Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах

За період формувального експерименту індекс науково-методичної готовності в групі студентів і магістрантів збільшився майже у два рази (на початку експерименту низький рівень - 1,67 після його закінчення достатній - 3,14), в учителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації ПОІППО збільшився в 1,3 рази (на початку експерименту середній рівень - 2,77 після його закінчення достатній - 3,69).

84% з близько 450 слухачів спецкурсу “Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю ” відмітили особливе його значення та виявили високий ступінь вдоволеності.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми відносимо:

модернізацію системи науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін на основі використання сучасних освітніх та інформаційних технологій;

створення освітнього середовища, що сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності майбутнього вчителя природничих дисциплін.

Подальший розвиток запропонованої моделі здійснюватиметься в напрямі вдосконалення форм, методів та прийомів організації позааудиторної та самостійної роботи студентів у процесі їх науково-методичної підготовки.

Досліджувана проблема багатоаспектна і не може бути вичерпана цією працею. Перспективним напрямом вважаємо оновлення системи науково-дослідної діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Навчально-методичні посібники

Аерозолі: Методичний посібник / Магда В.І., Шинкаренко В.І., Стрижак С.В., Кривонос О.М. - Полтава: ІВМЦ “Освіта”, 1998. - 26с. (Описана методика вивчення теми “Аерозолі” в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах, обґрунтовані міжпредметні зв'язки у межах теми, запропоновані факультативне заняття, тези лекції та дидактичний матеріал).

Основи хімічного аналізу: Методичний посібник / Джурка Г.Ф., Стрижак С.В. - Полтава: ІВМЦ “Освіта”, 1999. - 44с. (Розроблені заняття з тем “Розчини. Електролітична дисоціація”, “Буферні розчини. Гідроліз.”, “Окислювально-відновні реакції”, підібрані досліди до практичної частини кожної з тем).

Стрижак С. Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю: Навчальний посібник. - Полтава: ПДПУ, 2004. - 170 с.

Наукові фахові статті

Стрижак С. До проблеми професійного здоров'я молодого вчителя //Імідж сучасного педагога. - 2002. - № 8-9. - С.36-40.

Стрижак С. Дидактична адаптованість і мотивація профільного навчання у загальноосвітній школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - №5. - С.162-167.

Стрижак С. Науково-дослідна робота в системі професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін// Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 5. - К.: Пед. преса, 2003. - С.272-276.

Стрижак С. Професійна спрямованість майбутніх учителів природничих дисциплін // Наукові записки КДПУ ім. В.Винниченка. Серія: “Педагогічні науки”. Випуск 52. Частина 2. - Кіровоград. 2003. - С. 201-203.

Тези наукових конференцій

Денисенко Л.В., Стрижак С.В. Використання індивідуальних форм роботи на уроках хімії з теми: ”Елементи п'ятої групи головної підгрупи” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Хімічні науки і сучасність”. - Полтава: Освіта, 1999. - С. 134-137. (Обґрунтувана необхідність використання індивідуальних форм роботи на уроках хімії з теми: “Елементи п'ятої групи головної підгрупи”).

Стрижак С. Про організацію викладання безпеки життєдіяльності в вищій школі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Валеологічна освіта як шлях до формування здоров'я сучасної людини”. - Полтава. 1999. - С.119-120.

Стрижак С. Методи навчання безпеки життєдіяльності ” // Матеріали науково-практичної конференції “Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття”. - Полтава. 2001 - С.76-77.

Стрижак С.В. Роль вчителя у формуванні адаптованості старшокласників до навчальної діяльності // Матеріали науково-практичної конференції “Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя”. - Полтава: АСМІ, 2002. - С.252-254.

Стрижак С.В. Проблемне навчання з хімії, як засіб формування дидактичної адаптованості старшокласників // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасна хімія і вища школа”. - Полтава. 2002. - С.220-222.

Стрижак С. Наукова творчість студентів у педагогічній спадщині В.І.Вернадського // Матеріали студентської науково-практичної конференції “Академік В.І.Вернадський і світ у третьому тисячолітті”. - Полтава: ТОВ “АСМІ”, 2003. - С.77-79.

Стрижак С. Роль науково-дослідної роботи в підготовці майбутнього вчителя природничих дисциплін // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості” - Полтава: АСМІ, 2003. - С.179-181.

Стрижак С. Роль педагогічної практики в системі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Природничо-наукова освіта школярів: реалії та перспективи” - Тернопіль: Підручники та посібники, 2003. - С.122-124.

Гриньова М., Стрижак С. Вдосконалення науково-методичної підготовки вчителів школи-гімназії та студентів педагогічного університету // Міжнародне співробітництво в галузі освіти: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “INTED - 2003”. Зб. статей. - Ч.1. - К.: Пед. преса, 2003. - С.172-181. (Описані особливості науково-методичної роботи гімназії, обґрунтувана співпраця вищого педагогічного та загальноосвітнього навчальних закладів).

Гаркович О.Л., Стрижак. С.В., Джурка Г.Ф. Організація та методика проведення хіміко-технологічної практики на природничому факультеті ПДПУ імені В.Г.Короленка // Збірник наукових праць Всеукраїнського науково-практичного семінару “Роль навчальних та виробничих екскурсій в професійній підготовці майбутнього учителя природничих дисциплін” - Полтава. - 2003. - С. 147-151. (Розроблені та описані напрями індивідуальних завдань студентів та методика проведення індивідуальних екскурсій під час хіміко-технологічної практики).

Стрижак С. Формування науково-методичних вмінь і навичок майбутніх вчителів природничих дисциплін в умовах моделювання творчого освітнього середовища // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища” - Полтава: АСМІ, 2004. - С.202-205.

Стрижак С.В. Науково-методична підготовка вчителів природничих дисциплін для профільної школи” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону” - Чернігів: РВВ ЧДПУ, 2004. - C.89-91.

Стрижак С.В. Модель науково-методичної підготовки вчителів природничих дисциплін // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики)”. Зб. статей. - Ч.1. - Ялта: РВВ КДГІ, 2004. - С.112-115.

АНОТАЦІЇ

Стрижак С.В. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Результатами дослідження стало виявлення змісту, форм, принципів, методів і прийомів підготовки майбутніх педагогів до науково-методичної діяльності. Виділено та експериментально обґрунтовано психолого-педагогічні чинники, що сприяють цілеспрямованому формуванню стартової науково-методичної готовності майбутніх учителів під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Розроблено, теоретично обґрунтовано та апробовано модель науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Запропоновані основні групи науково-методичних умінь і навичок, рівні та критерії їх сформованості.

Розроблено й апробовано спецкурс “Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю”, спрямований на формування вчителя-дослідника.

Результати, одержані у ході дослідження, дають підстави стверджувати про доцільність використання запропонованої моделі у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти вчителів.

Ключові слова: науково-методична підготовка, вчитель природничих дисциплін, науково-методичні вміння, навички, готовність до науково-методичної діяльності, особистісно орієнтоване, проблемне навчання, наукова робота, школярі.

Стрижак С.В. Научно-методические основы профессиональной подготовки будущих учителей естественных дисциплин в высших педагогических учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2005.

В работе впервые проведен анализ проблемы научно-методической подготовки будущих учителей естественных дисциплин. В ходе исследования определено, что на современном этапе развития общества в условиях вхождения национальной системы образования к единому Европейскому пространству, необходимы новые подходы к подготовке учителя. С помощью научного анализа психолого-педагогической литературы, государственных программ и других документов в работе определены современные требования к личности педагога, его профессиональной подготовке и деятельности. В процессе исследования обосновано, что одним из путей повышения эффективности профессиональной деятельности учителя и педагогического коллектива школы является научно-методическая работа, как составляющая его самосовершенствования.

Среди серьезных противоречий, которые существуют на данном этапе преобразования системы высшего педагогического образования, необходимо выделить те, которые существуют между потребностью общества в творческом учителе - исследователе и системой его научно-методической подготовки.

Автором определены место, роль и основные задания научно-методической подготовки в системе профессиональной подготовки учителя естественных дисциплин.

В ходе исследования отдельным элементом готовности учителя к профессиональной деятельности определена научно-методическая готовность, основание которой составляет взаимосвязь трех сфер (когнитивной, операцинно-деятельностной, личностной). Выделенные компоненты научно-методической готовности охватывают необходимую сумму знаний, умений и навыков выпускника и проявляются через его практическую деятельность, самостоятельность, творческую активность, инициативность, стремление к самосовершенствованию, мотивы, которые побуждают к осуществлению всех видов педагогической деятельности, и рефлексии.

Разработана, теоретически обоснована и апробирована модель научно-методической подготовки будущих учителей естественных дисциплин, в основу которой положена взаимосвязь целе-мотивационного, содержательного, организационно-управленческого, оценочно-результативного компонентов, внешних и внутренних факторов, которые влияют на нее. Главным признаком модели выделена диалектическая целостность всех ее компонентов.

В диссертационном исследовании теоретически и экспериментально обоснованы психолого-педагогические факторы, которые способствуют целенаправленному формированию стартовой научно-методической готовности будущих педагогов во время обучения их в высшем педагогическом учебном заведении: общие педагогические закономерности учебно-воспитательного процесса; взаимосвязь общих дидактических принципов и принципов формирования научно-методической готовности; личностно ориентированный подход к научно-методической подготовке будущих учителей; психолого-педагогические закономерности развития личности (теория поэтапного формирования умственных действий, опора на зону актуального развития); мотивация будущих учителей к обретению научно-методических умений и навыков; педагогическое руководство процессом научно-методической подготовки, которое предусматривает создание комфортной образовательной среды, направленной на личностное творческое развитие всех участников учебно-воспитательного процесса; интеграцию разнообразных форм, методов, приемов, средств подготовки; эффективное общение; субъект-субъектные отношения в системе “преподаватель-студент”.

В диссертационном исследовании предложены основные группы научно-методических умений и навыков (конструктивно-проективные, организационные, аналитические, коммуникативные, прогностические, информационные, креативно-исследовательские, рефлексивные), уровни и критерии их сформированности.

В ходе экспериментального исследования разработан спецкурс “Организация научной работы школьников химико-биологического профиля”, направленный на осознание студентами специфики профессиональной деятельности учителя естественных дисциплин, формирование у будущих педагогов образа “Я - учитель”, направленности на научную работу с школьниками, обретение ими необходимых для этого умений и навыков, потребности в постоянном самосовершенствовании, развитие творческого мышления. Для организации самостоятельной работы участников эксперимента разработано учебно-методическое пособие, содержащее лекции, семинарские занятия, систему задач для самостоятельной работы студентов, матрицу индивидуального проекта научно-исследовательской работы школьника химико-биологического профиля и комплекс приложений, призванных помочь студентам при подготовке проекта, рекомендованную литературу.

Результаты формирующего эксперимента подтвердили достоверность разработанной критериально-уровневой характеристики научно-методических умений и навыков и других критериальных характеристик научно-методической готовности, что позволило проследить динамику их формирования и доказать, что введенная в практику учебно-воспитательного процесса высшего учебного заведения модель научно-методической подготовки будущего учителя обеспечила формирование ее (готовности) высокого уровня.

Ключевые слова: научно-методическая подготовка, учитель естественных дисциплин, научно-методические умения, навыки, готовность к научно-методической деятельности, личностно ориентированное, проблемное обучение, научная работа, школьники.

Stryzhak S.V. Scientific and Methodical Bases of Training of Future Teachers of Natural Sciences in Higher Pedagogical Educational Establishments. - Manuscript.

The thesis for Candidate Degree in Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 - Тhe Theory and methods of professional education. - Institute of pedagogy at the Academy of Pedagogic Science of Ukraine, Kyiv, 2005.

The given dissertation is devoted to the problem of scientific and methodical training of future teachers of natural sciences.

The content, forms, principles, methods and ways of training of future teachers to scientific and methodical activity are represented as the research results. Didactic bases, which maintain the purposive forming of initial scientific and methodical inclination of future teachers of natural sciences throughout their study at higher pedagogical educational establishment is selected and proved experimentally. The model of scientific and methodical training of future teachers of natural sciences is approved. The essential groups of scientific and methodical abilities and skills as well as levels and criteria of their formation are offered.

It is worked out and approved the special course “Organization of the scientific work of secondary school students of chemical and biological type”, that is directed on forming of teacher-researcher.

The results of given dissertation prove the expedient use of the offered model in the educational process of higher pedagogical educational establishments and institutions of advanced teacher training.

Key words: scientific and methodical training, teacher of natural sciences, scientifically-methodical abilities, skills, readiness to scientific and methodical activity, personality oriented, problem study, advanced study, secondary school students.

Размещено на Allbest.ru