (Д.Антонович, Б.Грінченко, М.Лисенко, Г.Нудьга, О.Козаренко, Ф.Колесса, О.Кошиць).

Велике значення для розробки сучасних підходів та методів формування у дітей старшого дошкільного віку елементів національної самосвідомості мають концепції розвитку українського дошкілля, розроблені Л.Артемовою, А.Богуш, Л.Калуською, Н.Лисенко, Т.Поніманською.

Дослідження психологічних особливостей розвитку особистості дитини дошкільного віку міститься в роботах вітчизняних і зарубіжних психологів В.Гамезо, О.Кононко, Т.Кричковської, Г.Люблінської, В.Мухіної, Е.Петрової, Л.Орлової.

Загальні методичні засади музичного виховання дітей дошкільного віку висвітлено у працях Н.Ветлугіної, А.Зиміної, С.Науменко, А.Шевчук.

В останні роки було видано ряд навчально-методичних посібників з музичного виховання дошкільників (Р.Амлінська, А.Артоболевська, Н.Кононова, М.Михайлова, О.Горбіна, Т.Науменко, Ю.Полянський та ін.). Викладені в них ідеї стосуються базових аспектів музично-педагогічної діяльності, розробки методик роботи з дітьми дошкільного віку.

Окремі сучасні дисертаційні дослідження торкаються окреслених нами проблем. Так, процес виховання особистості старших дошкільників через індивідуальні музичні заняття досліджено в кандидатській дисертації В.Кьона; використання української народної музики в морально-естетичному вихованні стало темою дослідження О.Аліксійчук; педагогічні технології естетичного виховання дітей 5-10 років засобами музики були об'єктом дослідження Н.Фоломеєвої. Усі ці роботи складають значний науковий доробок, але далеко не всі аспекти музичного виховання дошкільників знайшли в них цілісне і повне висвітлення. Недостатньо дослідженою є проблема використання надбань українського музичного фольклору в процесі національного виховання дошкільників. Це й зумовило вибір теми нашого дослідження: «Формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі дошкільної педагогіки Інституту педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова в рамках її наукової комплексної програми досліджень. Тема дисертації затверджена кафедрою дошкільної педагогіки Інституту педагогіки та психології НПУ ім. М.П.Драгоманова (протокол №5 від 18.11.2003 р.) і узгоджена в раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 30.03.2004 р.).

Об'єктом дослідження є процес національного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування першооснов національної самосвідомості у старших дошкільників засобами української народної музики.

Мета дослідження - науково обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати модель педагогічної діяльності з формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики.

Гіпотеза дослідження. Ми припустили, що українська народна музика, враховуючи її емоційну наповненість, етнічний зміст та форми його вираження, може стати ефективним засобом національного виховання дітей дошкільного віку. Якщо у навчально-виховному процесі ДНЗ максимально використати потенціал української народної музики, то це сприятиме формуванню першооснов національної самосвідомості дошкільників.

Відповідно до мети й гіпотези було визначено завдання дослідження:

· уточнити сутність поняття «національна самосвідомість», з'ясувати, що являється її першоосновою;

· визначити роль і місце українського музичного фольклору як засобу національного виховання в педагогічному процесі сучасного ДНЗ;

· проаналізувати психолого-педагогічні особливості формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку;

· розробити критерії, показники та визначити рівні розвитку першооснов національної самосвідомості дітей старшого дошкільного;

· науково обґрунтувати й розробити методику навчання та виховання дітей старшого дошкільного віку на основі використання української народної музики та впровадити у практику ДНЗ;

· здійснити експериментальну перевірку ефективності розробленої авторської методики формування у старших дошкільників першооснов національної самосвідомості засобами української народної музики.

Теоретичною основою дослідження стали наукові положення психології про розвиток і формування особистості (І.Бех, Г.Бреслав,); вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку (В.Гамезо, Е.Петрова, Л.Орлова), специфіку формування в них елементів свідомості та самосвідомості (О.Кононко, В.Мухіна) та їх національних компонентів (М.Боришевський, В.Хотинець); положення про основні напрями та проблеми розвитку українського дошкілля, завдання та зміст національного виховання дітей дошкільного віку (Л.Артемова, А.Богуш, Л.Калуська, Н.Лисенко, Т.Поніманська); принципи музичної педагогіки щодо організації музичного середовища ДНЗ, музичних засобів педагогічного впливу на виховання дошкільників (А.Артоболевська, Н.Ветлугіна, А.Зиміна, Н.Кононова).

