Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

СИРОТА Зоя Миколаївна

УДК 371.134:78:37.036:373.3

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

РУДНИЦЬКА Оксана Петрівна

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ХОМИЧ Лідія Олексіївна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

МАСОЛ Людмила Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, провідний науковий співробітник лабора-торії естетичного виховання, м. Київ

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки початкової освіти і соціальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград

Захист відбудеться “14” грудня 2005 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 14 листопада 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження: Сучасні процеси розвитку суспільства зумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування культурологічних підходів до розв'язання проблем освіти. Як зазначено у Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національній доктрині розвитку освіти, одним із пріоритетних завдань є формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Спрямування педагогічного процесу на творчий розвиток особистості, здатної до швидкого реагування на можливі зміни навчального середовища, значною мірою сприяє вирішенню проблеми адаптації молодої людини в соціумі. Ця проблема - одна з актуальних у сучасній педагогіці, для її вирішення важливим є визначення шляхів цілеспрямованого творчого розвитку майбутніх учителів у процесі професійної підготовки.

Саме мистецька діяльність найефективніше впливає на розвиток креативних якостей особистості, оскільки є творчим процесом, що вимагає від учня народження власних особистісно-значущих думок, творчого самовираження. Адже музика, живопис, театр створюють такий комплекс засобів художньої виразності, який дає свободу фантазії, активізує прояви інтуїції та пошукової ініціативи. Тому підготовка майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів початкових класів повинна будуватися на основі взаємодії різних видів мистецтв за умов глибокого й ефективного поєднання інформаційної і творчої функцій навчання.

Вирішенню важливих питань удосконалення професійної діяльності майбутніх учителів присвячено праці А.Алексюка, Г.Васяновича, С.Гончаренка, О.Дубасенюк, І.Зязюна, А.Іванченка, Н.Кічук, Н.Кузьміної, М.Лещенко, Н.Ничкало, Л.Пуховської, С.Сисоєвої, В.Сластьоніна, О.Сухомлинської, Л.Хомич, О.Щербакова, Т.Яценко та інших вчених.

Психологічні особливості сприймання, образного мислення, емоційно-почуттєвої сфери та творчого розвитку особистості вивчали П.Блонський, Л.Бочкарьов, Л.Виготський, О.Костюк, О.Кульчицька, О.Леонтьєв, О.Мелік-Пашаєв, В.Моляко, Є.Назайкінський, В.Ражніков, В.Рибалка, С.Рубінштейн, В.Семиченко, Б.Теплов та інші.

Підготовці майбутніх учителів в галузі мистецької освіти присвячено праці Т.Завадської, Т.Люріної, Л.Масол, Н.Миропольської, О.Олексюк, В.Орлова, Г.Падалки, О.Ростовського, О.Рудницької, Л.Хлєбникової, Т.Цвелих, О.Шевнюк, Г.Шевченка, В.Шульгіної, О.Щолокової, Б.Юсова.

Проблеми музичного навчання й творчого розвитку дітей досліджували О.Апраксіна, В.Верховинець, Н.Ветлугіна, Н.Георгян, Н.Гродзенська, Ж.Далькроз, К.Ігнатьєва, Д.Кабалевський, З.Кодай, М.Монтессорі, К.Орф, В.Остроменський, Н.Терентьєва, В.Шацька, Б.Яворський та інші.

Аналіз джерельної бази дав змогу зробити висновок про накопичення певного досвіду професійної підготовки майбутнього вчителя до художньо-педагогічної діяльності. Проте проблема підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів досі не була об'єктом спеціального дослідження. Ґрунтовного дослідження вимагають питання урахування суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, що переорієнтовує виховання з авторитарного керування музично-творчим розвитком учнів на гнучке стимулювання процесу музичної діяльності школярів з елементами творчої самостійності у контексті парадигми інтегративного підходу до навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Актуальність і недостатня розробленість цієї важливої проблеми зумовили вибір теми дослідження: „Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Розробка теми дисертації здійснювалась в межах обраного напряму досліджень кафедри теорії і методики початкового навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини “Науково-методичне забезпечення навчального процесу в системі „Школа - ВНЗ”. Тема затверджена вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 8 від 27 березня 2001 року), а також узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2001 року).

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень відділу мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України у частині розробки теми „Теоретичні основи підготовки вчителя до викладання предметів освітньої галузі „Культурознавство: мистецтво, художня культура, основи етики та естетики” (РК №0199U000400).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні, що в сучасних умовах розвитку освіти, її реформування, впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти необхідно забезпечувати якісну професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів. Одним із аспектів вирішення цієї проблеми є цілеспрямоване використання у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів потенціалу музичного мистецтва як важливого чинника формування особистості вчителя, а також шляхом підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності. Впливаючи на почуття, свідомість, музичне мистецтво здійснює пізнавальну, естетичну, гедоністичну, креативну та інші функції, що дає змогу реалізувати цілісний підхід до розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя як необхідної складової його професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність процесу підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів підвищиться за умов впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів змісту, організаційних форм та методичного забезпечення музично-творчої діяльності, на основі взаємодії різних видів художньої творчості з домінантою музичного мистецтва та створення предметно-розвивального середовища.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття “музично-творчий розвиток”.

