Гуманістичні засади інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів: управлінський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Гуманістичні засади інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів: управлінський аспект

Вознюк Лідія Володимирівна

Житомир - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТА

Актуальність дослідження. Процеси оновлення в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства вимагають суттєвих змін освітньої галузі. Інтеграція у європейський та світовий освітній простір, перехід до нових освітніх моделей, запровадження інноваційних технологій навчання визначаються як важливі завдання модернізації вітчизняної освіти. Основні положення стратегічних змін знаходять своє відображення у нормативно-правових документах (Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепція переходу до профільного навчання, Державний стандарт базової і повної середньої освіти та ін.). Найбільш характерною ознакою таких змін у системі шкільної освіти визначається гуманістична орієнтація навчально-виховного процесу.

Управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах за таких обставин виокремлюється як системоутворювальний чинник розвитку їх інноваційного потенціалу та визначення стратегії освітніх реформ. Від спрямованості шкільного менеджменту загалом та системи управління освітніми інноваціями зокрема залежить як розвиток окремих навчальних закладів, так і якість шкільної освіти в державі. Визначення цілей інноваційних процесів вимагає необхідності врахування гуманістичних засад в управлінні школою. З одного боку, вони визначають аксіологічний аспект проектування змін у шкільній організації, а з іншого - завдяки гармонізації освітнього середовища - створюють умови для позитивного сприйняття інновацій, розуміння їхнього значення для оптимізації навчально-виховного процесу в школі.

Дослідження різноманітних аспектів забезпечення гуманістичної спрямованості інноваційних змін внутрішкільного управління здійснено у ряді робіт вітчизняних та зарубіжних авторів. У дослідженнях Л.М. Ващенко, Г.В. Єльникової, В.І. Бондаря, Л.І. Даниленко, Л.М. Калініної, О.І. Касьянової, В.С. Пікельної, О.Я. Савченко, Є.М. Хрикова, Ю.А. Конаржевського, В.С. Лазарева, О.М. Моісеєва, М.М. Поташника, П.І. Третьякова, Т.І. Шамової та інших проаналізовано сучасну теорію та практику управління школою у період оновлення, складних трансформаційних перетворень. Виявлено зв'язок гуманістичних характеристик шкільного управління з розвитком теорій соціального управління, проблемами глобалізації, внутрішніми потребами держави, суспільства внаслідок переходу до гуманістично орієнтованої освітньої парадигми.

Філософські концепції інноваційного розвитку освіти, зокрема її управлінських систем, у сучасному гуманістичному вимірі досліджували такі вчені, як В.П. Андрущенко, Г.П. Васянович, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай, Н.Г. Ничкало, М.І. Романенко, П.Ю. Саух. У цих дослідженнях обґрунтовано сутність освітніх інновацій як важливого чинника зміцнення демократичних засад в освіті, її особистісної орієнтації, утвердження духовних цінностей національної освіти. Виступаючи концептуальною основою нової освітньої парадигми, гуманізація стає важливою умовою ефективності управління інноваційними процесами, а гуманістичний підхід - складовою всіх управлінських технологій. Це, у свою чергу, актуалізує значення гуманістичних процесів у системах внутрішкільного управління, які регулюють інноваційні перетворення в закладах загальної середньої освіти.

Разом з тим, розробка методології впровадження гуманістичних засад у систему внутрішкільного управління, концептуальні та операційно-практичні аспекти цього процесу не знайшли належного відображення в педагогічній теорії та практиці. Аналіз сучасного стану управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах свідчить, що значна частина керівників шкіл проблему управління інноваціями зводить лише до її технологічного аспекту, що призводить до стихійності процесу формування механізмів управління інноваціями, невизначеності цільового та ціннісного аспекту змін, негативного впливу на якість шкільної освіти. Таким чином, актуальність зазначеної проблеми та недостатній рівень її розробленості зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Гуманістичні засади інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів: управлінський аспект”.

Зв'язок дисертації з науковими програмами. Представлене дослідження є складовою комплексної наукової теми Кіровоградського державного педагогічного університету у процесі розробки теми: „Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (державний реєстраційний номер 0104U003704). Тему дослідження затверджено науковою радою Кіровоградського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 15.03.2001 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в Україні в галузі педагогіки та психології (протокол № 2 від 26.02.2002 р.).

