Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Хроленко Марина Володимирівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор,

академік АПН України

Мороз Олексій Григорович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Шмалєй Світлана Вікторівна,

Херсонський державний університет,

Інститут природознавства, директор.

кандидат біологічних наук, доцент

Скиба Юрій Андрійович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри екології.

Провідна установа:

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться "15" лютого 2007 року о 14³⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "12" січня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Г. Ярошенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження обумовлена сучасними соціально-педагогічними орієнтирами суверенної України щодо модернізації вітчизняної системи освіти, яка передбачає оновлення цілей, змісту і технологічного арсеналу професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері педагогічної діяльності відповідно до загальносвітових процесів розвитку екологічно культурного суспільства.

Гармонізація взаємовідносин людини і природного довкілля досягається сукупністю шляхів - політико-правовим, соціально-економічним, науково-технічним. У зв'язку з цим все більшого значення набуває екологічна освіта та виховання підростаючого покоління, реалізація яких у вищій школі здійснюється на основі Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Закону України "Про вищу освіту", Державної програми "Вчитель". У Концепції екологічної освіти та виховання стратегічним завданням визнано формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. Тому вдосконалення навчально-виховної роботи, спрямованої на формування екологічної свідомості майбутніх учителів, є пріоритетом вищої педагогічної школи.

Потрібно зазначити, що у плані формування екологічно свідомої особистості велика роль належить учителю. Водночас досвід засвідчує, що практика підготовки вчителя початкових класів до екологічного виховання дітей не досить ефективна, наслідком чого є недостатньо сформована екологічна свідомість студентів. Тому проблема формування екологічної свідомості студентів - майбутніх педагогів - набуває особливого значення в теорії та методиці професійної освіти.

У наукових дослідженнях приділяється відповідна увага професійній підготовці вчителів початкової школи, а саме: теоретичним та методологічним засадам підготовки майбутніх учителів присвячені праці Ш.О. Амонашвілі [1984], В.І. Бондаря [1996], В.М. Гриньової [2000], С.А. Литвиненка [2005], Л.А. Онищук [1998], О.А. Острянської [2002], О.Я. Савченко [1999], І.М. Шапошнікової [2002]. Проблема ступеневої освіти вчителів початкових класів розглядалася С.П. Власенко [2002], П.М. Гусаком [1999], Л.О. Хомич [1998] та ін.

Екологічна освіта і виховання є об'єктом дослідження багатьох учених. Основні підходи, принципи, мету та педагогічні умови ефективної екологічної освіти та виховання учнів і студентів розкрито у працях С.В. Алексєєва [2001], С.М. Глазачева [1983], А.Н. Захлєбного [1984], І.Д. Звєрева [1994], І.Т. Суравегіної [1988], С.В. Шмалєй [2004]. Питання теорії і практики формування відповідального ставлення до природи відображені у працях О.В. Вознюка [2001], Н.Ж. Дагбаєвої [2000], О.П. Коваленко [2002], В.В. Савєльєвої [1975], А.П. Сидельковського [1975]. Екологічна підготовка майбутнього вчителя розглядалася С.В. Алексєєвим [2001], О.А. Бідою [2002], Г.В. Ковальчук [1999], Н.С. Назаровою [1989], О.С. Сластьоніною [1985], С.В. Совгірою [2002] та ін.

Аналіз наукового фонду з проблеми формування екосвідомості особистості дозволяє виділити провідні напрямки її дослідження, а саме:

вивчення специфіки екологічної свідомості, її відносної самостійності серед інших форм суспільної свідомості;

визначення ролі зазначеного феномену в оптимізації взаємовідносин суспільства і природи;

дослідження сутності, структури та типологічної диференціації екосвідомості;

виявлення рівнів відображення екосвідомістю суспільного буття, зв'язку досліджуваного явища з екологічною діяльністю;

особливості, умови та шляхи формування і розвитку екологічної свідомості майбутніх учителів.

Таким чином, на сучасному етапі досліджено загальні тенденції формування екосвідомості особистості студента. Водночас ряд аспектів у цьому напрямку вимагає поглибленого вивчення, теоретичного осмислення, пошуку нових продуктивних шляхів, умов і засобів активізації процесу формування екосвідомості, що дозволяють зробити його більш успішним, цілеспрямованим та ефективним. Проте традиційні підходи до формування екологічної свідомості студентів в умовах навчально-виховного процесу вищої школи є недостатньо результативними. Причина криється передусім у тому, що недостатньо вивчена природа та структура екологічної свідомості, система екологічних потреб, на основі яких вона формується і розвивається. Це зумовлює об'єктивність протиріч між етично-екологічними нормами, які запроваджуються у державі, і ціннісно-екологічними орієнтаціями майбутніх педагогів; між зростаючими вимогами до екологічної культури вчителя і реальним рівнем його екологічної свідомості.