2. Виявити потенціал музично-педагогічної практики у творчому розвитку учнів.

3. Вивчити стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці.

4. Визначити критерії та рівні готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

5. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів на основі взаємодії різних видів творчої діяльності з домінантою музичного мистецтва.

6. Розробити та впровадити у навчально-виховний процес педагогічних вузів спецкурс „Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”.

Методологічну основу дослідження становлять: положення про роль мистецтва в розвитку особистості; концепції сутності виховання та освіти, свідомості й діяльності, діяльності й творчої активності особистості, які дістали розвиток у дослідженнях з проблеми підготовки спеціалістів вищої школи, вчення про діалогічний підхід, що передбачає формування у студентів нового бачення педагогічних процесів; висновки педагогів і психологів про особливу сензитивність молодшого шкільного віку для розвитку творчого потенціалу особистості; положення теорії мистецької освіти, зокрема щодо виховного впливу музичного та інших видів мистецтв на творчий розвиток особистості.

Теоретичною основою дослідження є положення, які ґрунтуються на філософських концепціях формування культури особистості (І.Зязюн, М.Каган, О.Лосєв); педагогічних підходах до гуманізації та гуманітаризації освіти (С.Гончаренко, О.Олексюк, О.Рудницька, С.Уланова); наукових працях з естетики та мистецтвознавства (Б.Асаф'єв, Й.Гейзінга, О.Костюк, Л.Левчук, Є.Назайкінський, Ф.Шіллер).

Методи дослідження. Розв'язання визначених завдань здійснювалось із використанням взаємодоповнюючих загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження, що забезпечило можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Теоретичні методи: теоретичний аналіз і синтез філософської, психологічної, мистецтвознавчої та методичної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення теоретичних та експериментальних даних.

Емпіричні методи: спостереження, опитування, бесіда, анкетування, експертна оцінка, діагностування; констатуючий і формуючий експерименти.

Статистичні методи: кількісний і якісний аналіз результатів дослідного навчання, методи статистичної обробки даних.

Здійснювався ретроспективний аналіз власного багаторічного педагогічного досвіду автора дисертації.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у три етапи відповідно до мети і завдань дослідження.

На першому етапі (1998-2000 рр.) проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми; вивчено стан дослідженості цієї проблеми в теорії і практиці з метою конкретизації предмета; визначено основні завдання та напрями дослідження; узагальнено результати вивчення педагогічного досвіду в сфері музичного навчання та виховання; відібрано методи дослідження та розроблено програму експерименту.

На другому етапі (2000-2002 рр.) проводився констатуючий експеримент; визначалися критерії та рівні готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів; виявлялися педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів на основі взаємодії різних видів музичної та художньої діяльності.

На третьому етапі (2002-2005 рр.) здійснювався формуючий експеримент, у ході якого перевірялася ефективність запропонованої методики, зокрема педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів; аналізувалися результати констатуючого і формуючого експериментів; узагальнювалися експериментальні дані; здійснювалася математична обробка одержаних результатів; формулювалися й теоретично обґрунтовувалися висновки.

Експериментальна база дослідження. В експерименті брали участь студенти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 440 студентів педагогічних факультетів, а також 65 учнів початкових класів Спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів на основі взаємодії різних видів творчої діяльності з домінантою музичного мистецтва;

- удосконалено систему професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; виявлено потенціал музично-педагогічної практики у творчому розвитку молодших школярів.

- дістали подальшого розвитку положення щодо обґрунтування напрямів підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

Теоретичне значення дослідження полягає у: визначенні сутності поняття „музично-творчий розвиток” як складової професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; виявленні змісту, джерел і детермінант музично-творчого розвитку молодших школярів у процесі взаємодії різних видів мистецтв; обґрунтуванні критеріїв (когнітивний, сенситивний, креативний) та рівнів готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає у: підготовці майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів на основі взаємодії різних видів творчої діяльності з домінантою музичного мистецтва; впровадженні у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спецкурсу „Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”, побудованого на основі єдності інформаційної і творчої функцій навчання.

Основні положення і висновки можуть бути використані для вдосконалення процесу професійної підготовки студентів педагогічних закладів освіти, у ході створення нових навчальних програм, науково-методичних посібників, підручників і розробки навчальних курсів у системі професійної підготовки вчителів, тематики лекцій з педагогіки та методики музичного виховання у загальноосвітніх та мистецьких закладах.

Основні концептуальні положення підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів впроваджено у навчальний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 533/03 від 16.06.05); Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка №04.10/37 від 13.06.05); Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка №27.57/01-37 від 13.06.05); Спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області (довідка № 15 від 15.01.04).