Об'єкт дослідження - інноваційна діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Предмет дослідження - гуманістичні засади управління інноваціями в загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження передбачає, що управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах буде сприяти результативності педагогічного процесу за умов: пріоритету гуманістичних цінностей у розвитку інноваційного простору навчального закладу; демократизації основ внутрішкільного управління; впровадження нових підходів до змісту внутрішкільного управління; врахування ціннісних орієнтацій у виборі стратегій управління; людинознавчої компетентності менеджера освіти.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, уточнити сутність базових понять і термінів.

2. Визначити провідні концептуальні ідеї гуманістично спрямованого управління інноваційними процесами в сучасній школі.

3. Розробити модель гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Розробити методику діагностування рівня гуманізації систем внутрішкільного управління.

5. Визначити гуманістичні засади управління інноваціями в закладах загальної середньої освіти.

Методологічною основою дослідження є філософсько-педагогічні та культурологічні підходи до аналізу інноваційних освітніх процесів, а саме: необхідність вивчення педагогічних явищ у їхньому розвитку та змінах; вивчення гуманістичних засад в управлінні інноваційними процесами як складової цілісного управлінського процесу; системного, соціокультурного, діяльнісного, синергетичного підходів, сукупність яких дозволяє розглянути управлінські процеси на внутрішкільному рівні.

Теоретичну базу дослідження складають теоретичні основи гуманізації освіти (І.Д. Бех, І.А. Зязюн, В.С. Лутай, В.Г. Кремень, О.Я. Савченко, П.Ю. Саух); гуманістичні концепції психолого-педагогічних наук (Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, С.У. Гончаренко, І.Г. Єрмаков, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломенський, Ю.І. Мальований, А. Маслоу, К. Роджерс); гуманістичні засади українського національного шкільництва (О.В. Духнович, С.Ф. Русова, Г.С. Сковорода, В.О. Сухомлинський, П.Д. Юркевич); теорія самоорганізації складних систем (синергетика) (В.І. Аршинов, В.Г. Буданов, І.Р. Пригожин, В.Г. Риндак, І. Стенгерс, Г. Хакен,); теорії соціального управління (Д.М. Гвішіані, Г.Д. Дмитренко, Р.Х. Шакуров, В.М. Шепель, Р. Акофф, І. Ансофф, Ч. Бернард, П. Друкер, В. Ешбі, Е. Мейо, Д. Міллер, М. Поллет); концепції педагогічної інноватики та теорії внутрішкільного управління (І.М. Богданова, Л.В. Буркова, Л.М. Ващенко, Л.І. Даниленко, І.Д. Дичківська, О.Г. Козлова, В.Я. Ляудіс, О.В. Попова, Т.М. Сорочан, Є.М. Хриков, Н.Р. Юсуфбекова, К. Ангеловськи, Дж. Соул, Р. Стейсі, М. Фуллан).

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз науково-педагогічних, соціологічних, психологічних та філософських наукових джерел, методичної літератури з метою класифікації, порівняння та узагальнення позицій науковців щодо досліджуваної проблеми; емпіричні: спостереження, бесіда, опитування, анкетування, тестування, констатувальний та формувальний етапи педагогічного експерименту для оцінки рівня гуманізації внутрішкільного управління; статистичні методи, за допомогою яких здійснювався кількісно-якісний аналіз статистичних даних та графічне подання результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна перевірка теоретичних положень дисертаційного дослідження здійснена у процесі науково-дослідної роботи у системах внутрішкільного управління НВК № 12, НВК № 36, НВК № 66, ЗОШ I-III ст. № 35, ЗОШ I-III ст. № 118 м. Дніпропетровська; ЗОШ I-III ст. № 8 м. Орджонікідзе, ЗОШ I-III ст. № 3 м. Марганця; Брагинівської ЗОШ I-III ст. Петропавлівського району, Калинівської ЗОШ I-III ст. Широківського району, Широківської ЗОШ I-III ст. № 1 Широківського району Дніпропетровської області.

Організація дослідження. На першому етапі (1999-2000 рр.) було обґрунтовано теоретичні аспекти досліджуваної проблеми; визначено тему, об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; сформульовано робочу гіпотезу, складено план експериментальної роботи та визначено методику педагогічного експерименту; здійснено вибір експериментальної бази дослідження.

На другому етапі (2001-2002 рр.) досліджено стан управління інноваційною діяльністю у загальноосвітніх навчальних закладах, визначено тенденції основних змін у системах внутрішкільного управління; виявлено основні проблеми гуманістичної переорієнтації сучасних систем внутрішкільного управління; розроблено методику діагностування гуманістичних засад в управлінні інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах.

