Особливості валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах

В умовах сучасної глобальної духовно-екологічної кризи, одним з проявів якої є продовження погіршення здоров'я людства, виникає природний інтерес до проблеми здоров'я. У цьому контексті привертає все більше увагу валеологія як наука, заснована на принципово нових підходах до розуміння феномена здоров'я людини і механізмів його збереження.

Валеологічне розуміння здоров'я виходить не лише з медико-біологічних показників, а й, насамперед, розглядає його духовно-онтологічну, соціокультурну сутність. Посилення інтересу до цієї науки зумовлене тим, що криза індивідуального здоров'я і здоров'я нації в цілому знаходяться в тісному зв'язку з кризовими явищами екологічного, культурного та духовно-ціннісного характеру.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна програма «Діти України», Закони України «Про освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров'я нації» створюють нормативно-правову базу, визначають провідні напрями реалізації завдань формування здорового способу життя, утвердження здоров'я як вищої соціальної цінності.

Одним з провідних шляхів зміцнення здоров'я дітей та молоді є створення сприятливих соціально-педагогічних умов, валеологічна підтримка усіх учасників освітнього процесу. Валеологічна освіта повинна стати складовою частиною професійної підготовки сучасних соціальних педагогів, яких потрібно готувати до валеологічної діяльності в шкільному освітньому просторі, до валеологічного супроводу усіх форм соціально-педагогічної роботи із дітьми та шкільною молоддю.

Питання підготовки соціального педагога до здійснення професійної діяльності є одним із центральних у теорії соціально-педагогічної роботи. Проблеми теорії та методики підготовки фахівців у галузі соціальної педагогіки знайшли відображення у роботах О. Безпалько, В.Бочарової, М. Галагузової, І.Звєрєвої, А. Капської, А.Козлова, Л.Міщик, С.Харченка та ін. Ряд дисертаційних досліджень останніх років присвячено різним питанням професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до різних видів діяльності: до роботи з людьми похилого віку (Ю.Мацкевич), до роботи в оздоровчих таборах (О.Міхеєнко) та ін. О.Пономаренко вивчав професійну-етичну культуру соціальних педагогів.

Значущість проблеми здорового способу життя, формування культури здоров'я особистості зумовили появу нового наукового напрямку валеології, досліджень з проблем валеологічної освіти та виховання (Т.Бойченко, І.Брехман, Е.Вайнер, М.Гончаренко, М.Гриньова, Т.Книш, Ю.Лісіцин, С.Страшко та ін.). Останніми роками відокремилась педагогічна валеологія (І.Глинянова, Л.Дихан, В.Кукушкін, Л.Татарнікова та ін.), яка розглядає валеологічне виховання, валеологічний супровід дітей та юнацтва.

У роботах таких авторів, як Л.Сущенко, О.Міхеєнко та ін. розкрито загальні підходи до соціальних технологій щодо формування валеологічного світогляду і засад здорового способу життя; визначено головні напрями оптимізації способу життя, проведено аналіз сучасних оздоровчих систем та програм. Культура здоров'я особистості є предметом дослідження В.Горащука, О.Дубогай, Е.Казіна, Ю.Лісицина та ін.

Питання валеологічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів освіти представлено у дисертаційному дослідженні Т.Книш, майбутніх фахівців з фізичної реабілітації - О.Міхеєнка, майбутніх біологів - І.Поташнюк, майбутніх викладачів вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації - Н.П'ясецької.

Констатуючи суттєвий внесок учених у розробку проблеми, слід відзначити, що серед значної кількості досліджень немає таких, у яких би окремо і цілісно обґрунтовувався процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до валеологічної діяльності, виявлялися і характеризувалися його особливості.

Наявність суперечностей між усвідомленою у суспільстві необхідністю збереження здоров'я підростаючого покоління та недостатньою увагою до цієї проблеми суб'єктів соціально-освітнього простору, об'єктивними потребами суспільства у фахівцях, здатних кваліфіковано здійснювати валеологічну діяльність, і низьким рівнем базової валеологічної освіти як значущого компонента професійної підготовки соціальних педагогів; об'єктивною необхідністю валеологічної підготовки соціальних педагогів у вищих навчальних закладах і недостатньою розробленістю теоретичних аспектів розв'язання даної проблеми обумовили вибір теми дослідження: „Особливості валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є плановою в структурі науково-дослідної роботи кафедри управління і соціальної педагогіки Запорізького національного університету з вивчення проблем забезпечення єдності теорії і практики в валеопедагогічній підготовці соціальних педагогів (номер держреєстрації 0100V001732). Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 28.02.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес підготовки соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - валеологічна підготовка майбутніх соціальних педагогів в умовах професійної освіти.