Для розв'язання поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз педагогічної, психологічної, суспільно-політичної та мистецтвознавчої літератури, який дав можливість уточнити сутність базових понять дослідження відповідно до його об'єкта та предмета; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку; теоретичного моделювання, на основі якого обґрунтовано структуру та елементи розробленої педагогічної моделі формування першооснов національної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики;

- емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіди, опитування); соціометричні, прогностичні (узагальнення незалежних характеристик, експертне оцінювання), за допомогою яких вивчалася сформованість першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку; педагогічний експеримент, який використовувався з метою перевірки ефективності розробленої моделі формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики;

- методи математичної статистики, які застосовувалися для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась впродовж 2004-2006 років на базі дошкільних навчальних закладів №16 “Айболить”, №20 “Дзвіночок”, №23 “Лелека” м. Кам'янця-Подільського та №598 м. Києва. Дослідженням було охоплено 293 особи, в тому числі дітей старшого дошкільного віку - 165, педагогів (музичних керівників і вихователів) - 18, батьків - 110.

Наукова новизна дослідження полягає в тому що:

вперше сформульовано та теоретично обґрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики; розроблено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку; уточнено сутність поняття національна самосвідомість та систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат досліджуваної проблеми формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики; подальшого розвитку набули теоретичні і методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів.

Практичне значення дисертації. Методика формування першооснов національної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку впроваджена в практику роботи музичних керівників та вихователів ДНЗ. Теоретичні положення та висновки, які містяться в дисертації, можуть бути використані в процесі складання навчальних програм, підготовки підручників та посібників для педагогічних навчальних закладів. Запропоновані автором методичні рекомендації можуть бути використані у професійній підготовці фахівців з дошкільного виховання в межах навчального курсу “Методика музичного навчання”.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи музичних керівників ДНЗ м. Кам'янця-Подільського (№16, 20, 23) (довідки № 98 від 7 жовтня 2006 р., №45 від 28 вересня 2006 р., №213 від 24 вересня 2006 р.) та ДНЗ № 598 Оболонського району м. Києва (довідка №216 від 15 жовтня 2006 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась шляхом опублікування їх у наукових та науково-методичних виданнях. Основні положення і результати дослідження викладено у доповідях на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Модернізація дошкільної освіти: проблеми та перспективи” (15-16 вересня 2005 р.); науково-практичній конференції „Єдність навчання і науково-виховних досліджень - головний принцип університету”, присвяченій 170-річчю НПУ ім. М.П.Драгоманова (4-5 лютого 2004 р.); на звітних науково-практичних конференціях викладачів НПУ ім. М.П.Драгоманова (2004, 2005 рр.) та Кам'янець-Подільського державного університету (2006, 2007 рр.).

Особистий внесок автора в роботі у співавторстві з М.Машовець полягає у підборі українських народних колискових пісень, здійснені наукового аналізу їх змісту.

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображені у 7 працях дисертанта, 6 з яких є одноосібними; 6 наукових статей опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (226 позицій) та додатків. Повний обсяг дисертації - 387 сторінок, з них 180 сторінок основного тексту. Робота містить 5 схем, 12 таблиць та 1 діаграму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

дошкільний виховання український народний

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, охарактеризовано методи, наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, вказано шляхи апробації та впровадження результатів дослідження, наводяться дані про структуру роботи.

У першому розділі - «Теоретичні засади формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку» - викладено основні теоретичні положення, які стосуються проблем національного виховання, зокрема дітей старшого дошкільного віку, а також використання музичного фольклору в навчально-виховному процесі.

На основі наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з'ясовано сутність понять “самосвідомість” та «національна самосвідомість». Зокрема, самосвідомість сучасними психологами (Л.Бебешко, М.Боришевський, С.Головин, О.Кононко, Ю.Трофімов, В.Хотинець) розглядається як усвідомлення людиною свого суспільного статусу й своїх життєвих потреб, усвідомлення себе представником певного людського співтовариства. Відповідно, національна самосвідомість - є усвідомлення людиною себе об'єктом (представником) національного світу, своєї національної приналежності, оцінка себе як носія національних цінностей.

