Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі “Артек”

Іванова Любов Анатоліївна

УДК 378.02: 372.8

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Грива Ольга Анатоліївна,

Гуманітарний інститут ”Артек”

Міжнародного дитячого центру “Артек”, ректор

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук

Лактіонова Галина Михайлівна,

старший науковий співробітник відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах

Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України

кандидат педагогічних наук

Матвієнко Ольга Василівна,

доцент кафедри педагогіки Київського національного лінгвістичного універиситету

Провідна установа: Миколаївський державний педагогічний університет, кафедра педагогічних технологій та педагогічної майстерності, Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться “8” червня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитисяу бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий “5“ травня 2005 року.

Учений секретар спеціалізованої ради Уваркіна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. В Україні активно функціонує, а останнім часом розширюється мережа дитячих оздоровчих установ (ДОУ). Перед педагогічними колективами цих закладів стоїть завдання щодо організації активного дитячого відпочинку із застосуванням сучасних передових технологій та інноваційних методів з метою створення умов для розвитку творчих здібностей підлітків, психологічної підтримки й корекції процесу їхньої соціалізації. Для роботи в ДОУ та розв'язання зазначених проблем потрібні спеціально підготовлені фахівці: педагоги-організатори, які мали б профільну освіту, нахил до творчості, здатність до проектування виховного середовища дитячого оздоровчого закладу, організації колективної творчої атмосфери. Однак сучасна вітчизняна система педагогічної освіти готує переважно вчителів - предметників.

Щоб заповнити цю прогалину, багато дитячих установ, залучаючи фахівців вищих педагогічних навчальних закладів, самостійно організовують семінари, тренінги, ділові ігри тощо. Значний внесок у підготовку спеціалістів даного профілю зроблено Міжнародним дитячим центром “Артек”, який самостійно вирішує проблему педагогічних кадрів, створивши на своїй базі Гуманітарний інститут “Артек” (ГІА), де здійснюється підготовка психологів. Практика, аналіз специфіки педагогічної діяльності “Артека” показали, що необхідна спеціальна підготовка студентів до професійної діяльності педагогами-організаторами, що в свою чергу, вимагає науково обґрунтованої концепції.

В сучасній педагогічній теорії розглянуті питання: загальної підготовки студентів до професійної діяльності (О.О. Абдуліна, М.А. Алексюк, В.І. Бондар, О.В. Глузман, В.М. Гриньова, М.Б. Євтух, А.К. Маркова, О.Г. Мороз, Г.В. Троцко, Н.Д. Хміль, В.Д. Шадріков, О.І. Щербаков та ін.); становлення майбутнього вчителя та його професійної майстерності (І.А. Зязюн, С.Б. Єлканов, Т.П. Іванова, В.А. Кан-Калік, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін та ін); теоретичної і практичної підготовки педагогів до виховної діяльності (О.А. Дубасенюк, А.Й. Капська, Б.С. Кобзар, І.В. Козубовська, Г.М. Лактіонова, О.В. Матвієнко, Л.І. Міщик, І.М. Мельникова та ін.); формування готовності майбутніх вчителів до різних аспектів професійної діяльності (С.Л. Васильченко, Н.М. Дем'яненко, В.І. Загвязинський, І.Я. Лернер, Н.Г. Ничкало, О.А. Орлов, П.І. Підкасистий, О.М. Пєхота, С.О. Сисоєва та ін.); діагностики особистості, структури виховного процесу, моделювання виховних систем (Б.П. Бітінас, Є.В. Бондаревська, Л.І. Катаєва, В.Н. Максимов, О.М. Сорочинська, Г.С. Сухобська, Г.О. Рязанова та ін.).

У сучасній педагогічній теорії і практиці широко використовується інноваційний підхід, який отримав назву “проектне виховання” (О.С. Газман), сутність якого - у самостійній побудові нової ідеології і практики виховання, розробка нових концепцій, проектування таких виховних систем, які були б адекватні новим соціокультурним цінностям. В результаті з'явилися сучасні концепції виховання (Є.В. Бондаревська, О.В. Мудрик, Л.І. Новікова, М.Г. Стельмахович, Н.Є. Щуркова та ін.); створені і реалізовані інноваційні проекти “Школа діалогу культур” (В.С. Біблер, С.Ю. Курганов); “Школа самовизначення” (А.Н. Тубельський), “Літній дім” (В.П. Бедерханова) та ін.