Мета дослідження - визначити особливості, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження: процес валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах буде найбільш ефективним, якщо він буде ґрунтуватися на визначенні його особливостей, пов'язаних із специфікою професійної діяльності соціальних педагогів та завдань валеології як науки про здоров'я; на розробці та впровадженні структурно-функціональної моделі валеологічної освіти соціальних педагогів, спрямованої на формування технологічної готовності до здійснення валеологічної діяльності; утвердження валеологічних цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі; використанні інтерактивних методів і форм навчання, що створюють діалогічність, суб'єкт-суб'єктну взаємодію в освітньому процесі.

У відповідності до об'єкта, предмета, мети й гіпотези дослідження поставлено такі завдання:

1. Розкрити сутність валеології як міждисциплінарного феномена науки про здоров'я.

2. Розробити й науково обґрунтувати структурно-функціональну модель валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.

3. Проаналізувати сучасний стан і визначити особливості валеологічної підготовки соціального педагога у вищих навчальних закладах.

4. Експериментально перевірити розроблену модель валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів в умовах професійної освіти.

5. Розробити і впровадити науково-методичне забезпечення процесу валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів, зокрема, програму спецкурсу „Валеологічна діяльність соціального педагога».

Методологічну основу дослідження становлять основоположні ідеї філософської і педагогічної антропології про людину, її виховання; філософські положення, що з'ясовують діалектику взаємозв'язку та взаємообумовленості педагогічних явищ і процесів; єдність діяльності і свідомості в розвитку особистості; зв'язок теорії і практики; системний підхід до дослідження причинно-наслідкових зв'язків у соціальних, економічних та освітніх процесах.

Теоретичними джерелами дослідження стали фундаментальні роботи в галузі пізнання і діяльності (К.Абульханова-Славська, Е.Юдін), теорії професійно-педагогічної діяльності (Е.Карпова, З.Курлянд, О.Санніпова, Р.Хмелюк), теорії та методики вищої професійної освіти (А.Алексюк, А.Вербицький, О.Глузман, М.Євтух, О. Мороз, Н.Ничкало та ін.); системної природи здоров'я та здорового способу життя (Т.Никифоров, Л.Сущенко, М.Амосов, І.Брехман, Ю.Лісіцин, В.Ліщук, Е.Мосткова, В.Горащук та ін.); теорії та методики підготовки фахівців у галузі соціальної педагогіки (М.Галагузова, О.Дубасенюк, І.Звєрєва, А.Капська, А.Козлов, Л.Міщик, С.Харченко та ін.); положення програмних державних і міжнародних документів, що визначають шляхи та засоби формування здорового способу життя населення.

У дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної літератури; порівняння, узагальнення педагогічних, психологічних, медико-біологічних та соціологічних основ досліджуваної теми; аналіз документів, які регламентують процес формування валеологічного світогляду і основ здорового способу життя та навчально-методичної літератури щодо професійної орієнтації в оздоровчому процесі дітей і підлітків з метою визначення теоретичних позицій та розробки програми дослідно-експериментальної роботи; емпіричні - інтерв'ювання, анкетування, бесіди з метою виявлення рівнів валеологічної освіти майбутніх соціальних педагогів; аналіз педагогічного досвіду, педагогічний експеримент з метою перевірки особливостей ефективної організації процесу валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів в умовах професійної педагогічної освіти.

Експериментальна база. Дослідження проводилось на факультетах соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету, Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, управління і педагогіки вищої школи Гуманітарного університету „Запорізький інститут муніципального та державного управління», Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Херсонського державного університету, Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини і Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. В експерименті брали участь понад 250 студентів вищих навчальних закладів.

Наукова новизна: вперше теоретично визначено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель валеологічної підготовки соціального педагога, що включає валеологічну освіту студентів (когнітивний компонент), технологічну готовність до здійснення валеологічної діяльності, систему валеологічних цінностей студентів; дістало подальшого розвитку науково-методичне забезпечення процесу фахової підготовки соціального педагога в аспекті його валеологічної підготовки.

