Формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів

Пріоритетні напрями та педагогічні умови формування комп’ютерної грамотності на початковому етапі освіти. Раціональність використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання школярів. Зміст курсу "Елементи комп’ютерної грамотності".

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2013
Размер файла 99,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 372.8:004

Формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів

13.00.09 - теорія навчання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кивлюк Ольга Петрівна

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться „13” вересня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий 7 серпня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

АНОТАЦІЇ

Кивлюк О.П. Формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 -- теорія навчання. Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2007.

У дисертації досліджується проблема формування в учнів початкових класів елементів комп'ютерної грамотності на основі врахування змісту, педагогічних умов і засобів, за яких цей процес буде ефективним. Сутність технології реалізації педагогічних умов формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів полягає в організації навчального процесу на основі: організації роботи на ПК відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку; здійснення керівництва процесом формування в молодших школярів елементів комп'ютерної грамотності вчителем, який володіє певними знаннями, вміннями й навичками предметної галузі “Інформатика”, інформаційно-комунікаційними технологіями, знає особливості впровадження програмних засобів навчального призначення в молодших класах, особливостей формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів; поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності учнів з поступовим зростанням частки самостійної і творчої роботи; цілеспрямованого використання ІКТ та спеціальних програмних засобів.

Ключові слова: комп'ютерна грамотність, пропедевтичний курс інформатики, інформаційно-комунікаційні технології, курс „Елементи комп'ютерної грамотності”.

Кивлюк О.П. Формирование элементов компьютерной грамотности младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2007.

В диссертации исследуется проблема формирования в учащихся начальных классов элементов компьютерной грамотности на основе учета содержания, педагогических условий и средств, при которых этот процесс будет эффективным. Работа состоит из введения, двух разделов, выводов, списка использованных литературных источников и приложений.

Во введении обоснована актуальность темы исследования, определены объект, предмет и цель исследования, сформулированы гипотеза и задачи работы, раскрыты научная новизна, теоретическая и практическая значимость полученных результатов. Указано на связь диссертации с научными программами и планами, ее методологическую основу, подано сведения об апробации и внедрении результатов исследования.

В первом разделе -- “Теория и практика формирования элементов компьютерной грамотности младших школьников” - рассматривается педагогическая сущность формирования элементов компьютерной грамотности у младших школьников как педагогическая проблема; психолого-педагогические основы внедрения ИКТ в учебный процесс начальной школы; цели пропедевтического курса информатики в начальной школе и требования к нему; место информационных технологий в системе учебных предметов начальной школы. Раскрываются педагогические условия формирования элементов компьютерной грамотности младших школьников: организация работы на ПК в соответствии с возрастными особенностями и индивидуальными возможностями детей младшего школьного возраста; осуществление руководства процессом формирования у младших школьников элементов компьютерной грамотности учителем, владеющим определенными знаниями, умениями и навыками предметной области “Информатика”, ИКТ, знающим особенности внедрения программных средств учебного назначения в младших классах; реализация межпредметных и внутрипредметных связей в процессе формирования элементов компьютерной грамотности младших школьников; соединение репродуктивной и продуктивной деятельности учащихся с постепенным возрастанием части самостоятельной и творческой работы; целенаправленное использование ИКТ и специальных программных средств.

Во втором разделе -- “Содержание, формы, методы и средства формирования элементов компьютерной грамотности младших школьников” - определены педагогические особенности формирования элементов компьютерной грамотности учеников в процессе обучения; осуществлён отбор основных понятий, которые рекомендуются для использования при изучении элементов компьютерной грамотности учащимися начальной школы, разработано азбуку компьютерной грамотности; разработано, обосновано и экспериментально апробировано содержание курса “Элементы компьютерной грамотности”, ориентированного на пропедевтику основ информатики в младших классах; экспериментально проверена эффективность формирования компьютерной грамотности младших школьников и обоснованы методические рекомендации использования ИКТ в учебно-воспитательном процессе начальной школы.

В выводах обобщены результаты диссертационного исследования, показаны перспективы дальнейшего исследования проблемы.

Ключевые слова: компьютерная грамотность, пропедевтический курс информатики, информационно-коммуникационные технологи, курс „Элементы компьютерной грамотности”.

Kyvliuk O.P. The formation of the elements of the computer literacy among the junior students. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Pedagogical Science scientific degree, speciality 13.00.09 - theory of teaching. - The Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to the problem of the formation of the elements of the computer literacy among the junior students on the basis of the content, pedagogical conditions and means with a help of which this process will be effective. The main point of the technology realization of the pedagogical conditions formation of the computer literacy among the junior students lies in the organization of the teaching process on the basis of the organization the work on the personal computer according to the age pecularities and abilities of the children who study at the primary school; realization of the leadership in the process of the formation of the elements of the computer literacy by the teacher, who has the special education, abilities and skills in the “Computer Science”, computer technologies, knows the pecularities of the programming means introduction of the training and the formation of the elements of the computer literacy among the junior students; the combination of the reproductive and productive activity of the pupils with the gradual increase of the individual and creative work; goal-oriented use of the computer technologies and special programming means.

