Формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ГОТОВНОСТІ ДО ВИБОРУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

Спеціальність: Теорія та методика трудового навчання

КОВТУНЕНКО НІНА ОЛЕКСІЇВНА

Київ, 2007 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність удосконалення змісту, форм і методів підготовки учнівської молоді до вибору майбутньої професії. При цьому слід зважати на те, що сучасний ринок праці потребує висококваліфікованих працівників, які здатні до швидкого реагування на зміни у динамічному ринковому економічному середовищі, вміють самостійно приймати рішення щодо вибору напряму подальшого професійного зростання та вчасно корегувати власні професійні плани.

Успішність професійної діяльності в значній мірі визначається на етапі вибору особистістю майбутньої професії, який за часом співпадає з навчанням у старших класах середньої загальноосвітньої школи.

Педагогічне забезпечення професійного самовизначення школярів передбачає створення цілісної системи навчально-виховної роботи, спрямованої на виявлення та розвиток здібностей особистості, розкриття її мотиваційної сфери, створення умов для особистісної активності у вирішенні важливої життєвої проблеми тощо.

Зростання впливу науково-технічного прогресу на соціально-економічний розвиток суспільства та техніко-технологічну базу економіки обумовлює необхідність пошуку нових форм та методів підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до вибору технічних, зокрема інженерно-технічних професій як напряму майбутньої трудової діяльності. Розв'язання зазначеної проблеми надасть можливість школярам усвідомити сутність професійної технічної діяльності, здобути певні знання у галузі техніки, визначити свою придатність до оволодіння відповідними професіями, прийняти обґрунтоване рішення щодо їх вибору як сфери майбутньої трудової діяльності тощо. Одним із можливих напрямів вирішення зазначеної соціально-педагогічної проблеми є розробка та реалізація комплексу організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на формування в учнів готовності до вибору технічних професій. Перспективною формою його реалізації є створення системи спільної роботи середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, спрямованої на пошук, відбір і розвиток здібних та здатних до інженерно-технічної діяльності школярів. Однією з умов успішного здійснення навчально-виховної роботи за цим напрямом є проведення профорієнтаційної роботи зі школярами.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави зробити висновок про те, що проблему формування готовності старшокласників до вибору майбутньої професії доцільно розглядати у контексті проблеми професійного самовизначення як життєвої проблеми особистості. Розв'язання учнем проблеми самовизначення припускає насамперед його особистісну психологічну зрілість, розвиток рефлексії, уміння виявляти наявні професійні здібності, об'єктивно оцінювати можливості й резерви особистості. Висвітлення різних аспектів самовизначення особистості розглядалися в роботах К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, Л. Божович, М. Гінзбурга, Є. Зєєра, Є. Клімова, Г. Костюка, А. Маркової, М. Пряжнікова, С. Чистякової, П. Якобсона та інших вчених.

Теоретично-методичним проблемам підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення присвячено роботи О. Вітковської, Д. Закатнова, Л. Йовайши, В. Мадзігона, Є. Павлютенкова, В. Сидоренка, В. Симоненка, В. Синявського, М. Степаненкова, М. Тименка, Х. Тітми, Д. Тхоржевського, Б. Федоришина, С. Чистякової, М. Янцура та інших. Ряд дослідників цієї проблеми (А. Журкіна, Н. Степаненков, С. Чистякова та інші) вказували, що рівень сформованості в учнів готовності до вибору майбутньої професії є одним з найсуттєвіших показників ефективності роботи школи з підготовки школярів до професійного самовизначення. Готовність до вибору професії як педагогічна проблема досліджувалася М. Дьяченком, Л. Кондрашовим, В. Моляком, В. Серіковим, Д. Тхоржевським та ін.

В зазначених дослідженнях розглянуто декілька підходів як до визначення сутності поняття „готовність до вибору професії”, так і до структури готовності учнів загальноосвітніх шкіл до вибору майбутньої професії.

Напрями розв'язання проблеми формування готовності школярів до конкретних видів професійної діяльності розглядалися в роботах Г. Бас, Р. Гарбича, О. Губенка, Р. Лучечка, Н. Матяш, О. Мельника, С. Осадчого, Т. Становської, О. Тополь, Н. Шевченко та інших дослідників.

В роботах П. Атутова, М. Зиновкіна, Т. Кудрявцева, В. Мачуського, В. Моляка, М. Чернишова та інших дослідників розкриті окремі психолого-педагогічні та організаційні аспекти підготовки учнів середніх загальноосвітніх шкіл до вибору технічних професій. Слід зазначити, що переважна більшість згаданих досліджень пов'язана або з підготовкою школярів до вибору робітничих технічних професій, або з технічною творчістю школярів, яка розглядалася як складова підготовки учнів до відповідної професійної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що проблеми взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів з метою підготовки школярів до вибору відповідних професій, зокрема визначення змісту, форм та методів навчально-виховної роботи, спрямованої на формування у них готовності до вибору професії, знайшли своє відображення у низці наукових досліджень, але розкриті недостатньо повно. Проблему цілеспрямованої підготовки учнів старших класів ліцеїв до вступу у вищі навчальні заклади вивчали В. Костенко, П. Сікорський, А. Фурман, особливості її здійснення на підготовчих відділеннях вищих навчальних закладів розкриті у дослідженнях С. Кашина, І. Кондратюк, Л. Мамаєва, В. Таран тощо.

