Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ

Колесник Наталія Євгенівна

Житомир - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент

Вітвицька Світлана Сергіївна,

Житомирський державний університет імені Івана Франка,

професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України,

завідувач відділу проблем виховання у професійно-технічних навчальних закладах, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент

Тименко Володимир Петрович,

Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості, м. Київ.

Провідна установа:Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться 20 лютого 2007 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 19 січня 2007 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із провідних напрямів реформування системи національної освіти є гуманізація навчально-виховного процесу, яка передбачає підготовку майбутнього вчителя початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, оволодіння ним сучасними технологіями формування творчої особистості школяра.

Згідно з державними документами (Законом України „Про вищу освіту", Державним стандартом початкової загальної освіти, Державною програмою „Вчитель", Державною національною програмою ,,Освіта" (,,Україна ХХІ століття"), Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті) у процесі навчання учні початкових класів мають прилучитися до різних видів українського мистецтва, розмаїття його жанрів і стилів, вітчизняної та світової культури у контексті світових культуротворчих процесів. Вихідні концептуальні ідеї щодо підготовки освіченого, творчого фахівця, зорієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток, визначені „Концепцією естетичного виховання молоді в умовах відродження української національної культури", Комплексною програмою пошуку навчання і виховання обдарованих дітей та молоді „Творча обдарованість".

Підготовка майбутнього вчителя початкових класів має бути спрямована на активний пошук інноваційних форм, методів, які стимулюють розвиток інтелектуальних сил, ініціативи, творчого потенціалу особистості.

Доцільність дослідження випливає з його спрямованості на розв'язання суперечностей між сучасними потребами шкільної практики та недостатнім рівнем підготовки спеціаліста до здійснення художньо-технічної освіти у початковій школі, зокрема:

- між державними вимогами підготовки майбутніх учителів початкових класів щодо організації художньо-технічної творчості учнів та реальним станом їх підготовки;

- між потребою оновлення змісту художньої праці, трудового навчання й образотворчого мистецтва у початковій школі та недостатнім науково-методичним забезпеченням їх викладання у вищій школі;

- між реально існуючими технологіями підготовки у вищих навчальних закладах, зокрема університетах, і необхідністю впровадження інтерактивних методів навчання.

В історичній ретроспективі позитивну роль художньої творчості у навчально-виховному процесі відзначали зарубіжні педагоги: Вітторіно да Фельтре, Т. Кампанелла, М. Квінтіліан, Я. Коменський, Д. Локк, Т. Мор, Р. Оуен, Й. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Фур'є. Питанням взаємодії художньої та трудової діяльності у шкільній системі приділяли увагу вітчизняні класики

педагогічної науки: О. Духнович, М. Корф, Т. Лубенець, А. Макаренко, Я. Мамонтов, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський, І. Франко, Я. Чепіга. Впровадження художньо-технічної діяльності у практику початкової школи займає чільне місце у працях С. Коновець, Г. Мельник, Т. Носаченко, В. Тименка, Д. Тхоржевського. Технологічний аспект проблеми підготовки майбутніх учителів розроблено у дослідженнях В. Беспалька, М. Жолдака, Ю. Майбіца, О. Пєхоти, Г. Селевка, Ю. Татур та ін.

Проблема творчості, зокрема, педагогічної, стала предметом сутності педагогічної творчості (О. Антонова, В. Загвязинський, Л. Кекух, В. Кан-Калик, М. Поташник, С. Сисоєва та ін.), готовності майбутнього вчителя до творчої діяльності (В. Васенко, О. Гришина, Л. Мільто, В. Моляко, В. Сирота, Л. Спірін та ін.), обґрунтування ефективних форм і методів розвитку творчих здібностей майбутніх учителів (Г. Костюк, О. Леонтьєв, Ю. Пелех, І. Цимбалюк та ін.); використання рефлексії як необхідного компонента творчої діяльності (Б. Ананьєв, С. Кондратьєва, В. Кривошеєв, В. Мацкевич, А. Пономарьов); впливу феноменологічних ідей на вирішення проблеми організації художньо-технічної творчості (Е. Гуссерль, М. Дюфренн, Р. Інгарден, М. Каган, М. Шелер); формування творчої особистості майбутнього вчителя у працях українських та зарубіжних учених (Г. Андерсен, Ф. Беррон, Г. Бутчер, С. Гончаренко, М. Дробноход, В. Ковальчук, А. Маслоу, О. Мороз, А. Рошенберг, О. Сухомлинська, К. Тейлор, Е. Торренс та ін.).

Проте, дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, висвітлення науково-теоретичних підходів до побудови змісту, застосування інноваційних форм і методів їх реалізації, безпосередньо спрямованих на створення сучасної моделі та технології, не були об'єктом спеціального наукового пошуку.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції" (держ. реєстр. № 0106V005409). Тема дисертації затверджена рішенням Ради координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителів початкових класів.

