Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організація модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю

Київ - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Реформування економіки України, динамічна модернізація різних галузей виробництва та сфери послуг, посилення конкуренції на ринку праці, стійкий попит на робітників затребуваного роботодавцем рівня кваліфікації зумовлюють необхідність пошуку ефективних форм і методів професійного навчання виробничого персоналу, спрямованих на розвиток їх професійної компетентності, ціннісних установок, життєвої стратегії стосовно неперервного вдосконалення знань, умінь, навичок.

Концептуальні положення щодо організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітничих кадрів відображено у Законах України «Про професійно-технічну освіту» (1998), «Про зайнятість населення» (1991), Національній доктрині розвитку освіти (2002), Концепції професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення (1996), Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні (2004), Положенні про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою (1989), Положенні про відкрите професійно-технічне навчання на основі модульної технології (2002), а також у програмі дій Уряду «Назустріч людям» (2005).

Провідні положення, викладені в цих документах, спрямовані на створення та впровадження гнучкої моделі зайнятості робочої сили на основі підвищення її конкурентоспроможності в процесі курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації за модульними технологіями.

Як свідчать статистичні дані, починаючи з 80-х років минулого століття зменшилася кількість робітників, які навчалися в системі курсового професійно-технічного навчання. Так, у 1985 р. оволоділи новими професіями 1265 тис. осіб, а в 1999 р. - 278,3 тис. осіб., що майже в 4,5 разів менше. Припинення економічної кризи у 2000 р. та перші ознаки стабільного економічного поступу держави зумовили необхідність посилення уваги до розв'язання цієї важливої проблеми. У 2003 р. в Україні було навчено на виробництві 1206,1 тис. осіб. За цей період скоротилася й кількість робітників, які підвищували свою кваліфікацію. Зокрема, у 1985-2001 рр. їх кількість зменшилася на 7,2%, у тому числі в будівельній галузі - на 2,2%. Тим часом будівельна галузь на нинішньому етапі суспільного і економічного розвитку потребує кваліфікованих спеціалістів, здатних виконувати найскладніші завдання.

В Україні в рамках Проекту ПРООН/МОП «Впровадження гнучких програм професійного навчання для безробітних» розробляються і застосовуються нові концепції професійної підготовки кваліфікованих робітників, здатних швидко адаптовуватись до організаційних і технологічних нововведень, вимог робочого місця, застосовувати життєвий і виробничий досвід на практиці, працювати єдиною командою та гнучко оновлювати свої знання в процесі трудової діяльності. У 1997-2005 рр. навчання за модульними технологіями пройшло майже 12 тис. безробітних, 80% з яких працевлаштовано, серед них низький відсоток будівельників.

Вивчення сучасного стану курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю дало змогу виявити низку суперечностей, які потребують розв'язання, аби галузь залишалася на рівні державних внутрішніх і глобалізаційних зовнішніх вимог:

– між традиційними підходами до підготовки кваліфікованих робітників і постійним зростанням вимог роботодавців до рівня їх кваліфікації;

– між традиційним терміном (4 місяці) курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації (2 місяці) та потребами роботодавців у прискореному навчанні робітників (згідно з індивідуальними програмами);

– між необхідністю дидактичного забезпечення курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації та низьким рівнем його відповідності сучасному змісту професії;

– між застарілою матеріально-технічною базою курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації та сучасним технічним обладнанням, матеріалами, технологіями, що використовуються в будівельній галузі.

Розв'язання цих суперечностей потребує теоретичного обґрунтування та розробки нового змісту й форм курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю, що, на наш погляд, можна здійснювати на модульній основі.

У ході дослідження ми звернулися до праць вчених, присвячених організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації (С.Я. Батишев, А.П. Біляєва, В.І. Кожарська, К.Г. Кязимов, О.А. Рикова, В.А. Савченко, В.Є. Скульська та ін.), в яких розкриваються підходи до підготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) й на виробництві.