Окремі аспекти підготовки школярів до вибору та оволодіння певною професією у взаємодії школи та вищого навчального закладу знайшли відображення у роботах В. Бичкової, Л. Григорчука, Н. Матяш, Л. Ройко, Т. Становської, О. Турініної, В. Федяєвої та інших дослідників. Проте особливості підготовки старшокласників до вибору інженерно-технічних професій в сучасних соціально-педагогічних умовах належного висвітлення не одержали.

Аналіз стану проблеми у практиці роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів дозволив виявити низку протиріч, які негативно впливають на процес формування готовності старшокласників до вибору майбутньої професії. Одним із чинників, який негативно впливає на результативність формування в учнів готовності до вибору професії, є відсутність в середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах систематизованої профорієнтаційної роботи зі школярами. Очевидною є недостатня інформованість учнів щодо інженерно-технічних професій, змісту відповідної професійної праці, вимог, які вони ставлять до особистості тощо.

Вивчення професійних намірів старшокласників свідчить про те, що лише 2,1% опитаних пов'язують своє майбутнє з інженерно-технічними професіями. Соціальна значущість проблеми підготовки молоді до вибору інженерно-технічних професій та незадовільний стан її розв'язання у практиці роботи сучасної загальноосвітньої школи обумовили необхідність пошуку нового змісту, форм та методів її здійснення.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, необхідність розв'язання протиріч і зумовили вибір теми дослідження: „Формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми роботи лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки АПН України “Зміст і методика технологічної освіти у 12-річній середній загальноосвітній школі” (державний реєстраційний номер 0102U000210). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 4 від 01.04.2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 25.05.2004 р.).

Об'єктом дослідження є процес підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії.

Предметом дослідження є організаційно-педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій у взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого технічного навчальних закладів.

Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов здійснення спільної діяльності середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, спрямованої на формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій.

Гіпотеза дослідження. У процесі дослідження було зроблено припущення, що підвищення ефективності підготовки старшокласників до вибору інженерно-технічних професій відбуватиметься за умови забезпечення спільної діяльності середнього загальноосвітнього та вищого навчальних закладів, спрямованої на формування в учнів готовності до вибору відповідних професій, яка є стійким багатокомпонентним особистісним утворенням, що формується у процесі цілеспрямованого педагогічного впливу та індивідуального розвитку особистості.

У відповідності з метою, об'єктом, предметом дослідження і сформульованою гіпотезою були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати стан проблеми підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у педагогічній теорії та практиці роботи середніх загальноосвітніх шкіл.

2. Уточнити сутність поняття „готовність до вибору професії” у контексті сучасних соціально-педагогічних реалій, визначити структуру, показники, критерії та рівні сформованості у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій у взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих технічних навчальних закладів.

4. Розробити рекомендації щодо формування у старшокласників готовності до вибору технічних професій для педагогічних працівників середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичний зв'язок явищ об'єктивної дійсності, про механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також засади детермінації і самостійної детермінації становлення та розвитку особистості у певних вікових періодах.

Теоретичною основою дослідження стали:

- наукові праці Л. Божович, І. Кона, Г. Костюка, О. Леонтьєва, В. М'ясищева, К. Платонова, С. Рубінштейна, В. Сухомлинського, які розкривають закономірності та особливості розвитку підростаючої особистості;

- роботи О. Голомштока, Є. Клімова, В. Мадзігона, Є. Павлютенкова, М. Пряжнікова, С. Чистякової, Б. Федоришина з проблем підготовки учнів загальноосвітньої школи до вибору майбутньої професії.

Для уточнення вихідних позицій дисертаційної роботи використовувалися положення Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України.

Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження.

Методи теоретичного аналізу та узагальнення філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератур, нормативних документів, що стосуються проблеми дослідження, дали можливість з'ясувати сучасні підходи до розв'язання проблеми формування готовності особистості до вибору майбутньої професії, уточнити її структуру, показники та критерії сформованості.

Теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності процесу формування у старшокласників готовності до вибору майбутньої професії базувалося на використанні порівняльного методу, методів моделювання та системного підходу.

За допомогою методів спостереження, анкетування, опитування, бесід, спеціальних методик було виявлено стан сформованості готовності учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл до вибору майбутньої професії, проаналізовано традиційну практику підготовки школярів до вибору майбутньої професії та причини її недостатньої результативності, виявлено стан підготовки педагогічних працівників до надання учнівській молоді допомоги при виборі майбутньої професії. Рівні сформованості готовності старшокласників до вибору професії визначались за допомогою комплексу адекватних методик, спрямованих на виявлення рівня розвитку окремих її складових.

Дослідження передбачало здійснення педагогічного експерименту. Оцінювання результатів експериментальної роботи проводилось на основі:

- кількісного і якісного аналізу змін рівня сформованості готовності старшокласників до вибору майбутньої професії;

- спостереження за результатами навчально-виховного процесу в експериментальній і контрольних групах.

Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно впродовж 2002-2006 рр.

На першому, пошуковому, етапі було обґрунтовано тему дослідження, проведено аналіз нормативних документів та наукової літератури з даної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, а також його експериментальну базу, сформульовано робочу гіпотезу.