Key words: computer literacy, introductory course of the computer science, computer technologies, the course “Elements of the computer literacy”.

педагогічний комп'ютерний грамотність

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування національної освіти в Україні здійснюється в умовах глибокого проникнення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) майже в усі сфери людської діяльності. ІКТ стають потужним каталізатором і показником науково-технічного розвитку суспільства.

В умовах бурхливого розвитку ІКТ суспільство поступово наближається до нового, інформаційного етапу свого розвитку, у якому особливого значення набуває вміння працювати із засобами ІКТ та використовувати їх у повсякденній діяльності. У рекомендаціях Верховної Ради України, які були прийняті у вересні 2005 року на парламентських слуханнях з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, вперше відзначено, що впровадження новітніх ІКТ у всі сфери суспільного життя та розвиток інформаційного суспільства є одним з пріоритетних напрямків державної політики.

Відповідно до державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці” на 2006 - 2010 роки, затвердженої Кабінетом Міністрів України в грудні 2005 року, вже найближчим часом усі загальноосвітні навчальні заклади будуть комп'ютеризовані, буде створена освітня інформаційна інфраструктура. Процеси інформатизації суспільства та освіти взаємопов'язані й взаємозумовлені. Рівень сучасної освіти повинен відповідати існуючому соціальному замовленню. Від рівня інформатичної компетентності та інформаційної культури підростаючого покоління залежить у майбутньому науковий, технічний та виробничий потенціал нашої країни.

ІКТ суттєво впливають на зміст, форми, методи і засоби навчання, але їх інтенсивний розвиток, зокрема, розвиток функціональних можливостей випереджає розвиток методів використання цих засобів у навчальному процесі, особливо в початковій школі. З'явилася суперечність між можливостями та методами використання ІКТ в навчальному процесі. У розв'язанні цієї суперечності важливе місце посідає пропедевтика інформатики в початковій школі. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2005 року) “Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання” в освітню галузь “Технологія” введено змістову лінію “Пропедевтика інформаційної культури”.

Методика впровадження ІКТ в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, теорія і досвід розробки педагогічних програмних засобів та використання їх у навчальному процесі, принципи та методи навчання з використанням комп'ютера висвітлені в роботах В.Ю. Бикова, Р. Вільямса, А.М. Гуржія, Ю.О. Дорошенка А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, В.В. Лапінського, Н.П. Листопад, В.М. Монахова, І.П. Підласого, О.В. Співаковського та інших.

Проте, темпи розвитку ІКТ випереджають наукові досягнення в цій галузі. Суперечність між потенційними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій та ступенем розробки методів їх використання в навчальному процесі вимагає активізації наукових досліджень у визначенні поняття комп'ютерної грамотності та пошуку змісту, форм, методів і засобів її формування. Нині треба виходити з того, що використання комп'ютера та ІКТ у початковій школі не тільки можливе, але й необхідне.

Мотиваційні та розвивальні компоненти використання комп'ютера в початковій школі на сучасному етапі знаходяться на рівні наукового обґрунтування та експериментального дослідження. Однак ще остаточно не встановлено, який вплив можуть здійснити ІКТ на структуру навчальної діяльності школярів, яким може бути внесок формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів для підготовки до засвоєння базового курсу інформатики.

Дослідження вчених та педагогів-практиків О. Буцика, І.Г. Вєтрова, А.Г. Гейна, А.В. Горячева, С.О. Гунько, М.М. Левшина, Н.П. Листопад, Ю.І. Машбиця, Ф.М. Ривкінд, С. Пейперта, Ю.А. Первіна, І.М. Смирнової, О.В. Суховірського, М.І. Фролова, Б. Хантера, О.І. Шиман та інших переконливо свідчать про те, що використання сучасних ІКТ у молодшій школі має такі основні переваги: здійснюється диференціація навчального процесу; забезпечується діалогова взаємодія учня з моделями відповідних явищ і процесів; здійснюється ефективна діагностика інтелектуального і психічного рівня розвитку та уможливлюється створення на цій основі відповідної моделі учня з управлінням його навчальною діяльністю; розширюється контроль за навчальною діяльністю учнів і забезпечується на цій основі зворотній зв'язок; вдається значно підвищити рівень зацікавленості учнів у навчальній діяльності завдяки внесенню елементів новизни; розвиваються творчі здібності, підвищується пізнавальна активність учнів у навчальному процесі.

Отже, проблема підготовки підростаючого покоління до активної, плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, наявність суперечності між потенційними можливостями ІКТ та методами їх сучасного використання в навчальному процесі, об'єктивна потреба в розробці нових підходів до використання ІКТ у початковій школі, а також недостатня кількість завершених досліджень, у яких би цілісно і комплексно розглядалися зазначені проблеми, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки, психології і методики викладання математики Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка “Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки педвузів III-IV рівнів акредитації”, номер державної реєстрації 0102U000737. Тема дисертації затверджена вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол №7 від 02.02.2000 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №8 від 30.10.2001 р.).