На третьому етапі (2003-2006 рр.) розроблено та науково обґрунтовано модель гуманістично спрямованого управління інноваційними процесами в закладах загальної середньої освіти, здійснено організаційні заходи щодо ефективного запровадження моделі у практику діяльності експериментальних навчальних закладів. У межах цього етапу на основі діагностичних результатів здійснено кількісний та якісний аналіз ефективності управління інноваційними процесами.

На четвертому етапі (2007 р.) проаналізовано, систематизовано та узагальнено дані експериментальної роботи; здійснено комп'ютерну обробку результатів щодо якості управління інноваційними процесами за визначеними показниками; виявлено рівень ефективності комплексної моделі гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах та сферу застосування отриманих даних; узагальнено результати наукового дослідження, розроблено рекомендації щодо впровадження моделі гуманістично орієнтованого управління.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному школознавстві теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах, уточнено основні детермінанти та введено в науковий обіг поняття „гуманістичні засади в управлінні інноваціями”; розроблено технологію гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в закладах загальної середньої освіти, а також методику діагностування рівня гуманізації управління інноваційною діяльністю; набули подальшого розвитку дослідження проблем управління інноваційною діяльністю в системі шкільної освіти.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дослідження апробовані та використовуються в системі управління загальноосвітніми навчальними закладами, у діяльності органів управління освітою в Дніпропетровському регіоні, у системі післядипломної педагогічної освіти. Розроблено науково-методичні рекомендації для керівників ЗНЗ щодо впровадження моделі гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами у загальноосвітніх навчальних закладах. Матеріали дослідження використовуються на курсах підвищення кваліфікації керівників шкіл у Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації процесу управління освітніми реформами на рівні загальноосвітніх шкіл. На їх основі доцільно вдосконалити систему спрямованості вчителя до інноваційної діяльності в контексті здійснення структурно-функціонального перегляду функціональних обов'язків суб'єктів внутрішкільного управління. Матеріали дослідження можуть бути використані в системі післядипломної педагогічної освіти та діяльності кафедр освітнього менеджменту в педагогічних вищих навчальних закладах.

Вірогідність отриманих даних і результатів дослідження забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, ґрунтовним теоретичним аналізом наукових засад внутрішкільного управління; узгодженням теоретичного та експериментального компонентів щодо визначеної мети і завдань дослідження; позитивними результатами у процесі апробації моделі, поєднанням якісного та кількісного аналізу.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідницької роботи обговорювалися на засіданні кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, на педагогічних радах десятьох навчальних закладів. Основні положення дисертації доповідалися на обласних науково-практичних конференціях і семінарах (Дніпропетровськ, 2000-2006 рр.); були представлені на всеукраїнських науково-практичних конференціях „Проблеми організації цілісного педагогічного процесу в умовах реформування загальної середньої освіти” (Луганськ, 2001),”Освітній менеджмент: перспективи розвитку та інновації” (Полтава, 2001),”Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти” (Запоріжжя, 2003), „Науково-методичне забезпечення навчального процесу в інститутах післядипломної педагогічної освіти” (Луганськ, 2003), „Проблеми розвитку управлінської культури керівників закладів освіти” (Полтава, 2004), „Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського як концептуальна основа особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання” (Сімферополь, 2005), ”Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти” (Луцьк, 2005), „Інноваційний розвиток управлінського потенціалу керівника загальноосвітнього закладу” (Кременчук, 2006), „Андрагогічні засади післядипломної освіти педагогічних працівників” (Луганськ, 2006); на II Українському Педагогічному Конгресі (Львів, 2005). Запропоновану модель впроваджено у роботу загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровського регіону, що підтверджуються відповідними довідками, зокрема в НВК № 12 м. Дніпропетровська (довідка № 964 від 25.09.2007); НВК № 36 м. Дніпропетровська (довідка № 285 від 10.11.2005); НВК № 66 (довідка № 501 від 24.11.2006); ЗОШ І-ІІІ ст. № 35 м. Дніпропетровська (довідка № 205 від 05.12.2006); № 118 м. Дніпропетровська (довідка № 610 від 20.10.2006); ЗОШ І-ІІ ст. № 8 м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (довідка № 290 від 20.10.2006); ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Марганця Дніпропетровської області (довідка № 402 від 22.11.2006); Брагинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Петропавлівського району Дніпропетровської області (довідка № 221 від 21.05.2006); Калинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Широківського району Дніпропетровської області (довідка № 240 від 15.11.2006); Широківської ЗОШ І-ІІІ ст. Широківського району Дніпропетровської області (довідка № 211 від 24.11.2006).

