Організаційно-педагогічні основи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.121

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

БІЛИЙ ЛЕОНІД ГРИГОРОВИЧ

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник:

ПІКЕЛЬНА Валерія Семенівна, доктор педагогічних наук, професор, Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки і методики трудового навчання, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

БОНДАР Володимир Іванович, доктор педагогічних наук, професор, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Інститут педагогіки та психології, директор інституту;

ГАВРИЛЮК Олег Олександрович, кандидат педагогічних наук, доцент, Хмельницьке вище професійне училище, директор училища.

Захист відбудеться "23" жовтня 2007 року о "16" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий "23" вересня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Уваркіна.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах становлення ринкових і демократичних відносин, входження України в європейський і світовий простір висуваються нові вимоги до професійної підготовки майбутнього фахівця. Одне з головних завдань освіти - формування і розвиток інтелектуальних, моральних і духовних якостей професіонала, соціально-активної особистості, справжнього громадянина.

Сьогодні вища освіта змінюється за структурою і змістом, системою фінансування і матеріально-технічного забезпечення, але найголовніше - за моделями організації навчального процесу, освітніми технологіями. Приєднання України до Болонської конвенції ставить перед нею нові концептуальні завдання в освіті.

У Національній доктрині розвитку освіти в ХХІ ст. чітко визначено нові цілі й завдання модернізації управління освітою, задекларовано перехід в Україні від суто державного управління освітою до державно-громадського. Реалізація цього положення на практиці потребує змін в управлінні окремими вищими навчальними закладами, зокрема недержавної форми власності. Адже складовою системи освіти є 199 вищих навчальних закладів недержавної форми власності, в яких навчається понад 426 тис. студентів.

Складність, багатоаспектність управлінських проблем, що визначають характер практичних змін управління вищими навчальними закладами недержавної форми власності, потребує запровадження передових освітніх управлінських моделей і технологій, які зумовлюють підвищення ефективності управління.

Важливими у цьому зв'язку є дослідження, присвячені проблемам: загальної теорії управління (В. Афанасьєв, А. Блінов, Б. Гаєвський, Г. Дмитренко, В. Колпаков, М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, С. Платонов, Є. Смірнов, Г. Щокін та ін.); загальнофілософським проблемам освітньої політики (В. Андрущенко, В. Гальперіна, М. Головатий, В. Захарченко, І. Зязюн, В. Кремень, С. Ніколаєнко та ін.); психологічних аспектів управління (Л. Карамушка, В. Крижко, Р. Немов, А. Петровський, В. Семіченко та ін.); особливостей управління освітніми системами (С. Бутівщенко, М. Войтович, М. Генсон, Г. Єльнікова, Ю. Конаржевський, В. Лазарєв, В. Пікельна, М. Поташнік, Т. Шамова та ін.); принципам, методам, моделям, підходам до управління вищими навчальними закладами (В. Гуменник, М. Кондрух, Н. Конопліна, В. Маслов, А. Ніколаєв, В. Нотченко, Є. Яковлєв та ін.); становлення, функціонування та розвитку вищої приватної школи (В. Астахова, О. Сидоренко, В. Рамзаєв, М. Швецов та ін.).

Незважаючи на зростання інтересу вчених до проблеми управління освітніми закладами, аналіз наукової літератури свідчить, що проблема управління вищими навчальним закладами (недержавної форми власності зокрема) не знайшла належного відображення у педагогічній літературі. Разом з тим, вивчення стану вузівського управління засвідчило, що управління ВНЗ залишається авторитарно орієнтованим, вплив громадськості на процеси навчання і виховання майбутніх фахівців незначний, керівництво навчальним закладом не створює належні умови для розвитку ініціативи, творчого потенціалу кожного викладача. Це зумовлено неготовністю керівників різних ланок вищого навчального закладу до управління на основі демократизації, гуманізації та визнання людини найвищою цінністю суспільства.

Недостатня розробка цього питання педагогічною наукою, реальний стан управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності дозволяють констатувати, що сучасний рівень управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності не відповідає вимогам, які висуваються суспільством. Необхідність розв'язання виявлених суперечностей обумовлює актуальність дослідження організаційно-педагогічних основ управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності.

Актуальність даної проблеми, її практичне значення і недостатнє вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Організаційно-педагогічні основи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов'язаний з плановим комплексним науковим проектом "Від управління структурою до управління розвинутим суспільством", здійснюваним упродовж п'яти останніх років у Міжрегіональній Академії управління персоналом, і затвердженим вченою радою названої Академії (протокол № 1031 від 25.10.2001 р.), є складовою декількох підтем вказаного дослідження, а саме тем: "Трансформація українського суспільства на межі тисячоліть: соціально-економічний аналіз" та "Проблеми соціальної політики та кадрового забезпечення сучасної України", в якому автор брав безпосередню участь.

Тема дослідження затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №10 від 28.04.2005 р.) та ухвалена Радою з координації наукових досліджень в Україні в галузі педагогіки і психології (протокол № 7 від 26.09.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні основи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності.