Питання діяльності тимчасових дитячих об'єднань (ТДО) досліджуються у працях О.С. Газмана, Ю.Б. Гідніса, Б.І. Ковбаси, Т.В. Говорун, Л.К. Клєневської, М.Б. Коваль, І.Ф. Кривоноса, Є.М. Рибінського, М.М. Сидоренко, Б.І. Ступарика та ін. Звернення до цих праць дало можливість розглянути особливості, становлення й функціонування ТДО в дитячих таборах та деякі аспекти підготовки майбутнього вчителя до роботи з ТДО.

Майже не дослідженою залишається проблема професійної підготовки педагогів-організаторів для роботи в ДОУ. Жодним ВНЗ України не ведеться підготовка педагогів-організаторів для дитячих оздоровчих закладів.

Необхідність дослідження проблеми професійної підготовки педагогів-організаторів в умовах “Артеку” зумовила вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі “Артек”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до реалізації основних цілей діяльності МДЦ “Артек” та плану наукових досліджень кафедри педагогіки ГІА “Психолого-педагогічні основи особистісно зорієнтованої освіти у МДЦ “Артек”. Тему дослідження затверджено Вченою радою ГІА (протокол № 5 від 14 липня 2002 р.), а також узгоджено у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 29 жовтня 2002 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі “Артек”.

Предмет дослідження - педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі “Артек”.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концепції та розробці моделі процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі “Артек”, експериментальній перевірці технології її впровадження.

У дослідженні ми виходили з гіпотези про те, що педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек” набуває ефективності, якщо: оволодіння професійно значимими знаннями і формування належних професійно значимих якостей усвідомлюється як невід'ємна складова їх професійної підготовки; модель процесу професійної підготовки майбутнього педагога-організатора передбачає оволодіння знаннями з теоретичного і практичного аспектів змісту професійної діяльності педагога-організатора та технологій організації і проведення КТД у дитячих оздоровчих закладах; використання відповідних до змісту методів і форм навчання, забезпечення рефлексії отриманих знань і умінь; у навчально-виховному процесі створюються організаційні, психолого-педагогічні умови, які стимулюють оволодіння прикладними предметними знаннями і впроваджується технологія професійної підготовки педагогів-організаторів, спрямована на їх інтенсивне включення у процес професіоналізації.

Цього можна досягти шляхом проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів, структурними компонентами якого є: науково обґрунтована концепція та модель процесу підготовки педагогів-організаторів, професіограма педагога-організатора, зміст, форми, методи, технології навчання.

Згідно з метою, предметом і гіпотезою дослідження визначено його завдання:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці і практиці;

- виявити закономірності педагогічного проектування підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек” з урахуванням специфіки педагогічного проектування в системі освіти;

- теоретично обґрунтувати концепцію та розробити модель процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек“;

- розробити та експериментально перевірити технологію процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек”.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів: загальнонаукові (аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури з теми дослідження) - для з'ясування стану досліджуваного у педагогічній теорії питання і постановки проблеми дисертаційного дослідження; емпіричні (опитування, інтерв'ю, бесіди, діалог, анкетування, тестування, спостереження) - з метою визначення стану підготовки студентів та педагогів до роботи у ДОУ і розробки практичних заходів щодо реалізації авторської моделі та технології процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у ГІА МДЦ “Артек”; прогностичні (проектування, моделювання, експертні оцінки) - для виявлення специфіки основних закономірностей педагогічного проектування та моделювання процесу професійної підготовки педагогів-організаторів; експериментальні (констатуючий і формуючий педагогічний експеримент); статистичний - для обробки результатів дослідження з метою аналізу отриманих результатів та з метою їх узагальнення.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи протягом 1998-2004 рр.

Перший етап (1998-1999рр.) - вивчення й аналіз вітчизняної й зарубіжної наукової літератури з проблеми дослідження, практичного досвіду ДОУ та підготовки педагогічних кадрів у МДЦ “Артек”; формулювання гіпотези; визначення завдань, обгрунтування методів і методики дослідження.

Другий етап (1999-2001рр.) - теоретичне обґрунтування концепції і розробка моделі процесу професійної підготовки педагогів-організаторів; визначення і обґрунтування змісту, форм і технології процесу професійної підготовки педагогів-організаторів.