Предмет дослідження - зміст і технологія підготовки майбутніх учителів до організації художньо-технічної творчості учнів у початковій школі.

Мета дослідження - розробити та застосувати у навчально-виховному

процесі модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів; перевірити ефективність технологій, які забезпечують оптимальну підготовку майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність процесу підготовки майбутніх учителів молодших класів до організації художньо-технічної творчості учнів буде забезпечена завдяки спрямованості змісту дисциплін художньо-естетичного циклу, технології підготовки студентів педагогічного факультету на досягнення результату, яким виступає готовність випускника ВНЗ до організації художньо-технічної творчості учнів.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати стан дослідженості обраної проблеми у педагогічній теорії та практиці.

2. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

3. Визначити критерії та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

4. Розробити технологію підготовки майбутніх учителів до організації художньо-технічної творчості молодших школярів.

5. Підготувати методичні матеріали щодо вдосконалення підготовки випускників педагогічних факультетів до організації художньо-технічної творчості учнів.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на принципах філософської теорії творчості (Б. Кедров, В. Пономарьов та ін.); концепції педагогічної творчості (О. Клепіков, І. Кучерявий, В. Малахів, С. Сисоєва та ін.); єдності теорії та практики, дотримання об'єктивності щодо емпіричного вивчення предметів і явищ педагогічного процесу у вищому закладі освіти. Теоретичну частину дослідження становлять праці, що розкривають основні положення теорії особистості та суб'єктного підходу (І. Бех, А. Бойко, Л. Виготський, В. Крутецький, О. Леонтьєв, В. Моляко, В. Петровський, К. Платонов, С. Рубінштейн, В. Рибалко та ін.); психологічні основи професійної діяльності (Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Сластьонін, В. Якунін та ін.); психолого-педагогічні основи професійної підготовки вчителів у системі вищої освіти (О. Абдулліна, Н. Бориско, Г. Васянович, С. Вітвицька, О. Дубасенюк, Г. Ігнатенко, М. Левківський, О. Мороз, Н. Ничкало, М. Сметанський, О. Тарнопольський та ін.); тенденції розвитку полікультурного та художньо-естетичного виховання (Н. Голота, І. Зязюн, О. Корж, М. Лещенко, В. Орлов, О. Рудницька); психолого-педагогічні засади підготовки вчителів молодших

класів (Н. Бібік, Г. Підкурганна, О. Савченко, В. Тименко, Л. Хомич та ін.). У процесі дослідження були використані нормативно-правові документи щодо розвитку освіти в Україні.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв'язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз наукових і літературних джерел, виявлення достовірних фактів про взаємозв'язки між явищами і процесами художньо-технічної творчості та закономірні тенденції її розвитку, порівняння, систематизація, моделювання, системно-структурні, системно-функціональні методи, які дозволили узагальнити та систематизувати теоретичний матеріал з проблеми дослідження; емпіричні - опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування, спостереження, співбесіда, експертні оцінювання, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), методи творчого пошуку, математичної статистики, комп'ютерної обробки даних експерименту дало можливість реалізувати програму дослідження та виявити якісні зміни рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2001 - 2006 років та охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2001-2003 рр.) вивчено стан досліджуваної проблеми у філософській, психологічній, педагогічній літературі; проаналізовано навчально-програмну документацію закладів освіти, обґрунтовано об'єкт, предмет, визначено гіпотезу, завдання дослідження та розроблено його стратегію; здійснено констатувальний етап експерименту.

На другому етапі (2003-2004 рр.) виділено та обґрунтовано структурні компоненти моделі та уточнено критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості молодших школярів.

На третьому етапі (2004-2006 рр.) здійснено формувальний етап експерименту; узагальнено та оформлено результати експериментальної роботи; сформульовано висновки; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Експериментальна база дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес педагогічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 408 від 28.09.2006 р.), Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка (довідка № 278 від 12.09.2006 р.) та Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 296 від 25.09.2006 р.). На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 1239 осіб (21 викладач, 104 вчителі, 257 студентів, 857 молодших школярів). У формувальному етапі експерименту брали участь 124 студенти.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів; уточнено сутність поняття ,,організація художньо-технічної творчості молодших школярів"; удосконалено технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів; подальшого розвитку набули зміст, форми та методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що уточнено сутність та взаємозв'язок базових понять дослідження; здійснено ретроспективний аналіз розвитку художньо-технічної творчості в Україні та за кордоном; визначено наукові підходи (індивідуально-творчий, дослідницький, особистісно орієнтований), що дозволило аргументувати основні напрями організації художньо-технічної творчості у початковій школі (феноменологічний, креативний, технологічний); теоретично обґрунтовано художньо-технічний компонент у змісті професійної освіти.

Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою технології підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів та перевіркою її ефективності, розробкою та впровадженням спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах" (54 год.), факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів" (54 год.), а також відповідних навчальних програм. викладання праця клас педагогічний

Вірогідність результатів дослідження і висновків забезпечується застосуванням науково-педагогічних підходів до визначення змісту підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, а також використанням комплексу методів дослідження, адекватних об'єкту, меті, завданням визначеної проблеми дослідження, результатами констатувального й формувального етапів експерименту, застосуванням методів математичної статистики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження апробовано у вигляді доповідей на міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних і обласних конференціях, зокрема, на міжнародних науково-практичних конференціях ,,Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти" (Київ - Житомир, 2003 р.), ,,Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції" (Київ-Житомир, 2005 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях ,,Соціально-педагогічні проблеми сучасної та вищої освіти в Україні" (Житомир, 2002 р.),

,,Педагогічні технології навчання, виховання і розвитку молодших школярів"

(Переяслав-Хмельницький, 2003 р.), ,,Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі" (Житомир, 2004 р.), ,,Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти" (Житомир, 2005 р.), ,,Інноваційні технології виховання учнів у позанавчальний час" (Житомир, 2005 р.), ,,Математична підготовка студентів у контексті початкової дизайн-освіти" (Житомир, 2006 р.); обласній науково-практичній конференції ,,Нові технології навчання в початковій школі: досвід, проблеми, перспективи" (Житомир, 2000 р.); міжрегіональній науково-практичній конференції ,,Проблеми наступності освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів" (Житомир, 2003 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 13 - одноосібні, зокрема 1 методичні рекомендації, 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 9 статей у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (357 позицій, з них 5 іноземними мовами). У роботі міститься 20 таблиць, 18 рисунків. Загальний обсяг роботи - 335 сторінок, основний зміст дисертації займає 183 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі - ,,Теорія і практика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості молодших школярів" - представлено результати теоретичного аналізу сутності та взаємозв'язку базових понять дослідження; розглянуто наукові підходи до організації художньо-технічної творчості у початковій школі; розкрито історико-педагогічний аспект становлення художньо-технічної творчості учнів в Україні та за кордоном; здійснено ретроспективний аналіз наукових підходів до підготовки майбутніх учителів і практики організації художньо-технічної творчості учнів у початковій школі; визначено художньо-технічний компонент у змісті професійної освіти вчителя.

Згідно логіки дослідження проаналізовано та уточнено базові поняття: ,,творчість", ,,художня творчість", ,,технічна творчість", ,,художньо-технічна творчість", ,,педагогічна творчість", ,,діяльність", ,,організація", ,,організаційна діяльність", ,,організація художньо-технічної творчості", ,,підготовка до організації художньо-технічної творчості", ,,технологія підготовки", ,,готовність до організації художньо-технічної творчості".

Аналіз базових понять дав можливість визначити спільне та відмінне у взаємозв'язку поняттєвого апарату дослідження, що свідчить про різноманітність підходів до змістового розгляду, складність їх утворення.

У процесі критеріального аналізу базових понять з'ясовано сутність поняття ,,художньо-технічна творчість". Під художньо-технічною творчістю ми розуміємо діяльність, у процесі якої створюються матеріальні та духовні цінності засобами образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, трудового навчання, етнопедагогіки, дизайн-освіти, формуються художні та технічні знання, вміння, навички.

Визначено, що поняття ,,організація художньо-технічної творчості учнів" - це компонент педагогічної діяльності, який включає організацію інформації щодо процесу творчості та різних видів діяльності учнів, що відповідають меті, високому рівню знань, умінь, навичок в процесі вивчення предметів художньо-естетичного циклу, власної діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчого потенціалу вчителя початкових класів.

Поняття ,,підготовка до організації художньо-технічної творчості" розглядається у дослідженні як складний комплексний багатофункціональний процес, орієнтований на усвідомлення мотивів, потреб в організації художньо-технічної творчості; оволодіння знаннями, вміннями, навичками художньо-технічної творчості у процесі навчально-пізнавальної, навчально-практичної та самостійної діяльності; розвиток емоцій, формування цінностей, рефлексій; оволодіння технологіями організації навчально-виховного процесу.

Доведено, що результатом професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів є його готовність до організації художньо-технічної творчості учнів як складне особистісне утворення, яке містить професійно-педагогічні погляди, художньо-естетичну освіченість, виконавську (технологічну) культуру, захопленість художньо-технічною творчістю, самовладання, педагогічний оптимізм, здатність до подолання труднощів, самооцінку результатів праці, потребу у професійному самовихованні.