Одним з основних положень теоретичного обґрунтування проблеми формування національної самосвідомості особистості є теза про її нерозривний зв'язок з національною свідомістю. Якщо остання відображає ставлення людини до національних феноменів, то національна самосвідомість є оцінкою людини самої себе як носія національної свідомості, свого місця в національному світі (самоставлення). У науковій літературі часто обидва поняття вживаються поряд, а коли вживається одне з них, то розуміється фактична присутність іншого. Почуття гордості за себе як представника нації, власної гідності, самоповага неможливі без гордості, поваги до оточуючого національного довкілля (предметного і людського). Між свідомістю та самосвідомістю існують причинно-наслідкові відношення, вони є взаємопов'язаними, взаємодоповнюючими феноменами. Відтак, національна самосвідомість - не лише результат, але й передумова розвитку національної свідомості і навпаки.

Наступне положення - це те, що процес формування національної свідомості та самосвідомості особистості має розпочинатися уже в період дошкільного дитинства, коли відбувається становлення їх першооснов. У якості останніх ми розуміємо елементарні дії у сфері національної свідомості, які згодом переростають у широку дію, яка й визначає усталену національну самосвідомість особистості. Фактично, мова йде про найелементарніші прояви в дитячій діяльності усвідомлення себе представниками українського народу, гордості за це, самоповаги до себе як українців, ставлення дітей до українських національних цінностей (українська мова, культура, національна символіка) та усвідомлення ними їх важливості. Зокрема, стосовно української мови, як елемент, що стосується першооснов національної самосвідомості можна розглядати бажання дітей розмовляти рідною мовою, співати українські пісні, усвідомлення тої ролі, яку мова відіграє у їх житті. Стосовно традицій - усвідомлення дітьми змісту та важливості для них особисто, доступних їхньому віку, українських свят, обрядів, народних розваг, бажання приймати участь в них. Насамкінець, діти мають розуміти свій зв'язок з українськими національними символами, відчувати повагу до них. Звичайно, це передбачає отримання дітьми певних елементарних знань стосовно українських національних цінностей, вироблення свого ставлення до них та усвідомлення свого зв'язку з ними. Відтак, важливими елементами національної самосвідомості, а також чинниками формування її першооснов є знання типових особливостей, та рис, що відрізняють українську націю, усвідомлене ставлення до її історичного минулого, а також уявлення про територіальну спільність нації, усвідомлене ставлення до духовних та матеріальних цінностей нації.

Доведення тези про можливість формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку ґрунтується на даних вікової психології (Г.Бреслав, Л.Долинська, Т.Кричковська, В.Мухіна, З.Огороднійчук, О.Скрипченко) та сучасних концепціях дошкільного виховання (Л.Артемова, А.Богуш, Л.Калуська, Н.Лисенко, Т.Поніманська). Виходячи з теорії про те, що дошкільний вік припадає на казково-міфологічний етап ознайомлення дитини з етнічним світом (О.Вишневський, В.Хотинець, І.Чеснокова), вважаємо, що упродовж нього саме фольклор, в якому важливе місце займає народна казка, легенда, пісня, має стати основним чинником формування в дітей інтересу до національних цінностей, а відтак - елементів національної свідомості і самосвідомості. Підтвердження цієї тези знаходимо в досвіді народної педагогіки, де фольклор (зокрема народна музика) споконвічно був основним засобом передачі культурних надбань від покоління до покоління, запорукою збереження самого народу, його традицій і звичаїв.

Досліджено роль народної музики у процесі формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Загалом, музика, завдяки своїй емоційності, здатності впливати безпосередньо на почуття дитини, є одним з найефективніших чинників навчання та виховання дітей дошкільного віку, схильних сприймати насамперед емоційно забарвлену, яскраву інформацію. Народна музика має визначальний вплив на процес національного виховання. Створена в ході становлення та історичного розвитку народу (етногенезу), вона ввібрала ідеї, принципи, які й сьогодні характеризують українську націю. Українська народна музика за своєю внутрішньою будовою, організацією не має аналогів у світі. На її своєрідну структуру та особливості мали вирішальний вплив ментальність та національний характер українців, драматична історія українського народу. Саме тому вона сьогодні відіграє вагому роль у зворотному процесі - формуванні ментальності та національного характеру сучасних поколінь українців, насамперед - дітей. Народна музика, особливо пісня, має величезний освітній потенціал. У піснях знаходимо інформацію про історичне минуле українського народу, традиції та побут, уявлення про себе та оточуючий світ. Дитина, пізнаючи українську музику, не лише закохується у її мелодійність, але й вбирає інформацію, яка закладена в піснях (повчального характеру, історичну, жартівливу тощо), вона пізнає свій національний світ, починає його шанувати. На цій базі зароджується гордість за свою приналежність до цього світу. Відтак, музика стає дієвим засобом формування української національної свідомості і самосвідомості. Завдяки застосуванню української народної музики ми досягаємо однієї з головних умов формування першооснов національної самосвідомості у дітей дошкільного віку, а саме - поєднання когнітивного (знання) та емоційного (переживання) чинників.