Особистий внесок здобувача у праці, виконаній у співавторстві, полягає у підготовці: теми „Життєтворчість особистості у контексті нових освітніх змін”; моделей управління експериментальною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах; програми спецкурсу „Управління інноваційною діяльністю в системі шкільної освіти”.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 20 публікаціях здобувача, з них 9 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначається логікою дослідження, поставленими завданнями і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (262 найменувань, з них 3 іноземною мовою) та 8 додатків на 25 сторінках. Обсяг основного тексту становить 175 сторінок. Дисертація містить 6 таблиць, 12 рисунків. Загальний обсяг роботи - 223 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

інноваційний навчальний менеджмент гуманізація

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження; сформульовано гіпотезу та завдання роботи, охарактеризовано етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів, наведені дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні та методологічні засади управління сучасною школою у контексті гуманізації освіти” - охарактеризовано сучасний стан проблеми в теорії та практиці управління школою, висвітлено гуманістичний аспект розвитку теорії внутрішкільного управління, досліджено ціннісне спрямування інноваційних змін у системах шкільного менеджменту, визначено умови ефективного управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах.

Результати теоретичних та методологічних засад в управлінні сучасною школою свідчать, що інноваційність освіти, зокрема її управлінських систем, у сучасному гуманістичному вимірі ґрунтується на ідеї гуманізації освіти як важливого чинника зміцнення демократичних засад в освіті, її особистісної орієнтації у розвитку людини, ціннісного спрямування змісту педагогічних технологій. Обґрунтовано висновок щодо зростання ролі управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах як виду управлінської діяльності, в якій засобами планування, організації, керівництва та контролю процесів розробки та засвоєння новизни забезпечується цілеспрямованість та організованість діяльності колективу школи у напрямку нарощення її освітнього потенціалу. Визначено взаємозалежність управління інноваційною діяльністю (цілі та засоби управлінського впливу на інноваційні процеси) та ефективності інноваційних змін у школі. Гуманістичні засади в управлінні нововведеннями зазначаються як провідні критерії оновлення шкільної освіти, що характеризують нові підходи до управління закладами загальної, середньої освіти (аксіологічний, гуманістичний, компетентнісний, синергетичний, культурологічний та ін.). Обґрунтовано концептуальні засади гуманістично спрямованого управління, провідні ідеї культурно-освітньої та педагогічно-просвітницької думки України, нова освітня парадигма, нові концепції внутрішкільного управління.

Представлено результати дослідження різноманітних аспектів гуманістичної спрямованості інноваційних змін внутрішкільного управління в роботах вітчизняних та зарубіжних авторів В.І. Бондаря, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльникової, Л.М. Калініної, О.І. Касьянової, О.І. Мармази, Л.А. Онищук, В.С. Пікельної, О.Я. Савченко, Є.М. Хрикова, Ю.А. Конаржевського, П.І. Третьякова, Т.І. Шамової та ін. Визначено стан розвитку теорії внутрішкільного управління в умовах складних трансформаційних перетворень у суспільстві.

На основі вивчених праць вітчизняних і зарубіжних учених (Л.В. Буркова, І.М. Богданова, Л.М. Ващенко, І.Д. Дичківська, О.Г. Козлова, О.В. Попова, К. Ангеловськи, В.Я. Ляудіс, А. Ніколс) визначено провідні категорії педагогічної інноватики та з'ясовано зміст інноваційної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах. До базових у системі управління інноваційною діяльністю в сучасній школі віднесено поняття „інноваційний процес” (процес створення новизни, її засвоєння та використання у педагогічній практиці)”, „інноваційна діяльність” (цілеспрямована система заходів щодо розробки, впровадження, освоєння, виробництва і дифузії нововведень), „управління інноваційною діяльністю у школі” (цілеспрямовані управлінські дії, що забезпечують організацію та керівництво внутрішкільними інноваційними процесами). Визначено зміст поняття „гуманістичні засади в управлінні інноваційною діяльністю”, яке трактується нами як сукупність гуманістично орієнтованих управлінських дій, спрямованих на досягнення оптимальних результатів в оновленні навчально-виховного процесу, основу яких складають принципи гуманізації і гуманітаризації.

Система цінностей шкільної організації являє собою системоутворювальний фактор, який забезпечує цілісність навчально-виховного процесу, визначає стратегію розвитку навчального закладу, сприяє самореалізації та самоствердженню кожної особистості, і впливає на результативність шкільних нововведень. Відповідно до цього важливою системною якістю внутрішкільного управління є його ціннісний характер.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що аксіологічний підхід до внутрішкільного управління найбільш повно проявляється в усвідомленій орієнтації на гуманістичні цінності, оскільки вони інтегруються на рівні школи, людини, освіти, суспільства.