Наявність означених вище об'єктивних протиріч, а також недостатня розробленість цієї проблеми стосовно визначення психолого-педагогічних умов та механізмів формування екосвідомості майбутніх учителів початкових класів свідчать про актуальність теми дослідження - "Формування екологічної свідомості майбутніх вчителів початкових класів".

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є частиною науково-дослідної роботи, що проводиться кафедрою педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за темою "Науково-практичні проблеми актуалізації виховання особистості у процесі підготовки майбутнього вчителя". Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 10 від 27.03.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2003 р.).

Об'єкт дослідження - екологічна підготовка майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів.

Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності моделі процесу формування екосвідомості студентів педагогічних факультетів за спеціальністю "Початкове навчання" та умов, необхідних для її реалізації у вищій школі.

Гіпотеза дослідження: формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи буде результативним, якщо впровадити модель процесу формування досліджуваної якості особистості, що функціонує за наявності необхідних умов: використання міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань дисциплін загальнонаукового, гуманітарного, природничого та професійного циклів; використання системи навчально-екологічних задач; застосування партисипативних методів (методи включення студентів у спільну діяльність по вирішенню екологічних проблем) здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ; уведення в освітній процес вищої школи спецкурсу "Актуальні проблеми педагогічної екології".

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих припущень визначено такі завдання дослідження:

вивчити стан розробленості проблеми формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів в умовах навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи;

на основі аналізу науково-педагогічної літератури з'ясувати сутність поняття "екологічна свідомість учителя початкових класів", уточнити його структуру;

визначити критерії та рівні сформованості екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів, провести відповідну діагностику;

розробити модель процесу формування екологічної свідомості студентів спеціальності "Початкове навчання" і визначити педагогічні умови, необхідні для її реалізації;

екологічна свідомість вчитель майбутній

експериментально перевірити ефективність моделі та комплексу педагогічних умов формування екологічної свідомості майбутніх учителів у вищій школі.

Методологічними засадами дослідження виступили філософські положення щодо залежності розвитку особистості та суспільства; системний, особистісно-орієнтований і діяльнісний підходи до вивчення процесів і явищ екологічної і педагогічної дійсності; концептуальні положення психології та педагогіки щодо єдності свідомості та діяльності у формуванні особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення про: удосконалення професійної підготовки педагога (О.О. Абдулліна, С.І. Архангельський, В.І. Бондар, І.А. Зязюн, Н.В. Кічук, О.Г. Мороз, О.Я. Савченко, Л.О. Хомич); можливості об'єктивного визначення ефективності процесу підготовки спеціаліста (Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, І.Д. Бех, А.С. Нісімчук); екологічну освіту і підготовку майбутніх учителів (С.В. Алексєєв, О.А. Біда, С.Д. Дерябо, Н.С. Назарова, А.В. Миронов, В.О. Скребець, О.С. Сластьоніна, С.В. Совгіра, М.С. Швед, С.В. Шмалєй, В.А. Ясвін); соціальну детермінованість формування свідомості особистості (Л. Виготський); взаємодію зовнішніх і внутрішніх факторів становлення свідомості особистості (Г. Костюк).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, нормативних документів з проблеми дослідження з метою визначення рівня її вивченості; теоретичне моделювання та системний аналіз і синтез, методи пізнання (дедукція, аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення) для обґрунтування теоретичних основ проблеми;

емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, бесіда, тестування для вивчення сформованості екологічної свідомості студентів; формувальний експеримент для перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування екологічної свідомості майбутніх учителів;

методи математичної статистики використовувалися для обробки отриманих даних і підтвердження достовірності результатів дослідження.

Організація дослідження. Дослідницька робота здійснювалася поетапно протягом 1999 - 2006 р. р.

На першому, пошуково-творчому, етапі (1999 - 2000р. р.) вивчалися теоретико-методологічні й практичні аспекти проблеми з метою конкретизації науково-понятійного апарату; розроблялась методика констатувального експерименту.

На другому, аналітичному, етапі (2000 - 2001 р. р) проводився констатувальний етап експерименту, здійснювався аналіз його результатів; на основі поглибленого вивчення фундаментальних досліджень з проблеми обґрунтовувалася модель процесу формування екологічної свідомості студентів; розроблялася методика формувального експерименту.

На третьому, дослідно-експериментальному, етапі (2001 - 2005 р. р.) здійснювався формувальний етап експерименту, аналізувались та узагальнювалися його результати.