Мета дослідження - виявити, науково-теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити сукупність організаційно-педагогічних основ управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності, що спрямовані на підвищення ефективності управлінської діяльності у закладі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що підвищення ефективності управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності забезпечується впровадженням організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ, яка передбачає реалізацію сукупності організаційно-педагогічних умов:

- впровадження організаційної структури управління ВНЗ, яка адекватна цілям управління, враховує економічні інтереси навчального закладу, здатна до ускладнення і саморозвитку;

- створення професійно спрямованого середовища підготовки фахівців у вищому навчальному закладі;

- забезпечення професійного розвитку викладачів, керівників різних ланок управління, підвищення їх професійної компетентності;

- встановлення зовнішніх комунікацій як інструмента розвитку ВНЗ недержавної форми власності.

Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження: управління вищий навчальний недержавна

1. Здійснити аналіз теми дослідження в теорії та практиці вищої школи, визначити особливості діяльності вищого навчального закладу недержавної форми власності як об'єкта управління й уточнити сутність поняття "управління ВНЗ".

2. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічну модель основ управління в сучасному вищому навчальному закладі недержавної форми власності.

3. Обґрунтувати критерії та показники ефективного управління ВНЗ недержавної форми власності.

4. Розробити рекомендації щодо підвищення ефективності управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали загальнонаукові положення теорії пізнання; системний підхід; положення загальної теорії управління; сучасні концепції управління освітою; принципи єдності теорії та практики, гуманізму і демократизму освіти; висновки й положення вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів із досліджуваної проблеми; законодавчі акти та нормативні документи України в галузі освіти та управління.

Методи дослідження. Для розв'язання сформульованих у дослідженні завдань, перевірки гіпотези були застосовані такі методи: теоретичний аналіз філософських, педагогічних і психологічних джерел за темою дослідження з метою систематизації й узагальнення; контент-аналіз - для дефініції понять та всебічного вивчення нормативно-правових документів; системний і функціональний метод дослідження стану та характеру управління професійним ВНЗ з тим, щоб дослідити шляхи та особливості подальшого його вдосконалення; порівняльний метод було використано при співставленні різних форм управління в освіті, при обробці експериментальних даних; теоретичне моделювання дало можливість розробити організаційно-педагогічну модель основ управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності; збір та обробка емпіричних даних (спостереження, анкетування, вивчення документації вищих навчальних закладів) використовувалися з метою діагностики рівня управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності; педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий) - з метою перевірки ефективності комплексу педагогічних умов управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності; екстраполярний, інтерпретації й метод узагальнення - для формулювання висновків та рекомендацій; математичні методи обробки експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

- розроблено й обґрунтовано організаційно-педагогічну модель основ управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності як цілісної, самодостатньої системи, складовими якої є ціль, закономірності і принципи, функції, методи, умови, результат;

- визначено організаційно-педагогічні основи управління ВНЗ недержавної форми власності, які включають впровадження організаційної структури управління ВНЗ, що адекватна цілям управління, враховує економічні інтереси навчального закладу, здатна до ускладнення і саморозвитку; створення умов для професійного і соціального розвитку викладача, підвищення професійної компетенції керівників різних ланок управління на основі самоосвіти, самовдосконалення; встановлення зовнішніх комунікацій як інструмента розвитку ВНЗ недержавної форми власності;

- уточнено зміст понять "управління ВНЗ", "система управління розвитком ВНЗ", "ефективність управління ВНЗ", з'ясовано їх взаємозв'язок;

- подальшого розвитку набули основні критерії та показники оцінки ефективності управління вищого навчального закладу недержавної форми власності.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення й висновки, що містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій сфері - для подальшого поглибленого вивчення основних тенденцій розвитку вищої освіти та управління;

- у процесуально-практичній сфері - як теоретичний матеріал при розробці тематики навчальних курсів з менеджменту, маркетингу освіти та відповідного навчально-методичного забезпечення до них (навчальних посібників, методичних рекомендацій, текстів лекцій, розробок до практичних, семінарських та інших форм аудиторних занять, самостійної роботи студентів), а також при розробці спецкурсу з підвищення кваліфікації керівників вищих навчальних закладів;

- в освітньо-управлінській сфері - на основі розробленої організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ недержавної форми власності, аналізу досвіду регіональних вищих навчальних закладів та результатів експериментальної роботи підведено теоретичне підґрунтя для розробки рекомендацій перспективних напрямів організації ефективної управлінської роботи у ВНЗ недержавної форми власності. Модель може бути використана як основний орієнтир для формування структури ВНЗ недержавної форми власності.

Теоретичні положення та практичні результати дослідження запроваджено в управлінні колективом Міжрегіональної Академії управління персоналом (акт № 61 від 11.01.2007 р.); Хмельницького інституту конструювання і моделювання швейних виробів (акт № 219 від 27.06.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження здійснювалася в ході доповідей на науково-практичних, науково-теоретичних конференціях, семінарах, круглих столах, а саме:

- міжнародних: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень 2004" (Дніпропетровськ, 2004); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи" (Хмельницький, 2005);

- всеукраїнських: науково-практичній конференції "Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом" (Хмельницький, 2004); науково-практичній конференції "Становлення нової парадигми управління навчальним закладом в умовах модернізації освіти" (Хмельницький, 2005); науково-теоретичній конференції "Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України" (Хмельницький, 2006); науково-практичній конференції "Сучасні педагогічні технології в процесі підготовки вчителя праці" (Кривий Ріг, 2006); науково-практичній конференцій "Вища освіта в контексті державної політики України (Київ, 2006);

- регіональних: міжвузівській науково-методичній конференції "Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців" (Хмельницький, 2005); міжвузівській науково-методичній конференції "Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми і перспективи" (Хмельницький, 2006).