Дослідження різних аспектів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників ґрунтується на положеннях, викладених у працях вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем філософії освіти (Б.С. Гершунський, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай), неперервної професійної освіти (С.Я. Батишев, В.П. Беспалько, А.П. Біляєва, Г.Є. Гребенюк, Р.С. Гуревич, В.Т. Лозовецька, С.М. Мамрич, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва), дидактики (Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, І.Я. Лернер, В.О. Радкевич, В.А. Скакун, М.М. Скаткін), професійного навчання на основі модульних технологій (А.М. Алексюк, С.Я. Батишев, К.Ф. Беркита, А.П. Біляєва, І.М. Богданова, С.О. Заславська, А.С. Нікуліна, О.І. Щербак, П.А. Юцявичене).

Проблемам професійно-технічного навчання за модульними технологіями присвячено дисертаційні дослідження Г.В. Шуцької «Розробка модульного технологічного процесу автоматизованого складання заготовок верху взуття» (2000), Л.І. Костельної «Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання» (2002).

Теоретичний аналіз і вивчення сучасного стану курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю свідчить про недостатню дослідженість цієї проблеми у вітчизняній педагогічній науці, що зумовило вибір теми дослідження: «Організація модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю».

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України з теми «Дидактичні засади професійного навчання в умовах неперервної освіти» (РК №102 U 600398).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 25 березня 2004 р. (протокол №3) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 25 квітня 2004 р. (протокол №5).

Об'єкт дослідження: професійне навчання робітників на виробництві.

Предмет дослідження: модульна організація курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити зміст, форми курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі; створити систему дидактичних модулів, методику та комплексне методичне забезпечення організації навчання на їх основі.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що організація курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю має бути спрямована на задоволення потреб особистості фахівця в неперервному професійному зростанні з урахуванням вимог ринку праці до рівня його конкурентоспроможності, мобільності, здатності до оволодіння суміжними професіями, переключення на нові види діяльності, освоєння сучасних будівельних технологій. Курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі має ґрунтуватися на стандартах компетентності, спрямованих на оволодіння знаннями, уміннями й навичками з конкретних видів робіт. Відтак, організація курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю має здійснюватися на основі модульного, інтегрованого та диференційованого підходів до формування початкового, середнього й високого кваліфікаційного рівнів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю підвищиться за умов: застосування модульного підходу до навчання, як такого, що відповідає сучасним технологіям; оновлення змісту професійного навчання на основі врахування сучасних будівельних технологій та вимог робочого місця до рівня кваліфікації робітників; інтеграції змісту професійно-теоретичної й професійно-практичної підготовки; розробки та впровадження системи дидактичних модулів, методики організації навчання на їх основі, засобів комплексно-методичного забезпечення.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній психолого-педагогічній, економічній, соціологічній літературі та на практиці.

2. Обґрунтувати сучасні кваліфікаційні вимоги до робітників будівельного профілю.

3. Теоретично обґрунтувати та розробити зміст модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур».

4. Розробити та експериментально перевірити систему дидактичних модулів, методику організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю.

5. Створити і впровадити комплексне методичне забезпечення дидактичних модулів, підготувати методичні рекомендації для слухачів та інженерно-педагогічних працівників щодо організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю у професійно-технічних навчальних закладах й на виробництві.