Теоретична значущість дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні мети, сутності валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів; у визначенні понять «валеологія», «педагогічна валеологія», «валеологічні діяльність», «валеологічна підготовка», «валеологічні цінності», у доповненні професіограми соціального педагога валеологічними складовими в аспекті професійних знань, умінь і навичок.

Практична значущість результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження у навчальний процес підготовки соціальних педагогів у вищих навчальних закладах: розроблено курс „Валеологічна діяльність соціального педагога», дидактичні матеріали до курсу, комплект діагностичних матеріалів для вивчення рівня валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки соціальних педагогів у вищих навчальних закладах, у післядипломній підготовці та перепідготовці соціально-педагогічних працівників, у практичній діяльності соціальних педагогів, соціальних працівників у шкільних та позашкільних закладах освіти.

Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес у Запорізькому національному університеті (довідка про впровадження №18-07/378 від 4.07.2001), в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т.Г.Шевченка, Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка (довідка Міністерства освіти і науки України, науково-методичного центру вищої освіти №14/18.2-2842 від 13.12.05), Гуманітарному університеті „Запорізький інститут муніципального та державного управління» (довідка про впровадження №978 від 20.11.2002), Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження №283 від 26.10.2005).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювались під час виступів автора на засіданнях кафедри проблем керування та соціальної педагогіки Запорізького національного університету, кафедри соціальної педагогіки Гуманітарного університету „Запорізький інститут муніципального та державного управління», науково-практичних конференціях "Дні науки" (Запоріжжя, 2004, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки» (Запоріжжя, 2006) на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Педагогічна наука - сучасній школі» (Кременець, 1999).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображені в 11 публікаціях автора, з них - 7 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (316 найменувань, з них - 8 іноземними мовами), 6 додатків на 24 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 224 сторінки. У роботі наведено 11 таблиць, 11 малюнків.

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, методи, завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічні та теоретичні засади дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, апробацію його результатів.

У першому розділі „Проблема валеологічної підготовки соціальних педагогів у педагогічній теорії та практиці» розглянуто сутність валеології як феномена науки про здоров'я та готовність майбутніх соціальних педагогів до валеологічної діяльності як елемента професійної компетентності спеціаліста; визначено соціально-правові аспекти формування здорового способу життя в Україні, подано структурно-функціональну модель валеологічної підготовки соціального педагога.

У дослідженні наголошується, що здоров'я людини, насамперед залежить від способу, стилю життя, що має персоніфікований характер і визначається історичними, національними традиціями (менталітетом) та особистісними нахилами людини. Здоровий спосіб життя розглядається як соціально-педагогічна категорія, що передбачає активність суб'єкта життєдіяльності у напрямку створення свого здоров'я - здоров'ятворчість.

Вивчення психолого-педагогічних досліджень дало змогу констатувати, що більшість авторів визначають валеологію як інтегральну науку про духовне і фізичне здоров'я людини в нових умовах розвитку суспільства (Т.Бойченко, І.Брехман, Г.Давидюк, В.Оржеховська, Л.Попова та ін.). Разом з тим, усі дослідники цієї проблеми переконані в необхідності об'єднати зусилля спеціалістів у галузі медицини, гігієни, психології, педагогіки, екології, соціології та інших наук для вирішення завдань зміцнення здоров'я людини. Окрім валеології як галузі та навчального предмета, необхідно створити умови для валеологізації процесу навчання та виховання: озброїти знаннями з основ валеології кожного вчителя, валеолога, соціального педагога.

Аналіз літератури свідчить, що вітчизняними та зарубіжними вченими здійснено дослідження різних аспектів професійної підготовки соціально_педагогічних кадрів, зокрема понятійно-термінологічної система соціальної педагогіки (В.Бочарова, І.Звєрєва, І.Іванова, І.Зайцева, А.Капська, Л.Коваль, Г.Лактіонова, Л.Міщик, О.Пиліпенко, В.Постовий, С.Харченко); соціально-психологічних основ підготовки спеціалістів (І.Бех, О.Киричук, І.Семенова); теоретичних засад превентивного виховання (В.Оржеховська); управлінського аспекту підготовки соціально-педагогічних кадрів (В.Заслуженюк, Б.Кобзар, А.Лутошкін, М.Приходько, М.Поташник, В.Опаліхіна).

Аналіз наукової літератури, досвіду викладання курсу „Валеологія» у вищих навчальних закладах, зокрема, для підготовки соціальних педагогів, дозволив розробити структурно-функціональну модель валеологічної підготовки соціального педагога, основними структурними компонентами якої визначено аксіологічний, когнітивний, технологічний (Рис.1).