На другому етапі, констатувальному, було уточнено сутність та структуру поняття „готовність до вибору професії” в контексті предмету дослідження, визначено показники, критерії та рівні сформованості готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій.

На третьому, формувальному, етапі було обґрунтовано організаційно-педагогічні умови спільної діяльності середнього загальноосвітнього та вищого технічного навчальних закладів, спрямованої на формування в учнів старших класів готовності до вибору інженерно-технічних професій.

На четвертому етапі, порівняльному, здійснено:

- експериментальне дослідження ефективності теоретично обґрунтованих організаційно-педагогічних умов взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого технічного навчальних закладів;

- узагальнено отримані результати й оформлено їх у вигляді дисертації;

- впроваджено результати дослідно-експериментальної роботи у практику навчально-виховної роботи середніх загальноосвітніх та вищих технічних навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано організаційно-педагогічні умови спільної діяльності середніх загальноосвітніх та вищих технічних навчальних закладів, спрямованої на формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій; уточнено структурні компоненти, показники та критерії готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій; подальшого розвитку набули зміст та методи профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їх підготовку до вибору інженерно-технічних професій.

Практична значущість здобутих результатів дослідження визначається тим, що:

- розроблено і впроваджено у практику роботи середніх загальноосвітніх шкіл факультативний курс „Твоя професія”, що є інтегруючим елементом предметно-практичного середовища, в якому реалізовується навчально-виховна робота, спрямована на формування у старшокласників готовності до вибору майбутньої професії;

- виявлено та апробовано організаційно-методичні умови використання методу проектів у профорієнтаційній роботі з учнями старших класів загальноосвітніх шкіл.

Використання матеріалів дослідження у практиці роботи середніх загальноосвітніх шкіл та факультетів довузівської підготовки вищих навчальних закладів дозволяє підвищити ефективність підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних, результативністю впроваджених у практику навчально-виховних закладів освіти рекомендацій, репрезентативністю вибірки.

Апробація і впровадження результатів дослідження проводилася шляхом виступів:

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (м. Київ, 2004 р.);

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (м. Київ, 2005 р.);

- на науково-практичному семінарі „Теоретико-методичні засади підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання” (м. Бориспіль, 2005 р.), на звітних конференціях Інституту педагогіки АПН України, на засіданнях лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки АПН України, засіданнях Вченої ради Інституту довузівської підготовки та професійної орієнтації національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”.

Результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи ліцею № 142 м. Києва (довідка № 35 від 08.02.2007 р.), ліцею „Універсум” (довідка № 16 від 09.02.2007 р.), Факультету довузівської підготовки Інституту моніторингу якості освіти Національного технічного університету України „КПІ” (довідка № 1729 від 01.02.2007 р.), середньої загальноосвітньої школи № 9 м. Фастова (довідка № 279 від 17.02.2007 р.), Факультету довузівської підготовки Київського національного університету будівництва і архітектури (дов. № 27-04-82 від 16.03.2007 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 5 одноосібних публікаціях, серед яких 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (241 найменування) та 7 додатків. Повний обсяг дисертації становить 233 сторінки, з яких 176 сторінок основного тексту. Робота містить 27 таблиць та 7 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі:

- розкривається актуальність дисертаційного дослідження;

- визначаються об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методологічна та теоретична основи дослідження, його завдання;

- розкриті основні етапи, наукова новизна та практичне значення роботи;

- представлені дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Проблема формування у старшокласників готовності до вибору професії у психолого-педагогічній теорії та практиці”:

- аналізуються дослідження з проблеми формування готовності особистості до вибору професії;

- розкривається сутність дефініції „готовність старшокласника до вибору професії”;

- визначається структура, показники, критерії та рівні сформованості у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій;

- визначаються напрями вдосконалення процесу підготовки учнів старших класів загальноосвітніх шкіл до вибору майбутньої професії;

- досліджується стан проблеми підготовки старшокласників до вибору професії у практиці навчально-виховної роботи середніх загальноосвітніх шкіл.

Формування готовності старшокласників до вибору майбутньої професії розглядалося нами в контексті загальної проблеми формування готовності особистості до здійснення певної діяльності. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що дослідження проблеми готовності особистості до діяльності здійснювалися як на основі функціонального підходу, згідно з яким готовність розглядалася у зв'язку з психічними властивостями людини, формування яких вважається необхідним для досягнення високих результатів у певній діяльності, так і особистісного, відповідно до якого розглядаються особистісні передумови успішної діяльності. Такий підхід передбачає дослідження готовності як сукупності інтегрованих якостей особистості, що забезпечують ефективне виконання певної діяльності.

До професійної діяльності людина готує себе впродовж певного періоду свого життя, тобто формування готовності до праці відбувається поетапно. Частина зазначених етапів за часом співпадає з періодом навчання молодої людини у школі, а один з них передбачає здійснення учнем свідомого вибору майбутньої професії, що сприятиме формуванню у нього готовності до здійснення такого вибору. Аналіз робіт М. Дьяченка, Л. Кандибовича, В. Моляка, Є. Павлютенкова, К. Платонова, В. Серікова, В. Шадрікова та інших дослідників дозволяє стверджувати, що готовність старшокласника до вибору майбутньої професії є особистісним багатокомпонентним утворенням. Її компоненти взаємодіють, розвиваються, піддаються цілеспрямованому педагогічному впливу у своїй сукупності, за умови досягнення певного рівня розвитку, забезпечують здійснення особистістю усвідомленого вибору майбутньої професії.