Методологічною основою дослідження стали філософські положення теорії наукового пізнання, методологія системного аналізу; провідні положення соціології, педагогіки і психології; концептуальні ідеї розвитку неперервної професійної освіти; принципи неперервності, цілевизначення, наступності, модульності, інтеграції, диференціації, особистісно розвивальний та діяльністний підходи у навчальному процесі, що дає можливість враховувати індивідуальні особливості слухачів як суб'єктів навчання.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, що стосуються: проблем неперервної освіти (С.Я. Батишев, А.П. Біляєва, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, Г.Є. Гребенюк, В.О. Єрмоленко, С.І. Змєйов, І.А. Зязюн, А.О. Лігоцький, А. Мушинські, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва); ступеневості професійної освіти (Г.Є. Гребенюк, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов, В.О. Радкевич, М.М. Скаткін); підготовки кадрів на виробництві (Л.Д. Герганов, В.О. Давидович, О.М. Конюхов, В.І. Кожарська, К.Г. Кязимов, В.В. Мойсеєнко, Є.А. Рикова, В.Є. Скульська, І.М. Старіков, О.І. Щербак); інтеграційних процесів у професійній освіті (Р.С. Гуревич, І.М. Козловська, С.М. Мамрич, Т.Д. Якимович); особистісно орієнтованого професійного навчання (І.О. Зимня, В.В. Чебишева, І.С. Якиманська); диференціації навчання (Н.О. Корсунська, П.І. Сікорський, І.Є. Унт); організації і впровадження модульного навчання (А.М. Алексюк, К.Ф. Беркита, А.В. Казановський, Л.І. Костельна, М.П. Костюченко, О.П. Микуляк, Д.П. Паньков, В.С. Плохій); професійної компетентності (Е.М. Калицький, В.Т. Лозовецька, Б. Менсфілд, А.С. Чабан, Х. Шмідт,) організації самостійної роботи (Є.Я. Галант, П.І. Підкасистий, В.А. Скакун, М.М. Скаткін).

Методи дослідження: для розв'язання визначених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів, зокрема: теоретичні - аналіз педагогічної, психологічної, економічної і соціологічної літератури, нормативно-правових документів з курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників; порівняльний аналіз світового досвіду професійного навчання та підвищення кваліфікації робітників для потреб ринку; аналіз розвитку курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельної галузі на різних історичних етапах; емпіричні - опитування, спостереження, узагальнення отриманих результатів, проведення педагогічного експерименту, проектування, методи експертного оцінювання для узагальнення характеристик і перевірки практичної придатності системи дидактичних модулів у курсовому професійно-технічному навчанні і підвищенні кваліфікації робітників, в тому числі і з виду робіт; статистичні - методи кількісної та якісної обробки одержаних даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи впродовж 1998-2006 рр.

На першому етапі (1998-1999) здійснювалося теоретичне вивчення досліджуваної проблеми, обґрунтовувалася тема дослідження, визначалися об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза дослідження, аналізувалися літературні джерела, здійснювався аналіз нормативно-правової бази запровадження модульних технологій навчання, розроблена програма і методика дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2000-2003) теоретично обґрунтовувалися і розроблялися кваліфікаційні вимоги до робітників будівельного профілю 2-6-го розрядів, інтегровані програми з професії «Штукатур» (2-6 кваліфікаційні розряди), зміст і структура дидактичних модулів; методика організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації з професії «Штукатур» на модульній основі, методика експеримента; здійснювалася підготовка експериментальних матеріалів.

На третьому етапі (2004-2006) проводилася експериментальна перевірка організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі; формулювалися висновки; було розроблено та видано методичні рекомендації з організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю у ПТНЗ.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася на базі Кримського навчального центру розвитку персоналу, Кримського навчально-курсового комбінату, Сімферопольського вищого професійного училища будівництва і комп'ютерних технологій; Вищого професійного училища №14 м. Ромни Сумської області; Вищого художнього професійно-технічного училища №5 м. Вінниця. Усього в експерименті брали участь 1201 чол., з них: 1050 слухачів, 126 інженерно-педагогічних працівників і 25 роботодавців.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано та розроблено систему дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур», котра складається з 17 дидактичних модулів і спрямована на гнучке формування у робітників будівельного профілю професійних компетенцій (від початкового до високого рівня кваліфікації); вдосконалено зміст, форми та методи організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі, а також опрацьовано кваліфікаційні характеристики з урахуванням сучасних вимог робочого місця, комплексне методичне забезпечення дидактичних модулів; подальшого розвитку набули положення щодо вдосконалення методики поетапного формування професійних компетенцій з видів робіт високого рівня кваліфікації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено інтегровані програми курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур», комплекти дидактичних модулів, методику організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі, що використовуються професійно-технічними навчальними закладами та службами зайнятості для здійснення професійного навчання робітників будівельного профілю.

Впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та рекомендації щодо організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю впроваджено в практику роботи професійно-технічних навчальних закладів Міністерства освіти і науки України (довідки: Науково-методичного центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України №14/18.3-441 від 14.12.2005 р., №14/18.3-442 від 14.12.2005 р.); Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (№14/01-18 від 19.01.2006 р.); Кримського навчального центру розвитку персоналу (№281/1 від 8.12.2005 р., №282/1 від 8.12.2005 р.); Навчально-методичного центру ПТО у Вінницькій області (№26 від 03.01.2006 р.); Навчально-методичного центру ПТО в Одеській області (№44 від 4.04.2006 р.); Кримського навчально-курсового комбінату «Кримбуд» (№11 від 18.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні теоретичних положень, основних підходів до організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі, розробці: кваліфікаційних вимог до робітників будівельного профілю (2-6 розряди); інтегрованих програм з курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур» (2-6 розряди); системи дидактичних модулів з професії «Штукатур»; комплексного методичного забезпечення дидактичних модулів; критеріїв оцінювання навчальних досягнень слухачів; методики організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі.

У наукових працях опублікованих у співавторстві з Марковською О.Є., Мустафаєвою Л.Ф., Тархан Л.З., автору належить провідна ідея щодо організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням його вихідних положень з використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, що відповідають об'єкту, предмету, меті, завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, позитивними результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

На захист виносяться:

1. Науково обґрунтовані принципи відбору та структурування змісту модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю (науковості, логічності викладу, доступності, технологічної послідовності в освоєнні навчального матеріалу; зв'язку теорії з виробництвом, професійної мобільності, модульної інтеграції та диференціації).

2. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена система дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур», що складається з 17 дидактичних модулів і спрямована на гнучке формування професійних компетенцій від початкового до високого рівня кваліфікації.

3. Положення щодо неперервності та гнучкості в організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися, обговорювалися і дістали позитивну оцінку вчених і педагогів-практиків на міжнародних, всеукраїнських, вузівських наукових конференціях та методологічно-практичних семінарах: науково-практична конференція «Сьогодення і майбутнє системи профтехосвіти України» (м. Алупка, 2003); V Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Сучасні проблеми науки та освіти» (м. Харків, 2004); Міжнародна науково-практична конференція «Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю» (м. Львів, 2004); VI Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2004); ІІ науково-практична конференція «Региональная система непрерывного профессионального образования» (м. Сімферополь, 2004); II Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні технології професійного навчання і підвищення кваліфікації фахівців» (м. Ізмаїл, 2005); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розробки і впровадження модульної системи професійного навчання» (м. Харків, 2005); X науково-теоретична конференція професорсько-викладацького складу Кримського державного інженерно-педагогічного університету (м. Сімферополь, 2004); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми фахової підготовки інженерів-педагогів спеціальності «Професійне навчання» (м. Херсон, 2005); ХІ науково-теоретична конференція професорсько-викладацького складу Кримського державного інженерно-педагогічного університету (м. Сімферополь, 2005); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (м. Хмельницький, 2005); Звітна наукова конференція Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України «Теорія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції» (м. Київ, 2006).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено автором у 19 публікаціях, з них - 15 написано одноосібно, у тому числі 3 статті опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 3 статті - у збірниках наукових праць; 2 - статті у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій; 8 статей - у науково та інформаційно-методичних журналах; 1 навчально-методичний посібник; 1 брошура з методичними рекомендаціями. Загальний обсяг публікацій складає 17,5 авт. арк., з них одноосібних - 8,8 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел 350 назв, з них 6 іноземними мовами, 36 додатків на 76 сторінках. Робота містить 25 таблиць на 23,5 сторінках, 18 рисунків на 9,25 сторінках, з них - 10 структурних схем на 6,25 сторінках, 8 діаграм на 3,0 сторінках.