У дисертаційному дослідженні здійснено ретроспективний аналіз художньо-технічної творчості в Україні та за кордоном, що дало можливість визначити та обґрунтувати такі етапи її розвитку: донауковий, становлення художньо-технічної творчості у системі мистецтвознавчих наук, розквіту художньо-технічної творчості у новітній час.

На основі аналізу філософської, історичної, психолого-педагогічної,

художньо-естетичної літератури виокремлено наукові підходи щодо організації художньо-технічної творчості у початковій школі (індивідуально-творчий, дослідницький, особистісно орієнтований), що дозволило визначити та обґрунтувати основні напрями (феноменологічний, креативний, технологічний).

Необхідність удосконалення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів та реалізація мети і завдань дослідження спонукали до створення відповідної моделі.

У другому розділі - ,,Модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів" - розглянуто зміст та структуру у напрямку досліджуваної проблеми; розроблено відповідну модель, визначено критеріальні характеристики готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

Побудова моделі підготовки майбутніх учителів передбачає формування особистості як майбутнього фахівця, так і молодшого школяра.

У процесі розробки моделі з'ясовано, що підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів є процесом творчим, цілісним і продуктивним. У її основу покладено сучасні підходи вчених-педагогів, психологів, мистецтвознавців до проблеми підготовки майбутніх фахівців.

Розроблена модель розкриває особливості змісту та структури, послідовність, взаємозв'язок усіх складових процесу підготовки (рис. 1).

Теоретично обгрунтовано структурні компоненти моделі підготовки майбутніх педагогів: ціле-мотиваційний (передбачає цілеспрямованість організації підготовки майбутніх учителів до організації художньо-технічної творчості учнів, усвідомлення значущості основних мотивів та потреб організації художньо-технічної творчості); інформаційний (включає інтегровану структуру знань: психолого-педагогічні, методичні, технологічні, художньо-естетичні); дієво-практичний (визначається групою вмінь - гностичних, конструктивних, комунікативних, спеціальних, інтелектуальних); організаторський (передбачає оволодіння вміннями залучати молодших школярів до організації художньо-технічної творчості, визначення показників, які сприяють вибору доцільних організаційних форм праці, організацію творчих груп за інтересами, збагачення набутого досвіду); творчо-пошуковий (визначення показників, що впливають на розвиток креативності, вміння діяти в нестандартних ситуаціях, наявність фантазії, оригінального виготовлення виробу); емоційно-ціннісний (передбачає формування цінностей, здатності до емоційно-емпатійних реакцій у художньо-педагогічних ситуаціях та ставлення до художньо-технічної творчості; формування естетичного ідеалу, смаку,

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів

художньо-емоційне освоєння дійсності через почуття, переживання, оцінки); рефлексивно-діагностичний (включає спрямованість свідомості майбутнього вчителя на власні думки, почуття, самоаналіз і самооцінку своєї професійно-педагогічної діяльності та здатність до самовдосконалення, оцінку результатів організації художньо-технічної творчості учнів; основними показниками компонента є рефлексія самоактуалізації, психологічна, феноменологічна, методична, професійна рефлексії); оцінно-результативний (передбачає контроль, самоконтроль, оцінку та самооцінку здійсненої діяльності з метою фіксації її результатів, а також уміння оцінювати результати, процес, технологію створення виробів).

Розроблена модель містить такі основні блоки: теоретичний, практичний, науково-методичний. Навчально-виховний процес передбачав активну розумову діяльність студентів як в аудиторний час (в процесі вивчення навчальних дисциплін психолого-педагогічного та художньо-естетичного циклів, педагогічної практики, науково-дослідної роботи), так і у позааудиторний із залученням майбутніх фахівців до колективної, групової, індивідуальної роботи, розв'язання проблемних ситуацій із застосуванням активних та інтерактивних методів навчання.

У дисертації доведено, що у процесі реалізації вищезазначених компонентів розробленої моделі формується готовність майбутнього вчителя початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

В експериментальному дослідженні визначено, що відповідна готовність є інтегрованим поєднанням психологічної, науково-теоретичної, дидактичної, художньо-технічної та особистісної готовності.

Ґрунтуючись на дослідженнях учених щодо вивчення проблеми готовності, визначено критерії (спонукальний, інформаційний, практичний, організаторський, творчий, ціннісний, рефлексивний, результативний) та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, а також виділено чотири рівні готовності вчителів (пізнавально-ознайомлюваний, репродуктивний, конструктивно-варіативний та творчий).

У третьому розділі - ,,Експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів" - визначено програму та методику констатувального етапу експерименту, розроблено технологію поетапної підготовки майбутніх учителів, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Під час констатувального етапу експерименту визначено сучасний стан готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів на основі розробленої моделі; здійснено характеристику кількісних та якісних критеріїв та рівнів готовності.