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у початковій школі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи і засоби формування у молодших школярів елементів комп'ютерної грамотності.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці змісту, форм, методів та засобів формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів буде ефективним за умов:

обґрунтування теоретико-методологічних та дидактичних засад формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти;

дидактичного обґрунтування змісту навчального матеріалу та методичних підходів до викладання курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” в умовах навчально-виховного процесу початкової школи та з дотриманням санітарно-гігієнічних норм;

педагогічно обґрунтованого використання засобів ІКТ на уроках, зокрема математики, малювання, трудового навчання, що відповідає фізіологічним особливостям учнів молодшого шкільного віку та навчальним можливостям кожного школяра.

Завдання дослідження.

Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури і педагогічного досвіду з метою визначення рівня дослідженості проблеми формування елементів комп'ютерної грамотності та використання ІКТ у навчальній діяльності учнів початкових класів.

Визначити приоритетні напрями та педагогічні умови формування комп'ютерної грамотності на початковому етапі освіти.

Розробити зміст курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, конкретизувати вимоги до знань, умінь та навичок, необхідних для раціонального використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання молодших школярів.

Розробити та теоретично обґрунтувати зміст, форми, методи та засоби формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів у процесі використання ІКТ на уроках, зокрема математики, малювання, трудового навчання тощо з урахуванням санітарно-гігієнічних норм і фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Експериментально перевірити ефективність змісту, форм, методів та засобів формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів.

Методологічними засадами дослідження стали наукові положення теорії пізнання про загальний зв'язок і взаємозумовленість явищ навколишньої дійсності; про процес сприймання та засвоєння особистістю наукових понять, про формування вмінь і навичок розумової діяльності, про взаємозв'язок теорії і практики, висновки і положення вітчизняних і зарубіжних учених із досліджуваної проблеми; ідеї сучасних концепцій навчання і нових педагогічних технологій.

Теоретичною основою дослідження є концепція розвивального навчання (П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, Н.Ф. Тализіна); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна); особистісно-діяльнісна концепція навчання (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); загальнодидактичні закономірності процесу навчання (Ю.К. Бабанський, Н.М. Бібік, І.Я. Лернер, О.Я. Савченко); результати досліджень в галузі інформатичної підготовки студентської молоді та викладання інформатики в школі (Ю.О. Дорошенко, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, В.А. Каймін, А.А. Кузнєцов, М.П. Лапчик, В.М. Мадзігон, Н.В. Морзе, В.М. Монахов, В.Д. Руденко); концепції інформатизації освіти (В.Ю. Биков, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць, Ю.А. Первін); теоретичні дослідження впровадження пропедевтичного курсу інформатики в початкову школу (В.О. Буцик, А.А. Дуванов, М.М. Левшин, С. Пейперт, Ю.А. Первін, І.М. Смирнова, О.В. Суховірський, Б. Хантер, О.І. Шиман).

Для розв'язання поставлених завдань у роботі використано такі методи дослідження: теоретичні - вивчення вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної, методичної, дидактичної літератури з проблеми дослідження; аналіз та узагальнення досвіду впровадження експериментальних і загальнодержавних шкільних програм з основ інформатики та обчислювальної техніки, навчальних і навчально-методичних посібників з інформатики для початкової школи, педагогічного досвіду використання інноваційних технологій; аналіз програмного забезпечення та дидактичних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, які використовуються в навчально-виховному процесі початкової школи; емпіричні - анкетування, бесіди, тестування, опитування, проведення педагогічного експерименту щодо впровадження в початковій школі курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, інтерпретація, кількісний і якісний аналіз здобутих результатів експериментального навчання.

Організація та основні етапи дослідження. Наукове дослідження проводилося у три етапи протягом 1998 - 2007 років.

На першому етапі (1998 - 2000 рр.) проведено пошукову роботу, спрямовану на обґрунтування теми, визначення об'єкту, предмету, мети, завдань і гіпотези дослідження; на основі вивчення і теоретичного аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури та програмних засобів навчального призначення визначено дидактичні підходи до дослідження вказаної проблеми; уточнено понятійний апарат дослідження, розроблено програму експериментальної роботи.

На другому етапі дослідження (2000 - 2004 рр.) розроблено і теоретично обґрунтовано варіант пропедевтичного курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” для початкової школи. Проводилась експериментально-дослідна робота та експериментальна апробація методики формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів.

На третьому етапі дослідження (2004 - 2007 рр.) проведено обробку експериментальних даних; систематизовано й узагальнено результати дослідження, отримані в процесі теоретичного аналізу проблеми та дослідно-експериментальної роботи; сформульовано загальні висновки.