будівельний штукатур курсовий навчання

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, загальну гіпотезу, викладено завдання дослідження, охарактеризовано теоретичні засади організації дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок автора, викладено основні етапи і методику експериментальної роботи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації на модульній основі як проблема професійної педагогіки» - викладено результати вивчення ринку праці та аналізу стандартів компетентності у підготовці виробничого персоналу, теоретично обґрунтовано модульний підхід до курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю.

Результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми показали, що ринок праці необхідно розглядати як економічну, соціальну та педагогічну категорії (Н.Г. Ничкало). Разом з тим ринок праці висуває підвищені вимоги до якості робочої сили, а, отже, й до вдосконалення професійного навчання та підвищення кваліфікації виробничого персоналу. Виявлено, що сучасний ринок праці поділяється на ринок кваліфікованої робочої сили, ринок робочої сили середньої та низької кваліфікації (В.Є. Скульська). Встановлено, що сучасний роботодавець - замовник кадрів зацікавлений у робітниках високого рівня кваліфікації, гнучких формах і термінах професійного навчання.

Вивчення праць А.В. Добагяна, Е.М. Калицького, А.В. Казановського, Б. Менсфільда, Х. Шмідта, В.С. Плохія, А.С. Чабана, О.І. Щербак та інших дало змогу з'ясувати поняття стандартів компетентності, які використовуються в системах професійного навчання розвинених країн світу. Виявлено, що стандарти компетентності Великої Британії, Франції, Німеччини мають багато спільного, зокрема: чіткий зв'язок з робочим місцем, повний опис професії і трудової діяльності, гнучкий зміст модулів, розширення освітніх можливостей слухача, здійснення аналізу вимог ринку праці з метою визначення складових професійної компетентності.

У розділі обґрунтовано положення про те, що зростання рівня професійної компетентності робітників будівельного профілю ґрунтується на оволодінні сучасними технічними та технологічними знаннями, уміннями виконувати види робіт високого рівня кваліфікації.

Встановлено, що курсове професійно-технічне навчання є складовою професійно-технічної освіти і передбачає прискорене формування у громадян професійних умінь й навичок, необхідних для виконання роботи чи групи робіт, а підвищення кваліфікації спрямоване на розширення та поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок на рівні вимог сучасного виробництва чи сфери послуг.

У розділі викладено історико-педагогічний аспект розвитку курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації, що набуло поширення в формі промислового учнівства в 20-х роках ХХ століття й нині здійснюється у ПТНЗ та на виробництві в індивідуальних або групових формах організації навчання.

Автором обґрунтовано модульний підхід до курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю. Виявлено особливості його здійснення, зокрема: розробка змісту професії на основі врахування сучасних вимог робочого місця до кваліфікації робітника; проектування інтегрованих програм курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації, формування системи дидактичних модулів з професії; забезпечення дидактичних модулів комплексом засобів навчання.

У другому розділі - «Дидактичні засади курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі» - викладено сучасні кваліфікаційні вимоги до робітників будівельного профілю; обґрунтовано принципи відбору та структурування змісту модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю; розроблено й теоретично обґрунтовано систему дидактичних модулів з професії «Штукатур»; розкрито методику організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації на модульній основі; розроблено й теоретично обґрунтовано комплексне методичне забезпечення модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю. У розділі обґрунтовано структуру кваліфікаційної характеристики з професій будівельного профілю.

До сучасних вимог, що висуваються до рівня кваліфікації робітника з професії «Штукатур», нами віднесено знання та вміння виконувати роботи: початкового рівня складності (проста штукатурка) - 2 розряд; середнього рівня складності (поліпшена штукатурка) - 3 розряд; підвищеного рівня складності (високоякісна штукатурка) - 4 розряд; високого рівня складності - 5 розряд; особливо високого рівня складності - 6 розряд.