Третій етап (2001-2004рр.) - систематизація й узагальнення результатів, отриманих у процесі теоретичного аналізу та дослідної роботи; формулювання загальних висновків дослідження; розробка науково-методичких рекомендацій щодо творчого використання отриманих результатів.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі ГІА, дитячих оздоровчих таборів України - членів Всеукраїнської благодійної організації “Асоціація за нове покоління “Лелека“. Всього дослідженням було охоплено 800 чол. (720 студентів і 80 педагогів).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

- вперше розроблено модель професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек“, сутність якої обумовлена єдністю навчально-виховного та самоосвітнього процесів; її структура характеризується з позицій системного та діяльнісного підходів до вивчення проблем педагогічної практики дитячих оздоровчих закладів;

- розроблено та експериментально перевірено технологію процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек“ на основі оновлення змісту, визначеня підходів та принципів, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів навчання;

- введено у науково-педагогічну практику професійної підготовки педагогічних кадрів професіограму педагога-організатора дитячого оздоровчого закладу, яка сприятиме реалізації завдань щодо модернізації підготовки педагогічних кадрів для сфери позашкільної освіти;

- дістали подальшого розвитку питання теоретичного обгрунтування змісту професійної підготовки педагогів-організаторів, а також педагогічно продуктивних умов щодо розвитку педагогічної майстерності педагогічних працівників дитячих оздоровчих таборів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні й практичному випробуванні спецкурсів “Педагогіка та психологія організації простору життєдіяльності дитини“ і “Логіка розвитку зміни в ДОУ“, тренінгу “Педагогічне проектування виховного процесу в ДОУ“. Автором опубліковані методичні рекомендації, тренінг з питань педагогічного проектування виховного процесу в дитячих оздоровчих закладах.

Теоретичні положення і висновки, окремі модулі і педагогічні студії моделі професійної підготовки можуть використовуватися ВНЗ, підприємствами, що мають ДОУ, при читанні спецкурсів, проведенні спецсемінарів, для створення програм підготовки та фахової перепідготовки педагогічних кадрів; у практичній діяльності педагогів шкіл, центрів дитячої творчості тощо.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ГІА (довідка № 347 від 10.09.2003р.), педагогічну практику МДЦ “Артек“ (довідка № 735 від 8.09.2003р.), Всеукраїнської благодійної організації “Асоціація за нове покоління “Лелека“ (довідка № 38-А від 17.06. 2003 і № 57 від 23.10.2003р.), Міжнародної благодійної організації “Освіта без кордонів“ (довідка № 37 від 2.09.2003р.), дитячого центру “Лазурний” Нижньогородської обл. Росії (довідка № 383 від 21.11. 2003р.), у процес підготовки педагогічних кадрів дитячих оздоровчих таборів України (довідка № 11-13-392 від 15.05. 2003р.).

Вірогідність отриманих результатів забезпечується: вихідними методологічними положеннями; використанням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу; особистою участю здобувача в експерименті; репрезентативністю отриманих даних.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення доповідалися на звітних науково-практичних конференціях ГІА та МДЦ “Артек“ “Психолого-педагогічні основи особистісно зорієнтованої освіти в МДЦ “Артек” (“Артек”, 1999-2002); Міжнародній науковій конференції “Філософія освіти і гуманітарно-технічна еліта” (Другі Кримські педагогічні читання (Харків, 2002); регіональній науково-практичній конференції “Росія як трансформуюче суспільство: економіка, ділова культура, управління” (Оренбург, 2003). Проміжні та кінцеві результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки ГІА, семінарах: ХХХV Всеукраїнському семінарі організаторів відпочинку дітей та підлітків (Євпаторія, 2003); щорічних Всеукраїнських конференціях Всеукраїнської благодійної організації “Асоціація за нове покоління “Лелека” (“Артек”, 1999-2002; Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виховання дітей та молоді в умовах сучасного полікультурного суспільства” (“Артек”, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професіоналізм педагога” (Проективна педагогіка: питання теорії та практики)” (Ялта, 2004).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 15 працях автора, всі написано без співавторів, з них: 7 публікацій у фахових виданнях України, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій, 5 - в інших, у тому числі закордонних.

Структура дисертації: дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (362 найменування), додатків. Загальний обсяг - 243 с., з яких - 184 с. - основна частина. Робота містить додатки на 26 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання, методи, гіпотеза дослідження, його наукова новизна, практична значущість, наводяться дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження в педагогічну практику.

У першому розділі - “Теоретичне обґрунтування проблеми проектування в системі освіти” - викладено результати історико-теоретичного аналізу проблеми, проаналізовано підходи щодо професійної підготовки фахівців. Висвітлено проблему проектування та його застосування у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії і практиці. Досліджено роботи сучасних науковців України І.А. Зязюна, О.М. Коберника, О.В. Киричука, І.П. Підкасистого, О.М. Пєхоти, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєвої та зарубіжних вчених М.Г. Алексєєва, О.С. Анісімова, Ю.В. Громико, Н.О. Масюкової, Б.В. Пальчевського, В.І. Слободчикова та ін.

