Організація профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 37.034.(73)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ГІМНАЗІЯХ СУЧАСНОЇ НІМЕЧЧИНИ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

КРАВЕЦЬ НАТАЛІЯ ЛЕОНІДІВНА

Житомир - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Сметанський Микола Іванович, доктор педагогічних наук, професор, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

Лавриченко Наталія Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії порівняльної педагогіки, м. Київ.

Коваленко Світлана Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, доцент кафедри практики англійської мови.

Захист відбудеться "16" жовтня 2007 року об 11-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий "14" вересня 2007 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку України зумовили пріоритетний характер освіти як випереджаючої перетворюючої ланки демократичного суспільства. Загальнодержавна стратегія, конкретизована у Законі України "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти ХХІ ст., Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ ст.), Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) передбачають оновлення мережі загальноосвітніх навчальних закладів для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, створення розвивальної моделі навчального процесу, інформатизацію соціально-педагогічного середовища та особистісне спрямування всіх внутрішньошкільних виховних засобів. Одним із пріоритетних завдань реформування освіти в Україні є організація профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи. Саме профільне навчання сприяє поширенню індивідуалізації та диференціації, впровадженню інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій, здійсненню неперервної професійної освіти, що є гарантом успішної соціалізації особистості та основою соціально-економічного розвитку суспільства.

Разом з тим, недостатній рівень упровадження профільного навчання у практику загальноосвітньої школи України спричинений недостатньою розробленістю принципів та форм його організації. У зв'язку з цим виникає необхідність звернутися до практики зарубіжних країн, зокрема Німеччини, в організації профільного навчання в старших класах гімназій.

Теоретичні праці науковців Німеччини щодо проблеми організації профільного навчання в старших класах гімназій були частково проаналізовані українськими та російськими дослідниками. Так, висвітлено передумови становлення та розвитку профільного навчання у гімназіях Німеччини (М. Васильєва, Б. Вульфсон, З. Малькова, Л. Писарєва, Н. Сергєєва), основні теорії змісту освіти в старших класах гімназій Німеччини (М. Васильєва, Н. Нікандров, В. Мітіна, Л. Писарєва), завдання і основні шляхи реалізації профільного навчання (В. Кравець, О. Локшина, О. Піскунов), індивідуальний підхід в навчанні (М. Кларін).

Дидактичному та методичному аспектам організації профільного навчання в гімназіях Німеччини присвячені праці В. Клафкі, Л. Клінберга, Г. Майера, П. Хайманна, В. Шульца, В. Янка. Нові підходи до виховання та освіти Німеччини розглядали у своїх працях Р. Винкель, Г. Гудьонс, Г. Дрессельхауз, Р. Лерш, В. Лютгерт, В. Хаас, Й. Шпет.

Дослідженню форм навчання присвятили свої праці О. Більбас (предметно-групова форма організації занять), С. Григор'єв, О. Раєвський (групова форма роботи на уроці), В. Дьяченко (організаційні форми навчання), Л. Жарова (організація самостійної діяльності учнів), Г. Куцай (форми навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу), Ю. Мальований, В. Римаренко, І. Чередов (систематизація форм навчання).

Водночас аналіз літератури, присвяченої теоретичним і практичним аспектам організації профільного навчання в Німеччині дає підстави стверджувати, що питання змісту, структури, принципів і форм його організації у старших класах сучасних гімназій висвітлені дослідниками неповно. Зокрема, недостатньо чітко окреслено передумови становлення та розвитку профільного навчання у школах Німеччини, не охарактеризовано завдання, основні шляхи та організаційно-педагогічні умови забезпечення профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини, не проаналізовано його ефективність. профільне навчання гімназія німеччина

Актуальність проблеми та недостатнє її вивчення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Організація профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини".

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського "Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів" (державний реєстраційний номер 0397U002868). Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 10 від 23. 04. 2003 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 1 від 27. 01. 2004 р.).

Об'єкт дослідження: профільне навчання у гімназіях Німеччини.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи, організаційно-педагогічні умови профільного навчання в старших класах гімназій Німеччини.

Мета дослідження: проаналізувати та узагальнити зміст, форми, методи, організаційно-педагогічні умови профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини та можливості його використання у вітчизняній освітній практиці.

Реалізація мети дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

1. З'ясувати сутність та основні підходи до розуміння поняття "профільне навчання".