У дисертації теоретично та методично обґрунтовано основні положення щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, покладені в основу експериментальної технології; спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах", факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів", що дозволило підтвердити висунуту гіпотезу і підвищити ефективність підготовки майбутніх учителів.

У процесі формувального експерименту на основі інтегративного підходу розроблено особистісно орієнтовану технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, визначено її етапи (інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний, процесуально-діяльнісний, аналітико-корективний та самостійно-творчий).

На інформаційно-теоретичному етапі здійснено підготовку майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів у культурно-освітньому, соціально-педагогічному та науково-дослідному аспектах. Зміст підготовки передбачає комплекс психолого-педагогічних, художньо-естетичних, методичних, технологічних знань; сукупність практичних умінь у художньому сприйманні та художньо-технічній діяльності.

Запропонована технологія вміщує інтегративні засоби: навчально-педагогічні ситуації самопізнання та самовираження через спілкування з викладачами, одногрупниками; проблемні лекційно-дискусійні заняття; творчі презентації, лекції за опорними конспектами; використання таблиць, схем, текстів, що дає можливість студентові творчо відтворювати навчальну інформацію. Активізація пізнавальної діяльності студентів на цьому етапі сприяє організація науково-дослідної роботи в галузі художньої та технічної творчості молодших школярів, що передбачає високий рівень самостійності у вирішенні творчих завдань.

Мета лабораторно-практичного етапу полягає у цілеспрямованому формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Основними завданнями цього етапу є використання знань, вмінь, навичок, прийомів самоосвіти у ході вивчення як психолого-педагогічних, так і художньо-естетичних дисциплін. Основними формами організації навчання є практичні заняття, робота у мікрогрупах (3-5 студентів), консультації, забезпечення студентів алгоритмами виконання творчих завдань, методичні майстерні, тренінги.

Процесуально-діяльнісним етапом передбачено формування системи вмінь, що дозволяють систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, застосовувати асоціативні зв'язки у художньо-технічній творчості, збагачувати конструктивне мислення студентів. Цей етап спрямований на формування готовності майбутніх учителів у процесі педагогічної шкільної практики, де вони демонструють рівень своєї підготовки. На установчій конференції студенти знайомляться зі схемами аналізу уроків, їх увага акцентується на використання новітніх особистісно орієнтованих технологій навчання та виховання.

На аналітико-корективному етапі визначено володіння різними методами аналізу, уміння творчо мислити, використовувати операції логічного мислення, здійснювати оцінку і самооцінку діяльності. З цією метою здійснювалося спрямування студентів на самовдосконалення отриманих протягом педагогічної практики професійно-педагогічних умінь, навичок, збагачення обсягу психолого-педагогічних, методичних, художньо-естетичних, технологічних знань. Основними організаційними формами навчального процесу були такі: педагогічна практика, лекція, лабораторне заняття, індивідуальна, групова самостійна робота, консультації, критеріально-орієнтовні завдання, навчальні конференції, ділові ігри, евристичні бесіди та ін.

На завершальному, самостійно-творчому етапі відбувалося оволодіння педагогічною професією, що передбачало наявність сформованих компонентів підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. У ході дослідження студентів було залучено до творчої діяльності Житомирського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Майбутні вчителі початкових класів брали участь в організації Всеукраїнських виставок-конкурсів ,,Початкове технічне моделювання", ,,Космічні фантазії", ,,Декоративно-прикладне мистецтво", ,,Великодні писанки". Крім того, студенти відвідували Державний музей іграшки Міністерства освіти і науки України (м. Київ) та працювали в ньому. Майбутніми педагогами представлено проекти іграшок з дерева, з глини, соломи, лози, трави, сиру та інших матеріалів, ляльок із тканини. У ході виконання проекту відображено композиційне рішення, втілення авторського задуму (емоційне та естетичне враження, оригінальність стилю, манери, технології роботи).

Результати самостійної роботи та мікровикладання фрагментів уроків майбутні вчителі початкових класів продемонстровано на лабораторних заняттях, під час виставок творчих робіт, на конкурсах, турнірах, змаганнях тощо.

Узагальнення результатів експериментального дослідження з використанням методів статистичної обробки та порівняльного аналізу дало змогу простежити динаміку кількісних та якісних змін в основних структурних компонентах підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів та виявити позитивну динаміку загальних рівнів готовності студентів. Результати порівняння показників свідчать про наявність вираженої зміни виявлених співвідношень у контрольних та експериментальних групах (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів у контрольних та експериментальних групах на початку та в кінці експерименту

Достовірність результатів експерименту забезпечувалися комплексом методів, зокрема, за допомогою методики О. Смірнова, статистичного t-критерія розподілу Ст'юдента, методу дисперсійного аналізу Р. Фішера.