У психолого-педагогічній літературі можна знайти декілька підходів до визначення структури готовності особистості до певної діяльності. Аналіз робіт С. Гриншпун, О. Губенка, М. Дьяченка, Н. Ковальської, О. Мельника, Є. Павлютенкова, К. Платонова, В. Серікова, Г. Сорокумової, С. Чистякової та інших дослідників, присвячених структурі готовності школярів до вибору майбутньої професії, дозволяє виділити в її структурі низку компонентів, які є спільними (хоча інколи фігурують під різними назвами) у різних авторів. За такого підходу у структурі готовності старшокласника до вибору майбутньої професії можна виокремити мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практичний та самостійно оцінний компоненти.

Мотиваційно-ціннісний компонент визначає ставлення старшокласників до вибору майбутньої професії. Його показниками є професійні інтереси, професійні наміри, професійні ціннісні орієнтації та мотиви вибору учнем майбутньої професії.

Когнітивний компонент готовності до вибору професії пов'язується з наявністю у школярів певної системи знань та умінь, пов'язаних з відповідною діяльністю. Його показниками є здатність до самоаналізу та здатність до аналізу професій.

Практичний компонент готовності до вибору професії обумовлюється необхідністю практичної реалізації старшокласником знань предмету і способів діяльності на етапі прийняття рішення щодо вибору професії. Для цього етапу суттєвою є наявність у старшокласника профорієнтаційних знань та вмінь. Їх наявність дозволяє старшокласнику забезпечувати відповідною інформацією (щодо індивідуальних особливостей, вимог конкретної професії до якостей особистості, попиту на відповідні професії на ринку праці тощо) процес вибору майбутньої професії.

Для упорядкування процесу вибору професії учневі потрібно мати певний план дій за цим напрямом, який би визначав зміст та послідовність дій старшокласника при вирішенні проблеми вибору подальшого професійного шляху. Одним із варіантів такої програми дій є особистий професійний план. Крім специфічних профорієнтаційних знань та умінь учневі для набуття майбутньої професії також потрібні знання та вміння з шкільних дисциплін, які є профілюючими для професії, що обирається. Для інженерно-технічних професій такими є знання та вміння з математики, фізики, інформатики та креслення.

Самостійно-оцінний компонент готовності старшокласника до вибору професії характеризується самооцінкою та оцінкою особистістю ступеня самостійності прийняття рішення щодо майбутньої професії. Його критеріями є адекватність самооцінки та рівень суб'єктивної оцінки особистістю ступеня самостійності прийняття рішення щодо майбутньої професії.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту вивчалися як професійні плани та наміри старшокласників, так і фактори, що впливають на вибір майбутньої професії. Результати вивчення стану проблеми у практиці роботи середніх загальноосвітніх шкіл засвідчили, що для переважної частини школярів, задіяних у експерименті, притаманний низький рівень готовності до вибору інженерно-технічних професій. У процесі дослідження факторів, які детермінують вибір сучасними старшокласниками майбутньої професії, було виявлено, що навчально-виховна робота школи спричиняє незначний вплив на цей процес. Одним з факторів, що обумовив такий стан проблеми, є згортання профорієнтаційної роботи зі школярами у навчально-виховному процесі середньої загальноосвітньої школи. Це проявляється у переважно низькому рівні володіння учнями об'єктивною інформацією як щодо світу сучасних професій (в тому числі про обрану професію), так і якостей власної особистості. В цілому слід зазначити, що сьогодні загальноосвітня школа практично не здійснює систематичного психолого-педагогічного супроводу підготовки учнів до вибору майбутньої професії.

У другому розділі - „Організаційно-педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій у взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого навчальних закладів”:

- обґрунтовуються організаційно-педагогічні умови та розкриваються особливості формування готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій у взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого технічного навчальних закладів.

Аналіз досліджень проблеми підготовки школярів до вибору професії засвідчив, що перспективними, але недостатньо розробленими у теоретично-методичному плані є зміст, форми підготовки старшокласників та методи її здійснення у взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого навчальних закладів, хоча деякі аспекти цієї проблеми висвітлено у дисертаційних роботах І. Бичкової, Н. Матяш, В. Федяєвої та інших дослідників.

Однією з форм підготовки учнів старших класів до вибору майбутньої професії та вступу до вищих навчальних закладів є довузівська підготовка школярів. Реформування системи освіти України після набуття незалежності змінило її форми та масштаби. При ряді вищих навчальних закладів було створено розвинуті структури довузівської підготовки, до яких, крім підготовчих курсів, що функціонують при ВНЗ, увійшли спеціалізовані класи у загальноосвітніх школах, спеціалізовані середні заклади освіти (гімназії, ліцеї, коледжі), курси, які функціонують при загальноосвітніх школах тощо. Організація та координація довузівської підготовки школярів здійснюється факультетами (відділеннями) довузівської підготовки. Проте, як свідчить аналіз досвіду роботи діяльності ВНЗ за цим напрямом, основний акцент у роботі факультетів довузівської підготовки ставиться на дидактичних аспектах підготовки школярів до вступу до вищих навчальних закладів, а такий напрям їх навчально-виховної діяльності, як підготовка старшокласників до усвідомленого вибору майбутньої професії, залишається поза увагою ВНЗ. Це обумовлює доцільність включення до складу факультетів довузівської підготовки структур, які б організовували та координували навчально-виховну роботу (в першу чергу, підготовку до вибору професії відповідно до профілю ВНЗ) з потенціальними абітурієнтами у його навчальних підрозділах.