Особистий внесок дисертанта полягає в: обґрунтуванні змісту, організаційних форм та методичного забезпечення музично-творчого розвитку молодших школярів на основі інтегративних підходів до різних видів художньої діяльності з домінантою музичного мистецтва; розробці спецкурсу “Підготовка майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”, що впроваджено у навчальний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Вірогідність наукових результатів забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних його об'єкту, предмету, меті і завданням; поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів експериментально-дослідної роботи; позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:

1. Сутність поняття „музично-творчий розвиток” як складової професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

2. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів на основі взаємодії різних видів творчої діяльності з домінантою музичного мистецтва.

Апробація результатів дослідження: Основні положення і висновки дослідження апробувалися на науково-практичних конференціях: „Психолого-педагогічні основи формування творчої особистості майбутнього педагога оновленої національної школи” (Умань, 1992); „Шляхи поліпшення підготовки вчителів початкових класів до роботи в національній школі” (Дрогобич, 1992); „Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної національної школи” (Умань, 1993); „Екологія і освіта: проблеми теорії і практики” (Умань, 1994); „Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі „Школа - ПТУ - ВНЗ” (Вінниця, 1996); „Сільська початкова школа: стан, проблеми, перспективи” (Умань, 1999); „Формування творчої особистості вчителя національної школи ХХІ століття” (Умань, 1999); „Сільська початкова школа: стан, проблеми, перспективи” (Умань, 2000); „Удосконалення навчально-виховного процесу як засіб розвитку творчої особистості вчителя та учнів” (Умань, 2000); „Мистецька освіта в контексті Європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку” (Суми, 2004); на науково-методологічних семінарах: „Методологічні засади мистецької освіти” (Київ, 2004); „Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти” (Чернівці, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції. „Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти” (Полтава, 2005); на звітних наукових конференціях: Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (Київ, 2005), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (1990-2005 роки).

Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри теорії та методики початкового навчання, кафедри музики і хореографії, використовувалися в курсі читання лекцій студентам УДПУ імені Павла Тичини та вчителям на курсах підвищення кваліфікації.

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 14 опублікованих працях, з них 6 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 8 - у збірниках наукових праць, загальним обсягом 1,58 друкованих аркушів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел з 319 найменувань, 12 додатків на 51 сторінці. Повний обсяг дисертації становить 264 сторінки (212 сторінок - основна частина), робота містить 28 таблиць, 3 рисунки, 1 схему.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

музичний творчий розвиток учень

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, концептуальну ідею, гіпотезу та завдання дослідження, його теоретичні та методологічні основи, методи, етапи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, висвітлено особистий внесок автора, вірогідність, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теорія і практика підготовки майбутніх учителів початкових класів до музично-творчого розвитку учнів” - проаналізовано філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття „музично-творчий розвиток” як складової професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, розглянуто творчий потенціал музично-педагогічної практики у розвитку молодших школярів, здійснено аналіз стану підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

Визначення дефініції „музично-творчий розвиток учня” тісно пов'язано з уточненням поняття “творчість”. Існує безліч підходів до визначення творчості як специфічного процесу діяльності людини. Але в загальному значенні творчість - це процес створення нового, раніше не існуючого. Аналізуючи різні поняття у науковій літературі (Л.Виготський, І.Волков, В.Загвязинський, М.Кичук, В.Моляко, Я.Пономарьов, В.Рибалка, С.Рубінштейн, С.Сисоєва, В.Швирєв та ін.), зроблено висновок про те, що творчість є інтегральною якістю особистості, яка виявляється в діяльності й зумовлює її успіх. Відповідно до цього творчість розглядається у співвіднесенні з творчою діяльністю, а специфіка останньої дає змогу визначити феномен творчої особистості. Головною ознакою творчої особистості вважаються її творчі якості, тобто індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання (С.Сисоєва). Формування творчої особистості є проблемою комплексною, що включає в себе не тільки організацію зовнішньої діяльності, але й стимуляцію перетворення внутрішнього світу людини, створення умов для розкриття і реалізації її прихованих потенцій у процесі розвитку її відносин із зовнішнім світом.

Аналіз структури психологічного механізму творчості дозволив встановити її зв'язки з розвитком психологічних якостей особистості та визначити творчість як “механізм розвитку” (Я.Пономарьов, М.Кичук). У процесі творчості не тільки реалізуються творчі можливості особистості, а й здійснюються прогресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в самій людині. Отже, під формуванням творчої особистості розуміється її розвиток в результаті цілеспрямованих педагогічних впливів. Тому організація навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток учнів, передбачає цілеспрямоване, науково обґрунтоване конструювання змісту навчання, його дидактичного забезпечення, форм контролю і методів стимулювання творчої навчальної діяльності учнів.