Розроблена модель розглядалась як єдність концептуальної, змістовної, організаційно-методичної та діагностичної складових валеологічної підготовки соціального педагога.

Концептуальна складова визначалася на засадах методології особистісно орієнтованого і діяльнісного підходів з урахуванням яких майбутній соціальний педагог має не просто засвоювати ті чи інші валеологічні знання, а формувати активну життєву та професійну позицію, сприймати отримані знання як індивідуально-особистісну цінність.

Змістовна складова передбачала набуття майбутніми соціальними педагогами необхідного обсягу теоретичних знань і практичних навичок у процесі вивчення курсів «Валеологія», «Основи екології», «Безпека життєдіяльності», «Основи медичних знань і охорона здоров'я дітей», спецкурсу «Валеологічна діяльність соціального педагога»; актуалізацію емоційного ставлення до здорового способу життя через виконання навчально-пізнавальних завдань творчої спрямованості; ситуацій рефлексивного аналізу; включення майбутніх фахівців соціально-педагогічної галузі у квазіпрофесійну діяльність під час практичних занять, виконання проектів, що мають яскраво виражений валеологічний, здоров'язберігаючий характер самостійної педагогічної практики.

Організаційно-методична складова реалізовувалась через комплекс психолого-педагогічних та дидактичних вимог. Психолого-педагогічні вимоги до реалізації процесу валеологічної підготовки: педагогічна доцільність, урахування ситуації розвитку особистості студента, цілісність, переведення валеологічних цінностей з потенційного стану в реальний, стимулювання навчально-пізнавальної активності студентів. Дидактичні вимоги зумовили використання інтерактивних методів і форм навчання.

Діагностична складова включала критерії та якісні характеристики рівнів валеологічної підготовки, комплекс методів, що використовувалися протягом поточних та заключних зрізів і дозволяли здійснювати моніторинг процесу валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів та його корекцію.

Проведений аналіз затвердженого Міністерством освіти і науки галузевого стандарту підготовки бакалавра з соціальної педагогіки та навчальних планів підготовки соціальних педагогів у Запорізькому національному університеті і Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова дозволив прийти до висновку про необхідність їх доповнення навчальними дисциплінами, що спрямовані на формування в студентів валеологічної культури і готовності до здійснення валеологічної діяльності.

Організація валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів спирається на особливості як професійної діяльності фахівців цієї галузі, так й на завдання валеології як міждисциплінарної науки. Змістовна сторона діяльності соціального педагога визначається як допомога в інтеграції дитини у суспільство, сприяння її соціалізації. Функціонально така діяльність спрямована на зміну обставин, що перешкоджають здоровому розвитку дитини, на утвердження здорового способу життя як соціальної цінності. Валеологічна підготовка відповідно надає спеціальні знання, уміння та навички для соціального захисту, підтримки, реабілітації дітей, що мають проблеми із здоров'ям, визначенням способу життя.

Майбутній соціальний педагог повинен мати знання про культуру формування фізичного, психічного, духовного і морального здоров'я особистості, сприятливі та негативні фактори здоров'я, мати уявлення про соціально-педагогічні аспекти формування культури здоров'я в родині та школі, вміти проводити соціально-педагогічну роботу з встановлення та реабілітації здоров'я учнівської молоді, проводити просвітницьку роботу серед батьків. Крім того, значення має пошук валеологічно оптимальних режимів навчально-виховної роботи, валеологічний аналіз уроків, розкладу занять.

Єдність безпосередньо соціально-педагогічних та валеологічних знань та умінь забезпечує виконання соціальним педагогом відповідних функцій: діагностичної, прогностичної, посередницької, корекційно-реабілітаційної, правозахисної, попереджально-профілактичної, евристичної, організаторської.

Набуття соціальним педагогом валеологічної підготовки забезпечує певною мірою професійну мобільність та соціальну захищеність фахівця соціальної галузі на ринку праці.

Процес валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів має враховувати специфіку студентського віку, який дослідники (О.Бодальов, І.Кон, Н.Кузьміна, А.Маркова, А.Реан та ін.) розглядають як значущий для включення особистості в різні соціальні середовища, вироблення стійких способів поведінки, засвоєння соціальних норм та правил. Разом з тим, слід враховувати й численні негативні прояви, що характерні для сучасного студентства і актуалізують специфічну роботу щодо формування в студентів установок на здоровий спосіб життя як соціальну та індивідуально-особистісну цінність.