Дослідження педагогічних умов ефективного управління інноваційними процесами дало змогу визначити такі чинники: кадрове забезпечення, організаційні, фінансові, інформаційні, технологічні ресурси; дотримання умов, необхідних для ефективного перебігу інноваційних процесів, подолання опору змінам тощо. З'ясовано, що ігнорування цільового і ціннісного аспекту в організації інноваційної діяльності призводить до формалізму в результатах шкільних нововведень. Виокремлено також чинники, які сприяють успішному управлінню інноваційними процесами: ціннісне спрямування розвитку навчального закладу, сприятливі умови для інноваційної діяльності, цілеспрямована система мотивації вчителя до змін, демократизація змісту управлінської праці тощо.

Зазначено, що попри значущість досягнень у теорії внутрішкільного управління, недостатньо розробленими залишаються ціннісні основи управлінської діяльності, які забезпечують ефективність управління інноваційними процесами. Обґрунтовано необхідність дослідження впливу гуманістичної складової внутрішкільного управління на ефективність інноваційних процесів у школі, розробки та апробації гуманістично спрямованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах.

У другому розділі дослідження - „Модель гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах” - подано теоретичне обґрунтування даної моделі з основними її характеристиками; визначено факторно-критеріальні параметри рівня гуманізації управління інноваційними процесами в системі шкільної освіти; проведена експериментальна перевірка моделі.

Модель представлено як відкриту цілісну динамічну систему управління шкільними інноваціями на засадах гуманістичної педагогіки і психології, зорієнтовану на оптимальні шляхи вдосконалення шкільного менеджменту та досягнення значного ефекту при реальних можливостях за рахунок посилення гуманістичної складової внутрішкільного управління.За характером відображення об'єкта модель є одноаспектною, оскільки розкриває один з аспектів управлінських систем - гуманістичні засади.

Об'єктом управління у дослідженні є інноваційний процес, результативність якого залежить від сукупності чинників, що вимагають регулювання: узгодженість цілей розвитку школи із цілями самореалізації кожної особистості; позитивна спрямованість на зміни; спільність цінностей шкільної організації; орієнтація на успіх у процесі інноваційної діяльності тощо. Суб'єктом управління є керівна підсистема школи, що засобами цілеспрямованих управлінських дій постійно регулює дану сукупність чинників як змінну величину, що підтримується або змінюється відповідно до певних умов. Вектор управлінських дій в контексті моделі визначають гуманістичні засади як незалежна змінна, що впливає через управлінські механізми на об'єкт управління і узгоджує його ціннісний, цільовий та змістовий аспекти.

До складу моделі входить технологія гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами, яка дає змогу ефективно використати арсенал гуманістичних засад.

Для визначення рівня гуманізації в системах внутрішкільного управління розроблено методику їх діагностування. До основних факторно-критеріальних параметрів віднесено: ціннісні орієнтації у розвитку інноваційного простору школи (за критеріями: стратегії розвитку інноваційного простору школи, цінності шкільної організаційної культури, ціннісний характер внутрішкільного управління), демократизацію основ внутрішкільного управління (за критеріями: участь громадськості в управлінні інноваційними процесами школи, стиль внутрішкільного управління, наявність ефективних органів колегіального управління школою), особистісно орієнтований підхід до управління педагогічним колективом школи (за критеріями: підготовка вчителя до інноваційної діяльності, система розвитку інноваційного потенціалу вчителя, експертиза продуктів інноваційної діяльності), гуманістичне спрямування змісту управління інноваційною діяльністю (організаційні засади у процесах управління нововведеннями, характер шкільних комунікацій, пріоритети у функціях внутрішкільного управління) та людинознавчу компетентність менеджера освіти (за критеріями: наявність гуманістичного світогляду, професійна етика менеджера освіти, професійно значущі якості керівника школи). Для висновків про рівень гуманізації у процесах управління інноваціями використано технологію рефлексивно-оцінного аналізу інноваційного розвитку шкільної освіти столичного регіону Л.М. Ващенко, технологію оцінювання ефективності управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи Л.І. Даниленко та Н.М. Островерхової, діагностику професійної компетентності керівника Г.В. Єльникової. Дані критерії адаптовані до моделі і передбачають визначення таких рівнів: 0 - 0,39 бала - критичний рівень; 0, 40 - 0,50 бала - низький рівень; 0,51 - 0,69 бала - середній рівень; 0,70 - 0,89 бала - достатній рівень; 0,90 - 1 бал - оптимальний (високий) рівень гуманізації внутрішкільного управління інноваційною діяльністю.