Відповідно до концепції дослідження феномен розвитку творчої особистості постає у зв'язку з проблемою мистецької діяльності молодших школярів, музичної зокрема. Визначення поняття “музично-творчий розвиток учнів” пов'язувалося із визначенням особистості як системної соціальної якості індивіда, що формується у спільній мистецькій творчості учасників навчально-виховного процесу в урочній і позаурочній формах діяльності. Припускалося, що базовою основою музично-творчого розвитку особистості є її креативність, детермінована творчою активністю індивіда без зовнішньої стимуляції.

Процес самореалізації дитини у різноманітних видах музичної діяльності дає поштовх для цілісного загального розвитку особистості. Таким чином, музично-творчий розвиток молодших школярів - це процес формування творчих якостей особистості дитини молодшого шкільного віку в ході навчально-ігрової діяльності, організованої на основі взаємодії різних видів художньої творчості з домінантою музичного мистецтва.

Характеристика сутності педагогічного підходу до музично-творчого розвитку особистості молодших школярів є близькою до понять „дитяча музична творчість”. Сутність поняття „дитяча музична творчість” у нашому розумінні - це особлива ігрова форма життєдіяльності дитини, завдяки якій здійснюється її взаємозв'язок із довкіллям звуковими засобами виразності на рівні імпровізацій. Для дитячої музичної творчості пріоритетною є спрямованість на розвиток художніх асоціацій не загального типу, а індивідуально-ціннісних, особистісно зорієнтованих, які визначаються зовнішньою і внутрішньою установками особистості. Здійснений аналіз теоретичних моделей музично-творчого розвитку особистості дав змогу виявити ідею єдності думки, почуття зовнішньої дії. Такі моделі розглянуті на прикладі визнаних зарубіжних освітніх систем, а саме: музично-ритмічної системи Е.Жака-Далькроза, музично-виховних концепцій З.Кодая, К.Орфа.

У перебігу значна увага приділялася педагогічній діяльності відомих композиторів та педагогів музикантів: О.Кошиця, М.Леонтовича, М.Лисенка, Я.Степового, К.Стеценка, Ф.Попадича, методичним системам В.Верховинця, М.Монтессорі, Б.Яворського.

На основі систематизації наукових досліджень та узагальнення практичного досвіду педагогів-музикантів було визначено, що музично-творчий розвиток молодших школярів є цілеспрямованим педагогічним процесом формування творчих якостей особистості дитини молодшого шкільного віку, в якому сукупність дидактичних умов забезпечує взаємодоповнюваність трьох основних структурних компонентів духовної сфери особистості: практично-діяльнісного, мотиваційного, мисленнєвого, а педагогічно доцільним напрямом у розробці педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів є шлях „від дитини - до мистецтва”.

Аналіз концепцій художньо-естетичного розвитку школярів (М.Лещенко, Л.Масол, Н.Миропольської, З.Новлянської і О.Мелік-Пашаєва, О.Рудницької, О.Щолокової, Б.Юсова) та методології сучасних програм у галузі мистецької освіти (В.Алєєва, Н.Басіної та О.Суслової, Л.Масол та ін., С.Коновець, Т.Науменко, О.Ростовського та ін., В.Тименко) дозволяє виявити ряд суперечностей між завданнями, які ставить педагогіка мистецтва до творчого розвитку особистості учнів, та існуючим рівнем підготовки вчителів. Отже, готовність майбутнього вчителя до забезпечення розвитку творчих можливостей учнів, здатність до професійного та особистісного саморозвитку є домінуючою метою його професійної підготовки. Творча педагогічна діяльність, у процесі якої реалізуються професійні можливості вчителя і здійснюється творчий розвиток його особистості, є засобом формування й творчої особистості учня в навчально-виховному процесі.

У другому розділі „Експериментальний процес підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів” - відповідно до визначених критеріїв та показників у перебігу констатуючого експерименту було виявлено рівні готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів; обґрунтовано педагогічні умови, методи та методичні прийоми їх формування; кількісно та якісно проаналізовано результати дослідження.

Наукове обґрунтування розробки сукупності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів зумовлювалося теоретичними положеннями проведених психолого-педагогічних досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. В основу покладено положення, що всі діти народжуються з творчими задатками (у тому числі й музично-творчими), але у процесі цілеспрямованого педагогічного впливу задатки різною мірою розвиваються і виявляються у формі музично-творчих здібностей.

Здійснений аналіз підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів дав змогу виявити особливості їхнього музично-естетичного досвіду як основи професійного керівництва процесом музично-творчого розвитку учнів. Під час констатуючого експерименту використовувалися сучасні методи діагностики стану сформованості музично-творчих установок майбутніх учителів контрольних і експериментальних груп. Було обрано метод особистісних асоціацій та метод творчих домінант, за результатами яких визначено й охарактеризовано диференціацію студентів за музично-творчими уподобаннями: з домінантою конкретних звуків природного й урбаністичного довкілля („конкретні”), з переважним сприйманням і відтворенням вербально-інформаційних та інших звукових сигналів („абстрактні”), з прагненням до творення сюжетних і метафоричних музичних образів („емоційні”). Найвищими показниками характеризувалася студенти з групи „абстрактних”, середніми - група „емоційних”, найнижчими - група „конкретних”. Така градація показників музично-творчих установок студентів виявилася діаметрально протилежною до показників дитячих музичних уподобань. В існуючій системі підготовки вчителів до музично-творчого розвитку учнів виявилися суперечності в музично-творчих установках учасників навчально-виховного процесу. Вони спричинені відсутністю у переважній більшості студентів бажання доповнювати образні уявлення музичними й хореографічними, предметно-пластичними й образотворчими засобами художньої виразності, внаслідок чого здебільшого обмежувалися мовленнєво-творчими домінантами.