У другому розділі «Експериментальна перевірка моделі валеологічної підготовки соціальних педагогів в умовах професійної освіти» проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх соціальних педагогів до здійснення валеологічної діяльності, розроблено критерії та рівні оцінки підготовки майбутніх соціальних педагогів до валеологічної діяльності та визначено особливості їх валеологічної підготовки, представлено аналіз результатів експериментального дослідження.

Аналіз наукової літератури, досвіду організації валеологічної підготовки студентської молоді у ВНЗ України та країн ближнього зарубіжжя дав можливість визначити наступні критерії валеологічної підготовки: а) наявність необхідного обсягу знань для здійснення валеологічної діяльності у шкільних та позашкільних закладах освіти з урахуванням специфіки соціально-педагогічної роботи, б) вияв емоційно-ціннісного суб'єктивного ставлення до валеологічної діяльності, до здорового способу життя, прагнення його наслідувати, в) вміння використовувати набуті знання на практиці (технологічний критерій).

На основі визначених структурних компонентів валеологічної освіти соціального педагога були виділені чотири рівні валеологічної підготовки.

Низький (адаптивний) рівень валеологічної підготовки особистості характеризується нестійким ставленням до валеологічних реалій, діяльність не спрямована на вирішення валеологічних завдань. Ставлення до валеологічних знань індиферентне, система знань і готовність їх використовувати в разі необхідності - відсутні. Технологічна готовність в основному базується на попередньому досвіді. Практична діяльність будується на основі алгоритмізованих схем і творчий підхід в діяльності не виявляється.

Середній (репродуктивний) рівень відрізняється проявом тенденцій до стійкого ціннісного ставлення стосовно валеологічних реалій. Мають місце більш висока оцінка значення валеологічних знань і тенденція до їх поглиблення і розширення, здатність до цілепокладання і планування своєї діяльності і прогнозу її наслідків. Творча активність проявляється в елементах пошуку нових нестандартних рішень у відносно стандартних ситуаціях.

Достатній (евристичний) рівень валеологічної підготовки характеризується більшою цілеспрямованістю, стійкістю, усвідомленням шляхів і засобів валеологічної діяльності. Має місце значне вдосконалення технологічного компоненту, що свідчить про становлення особистості, яка вже здатна вирішувати складні оціночно-регулюючі завдання. Діяльність характеризується вираженою гуманістичною спрямованістю. Творча активність проявляється постійним пошуком новітніх валеологічних технологій.

Високий (креативний) рівень відрізняється високим рівнем валеологічних знань, їх мобільністю і тенденцією до оновлення і поглиблення; наявністю стійких валеологічних цінностей. Технологічна готовність особистості має цілісний, завершений характер. В діяльності (в тому числі і навчальній) важливе місце займають такі форми творчої активності, як імпровізація та інтуїція, що забезпечує продуктивне вирішення валеологічних завдань.

Констатувальний етап експериментальної роботи передбачав виявлення обсягу валеологічних знань студентів, емоційно-особистісного ставлення до здоров'я та здорового способу життя, до валеологічної підготовки як складової професійного становлення майбутнього соціального педагога. При цьому досліджувалися два структурні компоненти валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога - аксіологічний і технологічний. Когнітивний компонент оцінювався лише частково, оскільки перевірявся лише рівень знань з валеології, які студенти отримали під час навчання в загальноосвітній школі.

Експеримент проводився зі студентами факультету соціальної педагогіки і психології Запорізького національного університету і соціально-гуманітарного факультету Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що більшість студентів знаходяться на низькому (адаптивному) рівні валеологічної підготовки.

Аналіз валеологічних ціннісних орієнтацій майбутніх соціальних педагогів, які навчаються за планами, що не включають дисципліни валеологічного циклу (тобто, відсутні такі дисципліни, як «Основи валеології», «Основи медичних знань»), показав, що досить високо майбутні соціальні педагоги оцінюють значення валеологічної діяльності для професійного самовдосконалення (25,8%) і низько - залучення особистості до духовної культури та духовного вдосконалення (6,5%). Виявлена слабка орієнтація майбутніх соціальних педагогів на творчу діяльність. Творчий характер роботи соціального педагога визнають лише 12,9% респондентів, а можливість розкрити свою творчу індивідуальність через валеологічну діяльність - лише 6,5%. Наведені результати підтвердили необхідність цілеспрямованої валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів.