Одержані результати засвідчили, що за період проведення формувального етапу експерименту в експериментальних групах, на відміну від контрольних, зменшилась кількість студентів з пізнавально-ознайомлюваним (з 50 % до 10,6 %), репродуктивним (з 31,7 % до 20,2 % ) рівнями готовності, водночас зросла кількість студентів із конструктивно-варіативним (з 14,9 % до 32,7 %), творчим (з 3,4 % до 36,5 %) рівнями готовності.

Окрім кількісних показників, завершальний період формувального етапу експерименту характеризувався зростанням ряду якісних показників. У мотиваційній сфері підвищився рівень потреби у використанні на уроках праці та образотворчого мистецтва сучасних інноваційних технологій навчання (0,93 в кінці експерименту проти 0,44 на початку). Відбулося зростання показника технологічних (0,79 проти 0,52), методичних (0,75 проти 0,49), художньо-естетичних (0,74 проти 0,43) знань. Суттєвих якісних змін набули конструктивні (0,94 проти 0,54) вміння. Покращився рівень знань щодо вибору доцільних організаційних форм праці з метою самореалізації творчого потенціалу особистості (0,82 проти 0,48). Зріс рівень взаємодоповнюваності вербальних, графічних, сенсомоторних дій з різними матеріалами (0,73 проти 0,53). Підвищився рівень здатності до емоційно-емпатійних реакцій у художньо-педагогічних ситуаціях та ставлення до художньо-технічної творчості (0,83 проти 0,48). Покращився якісний показник щодо рівня розвитку психологічної рефлексії (0,82 проти 0,53). Простежується позитивна динаміка розвитку критичності оцінки та самооцінки власної підготовки до організації художньо-технічної творчості (0,95 проти 0,47).

Результати, одержані після завершення формувального етапу експерименту, свідчать про ефективність упровадження моделі та технології підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:

1. У контексті філософсько-світоглядної парадигми, полікультурного діалогу та загальносвітових художніх традицій здійснено ретроспективний аналіз художньо-технічної творчості в Україні та за кордоном. Розглянуто розвиток мистецтва від палеоліту до сучасності, виділено три етапи становлення художньо-технічної творчості, зокрема: донауковий, становлення художньо-технічної творчості у системі мистецтвознавчих наук, розквіту художньо-технічної творчості у новітній час.

На основі аналізу філософської, історичної, психолого-педагогічної, художньо-естетичної літератури виокремлено кілька наукових підходів щодо організації художньо-технічної творчості у навчально-виховному процесі початкової школи та вищих навчальних закладів (індивідуально-творчий, дослідницький, особистісно орієнтований), що дозволило визначити та обґрунтувати основні напрями наукового пошуку: феноменологічний, креативний, технологічний.

Встановлено, що застосування традиційного змісту, форм, методів, способів підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів у сучасній професійній педагогіці не є достатньо ефективним.

2. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Структурними компонентами моделі є ціле-мотиваційний, інформаційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий, емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-результативний.

В експериментальному дослідженні було встановлено, що структурою процесу підготовки слугуватиме створена нами модель, а результатом - готовність (психологічна, науково-теоретична, дидактична, художньо-технічна, особистісна) майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

3. Визначено критерії та показники готовності на основі сучасних наукових досліджень та результатів констатувального етапу експерименту: спонукальний (мотиви, потреби, інтереси, що спонукають до організації художньо-технічної творчості учнів), інформаційний (психолого-педагогічні, методичні, художньо-естетичні, технологічні знання), практичний (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаторські, спеціальні, інтелектуальні вміння), організаторський (вибір доцільних організаційних форм праці для самореалізації творчого потенціалу особистості, організація творчих груп за інтересами; організаторські вміння; організаторські здібності, практичні дії), творчий (зміст художньо-технічної творчості; вміння реалізувати конструктивно-технологічний підхід до праці; взаємодоповнюваність вербальних, графічних, сенсомоторних дій з різними матеріалами; творчий і нестандартний підходи до професійної діяльності; ігрова діяльність; інтеграція видів мистецтв), ціннісний (професійні якості творчі здібності, формування естетичного ставлення, смаку, ідеалу, художньо-емоційне освоєння дійсності), рефлексивний (рефлексія самоактуалізації, психологічна, феноменологічна, методична, професійна рефлексії), результативний (контроль, самоконтроль, оцінка та самооцінка здійсненої діяльності, вміння оцінювати результати, процес, технологію створення виробів).

У дисертації визначено рівні готовності вчителів (пізнавально-ознайомлюваний, репродуктивний, конструктивно-варіативний та творчий).