За результатами констатуючого експерименту зроблено висновок про те, що інтегративні зв'язки музики та образотворчого мистецтва, хореографії та прикладних видів художньої діяльності можуть бути ефективною умовою підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів. Прогнозувалося, що найефективнішим синтезом може стати взаємодія музично-хореографічної й архітектонічної творчості.

У педагогічних умовах підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів системоутворюючим компонентом вважався інтегрований зміст музики з іншими видами мистецтва. Зміст детермінував необхідність розробки організаційних форм і методів музично-творчого розвитку молодших школярів, а також створення предметно-розвивального середовища, відповідно до музично-творчої діяльності.

На цьому етапі було розроблено зміст спецкурсу „Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”, підґрунтям якого є основи художньої компетентності і творчості, розвиток художньої свідомості та образного мислення студентів, формування умінь спілкування з творами мистецтва, розширення сфери естетично-емоційних вражень студентів, розкриття сутності краси, знання законів мистецтва, опанування майбутніми вчителями культури відчуття і сприймання слова, формування практичних умінь і навичок під час освоєння різних видів художньої діяльності.

Реалізація змісту підготовки здійснювалась у ході лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять; в умовах педагогічної практики школи в процесі музично-творчої діяльності у створенні музично-літературних, декоративних композицій, музично-хореографічних та театральних постановок. Предметно-розвивальним середовищем урочних та позаурочних форм навчання виступало естетично оформлене унаочнення. Пріоритетним методом у навчально-виховній роботі були інтегративно-ігрові методики.

У процесі музично-творчого розвитку майбутніх учителів і учнів враховувалася стратегія розширення „емоційного поля”, а саме: від сфери утилітарно-практичної діяльності аудіального змісту, до власне музичної творчості.

Визначено основні критерії музично-творчого розвитку молодших школярів:

- динаміка емоційно-почуттєвого ставлення до світу звуків, до музики (сенситивний критерій);

- володіння знаннями, уміннями, навичками з музики (когнітивний критерій);

- індивідуальні прояви вокальної, інструментальної, хореографічної імпровізації відповідно до особистісно значущих музичних асоціацій (креативний критерій).

Згідно з зазначеними критеріями диференціювалися показники підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів, на основі чого виділялися рівні професійної підготовки студентів: високий, середній, достатній.

Для студентів експериментальних груп розроблялася орієнтовна професіограма майбутнього вчителя, спроможного забезпечувати музично-творчий розвиток молодших школярів. Професійними вміннями вчителя, необхідними для музично-творчого розвитку молодших школярів, було визначено гностичні, конструктивні, комунікативні, організаторські, музично-творчі.

Ефективний розвиток педагогічної творчості, самореалізація майбутнього вчителя можлива за умов оволодіння ним алгоритмами творчого процесу. У зв'язку з цим найважливішою складовою професійної діяльності вчителя є створення сприятливих умов для творчої навчальної діяльності учнів. Взаємозумовленість і взаємозалежність творчої педагогічної діяльності вчителя і творчої навчальної діяльності учнів сприяють процесу музично-творчого розвитку (див. схему 1).

Формуючий експеримент здійснювався в три етапи, кожен з яких характеризувався певними завданнями, особливостями змісту професійної підготовки студентів, формами і методами організації музично-творчого розвитку студентів.

Суть першого етапу формуючого експерименту полягала у використанні активних та інтегративних методів ознайомлення студентів із навчальною художньою інформацією. Використовувалися методи “художньої реконструкції”, адаптація творчості композиторів, хореографів, художників, дизайнерів до шкільних умов урочної й позаурочної роботи.

На другому етапі формуючого експерименту майбутні вчителі забезпечували музично-творчий розвиток молодших школярів в умовах шкільної практики. Основне завдання полягало у безпосередній трансформації природної модальності особистості у музичну творчість. Найефективнішою для студентів виявилася синкретична форма музикування, яка поєднувала танець, гру, спів. Використовувався метод трансформації візуальних пластичних образів в образи аудіальні.

Третій, креативний, етап формуючого експерименту продовжував попередні когнітивний і сенситивний етапи. Передбачалася активна участь студентів у позаурочній музично-творчій діяльності, яка набувала творчо-синтезуючого характеру. На даному етапі формувався особистісно-рефлексивний досвід студентів. Мистецтво розглядалося як засіб самореалізації й “творення особистості”.