Відповідно до визначених концептуальних позицій щодо валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів було сплановано та проведено формувальний етап експериментальної роботи, який передбачав надання майбутнім соціальним педагогам достатнього обсягу знань щодо медико-біологічних і валеологічних основ збереження життя і здоров'я при вивченні дисциплін «Основи екології», «Безпека життєдіяльності», «Основи медичних знань і охорона здоров'я дітей» та «Основи валеології». Формування готовності майбутнього соціального педагога до здійснення валеологічної діяльності здійснювалося також через впровадження авторського спецкурсу «Валеологічна діяльність соціального педагога».

Специфіка дослідно-пошукової роботи полягала у тому, що п'ять експериментальних груп навчалися за розробленою нами програмою, а чотири контроль-групи студентів факультетів соціальної педагогіки навчалися за традиційними програмами з курсу «Валеологія».

Формувальний експеримент здійснювався в три етапи, під час кожного з яких проводилися поточні діагностичні зрізи. На початковому етапі робота була спрямована на формування в студентів певного рівня валеологічної культури і накопичення ними інформації щодо проблем культури здоров'я особистості. Другий етап експерименту був спрямований на формування в студентів технологічної готовності до здійснення валеологічної діяльності у загальноосвітній шкіл. Особливого значення на цьому етапі відігравав спецкурс «Валеологічна діяльність соціального педагога» та навчально-виробнича практика майбутніх соціальних педагогів. На завершальному етапі формувального експерименту вирішувалися завдання рефлексивно-оцінюючого характеру - виявлення рівня готовності до здійснення валеологічної діяльності.

Провідними принципами реалізації завдань валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів визнано такі принципи: випереджаючого навчання, послідовності, наступності, динамічності, поліфункціональності, свободи вибору, співробітництва.

Використання активних методів навчання, включення майбутніх соціальних педагогів у квазіпрофесійну соціально-педагогічну діяльність забезпечувало сформованість технологічної готовності.

У процесі валеологічної підготовки соціальних педагогів смисловою домінантою визначена ідея допомоги дитині, яка має педагогічні, психологічні, соціальні, фізіологічні проблеми. Принцип соціально-педагогічної домінантності (М.Галагузова) спрямовано на орієнтацію усіх фахових дисциплін на ідеї соціальної допомоги, валеологічного супроводу дітей та шкільної молоді.

У дослідженні доводиться, що пріоритетними є практико-орієнтовані форми та методи професійного навчання, які дозволяють поєднувати теоретичну та практичну підготовку соціального педагога.

Результати формувального етапу експериментальної роботи щодо валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів за аксіологічним компонентом засвідчили достатній (34,4%) і високий (37,9%) рівні сформованості валеологічних цінностей. Проміжні діагностичні зрізи довели, що неможливо сформувати відповідні особисті якості у студентів лише за рахунок вивчення ними загальноосвітніх дисциплін медико_біологічного і валеологічного спрямування. Відповідно робота майбутніх соціальних педагогів за спецкурсом „Валеологічна діяльність соціального педагога» та застосування набутих знань і умінь під час педагогічної практики завершує формування ціннісних валеолоігчних орієнтацій майбутніх соціальних педагогів.

Позитивні зрушення внаслідок першого етапу експериментальної роботи були отримані стосовно рівня валеологічних знань майбутніх соціальних педагогів. Майже 50% студентів продемонстрували достатній і високий рівень сформованості знань після опанування ними таких навчальних дисциплін, як „Основи екології», „Основи безпеки життєдіяльності», „Основи медичних знань» і „Основи валеології». За результатами другого етапу експерименту студенти показали більш високі результати (48,3% - достатній рівень сформованості валеологічних знань, 27,6 % - високий), що пов'язано, в першу чергу, з більш глибоким опануванням валеологічними технологіями і показником певного рівня технологічної готовності студентів четвертого курсу до здійснення валеологічної діяльності.

Опанування студентами четвертого курсу матеріалу спецкурсу «Валеологічна діяльність соціального педагога» значно підвищило рівень сформованості технологічної готовності до здійснення валеологічної діяльності. Більше 50% студентів показали достатній (37,9%) і високий (20,7%) рівні сформованості.