Експериментальна база дослідження. Основною експериментальною базою, на якій здійснювались: первинна апробація методів формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів, коригування, вдосконалення і впровадження навчального курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, були початкові класи загальноосвітніх №№3, 7, 20, 25, 35 та спеціалізованих №№2, 12, 36 шкіл, загальноосвітнього колегіуму №11 і загальноосвітнього ліцею №15 м. Чернігова. Всього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 367 учнів експериментальних класів і 329 учнів контрольних класів. У експерименті також взяли участь 16 учителів інформатики, 10 учителів початкових класів як учасники впровадження експериментальної методики навчання, та, додатково, як респонденти анкетування 86 учителів початкових класів і 21 учитель інформатики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано необхідність формування в учнів молодших класів елементів комп'ютерної грамотності, визначено пріоритетні напрями та педагогічні умови їх формування на початковому етапі освіти, розроблено зміст та теоретично обґрунтовано форми, методи та засоби формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів, відібрано основні теоретичні поняття курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” та доведено його позитивний вплив на результати навчання з інших дисциплін;

- вдосконалено форми та методи використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів на уроках математики, малювання, трудового навчання; уточнено суть поняття “комп'ютерна грамотність”;

- подальшого розвитку набули прийоми застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи з урахуванням санітарно-гігієнічних норм та вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено зміст курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, визначено зміст, форми, методи і засоби формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів.

Результати проведеного експериментального дослідження та запропонована методика формування елементів комп'ютерної грамотності можуть бути використані в підготовці науково-методичних рекомендацій щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні учнів початкових класів, для підготовки та написання спеціальних методичних посібників з вивчення елементів комп'ютерної грамотності, а також учителями у практиці роботи сучасної школи (на уроках та факультативах) у молодших класах.

Розроблені дидактичні матеріали можуть бути використані викладачами і студентами вищих педагогічних навчальних закладів України та у системі перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителів початкової школи.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи загальноосвітніх №№ 3, 7, 20, 25, 35 та спеціалізованих №№ 2, 12, 36 шкіл, загальноосвітнього колегіуму №11 і загальноосвітнього ліцею № 15 м. Чернігова (довідка про впровадження № 01-373 від 13.02.2006 р.) та кафедри інформатики і обчислювальної техніки Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка в процесі викладання студентам 5-го курсу фізико-математичного факультету спецкурсу “Вибрані питання методики викладання інформатики” (довідка про впровадження № 04 -11/144 від 13.02.2006 р.)

Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих на їх основі висновків забезпечено: опорою на теоретичні розробки в галузі педагогіки, психології та експериментальні методики викладання інформатики в молодших класах і методики викладання в початковій школі; поетапною побудовою педагогічного дослідження та багаторазовою його перевіркою в процесі навчання молодших школярів; відповідністю методів дослідження поставленим завданням; коректною інтерпретацією результатів експериментального навчання.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження апробовано на конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання” (м. Хмельницький, 2001 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції “Рік 2000 - Всесвітній рік Математики” (м. Чернігів, 2001 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства” (м. Херсон, 2003 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції “Основні напрямки навчання, виховання та всебічного розвитку особистості молодших школярів у світлі Державного стандарту початкової загальної освіти (проблеми, пошук, перспективи)” (м. Чернігів, 2001 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія управління загальноосвітніми навчальними закладами” (м. Миколаїв, 2004 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства” (м. Чернігів, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 11 працях, серед них - 7 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - в тезах і матеріалах конференцій та експериментальна програма для початкової школи “Елементи комп'ютерної грамотності”. Усі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 210 сторінок.

Основний зміст викладено на 175 сторінках. Робота містить 3 додатки на 15 сторінках, 6 таблиць та 24 рисунки. Список використаних джерел становить 284 найменування (на 22 сторінках).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його мету, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу і завдання, розкрито теоретико-методологічні основи та методи дослідження, його етапи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подані дані про апробацію і впровадження результатів.

У першому розділі -- “Теорія та практика формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів” -- розглядається формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів як педагогічна проблема; психолого-педагогічні основи впровадження ІКТ у навчальний процес початкової школи; зміст, завдання і організація навчання пропедевтики інформатики в початковій школі; місце ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи.

Досить давно триває дискусія щодо використання засобів ІКТ в початковій школі. Існують дві діаметрально протилежні думки -- від необхідності введення окремого предмету “Елементи комп'ютерної грамотності”, до категоричної заборони використання комп'ютера в початковій школі. Разом з тим, процес переходу до інформаційного суспільства та проникнення ІКТ в усі сфери життєдіяльності людини є природнім і зумовлений розвитком людства, який неможливо уявити без інформатизації освіти. Стратегічна необхідність розвитку даного напрямку відображена в роботах (В.Ю. Биков, А.М. Гуржій, Ю.О. Дорошенко, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, В.М. Мадзігон, В.Д. Руденко), у яких розглядаються умови та концепції інформатизації освіти.

Аналіз програм і курсів початкового вивчення інформатики дозволяє виділити принципові напрями вивчення інформатики в початкових класах у залежності від мети та завдань, які ставляться в курсах, визначити зміст навчання.

