Гендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів

Метою дисертаційного дослідження є виявлення закономірностей внутрішньої будови та функціонування, притаманних фразеологічним порівнянням як мікросистемі сучасної німецької мови, встановлення лінгвального механізму творення компаративних ФО і висвітлення особливостей їхнього ідеографічного представлення.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:

уточнення поняття “компаративна фразеологічна одиниця” на тлі сучасних досягнень вітчизняної та німецької фразеологій;

визначення семантичної структури КФО в німецькій мові й системи формальних засобів вираження категорії порівняння в цих одиницях;

встановлення механізму мотивації та номінації фразеологічних порівнянь німецької мови завдяки виокремленню ознак образів-еталонів аналізованих одиниць, які взаємопов'язані з сенсорними механізмами сприйняття людини, внаслідок актуалізації таких ознак у процесі фразотвору;

виявлення основних шляхів і механізмів утворення німецьких КФО;

визначення джерел виникнення німецьких фразеологічних порівнянь;

проведення ідеографічного опрацювання компаративних ФО німецької мови на позначення психічної діяльності людини.

Об'єктом дисертації є компаративні фразеологізми німецької мови з антропоцентричним компонентом семантики й оказіонально-авторські варіанти їхнього вживання в мовленні.

Розділ 1. “Компаративні фразеологічні одиниці в системі фразеології німецької мови”. Під терміном порівняння в роботі розуміється універсальний семантичний мовний феномен, що базується на змістовому відношенні подібності/неподібності між денотатами певних мовних одиниць (Paig-Ki Kim). Специфіка порівняння полягає в його семантиці й образно-відображувальній функції.

У мові порівняння знайшли відображення в компаративних фразеологічних одиницях, прислів'ях, приказках тощо. Пор., КФО > launisch wie der April - “капризний, мінливий”; компаративне прислів'я > das Urteil der Welt ist verдnderlich wie Aprilwetter - “людський вирок мінливий”; компаративна приказка > er taugt so viel dazu, wie ein toter Hund zum Bellen - “з нього толку, як з козла молока”.

Компаративні ФО (одиниці реферованого дослідження) визначаються як аналітичні за формою мовні утворення, яким притаманна релевантна ознака фразеологічності як специфічного різновиду семантичного перетворення. Окрім цього, вони виявляють інваріантні ознаки ФО й якісну своєрідність у фразеологічній системі, що уможливлює їх належність до фразеології німецької мови. У роботі нами визначаються такі межі КФО: 1) нижня межа - двослівне словосполучення; 2) верхня межа - складне речення.

У компаративних фразеологізмах певні властивості чи предмети позначаються за допомогою порівняльної групи або порівняльного підрядного речення, що вводяться сполучниками wie/als (рідко als ob, als wenn). Характерною для КФО є фіксована сполучуваність порівняльної частини з певним колом слів - прикметниками, віддієслівними прикметниками, іменниками й дієсловами - та двосторонній зв'язок, що зумовлює їхні різні синтаксичні функції в реченні (І.М. Жилін). З одного боку, вони завжди виявляють зв'язок із присудком речення, а з іншого - з яким-небудь іншим членом речення (підметом, додатком тощо), напр., предикативно-адвербіальне означення Sie reiben Ihre Finger wie verrьckt an meiner Wand.

Компаративні ФО реалізуються в мовленні за допомогою такої конструкції (Н.С. Федосєєва):

AmB __ А виступає суб'єктом порівняння (величина, яку порівнюють),

C В є еталоном (величина, з якою порівнюють), С - основа порівняння, m - показник порівняння (порівняльний сполучник).

У реферованому дослідженні В виступає образом-еталоном (В.М. Телія), а В та m утворюють порівняльну частину, напр.:

суб'єкт порівняння - основа порівняння - порівняльна частина

sie іst mager wie eine Ziege

Основу такої конструкції становить значеннєва кореляція суб'єкта порівняння й образу-еталона, яка створює компаративну семантику КФО в цілому. Ця семантика зумовлює належність фразеологічного порівняння до тропів, а також саме вона спричинює його відмінність від метафори, оскільки порівняння - це уподібнення рухоме й вимірне, метафора ж є статичною (Н.Д. Арутюнова).

Одиниці, що досліджуються в реферованій роботі, утворюються на основі вільних компаративних словосполучень, які з самого початку є образними, оскільки в образі-еталоні вже відбулося переосмислення значення. Тому КФО не можуть мати омонімів серед нестійких компаративних словосполучень (А.Г. Назарян), напр.: dastehen wie eine geknickte Lilie (досл. стояти, наче надломлена лілія) - “бути сумною; не мати більше надії”. Образна основа die Lilie ще до процесу компаративації мала метафорично-символічне значення. Зауважимо, що метафора та метонімія є найпоширенішими механізмами переосмислення в порівняльних фразеологізмів (за результатами фактичного матеріалу: метафора близько 95 %; метонімія - ~ 4 %; компаративна синекдоха - ~ 0,5 %; компаративний епітет - ~ 0,5 %).