4. Експериментально перевірено та впроваджено у навчально-виховний процес технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, яка передбачала інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний, процесуально-діяльнісний, аналітико-корективний та самостійно-творчий етапи.

У процесі експериментального дослідження визначено узагальнені оцінки знань, умінь та навичок студентів контрольної та експериментальної груп. Результати порівняльного дослідження засвідчили переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах. Доведено, що підвищенню ефективності підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє зміст спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах" та факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів".

Формувально-узагальнюючий етап експерименту свідчить про те, що отримані за допомогою методів математичної статистики результати підтверджують достовірність висновків щодо його результативності.

Виконане дослідження підтвердило висунуту гіпотезу про необхідність створення технології підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

5. Результати дослідження дозволяють сформулювати рекомендації щодо вдосконалення організації художньо-технічної творчості молодших школярів, запропонувати модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до її здійснення при розробці державних стандартів вищої освіти.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження з цієї проблеми, зокрема визначення та обґрунтування сутності умов застосування технологій педагогічних інновацій, змісту та технології підготовки студентів педагогічного факультету до організації художньо-технічної творчості учнів у позакласній та позашкільній виховній діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Методичні рекомендації:

1. Колесник Н.Є., Пантус Н.Ф. Писанкарство: історія, досвід, техніка та методика виконання: Методичні рекомендації на допомогу студентам вузів, вчителям початкових класів, вчителям художньої праці, класним керівникам, керівникам гуртків художньо-технічної творчості та декоративно-ужиткового мистецтва. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004. - 80 с.

Статті у фахових виданнях:

2. Колесник Н.Є. Розвиток в учнів початкових класів творчих здібностей через художнє пізнання, ігрову фантазію та мистецтво на уроках праці й малювання // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2003. - № 13. - С. 54-57.

3. Колесник Н.Є. Деякі аспекти використання народного декоративно-прикладного мистецтва у підготовці майбутніх вчителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів // Зб. наук. пр.: Педагогічні науки. Вип. 36. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - С. 244-247.

4. Колесник Н.Є. Педагогічний потенціал художньо-технічної творчості // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2004. - Вип. 19. - С. 137-140.

5. Колесник Н.Є. Інтегровані форми навчання у системі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 21. - С. 185-188.

6. Колесник Н.Є. Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів у позанавчальний час // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 24. - С. 229-231.

7. Колесник Н.Є. Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів у позашкільних закладах освіти // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 25. - С. 168-170.

Інші публікації:

8. Колесник Н. Є. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів // Соціально-педагогічні проблеми сучасної та вищої освіти в Україні. Матер. Всеукр. студ.-асп. наук.-практ. конф. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 32-33.

9. Колесник Н. Є. Художньо-технічна діяльність у гуртках з декоративно-прикладного мистецтва // Проблеми наступності освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів: Зб. матер. міжрег. наук.-практ. конф. - Житомир: Вид-во ЖДПУ 2003. - С. 72-74.

10. Колесник Н. Є. Формування творчої особистості молодших школярів засобами мистецтва // Українська національна школа: витоки та сучасність: Зб. наук.-метод. праць. - Житомир: ЖДПУ, 2003 - С. 95-98.

11. Колесник Н.Є. Підготовка майбутніх вчителів молодших класів до творчої діяльності // Зб. тез доп. наук.-практ. конф. - Луганськ: ЛДПУ, 2004. - С. 21-22.

12. Колесник Н.Є. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів у системі професійної освіти // Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі: Зб. наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004.- С. 230-234.

13. Колесник Н.Є. Технологія підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін / За ред. О.А. Дубасенюк: Зб. наук.-метод. пр. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. - С. 246-250.

14. Колесник Н.Є. Підготовка вчителів початкових класів до проведення уроків трудового навчання та художньої праці // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій: Зб. наук. пр. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004. - С. 197-202.

15. Сотська Г. І., Колесник Н. Є. Формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі вивчення народного декоративно-прикладного мистецтва // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницького державного університету імені Григорія Сковороди. - Випуск 8. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - С. 115-123.

16. Ямчинська Г.В., Коцюбинська Н.Є. Ознайомлення з візерунками українських рушників та створення ескізу на уроках художньої праці у початковій школі // Нові технології навчання в початковій школі: досвід, проблеми, перспективи: Матер. доп. і повід. обл. наук.-практ. конф. - Житомир, 2001. - С. 54-56.