Результати дослідження обговорювались на кафедрі менеджменту Україно-Російського інституту менеджменту і бізнесу імені Б.М. Єльцина Міжрегіональної Академії управління персоналом (Київ), на кафедрі менеджменту Хмельницького інституту МАУП.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації відображені в 11 одноосібних публікаціях, серед яких один навчально-методичний посібник, 7 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, як фахові у галузі педагогіки, 3 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (255 найменувань). Повний обсяг дисертаційної роботи становить 202 сторінки. У дисертації міститься 16 таблиць на 4 сторінках, 8 рисунків на одній сторінці та 6 додатків на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію і впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретичні основи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності" - розглянуто результати теоретичного аналізу досліджень основних тенденції в управлінні вищою освітою.

Аналіз науково-педагогічних джерел свідчить, що сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідники (В. Андрущенко, С. Гончаренко, В. Журавський, В. Захарченко, І. Зязюн, А. Коржуєв, В. Кремень, Л. Ляшенко, Л. Мулик, А. Новіков, В. Попков, М. Степко) трактують вищу професійну освіту як процес підготовки спеціалістів певної кваліфікації, результатом якої є професійне становлення і розвиток особистості майбутнього фахівця.

В умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин відбувається реформування вищої освіти, структурна перебудова системи освіти. В Україні вона зумовлена формуванням багаторівневої освіти, появою ВНЗ нових форм власності.

Система вищої професійної освіти є зовнішнім середовищем (макросередовищем) функціонування і розвитку освітнього закладу. Тенденції розвитку вищої освіти в умовах соціально-економічних змін у країні потребують модернізації системи управління вищою освітою, окремим вищим навчальним закладом.

Аналіз наукових праць А. Блінова, Т. Вороніної, Б. Гаєвського, М. Генсона, Г. Єльнікової, В. Колпакова, В. Кондруха, М. Обозова, В. Пікельної та ін. дозволив визначити такі важливі складові поняття "управління освітою": управління - це вид соціального управління; це цілеспрямована діяльність, яка відрізняється від інших видів діяльності по наданню освітніх послуг; об'єктивно виділяється об'єкт і суб'єкт управління; передбачає взаємодію структур освітньої системи для досягнення її цілей, забезпечення розвитку, а отже характеризується переходом освітньої системи із одного якісного стану в інший.

Застосувавши системний підхід до вивчення ВНЗ як об'єкту управління, ми розглядаємо ВНЗ недержавної форми власності як цілісну відкриту, динамічну, цілеспрямовану, поліфункціональну соціально-педагогічну систему, яка здатна до адаптації, розвитку, самоуправління.

На сьогодні єдиної точки зору щодо трактування поняття "недержавний навчальний заклад" немає. В українських та іноземних наукових джерелах поряд з терміном "недержавна освіта" зустрічаються "приватна вища освіта", "вільна освіта", "не загальнодоступна освіта", "незалежна освіта", "альтернативна освіта" тощо. Вищі навчальні заклади, які засновані на приватній, акціонерній та інших формах власності, утворюють недержавний сектор, який є невід'ємною частиною єдиної системи освіти України, і сприяє доступності освіти, розширюючи конституційні права людини на освіту, розвиток і професійне самовизначення, вибір роду діяльності.

Недержавний освітній заклад, знаходячись у державній системі вищої освіти, регламентується у своїй діяльності на внутрівузівському, регіональному і державному рівнях. На кожному з цих рівнів діють різні інструменти державного регулювання: на державному і регіональному рівнях - нормативно-правові, фінансові та їх економічні види; на державному і внутрівузівському рівні - контролю якості і змісту навчального процесу (ліцензування, атестація, акредитація); на регіональному рівні - суспільні.

У результаті теоретичного аналізу наукових праць В. Астахової, А. Бломквіста, Р. Гейджера, Л. Демидової, С. Жараї, Д. Леві, Т. Морозової, В. Нікандрової, О. Романовського, Н. Селівестрової, О. Сидоренко, Н. Житник, Ю. Романовської виявлено особливості ВНЗ недержавної форми власності як специфічного об'єкту управління.

Основними проблемами в управлінні ВНЗ недержавної форми власності є: неврегульованість нормативно-правової бази, що пов'язана з відсутністю чіткого визначення статусу (приватні ВНЗ функціонують як комерційні установи); недостатньо високий рівень професійної компетентності керівників навчальних закладів; труднощі у поєднанні державного і громадського контролю; необхідність постійного моніторингу за якістю освітніх послуг, що надають освітні заклади; пошук ефективних моделей управління.

Розв'язання цих проблем неможливе без аналізу загальних теорій та різноманітних підходів до управління ВНЗ.