На четвертому, теоретико-узагальнюючому, етапі (2005 - 2006 р. р.) здійснювався порівняльний аналіз формування екологічної свідомості студентів з використанням розроблених педагогічних умов, проводилася математична обробка експериментальних даних та їх інтерпретація; формулювалися висновки дослідження.

Базою дослідження були педагогічні факультети Глухівського державного педагогічного університету та Ізмаїльського гуманітарного педагогічного університету; Інститут педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Загалом у дослідженні взяли участь 771 студент 1 - 5 курсів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження. Вперше обґрунтовано педагогічні умови формування екологічної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів - використання міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань дисциплін загальнонаукового, гуманітарного, природничого та професійного циклів; використання системи навчально-екологічних задач; застосування партисипативних методів здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ; уведення в освітній процес вищої школи спецкурсу "Актуальні проблеми педагогічної екології". Змодельовано процес формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів. Уточнено критерії та визначено рівні сформованості екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів. Подальшого розвитку набули наукові уявлення щодо змісту і структури екологічної свідомості студентів.

Практичне значення дослідження: розроблено технологію реалізації моделі формування екосвідомості студентів; апробовано систему навчально-екологічних задач, що може бути використана як у практиці вищої педагогічної школи, так і педагогічних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл. Запропоновані методи здійснення екологічної освіти складають підґрунтя діяльності викладачів ВНЗ для формування екологічної свідомості студентів. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в розробці та апробації спецкурсу "Актуальні проблеми педагогічної екології". Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані в навчальному процесі на етапі післядипломної освіти педагогічних кадрів з метою підвищення рівня їх екологічної свідомості.

Особистий внесок здобувача. У спільній праці з А.М. Кмець здобувачеві належить визначення типологічних особливостей екологічної свідомості майбутніх учителів.

Вірогідність та надійність отриманих результатів й основних висновків дослідження забезпечена всебічним вивченням предмета дослідження, теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, тривалою дослідною перевіркою теоретичних ідей, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних з використанням математичних методів.

Результати дослідження впроваджено у процес навчально-виховної роботи Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка від 7.09.2006 р.), педагогічних факультетів Глухівського державного педагогічного університету (довідка від 16.01.2006 р.), Ізмаїльського педагогічного гуманітарного університету (довідка від 31.01.2006 р.) та Вінницького державного педагогічного університету імені М.М. Коцюбинського (довідка від 9.09.2006 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Фальцфейнівські читання" (Херсон, 2003), "Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття" (Київ, 2005), "Динаміка наукових досліджень" (Дніпропетровськ, 2005); всеукраїнських науково-практичних конференціях "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 2004, 2005); звітних науково-практичних конференціях кафедри природничих дисциплін Глухівського державного педагогічного університету (2003 - 2006), засіданнях кафедри педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2003 - 2006).

Публікації. З теми дисертації опубліковано 9 праць, з них 4 - у фахових виданнях з педагогічних наук.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 найменування) і 12 додатків на 30 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 234 сторінки, з них 183 сторінки основного тексту, який містить 9 таблиць і 7 рисунків.

Основний зміст дисертації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів як системи в процесі їх професійної підготовки. Розроблено та в педагогічному експерименті перевірено модель процесу формування екологічної свідомості студентів, яка реалізується за таких умов: впровадження міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань, використання системи навчально-екологічних задач і завдань, застосування партисипативних методів здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ, уведення в освітній процес вищої школи спецкурсу "Актуальні проблеми педагогічної екології".

У дисертації обґрунтовано психолого-педагогічні критерії та відповідні їм показники сформованості екологічної свідомості студентів: сприйняття та ставлення до навколишнього природного середовища; сформованість екологічних знань та уявлень; мотивація екологічної діяльності; характер діяльності у природному довкіллі. На підставі визначених критеріїв і показників охарактеризовано рівні сформованості досліджуваної якості особистості: високий, середній і низький.

В роботі з'ясовано місце і роль екологічної свідомості як особистісно-професійної якості вчителя початкової школи.

Ключові слова: свідомість, екологічна свідомість, модель, психолого-педагогічні умови.

Хроленко Марина. Формирование экологического сознания будущих учителей начальных классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, г. Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблеме формирования экологического сознания как системы взаимосвязанных компонентов, которая объединяет формы и виды учебно-воспитательного процесса, подчиняет их содержание целям обучения в процессе профессиональной подготовки учителя начальных классов.