Завданням першого напряму є застосування ІКТ у процесі вивчення переважної кількості навчальних предметів у межах програми початкової школи. Крім того, одночасно може здійснюватись пропедевтика важливих для інформатики понять. Даний напрям досить вдало реалізовано авторами підручника “Сходинки до інформатики” (Ф.М. Ривкінд, С.Я. Колесніков, Г.В. Ломановська, Й.Я. Ривкінд), в якому велика увага приділяється розвитку логічного мислення, а вивчення ІКТ здійснюється шляхом їх інтеграції в навчальні предмети початкової школи.

Другий напрям передбачає отримання молодшими школярами початкових знань з інформатики, що сприяє розширенню їхнього світогляду, створює основу для подальшого вивчення предмету “Інформатика”.

Особливістю третього напряму є формування змісту навчання на основі загально-педагогічних розвивальних цілей освіти. У ході його реалізації відбувається інтелектуальний розвиток, активізується пізнавальна діяльність дитини, розвиток творчих здібностей.

Ефективність навчання, яка спрямована на загальний пізнавальний розвиток дитини, в межах проаналізованих методичних систем впровадження елементів інформатики в молодших класах (В.А. Буцик, А.В. Горячев, М.М. Левшин, Ю.А. Первін, А.Л. Семенов, Ф.М. Ривкінд, М.І. Фролов, Б. Хантер), залежить від дотримання та врахування, насамперед, валеологічних вимог навчального середовища та вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (В.М. Бондаровська, Ю.І. Машбиць, Н.С. Полька).

Аналіз наукових досліджень та публікацій дозволив нам узагальнити поняття комп'ютерної грамотності, що містить такі основні компоненти: первинні відомості про поняття інформації та методи її використання; основні складові частини ПК та їх призначення; поняття алгоритму, методи його описання; поняття значення і місця обчислювальної техніки в різних галузях людської діяльності; початкові вміння і навички роботи з ПК; поняття програмного забезпечення ПК; поняття сутності алгоритмізації та програмування.

Окрім того, впровадження в навчально-виховний процес початкової школи пропедевтичного курсу інформатики повинно здійснюватися на основі дотримання таких умов: наявність у навчальному закладі програми неперервного вивчення інформатики; наявність в навчальному закладі достатньої кількості навчальних посібників, необхідного рівня технічного забезпечення та інших компонентів, обраного навчально-методичного комплексу; вибір такого пропедевтичного курсу інформатики, який за змістом і методикою вбудовується в програму неперервного вивчення інформатики в даному навчальному закладі; підготовка майбутніх учителів початкової школи до викладання пропедевтичного курсу інформатики та використання ІКТ.

Досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі проведення уроків з різних навчальних дисциплін й аналіз результатів дозволив нам зробити висновок, що методика застосування комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання на різних уроках не може бути однаковою. Зміст навчальних предметів, вікові особливості учнів, різні можливості педагогічних програмних засобів, різний фаховий рівень підготовки вчителя в галузі сучасних комп'ютерних технологій впливають на дидактичні прийоми використання комп'ютера у школі.

Використання комп'ютера у школі, зокрема, в молодших класах, потрібно розглядати як потужний дидактичний засіб, який залучає учнів до активної діяльності, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність учіння. Використання комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання на уроках із різних предметів мають такі позитивні аспекти: емоційний (усе нове і нетрадиційне приваблює дітей, а, особливо, техніка), виховний (комп'ютерні уроки виховують у процесі вивчення навчального матеріалу дисципліну, організованість, самостійність, відповідальність), психологічний (розвиток творчих здібностей, мислення, пам'яті, уміння переключати увагу тощо), дидактичний (урізноманітнення видів діяльності учнів та вчителя, диференційований підхід як до вивчення нового матеріалу, так і для контролю знань), інформаційно-демонстраційний (демонстрування та імітація відповідних процесів, явищ або зображень).

Аналіз теоретико-методичних засад формування в молодших школярів елементів комп'ютерної грамотності дозволив виділити такі педагогічні умови: організація роботи на ПК відповідно до вікових особливостей і можливостей дітей молодшого шкільного віку; здійснення управління процесом формування в молодших школярів елементів комп'ютерної грамотності вчителем початкової школи, який має необхідну підготовку щодо використання ІКТ в своїй професійній діяльності, володіє певними знаннями, вміннями й навичками предметної галузі “Інформатика”, знає особливості впровадження програмних засобів навчального призначення в молодших класах; використання інтегрованих завдань міжпредметного змісту у процесі формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів; поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності учнів з поступовим зростанням частки самостійної і творчої роботи; раціональне використання ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи.

Дотримання у навчально-виховному процесі початкової школи сукупності вказаних умов забезпечить реалізацію та дозволить експериментально перевірити зміст, форми, методи та засоби формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів.

У другому розділі - “Зміст, форми, методи та засоби формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів” - виявлено педагогічно-пізнавальні особливості формування елементів комп'ютерної грамотності учнів у процесі навчання; розроблено, обґрунтовано й експериментально апробовано зміст навчального курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”; відібрано основні поняття, які вивчаються учнями початкової школи в курсі “Елементи комп'ютерної грамотності” та розроблено абетку комп'ютерної грамотності; експериментально перевірено ефективність формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів та обґрунтовано методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи.