2. Визначити передумови становлення і розвитку теоретичних основ профільного навчання у гімназіях сучасної Німеччини.

3. Розкрити зміст, систематизувати та визначити форми, методи, організаційно-педагогічні умови профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини.

4. Розробити рекомендації щодо використання досвіду організації профільного навчання в гімназіях Німеччини в старшій школі України.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: положення про єдність свідомості та діяльності, про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, Л. Рубінштейн); ідеї особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання (І. Бех, В. Лозова, О. Савченко, В. Сухомлинський, І. Унт); теорія організації профільного навчання (Н. Бібік, О. Сухомлинська); концепції зарубіжних вчених з питань профільної освіти (Л. Гедике, І. Гербарт, Ф. Дістервег В. Дильтей, В. Клафкі); дидактичні та методичні аспекти організації профільного навчання (Л. Клінгберг, Г. Майер, Г. Отто, П. Хайманн, В. Шульц, В. Янк,).

Для досягнення визначеної у дисертації мети та розв'язання поставлених завдань було використано комплекс таких методів дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури для з'ясування сутності профільного навчання як педагогічного поняття; історичний аналіз з метою з'ясування теоретичних основ організації профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини; конкретно-пошукові методи: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація матеріалів - застосовувалися у ході вивчення програмних документів, навчальних планів, шкільних статутів; порівняльно-ретроспективний - для узагальнення прогресивних ідей організації профільного навчання Німеччини з метою використання в умовах сучасної вітчизняної школи.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 20-х рр. ХХ ст. до початку ХХI ст. Нижня межа визначається становленням старшого ступеня гімназійної освіти в Німеччині, зумовленим економічними та соціальними потребами суспільства. Визначення верхньої хронологічної межі пов'язано з активізацією у педагогіці Німеччини проблеми профільного навчання. Визначені хронологічні межі дають можливість отримати цілісну характеристику етапів і тенденцій розвитку теоретичних засад профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини.

Джерельну базу дослідження становлять німецькі офіційні документи з питань організації профільної освіти; довідкова література навчальних закладів; аналітичні матеріали та електронні банки даних міжнародних організацій; статистичні дані; матеріали німецької педагогічної періодичної преси; наукові дослідження німецьких вчених з проблеми, що розглядається; наукові праці відомих українських та російських дослідників з окремих питань профільного навчання в Німеччині та Україні; матеріали наукових конференцій, присвячені проблемі профільного навчання; дані комп'ютерної мережі Інтернет.

Організація та основні етапи дослідження. Дослідження проводилося протягом 2002-2007 років і охоплювало три етапи:

на першому етапі (2002-2003 рр.) визначено об'єкт і предмет дослідження, його мету та головні завдання, опрацьовано наукові джерела з теми дисертації, розроблено програму дослідження;

на другому етапі (2003-2005 рр.) з'ясовано сутність профільного навчання як педагогічного поняття; проаналізовано передумови становлення та теоретичні основи профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини; розкрито зміст, систематизовано та визначено форми, методи, організаційно-педагогічні умови профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини, а також можливості їх використання у процесі організації профільного навчання у вітчизняних школах;

на третьому етапі (2006-2007 рр.) проаналізовано й узагальнено отримані результати, сформульовано загальні висновки дослідження.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що, спираючись на наукові праці німецьких учених з проблеми організації профільного навчання старшокласників у гімназіях, в роботі вперше з'ясовано теоретичні основи, завдання і шляхи реалізації профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини; виявлено організаційно-педагогічні умови його забезпечення; подальшого розвитку набули положення щодо ефективності профільного навчання старшокласників у гімназіях Німеччини; у науковий обіг введено нові оригінальні джерела, які розширюють наукові уявлення щодо організації профільного навчання у педагогіці Німеччини.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій для вітчизняних учителів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Результати аналізу змісту, форм і методів профільного навчання в Німеччині можуть бути враховані під час організації профільного навчання в старшій школі України, у процесі викладання педагогічних дисциплін у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації вчителів.