Зміни у структурі, обсягах та завданнях довузівської підготовки старшокласників обумовили реорганізацію факультету довузівської підготовки Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (НТУУ „КПІ”) в Інститут до університетської підготовки та професійної орієнтації (ІДППО). Метою діяльності ІДППО було здійснення цілеспрямованої освітньої, навчальної, виховної, наукової, методичної, організаційної та інформаційної діяльності у сфері до університетської підготовки та професійної орієнтації, координації та підвищення ефективності роботи НТУУ „КПІ” з формування контингенту студентів, які здатні успішно засвоювати освітньо-професійні програми навчання за спеціальностями університету відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти. ІДППО був базовим навчально-науковим структурним підрозділом НТУУ „КПІ” з до університетської підготовки та професійної орієнтації учнівської молоді, в першу чергу - учнів середніх загальноосвітніх шкіл. В 2005 році наказом Ректора „НТУУ КПІ” згідно з рішенням Адміністративної ради НТУУ „КПІ” шляхом реорганізації Інституту до університетської підготовки та професійної орієнтації (ІДППО) був створений Інститут моніторингу якості освіти (ІМЯО) „НТУУ КПІ”. Інститут є базовим навчально-науковим структурним підрозділом НТУУ „КПІ” з питань незалежного моніторингу якості освіти студентів НТУУ „КПІ” та з питань до університетської підготовки. Положення про ФДП як структурного підрозділу ІМЯО НТУУ „КПІ” залишилися ідентичними Положенню про ІДППО НТУУ „КПІ”.

Основними напрямами роботи ІМЯО в освітній діяльності є:

- організація та проведення навчально-виховного процесу в системі до університетської підготовки;

- розробка методичного забезпечення навчального процесу в системі до університетської підготовки, розробка та впровадження у навчальний процес нових ефективних систем та технологій, спрямованих на профілізацію та фундаментальність навчання у структурних підрозділах ФДП ІМЯО;

- розробка, експертиза, аналіз та узагальнення освітньо-професійних, навчальних, науково-методичних планів і програм до університетської підготовки;

- розробка та відпрацювання з профільними інститутами, факультетами, кафедрами НТУУ „КПІ” змісту та методик навчання за інтегрованими навчальними планами у навчально-наукових комплексах „середній загальноосвітній навчальний заклад - вищий навчальний заклад”, „технікум - ВНЗ”, „коледж - ВНЗ”;

- розробка та відпрацювання ефективних систем прийому до НТУУ „КПІ” (в тому числі впровадження систем тестування).

Основні напрями роботи ФДП ІМЯО у профорієнтаційній діяльності:

- здійснення професійної орієнтації серед учнівської молоді, розробка критеріїв та впровадження у практику роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів методик виявлення здібностей та обдарувань учнів, вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо вибору ними майбутньої професії;

- залучення обдарованої учнівської молоді до пошукової роботи на базі профільних кафедр НТУУ „КПІ”;

- вдосконалення форм співпраці з мережею загальноосвітніх шкіл та навчальних закладів І та II рівнів акредитації з метою відбору на навчання у НТУУ „КПІ” здібної молоді тощо.

Структура ФДП ІМЯО визначалася у відповідності до основної мети та основним напрямам його діяльності. Основними структурними підрозділами ФДП ІМЯО є факультет довузівської підготовки, центр тестування та моніторингу знань, інформаційно-аналітичний центр професійної орієнтації. До складу ФДП входять: підготовче відділення та підготовчі курси ФДП ІМЯО, факультети довузівської підготовки інститутів НТУУ „КПІ” та філії ФДП на факультетах НТУУ „КПІ”, відділення спеціалізованих класів.

У складі ФДП ІМЯО функціонують однорічні (для учнів 11-х класів), дворічні (для учнів 10-11-х класів) та короткотермінові (безпосередньо перед вступними іспитами) підготовчі курси. Навчальні програми цих курсів адаптовані до вимог різних інститутів та факультетів НТУУ „КПІ” і передбачають вивчення найбільш складних розділів профілюючих дисциплін, за якими відбуваються вступні іспити, а також української мови. Заняття проводяться за лекційно-практичною формою і спрямовані на формування у слухачів поглиблених знань з дисципліни та умінь розв'язання задач підвищеної складності. Відділення спеціалізованих класів здійснює фундаментальну підготовку учнів на базі провідних ліцеїв, коледжів, гімназій, середніх шкіл за програмами та методиками, які розроблені у НТУУ „КПІ”. Ряд класів функціонує у складі загальноосвітніх навчальних закладів, які створено безпосередньо на базі університету. Інші спеціалізовані класи відкриваються у складі середніх загальноосвітніх навчальних закладів, з якими НТУУ „КПІ” укладає відповідні угоди. Такі договори укладені більш ніж з 80 загальноосвітніми навчальними закладами м. Києва, Київської області та ряду регіонів України. Зміст та методика викладання профілюючих дисциплін у спеціалізованих класах відповідно до діючих нормативних документів визначається (за узгодженням із загальноосвітнім закладом) НТУУ „КПІ”.