Аналіз загальнотеоретичних підходів свідчить, що їх еволюція супроводжується зростанням уваги до людського фактору; розумінням того, що будь-які принципи, структури і методи управління ефективні при певних умовах; усвідомленням, що організація - це не закрита система органічного типу, а відкрита органічна система, яка взаємодіє із середовищем; зростанням уваги до процесу змін в організаціях і умовам їх ефективності.

З'ясовано, що сучасна ситуація в теорії і практиці світового менеджменту характеризується синтезом і розвитком розроблених раніше поглядів основних шкіл управління, а також нових уявлень про управління на основі взаємодії трьох основних підходів: системного, процесуального, ситуаційного. У даний час актуальним є пошук нових гнучких і адаптаційних моделей управління.

Визначено особливості функціонування ВНЗ недержавної форми власності в Україні:

- матеріально-технічна база є суттєво менш потужною, ніж у державних закладах, що мають багатолітню історію функціонування;

- більшість закладів існує лише за рахунок плати за навчання;

- кадровий потенціал характеризується тим, що більшість докторів, професорів, кандидатів наук працюють у таких закладах за сумісництвом і на умовах погодинної оплати, що, як правило, не передбачає систематичної науково-дослідної та навчально-методичної роботи;

- неоднозначне ставлення громадськості до недержавних навчальних закладів України вимагає постійного вдосконалення роботи управлінців та працівників вузу з громадськістю та над створенням позитивного іміджу ВНЗ;

- мають більш гнучкі можливості для вибору спеціальностей і спеціалізацій, оскільки основним замовником є ринок чи ситуація на ринку праці;

- більш автономні, ніж державні навчальні заклади в управлінні;

- поступово стають все більш складними, інституціоналізованими і не можуть керуватися лише інтересами бізнесу.

Визначено, що підвищення ефективності управління ВНЗ недержавної форми власності можливе, якщо впроваджена ефективна модель системи управління закладом і реалізована сукупність організаційно-педагогічних умов: впровадження організаційної структури управління ВНЗ, яка адекватна визначеним цілям управління, враховує економічні інтереси недержавного навчального закладу, здатна до ускладнення і саморозвитку; забезпечення професійного розвитку викладачів та керівників різних ланок управління навчального закладу; створення освітнього професійно спрямованого середовища для формування особистості майбутнього фахівця.

На основі аналізу результатів констатуючого експерименту виявлено, що у вищих навчальних закладах недержавної форми власності ще недостатньо створені належні умови, які б відповідали сучасним вимогам результативного функціонування і постійного розвитку ВНЗ; педагоги і керівники ВНЗ усвідомлюють необхідність підвищення ефективності управління ВНЗ недержавної форми власності.

У другому розділі - "Дослідно-експериментальна робота з управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності" - розкрито та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні основи ефективного управління ВНЗ, експериментально перевірено припущення, що підвищення ефективності управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності забезпечується впровадженням організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ та реалізацією сукупності педагогічних умов.

Програмою дослідження було передбачено уточнення комплексу умов, які підвищують ефективність управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності. В експерименті брали участь: 5 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, що подібні за фаховою підготовкою студентів, специфікою діяльності, регіональним розміщенням; 238 осіб з різних категорій працівників (ректорів (директорів ВНЗ) - 2,1 %, проректорів (заступників директорів ВНЗ) - 2,2 %, деканів - 10,5 %, завідувачів кафедр - 25,3 %, викладачів - 52,1 %, методистів - 5,8 %). З опитаних респондентів проблемами вищого навчального закладу вважають: брак фінансового забезпечення - 53 %, слабку матеріально-технічну базу - 44,6 %, непостійність кадрового складу викладачів - 68 %, непідготовленість працівників ВНЗ (низький рівень кваліфікації, недостатній досвід роботи) - 50,5 %, труднощі у наборі студентів - 54,7 %, відсутність співпраці між викладачами і керівництвом ВНЗ - 48,8 %, відсутність потрібних нормативних документів - 46,3 %, бюрократизм у керуванні - 42,5 %, елементи корупції - 18,9 %, сприйняття керівництвом ВНЗ педагогів як об'єктів, а не як активних суб'єктів спільної діяльності - 67,3 %.

У ході констатуючого експерименту виділено критерії та показники ефективності управління підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, уточнено організаційно-педагогічні основи управління вищим навчальним закладом та виявлено оптимальні умови професійного розвитку викладацьких та управлінських кадрів у вищому навчальному закладі недержавної форми власності.

На етапі формуючого експерименту було проведено порівняння даних експериментального і контрольного навчальних закладів за рівнем ефективності розвитку якості: основних умов реалізації освітнього процесу - 0,5 контрольний, 0,75 експериментальний; науково-методичного забезпечення навчального процесу - 0,67 контрольний, 0,87 експериментальний; кадрового забезпечення підготовки фахівців - 0,58 контрольний, 0,75 експериментальний; організаційної структури вищого навчального закладу - 0,33 контрольний, 0,67 експериментальний; управлінської діяльності - 0,5 контрольний, 0,68 експериментальний; рівня підготовки фахівців - 0,5 контрольний, 0,7 експериментальний.

Оцінка й інтерпретація результатів дослідно-експериментальної роботи здійснювалась нами у відповідності з традиційними підходами шляхом порівняння і наступної перевірки результатів, одержаних за допомогою еталонної та експериментальної методик.