В работе обоснована модель процесса формирования экологического сознания студентов, которая состоит из следующих компонентов: общенаучного, который обеспечивает формирование у студентов современной картины мира; содержательно-информационного, в котором осуществляется формирование системы экологических знаний; деятельносно-поведенческого, направленного на развитие стереотипа позитивной экологической ответственности и целесообразной деятельности в природе у будущих педагогов. Разработанная модель представляет собой развёрнутый во времени педагогический процесс, в котором осуществляется взаимосвязь и развитие упомянутых выше компонентов.

Выявлены и обоснованы педагогические условия формирования экологического сознания будущих учителей начальных классов:

реализация междисциплинарного принципа интеграции экологических знаний дисциплин общенаучного, естественного и профессионального циклов;

использование системы учебно-экологических задач и заданий;

использование партисипативных методов в процессе осуществления экологического образования в высших учебных заведениях;

внедрение в образовательный процесс спецкурса "Актуальные проблемы педагогической экологии".

На основании анализа состояния разработки этой проблемы в научной теории и практике определена и уточнена сущность экологического сознания, его роль и место в экологическом образовании и воспитании студентов, обосновано правомерность его выделения среди других форм общественного сознания. Учитывая авторское видение проблемы, понятие "экологическое сознание" учителя начальных классов понималось как интегративное, личностно-профессиональное качество, которое представляет собой совокупность экологических представлений, знаний, взглядов, убеждений, эмоций, которые отображают экологические условия жизни, отношения между людьми и природой в процессе регулирования системы "общество - природа", отношение к природе, а также деятельность, которая направлена на оптимальное решение проблем функционирования природы как целостной системы.

Экологическое сознание как комплексное понятие представлено такими компонентами: познавательно-эмоциональным, интеллектуальным, компонентом направленности сознания и деятельностно-поведенческим.

В диссертации уточнены такие аспекты сформированности экологического сознания учителя начальной школы: группы критерии, показатели и уровни. Определения уровня сформированности исследуемого сознания студентов выполнено с опорой на критерии, адекватные составляющим деятельности учителя начальных классов, с использованием определённых результатами исследования обобщённых параметров: восприятие и отношение к природе; сформированность экологических знаний и представлений; мотивация экологической деятельности; характер деятельности в окружающей природной среде. Доказано целесообразным выделять три уровня сформированости экосознания студентов, условно названные как: высокий, средний и низкий.

В работе определено место и роль экологического сознания как личностно-профессионального качества учителя начальных классов в его педагогической деятельности.

Результаты формировального эксперимента подтвердили выдвинутую гипотезу исследования, а динамика количественных и качественных показателей (в начале эксперимента высокий уровень сформированности исследуемого качества личности был доминирующим у 10,1 % респондентов, в то время, как в конце его проведения - у 31,4 %) - эффективность разработанной модели и предложенных условий формирования экологического сознания студентов.

Практическое значение результатов работы состоит в том, что их внедрение в процесс подготовки будущего учителя начальных классов в условиях высшего педагогического образования способствовало повышению уровня сформированости экологического сознания студентов. Материалы и выводы исследования могут быть использованы как в практике высшей педагогической школы, так и лицеев, гимназий, общеобразовательных школ, а также на этапе последипломного образования педагогических кадров с целью повышения уровня сформированости екосознания.

Результаты проведённого исследования показали, что экологическое сознание не природное явление, оно формируется и развивается в процессе человеческого опыта, решающая роль при этом принадлежит высшей школе.

Ключевые слова: сознание, экологическое сознание, модель, психолого-педагогические условия.

Marina Khrolenko. Formation of Ecological Consciousness of the Future Primary School teachers. - Manuscript.

The thesis for the Candidate Degree of Pedagogical Sciences for Speciality 13.00.04. - Theory and Methods of Professional Education. - National Pedagogical University by M. P. Dragomanov, Kyiv, 2007.

The thesis is dedicated to the problem of forming of ecological consciousness of the future primary schoolteachers as a system during their professional training. The conditions under which the experimental pedagogical system of forming of students' ecological consciousness will be realized are introduction the principle of integration of ecological knowledge, using the system of ecological-educated tasks and problems, application of particular methods necessary for high school students' ecological education, introduction in teaching process of high school special course "The Actual Problems of Pedagogical Ecology".

The psychological and pedagogical criterions and in accordance with them figures of forming of students' ecological consciousness are substantiated in the dissertation: the perception and attitude to the natural environmental; the degree of forming of ecological knowledge and ideas; the motivation of ecological activity; the character of activity in the natural environment. The levels of formation the quality of personality which is investigated are characterized on the basis of definite criterions and indexes: high, middle and low.

The work is determined the place and the role of ecological consciousness as a primary schoolteacher personal-professional quality.

Key words: consciousness, ecological consciousness, model, psychological and pedagogical conditions.

Размещено на Allbest.ru