Однією з проблем підготовки школярів до вибору інженерно-технічних професій є формування у старшокласників досвіду практичної діяльності, адекватної змісту фахової діяльності за обраною професією, але на сьогодні не створені факультативні, профільні або елективні курси, які б дозволяли вирішувати це завдання. Теоретичний та практичний матеріал шкільних курсів фізики та математики орієнтований переважно на формування у старшокласників абстрактно-знакових форм мислення і, в плані ілюстрації прикладного застосування знань та вмінь з зазначених загальноосвітніх предметів, не відповідає конкретно-практичним вимогам процесу підготовки школярів до вибору інженерно-технічних професій. Проте у вітчизняній педагогіці накопичено певний досвід використання змісту загальноосвітніх предметів, зокрема математики і фізики, з метою формування в учнів систем знань та умінь, адекватних певній професійній діяльності. Це дозволило розробити та підібрати низку практичних завдань, які б не лише ілюстрували практичне використання знань та умінь з фізики та математики у фаховій діяльності представників інженерно-технічних професій, але й ілюстрували основні етапи вирішення прикладних проблем, зокрема технічних, за допомогою математичних методів.

Одним з напрямів ознайомлення старшокласників з прикладним використанням знань та умінь з шкільного курсу фізики є використання на уроках з цього предмету творчих технічних завдань (під ними, за визначенням В. Розумовського, розуміються завдання, алгоритм вирішення яких невідомий), які передбачають пояснення певного явища у техніці, конструкції та роботі пристрою, конструювання певного пристрою тощо. На уроках, під час яких використовувалися творчі технічні завдання, учні не лише ознайомлювалися з певними функціями інженерно-технічної діяльності (дослідницької, аналізу й технічного прогнозування та ін.), але й набували певного практичного досвіду їх здійснення.

Таким чином, зміст навчання з математики та фізики має певний потенціал для ознайомлення старшокласників зі змістом та функціями певних інженерно-технічних професій, дозволяє сформувати знання та вміння, які є притаманні фаховій діяльності інженерів. Іншими словами, зміст навчання може в певному ступені позитивно впливати на формування ряду показників мотиваційного, когнітивного та практичного компонентів готовності до вибору інженерно-технічних професій. Формування інших компонентів та показників готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій здійснювалося у процесі профорієнтаційної роботи.

Розв'язання організаційно-педагогічних проблем, пов'язаних з формуванням готовності старшокласників до вибору певних професій, передбачає здійснення низки послідовних профорієнтаційних заходів, спрямованих на формування її окремих компонентів, які у своїй сукупності дозволяють досягнути певного рівня зазначеної готовності. Однією з умов підвищення ефективності профорієнтаційної роботи ряд дослідників (О. Капустіна, Є. Клімов, О. Мельник, С. Чистякова та інші) вважають впровадження факультативного курсу профорієнтаційної спрямованості.

Викладання такого курсу у старших класах дозволяє створити організаційно-предметне середовище, в якому вирішуються навчально-виховні завдання, спрямовані на формування в учнів як загальної готовності до вибору професії, так і готовності до вибору конкретної групи професій, конкретної професії, а в оптимальному випадку - конкретної спеціальності. Нами було розроблено та впроваджено до змісту навчання в експериментальній групі програму факультативного профорієнтаційного курсу „Твоя професія”. Курс розраховано на 34 навчальні години і в процесі педагогічного експерименту він викладався для учнів 10-х або 11-х класів.

Програма курсу містить чотири розділи: „Світ професій”, „Особистість та професія”, „Вибір професії і планування кар'єри”, „Твоя майбутня професія: інженерні професії”. Структура програми дозволяє використовувати її для всіх профілів навчальної спеціалізації у старшій школі, оскільки перші три модулі є загальними для всіх профілів, а зміст навчального матеріалу модуля „Твоя професія” формується відповідно до специфіки (профілю) навчальної спеціалізації конкретної загальноосвітньої установи.

У процесі вивчення матеріалу розділу „Світ професій” учні ознайомлюються з об'єктивними та суб'єктивними умовами вибору майбутньої професії, поняттями „професія”, „спеціальність”, „посада”, класифікаціями професій, основами професіографії тощо. Вивчення розділу „Особистість та професія” спрямовано на одержання учнем об'єктивної інформації щодо якостей власної особистості, тобто формування образу „Я”. Під час його вивчення в учнів не лише формуються систематизовані наукові знання про інтереси, схильності, увагу, пам'ять, характер, темперамент тощо, але й паралельно вивчається рівень та особливості їх розвитку у школяра. При цьому у проф. консультаційній роботі доцільно застосовувати методики вивчення якостей особистості учня, адаптовані до використання на персональних комп'ютерах. Метою розділу “Планування кар'єри” є актуалізація в учнів проблем самоаналізу, аналізу професій та аналізу своєї відповідності вимогам обраної професії через рефлексію своїх станів у навчальній та практичній діяльності. Одним із засобів вирішення цих завдань є ознайомлення учнів із структурою та алгоритмом побудови особистого професійного плану. Зміст варіативного розділу „Твоя професія: інженерні професії” має за мету ознайомлення старшокласників зі змістом та функціями інженерно-технічних професій, вимогами, які вони ставлять до особистості, основними етапами та методами розв'язання інженерно-технічних проблем.