У роботі нами було визначено, що для здійснення комплексного виховного впливу на дітей старшого дошкільного віку з метою формування першооснов національної самосвідомості слід максимально використати весь потенціал українського музичного фольклору в усіх доступних для дітей дошкільного віку формах та проявах (пісня, танець, народні ігри, гра на дитячих музичних інструментах). Поряд зі специфічними дитячими піснями (колискові, забавлянки, потішки) мають бути присутні й пісні для дорослих, проте, які є зрозумілими дітям 5-6-річного віку (історичні, козацькі, гайдамацькі тощо).

У другому розділі «Експериментальна апробація методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики» - визначено критерії та виявлено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку, розроблено та науково обґрунтовано методику формування першооснов національної самосвідомості у старших дошкільників засобами української народної музики та проаналізовано результати її експериментальної перевірки.

У якості критеріїв сформованості першооснов національної самосвідомості нами було обрано характеристики ставлення дітей старшого дошкільного віку до українських національних цінностей (наявність інтересу, комплексу знань та уявлень, поваги), рівня усвідомлення свого зв'язку з ними, а також своєї приналежності до українського народу, гордості за це. Для цього були визначені наступні показники: зацікавленість дітей традиційною українською культурою, найелементарніші їх знання щодо української нації, її історичного минулого, культури українського народу, обізнаність з народними піснями, таночками, іграми, ставлення до них; ознайомлення дітей з традиційною українською символікою; на елементарному рівні усвідомлення себе представниками українського народу, наявність гордості за це, самоповаги до себе як українців.

Метою констатувального експерименту стало з'ясування стану сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку в практиці сучасних ДНЗ. Дослідженням було охоплено респондентів трьох категорій (діти старшого дошкільного віку, музичні керівники та вихователі ДНЗ, батьки).

Першим напрямом констатувального експерименту стало письмове опитування музичних керівників та вихователів дошкільних навчальних закладів з метою виявлення місця української народної музики у навчально-виховному процесі ДНЗ та з'ясування оцінки фахівцями сучасних навчально-виховних програм, визначення пропозицій щодо їх удосконалення.

У плані реалізації другого напряму констатувального експерименту дітям старшого дошкільного віку у трьох ДНЗ м. Кам'янця-Подільського та одного - м. Києва було запропоновано чотири блоки запитань та завдань, з метою визначення рівня знань дітей про країну, де вони проживають, її столицю, державну та національну символіку, виявлення найелементарніших знань з історії України; виявлення інтересу дітей до української народної музики, визначення, наскільки фольклор присутній в їх житті; з'ясування ознайомлення дітей з українськими народними казками, національним одягом, народними іграми, українськими музичними інструментами й танцями; виявлення найелементарніших проявів національної самосвідомості (усвідомлення себе українцем, гордість за це, самоповага).

Після аналізу даних чотирьох блоків експериментального дослідження ми вивели середні показники рівня розвитку першооснов національної самосвідомості. Зі 165 дітей старшого дошкільного віку високий рівень виявлено у 29 дітей, що відповідає 18%, середній - у 45 (27%), низький - у 86 (52%). Відповіді 3% дітей ми кваліфікували як такі, що відповідають зародковому рівню розвитку першооснов національної самосвідомості. Ці показники розглядаються як базові для проведення формувального експерименту.

Третій напрям констатувального дослідження склало діагностичне опитування батьків дітей з метою з'ясування місця української народної музики в житті дітей та ставлення батьків до українського музичного фольклору. Воно нам дало змогу визначити ставлення батьків до перспективи здійснення виховання їхніх дітей з використанням української народної музики, окреслити проблеми та перспективи активізації співпраці ДНЗ та сім'ї у здійсненні національного виховання дітей.

Для здійснення формувального експерименту нами була розроблена експериментальна методика, яка концептуально відповідає теоретичним положенням дисертаційного дослідження та представляє реалізацію наукових позицій автора та його досвід практичної роботи. Її суть полягає в оптимальному наповненні навчально-виховного процесу ДНЗ елементами українського фольклору, зокрема, музикою. Остання виступає головним чинником формування першооснов національної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку. В основі методики лежить використання музичного фольклору як в ході музичних занять, так і під час гурткової роботи, проведення свят та розваг, занять з малювання, фізичної культури тощо, а також дитячого дозвілля. Умови її реалізації:

По-перше, процес формування першооснов української національної самосвідомості у дітей старшого віку не може обмежуватися лише дією музичних чинників, а має поєднуватися з впливом літератури, образотворчого мистецтва тощо.