Первинний фразотвір КФО становить собою складний процес, суть якого полягає в переміщенні сем імплікаційної зони в ядерну зону компонентів, які стали основою для утворення тієї чи іншої ФО, напр.: schimpfen wie ein Rohrspatz (досл. лаятися як очеретянка велика) - “непристойно лаятися”. Умовою компаративації вважається наявність спільної семи, тому сема “неприємний (спів)”, актуалізуючись, “злилася” з семою “неприємно висловлюватись” основи порівняння, утворюючи основне значення цієї одиниці. Відносну прозорість мотивації останньої створює конотація першого ступеня (К1). К1 утворюють семи, які пов'язані з денотативними семами абстрактної об'єктивації похідної одиниці мотивованим зв'язком асоціативно-образного типу (Є.О. Добриднєва).

Результатами асоціативно-образного відображення світу є, окрім К1, номінативно-похідні семи конотації другого ступеня (К2), що виникають внаслідок складної фразотворчої взаємодії імплікаційних зон компонентів, та семи конотації третього ступеня (К3), які повністю втрачають денотативну співвіднесеність із словами-прототипами (М.М. Копиленко). Тому, на відміну від попереднього прикладу, КФО voll wie eine Kanone (досл. повний як гармата) - “дуже п'яний” репрезентують семи К2. Одиниці з конотацією другого ступеня можуть бути визначені як знаки немотивованого типу, оскільки семи К2 відрізняються від К1 відсутністю мотивованого зв'язку з денотативними семами. У фразеоваріанті besoffen wie eine Kanone (досл. п'яний як гармата) актуалізувалися немотивовані психологічні ознаки. Це значить, що семантичну структуру цієї одиниці складають семи К3. Фразеологічні порівняння з семами К3 мають немотивоване значення й відзначаються затемненою образністю.

Актуалізація визначальних перцептивних ознак свідчить про конотацію К1, визначальних (психологічних) та характерних постійних і ймовірнісних (перцептивних) - про конотацію К2, характерних ймовірнісних (психологічних) та немотивованих (перцептивних і психологічних) - про конотацію К3.

З огляду на внутрішньомовні зміни, виокремлюються (1) лексико-семантичні, (2) структурно-синтаксичні, (3) лексико-граматичні шляхи первинного фразотворення КФО.

Серед лексико-семантичних шляхів первинної фразеологізації КФО особливою продуктивністю відзначається їх виникнення внаслідок функціонування в дискурсивному просторі (М.Ф. Алефіренко), який відображений у легенді, байці, притчі тощо. У змісті дискурсивних порівняльних фразеологізмів віддзеркалено цілі комунікативно-прагматичні ситуації, зумовлені мовленнєво-розумовою базою дискурсу. До того ж, лінгвальні пресуппозиції (соціолінгвальні фонові знання) як складники дискурсивного простору часто спричиняють утворення фразеологізмів, напр.: Benehmen wie ein Radfahrer (досл. поведінка як у велосипедиста) - “дуже погана поведінка”. Пресуппозицією цього прикладу є складений у німецькому етносоціумі стереотип щодо велосипедистів.

Серед структурно-синтаксичних шляхів первинної фразеологізації потрібно виокремити фонетичні засоби утворення КФО, в межах яких найбільш продуктивними є евфонічні, бо явище рими може сприяти семантичній спаяності порівнянь і закріпленню певного образу-еталона порівняння, напр., алітерація gehupft wie gesprungen, й асонанс blau wie ein Pfau. Результатом фразеологізації за допомогою фонетичних засобів може бути такий стилістичний прийом як каламбур, напр.: das ist klar wie Klдrchen > зіткнення спільнокореневих слів klar (ясно) та Klara (жіноче ім'я).