Для обробки експериментальних даних застосовувався метод математичної статистики, за яким виявлялися суттєві відмінності між результатами контрольних та експериментальних груп студентів.

З метою отримання вірогідних результатів заміри й обробка даних після третього етапу формуючого експерименту проводилися за тією самою методикою, що і в ході констатуючого експерименту. Узагальнені кількісні дані, що характеризували рівні підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів, подано у таблиці 1.

Порівняння дослідницьких даних засвідчує суттєві зміни у кількісних показниках, які сталися після формуючого експерименту. У групах студентів, диференційованих за рівнем підготовки до музично-творчого розвитку учнів після проведення формуючого експерименту було зафіксовано збільшення абсолютної кількості осіб високого рівня підготовки (12% у контрольних і 64% в експериментальних групах) і помітне зменшення кількості студентів із достатнім рівнем підготовки (58% у контрольних і 14% в експериментальних групах).

Порівняльний аналіз кількісних даних дає підстави для висновку про стійку тенденцію зростання кількості майбутніх учителів з високим рівнем підготовки до музично-творчого розвитку молодших школярів в експериментальних групах після завершення формуючого експерименту.

Для з'ясування ефективності розробленої й апробованої теоретичної моделі підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів важливо було виявити загальні закономірності отриманих змін у кількісних показниках та візуальній графічній формі. Про результативність експериментальної роботи можна судити по діаграмі (див. рис.1)

Таким чином, доведено, що підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів буде ефективною, якщо її педагогічна стратегія спрямовуватиметься за напрямами „від дитини - до мистецтва”. Розширення емоційного поля майбутніх учителів має забезпечуватися поетапно в спеціально організованих педагогічних умовах.

Зазначені положення мають практичне значення, оскільки торкаються проблеми викладання музики у початкових класах. Не володіючи методикою музично-творчого розвитку учнів початкових класів, не враховуючи їх конкретно-емоційне сприймання художньої інформації, фахівці-музиканти з когнітивно-музичною установкою до творчості намагаються підпорядкувати музичну творчість учнів власним естетичним смакам, знанням, умінням і навичкам. Тобто їхня педагогічна стратегія спрямовується за напрямом „від мистецтва - до дитини”. Відповідно вони вибудовують й освітні технології музично-творчого розвитку, де створюються такі ж педагогічні умови, як і для дорослих: спочатку когнітивний аспект, потім сенситивний і лише потім креативний. Розширення „емоційного поля” молодших школярів за такого дидактичного підходу загальмовується на першому етапі - когнітивному, пов'язаному з оволодінням музичними знаннями, уміннями, навичками.

Теоретично обґрунтовані висновки щодо педагогічної стратегії підготовки вчителя „від дитини - до мистецтва” і поетапного розширення „емоційного поля” особистості молодших школярів (креативна діяльність - сенситивний музичний розвиток - когнітивний музичний розвиток) можуть бути використані для корекції освітніх технологій вчителями початкової школи, які викладають музику.

ВИСНОВКИ

1. У перебігу аналізу літературних джерел було теоретично обґрунтовано сутність поняття „музично-творчий розвиток молодших школярів” відповідно до розглянутих теорій розвитку творчої особистості. На основі узагальнення результатів, зроблено висновок, що визначення дефініції “музично-творчий розвиток” є досить варіантним, багатоаспектним, оскільки творча особистість учителя і учня є категорією кількох теорій: теорії особистості, теорії діяльності, теорії творчості. Доведено, що музично-творчий розвиток молодших школярів - це процес формування творчих якостей особистості дитини молодшого шкільного віку в ході пізнавальної, навчально-ігрової діяльності, організованої на основі взаємодії різних видів художньої творчості з домінантою музичного мистецтва.

2. Ретроспективний аналіз педагогічних моделей, в яких реалізована ідея розвитку учнів, підтвердив високу ефективність музично-виховних систем вітчизняної та зарубіжної педагогіки, а саме: В.Верховинця, Е.Далькроза, З.Кодая, М.Мотессорі, К.Орфа, Б.Яворського та ін.

Ці ідеї покладено в основу сучасних концепцій творчого розвитку учнів засобами мистецтв, що знайшли відображення у нових освітніх технологіях, навчальних програмах і методичних посібниках.

3. Вивчення стану досліджуваної проблеми дозволило з'ясувати, що у змісті переважної більшості навчальних дисциплін педагогічного вузу є потенційні можливості підготовки до творчого розвитку учнів. Проте, вони носять дискретний (розрізнений) характер, внаслідок чого руйнується функціональна цілісність педагогічного впливу на творчий розвиток школярів. Тому, музично-творчий розвиток молодших школярів має бути цілеспрямованим педагогічним процесом, у якому сукупність дидактичних умов забезпечує взаємодоповнюваність трьох структурних компонентів: практично-діяльнісного, мотиваційного, когнітивного, а педагогічно доцільним напрямом керівництва є шлях „від дитини - до мистецтва”.