Організаційно-педагогічна модель основ управління ВНЗ недержавної форми власності (рис. 1) розглянута нами як система зі своєю структурою, підструктурами та зв'язками між ними. Вона побудована з врахуванням економічних інтересів недержавного закладу освіти. Її мобільність, оперативність дозволяє легко орієнтуватися в постійно мінливих умовах ринку і умовах конкурентної боротьби.

Вона здатна до ускладнення і організаційного розвитку. У ній оптимально поєднана централізація і децентралізація управління в системах управління, формах планування й контролю, розподілі управлінських функцій, що дозволяє врахувати інтереси особистості, колективу, громадськості та специфічні особливості кожної категорії працівників.

Система управління розвитком ВНЗ недержавної форми власності - це цілеспрямована, динамічна система, системоутворюючим фактором якої є ціль. Загальну стратегічну ціль системи управління ВНЗ недержавної форми власності вбачаємо у створенні оптимальних умов для забезпечення якісної підготовки фахівців на рівні державних стандартів засобами цілеспрямованої систематичної взаємодії структур освітнього закладу, викладацького і студентського колективів.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дав нам змогу визначити основні принципи управління, важливі для побудови нашої системи управління: науковості і перспективності; партисипативного управління; оперативності; гуманізму; поєднання прямого і зворотного зв'язку; адаптивності (гнучкості); принцип демократизму.

Функціями управління виступають види діяльності суб'єкта управління, спрямовані на об'єкт (суб'єкт) управління для досягнення поставлених цілей.

Для забезпечення ефективного функціонування ВНЗ повинен мати чітку організаційну структуру, під якою ми розуміємо такий спосіб побудови апарату управління організацією, який передбачає форми спеціалізації ланок управління, їх кількість, підпорядкованість і взаємозв'язки. Основне призначення організаційної структури - забезпечити чітку і налагоджену роботу апарату управління. Організаційна структура побудована, враховуючи економічні інтереси недержавного ВНЗ. Її мобільність, оперативність дозволяють легко орієнтуватися в постійно мінливих умовах ринку й умовах конкурентної боротьби. Вона здатна до ускладнення та організаційного розвитку.

Кадри - головна цінність будь-якого вищого закладу освіти. Головна мета управління професорсько-викладацьким складом ВНЗ недержавної форми власності - створення умов для ефективного функціонування професорсько-викладацьких кадрів, їх самореалізації як фахівців, професійного і соціального розвитку кожного викладача.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Організаційно-педагогічна модель основ управління ВНЗ недержавної форми власності

Нове управлінське мислення пов'язане із усвідомленням необхідності включення людей у систему управління, опори на розвиток творчих здібностей працівників і самореалізацію їх особистості у ВНЗ. Воно, у першу чергу, передбачає необхідність зміни психології керівника, стилю його господарської поведінки, переоцінки менеджерами свого місця і ролі в системі управління. Основне завдання - створювати умови для розвитку творчого потенціалу; формувати почуття відповідальності, як за прийняття рішень, так і за результати діяльності. У свою чергу це потребує від управлінських кадрів постійного підвищення професійної компетенції на основі самоосвіти, самовдосконалення.

У ринкових умовах важливого значення набуває вивчення комунікацій освітнього закладу. Комунікації, що існують в освітніх організаціях, є важливим компонентом процесу управління розвитком ВНЗ недержавної форми власності. Комплекс комунікацій в управлінських теоріях включає в себе рекламу, зв'язки з громадськістю, особисті контакти.

Програма дослідження складалась з трьох етапів: організаційно-прогностичного, змістовно-процесуального, аналітико-коректуючого.

У процесі дослідження використовувалися види експериментальної роботи: констатуючий і формуючий експерименти. Виділено принципи здійснення дослідно-експериментальної роботи: демократизації, гуманізації, всебічності і різносторонності науково-методичного консультування. Репрезентативні матеріали одержані методами спостереження, бесіди, анкетування, вивчення продуктів діяльності.

Основне завдання дослідно-експериментальної роботи - перевірка комплексу педагогічних умов підвищення ефективності управління ВНЗ недержавної форми власності. Для розв'язання даного завдання були виділені критерії і показники ефективності управління ВНЗ недержавної форми власності.

У дисертаційному дослідженні критерій розглядався як ознака, на основі якої здійснюється класифікація змін, які відбулися в управлінні розвитком ВНЗ і оцінка цих змін. Показник визначався як характеристика якого-небудь аспекту критерію оцінки ефективності. Виділено такі основні критерії ефективного управління ВНЗ: якість основних умов діяльності, якість навчально-методичного забезпечення, якість кадрового складу, якість організаційної структури ВНЗ, рівень управлінської діяльності, рівень підготовки фахівців.

Результати дослідно-експериментальної роботи свідчать про те, що ефективність управління ВНЗ зросла у контрольному й експериментальному навчальних закладах, рівень управління з низького виріс до достатнього. Порівняння кількісних даних показало, що ефективність управління у контрольному ВНЗ зросла на 0,14, а в експериментальному ВНЗ на 0,36.