Лексико-граматичними шляхами первинного фразотвору фразеологічних порівнянь є: а) розгортання первісної матеріальної форми конституента (-ів). Продуктивним для КФО є виникнення евфемістичних одиниць, напр.: sich benehmen wie ein Rotz am Дrmel (досл. поводитися як сопля на рукаві)/sich benehmen wie etwas am Дrmel (досл. поводитися як щось на рукаві) - “дуже погана поведінка; нахабство”; б) омонімізація паронімів (“народна етимологія”), напр.: saufen wie ein Bьrstenbinder (досл. пити/вживати алкоголь як щіткар) - “пити запоєм”. Неправильно трактоване bьrsten (пиячити) асоціювалося етносоціумом із Bьrstenbinder (щіткар); в) лексико-синтаксичний зсув, прикладом якого може бути утворення координативних біноміалів (G. Mьller), що залежить від типових формальних обмежень (компоненти біноміалів є завжди одного й того ж типу), напр.: das ist wie schwarz und weiв (досл. це як чорне та біле) - “це як день і ніч”; г) семантичний зсув, викликаний наявністю у висловленні унікальних компонентів (W. Fleischer та ін.) (історизми, архаїзми, неологізми, запозичені слова), напр.: sich wie ein Macho verhalten (досл. поводитися як мачо (ісп. macho - перенос. справжній чоловік) - “перебільшувати свої чоловічі якості”.

Аналіз процесу дефразеологізації порівняльних ФО сприяв виявленню еволюційної моделі метафори та символу (аналогічно до еволюційної моделі паремій знак - образ - символ (В.Л. Пирогов): образ-еталон > КФО > метафора, гіпотетичним продовженням якої може бути модель: образ-еталон > КФО > метафора > символ, напр.: образ-еталон (wie) die Mimose (мімоза - рослина, в якої скручуються від дотику листки. Асоціюється з поведінкою сором'язливої/вразливої людини) > КФО j-d ist empfindlich wie eine Mimose (досл. та перенос. хто-н. дуже вразливий/сором'язливий, як мімоза) > метафора die Mimose (вразлива/сором'язлива особа) > символ die Mimose (рослина символізує вразливість і сором'язливість).

Актуалізація значення компаративних ФО - це потенційне джерело їх утворення. Серед виокремлених у дослідженні семантико-контекстуальних і структурно-семантичних модифікацій (Н.П. Щербань) найбільш продуктивними для усталених порівнянь є (1) подвійна актуалізація, що пояснюється незначним відсотком (8,7 %) КФО-ідіом, напр.: “Jawohl”, sagte der kleine Bдr, “ich bin stark wie ein Bдr, und du bist stark wie ein Tiger”. У цьому прикладі відновлюється внутрішня форма порівняння stark wie ein Bдr (досл. сильний як ведмідь) - “здоровий як бик” та (2) субституція, напр.: Kufalt huscht wie ein Wiesel durch die Schreibstube. Дієслово laufen усталеного порівняння laufen wie ein Wiesel (досл. бігти як ласка) - “швидко бігти” замінено на синонімічне huschen (прослизнути, промайнути). Такі модифікації використовуються, перш за все, для підсилення емоційно-експресивної функції аналізованих одиниць.

Розділ З. “Характеристика ідеографічної групи порівняльних фразеологізмів “Психічна діяльність людини” в німецькій мові”. Одним із домінуючих напрямків сучасної фразеології стають розвідки, спрямовані на виокремлення з мовної картини світу й системне відтворення фразеологічної картини світу (Д.О. Добровольський та ін.), яка є предметом вивчення фразеологічної ідеографії. Показово, що саме при вивченні картини світу, яка відображена в мові народу, досить ефективними є методи ідеографічної класифікації мовних одиниць, відносно глибоко розроблені в сучасній лінгвістиці (В.М. Мокієнко, Ю.Ф. Прадід, Л.М. Рязановський та ін.).

Підтвердженням цьому є кількісне співвідношення опозиції “негативне/ позитивне” в нашій вибірці (загальний обсяг вибірки - 1543 КФО, 93 із них належать до тематичного поля “Емоційний стан людини”), де поняття “кохання” представляють 4 одиниці, напр.: (verliebt sein) wie ein Kater (досл. (бути закоханим) як кіт) - “бути закоханим по вуха”, а поняття “лють”, напр.: toben wie ein Gummimann (досл. бушувати як гумовий чоловічок) - “розлючено поводитися”, - 23.

З-поміж КФО фразеотематичного поля “Мовлення людини” виділяються за образною структурою аксіологічно марковані, які структуруються за ознакою протиставлення “добро - зло”, а за прагматичною маркованістю - лише ті, що передають емоційний стан (позитивні та негативні емоції). Відмітимо таку особливість цього поля - домінування негативної оцінки: 94 % вибірки становлять одиниці з яскраво вираженою негативною оцінкою. Показовим є синонімічний ряд “говорити багато зайвого”, одиниці якого утворюють окрему групу емоційно-оцінних енантіосемів (В.С. Червоножка), напр.: verschwiegen wie eine LitfaЯsдule (досл. мовчазний як тумба для об'яв) - “(дуже) балакучий”.