Профорієнтаційна діяльність у взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого навчальних закладів, узгодження змістовного наповнення та методики викладання факультативного курсу “Твоя професія” здійснювалося практичними психологами загальноосвітніх установ та методистами інформаційно-аналітичного центру професійної орієнтації ФДП ІМЯО НТУУ „КПІ”. При цьому вирішувалося одне з протиріч профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, а саме - протиріччя між недостатнім рівнем підготовки практичних психологів та рівнем підготовки педагогічних працівників, які проводять в школі профорієнтаційну роботу. Для викладання курсу в загальноосвітніх установах залучалися практичні психологи, але інформаційну підтримку викладання варіативного модуля „Твоя професія: інженерні професії” забезпечував ФДП ІМЯО. Інформаційна підтримка викладання курсу передбачала надання інформації з історії НТУУ „КПІ”, основних напрямів діяльності його навчальних структурних підрозділів (інститутів та факультетів), надання інформації про структуру спеціальностей університету, зміст та особливості навчання за ними, працевлаштування та шляхи підвищення кваліфікації тощо.

Одним із шляхів підвищення ефективності профорієнтаційної роботи ми вважаємо використання методів активізації професійного самовизначення школярів.

Аналіз досліджень з проблеми активізації професійного самовизначення дозволяє:

- розуміти її як цілеспрямований педагогічний вплив на особистість учня, який актуалізує перед ним проблему вибору майбутньої професії і пов'язану з ним діяльність, насамперед - самостійну, направлену на самопізнання та ознайомлення зі світом професій;

- співставлення власних якостей особистості з вимогами, які ставить обрана професія до людини.

Одним із засобів підвищення результативності процесу формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій є застосування у профорієнтаційній роботі методу проектів, який сьогодні розглядається як педагогічна технологія. Одним з напрямів профорієнтаційної роботи, у процесі якого може бути застосований метод проектів, є дослідження.

У третьому розділі - „Організація та основні результати дослідно-експериментальної роботи”:

- розкрито основні етапи дослідно-експериментальної роботи, висвітлено процедуру та методику здійснення формувального етапу педагогічного експерименту, наведено та інтерпретовано його основні результати.

З метою перевірки ефективності впливу визначених вище експериментальних факторів на рівень сформованості у старшокласників, готовності до вибору означених професій впродовж 2003-2005 рр., було проведено педагогічний експеримент у спеціалізованих класах, а також в групах довузівської підготовки. Експериментальна та контрольні групи формувалися з учнів одних і тих же середніх закладів освіти, з якими ІДППО НТУУ“КПІ” було укладено угоди про спільну діяльність. Це дозволило знизити вплив на результати експерименту низки факторів, оскільки викладання профільних дисциплін в експериментальній та контрольних групах здійснювалося тими ж викладачами, учні спеціалізованих шкіл приймалися до них на основі єдиних вимог і таке інше.

При проведенні формувального етапу педагогічного експерименту нами досліджувався вплив розглянутих вище експериментальних факторів на кожний із структурних компонентів готовності (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практичний, самооцінний) готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій. Розвиток окремих компонентів готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій позитивно вплинув на розвиток готовності як цілісного особистісного утворення. У таблиці 1 наведено узагальнені результати динаміки формування готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій.

Таблиця - Динаміка формування готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій (%):

Аналіз емпіричних даних формувального етапу педагогічного експерименту та їх статистична обробка підтвердили ефективність теоретично обґрунтованих організаційно-педагогічних умов формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій.

ВИСНОВКИ

1. Підготовка учнів середніх загальноосвітніх шкіл до свідомого вибору професії є однією з актуальних соціально-педагогічних проблем сьогодення. Емпіричні результати дослідно-експериментальної роботи свідчать про те, що для значної частки випускників шкіл притаманною є не сформованість знань та умінь, необхідних для прийняття обґрунтованого та самостійного рішення щодо свого професійного майбутнього. Як наслідок, вибір професії випускниками шкіл здійснюється переважно за зовнішніми ознаками професії, під впливом педагогічно неконтрольованого оточення, без порівняння вимог, які ставить професія до людини, без врахування якостей власної особистості тощо. Значною мірою це стосується учнів, які пов'язують свою майбутню трудову діяльність з інженерно-технічними професіями, соціально-економічна значущість яких перманентно зростає. Для ефективного вирішення комплексу окреслених вище проблем школі необхідно здійснювати психолого-педагогічну підтримку процесу вибору учнем майбутньої професії.