Матеріали й основні положення дисертаційного дослідження знайшли застосування у процесі викладання навчальних курсів "Порівняльна педагогіка", "Історія педагогіки" у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/20 від 10. 05. 2007 р.), Хмельницькому національному університеті (довідка №128/997 від 19. 09. 2006 р.), Хмельницькому інституті соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" (довідка №130/56 від 17. 10. 2006 р.). Результати дослідження впроваджено також у навчально-виховний процес Вінницького державного аграрного університету (довідка № 01-1265 від 14. 11. 2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується об'єктивним історико-логічним аналізом організації профільного навчання в гімназіях Німеччини, вивченням джерел з теми дослідження, а також застосуванням комплексу методів дослідження, які відповідають меті, предмету та завданням роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях "Профільна освіта: історія, теорія, практика" (Вінниця, 2004); "Профільне навчання: проблеми та перспективи" (Київ, 2005); "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми (Вінниця, 2006)", на теоретичних семінарах і засіданнях викладачів кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2005-2006 рр.).

Публікації за темою дисертації. Основні положення та висновки дослідження знайшли відображення у 6 одноосібних публікаціях, з них 5 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків на 4 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту. Ілюстративний матеріал подано у 3 таблицях та 3 рисунках. Бібліографія містить 212 найменувань, з них 106 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено його об'єкт, предмет, мету й завдання; розкрито методи та етапи, наукову новизну і практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретичні засади організації профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини" - з'ясовано й проаналізовано основні підходи до розкриття сутності профільного навчання сучасною педагогічною наукою України, розкрито проблеми профільного навчання у зарубіжній і вітчизняній педагогічній науці та практиці, визначено передумови становлення та розвитку профільного навчання у школах Німеччини, а також теоретичні основи організації профільного навчання старшокласників у гімназіях Німеччини.

Результати аналізу наукових джерел засвідчили, що до цього часу в український педагогічній науці існує різне тлумачення поняття "профільне навчання". Зокрема, його розглядають як форму, тип, вид диференціації, індивідуалізації, диверсифікації навчання (О. Бугайов, С. Рягін, Л. Філатова, І. Якиманська); педагогічний процес, спрямований на професійне самовизначення учнів (Н. Аніскіна); спеціально організовану форму пізнавальної діяльності учнів, яка, враховуючи індивідуальні особливості, бажання, соціальний досвід особистості, не тільки спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток учнів, а й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм і методів навчання відповідно до їхніх можливостей і прагнень (В. Мороз, Н. Шиян); систему спеціалізованої освітньої підготовки підвищеного рівня певного профілю навчання учнів старшої ланки загальноосвітньої школи (А. Остапенко, А. Скопін).

За результатами наукового аналізу в дослідженні зроблено висновок, що профільне навчання - це вид диференційованого навчання старшокласників, при якому створюються сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, забезпечуються можливості особистісної творчої самореалізації та формується орієнтація на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Аналітичне опрацювання законодавчої бази, національних та зарубіжних педагогічних концепцій, теоретичних узагальнень і результатів експериментальних досліджень педагогів (Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда, Н. Лавриченко, О. Локшина, І Лікарчук, В. Кизенко, О. Савченко, П. Сікорський та ін.) дозволило розкрити проблеми профільного навчання у зарубіжній і вітчизняній педагогічній науці та практиці. Доведено, що на сучасному етапі основним принципом побудови старшої школи в зарубіжних країнах є профільна диференціація, яка передбачає професійно зорієнтоване вивчення циклу предметів, які відповідають профілю навчального закладу. Пропоновані старшою школою профілі зводяться до двох основних напрямів - академічного (що надає можливість отримати вищу освіту) та професійно-технічного (який дає змогу здобути кваліфікацію для виходу на ринок праці). Виявлено, що ідея організації профільного навчання у вітчизняній педагогічній думці має давні корені і пройшла декілька етапів від її започаткування в початковій і середній ланці до запровадження обов'язкового профільного навчання за суспільно-гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, спортивним, художньо-естетичним напрямами.