Обґрунтовано положення щодо відбору та структурування змісту модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на основі принципів науковості, доступності, технологічної послідовності освоєння навчального матеріалу, зв'язку теорії з виробництвом, професійної мобільності, модульної інтеграції та диференціації. Це дало змогу розробити інтегровані програми курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур» (2-6 розряди), зміст яких спрямовано на оволодіння професійними компетенціями з виконання простого та складного комплексу робіт. Інтегровані програми з професії «Штукатур» розроблено у вигляді блоків початкової, середньої й високої кваліфікації. Такий підхід упереджує дублювання змісту курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації з матеріалознавства, спеціальної технології, виробничого навчання й водночас скорочує термін підготовки.

Значну увагу приділено обґрунтуванню та розробці системи дидактичних модулів з професії «Штукатур», що складається з 17 дидактичних модулів (рис. 2). Доведено, що їх зміст передбачає чітко визначений початок і кінець технологічного процесу, зміст робіт, що будуть виконуватися в межах даного модуля, а також логічну послідовність і взаємозв'язок між системою дидактичних модулів. Визначено сукупність вимог до структури кожного дидактичного модуля: дотримання послідовності у структуруванні дидактичних одиниць, дидактичних елементів; розробка структури дидактичних елементів з визначенням мети і завдань, матеріально-технічного забезпечення, послідовності виконання дій і критеріїв оцінювання.

Розкрито особливості методики організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю (в тому числі і з видів робіт) на основі дидактичних модулів: забезпечення робочих місць сучасним обладнанням та інструментами; проведення вхідного тестування; розробка індивідуальної програми слухача; самостійне формування знань, умінь і навичок згідно з кваліфікаційним рівнем; самоконтроль і корекція дій; контроль навчальних досягнень.

Обґрунтовано етапи формування початкових навичок під час модульного курсового професійно-технічного навчання з професії «Штукатур», а також послідовність засвоєння дидактичних елементів у процесі підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю: ознайомлення з дидактичними цілями; визначення основного в досліджуваному; осмислення навчального матеріалу (текстова інформація, види навчальних робіт); запам'ятовування послідовності дій; пошук способів вирішення проблеми; самоконтроль і корекція практичних дій.

Визначено вимоги до формування складних навичок високого рівня кваліфікації на модульній основі в навчальній майстерні та під час виробничої практики на будівництві: самостійна розробка і виконання технологічного процесу; передбачення дефектів та вміння їх виправити; здатність приймати рішення в нестандартних виробничих ситуаціях.

У розділі теоретично обґрунтовано та розроблено комплексне методичне забезпечення модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю, що включає інтегровані програми, комплекти дидактичних модулів, робочі навчальні плани, засоби письмового інструктування (алгоритми дій, інструкції, інструктивні картки, технологічні картки, опорні схеми та конспекти, тести, критерії оцінювання навчальних досягнень), методичні рекомендації щодо засвоєння дидактичних елементів.

У третьому розділі - «Організація і результати дослідно-експериментальної роботи» - викладено цілі, завдання та етапи проведення експериментальної перевірки педагогічної ефективності застосування дидактичних модулів у курсовому професійно-технічному навчанні і підвищенні кваліфікації робітників будівельного профілю.

Об'єктивність проведеного емпіричного дослідження була забезпечена тим, що: опитування проводилося в професійно-технічних навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Вінницької, Сумської областей; сукупна вибірка представлена 1050 слухачами та 126 педагогічних працівниками, які здійснювали професійне навчання за груповою та індивідуальною формами. Усі опитувані знаходилися в однакових умовах. Емпіричне дослідження здійснювалося відповідно до розробленої програми. Розрахунок коефіцієнта засвоєння слухачами дидактичних модулів здійснювався за формулою:

,

де - кількість балів, отриманих слухачем за засвоєння дидактичного модуля; - максимальна кількість балів, яку можна отримати за засвоєння дидактичного модуля.