Таким чином, одержані дані в експериментальному ВНЗ показують значну динаміку і дозволяють зробити висновок про те, що зміни є результатом цілеспрямованого впливу педагогічних умов на управління, що підтверджує висунуту нами гіпотезу.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне дослідження та узагальнення досвіду регіональних ВНЗ недержавної форми власності та підрозділів Міжрегіональної Академії управління персоналом і запропоновано нове вирішення наукового завдання управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності, що виявляється в обґрунтуванні і розробці організаційно-педагогічних основ управління закладом.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки.

1. Здійснене нами дослідження дає підстави стверджувати, що проблема, пов'язана з організацією управління ВНЗ недержавної форми власності у сучасних соціально-економічних умовах розвитку України, є актуальною. Вона є складовою шляхів реалізації нової парадигми управління ВНЗ.

На основі аналізу проблеми дослідження в теорії та практиці вищої професійної школи з'ясовано, що вищі навчальні заклади недержавної форми власності утворюють недержавний сектор, який має стати невід'ємною частиною єдиної системи освіти України. Значення недержавного сектору вищої освіти полягає в тому, що за рахунок наближення центрів ВНЗ до регіональних потреб, розширення сфери напрямів професійної освіти та доступності цін він сприяє доступності освіти, розширюючи конституційні права людини на освіту, розвиток і професійне самовизначення, вибір роду діяльності; забезпечує демократизацію освіти; зменшує витрати держави на вищу освіту; зменшує безробіття молоді та науково-педагогічних працівників, сприяє здоровій конкуренції, що стимулює вдосконалення.

2. Визначено особливості ВНЗ недержавної форми власності як компонента системи вищої освіти і об'єкта управління: створюються у правовому полі держави; як і усі навчальні заклади обов'язково ліцензуються і акредитуються; рівень підготовки фахівців у таких закладах знаходиться під подвійним контролем держави, її органів, а також внутрішнім контролем; мають більш гнучкі можливості для вибору спеціальностей і спеціалізацій; є динамічними, швидше адаптуються до вимог ринку, європейських та світових стандартів; більш самостійні на ринку праці і в підборі студентів; відсутність державного фінансування, мають специфічні способи фінансування; більш автономні, ніж державні навчальні заклади, в управлінні, організації життя у вищій школі; студенти є головними суб'єктами учіння, яке направлено на їх всебічний та гармонійний розвиток як фахівців, так і громадян.

3. Виявлено та розкрито особливості функціонування ВНЗ недержавної форми власності в Україні: вищі навчальні заклади недержавної форми власності функціонують в умовах постійної конкуренції з державними закладами та неврегульованості нормативно-правової бази, що пов'язано з відсутністю чіткої юридичної визначеності щодо їхнього статусу, вищі навчальні заклади діють як комерційні; матеріально-технічна база є суттєво менш потужною, ніж у державних закладів, що мають багатолітню історію функціонування та отримують дотації з державного бюджету; більшість закладів існує лише за рахунок контрактної плати за навчання; кадровий потенціал ВНЗ недержавної форми власності характеризується тим, що на першому етапі становлення більшість докторів, професорів, кандидатів наук працюють у таких закладах за сумісництвом і на умовах погодинної оплати, що, як правило, не передбачає систематичної науково-дослідної та навчально-методичної роботи; потребує вдосконалення навчально-виховний процес; неоднозначне ставлення громадськості до ВНЗ недержавної форми власності свідчить про необхідність підтримки МОН таких навчальних закладів; потребує удосконалення робота управлінців, працівників закладу з громадськістю, з метою створення позитивного іміджу ВНЗ.

4. Деталізовано сутність поняття "управління ВНЗ". Управління ВНЗ у нашому дослідженні розглядається як взаємодія структур освітньої системи для досягнення цілей підготовки фахівців у навчальному закладі, забезпечення розвитку, характеризується переходом освітньої системи із одного якісного стану в інший. Мету управління ВНЗ недержавної форми власності вбачаємо у створенні оптимальних умов для забезпечення якісної підготовки фахівців на рівні державних стандартів засобами цілеспрямованої систематичної взаємодії структур освітнього закладу, викладацького і студентського колективів.

5. Обґрунтовано, що підвищення ефективності управління ВНЗ недержавної форми власності можливе за умови створення організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ недержавної форми власності і реалізації сукупності організаційно-педагогічних основ. Модель основ управління ВНЗ недержавної форми власності розглядаємо як цілісну систему, складовими якої є ціль, закономірності і принципи, функції, методи, умови, результат. Особливістю даної системи є багаторівневість, динамічність, адаптивність, реалізація принципів демократизму і гуманізму в управлінні, спрямованість управління на розвиток ВНЗ.

Виділено критерії та показники ефективного управління приватним освітнім закладом. У дослідженні критерій розглядався як ознака, на основі якої здійснюється класифікація змін, які відбулися в управлінні розвитком ВНЗ і оцінка цих змін. Показник визначався як характеристика якого-небудь аспекту критерію оцінки ефективності. Виділено такі основні критерії ефективного управління ВНЗ: якість забезпечення санітарно-гігієнічних та фінансових умов діяльності, якість навчально-методичного забезпечення, якість кадрового складу, якість організаційної структури ВНЗ, рівень управлінської діяльності, рівень підготовки фахівців.