У дослідженні визначено передумови становлення та розвитку профільного навчання у школах Німеччини, якими стали економічні та соціальні потреби суспільства. Профільне навчання започаткували на старшому ступені гімназії Німеччини, який став самостійним освітнім закладом. Він був створений на початку ХІХ століття, саме тоді, коли в Німеччині домінував неогуманізм - педагогічна течія, яка сприяла відродженню інтересу до культури античного світу. Ідеї німецьких педагогів (Ф. Дістервег, Л. Гедике, І. Гербарт, В. Гумбольдт) стали основою змісту освіти на старшому ступені гімназії Німеччини у ХІХ столітті. У роботі визначено основні з них: всебічний розвиток особистості, врахування індивідуальних можливостей учнів, формування їхніх професійних навичок.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури засвідчили, що теоретичним підґрунтям організації профільного навчання на старшому ступені гімназії Німеччини стала гуманітарна педагогіка, в основі якої лежать ідеї В. Дильтея. У межах "гуманітарної" (нім. geisteswissenschaftliche) педагогіки досліджуються культурно-історичні питання педагогічної реальності, використовується притаманний переважно гуманітарним наукам метод герменевтики - тлумачення живого чи зафіксованого в писемних джерелах досвіду. Дидакти герменевтичної школи (Е. Венігер, Т. Літт, Х. Ноль, В. Флітнер, Е. Шпрангер) вивчали проблеми профільного навчання в старших класах гімназій Німеччини. Вони запровадили поняття екземплярного, елементарного та фундаментального підходів у профільному навчанні.

Дослідження засвідчило, що розробка теоретичних основ профільного навчання старшокласників у гімназіях Німеччини спрямована на: демократизацію і гуманізацію внутрішньошкільних відносин; забезпечення різнобічного розвитку індивідуальності; формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; виховання в учнів інтересу до праці, формування готовності до свідомого вибору професії та оволодіння нею; створення умов для їх життєвого і професійного самовизначення

У другому розділі - "Технологія організації профільного навчання старшокласників у гімназіях Німеччини" - з'ясовано й проаналізовано зміст, форми і методи профільного навчання в старших класах гімназій Німеччини; розкрито організаційно-педагогічні умови його організації; проаналізовано ефективність профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини та запропоновано рекомендації щодо використання зазначених підходів у вітчизняній системі навчання.

Виявлено, що поняття "технологія" окреслює зміст, форми, методи, організаційно-педагогічні умови профільного навчання. Визначено, що на старшому ступені гімназії Німеччини профільне навчання побудоване на засадах добровільного вибору старшокласниками профілю, виходячи з їх пізнавальних інтересів, здібностей, досягнутих результатів навчання і професійних намірів.

Відповідно до Угоди про організацію старшого ступеня гімназії Німеччини від 02.06.2006 р. профільне навчання відбувається за трьома напрямами: природничим у поєднанні з математикою і технікою; суспільно-науковим; лінгвістично-літературним у поєднанні з мистецьким.

Виняток складають предмети "Спорт" та "Релігія" (залежно від кожної федеральної землі). Кожний напрям профілізації має навчальні предмети, вивчення яких є обов'язковим, і такі, що обираються учнями самостійно.

Так, до обов'язкових предметів відносять:

- для природничо-наукового напряму в поєднанні з математикою і технікою: математику, природничо-наукові предмети (біологія, хімія, фізика), інформатику (крім землі Мекленбург-Померанія), технічні предмети;

- для суспільно-наукового напряму: історію, політологію, суспільні науки, географію, теорію економічних знань, правознавство, а також (залежно від кожної федеральної землі) - філософію, етику, або основи релігії;

- для лінгвістично-літературного напряму в поєднанні з мистецтвом: німецьку мову, іноземні мови, мистецтво, музику та інші предмети мистецького циклу.

З'ясовано, що зміст навчання і вибір форм організації навчального процесу на старшому ступені гімназії Німеччини побудовано з урахуванням таких принципів: надання можливості кожному учневі розвивати його нахили і здібності відповідно до обраного ним шляху освіти; посилення зв'язку загальної і професійної освіти; підвищення рівня теоретичної підготовки в системі професійного навчання, не знижуючи при цьому рівня практичної підготовки; створення спільних навчально-виробничих майстерень для учнів дрібних і середніх підприємств; розширення мережі навчальних закладів, які поряд з професійною кваліфікацією відкривають шлях до вищої школи; ліквідації жорсткого поділу учнів на класи, відхід від класно-урочної системи; запровадження спеціальних форм організації навчальної роботи, а саме: навчання "по епохах" (Epochenunterricht); власне предметних і міжпредметних проектів (Projektunterricht); квартальних і семестрових курсів, блочного викладання (Blockunterricht); групового навчання (читання лекцій для великих груп учнів, вправи, тренінг в малих групах) тощо. Старший ступінь гімназії Німеччини, побудований на засадах профілізації, передбачає розв'язання наступних завдань:

- формування умінь творчо працювати над темою чи завданням (при формулюванні проблеми, пошуку рішення, постановці питань і завдань);

- вироблення здатності здобувати інформацію за допомогою різних методів (при складанні вихідних положень, перевірці різних розв'язків завдань, обґрунтуванні використаних результатів роботи);

- розвиток умінь планомірно та цілеспрямовано працювати протягом тривалого часу (при плануванні, проведенні роботи, при прийнятті рішень);

- формування здатності давати оцінку та робити висновки на основі отриманих знань (при систематизації отриманих знань, перенесенні отриманих освітніх результатів у нову навчальну ситуацію, обговоренні та оцінці цілей та методів власної роботи);

- зростання рівня методологічної (в т. ч. категорійно-понятійної) культури школярів та вміння використовувати міжпредметні наукові зв'язки.

З'ясовано, що на старшому ступені гімназії Німеччини існує три системи організації навчання, а саме: класно-урочна, проектно-орієнтованого навчання, "відкритого" навчання. На рівні навчальних занять поряд з уроком організовуються такі форми навчальних занять, як екскурсії, практика, "епохальні" заняття, об'єднані заняття, "проектні тижні", "фахова проектна робота". На рівні соціальних форм організації навчально-виховного процесу застосовується фронтальна, групова, парна, індивідуальна робота. У межах профільного навчання на старшому ступені гімназії Німеччини використовують такі методи навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу навчального матеріалу, частковий-пошуковий, дослідницький.

Оскільки профільне навчання розглядається на засадах створення сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей старшокласників, то першою організаційно-педагогічною умовою в дослідженні визначено науково-методичне забезпечення цього процесу. Воно передбачає знання відповідних нормативно-правових документів усіма учасниками цього процесу, науково-методичну розробку й реалізацію принципів організації профільного навчання на старшому ступені гімназії Німеччини, розробку положень та внесення відповідних змін до статутів навчальних закладів, узгоджений вибір навчальних планів, відповідних профілів, здійснення початкової допрофільної підготовки.

До нормативно-правових документів в організації профільного навчання на старшому ступені гімназії Німеччини належать: Основний закон Німеччини, Конституція кожної землі та угоди Постійної конференції міністрів культури (КМК). У них визначено пріоритетні завдання, структуру, напрями профільного навчання, а також тривалість навчання, вимоги до складання іспиту на атестат зрілості. В Основному законі вказано, що школа знаходиться під опікою держави, яка надає кожному право вільно обирати школу, заклад професійного навчання і професію відповідно до схильностей і здібностей. Освітня політика Німеччини має на меті забезпечення кожному громадянину оптимальних умов для отримання кваліфікованої освіти, що відповідає його інтересам. До головних завдань державної освітньої політики належить громадянське виховання молодих людей, готових брати на себе відповідальність у розбудові демократичного суспільства.

Друга умова - врахування особливостей кожної землі при організації профільного навчання. Так, серед 16 федеральних земель, які входять до складу Німеччини, кожна вирізняється своєю соціокультурною специфікою, має власну конституцію та владні структури, які відповідають принципам демократії і діють у межах Основного закону країни. Спільне й відмінне в структурі шкільної освіти забезпечується "Угодою між землями Федеративної Республіки Німеччини про уніфікацію в царині шкільної освіти" (Гамбурзький договір від 14 жовтня 1971 року). Після об'єднання Німеччини приєднані федеральні землі видали власні закони про шкільну освіту на підставі Основного закону із урахуванням Гамбурзького договору, а також угод Постійної конференції міністрів культури Німеччини (КМК). Суттєвою відмінністю в організації навчально-виховного процесу на старшому ступені гімназій Німеччини є термін навчання. У більшості федеральних земель пропонується організація 12-річної гімназії, яка передбачає введення в ній двох паралельних потоків: 8 років навчання для успішних учнів, 9 років - для слабких, які перейшли після Х-го класу з інших типів шкіл. Скорочення терміну навчання дає змогу підвищити ефективність профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини. Дослідження дає підстави стверджувати, що більшість науковців, учителів-практиків і представників громадськості поділяють думку про доцільність існування навчальних закладів, побудованих саме на засадах профільності.