На другому етапі досліджувалась ефективність впровадження дидактичних модулів у курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю. Курсове професійно-технічне навчання здійснювалося в 2-х експериментальних і 2-х контрольних групах. Результати експерименту показали, що середній коефіцієнт засвоєння професійних навичок за модульною системою навчання на 4% більше ніж на традиційною. Підвищення кваліфікації проводилося в 4-х експериментальних і двох контрольних групах. На основі вивчення слухачами дидактичних модулів виявлено, що середній коефіцієнт засвоєння знань, умінь і навичок в експериментальних групах, де попередня підготовка здійснювалася за традиційною системою навчання на, 2,6% більша ніж у контрольній; в експериментальних групах, де попередня професійна підготовка ґрунтувалася на основі вивчення дидактичних модулів, була на 7,9% більша ніж у контрольній і на 5,6% більша ніж в експериментальній групі, в якій попередньо навчання здійснювалося за традиційною системою. Аналіз навчального часу, використаного слухачами на засвоєння складного комплексу робіт (5-й розряд) з професії «Штукатур», дав змогу виявити, що завдяки професійному досвідові його використано на 31,6% менше порівняно з традиційною системою. Під час експерименту здійснювалася перевірка ефективності відпрацювання дидактичних модулів у навчальних майстернях, яка впливала на загальне формування професійної компетентності слухачів. Дані щодо кореляційного зв'язку між оцінками, одержаними слухачами під час курсового професійно-технічного навчання (в навчальних майстернях та на виробничих об'єктах), в контрольних групах свідчать про його низький рівень - 0,4077, а в експериментальних групах, де виробниче навчання і виробнича практика здійснювалися на модульній основі, кореляційний взаємозв'язок становить 0,7864. Виявлено, що коефіцієнт кореляційного зв'язку між оцінками з виробничого навчання і виробничої практики, одержані слухачами в процесі підвищення кваліфікації (5 розряд) за традиційною системою, складав 0,4912, а за модульною системою навчання - 0,8011.

У ході дослідження виявлено, що з кожним роком зростає попит роботодавців на індивідуальну підготовку кваліфікованих робітників будівельного профілю і підготовку з видів робіт.

Ефективність запропонованої методики організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю підтверджено зростанням якісних показників державної атестації слухачів.

Отримані експериментальні результати підтвердили гіпотезу дослідження стосовно впливу модульних технологій на формування професійної компетентності робітників будівельного профілю. Таким чином, запропоновані авторські інтегровані програми, система дидактичних модулів сприяють зростанню рівня ефективності курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю та заслуговують впровадження їх у ПТНЗ й на виробництві.

У загальних висновках викладено узагальнений аналіз теоретичних і практичних положень щодо організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю.

Висновки

1. Результати теоретичного вивчення проблеми дослідження показують, що в науці та практиці значна увага надавалась вивченню технічних і технологічних аспектів професійного навчання виробничого персоналу. Водночас проблема курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі не дістала систематичного й обґрунтованого висвітлення.

Теоретичний аналіз ринку праці та робочої сили дав змогу зробити висновки, що ринок праці необхідно розглядати як економічну, соціальну та педагогічну категорію (Н.Г. Ничкало), а ринок робочої сили, як ринок кваліфікованої робочої сили, ринок робочої сили середньої та низької кваліфікації (В.Є. Скульська).

2. Аналіз сучасного стану курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю дозволив визначити суперечності та напрями їх подолання, зокрема між: традиційними підходами до підготовки кваліфікованих робітників і постійно зростаючими вимогами роботодавців до рівня їх кваліфікації; традиційним терміном курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації та потребами роботодавців у прискореному навчанні робітників; необхідністю дидактичного забезпечення курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації та низьким рівнем його відповідності сучасному змісту професії; застарілою матеріально-технічною базою навчальних курсових комбінатів та сучасним технічним обладнанням і матеріалами, що використовуються у будівельній галузі.

Теоретично обґрунтовано, що курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації за сучасних умов є складовою професійно-технічної освіти і передбачає прискорене формування у громадян професійних умінь і навичок для виконання певної роботи чи групи робіт, а також розширення і поглиблення раніше набутих професійних знань, умінь, навичок на рівні сучасних вимог виробництва чи сфери послуг.