Фразеотематичне поле, яке об'єднує усталені порівняння німецької мови з семантичним компонентом “воля людини”, є найменшим в ідеографічній групі “Психічна діяльність людини”. Це зумовлено тим, що вольові процеси є свідомим регулюванням людиною її дій і вчинків, відповідно, асоціюючись більше з рисами характеру людини, ніж із волею, напр.: zielstrebig wie eine Mondrakete (досл. цілеспрямований як місячна ракета) - “мати сильну волю; бути дуже цілеспрямованим”. В усіх одиницях цього поля відбулася експлікація характерних (ймовірнісних) та немотивованих психологічних ознак, тобто їх значеннєва структура містить семи К2/К3, які створюють непрозорість мотивації.

Семантичні й тематичні поля є основною формою накопичення та збереження КФО в пам'яті людини. Така категоризація компаративної фразеології є результатом відображення в свідомості людини системності навколишнього світу та системного характеру німецької фразеології.

ВИСНОВКИ

гендерний педагогічний студент компетентність

Проведене дослідження, що присвячене комплексному аналізу компаративних ФО сучасної німецької мови як однієї з мікросистем німецької фразеології, дозволило виявити структурні елементи цих одиниць, які є ключем до розуміння фразеологічного порівняння як мовного явища, наділеного специфічною структурою і своєрідною семантикою.

Фразеологічні порівняння мають яскраво виражені категоріальні ознаки. Центрами пізнання в них виступають образи-еталони, суттєву роль при визначенні поняття яких відіграє прагматичний чинник, оскільки призначення цих одиниць полягає не лише в передачі інформації, яка акумулюється в процесі пізнання, а й у вираженні ставлення суб'єкта до неї. КФО властиво виконання в мовленні емоційно-експресивної й інтенсифікувальної функцій, бо порівняння слугують засобом створення яскравих емоційних та експресивних властивостей людини, предметів і явищ.

Аналіз ознак образів-еталонів порівняльних ФО, що актуалізуються в процесі творення цих одиниць, показав: найбільшою групою КФО німецької мови є ті, в яких відбулася актуалізація характерних постійних (за сенсорною ознакою - психологічних) ознак. Поясненням цьому є те, що людина намагається надати предмету більшої яскравості та виразності, яких не можна досягти за допомогою покладених в основу еталона визначальних ознак. У свідомості людини часто стають суттєвими саме периферійні семи, завдяки їх актуальності в певний період розвитку соціуму.

Первинний фразотвір некомпаративних і компаративних словосполучень відрізняється відсутністю омонімів серед вільних словосполучень в останніх та становить собою складний процес, в якому задіяні різнорівневі мовні одиниці. Передумови для первинної фразеологізації порівняльних ФО виявляються на лексичному та синтаксичному рівнях, бо компаративна семантика вимагає відповідної синтаксичної конструкції. Компаративація як внутрішньомовне семантико-синтаксичне явище зумовлюється також екстралінгвальними чинниками - особливостями відображувальної діяльності мислення.

Наслідком вторинного фразотвору КФО є варіативність. Система узусно зафіксованих семантичних змін є причиною виникнення полісемії, синонімії, антонімії та омонімії, а при подальшому абстрагуванні значення усталених порівнянь вона може спричинювати навіть утворення нових одиниць.

Актуалізація значення КФО сприяла виявленню найменш уловимих семантичних відтінків фразеологічних порівнянь, які реалізуються лише при їх вживанні в мовленні. Більшість цих одиниць вживається для іронічної, жартівливої чи різко негативної характеристики властивостей та якостей суб'єкта.

Компаративні ФО мають широку розгалужену систему відношень, від якої залежать їх різноманітні компаративні значення. З'ясування системних і структурних зв'язків цих одиниць, чому сприяло їх ідеографічне опрацювання в реферованому дослідженні, дає можливість отримати повну картину таких зв'язків у фразеології в цілому.

Порівняльні ФО яскраво відображають національно-культурну специфіку образної системи та реалій німецької мови. Така національно-культурна інформативність КФО створюється завдяки образу-еталону, який часто представлений лексемами, що зберігають закодовану лінгвокраїнознавчу інформацію, необхідну для пояснення загального значення цих одиниць.

Перспективними напрямками розвитку проведеного дослідження вбачаються аналіз актуалізації ознак образів-еталонів не лише компаративних ФО, а й інших мікросистем фразеологізмів, долучення до вивчення текстових модифікацій аналізованих одиниць текстів таких жанрів як епістолярія, публіцистика тощо, ідеографічна класифікація фразеологічних порівнянь, які передають семантику діяльності й індивідуально-психічних особливостей людини, що належать до ідеографічного поля “Людина”.

ЛІТЕРАТУРА