Третя організаційно-педагогічна умова забезпечується завдяки поширенню різноманітних форм і методів навчання: індивідуальних і групових освітніх програм, фронтальної та індивідуальної самостійної роботи, інтегрування позашкільних (клуби, гуртки, секції та ін.) занять і уроків, різновидів диференціації у навчанні, інноваційних педагогічних технологій. Особлива роль відводиться проектному навчанню, яке має спільні риси з концепцією навчання методам мислення, оскільки основні етапи "проектного методу" ідентичні до етапів процесу мислення: виникнення утруднень, їхнє уточнення та локалізація, розробка можливих варіантів розв'язань, спостереження і практичне застосування.

Четверта умова - формування кадрового складу для організації профільного навчання в гімназії. Реалізація цієї умови в старших класах гімназій Німеччини забезпечує психологічну підготовку педагогічного колективу до роботи в профільних класах, організацію методичних практикумів для вчителів з метою вправляння в діагностуванні індивідуальних особливостей і здібностей учнів з позицій орієнтації на певний профіль навчання та визначення рівня загальноосвітньої підготовки, створення умов для безперервної педагогічної самоосвіти, організацію корекційно-педагогічних заходів з попередження дезадаптації учнів, виникнення труднощів у навчанні.

З'ясовано, що ефективність профільного навчання на старшому ступені гімназії в Німеччині забезпечується завдяки поширенню різноманітних форм і методів: індивідуальних і групових освітніх програм, фронтальної та індивідуальної самостійної роботи, інтегрування позашкільних (клуби, гуртки, секції та ін.) занять і уроків, різновидів диференціації у навчанні, інноваційних педагогічних напрямів.

Технологія організації профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини становить значний інтерес для української педагогіки і за належного наукового обґрунтування й адаптації до вітчизняних соціокультурних умов може бути використана в процесі вдосконалення вітчизняної системи освіти. Розроблено методичні рекомендації, які варто використати в старшій школі України при організації профільного навчання.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про існування різних підходів до визначення поняття "профільне навчання". Найчастіше воно розглядається як: форма, тип, вид диференціації, індивідуалізації, диверсифікації навчання; педагогічний процес, спрямований на професійне самовизначення учнів; спеціально організована форма пізнавальної діяльності учнів, яка, враховуючи індивідуальні особливості, бажання, соціальний досвід особистості, не тільки спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток учнів, а й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм і методів навчання відповідно до їхніх можливостей і прагнень; педагогічний принцип поглибленого вивчення окремих дисциплін; спосіб адаптації навчально-виховного процесу згідно з вимогами до якості трудових ресурсів і зусиль школи та потенційних споживачів майбутніх трудових кадрів; система спеціалізованої освітньої підготовки підвищеного рівня певного профілю навчання учнів старшої ланки загальноосвітньої школи. Узагальнення зазначених підходів дає можливість розглядати профільне навчання як вид диференційованого навчання старшокласників, у процесі якого створюються сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, забезпечуються можливості особистісної творчої самореалізації та формується орієнтація на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

2. З'ясовано, що передумовами становлення профільного навчання у гімназіях Німеччини стали потреби суспільства, обумовлені економічним розвитком країни та прагненням науковців і вчителів-практиків максимально враховувати інтереси та індивідуальні особливості учнів. Вказані потреби зумовили переосмислення змісту освіти в німецькій гімназії і створення на початку ХІХ століття старшого ступеня, з організацією профільного навчання. Воно сприяло вихованню в учнів любові до праці, забезпечувало умови для їхнього життєвого і професійного самовизначення. Профільне навчання гармонійно розвивало учнів, що передбачало обов'язковий баланс між фізичним здоров'ям, розумовими здібностями та усвідомленням самоідентичності.

Аналіз наявних підходів до організації профільного навчання учнів у школах Німеччини дає підстави стверджувати, що його теоретичною основою є гуманітарна педагогіка, яка розглядає дидактику як теорію освітнього змісту. Ця наукова теорія визначила розвиток педагогічної думки і школи Німеччини до кінця 60-х років ХХ століття. Саме ідеї гуманітарної педагогіки покладені в основу змісту освіти в старших класах німецьких гімназій і забезпечують учням можливість глибокого самопізнання в ході навчально-виховного процесу. Завданням учителя при цьому стає емансипація особистості, що слугує передумовою гуманістичного перетворення суспільства. Гуманітарна педагогіка спрямована на демократизацію сучасної гімназії і гуманізацію шкільних відносин як необхідну передумову для виховання всебічно розвиненої особистості, орієнтованої на загальнолюдські моральні цінності, здатної зробити самостійний розумний вибір, компетентно орієнтуватись у різних життєвих ситуаціях, ціннісному та політичному плюралізмі ("соціально компетентної"), усвідомлювати нові соціально-економічні реалії ("економічно компетентної"), динамічно розвиватися.