Вихідним принципом реалізації процесу формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів є принцип органічної єдності змістового, процесуального та мотиваційного компонентів навчання.

Змістовий компонент формувався на основі введення теоретичних понять інформатики, які вивчаються в курсі “Елементи комп'ютерної грамотності”, у процес навчання молодших школярів конкретно-індуктивним та абстрактно-індуктивним шляхами. Конкретно-індуктивний метод базувався на створенні первинного уявлення, введення відповідного терміну, роз'яснення символіки, виділення суттєвих ознак поняття, конструювання визначення, використання понять у простих ситуаціях і, зрештою, важливих прийомів його використання всередині курсу та в суміжних дисциплінах. При абстрактно-дедуктивному методі визначення поняття формувалося вчителем відразу у готовому вигляді, без попереднього пояснення. У цьому випадку індукція та дедукція доповнювали одна одну.

На основі аналізу навчальних і методичних посібників, словників, довідників та інших літературних джерел створена абетка комп'ютерної грамотності, яка включає 45 основних понять. Дана абетка покладена в основу експериментального курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, який побудовано як сукупність елементів: змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання.

Курс “Елементи комп'ютерної грамотності” передбачає формування початкових теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з ПК та програмними засобами навчального призначення, які відповідають віковим особливостям молодшого шкільного віку, що, в свою чергу, допомагає спрямувати результати навчання і, особливо, набуті практичні вміння й навички на розв'язання загально-педагогічних завдань початкової школи. Курс розраховано на три роки навчання (2 - 4 класи) загальним обсягом 84 години.

Відбираючи зміст навчального матеріалу курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, ми керувалися принципом циклічності в навчанні, коли з року в рік зростає складність задач, що розв'язуються, а інваріантом є способи діяльності, які формуються. Також це супроводжується зміною програмного забезпечення задля розширення можливостей, які воно надає.

Принципи науковості і доступності полягають у тому, що матеріал, який складає зміст курсу, подається учням у послідовності, яка відтворює логічно-змістовий зв'язок між поняттями, темами, розділами, з урахуванням внутріпредметних та міжпредметних зв'язків. Здійснення внутріпредметних та міжпредметних зв'язків, об'єднане з адекватним вибором цілей навчання, рівнів складності та повноти подання є резервом, який дозволяє ефективно реалізувати процес формування комп'ютерної грамотності молодших школярів.

Процесуальний компонент об'єднує уміння і навички, оволодіння якими дає можливість учням розв'язувати пізнавальні завдання. Він полягає у тому, що в процесі виконання пізнавальних завдань певного типу використовуються прийоми навчання, які стимулюють розумову діяльність учнів молодшого шкільного віку.

Мотиваційний компонент передбачає формування в школярів допитливості, інтересу та стійкого позитивного ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, а також формування в учнів внутрішньої потреби самостійно долати труднощі та розв'язувати завдання.

Значна роль в експериментальній методиці відводилась роботі з програмними засобами навчального призначення, педагогічна доцільність яких визначалась, виходячи з таких дидактичних вимог: науковість; системність і послідовність навчання; доступність (вікові та індивідуальні особливості молодшого шкільного віку); свідоме навчання; активність навчання; міцність результатів навчання.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом п'яти років, включаючи пошуковий, констатувальний і формувальний експерименти. Вона носила комплексний характер і проводилася за трьома змістовими лініями. Перша змістова лінія - це дослідження ефективності курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”, орієнтованого на специфіку вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Друга - дослідження ефективності форм, методів та засобів формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів з врахуванням валеологічних і дидактичних особливостей. Третьою змістовою лінією експерименту є дослідження впливу курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” на результати навчання інших предметів.

Окрім того, в ході експерименту здійснювалися: перевірка принципових можливостей включення засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну діяльність молодших школярів; визначення ефективності застосування програмних засобів; перевірка організації навчальної діяльності у комп'ютерному середовищі.

З метою визначення ставлення вчителів початкових класів до введення навчального курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” проведено анкетування, у якому було запропоновано висловити своє ставлення до даного навчального курсу. Результати анкетування подані на рис. 1.

Рис. 1 Результати опрацювання відповідей вчителів, отриманих до проведення експериментального навчання і після нього

Після проведення експерименту ставлення вчителів-практиків до курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” помітно змінилось. Частина вчителів, які різко негативно ставляться до навчання елементів комп'ютерної грамотності у початковій школі, зменшилась до нуля, частина вчителів, які заперечують ефективність такого навчання, також суттєво (майже у п'ять разів) зменшилась. Суттєво збільшилась, завдяки проведенню експерименту, частина вчителів, готових до впровадження його результатів у власну професійну діяльність.