4. Рівні підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів визначалися з урахуванням результатів теоретичного аналізу літературних джерел, емпіричного досвіду, даних констатуючого експерименту. Визначені рівні узгоджувалися з трьома взаємодіючими аспектами музично-творчого розвитку: когнітивним (достатній рівень), сенситивним (середній), креативним (високий рівень).

Визначальним критерієм достатнього рівня підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів було визначено рівень володіння знаннями, уміннями і навичками з музики й суміжних видів мистецтв (музично-інтелектуальний аспект творчості).

Критерій середнього рівня характеризувався сукупністю показників емоційно-почуттєвого ставлення до музики і до суміжних видів мистецтв (музично-емоційний етап творчості).

Критерій високого рівня - це індивідуальні прояви вокальної, інструментальної, хореографічної імпровізацій у відповідності до особистісно значущих музичних асоціацій (синтетично-діяльнісний аспект музичної творчості).

5. Виявлено, що ефективними психолого-педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів є:

- розробка і структурування змісту музично-творчої діяльності у взаємодії з іншими видами мистецтва;

- добір організаційних форм підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку школярів на основі взаємодоповнення урочної й позаурочної художньо-пізнавальної діяльності, колективної і групової співтворчості усіх учасників навчально-виховного процесу;

- методичне забезпечення реалізації змісту як сукупність засобів комплексного впливу на музично-творчий розвиток особистості;

- створення предметно-розвивального середовища, як педагогічно доцільного унаочнення, необхідного для повноцінної реалізації змісту музично-творчої діяльності.

Експериментальна перевірка запропонованої методики у вищих педагогічних навчальних закладах дала можливість визначити наступне: підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку школярів є ефективною, якщо її педагогічна стратегія розвивається у напрямі „від дитини - до мистецтва”; розширення „емоційного поля” майбутніх учителів відбувається поетапно у наступній послідовності: когнітивний, сенситивний, креативний етапи, а розширення „емоційного поля” молодших школярів - у протилежному напрямі від креативного етапу через сенситивний до когнітивного.

Загалом запропонована методика підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів є ефективною і відповідає основним вимогам навчально-виховного процесу підготовки студентів у вищих педагогічних закладах освіти.

6. За результатами дослідження розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спецкурс „Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”, побудованого на основі єдності інформаційної і творчої функції навчання.

Багатогранна проблема підготовки майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів початкових класів не вичерпується проведеним дисертаційним дослідженням. Подальшої розробки потребують проблеми диференційованої підготовки майбутніх вчителів до музично-творчого розвитку молодших школярів в умовах сільських і міських шкіл, а також екстраполяція розробленої методики на основну і старшу школу з відповідною віковою адаптацією.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Сирота З.М. Естетичне виховання в позакласній роботі // Початкова школа. - 1990. - №6. - С. 41-44.

2. Сирота З.М. Формування культури музичного сприймання у молодших школярів: Збірник наукових праць / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини; За ред. В.Г.Кузя. - К.: Знання. - Умань, 1999. - С.186-187.

3. Сирота З.М. Педагогічне керівництво розвитком творчого мислення школярів у процесі музичного сприймання: Збірник наукових праць /Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини; За ред. В.Г.Кузя. - К.: Науковий світ, 2001. - С.173-177.

4. Сирота З.М. Підготовка майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів початкових класів // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць /Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини / Редкол.: Н.С.Побірченко (гол. ред.) та ін. - К.: Науковий світ, 2003. - Вип.5. - С.35-39.

5. Сирота З.М. Теоретико-методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до естетичного виховання учнів у сільській школі.Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць: Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини / Редкол.: Н.С.Побірченко (гол. ред.) та ін. - К.: Науковий світ, 2004. - Вип.9. - С.152-155.

6. Сирота З.М. Педагогічні ідеї М.Леонтовича в практиці музично-естетичного виховання школярів: Збірник наукових праць Уман. держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини / За ред. В.Г.Кузь. - К.: Науковий світ, 2002. - Спеціальний випуск: До витоків становлення педагогічної української науки. - С.246-248.

7. Сирота З.М. Пісенний фольклор і вокально-хорове виховання у духовному розвитку особистості молодшого школяра // Вивчення рідної мови і духовний розвиток особистості молодшого школяра в оновленій національній школі: Тези доповідей міжвуз. наук.-практ. конф. (26-27 березня 1992 р.). - Умань, 1992. - С.118-119.

8. Сирота З.М. Творчий розвиток молодших школярів на уроках музики // Сільська початкова школа: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Голов. ред. В.Г.Кузь. - К.: Знання, 1999. - С.28-29.

9. Сирота З.М. П. Демуцький - фольклорист, композитор, музичний діяч. Методи роботи з хором // Рідна школа. - 2000. - №2. - С.63-64.

10. Сирота З.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до роботи з музично здібними школярами // Удосконалення навчально-иховного процесу як засіб розвитку творчої особистості вчителя та учнів: Матеріали доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. (26-27 жовтня, 2000 р.) / Редкол.: В.Г.Кузь (голов. ред.) та інші. - К.: Науковий світ, 2000. - С.33-34.