3. Вивчення та узагальнення досвіду організації профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини засвідчило, що основна мета німецької гімназії полягає у наданні загальної фундаментальної освіти для наукових занять. У результаті цього створюються необхідні передумови для підготовки старшокласників до вибору професій з підвищеними інтелектуальними вимогами. Зміст освіти в гімназії Німеччини спрямований на розкриття інтелектуального потенціалу молоді, на підготовку учнів до навчання в університетах, а також до професійної діяльності, пов'язаної з самостійним осмисленим прийняттям рішення в нестандартній ситуації. Він відображає основні цілі навчання на старшому ступені гімназії, а саме: індивідуальний розвиток особистості, розкриття її потенціалу; задоволення потреб економіки країни у кваліфікованій робочій силі; соціальну та культурну інтеграцію, формування активного члена громадянського суспільства; закладення основ для навчання протягом життя. Науково-пропедевтична освіта старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини покликана вирішити наступні завдання: оволодіння навичками та формами самостійної роботи; оволодіння методами наукового пізнання (індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, порівняння, експеримент, спостереження та ін.).

До основних організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективність профільного навчання у старших класах гімназії Німеччини можна віднести: науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу; врахування соціокультурних особливостей регіону в змісті профільного навчання; використання різноманітних форм і методів профільного навчання; формування кадрового складу для організації навчально-виховного процесу в гімназії на засадах профілізації.

4. Враховуючи, що профільне навчання лише почало активно впроваджуватись у загальноосвітніх школах України, кращі надбання його організації в Німеччині варто використати для розвитку вітчизняної педагогічної теорії та практики. У дослідженні розроблено методичні рекомендації щодо використання досвіду організації профільного навчання в гімназіях Німеччини в старшій школі України, для чого потрібно забезпечити реалізацію наступних умов:

а) будувати навчально-виховний процес з урахуванням інтересів учнів - індивідуальних (відкрите навчання) або групових (проектне навчання);

б) учитель має бути готовим до перебудови як навчального процесу в цілому, так і своєї професійної позиції щодо навчання дітей на основі діалогу, суб'єкт-суб'єктної взаємодії. На особливу увагу заслуговує досвід використання в гімназії Німеччини імпульсного керівництва, згідно з яким учні самі визначають ступінь значущості та сферу застосування навчальних імпульсів (тексти, питання, малюнки, комікси, графічний матеріал, наочність, газети, природній матеріал);

в) організовувати спеціальне дидактичне середовище для пробудження пізнавальної ініціативи учнів. Досвід профільного навчання у гімназіях Німеччини засвідчив, що склад дидактичного середовища охоплює різні засоби для роботи (підручники, книжки, діапроектор, комп'ютер, картки) та різні робочі місця (математичний стіл, куточок конструювання, класна бібліотека);

г) створювати позитивний психологічний клімат у навчальній групі, в якому особистість могла б розвиватись на засадах створення ситуації успіху;

д) надавати учням право організовувати власні наукові дослідження, (спостереження, експерименти), про хід і наслідки яких вони мають доповідати в класі в спеціально призначений для цього час;

є) передбачати зміни в характері та формі оцінювання. За матеріалами профільного навчання в гімназіях Німеччини, для підтримки ініціативності і самостійності учнів найдієвішим способом вважається взаємо- та самооцінювання. Їх результати вчитель повинен враховувати при остаточному оцінюванні.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної науково-педагогічної проблеми. Подальшого обґрунтування й узагальнення потребують питання організації екстернатної форми профільного навчання, узагальнення досвіду взаємодії середніх та вищих навчальних закладів (навчально-наукових комплексів професійної освіти).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кравець Н.Л. Структура та принципи організації освітньої системи Німеччини // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 10. - Вінниця, 2004. - С. 96-100.