По-друге, у ході ознайомлення з українською народною музикою обов'язково має бути присутнім інформативний компонент (історичне підґрунтя виникнення тих чи інших творів, їх зміст).

По-третє, виховний процес може бути ефективним лише за умови створення атмосфери творчої співдружності й співпраці між педагогами (музичний керівник, вихователь) та родиною дітей (батьки, брати і сестри, дідусі і бабусі).

По-четверте, велику роль у навчально-виховному процесі має відігравати співпраця з музичними школами та школами мистецтв, робота з батьками, створення відповідної атмосфери (використання національної атрибутики, оформлення приміщень в українському національному стилі).

Для реалізації експериментальної методики була розроблена авторська програма “Співаночка-вихованочка”. Її головні засади:

· максимальне наповнення програмового репертуару творами українського народного музичного мистецтва;

· формування змісту відповідно до традиційного річного циклу (осінь - зима - весна - літо);

· окрім здійснення традиційної музичної діяльності (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах) проведення українських народних свят та розваг, здійснення гурткової роботи;

· інтеграція українського музичного фольклору в навчальну, ігрову та трудову діяльність дітей.

Експериментальна методика формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики передбачає використання методів навчання та виховання. Зокрема, серед них важливу роль відіграють ті, що спрямовані на здійснення навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників й водночас сприяють формуванню свідомості та самосвідомості. З-поміж них: словесні методи навчання: розповідь педагога про історію виникнення народної музики, про особливості її використання, характеристика персонажів українських народних пісень тощо; пояснення змісту пісень, значення тих, чи інших термінів; бесіда музичного керівника чи вихователя з дітьми, спрямована на з'ясування рівня засвоєння ними навчального матеріалу, інтересу до народної музики; наочні методи: оснащення процесу навчання ілюстративним матеріалом; демонстрування педагогом виконання українських народних пісень, українських народних музичних інструментів, особливостей виконання за допомогою них музичних творів, показ традиційних рухів під час українських народних танців тощо; практичні методи навчання: різноманітні вокальні, танцювальні вправи, ігри, залучення дітей до проведення традиційних українських свят та розваг.

Дітей старшого дошкільного віку, які були задіяні в констатувальному експерименті, було розподілено на 2 групи: відповідно контрольну (80 осіб) та експериментальну (85 осіб). У контрольній групі заняття проводилися традиційним способом згідно зі змістом навчально-виховних програм „Дитина” і „Малятко”, а в експериментальній - на основі розробленої авторської програми, що ґрунтується на інтенсивному та цілеспрямованому використанні української народної музики в навчально-виховному процесі ДНЗ.

Кожне заняття передбачало знайомство дітей з українською народною музикою та поглиблення набутих уже раніше знань про неї. Діти також знайомилися з українськими народними звичаями, традиціями та обрядами, танцями, народними музичними інструментами. У процесі навчання під дією української народної музики, особливо пісень, у дітей розвивалися працьовитість, повага до сімейних цінностей, пісенність, що здавна було притаманно українцям. Важливе місце посідала робота з текстами пісень, яка розширяла уявлення дітей про українську культуру, історію України, формувала базові елементи національної свідомості та самосвідомості.

Для порівняння результативності формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку експериментальної та контрольної груп було застосовано ту саму методику та критерії, що і в ході констатувального експерименту. Аналіз дитячих відповідей дав змогу, по-перше, визначити наскільки рівень їхнього усвідомлення своєї національної приналежності, обізнаності з українськими національними цінностями змінився в порівнянні з тим, яким він був до застосування авторської навчально-виховної методики, а, по-друге, виявити різницю між дітьми, навчання і виховання яких здійснювалося в рамках пропонованої авторської методики і тими, чиє навчання і виховання проводилося за традиційними програмами “Дитина” і “Малятко”.

Отримані дані показали, що кількість дітей з високим рівнем сформованості першооснов національної самосвідомості в експериментальній групі зросла на 62%, з 18% до 80%. Відповідно, у контрольній групі - тільки на 20% (з 18% до 38%).

Кількість дітей із середнім рівнем за цей період в експериментальній групі зменшилась з 27% до 13%. У контрольній групі - зросла з 27% до 34%.