2. Аналіз психолого-педагогічних досліджень, присвячених проблемі підготовки молоді до вибору майбутньої професії, свідчить про те, що основним результатом навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи за цим напрямом можна розглядати сформованість у старшокласників певного рівня готовності до такого вибору. Структура готовності до вибору майбутньої професії містить низку взаємопов'язаних та взаємообумовлених компонентів. Мотиваційно-ціннісний компонент визначає ставлення старшокласника до майбутньої професії. У когнітивному компоненті виділяється знання старшокласниками власних індивідуальних особливостей та проф. інформаційні знання. Практичний компонент характеризується наявністю профорієнтаційних знань та вмінь, необхідних для побудови особистого професійного плану, та наявністю знань та вмінь із загальноосвітніх шкільних дисциплін, які є профілюючими у процесі набуття обраної професії. Самостійно оцінний компонент характеризується рівнем розвитку самооцінки старшокласника та рівнем усвідомленості ступеня самостійності прийняття рішення щодо майбутньої професії. Виділення показників структурних компонентів готовності до вибору інженерно-технічних професій дозволило диференціювати його структурні компоненти за високим, середнім та низьким рівнями їх сформованості. Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили, що для переважної частини задіяних у ньому школярів, які по закінченню школи планували вступити до вищого технічного навчального закладу, притаманний низький рівень готовності до вибору інженерно-технічних професій.

3. Аналіз практики підготовки школярів до вибору технічних професій дозволив прийти до висновку щодо наявності значного невикористаного потенціалу для розв'язання зазначеної проблеми такої форми її здійснення, як довузівська підготовка старшокласників. Основним її недоліком, з точки зору вирішення проблеми підготовки до вибору професії, є переважна орієнтація на підготовку старшокласників до складання вступних іспитів до вищого навчального закладу, а не формування готовності до вибору відповідної професії. Урізноманітнення форм здійснення довузівської підготовки, зокрема створення спеціалізованих класів створили сприятливі умови для вирішення цієї проблеми й обумовили доцільність розробки змісту форм та методів спільної роботи середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, яка має за мету формування в учнів готовності до вибору майбутньої професії. Основними організаційно-педагогічними умовами такої роботи є:

- створення у структурі факультету довузівської підготовки ВНЗ формальної підструктури, яка б організовувала взаємодію середнього загальноосвітнього та вищого навчальних закладів з метою розв'язання комплексу проблем, пов'язаних з формуванням готовності старшокласників до вибору майбутньої професії;

- узгодження змісту та методики викладання загальноосвітніх дисциплін, які є профілюючими для певних спеціальностей ВНЗ;

- здійснення комплексу профорієнтаційних заходів, спрямованих на формування в учнів структурних компонентів готовності до професій, за якими здійснює підготовку ВНЗ;

- створення умов для набуття учнями практичного досвіду, адекватного майбутній фаховій діяльності, зокрема шляхом ознайомлення з практичними застосуваннями знань та умінь із загальноосвітніх дисциплін у фаховій інженерно-технічній діяльності.

4. Результативність процесу підготовки старшокласників до вибору професії обумовлюється ефективністю профорієнтаційної роботи, яка має значний вплив на формування як окремих структурних компонентів готовності до вибору професії, так і цього утворення особистості в цілому. Інтегруючим елементом предметно-практичного середовища, в якому реалізовувалася профорієнтаційна робота, направлена на формування у старшокласників готовності до вибору майбутньої професії, є факультативний курс „Твоя професія”, який викладався в спеціалізованих класах, що входять до складу факультету довузівської підготовки. Програма курсу була побудована за модульним принципом. До її варіативної частини включено розділи „Світ професій”, „Особистість та професія”, „Вибір професії і планування кар'єри”, викладання яких спрямовано на формування в учнів загальної готовності до вибору професії. Підвищення ефективності профорієнтаційної роботи в експериментальних класах передбачало використання широкого спектру методів її активізації. До числа таких методів можна віднести метод проектів, профорієнтаційні ігри, ігрові профорієнтаційні вправи та ситуації, опитувальники, що активізують тощо. Результати формувального етапу експерименту дозволяють прийти до висновку, що результативність процесу формування готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій підвищується при дотриманні зазначених вище організаційно-педагогічних умов взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Проведене дослідження повною мірою не вичерпує порушеної проблеми. Важливими для педагогічної теорії та практики залишаються проблеми застосування інформаційних технологій у профорієнтаційній роботі зі школярами, використання профорієнтаційного потенціалу загальноосвітніх предметів, виявлення особливостей формування готовності школярів до вибору майбутньої професій в умовах профільного навчання тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковтуненко Н.О. Психолого-педагогічні аспекти формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій // Теоретично-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Київ-Житомир: Ви-во ЖДУ, 2004. - Кн. ІІ. - С. 84-91.

2. Ковтуненко Н.О. Формування у старшокласників когнітивного компоненту готовності до вибору інженерно-технічних професій // Вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - Київ: ІВЦ „Політехніка”, 2005. - № 3. - Ч. 2. - С. 57-65.

3. Ковтуненко Н.О. Структура готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 2. - С. 33-36. педагогічний старшокласник загальноосвітній

4. Ковтуненко Н.О. Формування готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій у взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів: Методичні рекомендації. - К.: НТУУ „КПІ“, 2006. - 34 с.

5. Ковтуненко Н.О. Підготовка старшокласників до вибору інженерно-технічних професій: Методичні рекомендації. - К.: НТУУ „КПІ“, 2006. - 54 с.

Размещено на Allbest.ru