6. Виокремлено серед організаційно-педагогічних основ управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності сукупність факторів, які забезпечують реалізацію функцій управління і сприяють розвитку ВНЗ. Визначено та обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов управління ВНЗ, які включають:

- впровадження організаційної структури управління ВНЗ, яка адекватна визначеним цілям управління, враховує економічні інтереси недержавного навчального закладу, здатна до ускладнення і саморозвитку;

- забезпечення професійного розвитку викладачів та керівників різних ланок управління навчального закладу;

- створення освітнього професійно спрямованого середовища для формування гармонійної особистості майбутнього фахівця.

Визначено, що організаційна структура управління ВНЗ недержавної форми власності включає в себе опис компонентів: 1) організаційні компоненти, які характеризуються функціями; 2) координаційні механізми, які включають регулювання зовнішніми і внутрішніми інструкціями, ієрархічний контроль і консультаційні структури; 3) адміністрація і менеджмент, які розглядаються як організаційні одиниці з чітко вираженими функціональними обов'язками.

Побудова організаційної структури ВНЗ недержавної форми власності здійснювалась з врахуванням таких вимог: економічних інтересів недержавного закладу; мобільності, оперативності, які дозволяють легко орієнтуватися в постійно мінливих умовах ринку і умовах конкурентної боротьби; здатності до ускладнення і організаційного динамічного розвитку. У побудованій організаційній структурі проявляються характеристики лінійно-функціональної моделі з горизонтальною консультативною структурою і колегіальної моделі.

На основі експериментальних досліджень визначено педагогічні умови, які сприяють створенню професійно спрямованого середовища у ВНЗ недержавної форми власності: забезпечення єдності теоретичної і практичної підготовки, відповідності її сучасним освітньо-кваліфікаційним вимогам до фахівця; спрямованість навчально-виховного процесу на формування емоційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності і навчання, професійний особистісний розвиток майбутнього фахівця; організація самостійної пошуково-дослідницької діяльності студентів як під час аудиторної, так і позаудиторної роботи, проходження навчальної, виробничої, переддипломної практики; забезпечення неперервності підготовки фахівців у навчальному закладі.

Вивчено та систематизовано основні умови, що заохочують викладачів вищого навчального закладу до творчої діяльності, до повної реалізації своїх здібностей і знань у науковій та педагогічній діяльності, професійного розвитку: соціально-економічні (дотримання норм праці, етики спілкування, правова захищеність, забезпечення соціального захисту, організація відпочинку; підвищення зарплати, матеріальне стимулювання наукової творчості тощо); сформовані мотиви праці (мотив значущості викладацької праці, професійний інтерес, прагнення до самовдосконалення, підвищення рівня професіоналізму, потреба в самовираженні, самореалізації, реалізація кар'єри, захист дисертації тощо); сприятливий позитивний соціально-психологічний клімат у колективі; вимоги адміністрації до кадрів; демократизм співпраці.

7. Результати формуючого експерименту показали, що впровадження організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ недержавної форми власності, реалізації організаційно-педагогічних основ управління сприяє ефективності управління такими навчальними закладами. На основі аналізу результатів експериментальної роботи відповідно до розроблених критеріїв встановлено, що відбувся перехід з низького рівня управління ВНЗ до достатнього. Зафіксована позитивна динаміка щодо зростання ефективності управління у контрольному ВНЗ на 0,14, а у експериментальному ВНЗ на 0,36.

8. На основі теоретичного дослідження та здійсненого експерименту розроблено пропозиції до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, місцевих державних адміністрацій.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем удосконалення управління ВНЗ недержавної форми власності. Потребують спеціального вивчення шляхи підвищення ефективності форм, методів управління ВНЗ недержавної форми власності, створення системи моніторингу розвитку управлінської культури керівників ВНЗ тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білий Л.Г. Соціально-педагогічні засади управлінської діяльності у вищому навчальному закладі недержавної форми власності: Навчально-методичний посібник. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. - 100 с.

2. Білий Л.Г. Особливості педагогічного менеджменту в управлінні професійним вищим навчальним закладом // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Зб. наук. пр.: Випуск 2. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - С. 15-23.

3. Білий Л.Г. Особливості управління вищим професійним навчальним закладом у сучасних умовах (теоретико-методологічні засади) // Зб. наук. пр. - № 33. - Частина ІІ. - Хмельницький: Вид. Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. - С. 8-10.

4. Білий Л.Г. Управління сучасним вищим навчальним закладом: реалії і проблеми вдосконалення // Зб. наук. пр. - № 34. - Частина ІІ. - Хмельницький: Вид. Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. - С. 10-15.

5. Білий Л.Г. Модель системи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності // Зб. наук. пр. - № 36. - Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. - С. 70-74.

6. Білий Л.Г. Педагогічний менеджмент в освіті // Дидактика професійної школи: Зб. наук. пр.: Вип. 4 / Ред. кол.: С.У. Гончаренка, В.О. Радкевич та ін. - Хмельницький: ХНУ, 2006. - С. 188-191.

7. Білий Л.Г. Методика перевірки ефективності управління вищим навчальним закладом (на прикладі Хмельницького інституту МАУП) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2006. - № 6. - С. 172-179.