До особливостей модульного курсового професійно-технічного профілю віднесено: провідну роль майстра виробничого навчання у формуванні початкових професійних навичок; інформаційну спрямованість засобів письмового інструктування; виконання вправ відповідно до технічних вимог професії. Підвищення кваліфікації на модульній основі орієнтоване на формування високого рівня професійної компетентності, мобільності й ґрунтується на діяльнісному, інтегрованому та диференційованому підходах, має індивідуальний характер засвоєння навчального матеріалу з урахуванням попереднього досвіду, передбачає вільний вибір місця навчання, постійний контроль за відпрацюванням навичок й дозволяє завершити навчання після засвоєння необхідних дидактичних модулів.

3. Визначено сучасні кваліфікаційні вимоги до робітників будівельного профілю, зокрема з професії «Штукатур» (2-6 розряди): наявність знань і вмінь виконувати роботи початкового рівня складності (проста штукатурка) - 2 розряд, середнього рівня складності (поліпшена штукатурка) - 3 розряд, підвищеного рівня складності (високоякісна штукатурка) - 4 розряд, високого рівня складності - 5 розряд, особливо високого рівня складності - 6 розряд.

4. Теоретично обґрунтовано принципи відбору та структурування змісту модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур» (2-6 розряди): науковості; логічного викладу; доступності; технологічної послідовності в освоєнні навчального матеріалу, зв'язку теорії з виробництвом; професійної мобільності; модульної інтеграції та диференціації.

Експериментально доведено доцільність структури інтегрованих програм курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю, що представлені у вигляді блоків початкової, середньої та високої кваліфікації. Для початкової кваліфікації (2 розряд) передбачено зміст, який включає прості види штукатурних робіт; середній рівень кваліфікації (3 розряд) ґрунтується на виконанні поліпшених видів робіт; кваліфікація високого рівня (4,5,6 розряди) передбачає виконання високоякісної штукатурки, складних і особливо складних робіт з обштукатурення поверхонь.

5. Система дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур» побудована на основі інтегрованих програм, складається із 17 дидактичних модулів і спрямована на гнучке і прискорене формування у робітників будівельного профілю професійних компетенцій. У проектуванні системи дидактичних модулів враховувалися види і зміст початкових професійних навичок, споріднених професійних навичок, а також складного комплексу навичок і вмінь робітників з професії «Штукатур».

Особливості методики організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на основі дидактичних модулів полягають у розробці індивідуальної модульної програми на основі вхідного тестування слухачів; формуванні знань, умінь і навичок з кожного дидактичного елемента; здійсненні самоконтролю, корекції дій та контролю навчальних досягнень слухачів.

Експериментально доведено, що запропонована система дидактичних модулів забезпечує формування професійних умінь слухачів від початкового до самого високого кваліфікаційного рівня.

6. Комплексне методичне забезпечення модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю впроваджено у ПТНЗ та на виробництві й охоплює інтегровані програми, комплекти дидактичних модулів, робочі навчальні плани, засоби письмового інструктування, методичні рекомендації щодо засвоєння дидактичних елементів.

Методичні рекомендації щодо організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю у ПТНЗ й на виробництві розроблені автором з урахуванням результатів експериментальної роботи.

7. Здійснення комплексного аналізу дослідження дає змогу стверджувати, що модульне курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації є гнучким, ефективним і таким, що заслуговує впровадження у практичну діяльність ПТНЗ, структурних підрозділів державної служби зайнятості, а також на виробництві, що здійснюють підготовку робітничих кадрів для будівельної галузі. Результати експертної оцінки щодо практичної придатності системи дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю також дають підстави стверджувати можливість її ефективного використання. Отже, проведене дослідження підтвердило висунуту нами гіпотезу.

Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доцільно використовувати навчальним і науково-методичним центрам професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, відповідним структурним підрозділам галузевих міністерств, державної служби зайнятості, професійно-технічним навчальним закладам з метою організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю та на виробництві.

Размещено на Allbest.ru