Рівень валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів безпосередньо пов'язаний із їхнім ставленням до власного здоров'я. Результати дослідження засвідчили не лише зростання поінформованості майбутніх соціальних педагогів з проблем культури здоров'я та валеологічної підтримки життєдіяльності людини, але й зміну психологічного сприйняття рівня власного здоров'я, посилення критичної самооцінки власного здоров'я внаслідок усвідомлення таких понять як «донозологічний стан», «прихований період розвитку хвороби», засвоєння методів функціональної діагностики і самодіагностики, знання факторів, що впливають на формування і збереження здоров'я тощо.

Експериментальна робота засвідчила необхідність підготовки соціальних педагогів до валеологічної діяльності, дієвість їхньої валеологічної підготовки як структурного компоненту процесу професійної підготовки фахівців соціальної галузі.

Таким чином, результати формувального експерименту свідчать про ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі валеологічної підготовки соціального педагога (Табл.1 ).

Таблиця 1. Рівні валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів

Результати дослідження засвідчують, що теоретична і методична підготовка майбутніх соціальних педагогів є об'єктивною передумовою залучення їх до реальної валеологічної діяльності в процесі виконання своїх професійних обов'язків.

Проведене дослідження дозволило сформулювати основні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах, що виявляється у визначенні особливостей валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів як елемента їхньої професійної підготовки; обґрунтована та експериментально перевірена структурно-функціональна модель валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога.

На сучасному етапі розвитку валеологія, як система інтегральних знань, перетворюється на фундаментальну науку, яка необхідна, в першу чергу, тим, хто присвятив себе навчанню, вихованню, профілактиці, лікуванню та психофізичній реабілітації підростаючого покоління; як наука про здоров'я людини та валеологічне виховання, що дедалі більше знаходить своє відображення у системі педагогічної освіти. Саме педагогічна валеологія стає науковим підґрунтям формування у дітей, підлітків і молоді свідомої мотивації на здоровий спосіб життя, створення гуманістичного, людино- і природозберігаючого світогляду майбутніх поколінь. Водночас, це може бути досягнуто за рахунок неухильного зростання якості підготовки соціальних педагогів до валеологічної діяльності.

2. З'ясовано, що у сучасних наукових дослідженнях недостатньо розкрита діяльність соціального педагога з питань валеологічної освіти та виховання дітей і молоді, формування в них навичок здорового способу життя. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до валеологічної діяльності потребує підвищення спрямованості загальнонаукової та спеціальної підготовки з урахуванням специфіки валеологічної роботи.

3. Основним завданням валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога визнано формування сукупності валеологічних знань, умінь і навичок, мотивації до мотивації здорового способу життя з метою забезпечення пропедевтичної роботи з дітьми та молоддю для запобігання поширення соціально негативних явищ відносно здоров'я.

Валеологічна діяльність соціального педагога здатна забезпечити продуктивну його взаємодію з адміністрацію навчального закладу, педагогічним колективом, медичними та правоохоронними закладами відносно створення в школі (позашкільному закладі) валеолого-педагогічного середовища, посилення культуроформуючої та здоров'ятворчої функції шкільного навчально-виховного процесу. Валеологічна діяльність соціального педагога включає змістовний компонент, який відображає валеологічні соціально-педагогічні ресурси, технології, методи, засоби, нормативно-правові регулятори професійної діяльності соціального педагога в освітньому середовищі навчального закладу. Організаційна складова визначає порядок і проведення навчальних занять та виховних заходів із учнями, оптимізацію педагогічної взаємодії, урахування усіх факторів шкільного середовища.

4. Розроблена нами модель валеологічної підготовки соціального педагога ґрунтується на сукупності валеологічних цінностей, які, в свою чергу, є складовими загальнолюдських цінностей: цінності, що розкривають значення і сутність цілей валеологічної діяльності соціального педагога, концепцію його особистості «Я - професіонал»; цінності, що розкривають значення і сутність способів і засобів здійснення валеологічної діяльності; цінності, що розкривають концепцію власної позиції як сукупності ставлення до себе й до інших; цінності, що розкривають значення наукових знань у здійсненні валеологічної діяльності; цінності, що розкривають значення і сутність якостей особистості соціального педагога як суб'єкта валеологічної діяльності. Структурно-функціональна модель валеологічної підготовки соціального педагога включає такі компоненти: аксіологічний, когнітивний, технологічний. Відповідно до змісту визначених компонентів виділено 4 рівні валеологічної підготовки: низький (адаптивний), середній (репродуктивний), достатній (евристичний), високий (креативний).