У ході експериментальної перевірки моделі встановлено, що впровадження даної моделі значно підвищує ефективність практики управління інноваційною діяльністю в сучасній школі (рис.1). За рахунок посилення гуманістичних засад в управлінні нововведеннями, на 32% зросли показники рівня гуманізації, які характеризують позитивні результати у розвитку інноваційного простору освітніх закладів, що знайшло своє відображення у показниках навчально-виховного процесу та змісті управлінської діяльності. Порівняльний аналіз отриманих даних свідчить, що найбільші зміни відбулися за фактором особистісно орієнтованого підходу до управління педагогічним колективом (на 39% зросли показники, які характеризують даний чинник), що вплинуло на результати розвитку інноваційного простору школи. На 13% підвищився показник рівня значущості функцій мотивації в управлінні нововведеннями. Значна увага стала приділятися потребам вчителя у саморозвитку та самореалізації. На 25% зросли показники, які характеризують умови для інноваційної діяльності, на 17% зросли показники функціональної ефективності діяльності усіх суб'єктів навчально-виховного процесу. Результати упровадження моделі свідчать про динаміку зростання рівня гуманізації у кожному навчальному закладі (табл.1). Результати експерименту засвідчили зростання показників якості продуктів інноваційної діяльності вчителів на 29%. Підвищився рівень проектування та прогнозування змін. На 28% зросли показники ефективності управління інноваційними процесами.

Рис. 1. Динаміка зростання рівня гуманізації в управлінні інноваційними процесами на початку та в кінці експерименту

За рахунок зростання показників за фактором „ціннісні орієнтації в розвитку інноваційного простору школи” збільшилася кількість інновацій, спрямованих на розвиток гуманістичних цінностей шкільної організації. Зафіксовано зростання на 20% показників рівня сформованості рефлексивних умінь керівників експериментальних навчальних закладів. Важливою ознакою змін стала усвідомлена орієнтація на гуманістичні цінності у розвитку навчального закладу. В організації інноваційної діяльності стали домінувати нові підходи до визначення цілей нововведень, засобів управлінського впливу, функціонального складу, організаційних структур, технологій.

Таблиця 1. Матриця загальних оцінок за факторами на вході і виході експериментального дослідження

Узагальнений показник ефективності інноваційних процесів зріс на 26%, що вказує на взаємозалежність рівня гуманізації шкільного менеджменту та якості інноваційної діяльності у закладах загальної середньої освіти. Узагальнення результатів експерименту здійснювалося за допомогою комплексу методів, зокрема t-критерію розподілу Ст'юдента.

На основі отриманих даних визначено гуманістичні засади основних складових управлінської діяльності, які суттєво впливають на ефективність інноваційних процесів школи. До них віднесено: у цілепокладанні - пріоритет гуманістичних цінностей у прогнозуванні та проектуванні змін; в організаційних основах - адаптивність, гнучкість оргструктур, демократизацію внутрішкільного управління; у процесах - орієнтацію на співуправління, самоуправління, партнерство, взаємоузгодженість спільних дій і цілей, сприятливі комунікації; у механізмах управління - особистісно зорієнтований підхід до управління педагогічним колективом, гуманістичне спрямування нових методів внутрішкільного управління; у професійних якостях - людинознавчу компетентність менеджера освіти.

ВИСНОВКИ

Узагальнення теоретичної та експериментальної роботи дає змогу зробити такі висновки:

1. На основі аналізу теоретико-методологічних засад управління загальноосвітніми навчальними закладами визначено сутність нової синергетичної парадигми розвитку сучасної освіти, основу якої складають нові погляди на світ, людину, людство в цілому, що потребує нових підходів до управління внутрішкільними інноваційними процесами як оновленої стратегії розвитку сучасної освіти. Серед наукових підходів до проблеми дослідження у роботі виокремлено: гуманістичний, компетентнісний, синергетичний та ціннісний, які стали важливими методологічними засадами розвитку сучасної теорії внутрішкільного управління. Вивчення цих підходів дало можливість з'ясувати роль гуманістичної складової в інноваційних процесах школи та уточнити сутність базових понять і термінів, зокрема „управління інноваційною діяльністю у школі”, яке розглядається як цілеспрямовані управлінські дії, що забезпечують організацію та керівництво внутрішкільними інноваційними процесами; „гуманістичні засади в управлінні інноваційною діяльністю”, окреслені в дослідженні як сукупність гуманістично орієнтованих управлінських дій, спрямованих на досягнення оптимальних результатів в оновленні навчально-виховного процесу.