Для оцінки рівня сформованості в учнів початкових класів елементів комп'ютерної грамотності ми визначили чотири рівні засвоєння основних понять даного курсу, а саме: низький - засвоєння лише окремих понять (учень має фрагментарні знання при незначному загальному обсязі, тобто менше половини); середній - нечітке та несистемне засвоєння понять (учень за допомогою вчителя, або самостійно, може відтворити значну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв'язків); достатній - засвоєння понять (учень вільно володіє навчальним матеріалом, уміє самостійно узагальнювати і систематизувати); високий - чітке, системне та усвідомлене засвоєння в раціональній послідовності всіх понять (учень володіє глибокими, міцними знаннями, які продуктивно і творчо використовує).

На відміну від експериментальних у контрольних класах теоретичні поняття подавались не системно та лише в ознайомлювальній формі, як елемент розширення світогляду учня. Для вивчення курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” у контрольних класах не було виділено окремих навчальних годин, впровадження відбувалося за рахунок міжпредметних зв'язків та інтегрованих уроків з різних шкільних предметів. Досвід використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі проведення уроків з інших навчальних предметів і аналіз результатів дозволяє стверджувати, що така пізнавальна діяльність учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам'яті, просторової уяви, творчого нестандартного мислення, підвищує інтерес до навчання, але не дає достатніх теоретичних знань з предметної галузі “Інформатика”.

У табл. 1 подано динаміку рівнів засвоєння учнями початкових класів основних понять курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” за роками навчання в експериментальних і контрольних класах. Одержані дані подано у відсотках.

Таблиця 1 Динаміка рівнів засвоєння основних понять курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”

Експеримент

Контроль

Рівні засвоєння основних понять

Етапи вивчення курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” (Ек - 367)

Етапи вивчення курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” (Кк - 329)

2 клас

3 клас

4 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Низький

12,80

11,70

9,90

75,70

68,40

59,30

Середній

39,50

30,20

20,90

22,50

27,10

34,70

Достатній

29,40

33,80

41,10

1,80

3,60

4,50

Високий

18,30

24,30

28,10

0,00

0,90

1,50

Одержані результати зображено на рис.2.

Рис. 2 Динаміка рівнів засвоєння основних понять курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”

З кожним роком навчання в експериментальних класах спостерігається зростання рівня засвоєння учнями основних теоретичних понять курсу “Елементи комп'ютерної грамотності”. Так, наприклад, якщо високий рівень засвоєння характерний для 18,3% учнів 2-ого класу, то для учнів 4-ого класу він становить 28,1%. У контрольних класах цей показник відповідно для 0% учнів 2-ого класу і 1,5% учнів 4-ого класу. Характерним є і той факт, що зменшується кількість учнів з низьким рівнем засвоєння основних понять. Так, він властивий для 12,8% учнів 2-их і лише для 9,9% учнів 4-их експериментальних класів. У той час, як у контрольних класах 75,7% учнів 2-их і 59,3% учнів 4-их класів основні поняття курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” засвоїли на низькому рівні.

Порівняння даних, отриманих у контрольних класах і в експериментальних, дає можливість, навіть без використання параметричних методів, візуально (рис. 2), зробити однозначний висновок про результативність впровадження курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” за експериментальною педагогічною технологією. Разом з тим, слід відзначити наявність прояву зазначеної вище тенденції освоєння учнями засобів ІКТ навіть без цілеспрямованого навчання, яка виявляється у безумовному збільшенні кількості учнів контрольних класах, які мають середній і достатній рівні сформованості елементів комп'ютерної грамотності.

З метою дослідження впливу вивчення курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” на результати навчання інших предметів, було проведено кількісний і якісний аналіз даних, у якості яких використано підсумкові оцінки учнів 4-х класів з математики, малювання, трудового навчання, отриманих у контрольних і експериментальних групах. Ефективність експериментального дослідження перевірялась коефіцієнтом ефективності (КЕ=1,15): КЕ=СПЕ/СПК, де СПЕ - середній показник експериментальної групи, СПК - середній показник контрольної групи. Одержані результати зображено на рис. 3.

Рис. 3 Порівняльна діаграма навчальних досягнень учнів контрольної та експериментальної груп

Отримані в ході педагогічного експерименту дані дали змогу стверджувати про позитивний вплив курсу “Елементи комп'ютерної грамотності” на результати навчання вище зазначених предметів.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури та педагогічного досвіду було зроблено висновок про необхідність дослідження передумов формування елементів комп'ютерної грамотності та впровадження програмних засобів навчального призначення в навчально-виховний процес початкової школи.

В умовах розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність підвищення інформаційної культури всіх членів суспільства, а отже - формування в учнів розвинутого мислення та новаційного, евристичного підходу до постановки і розв'язання суспільно значимих завдань. Перехід до інформаційного суспільства зумовлює необхідність оновлення змісту, форм, засобів та технологій навчання в молодших класах.

Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес початкової школи, зокрема комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих, комунікативних форм навчання, здійснюється підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

2. В результаті теоретичного дослідження було визначено пріоритетні напрями викладання інформатики в молодших класах, а саме: навчально-інформаційний (формування початкових знань з предметної галузі „Інформатика”, умінь та навичок роботи в комп'ютерному середовищі); програмно-інформаційний (використання програмних засобів навчального призначення в процесі вивчення інших навчальних предметів); розвивальний (розвиток естетичних і творчих здібностей учнів та їх інтелектуальний розвиток) та педагогічні умови формування комп'ютерної грамотності на початковому етапі освіти: підготовка майбутніх вчителів молодших класів до викладання пропедевтичного курсу інформатики та використання ІКТ в своїй професійній діяльності; створення програмно-методичного забезпечення для реалізації комп'ютерного навчання; здійснення “комп'ютерного” підходу до традиційного навчання (міжпредметні зв'язки, інтегровані уроки); наявність необхідного рівня технічного забезпечення, навчальних посібників та інших компонентів обраного навчально-методичного комплексу; створення програми неперервного курсу вивчення інформатики.

3. Враховуючи вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, розроблено навчальний курс „Елементи комп'ютерної грамотності”, розрахований на три роки навчання (2-4-і класи), загальним обсягом 84 години. Курс впроваджено за рахунок годин шкільного компоненту.

Основні завдання курсу: ознайомлення учнів з поняттями інформації, повідомлення та їх використанням; формування початкових практичних умінь і навичок роботи з ПК та прикладним програмним забезпеченням; ознайомлення з поняттям значення і місця обчислювальної техніки в різних галузях людської діяльності; ознайомлення з операційною системою; формування уявлення про алгоритм, його властивості, методи описання; ознайомлення з поняттям обчислювальної системи, тобто з основними складовими частинами ПК та їх призначенням тощо.

Реалізація змісту курсу передбачає формування початкових теоретичних знань та навичок роботи з ІКТ та відповідним програмним забезпеченням, що, у свою чергу, допомагає спрямувати набуті знання, уміння й навички на розв'язання загально-педагогічних завдань початкової школи.

Зміст навчання створює основу для реалізації загальної (для навчальних предметів початкової школи) сукупності цілей: формування інтелектуальної та емоційно-вольової активності молодших школярів; формування знань, умінь і навичок необхідних для вивчення інших предметів, формування уявлень про місце науки “Інформатика” у пізнаваній дійсності.

4. Розроблено зміст та теоретично обґрунтовано форми, методи та засоби формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів в процесі використання ІКТ на уроках, зокрема математики, малювання, трудового навчання з урахуванням санітарно-гігієнічних норм і фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що процес формування в молодших школярів елементів комп'ютерної грамотності є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня в навчанні учнів початкової школи. Воно органічно поєднується з пошуком інноваційних технологій формування знань молодших школярів, за яких у центр навчально-виховного процесу ставиться особистість дитини, її всебічний розвиток.

Для впровадження курсу „Елементи комп'ютерної грамотності” розроблені рекомендації щодо використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи, у яких висвітлено процес управління розумовою діяльністю учнів щодо розв'язання пізнавальних завдань під час роботи на ПК, що сприяло підвищенню рівня сформованості в них елементів комп'ютерної грамотності.

На основі аналізу навчальних і методичних посібників, словників, довідників та інших літературних джерел у нашому дослідженні розглядаються основні теоретичні поняття курсу інформатики. З огляду на це, відібрано основні поняття, які рекомендуються для використання під час вивчення елементів комп'ютерної грамотності учнями початкової школи.

5. Експериментально доведено ефективність сформованості елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів розробленого змісту курсу „Елементи комп'ютерної грамотності” та запропонованої технології його реалізації. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального етапу експерименту, було поступове зростання кількості учнів експериментальних класів, порівняно з контрольними класами, що досягли високого рівня сформованості комп'ютерної грамотності. Учні експериментальних класів швидше орієнтуються в нових навчальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв'язання пізнавальних завдань, пов'язаних із різним видами знань.

Результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу, згідно з якою формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів може бути досягнуто, якщо: зміст пропедевтичного курсу інформатики орієнтований на специфіку вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку та з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти; відбір навчального матеріалу та програмного забезпечення пропедевтичного курсу виконаний з урахуванням валеологічних та дидактичних особливостей; створюється певне коло педагогічних умов, які сприяють формуванню елементів комп'ютерної грамотності та дозволять підготувати учнів початкової школи до вивчення базового курсу інформатики в середніх та старших класах; використання ІКТ пов'язане не тільки з предметною галуззю “Інформатика”, а й з методикою викладання в молодших класах взагалі.

Проблема формування комп'ютерної грамотності молодших школярів має багатоаспектний характер, тому наше дослідження не вичерпує всіх питань. Перспективними є такі напрями подальшої роботи: роль нових ІКТ у навчально-виховному процесі початкової школи; створення та методика використання програмних засобів навчання для учнів початкових класів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кивлюк О.П. Елементи комп'ютерної грамотності: Експериментальна програма для початкової школи. - Чернігів: РВК “Деснянська правда”, 2002. - 24 с.

2. Кивлюк О.П. Нові інформаційні технології навчання - фактор підвищення творчої активності молодших школярів //Наукові записки. - Ніжин: НДПУ, 2000. - С. 23-25.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.