Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України

питання профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в системі відомчої освіти МВС України досліджують М. Ануфрієв, О. Бандурка, Л. Батліна, Т. Грица, А. Клочко, А. Лігоцький, О. Пащенко, В. Посметний, І. Рущенко, В. Синьов, С. Сливка, В. Соболєв, І. Совгір, О. Ярмиш та ін.

Зазначені праці стали теоретичними джерелами нашого дослідження, його психолого-педагогічним підґрунтям під час виконання завдань щодо підготовки старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця. Однак, виконання таких завдань ускладнюється існуванням реальної суперечності: з одного боку, наявна законодавча готовність інноваційно розв'язувати питання організації профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України, а з іншого _ такий процес гальмується недостатнім теоретико-методичним рівнем їх осмислення. Ураховуючи результати сучасних теоретико-експериментальних досліджень, зазначену суперечність можна конкретизувати як систему взаємопов'язаних протиставлень:

нова стратегічна мета професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ (полягає в формуванні їхньої готовності до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі) і невизначеність організаційно-педагогічних умов відповідного педагогічного процесу;

неабияке значення профвідбору як складової профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України й недосконалість організаційних форм його здійснення;

необхідність під час профорієнтаційної роботи створення умов для формування мотиваційної, інформаційної, психологічної й рефлексивної готовності старшокласників до вибору професії правоохоронця й невизначеність теоретичних і практичних засад зазначеного процесу.

Актуальність досліджуваної проблеми, недостатній рівень розробленості її концептуального, теоретичного і прикладного аспектів зумовили вибір теми дослідження: “Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001_2005 рр., планів науково-дослідних робіт науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ і положень Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999_2005 рр.

Тему затверджено Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол №10 від 31.10.2003 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2003 р.).

Об'єкт дослідження - система професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ як складова безперервної юридичної освіти.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Гіпотеза дослідження. Ефективність професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ можна суттєво підвищити за умов: спрямування профорієнтаційної роботи на свідоме професійне самовизначення старшокласників у правоохоронній галузі та її здійснення на засадах особистісно орієнтованого підходу; формування в старшокласників готовності до професійного самовизначення в правоохоронній галузі на засадах системного підходу в єдності її основних компонентів (мотиваційного, інформаційного, психологічного й рефлексивного); створення при вищих навчальних закладах системи відомчої освіти МВС України ліцеїв юридичного профілю як регіональних центрів профорієнтаційної роботи, спрямованої на формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії правоохоронця.

Відповідно до проблеми, об'єкта, предмета, мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

Проаналізувати наукові підходи до вирішення проблеми професійної орієнтації учнівської молоді у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії й практиці.

Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ, розробити модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації цих умов.

Визначити критерії й рівні готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Експериментально перевірити ефективність моделі науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Розробити методичні рекомендації для викладачів юридичних ліцеїв і профільних юридичних класів щодо професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять: закони й категорії процесу пізнання; основні положення системного (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Садовський, В. Юдін та ін.) і діяльнісного (М.Каган, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.) підходів; концептуальні положення гуманістичної педагогіки (І. Бех, А. Маслоу, С. Подмазін, В. Рибалка, К. Роджерс, О. Савченко, В. Сєриков, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, І. Якиманська та ін.); праці, присвячені профорієнтаційній роботі взагалі (Г. Запорожцева, М. Захаров, О. Сазонов, В. Сахаров, В. Симоненко, М. Тименко, Б. Федоришин, С. Чистякова, В. Шадриков, О. Щербаков та ін.) і профорієнтації старшокласників на службу в ОВС зокрема (М. Ануфрієв, О. Бандурка, Л. Батліна, В. Васильєв, Т. Грица, В. Дружинін, Б. Климов, А. Клочко, А. Лігоцький, А. Москаленко, О. Пащенко, В. Посметний, І. Рущенко, В. Синьов, С. Сливка, В. Соболєв, І. Совгір, О. Ярмиш та ін.).

Досягненню мети й виконанню визначених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження: теоретичних (ретроспективного, порівняльного й системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань із метою визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування організаційно-педагогічних умов), емпіричних (педагогічного експерименту для перевірки гіпотези дослідження, прогностичних, діагностичних, обсерваційних методів для виявлення рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі), методів математичної статистики (для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези).

Експериментальна база й етапи дослідження.

Дослідно-експериментальну роботу здійснено в три етапи упродовж 1999-2004 років на базі юридичного ліцею при Національному університеті внутрішніх справ і юридичних класів Безлюдівського загальноосвітнього НВК І-ІІІ ступенів з ліцеєм. На першому етапі (1999-2000 рр.) проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, здійснено обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі, визначено науковий апарат дослідження, розроблено його програму. На другому етапі (2001-2003 рр.) розроблено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ, проведено експериментальну апробацію основних ідей дослідження. На третьому етапі (2004 р.) проаналізовано й узагальнено експериментальні дані, сформульовано висновки дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній педагогіці обґрунтовано організаційно-педагогічні умови профорієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ; розроблено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації цих умов в урочній і позаурочній навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів і ліцеїв юридичного профілю. Крім того, подальшого розвитку набули питання професійного самовизначення старшокласників у правоохоронній галузі, визначення системи критеріїв, показників і рівнів готовності старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця.

Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації наукових поглядів на досліджувану проблему, в аналізі основних підходів до організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їхнє свідоме професійне самовизначення в правоохоронній галузі, в теоретичному обґрунтуванні доцільності її здійснення на засадах особистісно орієнтованого й системного підходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й експериментальній апробації програми діяльності регіонального профорієнтаційного центру правоохоронної спрямованості, моделі багатоетапного професійного відбору учнівської молоді на навчання і службу в органах внутрішніх справ України, комплексу заходів, спрямованих на формування мотиваційної, інформаційної, психологічної й рефлексивної складових готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні основних ідей досліджуваної проблеми, визначенні, обґрунтуванні й апробації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України, розробці й обґрунтуванні моделі науково-методичного забезпечення процесу реалізації цих умов в урочній і позаурочній навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів і в юридичних ліцеях.

Вірогідність результатів дослідження й висновків забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу взаємопов'язаних і адекватних предметові, меті й завданням методів дослідження, доцільно спланованим і коректно проведеним педагогічним експериментом, репрезентативністю і статистичною значущістю експериментальних даних, застосуванням методів математичної статистики на етапі узагальнення результатів експериментально-дослідної роботи.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на міжнародній науково-методичній конференції “Актуальні питання удосконалення підготовки конкурентоспроможних спеціалістів у нових соціально-економічних умовах” (Севастополь, 2002), міжнародних науково-практичних конференціях “Розвиток особистості у дошкільній і шкільній освіті: досвід, проблеми, перспективи” (Бєлгород, 2003), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2003), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Луганськ, 2003), “Розвиток правової освіти - необхідна умова побудови правової держави” (Харків, 2003), науково-методичному семінарі “Особистісно орієнтований урок у системі роботи загальноосвітнього навчального закладу” (Харків, 2004), обласних педагогічних читаннях “Гуманістична педагогіка В.О.Сухомлинського в сучасному освітньому просторі” (Харків, 2003).

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес юридичного ліцею при Національному університеті внутрішніх справ (довідка про впровадження №18/69/1 від 14.09.2004 р.), факультету №1 з підготовки слідчих Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (акт про впровадження від 10.09.2004 р.), Центру професійно-технічної освіти №2, м. Харків (довідка про впровадження №236 від 03.09.2004 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 12 публікаціях автора (9 _ одноосібних), 5 з яких вміщено у фахових виданнях. Обсяг особистого внеску складає 6,4 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 304 найменувань, 12 додатків на 74 сторінках. Загальний обсяг дисертації 210 сторінок, основний зміст викладено на 182 сторінках. Робота містить 13 таблиць, 5 рисунків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено науковий апарат, висвітлено методологічну й теоретичну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні питання професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ” - розглянуто загальнонаукові аспекти досліджуваної проблеми, охарактеризовано основні підходи у визначенні сутності та структури профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їхнє свідоме професійне самовизначення в правоохоронній галузі; проаналізовано стан розробки досліджуваної проблеми в педагогічній теорії й практиці.

Аналіз наукових джерел із теми дослідження уможливив висновки про співіснування різноманітних підходів у трактуванні поняття “професійна орієнтація” (Л. Буєва, В. Журавльов, М. Захаров, І. Кон, Ф. Корольов, В. Кравецький, І. Кравченко, І. Назимов, О. Сазонов, В. Сахаров, Б. Федоришин, С. Чистякова, О. Щербаков, В. Ядов та ін.). Такий стан спричинено як історико-генетичними факторами, так і багатоаспектністю досліджуваного феномену, що виявляється в можливості розгляду профорієнтації в педагогічному, психологічному, соціологічному й управлінському контекстах.

Розгляд професійної орієнтації в педагогічному контексті уможливлює визначення її як інформаційної й організаційно-практичної діяльності освітніх закладів, сім'ї, державних, суспільних і комерційних установ, що забезпечують допомогу населенню у виборі, підборі або зміні професії з урахуванням індивідуальних інтересів особистості й потреб ринку праці.

Професійну орієнтацію як дієвий засіб виконання актуальних завдань комплектування ОВС високоякісним персоналом науковці розглядають як взаємозацікавлену цілеспрямовану діяльність щодо вибору особистістю професії працівника ОВС, яка здійснюється у формі співпраці між відповідними службами організацій і установ з усіма категоріями населення (М. Ануфрієв, О. Бандурка, В. Соболєв, І. Совгір та ін.).

Здійснюючи дослідження на засадах особистісно орієнтованого підходу, під професійною орієнтацією старшокласників на службу в ОВС України розуміємо систему педагогічних заходів, спрямованих на надання учням допомоги у свідомому професійному самовизначенні в правоохоронній галузі.

У процесі порівняльного теоретичного аналізу різноманітних підходів у визначенні структури професійної орієнтації ми прийшли до висновку про перспективність позиції тих науковців, які до компонентів профорієнтації відносять професійну інформацію, професійну консультацію, професійний відбір і професійну адаптацію (М. Ануфрієв, О. Бандурка, А. Роша, О. Ярмиш та ін.).

Професійна інформація - як планомірний процес ознайомлення працездатного населення і, передусім, молоді з основними професіями й спеціальностями - повинна відповідати певним вимогам: бути виховною, об'єктивною. перспективною, всебічною й оптимальною. Вона здійснюється в трьох формах: у формі просвіти, професійної пропаганди і професійної агітації.

Професійна консультація - як система психолого-педагогічних й медичних заходів, спрямованих на оцінку різнобічних здібностей людини з метою надання їй допомоги в більш обґрунтованому виборі майбутньої професії - класифікується за видами (довідкова, діагностична, формуюча, медична) і формами (індивідуальна, групова, фронтальна). Вона здійснюється в три етапи: на підготовчому відбувається попередня професійна діагностика, на основному - співбесіда, спрямована на виявлення інтересів, нахилів і переваг особистості, на заключному - людина отримує профконсультаційний висновок.

Професійний відбір на навчання у вищі навчальні заклади системи МВС і на службу в ОВС - як спеціально організований процес, який має за мету виявлення придатності людини до конкретного виду праці, - здійснюється в п'ять етапів і передбачає соціально-правовий відбір, медичний відбір, психодіагностичне обстеження, визначення психологічної готовності, освітній відбір для абітурієнтів вищих навчальних закладів або випробувальний термін для кандидатів на службу в ОВС.

У процесі аналізу стану розробки досліджуваної проблеми в педагогічній науці та практиці було виявлено, що сьогодні науковці і практики зробили лише перші кроки на шляху організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їх професійне самовизначення в правоохоронній галузі. Тому, на думку провідних учених, нагальною потребою часу є врахування в процесі організації профорієнтаційної роботи в системі МВС України теоретичних і практичних надбань педагогів - вчених і практиків із питань профорієнтації учнівської молоді взагалі.

Вивчення наукових джерел із теми дослідження уможливило висновок, що в розвинених країнах (де наявність висококваліфікованих спеціалістів в усіх галузях суспільного життя розглядається як системотворний чинник потужної економіки) питанням профорієнтації приділяється значна увага. При цьому до факторів, що визначають її ефективність, зарубіжні вчені відносять створення гнучкої й розгалуженої системи професійної орієнтації, чітку етапність і безперервність профорієнтаційної роботи.

Ознайомлення з історико-генетичними аспектами проблеми організації профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в СРСР дозволило виявити прогресивний досвід, на який доцільно спиратися під час виконання завдань дослідження. Врахування досягнень радянських освітян із питань організації діяльності служб профорієнтації (початок 20-х - кінець 30-х рр. ХХ ст.), координації роботи вертикалі міжвідомчих рад і комісій, спеціальних суспільних організацій і наукових центрів (кінець 50-х - початок 80-х років ХХ ст.) сприятиме розбудові профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України на засадах системного підходу.

Особливу роль у Радянському Союзі щодо вирішення теоретичних і практичних питань підготовки учнів до вибору професії (70-ті _ 80-ті роки ХХ ст.) зіграли українські науковці. Завдяки результатам їхніх теоретико-експериментальних досліджень до навчального плану старших класів загальноосвітніх шкіл СРСР було уведено предмет із професійної орієнтації, а також створено мережу високоефективних обласних і міських бюджетних профцентрів з високоякісним кадровим, фінансовим і технічним забезпеченням. Свідченням безсумнівної значущості науково-методичних досягнень наших попередників став факт розповсюдження ЮНЕСКО цього досвіду в слаборозвинених країнах Африки й Азії.

На сучасному етапі розвитку України профорієнтаційна робота з учнівською молоддю розглядається як вагома складова початкової ланки процесу безперервної професійної освіти й набуває якісно нових рис завдяки модернізації старшої школи на засадах профільності.

У другому розділі - “Науково-методичне забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ” - обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, а також подано Концепцію професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

На основі аналізу наукових джерел із теми дослідження зроблено висновок про те, що специфіка підліткового й раннього юнацького віку зумовлена активним процесом особистісного і професійного самовизначення особистості. Саме тому профорієнтаційна робота зі старшокласниками повинна спрямовуватися на їх самовизначення в соціальній, професійній і особистісній сферах.

У психолого-педагогічній літературі спостерігається співіснування різноманітних підходів у визначенні сутності феномену самовизначення особистості (К. Абульханова-Славська, Т. Афанасьєва, О. Вітковська, М. Гінзбург, В. Єрмолін, В. Журавльов, Е. Клімов, А. Кронік, П. Шавір та ін). Обґрунтовано доцільність трактування поняття “самовизначення особистості” як внутрішньої діяльності людини, спрямованої на усвідомлення власних життєвих цінностей і смислів, на основі яких вона визначає свою життєву позицію, стиль життя, своє місце серед людей і в світі.

Однією з визначальних організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України є формування в них готовності до свідомого вибору професії правоохоронця.

Сучасні науковці розглядають поняття “готовність” у двох контекстах: функціональному й особистісному. За умов функціонального підходу готовність трактується як психофізіологічний стан, що забезпечує швидкість актуалізації необхідного досвіду. У контексті особистісного підходу, на якому ґрунтується й наше дослідження, готовність розглядається як інтегративна, стійка характеристика особистості, яка спроможна до успішного виконання діяльності.

Вивчення наукових джерел з теми дослідження дозволило виявити три основні наукові підходи до визначення структури готовності особистості до професійного самовизначення в правоохоронній галузі: пасивний, вибірковий і системний.

Пасивний підхід ґрунтується на переконанні щодо принципової неможливості визначення компонентів готовності особистості до професійного самовизначення в правоохоронній галузі, оскільки передбачити професійну придатність правоохоронця дуже важко, а часом і неможливо через складність і багатовимірність зазначеної професії.

Вибірковий підхід характеризується тим, що проблема визначення структури готовності старшокласників до професійного самовизначення в сфері правоохоронної діяльності усвідомлюється науковцями як проблема обґрунтування сукупності професійно важливих якостей.

Системний підхід у визначенні компонентів готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі ґрунтується на положенні про необхідність створення умов для реалізації ідеї самодостатності професійного вибору.

Обґрунтовано доцільність визначення структури готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі на засадах системного підходу з віднесенням до її складових мотиваційної, інформаційної, психологічної й рефлексивної готовності.

Мотиваційна складова готовності до свідомого вибору професії має складну динамічну структуру, компоненти якої певним чином супідрядні, взаємозалежні і взаємозумовлені. При цьому найбільш значущими компонентами досліджуваного феномену вчені визнають стійкий професійний інтерес і адекватний тип професійної мотивації.

Серед наукових підходів в інформаційному забезпеченні процесу професійного самовизначення старшокласників у сфері правоохоронної діяльності найбільш впливовим є системний підхід, ґрунтуючись на якому, ми визначили систему знань, що доцільно формувати в старшокласників у процесі їхнього професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Психологічна готовність старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі виявляється в сформованості професійно важливих якостей. Необхідною й достатньою умовою визначення системи професійно важливих якостей працівника ОВС є їх відповідність до кваліфікаційних вимог, що ставляться перед фахівцями певних спеціальностей правоохоронної галузі. При цьому доцільним виявляється розподіл зазначених вимог на загальні та спеціальні.

Рефлексивна готовність учнів до професійного самовизначення полягає в їх здатності до співвіднесення своїх індивідуальних особливостей з вимогами певної професії. Таке уможливлюється за умов сформованості в старшокласників здібності до адекватної самооцінки, що найефективніше формується на засадах діяльнісного підходу.

Вивчення наукових джерел із теми дослідження уможливило висновок про те, що в сучасних умовах профорієнтаційна робота зі старшокласниками, спрямована на їх професійне самовизначення в правоохоронній галузі, повинна набути принципово іншого характеру завдяки створенню при вищих навчальних закладах відомчої системи освіти МВС України юридичних ліцеїв. Серед факторів, що зумовлюють доцільність такої модернізації, найбільш значущими є:

можливість здійснення багатоетапного професійного відбору, спрямованого на визначення профпридатності старшокласників до навчання і служби в ОВС;

набуття ліцеїстами поглиблених знань у галузі правової освіти, первинного практичного досвіду правоохоронної діяльності;

створення умов для формування в них адекватної професійної мотивації, зрілої установки на професію працівника органів внутрішніх справ, а також швидкої адаптації до навчання у вищих навчальних закладах закритого типу.

Узагальнення результатів наукових пошуків учених, спрямованих на вдосконалення профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України, дозволило розробити Концепцію професійної орієнтації зі старшокласниками, спрямованої на їх професійне самовизначення в правоохоронній галузі.

У третьому розділі - “Організація, проведення й результати експериментального дослідження” - розкрито загальну методику наукового пошуку, подано результати діагностики вихідного рівня готовності учасників експерименту до вибору професії правоохоронця, наведено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації виявлених організаційно-педагогічних умов та результати її експериментальної апробації.

Під час експериментально-дослідної роботи здійснено статистичний однофакторний експеримент, логіка якого передбачала чотири етапи: констатуючий, формуючий, контрольний і етап узагальнення результатів експерименту.

На констатуючому етапі було виміряно показники вихідного рівня готовності учасників контрольних та експериментальних класів до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі. На основі результатів констатуючого етапу експерименту зроблено висновок про недостатній рівень готовності старшокласників до вибору професії правоохоронця.

Під час проведення формуючого етапу експерименту головною настановою щодо організації діяльності експериментальних класів (Е) було визнано дотримання виявлених організаційно-педагогічних умов. У контрольних класах (К) формування готовності старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця здійснювалося під час вивчення дисциплін правового циклу і в ході проведення виховних заходів правового спрямування.

Встановлено доцільність здійснення профорієнтаційної роботи, спрямованої на професійне самовизначення в правоохоронній галузі з учнями 8-11 класів.

На основі дослідження з'ясовано доцільність створення при юридичних ліцеях регіональних профорієнтаційних центрів, спрямованих на формування готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано програму роботи регіонального профорієнтаційного центру й етапи її реалізації: інформаційно-консультативний, відбірковий і формуючий.

З метою перевірки ефективності моделі науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ здійснено контрольний етап експерименту: виміряно показники рівня сформованості структурних компонентів готовності учасників експерименту до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі, виявлено динаміку їхніх змін, що відбулися в процесі експериментально-дослідної роботи. Аналіз результатів експериментальної роботи свідчить про те, що всі показники рівнів готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі в експериментальних класах (Е) зазнали більших позитивних змін, ніж у контрольних класах (К).

Таблиця. Динаміка показників рівнів готовності учасників експерименту до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі

З метою виявлення статистичної вірогідності результатів дослідження на етапі узагальнення результатів експериментальної роботи перевірено нульову гіпотезу (Но). Перевірку нульової гіпотези здійснено на 5%-ому рівні значущості за допомогою критерію чІ.

Результати обчислень уможливили висновок про необхідність прийняття альтернативної гіпотези про те, що різниця в експериментальних даних у контрольних і експериментальних класах зумовлена експериментальним фактором - застосуванням системи заходів, спрямованих на реалізацію організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Теоретичний аналіз проблеми й отримані результати експериментально-дослідної роботи дозволили зробити такі висновки:

Сучасний стан розробки проблеми професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ характеризується співіснуванням різноманітних підходів у її здійсненні, неоднозначністю трактування основних категорій і основних положень. У контексті діагностичного підходу профорієнтація ототожнюється з профвідбором і розглядається як комплекс заходів, що дозволяють виявити професійну придатність людини. Виховний підхід у профорієнтаційній роботі передбачає розгляд профорієнтації як системи цілеспрямованих педагогічних впливів, метою яких є формування готовності підростаючого покоління до свідомого професійного вибору. У межах особистісно орієнтованого підходу профорієнтація визначається як допомога, що надається особистості в питаннях її професійного самовизначення.

Результати ретроспективного аналізу становлення й розвитку профорієнтаційної роботи в Україні і в зарубіжних країнах свідчать про наявність досвіду, який може бути корисним для практичного вирішення існуючих у системі підготовки майбутніх правоохоронців проблем. Зокрема, йдеться про створення гнучкої, розгалуженої системи професійної орієнтації, в якій органічно поєднуються діяльність регіональних профорієнтаційних центрів і профорієнтаційна робота на рівні конкретного навчального закладу.

Ґрунтуючись на загальних і специфічних закономірностях процесу профорієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ, визначено й теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови її ефективності: а) спрямування профорієнтаційної роботи на свідоме професійне самовизначення старшокласників у правоохоронній галузі та її здійснення на засадах особистісно орієнтованого підходу; б) формування в старшокласників готовності до професійного самовизначення в правоохоронній галузі на засадах системного підходу в єдності її основних компонентів (мотиваційного, інформаційного, психологічного й рефлексивного); в) створення при вищих навчальних закладах системи відомчої освіти МВС України юридичних ліцеїв як регіональних центрів профорієнтаційної роботи, спрямованої на формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії правоохоронця.

Розроблено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов профорієнтаційної роботи, спрямованої на професійне самовизначення старшокласників у правоохоронній галузі. Її концептуальною основою стали основні положення особистісно орієнтованого, діяльнісного й системного підходів. Відповідно до них визначено мету й завдання профорієнтаційної роботи в сучасних умовах, обґрунтовано доцільність уведення до її змісту аксіологічного, когнітивного, дієво-творчого й особистісного компонентів. Провідними в організації профорієнтаційної роботи визнано індивідуальні форми й активні методи. Визначено етапи реалізації розробленої моделі в урочній і позаурочній профорієнтаційній роботі зі старшокласниками, завдання кожного етапу, а також комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.

Розроблено критерії готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі (установка особистості на вибір професії правоохоронця й адекватний тип професійної мотивації; сформованість системи знань про об'єктивні й суб'єктивні умови ефективного здійснення правоохоронної діяльності; сформованість професійно важливих якостей особистості; адекватна самооцінка), на основі яких у свою чергу визначено рівні цієї готовності (високий, середній і низький).

Здійснена експериментальна робота довела ефективність моделі науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ. Про це, зокрема, свідчить і порівняльний аналіз динаміки зрушень у показниках рівнів готовності до свідомого вибору професії правоохоронця в учнів експериментальних і контрольних класах, яка відповідно становить: високий рівень +9,4%, + 5,4%; середній рівень +15,8%, +3,1%; низький рівень -25,2%, -8,5%. Об'єктивність і вірогідність експериментальних даних підтверджено в процесі перевірки статистичної гіпотези дослідження.

Методичні рекомендації, розроблені для фахівців, які опікуються питаннями професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ, було апробовано в юридичному ліцеї та профільних юридичних класах. Їх використання засвідчило ефективність запропонованого автором комплексу заходів, спрямованих на формування мотиваційної, інформаційної, психологічної та рефлексивної готовності старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця.

Пропоноване дисертаційне дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів проблеми профорієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ. Подальшого вивчення й вирішення потребують питання щодо створення безперервної системи профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів, а також налагодження координації профорієнтаційної роботи на відомчому, регіональному й районному рівнях.

старшокласник юридичний правоохоронний викладач

Основний зміст дисертації розкрито в публікаціях автора

Колісник Т.П. Комплекс методик для розвитку професійно важливих якостей вихованців ліцеїв юридичного профілю і учнів спеціалізованих юридичних класів старшої школи: Метод. посібник / За заг. ред. проф. Г.Є. Гребенюка - Х.: Стиль-Издат, 2004. - 78 с.

Колісник Т.П. Профорієнтаційна робота у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації системи освіти МВС України // Форми та методи здійснення психолого-педагогічного супроводження навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України // Сучасні технології соціальної роботи: Метод. посібник / За заг. ред. проф. Г.Є. Гребенюка - Х.: Стиль-Издат, 2004. - С. 92 - 107.

Колісник Т.П. Деякі аспекти професійної орієнтації вихованців ліцеїв юридичного профілю // Розвиток інноваційних процесів у навчально-виховних закладах: Зб. наук. пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Х.: Стиль-Издат, 2003. - С. 64 - 70.

Колісник Т.П. Зарубіжний досвід організації роботи з професійної орієнтації учнівської молоді // Педагогічні умови професійного становлення учнівської молоді: Зб. наук. пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків-Луганськ: Стиль-Издат, 2003.- С. 61 - 67.

Колісник Т.П. Теоретичні засади формування готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі // Професійна та моральна культура в педагогічній системі: Зб. наук. пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків-Луганськ: Стиль-Издат, 2004. - С. 74 - 82.

Колісник Т.П. Основні етапи розвитку системи профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. пр. - Вип. 2 - К.: П/П “ЕКМО”, 2004. - С. 84 - 92.

Колісник Т.П. Концепція професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України // Проблеми становлення інноваційних підходів в сучасній освіті: Зб. наук. пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків-Луганськ: Стиль-Издат, 2004. - С. 52 - 61.