2. За результатами дослідження історичних та соціально-педагогічних передумов ефективного управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах визначено концептуальні ідеї гуманістично спрямованого управління, а саме: провідні ідеї культурно-освітньої та педагогічно-просвітницької думки України, в якій гуманістичне начало є визначальним (Г.С. Сковорода, П.Д. Юркевич, О.В.Духнович, К.Д. Ушинський, Х.Д. Алчевська, М.О. Корф, С.Ф. Русова, Я.Ф. Чепіга, В.О. Сухомлинський); нова освітня парадигма, представлена гуманістичною освітньою концепцією ставлення до людини як найвищої цінності соціального буття; нове бачення внутрішкільного управління (адаптивне, стратегічне, ціннісне та ін.), що спрямоване на цілісне бачення управлінських процесів і тих змін, які відбуваються в межах цієї системи. Відзначено, що провідні концептуальні ідеї гуманістичної переорієнтації змісту внутрішкільного управління характеризуються ціннісними стратегіями розвитку шкільної організації, відходом від принципів авторитарного управління, запровадженням людинозберігаючих технологій в системах шкільного менеджменту. Доведено, що в сучасній теорії та практиці шкільного менеджменту особливого розгляду потребує гуманістична складова як важливий чинник ефективного управління інноваційними процесами.

3. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано та експериментально перевірено модель гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах, яка являє собою відкриту цілісну динамічну систему управління шкільними інноваціями на засадах гуманістичної педагогіки та психології, зокрема такий аспект як гуманістичні засади. За типом інноваційного потенціалу модель радикально змінює систему внутрішкільного управління, підвищуючи її ефективність за рахунок посилення гуманістичної складової у змісті управлінської діяльності (організаційні основи, цілепокладання, механізми управління). Основу теоретичного обґрунтування моделі складають методологічні положення про необхідність упорядкування сукупності взаємопов'язаних структурних компонентів управлінської діяльності та визначення гуманістичної складової як важливого елемента процесу управління інноваціями. Модель орієнтує на оптимальні шляхи вдосконалення шкільного менеджменту і на досягнення оптимального ефекту в основах внутрішкільного управління. До складу моделі входить технологія гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами, спрямована на забезпечення ефективного управління інноваційними процесами.

4. Розроблено методику діагностування рівня гуманізації в системах внутрішкільного управління, спрямовану на виявлення впливу гуманістичних засад на ефективність інноваційних процесів у системах внутрішкільного управління. В основу методики покладено факторно-критеріальні параметри визначення рівня гуманізації в управлінні інноваційною діяльністю. Визначено чинники, які найбільш повно характеризують гуманістичний аспект в управлінні нововведеннями: ціннісні орієнтації у розвитку інноваційного простору школи; демократизація основ внутрішкільного управління; особистісно орієнтований підхід до управління педагогічним колективом школи; гуманістичне спрямування змісту управління інноваційною діяльністю; людинознавча компетентність менеджера освіти. Визначено критерії, за допомогою яких можна оцінити рівень гуманізації внутрішкільного управління. В основу методики діагностування покладено методи математичної обробки факторно-критеріальних параметрів.

5. Експериментальна перевірка моделі виявила стійкі тенденції підвищення рівня ефективності практики управління інноваційної діяльності в контексті посилення гуманістичних засад управління нововведеннями, що свідчить про взаємозалежність рівня гуманізації шкільного менеджменту та якості інноваційної діяльності в закладах середньої освіти.

Реалізація моделі гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах визначається такими якісними змінами: більш цілеспрямованим характером управління інноваційними процесами, що набуває ознак особистісної орієнтації; здійснення діагностичної, дослідницької, експериментальної роботи на засадах партнерства, співпраці, співтворчості. Таким чином, результати дослідження підтвердили ефективність запровадженої моделі гуманістично спрямованого управління інноваційними процесами.

Отримані дані дали змогу визначити гуманістичні засади у системі управління інноваційною діяльністю сучасної школи: пріоритет гуманістичних цінностей у прогнозуванні та проектуванні змін; адаптивність, гнучкість організаційних структур; демократизація внутрішкільного управління; орієнтація на співуправління, самоуправління, партнерство, взаємоузгодженість спільних дій і цілей; особистісно орієнтований підхід до управління педагогічним колективом; гуманістичне спрямування нових методів внутрішкільного управління (програмування, проектування, експертиза, стимулювання, методи структурування та розвитку шкільного співтовариства); людинознавча компетентність менеджера освіти. Таким чином, результати дослідження засвідчили, що запровадження моделі гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами дає змогу значно підвищити ефективність внутрішкільних інноваційних процесів та забезпечити прогресивний розвиток загальноосвітніх навчальних закладів.