АНОТАЦІЯ

Колесник Н.Є. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Проаналізовано сутність та взаємозв'язок базових понять дослідження; розглянуто наукові підходи до організації художньо-технічної творчості у початковій школі. Розкрито історико-педагогічний аспект становлення художньо-технічної творчості учнів в Україні та за кордоном. Здійснено ретроспективний аналіз наукових підходів до підготовки майбутніх учителів і практики організації художньо-технічної творчості учнів у початковій школі. Визначено художньо-технічний компонент у змісті професійної освіти вчителя. Розроблено відповідну модель, визначено критеріальні характеристики готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів: ціле-мотиваційний, інформаційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий, емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-результативний. Розроблено технологію поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічно творчості учнів. Ефективність моделі та технології перевірена експериментально. Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів.

Ключові слова: художньо-технічна творчість, організація художньо-технічної творчості, підготовка до організації художньо-технічної творчості, готовність до організації художньо-технічної творчості.

АННОТАЦИЯ

Колесник Н.Е. Подготовка будущих учителей младших классов к организации художественно-технического творчества учеников. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2007.

Диссертационная работа представляет теоретико-экспериментальное исследование проблемы подготовки будущих учителей младших классов к организации художественно-технического творчества учеников.

В результате изучения психологической, педагогической, искусствоведческой литературы проанализированы базовые понятия исследования: ,,художественно-техническое творчество", ,,организация художественно-технического творчества", ,,подготовка к организации художественно-технического творчества". В работе представлен историко-педагогический аспект становления художественно-технического творчества в Украине и за рубежом в соответствии парадигмы педагогической науки и практики.

Проанализировано состояние исследуемой проблемы в историческом контексте. Определены общие тенденции развития художественно-технического творчества в Украине и за рубежом.

Осуществлен анализ основных научных подходов подготовки будущих учителей начальной школы (индивидуально-творческий, исследовательский, личностно ориентированный), которые, взаимодействуя, обогащали и дополняли друг друга на разных исторических этапах развития исследуемой проблемы. На основе представленных подходов определены основные направления исследования: феноменологическое, креативное, технологическое.

В диссертации разработана и теоретически обоснована модель подготовки будущих учителей младших классов к организации художественно-технического творчества школьников. Структурными компонентами модели являются: целе-мотивационный, информационный, деятельностно-практический, организаторский, творческо-поисковый, эмоционально-ценностный, рефлексивно-диагностический, оценно-результативный. На ее основе была разработана технология подготовки будущих учителей начальной школы к организации художественно-технического творчества учеников; выделены основные этапы ее внедрения: информационно-теоретический, лабораторно-практический, процессуально-деятельностный, аналитическо-коррективный, самостоятельно-творческий. Характерной особенностью разработанной технологии являются спецкурс ,,Методика преподавания художественного труда в начальной школе" и факультатив ,,Организация художественно-технического творчества учеников в младших классах".

Сравнительный анализ показателей исследуемой готовности будущих учителей начальной школы в экспериментальных группах с аналогичными показателями в контрольных группах в процессе экспериментальной работы подтвердило, что использование предложенной технологии способствует значительному повышению уровня ее сформированности.

Эффективность модели и технологии поэтапной подготовки будущих учителей младших классов к организации художественно-технического творчества учеников проверена экспериментально. Основные результаты исследования внедрены в учебный процесс высших учебных заведений Украины.

Ключевые слова: художественно-техническое творчество, организация художественно-технического творчества, подготовка к организации художественно-технического творчества, готовность к организации художественно-технического творчества.

ABSTRACT

Kolesnyk N.Ye. The training of the future elementary school teachers in the organization of the pupils' artistic and technical creative activity. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Pedagogics by specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, 2007.

The thesis represents the theoretical and experimental research of the problem of the training of the future elementary school teachers in the organization of the pupils' artistic and technical creative activity. The research analyses the essence and the correlation of the fundamental concepts of the investigation; it examines the scientific approaches to the organization of the artistic and technical creative activity at the elementary school, the historical and pedagogical aspects of the formation of the pupils' artistic and technical creative activity in Ukraine and abroad according to the paradigm of the pedagogical theory and methods; the investigation carries out a retrospective analysis of the scientific approaches to the training of the future teachers and the methods of the organization of the pupils' artistic and technical creative activity at the elementary school; it determines the artistic and technical component in terms of the professional education of a teacher. The thesis explores the contents and the structure of the problem, develops the corresponding model, determines the measuring characteristics of the preparedness of the future elementary school teachers for the organization of the artistic and technical creative activity of the pupils. It theoretically substantiates the structural components of the future elementary school teachers' training model: aim-motivating, informational, active and practical, organizational, creative-researching, emotional-axiological, reflexive-diagnostic, evaluative-resulting. It develops the technology of the gradual training of the future elementary school teachers in organizing the artistic and technical creative activity of the pupils. The effectiveness of the model and the technology is experimentally tested. The main results of the research are implemented in the educational process of higher educational establishments.