Особливо переконливо демонструють наслідки впровадження авторської навчально-виховної методики зміни в чисельності дітей, яких ми віднесли до тих, в кого наявний низький рівень сформованості першооснов національної самосвідомості. Так в експериментальній їх число значно зменшилось (з 52% до 7%) У контрольній групі також простежувалася тенденція до зменшення їх кількості. Проте, сама динаміка відрізняється (з 52% до 26%). Помітними були і якісні відмінності. Так, діти експериментальних груп виявляли значний інтерес до українських пісень, таночків, особливо до народних ігор. Зокрема, це виявилося у їх намаганні використати елементи народних ігор та розваг під час самостійної ігрової діяльності (під час прогулянок). Отже, якщо у дітей контрольної групи в їх діяльності простежувалися прояви лише знань, почуттів та дій під керівництвом вихователя чи музичного керівника, то в результаті застосування експериментальної методики у дітей експериментальної групи до даних показників додалася і самостійна діяльність.

Загалом дані контрольного зрізу по завершенні формувального експерименту представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика рівнів розвитку першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку

Рівні	Констатувальний експеримент (165 осіб.)	Формувальний Експеримент
		КГ (80 осіб.)	ЕГ (85 осіб.)
	К-сть дітей/ відсотки	К-сть дітей	Відсотки	К-сть дітей	Відсотки
Високий	29/18%	32	38%	68	80%
Середній	45/27%	27	34%	11	13%
Низький	86/52%	20	26%	6	7%
Зародковий	5/3%	1	2%	0	0%

Динаміка цього процесу (у відсотковому вимірі) представлена на рис. 1.



Рис. 1. Діаграма динаміки змін рівнів розвитку першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку

Узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження проблеми формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, мета якого досягнута, робоча гіпотеза підтверджена і поставлені завдання вирішені, дає підстави зробити наступні висновки та окреслити перспективи подальшого вивчення даного питання:

1. Формування національної самосвідомості особистості, яка розглядається як усвідомлення людиною себе об'єктом (представником) національного світу, своєї національної приналежності, оцінка себе як носія національних цінностей є процесом тривалим і має розпочинатися з народження дитини.

Дошкільне дитинство є саме тим віковим періодом, коли виховний вплив має бути спрямований на формування в дітей першооснов національної самосвідомості - найелементарніших проявів в дитячій діяльності усвідомлення себе представниками українського народу, гордості за це, самоповаги до себе як українців, ставлення дітей до українських національних цінностей (українська мова, культура, національна символіка) та усвідомлення ними їх важливості. Важливими елементами національної самосвідомості, а також чинниками формування її першооснов є знання типових особливостей, та рис, що відрізняють українську націю, усвідомлене ставлення до її історичного минулого, а також уявлення про територіальну спільність нації, усвідомлене ставлення до духовних та матеріальних цінностей нації.

2. Період старшого дошкільного віку (5-6 років) є надзвичайно важливим у сенсі здійснення національного виховання. У цей час формуються фундаментальні якості людини, основи її світосприйняття, відбувається інтенсивний розвиток фізичних та психічних якостей (становлення мовленнєвої діяльності, мислення, уяви, пам'яті тощо, формуються основи свідомості й самосвідомості (дитина усвідомлює елементарні суспільні цінності, починає керуватися в своїй поведінці моральними нормами тощо). Цей час є сприятливим для розвитку у дітей першооснов національної самосвідомості.

3. У процесі формування першооснов національної самосвідомості у дітей дошкільного віку, поряд з іншими виховними чинниками, надзвичайно важливу роль відіграє українська народна музика. Завдяки своїй емоційності, часто ігровій, образній формі, вона легко сприймається дітьми. Виходячи з глибин української історії, вона несе в собі той „код” української нації, який бережно передавався з покоління до покоління, пропагував працелюбство, повагу до батьків, рідної землі тощо. У народних піснях міститься інформація з історії України, вони відображають традиції та звичаї українського народу, специфіку природи рідного краю.

4. Критеріями сформованості першооснов національної самосвідомості нами було визначено характеристики ставлення дітей старшого дошкільного віку до українських національних цінностей (наявність інтересу, елементарних знань та уявлень, що стосуються української культури, традицій та обрядів, національних символів, історичного минулого українського народу), рівня усвідомлення своєї приналежності до українського народу, наявності гордості за це. Показниками цього є зацікавленість дітей елементами традиційної української культури, зокрема, українською народною музикою, обсяг їхніх знань стосовно української нації, її історичного минулого, обізнаність з народними піснями, таночками, іграми, ставлення до них; ознайомлення дітей з традиційною українською символікою; на елементарному рівні усвідомлення себе представниками українського народу. Відповідно до визначених критеріїв та показників у дітей старшого дошкільного віку були зафіксовані чотири рівні розвитку першооснов національної самосвідомості: високий, середній, низький та зародковий. У результаті проведення констатувального експерименту було встановлено, що серед дітей переважав низький рівень (52% дітей, задіяних в експериментальному дослідженні).