Проведене дослідження не вичерпує усіх проблем, пов'язаних із гуманістичною переорієнтацією змісту внутрішкільного управління. Потребує подальшого наукового дослідження проблема вдосконалення системи мотивацій, експертизи продуктів інноваційної діяльності, розвитку інноваційного потенціалу вчителя, створення дієвих моделей організаційної культури шкільних організації, розробки „людинозберігаючих” технологій в управлінні інноваційними процесами в системі шкільної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях:

1. Вознюк Л.В. Гуманізація управлінської діяльності та цілісність навчально-педагогічного процесу // Освіта на Луганщині. - 2002. - № 1 (16). - С. 54-56.

2. Вознюк Л.В. Гуманізація інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів як фактор позитивних змін. Наукові записки. - Вип. 49. Ч. II. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - С. 30-33.

3. Вознюк Л. В. Система самоосвітньої діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу в контексті післядипломної освіти // Освіта на Луганщині - 2004. - № 1 (20). - С. 30-33.

4. Вознюк Л.В. Розвиток управлінської культури керівника закладу середньої освіти в умовах нових соціокультурних змін // Імідж сучасного педагога. - 2004. - № 10 (49). - С. 14-16.

5. Вознюк Л.В. Експериментальна діяльність шкіл життєтворчості Дніпропетровщини // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2005. - Вип. 34. - С. 30-36.

6. Вознюк Л.В. Нові підходи до управління сучасною школою: науково-теоретичний аспект // Освіта на Луганщині. - 2005. - № 2. - С. 27-31.

7. Вознюк Л.В. Педагогіка життєтворчості в експериментальних навчальних закладах Дніпропетровщини // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2005. - № 5-6. - С. 48-58.

8. Вознюк Л.В. Модель гуманістично-зорієнтованого управління сучасною школою // Імідж сучасного педагога. - 2006. - № 3-4. - С. 39-42.

9. Вознюк Л.В. Технологія підготовки курсових проектів в системі післядипломної педагогічної освіти // Освіта на Луганщині. - 2007. - № 1 (26). - С. 22-25.

10. Вознюк Л.В. Проблеми подолання суперечностей сучасного освітнього менеджменту // Освітній менеджмент: перспективи розвитку та інновації: Зб. ст. Всеук. наук. практ. конф. - Полтава, 2001. - С. 86-93.

11.Вознюк Л.В. Проблеми гуманізації інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів // Нива знань. - 2002. - № 3. - С. 15-17.

12.Вознюк Л.В. Експериментальна діяльність в умовах школи життєтворчості // Відкритий урок. - 2003. - № 13-15. - С. 17-22.

13. Вознюк Л.В. Педагогічний експеримент у системі шкіл життєтворчості // Крок за кроком до життєвої компетентності та успіху: Матер. Всеукр. наук. практ. конф. - К., 2003. - С. 18-20.

14. Вознюк Л.В. Внесення змін у стратегію управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти: Матер. Всеукр. наук. практ. конф. - Київ-Запоріжжя, 2003. - С. 111-115.

15. Вознюк Л.В. Управлінська діяльність керівника школи як предмет дослідження у працях Євгена Березняка // Гуманістична педагогіка XXI століття: Матеріали перших Всеукраїнських педагогічних читань. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. - С. 54-56.

16. Вознюк Л.В. Роль творчої спадщини В.О. Сухомлинського в розвитку теорії та практики внутрішкільного управління // Учёные записки. Крымский республиканский институт последипломного образования. - 2005. - № 3. - С. 36-38.

17. Вознюк Л.В. Особливості управлінської діяльності в умовах переходу до профільного навчання // Управління школою. - 2005. - № 14. - 15 (98-99). - С. 9-11.

18. Єрмаков І.Г., Вознюк Л.В. Експеримент у системі шкіл життєтворчості: Практико-зорієнтований посібник. - Дніпропетровськ: Інновація, 2005 - 144 с.

19. Вознюк Л.В. Управління якістю освіти в системі внутрішкільного управління // Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти. Матер. Всеукр. наук. практ. конф. - Луцьк, 2005. - С. 54-59.

20. Вознюк Л.В. Актуальні проблеми управління сучасною школою // Другий педагогічний український конгрес: Зб. матер. конгресу. - Львів: ТзОВ Камула, 2006. - С. 201-209.

Размещено на Allbest.ru