11. Сирота З.М. Творчий розвиток особистості школяра сільської школи // Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Голов. ред. В.Г.Кузь. - К.: Науковий світ, 2000. - С.51-52.

12. Сирота З.М. Теоретичні передумови музично-естетичного виховання особистості майбутнього вчителя // Формування творчої особистості вчителя національної школи XXI століття: Матеріали доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. ( 28-29 жовтня, 1999 р.) / Редкол.: В.Г.Кузь (голов. ред.) та ін. - К.: Наук. світ, 2000. - С.186-187.

13. Сирота З.М. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів // Мистецька освіта в контексті Європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези міжнар. наук. конф. (30 червня - 2 липня). - К.: - Суми: Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка, 2004. - С.131-132.

14. Сирота З.М. Особистість і умови творчого розвитку // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: Збірник матеріалів науково-методологічного семінару. - Чернівці: Зелена Буковина, 2005. - С.47-48.

АНОТАЦІЇ

Сирота Зоя Миколаївна - “Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2005.

У дослідженні розроблено концепцію підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів, розглянуто педагогічні умови, проаналізовано ефективність їх впровадження в практику вищих навчальних закладів на основі інтегративного підходу до різних видів творчої діяльності з домінантою музичного мистецтва.

На захист винесено сутність поняття “музично-творчий розвиток” як складової професійної підготовки майбутніх учителів, педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку, критерії (когнітивний, сенситивний, креативний) та рівні готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів, музично-творчий розвиток молодших школярів, взаємодія мистецтв, педагогічні умови.

Сирота Зоя Николаевна - “Подготовка будущих учителей к музыкально-творческому развитию учащихся начальных классов”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2002.

Концептуальная идея исследования основана на том, что в современных условиях развитие образования, его реформирование, внедрение Государственного стандарта общего начального образования необходимо обеспечить качественную профессиональную подготовку будущих учителей начальных классов. Одним из аспектов разрешения этой проблемы - целенаправленное использование в учебно-воспитательном процессе высших учебных заведений потенциала музыкального искусства в процессе подготовки будущих учителей начальных классов. Музыкальное искусство осуществляет познавательную, эстетическую, гедонистическую, креативную функцию, которые дают возможность осуществить целостный поход к развитию творческого потенциала будущего учителя как необходимого компонента его профессиональной деятельности.

Ретроспективный анализ теоретических источников (философской, психолого-педагогической, искусствоведческой литературы) по музыкально-творческому развитию личности осуществлялся в контексте зарубежного и отечественного педагогического опыта на полинаучной основе. В ходе анализа литературных источников было научно обосновано сущность понятия “музыкально-творческое развитие”.

Определение сущности понятия “музыкально-творческое развитие” связывалось с определением развития личности как системного социального качества индивида, который формируется в совместном творчестве всех участников учебно-воспитательного процесса, как в урочной так и внеурочной формах творчества. Творческая личность рассматривается как субъект творческих социальных отношений и продуктивной творческой деятельности.

Музыкально-творческое развитие младших школьников это целенаправленный педагогический процесс, в котором совокупность дидактических условий обеспечивает интегральность личности, а педагогически целесообразным направлением в разработке педагогических условий эффективной подготовки будущих учителей к музыкально-творческому развитию младших школьников является путь “от ребенка к искусству”.

Эффективными психолого-педагогическими условиями подготовки будущих учителей к музыкально-творческому развитию школьников были определены: содержание, организационные формы, методы и предметно-развивающая среда. Содержание подготовки разработано на основе интегративного подхода к разным видам художественной деятельности с доминантой музыкального искусства. В результате формирующей экспериментальной работы выяснилось, что потенциальным резервом подготовки будущих учителей к музыкально-творческому развитию учащихся начальных классов является группа студентов с доминантой абстрактного восприятия художественной информации, которая оказалась способной достичь высокого уровня подготовки в специально созданных педагогических условиях. Группа студентов с доминантой эмоционального восприятия художественной информации, соответственно, эмоциональной установкой к музыкальному творчеству показала незначительные изменения качественных характеристик после формирующего эксперимента. Группа студентов с доминантой конкретного восприятия художественной информации оказалась наиболее близкой к сотворчеству с младшими школьниками.

Результаты формирующего эксперимента дают основание сделать вывод о том, что предложенные нами педагогические условия подготовки будущих учителей к музыкально-творческому развитию учащихся начальных классов и разработанный спецкурс эффективны и могут быть использованы в учебно-воспитательном процессе высших учебных заведений.

Проблема подготовки будущих учителей к музыкально-творческому развитию учащихся начальных классов не исчерпывается проведенным диссертационным исследованием. Есть необходимость в дальнейшей разработке проблемы дифференцированной подготовки будущих учителей к музыкально-творческому развитию младших школьников в условиях сельских и городских школ, а также экстраполяции разработанной методики на основную и старшую школу соответственно возрастной адаптации.