5. Розроблена і впроваджена у практику валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів програма спецкурсу «Валеологічна діяльність соціального педагога» дала змогу зосередити увагу на технологічній готовності студентів до валеологічної діяльності як компонента майбутньої професійної діяльності соціального педагога. Особлива увага приділялася завданням, принципам, функціям, системі валеологічної діяльності у школі та позашкільних закладах освіти, особистим рисам соціального педагога, що зумовлюють його здатність до професійної валеологічної діяльності.

Результати дослідження свідчать про необхідність включення до навчальних планів підготовки соціальних педагогів спецкурсу «Валеологічна діяльність соціального педагога».

6. У процесі дослідження визначено особливості підготовки майбутніх соціальних педагогів до валеологічної діяльності, такі як: відповідність професійним вимогам та професійному статуту професії соціального педагога, інтегративний характер соціально-педагогічних та валеологічних знань, системоутворюючий характер принципу соціально-педагогічної домінанти ідеї соціальної допомоги, валеологічного супроводу дітей та шкільної молоді, визнання посередницької функції соціального педагога у валеологічній діяльності в шкільному соціально-освітньому просторі.

Разом з тим, проведене дослідження не вичерпує всіх можливих аспектів розв'язання зазначеної проблеми. Подальшого вивчення потребує аналіз досвіду валеологічної підготовки фахівців соціально-педагогічної сфери у різних країнах світу; дослідження психолого-педагогічних засад формування валеологічної компетентності майбутніх педагогів, теоретичне обґрунтування можливості введення спеціалізації «соціальний педагог, валеолог».

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах. Проаналізовано теоретичні засади, зміст, мету та завдання валеологічної підготовки майбутніх педагогів в контексті особистісно орієнтованої парадигми. Теоретично визначено та експериментально перевірено особливості ефективної організації процесу валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога в умовах професійної педагогічної освіти.

Шляхом педагогічного експерименту доведено, що впровадження розробленої структурно-функціональної моделі валеологічної підготовки програми „Валеологічна діяльність соціального педагога» підвищує рівень валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога.

соціальний педагог валеологічний підготовка

Література

1. Коваль В.О. Суб'єктивні фактори діяльності вчителя, як валеологічна категорія педагогіки // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Ч.3. - К.: Лотос, 1999. - С 101-107.

2. Коваль В.О. Рефлексивно-перцептивний аналіз як фактор продуктивної діяльності шкільного психолога // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: пошуки і проблеми: Зб. наук. пр. Вип. 13 - Київ-Запоріжжя, 1999. - С. 167-168.

3. Коваль В.О. Валеологічна підготовка соціальних педагогів в закладах вищої освіти // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми, пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2000. - Вип. 16. - С 81-84.

4. Коваль В.О. Характеристика стану валеологічної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми; пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2001. - Вип. 18. - С. 246-250.

5. Коваль В.О. Проблема валеологічної підготовки студентів вищих навчальних закладів у науковій літературі та практиці // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми; пошук: 3б. наук. нр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2001. - Вип. 21. - С. 82-86.

6. Коваль В.О. Актуальні проблеми здоров'я дітей та молоді, що мають бути об'єктом валеологічної діяльності соціального педагога // Соціальні технології. Актуальные проблемы теории и практики (международный межвузовский сборник научных работ). Выпуск 22. - Киев-Москва-Одесса-Запорожье, 2004. - С. 156-164.

7. Коваль В.О. Професіограма соціального педагога, що здійснює валеологічну діяльність // Соціальні технології. Актуальные проблемы теории и практики (международный межвузовский сборник научных работ). Выпуск 28. - Киев-Москва-Одесса-Запорожье, 2005. - С. 88-99.

8. Коваль В.О. Календарно-тематичний план курсу „Основи безпеки життєдіяльності». 1-4 класи.-Запоріжжя: Просвіта, 2000.- 42 с.

9. Коваль В.О. Календарно-тематичний план курсу „Основи безпеки життєдіяльності». 5-8 класи.-Запоріжжя: Просвіта, 2001.- 44 с.

10. Коваль В.О. Календарно-тематичний план курсу „Основи безпеки життєдіяльності». 9-11 класи. - Запоріжжя: Просвіта, 2001. - 36 с.

11. Валеологічна діяльність соціального педагога: Програма для підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів за спеціальністю „Соціальна педагогіка» / Укладач: В.О.Коваль. - Запоріжжя: „Матріца», 2005. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru