Естетичне виховання студентської молоді у процесі клубної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Естетичне виховання студентської молоді у процесі клубної роботи

Херсон - 2004

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження та ступінь наукової розробки теми. Сучасний етап демократичного розвитку українського суспільства спрямовано на розв'язання актуальних проблем становлення особистості та формування її громадянської свідомості, здатності сприймати, розуміти та примножувати цінності духовної культури. У їх вирішенні суттєве місце належить питанням, пов'язаним із залученням студентської молоді до світу прекрасного, набуттям нею досвіду творчого освоєння та використання естетичних цінностей. Звідси пріоритетного характеру набувають завдання ефективної організації естетичного виховання студентської молоді, використання на практиці найважливіших форм і засобів впливу на її естетичну свідомість і поведінку.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державній комплексній програмі естетичного виховання підкреслена необхідність послідовного й ефективного вирішення завдань естетичного виховання студентської молоді, підготовки її до глибокого сприймання, адекватної оцінки та творчого освоєння естетичних явищ повсякденного життя, творів мистецтва і літератури. Адже питання естетичної культури особистості охоплюють різні аспекти життєдіяльності студентської молоді, виявляють себе у сфері навчання, праці, відпочинку, побуту, міжособистісних стосунків, творчої діяльності. Перед вищою школою постають відповідальні завдання, спрямовані на те, щоб забезпечити належним чином процес естетичного виховання студентів, створити педагогічні умови, які б сприяли підвищенню рівня сформованості естетичної культури особистості.

Питання естетичного виховання студентської молоді є предметом наукових досліджень у галузі філософії, культурології, соціології, психології та педагогіки. Слід зазначити, що у філософських працях (В. Абрамов, Г. Апресян, М. Афасижев, В. Асмус, Ю. Борєв, В. Василенко, І. Зязюн, А. Канарський, В. Крутоус, Б. Кубланов, В. Кудін, М. Овсянников, В. Передерій, Л.Пєчко та ін.) естетичне виховання студентської молоді розглядається як важлива умова соціалізації особистості, залучення її до духовних і матеріальних надбань суспільства. У дослідженнях з культурології (Л. Айзікова, В.Біблер, Н. Гнасевич, Т.Іванова, Л. Левчук, В. Малахов, С. Уланова, С. Черепанова) увага вчених акумулюється на можливостях естетичного виховання у забезпеченні діалогу студентської молоді з цінностями художньої культури суспільства.

Особливий інтерес викликають наукові роботи у галузі соціології (В. Дряпіка, С. Комаров, Н. Крилова, В. Потапчук, О. Семашко, Б. Шляхов та ін.). Ученим удалося розкрити ряд суттєвих закономірностей естетичного виховання, що пов'язані з поширенням художньо-естетичних цінностей у різних соціальних групах, зокрема серед студентської молоді. При цьому були з'ясовані можливості естетичного виховання з підвищення рівня художньо-естетичних інтересів, потреб та орієнтацій студентської молоді.

Дослідження із загальної та вікової психології, психології мистецтва, художньої творчості (В. Алєксєєва, Г. Балл, І. Бех, М. Боришевський, Л. Виготський, С. Гольдентрихт, М. Гальперін, О. Леонтьєв, В. Москалець, В. Ядов та ін.) сприяли отриманню відповіді на запитання, що пов'язані із розвитком у студентському віці естетичних почуттів, мислення, формування творчих сил і можливостей. При цьому естетичне виховання інтерпретується вченими як важлива психологічна умова самореалізації художньо-творчого потенціалу особистості.

Значним є внесок учених-педагогів у дослідження проблеми естетичного виховання студентської молоді. У науково-педагогічних роботах (Т. Брайченко, Т. Будняк, О. Буров, В. Бутенко, Л. Волович, Д. Джола, Р. Дзвінка, О. Дем'янчук, А. Капська, Л. Коваль, Н. Крилова, Р. Мельничук, А. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, Т. Сущенко, Г. Тарасенко, Г. Шевченко та ін.) окреслюються історичні аспекти становлення теорії та практики естетичного виховання студентської молоді в Україні, висвітлюються питання взаємозв'язку естетичного виховання студентів з їх духовним розвитком, використання різних видів мистецтва з метою формування естетичних інтересів, смаків, ідеалів, розвитку естетичного досвіду та культури. Отримані науковцями результати досліджень засвідчують важливість системного вирішення питань естетичного виховання студентської молоді, залучення з цією метою освітньо-виховного потенціалу навчально-пізнавальної, культурно-масової роботи, що здійснюється у вищих навчальних закладах.

Як засвідчує сучасна практика, у забезпеченні процесу естетичного виховання студентської молоді суттєвого значення набувають форми виховної роботи, які впроваджуються у вільний від навчання час і стосуються клубного об'єднання студентів з метою задоволення духовних, передусім естетичних інтересів і потреб. У науковій літературі це питання знайшло певне висвітлення. Ідеться про праці вчених (І. Барвінок, В. Гайдаржі, І.Єрошенков, Г. Карпов, Ю. Ключко, І. Петрова, С.Пішун, О. Романов, Т. Свирська, М. Синцов, О. Стоян, Ю. Стрельцов, Є. Шамсутдінова, Т. Яцула та ін.), присвячені організації культурно-дозвіллєвої діяльності клубів у зарубіжних країнах, формування музично-естетичної культури молоді в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності. Водночас зазначимо, що питання естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи ще не отримали належного теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення. Відсутність необхідних методичних рекомендацій з цього питання не дозволяє організаторам клубної роботи у вищих навчальних закладах послідовно вирішувати складні завдання естетичного виховання студентів, спрощує зміст та форми прилучення їх до світу прекрасного, обмежує потенційний вплив студентських клубних об'єднань на формування естетичної культури особистості.

Усе це переконує в тому, що проблема естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи вимагає відповідного теоретичного обґрунтування, належного методичного забезпечення та послідовного практичного вирішення. Науково-дослідна робота покликана сприяти розв'язанню протиріч, що виникають у зв'язку з недостатнім осмисленням сутності та завдань естетичного виховання студентської молоді в сучасних умовах, функцій клубної роботи з формування естетичної культури студентів, а також необхідністю впровадження в практику педагогічних умов, які б сприяли підвищенню ефективності естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи.

Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне і методичне обґрунтування, а також необхідність підготовки методичних рекомендацій щодо успішного вирішення зазначених питань зумовили вибір теми нашого дослідження «Естетичне виховання студентської молоді у процесі клубної роботи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки і психології Херсонського державного університету «Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи» (№01981?007532), затверджена Вченою радою ХДУ, узгоджена у такому формулюванні у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №8 від 29.10.2002 р.).

Об'єктом дослідження є естетичне виховання студентської молоді, а предметом - педагогічні умови естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи.

Мета дослідження полягає у розкритті сутності, змісту та особливостей естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи може бути забезпечена за таких педагогічних умов:

· здійснення естетичного виховання студентів з урахуванням найважливіших напрямів клубної роботи;

· набуття студентами у процесі клубної роботи знань, необхідних для самоорганізації естетичної культури;

· оволодіння студентами у процесі клубної роботи способами естетизації різних видів діяльності;

· підготовки викладачів до використання у процесі клубної роботи основних засобів естетико-виховного впливу на студентську молодь.

Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Визначити теоретичні засади естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи.

2. Вивчити стан та особливості організації естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують ефективність естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи.

4. Розробити методичні рекомендації щодо естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи.

Методологічною основою дослідження є науково-філософські положення про особистість та її здатність освоювати навколишню дійсність за законами краси; природу естетичного ставлення людини до дійсності й мистецтва; механізми саморегуляції естетичного досвіду; вплив естетичних чинників на свідомість і поведінку студентської молоді.

Методологічне значення для теоретичного і практичного розв'язання зазначеної проблеми мають положення Конституції України про права і свободи особистості, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державної комплексної програми естетичного виховання, Концепції естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури, в яких розкрито основні принципи і пріоритети процесу формування естетичної культури особистості на сучасному етапі демократизації суспільного життя.

Теоретичною основою дослідження є праці вчених у галузі філософії, естетики, культурології (Г. Апресян, Ю. Борєв, В. Василенко, І. Зязюн, В.Іванов, О. Канарський, В. Кудін, Н. Крилова, М. Овсянников, В. Шестаков та ін.), присвячені вивченню об'єктивних і суб'єктивних чинників формування естетичної свідомості; природи ціннісного ставлення до дійсності; естетичного досвіду та чуттєвої активності людини; соціально-історичної зумовленості естетичної культури; ролі естетичних чинників у системі навчання і виховання; взаємозв'язку естетичної діяльності й культурного прогресу суспільства. Суттєве значення мають дослідження науковців у галузі соціології, психології і педагогіки (І. Бех, О. Буров, В. Бутенко, Л. Виготський, І. Гончаров, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський, О. Олексюк, С. Мельничук, І. Петрова, О.Пєхота та ін.), присвячені питанням особистісно-орієнтованого виховання; системного підходу до формування у молоді естетичного ставлення до дійсності; психології естетичного освоєння дійсності і мистецтва; технологічного забезпечення процесу естетичного виховання та організації культурно-дозвіллєвої діяльності студентів.

Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів наукового пошуку: теоретичні - аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, порівняння, класифікація, узагальнення одержаних теоретичних та експериментальних даних дозволили визначити теоретичні засади естетичного виховання студентської молоді та з'ясувати роль і функції клубної роботи у збагаченні естетичного досвіду особистості; емпіричні - спостереження, дослідницькі бесіди, вивчення змісту та результатів клубної діяльності студентів, анкетування, аналіз та узагальнення досвіду організації клубної роботи у вищих навчальних закладах забезпечили вивчення стану естетичного виховання студентської молоді та вплив клубної роботи на формування її естетичної свідомості; експериментальні (констатуючий і формуючий експерименти) сприяли вивченню рівнів ефективності естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи; статистичні методи дозволили здійснити кількісну та якісну обробку результатів експериментальної роботи та з'ясувати ефективність обґрунтованих педагогічних умов естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи.

Етапи та експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося протягом 1995-2003 років й охоплювало кілька етапів.

На першому етапі (1995-1996 рр.) проведено теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення наукової літератури та існуючої практики естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, сформульовано основну мету, завдання та гіпотезу дослідження.

На другому етапі (1997-1999 рр.) проведено констатуючий експеримент, анкетування, опитування, збір даних, що характеризували ефективність естетичного виховання студентської молоді та роль клубної роботи у збагаченні естетичної культури студентів, формуванні їх естетичного ставлення до дійсності і мистецтва.

На третьому етапі (2000-2003 рр.) здійснено формуючий експеримент, пов'язаний з організацією естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, проведено порівняльний аналіз отриманих експериментальних даних, підготовлено методичні рекомендації та наукові статті з питань естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, визначено перспективні кроки щодо подальшого вивчення проблеми естетичного виховання студентської молоді.

Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Миколаївського державного університету імені В. Сухомлинського. Програмою експерименту було охоплено в цілому на різних його етапах близько 1260 студентів. Дослідження базується також на вивченні та узагальненні досвіду естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи у Херсонському державному університеті, Миколаївському державному аграрному університеті, Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Миколаївській філії Київського національного університету культури і мистецтв.

Наукова новизна здобутих результатів: уперше обґрунтовано педагогічні умови естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, що передбачають здійснення естетичного виховання студентів з урахуванням найважливіших напрямів клубної роботи, набуття студентами-учасниками клубної роботи знань, необхідних для самоорганізації естетичної культури, оволодіння студентами способами естетизації різних видів діяльності; підготовку викладачів до використання основних засобів естетико-виховного впливу на студентську молодь; удосконалено критерії та показники вимірів ефективності естетичного виховання студентів вищих навчальних закладів у процесі клубної роботи; набули подальшого розвитку положення про роль та функції клубної роботи в естетичному вихованні студентської молоді.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у визначенні сутності, змісту, основних завдань та напрямів естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи; обґрунтуванні педагогічних умов, необхідних для забезпечення ефективності естетичного виховання студентів вищих навчальних закладів у процесі клубної роботи.

Практична цінність дослідження: запропоновано програму естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, розроблено тематику клубних форм роботи, спрямованих на збагачення естетичних знань, понять та уявлень студентів вищих навчальних закладів; розроблено методику залучення студентської молоді до найважливіших видів естетичної діяльності у процесі клубної роботи. Результати експериментального дослідження можуть бути використані організаторами клубних об'єднань студентів, викладачами вищих навчальних закладів з метою зміцнення взаємозв'язку навчальної та культурно-дозвіллєвої діяльності студентів, підвищення ролі естетичних цінностей з формування особистісних та професійних якостей майбутніх спеціалістів.

Наукові положення та методичні рекомендації щодо естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи упроваджено в систему клубної роботи Миколаївського державного університету імені В. Сухомлинського (довідка №01/687-1 від 15.10. 2003 р.), Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв (довідка №69/20-11 від 24.01.2004 р.), Миколаївського державного аграрного університету (довідка №90 від 16.01. 2004 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій щодо естетичного виховання студентської молоді на сучасному етапі, застосуванням взаємодоповнювальних (теоретичних, емпіричних, експериментальних, статистичних) методів науково-педагогічного пошуку, адекватних його об'єкту, предмету, меті та завданням; кількісним та якісним аналізом даних, отриманих у процесі констатуючого та формуючого експериментів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на міжнародних науково-практичних конференціях «Підготовка сучасного вчителя англійської мови початкової школи» (Херсон, 2002 р.), «Дидактика спорту: проблеми, тенденції, перспективи» (Донецьк, 2003 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах «Становлення педагогічної думки в Україні: витоки, реалії, перспективи» (Херсон, 2000 р.), «Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти» (Херсон, 2002 р.), «Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи» (Херсон, 2003 р.), «Оновлення змісту і форм дошкільної і початкової освіти України» (Миколаїв, 2003 р.), «Виховання дітей та молоді в контексті розвитку громадянського суспільства» (Київ, 2003 р.), «Проблеми соціалізації молодших школярів» (Херсон, 2003 р.); регіональних науково-практичних конференціях «Формування естетичної культури вчителя: досвід, проблеми, перспективи» (Херсон, 1995 р.), «Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій і середній школі» (Миколаїв, 1998 р.); доповідались на звітних наукових конференціях Миколаївського державного університету імені В. Сухомлинського та засіданнях кафедри педагогіки і психології Херсонського державного університету (1996-2003 рр.).

Публікації. Результати дослідницької роботи, основні висновки та рекомендації за темою дослідження відображено у 11 одноосібних наукових та науково-методичних працях. Серед них 1 методичний посібник, 8 статей у збірниках наукових праць з педагогіки (з них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у матеріалах і тезах конференцій).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (277 найменувань) та 14 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 177 сторінках, проілюстровано 12 рисунками і 9 таблицями. Загальний обсяг роботи - 220 сторінок.

естетичний виховання студентський молодь

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито його етапи, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів дослідження, охарактеризовано їх вірогідність та обґрунтованість, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження та публікації.

У першому розділі «Теоретичні засади естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи як науково-педагогічна проблема» на основі наукових джерел виділено найбільш характерні параметри осмислення проблеми естетичного виховання особистості, визначено завдання естетичного виховання студентської молоді на сучасному етапі, обґрунтовано сутність клубної роботи у вищому навчальному закладі, проаналізовано їх можливості й функції в естетичному виховання студентів.

У результаті теоретичного аналізу проблеми було з'ясовано, що естетичне виховання студентської молоді у процесі клубної роботи належить до числа тих питань, до яких усе частіше звертається широка громадськість: вчені, діячі культури і мистецтва, працівники культурно-освітніх установ, викладачі вищих навчальних закладів. Інтерес учених, педагогів, організаторів культурно-дозвіллєвої сфери до вказаної проблеми зумовлено тим, що прекрасне в житті й мистецтві набуває об'єктивного розвитку і сили впливу лише тоді, коли особистість виявляє відповідний рівень готовності до його сприймання, осмислення та творчого втілення на практиці.

Вивчення змістової та процесуальної основи естетичного виховання передбачає не лише виокремлення аспектів цього явища, але й узагальнення існуючих підходів учених та їх думок щодо естетичного виховання особистості. На підставі аналізу наукових джерел у сфері філософії, естетики, культурології, теорії та історії мистецтва, психології та педагогіки було виділено декілька параметрів осмислення проблеми естетичного виховання особистості: соціальний, культурологічний, професійний та особистісний.

Системний аналіз проблеми дозволив визначити естетичне виховання студентської молоді як:

· напрям суспільної діяльності, спрямований на зміцнення взаємозв'язку естетичного ставлення студентів до дійсності з найважливішими формами суспільної свідомості та формування у них наукового світогляду, морально-правової свідомості, художньо-естетичного досвіду;

· умову функціонування цінностей художньої культури, глибокого сприймання та розуміння студентами творів художньої літератури, музики, образотворчого, театрального та інших видів мистецтва;

· спосіб набуття студентською молоддю необхідного професійного досвіду, розвитку професійних якостей (духовних, психологічних, комунікативних, пізнавальних, організаторських, креативних), здійснення професійної діяльності з урахуванням вимог естетичної культури суспільства;

· основу самореалізації студентської молоді за законами краси, виявлення естетичної активності та естетичного ставлення до навколишньої дійсності й мистецтва, розвитку естетичних інтересів, потреб, уявлень, знань, понять, умінь та способів естетичної діяльності.

Вивчення теоретичного і практичного досвіду з цього питання дозволило узагальнити існуючі підходи (інформаційно-ціннісний, організаційно-діяльнісний, системоутворювальний) до визначення завдань естетичного виховання у вищій школі. З урахуванням цього конкретизовано завдання естетичного виховання студентів на сучасному етапі, що передбачають, зокрема, розвиток емоційно-чуттєвого досвіду, набуття необхідних естетичних знань, збагачення естетичних уявлень і понять, залучення студентів до активного спілкування зі світом прекрасного, виконання навчальних дій, спрямованих на пізнання законів краси у дійсності й мистецтві, стимулювання творчої активності студентської молоді, пов'язаної зі створенням та примноженням художньо-естетичних цінностей, формування найважливіших складових естетичної культури студентів, забезпечення її самоорганізації, зміцнення взаємозв'язку навчальних та клубних форм естетичного виховання у вищій школі.

У дисертації розглянуто клубну роботу як складову частину виховного процесу, який здійснюється у вищих навчальних закладах. Клубна робота організовується у позанавчальний час і спрямовується на те, щоб передавати студентам необхідний досвід пізнання прекрасного, залучати їх до цінностей вітчизняної та світової культури, розвивати творчі здібності. Робота студентського клубу покликана системно вирішувати завдання естетичного виховання студентів. Аналіз особливостей клубної роботи дозволив виділити завдання, які вища школа може успішно вирішувати в умовах клубних об'єднань студентів. До них віднесено такі:

· оволодіння студентами естетичними знаннями, вміннями і навичками, в яких вони відчувають потребу і які є предметом їх власного вибору, бажання, інтересу;

· набуття у процесі клубної роботи естетичного досвіду, який є необхідним з погляду життєзабезпечення і особистісної самореалізації;

· утвердження у свідомості студентів естетичних цінностей та ціннісних орієнтацій, які набувають особистісного значення, викликають особливий інтерес і захоплення;

· створення в умовах клубної роботи широких можливостей для розвитку і виявлення активності кожного студента у сфері естетичної культури;

· упровадження в роботі клубного об'єднання інноваційних та самобутніх форм освоєння культурно-освітніх цінностей;

· розвиток у студентської молоді особистісного потенціалу, пов'язаного з творчою самореалізацією і досягненням особистісно-бажаного рівня освоєння світоглядних, моральних та естетичних цінностей.

У процесі дослідження розкрито і обґрунтовано освітні, виховні та розвивальні можливості клубної роботи, визначено її функції в естетичному виховання студентів: ціннісно-орієнтаційна функція спрямовує увагу студентів на роль естетичних цінностей в їх житті, допомагає у формуванні естетичного ставлення до навколишньої дійсності і мистецтва; психологічна - розвиває такі якості, як естетичні почуття, мислення, діяльність; а комунікативна - допомагає студентам налагодити активне спілкування із естетичними цінностями, а також сприймання найважливіших виявів прекрасного у предметах і явищах дійсності. Пізнавальна функція клубної роботи збагачує поняття та уявлення студентів, розширює їх естетичний світогляд, організаційна - сприяє оволодінню студентами конкретними уміннями і навичками організації естетичної діяльності, а креативна - стимулює виявлення їх творчих сил і здібностей у сфері естетичної культури.

Зазначено, що успішне здійснення естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи залежить від ряду чинників. До об'єктивних віднесено наявність необхідних матеріальних умов, програмно-методичного забезпечення, естетизації об'єктів пізнання і спілкування студентів. До суб'єктивних віднесено готовність організаторів клубної роботи до естетичного виховання студентів, ставлення студентської молоді до питань естетичного змісту, наявність у студентів необхідного досвіду естетичного освоєння дійсності. Серед об'єктивно-суб'єктивних чинників виділено ті, що засвідчують відповідність клубних занять естетичним інтересам і потребам студентів, використання у процесі клубних занять діалогічних форм роботи, системний підхід до естетичного виховання студентів.

У другому розділі «Діагностика ефективності естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи» виділено теоретичні положення, які є важливими для здійснення діагностики стану естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи, обґрунтовано критерії, показники, визначено рівні ефективності естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи, з'ясовано основні причини, що не сприяють ефективній організації естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи.

Складність естетичного виховання, його структурованість та залежність від певних чинників зумовили необхідність здійснення такої діагностики ефективності, яка б ураховувала ряд важливих наукових положень. Серед них виділено ті, що дозволяють інтерпретувати естетичне виховання студентської молоді на філософському рівні (основа соціокультурного розвитку особистості, діяльність, що спрямована на розвиток естетичної активності людини; соціально апробована і доцільна форма естетичного розвитку людини), на рівні психологічного осмислення (перетворення соціокультурного досвіду у надбання окремої людини; цілеспрямований розвиток окремих естетичних сил і можливостей особистості; діалог і активна співпраця учасників естетико-виховного процесу), педагогічному рівні (послідовне прилучення особистості до системи естетичних цінностей; спосіб досягнення оптимальних результатів естетичної підготовки особистості, створення педагогічних умов, необхідних для естетичного розвитку особистості).

Ураховуючи зазначені вище наукові положення, нами розроблено відповідні критерії та показники ефективності естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи:

· програмно-цільова спрямованість естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи;

· забезпечення самоорганізації естетичної культури студентів у процесі клубної роботи;

· використання засобів естетико-виховного впливу на студентів в умовах клубної роботи.

У процесі констатуючого експерименту, який проводився на базі Миколаївського державного університету імені В. Сухомлинського, були отримані дані, що дозволили визначити рівні ефективності естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи. Так, серед досліджених підрозділів студентського клубу не виявлено жодного, який би відповідав високому рівню ефективності естетичного виховання студентів. 35,7% контрольних та 42,9% експериментальних підрозділів студентського клубу було віднесено до числа тих, що мали середній рівень ефективності естетичного виховання. Їх відзначали такі показники: клубні заняття здійснювалися на основі лише загального плану роботи клубу, не мали належного методичного забезпечення, естетичне виховання у процесі клубної роботи пасивно впливало на самоорганізацію естетичної культури студентської молоді; засоби естетико-виховного впливу використовувалися не системно. На жаль, 64,3% контрольних і 57,1% експериментальних підрозділів студентського клубу відзначалися низьким рівнем ефективності естетичного виховання студентів. Його показниками були: відсутність будь-якого плану та програми естетичного виховання. Цей процес не впливав на самоорганізацію естетичної культури студентів, а засоби естетико-виховного впливу використовувалися вкрай обмежено.

За підсумками експериментальної роботи виділено три групи причин, які перешкоджають успішному розв'язанню зазначеної проблеми. Так, мотиваційні причини пов'язані з тим, що частина викладачів недооцінює роль клубної роботи в естетичному виховання студентів, вважає її недостатньою для вирішення зазначеної проблеми, не знайома з педагогічною літературою та практичним досвідом естетичного виховання студентів у процесі клубних форм роботи. До інформаційних причин віднесено ті, що пов'язані з відсутністю належного інформування студентів про діяльність студентського клубу, недостатньою обізнаністю студентів із основними напрямками його діяльності; поверховим висвітленням питань про історію та діяльність студентських клубів; недостатньою інформованістю студентів про те, що може дати клубна робота з формування естетичного досвіду. Серед організаційних причин найбільш суттєвими є: невідповідність організаційної структури клубу інтересам студентської молоді, палітра вибору студентами окремих напрямів і видів естетичної діяльності залишається нерідко обмеженою, засоби естетико-виховного впливу на студентів використовуються рідко, під час клубних засідань не впроваджуються діалогічні методи роботи.

У третьому розділі «Педагогічні умови естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи» доведена необхідність педагогічного забезпечення цього процесу, обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для ефективної організації естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи, висвітлено зміст, організацію та результати формуючого експерименту.

Педагогічне забезпечення є тим поняттям, яке характеризує дії працівників вищої школи, спрямовані на успішне розв'язання найважливіших завдань естетичного виховання студентів. Окремі аспекти педагогічного забезпечення цього процесу знайшли висвітлення у педагогічній літературі. Вони стосуються, передусім, соціальних вимог щодо добровільності входження до клубного об'єднання, вибору змісту, форм і методів його діяльності, відкритості для кожного члена студентського колективу, стабільності складу, гармонізації особистісної мети кожного учасника та суспільної спрямованості діяльності клубу. Суттєве значення для педагогічного забезпечення цього процесу мають професійні аспекти, пов'язані з виявами педагогічної майстерності викладачів, їх уміннями враховувати естетичні інтереси і потреби студентів, налагоджувати активну взаємодію і діалог під час обговорення питань естетичного змісту.

У дисертації розкрито зміст природознавчого, суспільствознавчого, культурознавчого та людинознавчого напрямів клубної роботи, які спрямовано на формування у студентів естетичного ставлення до предметів і явищ навколишньої дійсності, суспільних (політичних, моральних, правових та ін.) цінностей, художньої культури та різних видів мистецтва, людини та її життєдіяльності. Наголошено на необхідності набуття студентами у процесі клубної роботи знань, які б сприяли самоорганізації естетичної культури. Це знання естетичних цінностей, особливостей естетичного ставлення, взаємин між людьми, законів краси, основних видів естетичної діяльності людини та її художньої творчості.

Зазначено, що перед клубною роботою у вищій школі постає завдання активного залучення студентської молоді до різних видів діяльності, у яких би знаходили своє відображення естетичні цінності. Саме тому педагогічною умовою підвищення ефективності естетичного виховання визначено оволодіння студентами у процесі клубної роботи способами естетизації комунікативної, пізнавальної, практичної та творчої діяльності.

Засоби передачі естетичного досвіду під час клубних занять мають значні можливості впливу на естетичну свідомість і поведінку студентської молоді. Підготовка викладачів до використання у процесі клубної роботи засобів естетико-виховного впливу є педагогічною умовою, від якої буде залежати ефективність естетичного виховання. У дисертації наголошено на необхідності підготовки викладачів до системного використання у клубній роботі вербальних (монологічних і діалогічних), наочних та практичних засобів естетико-виховного впливу.

З метою перевірки ефективності педагогічних умов естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи проведено формуючий експеримент на базі Миколаївського державного університету імені В. Сухомлинського. Для послідовного вирішення основних завдань формуючого експерименту було виділено ряд етапів його проведення: підготовчий, основний та підсумковий.

На підготовчому етапі експерименту були вирішені такі завдання: розроблено програму естетичного виховання студентської молоді з урахуванням найважливіших напрямів клубної роботи; укладено методичні рекомендації щодо планування естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи, визначення тематики клубних засідань, залучення студентської молоді до різних видів естетичної діяльності. На основі розробленої нами програми методичного семінару здійснено підготовку викладачів вищого навчального закладу з питань естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи.

Під час основного етапу формуючого експерименту естетичне виховання набуло програмно-цільову спрямованість, студенти отримали необхідні знання, які збагачували естетичну культуру та зміцнювали її можливості щодо самоорганізації. Особливість інформаційно-блочної методики, запропонованої в експериментальних підрозділах студентського клубу, полягала в тому, що передбачені програмою питання розглядалися з урахуванням трьох аспектів: соціального, наукового та естетичного. Для успішного оволодіння студентами практичним досвідом естетизації комунікативної, пізнавальної, практичної та творчої діяльності запроваджено завдання емоційного, текстуального та творчого характеру, надано перевагу формам клубної роботи, які інтегрували різні засоби естетико-виховного впливу на студентів. До таких форм було віднесено: перегляд відеофільмів та їх обговорення, диспут, усний журнал, заочну подорож, творчу лабораторію, колективний пошук, «круглий стіл», прес-конференцію, зустріч з іноземними студентами, відомими вченими, діячами культури та мистецтва, тематичні вечори, вечори творчості і відпочинку, творчі конкурси та змагання.

На завершальному етапі експерименту виявлено динаміку й зміни, які відбулися у формуванні естетичної культури студентської молоді, визначено ефективність педагогічних умов естетичного виховання у процесі клубної роботи, сформульовано відповідні висновки та рекомендації. Порівняння отриманих на початку і в кінці формуючого експерименту даних дозволило зазначити, що показники високого рівня зросли на 17,5%, середнього - на 19,7%. Водночас, кількість студентів з низьким рівнем сформованості естетичної культури зменшилась на 37,2%.

У результаті проведення формуючого експерименту отримано дані, які засвідчили ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівнів ефективності естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи

За даними констатуючого експерименту жоден із контрольних і експериментальних підрозділів студентського клубу не відзначався високим рівнем ефективності естетичного виховання. Після формуючого експерименту цей показник у контрольних підрозділах складав 7,2%, а в експериментальних - 35,7%. Позитивна динаміка спостерігалася й на інших рівнях. Так, за результатами констатуючого експерименту з середнім рівнем ефективності естетичного виховання було 35,7% контрольних підрозділів та 42,9% експериментальних. За даними формуючого експерименту таких підрозділів стало відповідно 21,4% та 50,0%. З низьким рівнем ефективності під час констатуючого експерименту було 64,3% та 57,1% підрозділів студентського клубу, а після завершення формуючого експерименту їх співвідношення змінилось. Контрольних підрозділів клубу з низьким рівнем ефективності естетичного виховання залишилось 71,4%, а експериментальних - лише 14,3%.

Порівняння даних констатуючого і формуючого експериментів засвідчило позитивну динаміку рівнів ефективності естетичної культури студентів, підтвердило необхідність створення у процесі клубної роботи відповідних педагогічних умов.

В основних висновках викладено результати наукового дослідження проблеми естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи.

1. Естетичне виховання студентської молоді у процесі клубної роботи є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії й практики. Перед вищою школою постають відповідальні завдання, спрямовані на те, щоб забезпечити належним чином процес естетичного виховання студентів, створити педагогічні умови, які б сприяли підвищенню рівня сформованості естетичної культури особистості.

2. Теоретичний аналіз дозволив зазначити, що у забезпеченні процесу естетичного виховання студентської молоді суттєвого значення набувають форми виховної роботи, які застосовуються у вільний від навчання час і стосуються клубних об'єднань студентів з метою задоволення пізнавальних, духовних і, зокрема, естетичних інтересів і потреб. Проте питання естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи ще не отримали теоретичного обґрунтування і належного методичного забезпечення, що не сприяє в умовах сучасної вузівської практики ефективній організації естетичного виховання студентської молоді.

3. У дисертації виділено основні параметри осмислення проблеми естетичного виховання, що дозволяє визначити сутність естетичного виховання як необхідної умови соціалізації особистості, прилучення її до цінностей художньої культури, формування професійної майстерності, а також розвитку найважливіших естетичних якостей.

4. Установлено, що однією з форм естетичного виховання студентської молоді є клуби, які створюються у вищих навчальних закладах з метою залучення юнаків та дівчат до цінностей естетичної культури та збагачення їх власного естетичного досвіду. В естетичному вихованні студентської молоді клубна робота може забезпечувати ціннісно-орієнтаційну, психологічну, комунікативну, пізнавальну і креативну функції.

5. У дисертації визнано доцільною розробку та обґрунтування критеріїв оцінки ефективності організації естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи, серед яких виділено такі: програмно-цільова спрямованість естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи; забезпечення самоорганізації естетичної культури студентів; використання у клубній роботі засобів естетико-виховного впливу на студентів.

6. Отримані у процесі констатуючого експерименту дані засвідчили наявність лише середнього і низького рівнів ефективності організації естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи. Основними причинами того, що досі переважає низький рівень ефективності естетико-виховного впливу є недостатнє розуміння викладачами ролі і можливостей клубної роботи у залученні студентської молоді до світу прекрасного, відсутність належного педагогічного забезпечення цього процесу.

7. Розгляд питання про педагогічне забезпечення естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи дозволив виділити його соціальний, професійний та методичний аспекти, обґрунтувати педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання студентів вищих навчальних закладів у клубній роботі.

8. У процесі дисертаційного дослідження розроблено програму естетичного виховання студентської молоді з урахуванням природознавчого, суспільствознавчого, культурознавчого та людинознавчого напрямів діяльності клубу; підготовлено ряд методичних матеріалів і рекомендацій щодо оволодіння студентами у процесі клубної роботи необхідними знаннями та способами естетизації різних видів діяльності; експериментально перевірено обґрунтовані педагогічні умови естетичного виховання студентів - учасників клубного об'єднання.

9. Результати формуючого експерименту засвідчили позитивні зміни в організації естетичного виховання студентів у процесі клубної роботи; підтвердили гіпотезу і основні теоретичні положення про те, що ефективність естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи може бути забезпечена за таких педагогічних умов: здійснення естетичного виховання студентів з урахуванням найважливіших напрямів клубної роботи; набуття студентами у процесі клубної роботи знань, необхідних для самоорганізації естетичної культури; оволодіння студентами у процесі клубної роботи способами естетизації комунікативної, пізнавальної, практичної та творчої діяльності; підготовки викладачів до використання у процесі клубної роботи основних засобів естетико-виховного впливу на студентів.

Дослідження не вичерпує зазначену проблему і передбачає здійснення наступних кроків науково-педагогічного пошуку з метою вивчення можливостей естетичного виховання студентської молоді у процесі діяльності регіональних молодіжних об'єднань.

Размещено на Allbest.ru