5. За основу розробленої методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами народної музики та пісні покладено наступні принципи: інтеграція української народної музики у навчально-виховний процес; застосування різних форм організації музичної діяльності та наповнення їх змісту елементами української народної музики.

Для реалізації експериментальної методики була розроблена авторська програма «Співаночка-вихованочка», яка концептуально відповідає теоретичним положенням дисертаційного дослідження та представляє реалізацію наукових позицій автора та його досвід практичної роботи. При цьому, дана програма розглядається як додаток до існуючих навчально-виховних програм «Дитина» та «Малятко», за якими працюють ДНЗ. Основними засадами її побудови є: інформативність музичного репертуару та його відповідність вікові дітей; поєднання різних форм навчально-виховної роботи (слухання музики, розучування та спів пісень, організація оркестру українських народних інструментів (дитячих), проведення народних ігор та розваг); інтеграція народної музики в хід занять з фізичної культури, художнього циклу.

6. Отримані в ході експериментального дослідження дані засвідчують кількісні та якісні зміни в рівнях сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку експериментальних груп. Так, до 80% зросла кількість дітей, рівень розвитку першооснов національної самосвідомості яких ми кваліфікували як високий. Дошкільники проявляли очевидний інтерес до української традиційної культури, зокрема, музичного фольклору. Значно розширилася їх обізнаність з народними піснями, вони демонстрували знання обставин їх виникнення, орієнтувалися стосовно видів українських народних пісень та їх призначення. Розширилися знання дітей старшого дошкільного віку українських народних традицій, звичаїв та обрядів, казок, елементів традиційного українського одягу, ігор, музичних інструментів й таночків. Високий рівень першооснов національної самосвідомості виявився у глибшому усвідомленні дітьми своєї приналежності до українського народу. Вони щиро пишалися цим.

Динаміка результативності отриманих даних показала ефективність запропонованої методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого її вивчення передбачає висвітлення питань наступності ДНЗ та початкової школи у системі національного виховання та використання в цьому процесі української народної музики.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Газіна І. Квітчання печі. Фольклорне театралізоване дійство для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку // Дошкільне виховання. - 2004. - №8. - С. 18-19.

2. Газіна І.О. Формування в дошкільників першооснов національної самосвідомості (психолого-педагогічні особливості) // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №1. - Бердянськ: БДПУ, 2005. - С.56-61

3. Машовець М., Газіна І. Не позбавляй найціннішого! Колискова в житті дитини // Дошкільне виховання. - 2005. - №3. - С. 18-19.

4. Газіна І. Бджілка трудівниця // Дошкільне виховання. - 2006. - №7. - С. 28-30.

5. Газіна І.О. Виховний потенціал української народної музики та пісні // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна. - Вип. ІХ. - Кам'янець-Подільський: ПП. Мошак М.І., 2006. - С. 38 - 41.

6. Газіна І.О. Роль народної педагогіки у процесі формування першооснов української національної самосвідомості в дітей дошкільного віку // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. 17 - 18 жовтня 2006 року. - Вип.5. - Т. 1. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 149 - 150.

7. Газіна І.О. Актуальність та особливості формування елементів національної самосвідомості у дітей дошкільного віку // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна. - Вип. Х. - Кам'янець-Подільський: ПП. Мошак М.І., 2007. - С. 100 - 106.

АНОТАЦІЯ

Газіна І.О. Формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08 - дошкільна педагогіка. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена актуальній проблемі національного виховання дітей старшого дошкільного віку, формуванню у них фундаментальних основ (першооснов) національної самосвідомості.

Автором на основі ґрунтовного аналізу наукових досліджень українських та зарубіжних вчених (педагогів, психологів, мистецтвознавців) теоретично обґрунтовано методику формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку на основі використання засобів українського музичного фольклору, розроблено модель її впровадження в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів.

У ході формувального експерименту апробовано авторську методику формування першооснов національної самосвідомості в дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики та підтверджено ефективність її впровадження в практику ДНЗ.

Ключові слова: національна самосвідомість, першооснови, українська народна музика, національні цінності.

АННОТАЦИЯ

Газина И.А. Формирование первооснов национального самосознания у детей старшего дошкольного возраста средствами украинской народной музыки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.08 - дошкольная педагогика. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме национального воспитания детей старшего дошкольного возраста, формированию у них фундаментальных основ (первооснов) национального самосознания. В работе на основе анализа научных исследований украинских и зарубежных ученых (педагогов, психологов, искусствоведов) теоретически обосновано и экспериментально апробировано методику использования элементов украинского музыкального фольклора в процессе формирования первооснов национального самосознания у детей старшего дошкольного возраста.

Основополагающей идеей исследования выступает тезис, что национальное воспитание необходимо начинать в период дошкольного возраста, время, когда идет интенсивное формирование базисных основ личности, закладывается надежный фундамент сознания и самосознания.

В своей работе мы исходили из психологических особенностей дошкольника, его склонности к восприятию эмоционально богатой информации, а также из того, что именно народная музыка, появившаяся в процессе самого этногенеза, несет в себе идеи, которые, передаваясь из поколения в поколение, призваны сохранить национальное лицо того или иного народа. Поэтому считаем, что именно украинская народная музыка является тем фактором, который может обеспечить эффективность процесса национального воспитания детей 5-6-летнего возраста.

Народная музыка во взаимодействии с другими воспитательными факторами, при условии ее целенаправленного использования в учебно-воспитательном процессе, создает возможность для формирования у старших дошкольников интереса к украинским национальным ценностям, базисных элементов национального сознания. Последнее мы рассматриваем как первооснову, на почве которой идет формирование национального самосознания.

Для проведения экспериментального этапа исследования нами была разработана авторская учебно-воспитательная методика, которая концептуально отвечает теоретическим положениям диссертации и представляет собой реализацию научных позиций автора и его опыт практической деятельности. В работе представлена и модель внедрения авторской методики, а также программа, в которой представлен перечень народных музыкальных произведений, предполагаемые формы их использования в учебно-воспитательном процессе.

При разработке авторской программы ми основывались на следующих положениях:

· Оптимальное наполнение программного репертуара произведениями украинского народного музыкального искусства.

· Формирование содержания программы соответственно традиционного годового цикла (осень - зима - весна - лето).

· Использование, вместе с традиционной музыкальной деятельностью (слушанье музыки, пение, музыкально-ритмичные движения, игра на музыкальных инструментах), таких форм учебно-воспитательных мероприятий, как украинские народные праздники.

· Интеграция музыкального фольклора в учебную, игровую и трудовую деятельность детей.

В процессе экспериментальной апробации авторской методики с детьми старшего дошкольного возрасти проводились занятия, что предусматривали ознакомление детей с украинской народной музыкой. Дети также знакомились с народными обычаями, традициями и обрядами, танцами, народными музыкальными инструментами, получали элементарные знания с музыкальной грамоты. У них происходило развитие вокальных данных, формировалось эмоциональное отношение к музыке. Влияние украинского музыкального фольклору способствовало формированию у них традиционных черт украинского характера. Важное место занимала робота с текстами песен, что расширяла знания детей об украинской культуре, истории, формировала базовые элементы национального сознания и самосознания.

Динамика полученных в результате экспериментальной работы данных продемонстрировала эффективность предложенной в диссертации методики формирования первооснов национального самосознания у детей старшего дошкольного возраста средствами украинской народной музыки.

Ключевые слова: национальное самосознание, первоосновы, украинская народная музыка, национальные ценности.

ANNOTATION

Hazina I.A. Formation of senior preschool children's fundamental principles of national consciousness by means of the Ukrainian folk music. - Manuscript.

Dissertation on the competition of candidate's degree of pedagogical science on the speciality 13.00.08 - preschool pedagogics. - The Institute of Educational Problems of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation deals with an actual problem of national education of the senior preschool children, and fundamental principles of national consciousness formation.

On the basis of scientific analysis of Ukrainian and foreign scientists' (teachers, psychologists, critics) researches fundamental principles of national consciousness of the senior preschool children formation technique is theoretically proved with the help of using the Ukrainian musical folklore. The model of its introduction in teaching and educational process of preschool educational institutions is developed.

During the forming experiment the author's technique of fundamental principles formation of national consciousness of senior preschool children by means of the Ukrainian folk music is approved, and the efficiency of its introduction in preschool institution is confirmed in practice.

Key words: national consciousness, fundamental principles, the Ukrainian folk music, national values.

Размещено на Allbest.ru