8. Білий Л.Г. Педагогічні аспекти застосування соціальних моделей управління вищим приватним навчальним закладом // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - 2006. - № 4. - С. 8-13.

9. Білий Л.Г. Особливості постнекласичної освіти // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень `2004". Том 29. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 19-20.

10. Білий Л.Г. Формування організаційної структури управління розвитком недержавного вищого навчального закладу // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції "Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України" (12 травня 2006 року). - Хмельницький: Вид. Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. - С. 80-81.

11. Білий Л.Г. Вищий навчальний заклад недержавної форми власності - компонент системи вищої освіти // Сучасні технології навчання майбутніх учителів праці: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: КДПУ, 2006. - С. 36-44.

АНОТАЦІЇ

Білий Л.Г. Організаційно-педагогічні основи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню проблеми управління ВНЗ недержавної форми власності.

Виявлено особливості таких навчальних закладів, специфіку управління ними. Доведено, що ефективне управління ВНЗ можливе за таких педагогічних умов: впровадження організаційної структури управління ВНЗ, яка адекватна цілям управління, враховує економічні інтереси навчального закладу, здатна до ускладнення і саморозвитку; створення умов для професійного і соціального розвитку викладача; підвищення професійної компетенції керівників різних ланок управління на основі самоосвіти, самовдосконалення; встановлення зовнішніх комунікацій як інструмента розвитку ВНЗ недержавної форми власності. Розроблено організаційно-педагогічну модель основ управління ВНЗ недержавної форми власності.

Ключові слова: управління вищим навчальним закладом, недержавна форма власності, організаційна структура, система управління.

Белый Л.Г. Организационно-педагогические основы управления высшим учебным заведением негосударственной формы собственности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена раскрытию проблемы управления и руководства высшим учебным заведением негосударственной формы собственности, научно-теоретическому обоснованию и экспериментальной проверке совокупности организационно-педагогических основ управления высшим учебным заведением негосударственной формы собственности, которые направлены на повышение эффективности управленческой деятельности в учреждении.

В работе раскрыто содержание понятий: "управление высшим учебным заведением", "система управления развитием высшего учебного заведения", "эффективность управления высшим учебным заведением", определена связь между ними.

Управление развитием высшего учебного заведения негосударственной формы собственности является целенаправленной, динамической, системной деятельностью‚ системосоздающим фактором которой есть цель. Общую стратегическую цель системы управления высшим учебным заведением негосударственной формы собственности рассматриваем в создании оптимальных условий для обеспечения качественной подготовки специалистов на уровне государственных стандартов способами целенаправленного систематического взаимодействия структур учебного заведения, преподавательского и студенческого коллективов.

По результатам теоретического анализа проблемы раскрыты особенности вуза негосударственной формы собственности как специфического объекта управления. Определено, что на данном этапе актуальным есть поиск новых гибких и адаптационных моделей управления. К особенностям функционирования вуза негосударственной формы собственности мы отнесли: материально-техническая база менее мощная, чем в государственных учреждениях, которые имеют многолетнюю историю функционирования; большинство учреждений существует за счет оплаты за учебу; кадровый потенциал характеризуется тем, что большинство докторов, профессоров, кандидатов наук работают в таких заведениях по совместительству и на условиях почасовой оплаты, что как обычно, или как правило, не предполагает систематичной научно-исследовательской и научно-методической работы; неоднозначное отношение общественности к негосударственным учебным заведениям Украины; имеют более гибкие возможности для выбора специальностей и специализаций; более автономны в своей деятельности, чем государственные учебные заведения; постепенно становятся более сложными и институционализоваными.

Доказано, что эффективное управление вузом возможно при следующих организационно-педагогических условиях: внедрение организационной структуры управления вузом, которая адекватна целям управления и учитывает экономические интересы учебного заведения, способна к усложнению и саморазвитию; создание условий для профессионального и социального развития преподавателя, повышение и усовершенствование профессиональной компетентности руководителей различных систем и звеньев управления на основании самообразования; создание образовательной профессионально направленной среды для формирования личности будущего специалиста; развитие внешних коммуникаций как инструмента развития вуза негосударственной формы собственности.

Определено, что повышение эффективности управления высшим учебным заведением негосударственной формы собственности возможно при функционировании организационно-педагогической модели основ управления учреждением и реализации совокупности организационно-педагогических условий.

Организационно-педагогическая модель основ управления высшим учебным заведением негосударственной формы собственности рассматривается как целостная система со своими закономерностями, принципами, функциями, методами, условиями, результатами. Особенностью данной системы есть многоуровневость, динамичность, адаптивность, реализация принципов демократизма и гуманизации в управлении, направленность управления на развитие высшего учебного заведения.

Содержательная составляющая модели основывается на компонентах, которые группируются таким образом: организационно-исполнительные компоненты; координационные механизмы, которые включают регулирование внутренними и внешними инструкциями; администрация и менеджмент, которые рассматриваются как организационные единицы с четко выраженными функциональными обязанностями.

Организационно-педагогическая модель основ управления высшим учебным заведением негосударственной формы собственности построена с учетом его экономических интересов.

Проведено экспериментальную проверку организационно-педагогической модели основ управления высшим учебным заведением в Хмельницком институте Межрегиональной Академии управления персоналом и получены положительные результаты.