Кравець Н.Л. Реформування організації профільного навчання старшокласників в гімназіях сучасної Німеччини // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 11. - Вінниця, 2004. - С. 134-137.

Кравець Н.Л. Проблеми і перспективи розвитку системи освіти у сучасній Німеччині // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 12. - Вінниця, 2005. - С. 101-104.

Кравець Н.Л. Історико-педагогічний аналіз організації профільного навчання старшокласників у гімназіях Німеччини // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка і психологія. - Тернопіль, 2005. - № 3. - С. 145-148.

Кравець Н.Л. Організаційно-педагогічні умови організації профільного навчання на старшій ступені гімназії Німеччини // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: - Вип. 10. - Вінниця, 2006. - С. 44-47.

Кравець Н.Л. Історичний аналіз теоретичних основ профільного навчання старшокласників у гімназіях Німеччини // Профільне навчання. - 2006. - С. 182-187.

АНОТАЦІЇ

Кравець Н.Л. Організація профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.

У дисертації проаналізовано організацію профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини. З'ясовано сутність та основні підходи до розуміння поняття "профільне навчання". Проаналізовано проблеми профільного навчання у вітчизняній педагогічній науці та практиці і в зарубіжній педагогіці. Визначено передумови становлення і розвитку концепцій профільного навчання у гімназіях сучасної Німеччини. Розкрито зміст, форми і методи профільного навчання в старших класах гімназій Німеччини. Систематизовано та з'ясовано організаційно-педагогічні умови організації профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини та проаналізовано його ефективність. Запропоновано рекомендації щодо застосування організації профільного навчання в старших класах у вітчизняних школах.

Ключові слова: профільне навчання, профіль, гімназія, індивідуальна освітня програма.

Кравец Н.Л. Организация профильного обучения старшеклассников в гимназиях современной Германии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. - общая педагогика и история педагогики. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2007.

В диссертации проанализирована организация профильного образования старшеклассников в гимназиях современной Германии. Определены сущность и основные подходы к толкованию термина "профильное обучение". Выделены и обоснованы проблемы профильного образования в отечественной педагогической науке и в зарубежной педагогике. Выделены этапы становления и факторы развития концепций профильного образования в старших классах гимназий Германии, а именно гуманитарной педагогики. Доказано, что идеи гуманитарной педагогики положены в основу содержания образования в старших классах гимназий Германии и обеспечивают возможность индивидуального подхода в обучении. При этом главной целью старшей ступени гимназии в Германии является фундаментальное научно-пропедевтическое образование, в результате которого образуются необходимые условия для подготовки старшеклассников к выбору профессии с повышенными интеллектуальными требованиями. Содержание образования в гимназии реализует поставленные цели: индивидуальное развитие личности, раскрытие её потенциала; обеспечение экономики страны квалифицированными работниками; социальная и культурная интеграция, формирование активного члена общества; создание условий для обучения на протяжении всей жизни. В диссертации систематизированы и определены организационно-педагогические условия функционирования профильного образования старшеклассников в гимназиях современной Германии: научно-методическое обеспечение образовательного процесса; влияние особенностей образовательной политики отдельных земель Германии на содержание профильного образования; использование различных форм и методов профильного обучения; формирование кадрового потенциала.

На основе исследования разработаны рекомендации относительно использования достижений современной педагогики Германии в сфере организации профильного образования в отечественных школах Украины.

Ключевые слова: профильное образование, профиль, гимназия, индивидуальная образовательная программа.

Kravets N.L. Organization of profile education in gymnasium upper classes of modern Germany. - Manuscript.

Thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.01. - General Pedagogy and History of Pedagogy. - Zhytomyr State University named after Ivan Franko, Zhytomyr, 2007.

The problem of profile education in gymnasium upper classes of modern Germany is investigated. The tasks and main trends of profile education realization are determined. They are natural-scientific combined with mathematics and techniques; social-scientific; linguistic-literary combined with art.

Pedagogical conditions of profile education organization such as scientific-systematic ensuring of educational process, region peculiarities, different forms and methods, teaching staff requirements are suggested and their effectiveness is studied.

Recommendations for implementation of the achievements of profile education in Germany into the education process in Ukraine are suggested.

Key words: profile education, profile, gymnasium, personal educational program.

Размещено на Allbest.ru