На основі аналізу наукових джерел доведено, що об'єктивно існуючі етапи проектування, суттєві зв'язки між ними, зокрема, вивчення й аналіз ситуації цілепокладання розробка концепції (методологічний, ціннісний і теоретичний блоки) планування розробка технології визначення діяльнісних ресурсів і складають закономірності педагогічного проектування.

Дослідження показало, що реформування освіти і зміни у діяльності ДОУ, обумовили необхідність перегляду багатьох традиційних підходів щодо підготовки педагогічних кадрів. Проведений у результаті аналізу пошук адекватного часу й умовам підходу вказав на можливість використання педагогічного проектування у професійній підготовці фахівців. Педагогічне проектуваня визначається науковцями як уявлення про майбутній результат діяльності і процес його досягнення через визначення мети, завдань, підходів і принципів, плану, методів, конкретизованих у методиках і технологіях, а тому є комплексною, інтегративною категорією.

На основі теоретичного аналізу науково-педагогічної літератури (Н.О. Масюкова, Б.В. Пальчевський, О.М. Пєхота, С.О. Сисоєва, В.І. Слободчиков та ін.) у розділі зроблено висновок, що специфіка педагогічного проектування виражена у принципах - реалістичності (співвіднесення процесу з умовами реалізації проекту), реалізуємості (включення авторів проекту в його реалізацію) і управляємості (перетворення професійно-позиційного співтовариства у професійно-діяльнісну спільність розробників і реалізаторів проекту).

У другому розділі - “Педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек” - теоретично обґрунтовано концепцію і модель підготовки педагогів-організаторів у сучасних умовах; визначено і обґрунтовано сутність основних понять дослідження: "професійна підготовка", "педагогічне проектування професійної підготовки", "соціокультурний освітній простір МДЦ "Артек", "виховне середовище дитячого табору"; розроблено професіограму педагога-організатора, здійснено грунтовний аналіз системи підготовки педагогів в “Артеку”.

У розділі визначено етапи підготовки кадрів:

1-й етап - ІІ половина 50-х - 60-ті роки - становлення системи професійної підготовки піонервожатих. 2-й етап - 70-80-ті роки - розвиток системи підготовки кадрів у Школі піонерських працівників (ШПП), яка функціонувала в “Артеку” з 1965 по 1990рр., і мала на меті підготовку піонервожатих для “Артека” й інших позашкільних установ. З-й етап - 1990-і - 2003-й роки - період модернізації системи в зв'язку з розпадом СРСР, зміною соціокультурної ситуації в Україні.

Аналіз 3-го періоду дозволив визначити характеристики виховного середовища “Артеку”: має інноваційні можливості для розвитку творчості особистості; створює умови для активного відпочинку; через різноманітну діяльність сприяє становленню громадянина своєї країни; транслює кращі зразки досягнень національної і світової культури через проведення міжнародних фестивалів, конкурсів, використання історико-культурного потенціалу “Артеку“ і Криму; забезпечує толерантне спілкування дорослих і дітей; сприяє організації інтенсивної творчої діяльності; забезпечує розвиток особистісних якостей, знань, умінь і навичок педагогів і дітей.

Під професійною підготовкою розуміється процес швидкого формування спеціальних знань, умінь і навичок з метою забезпечення за короткий термін певний виробничий процес.

На основі аналізу і узагальнення тлумачень понять, що мають безпосереднє відношення до досліджуваної теми у дисертації педагогічне проектування професіїної підготовки розглядається як процес досягнення бажаного результату через визначення мети, завдань, підходів і принципів, плану, методів, конкретизованих у методиках і технологіях, які складають основні компоненті проекту. Далі на основі проекту створюється програма, в якій йдеться про те, як саме необхідно розгортати діяльність, щоб отримати кінцевий результат.

Соціокультурний освітній простір МДЦ “Артек“ - це реально існуюча взаємодія соціального оточення з культурними предметами, явищами і процесами, у результаті якої створюються умови для навчання й розвитку дорослих та пізнавальної, практичної і комунікативної діяльності з навчання, виховання і розвитку дітей.

У дослідженні виховне середовище дитячого табору, в якому дитина привласнює ціннісно-цільові орієнтири, бере участь у приваблюючій для себе діяльності, стає не просто виховним, але виховуючим і розвиваючим за рахунок головних умов (ефективна комунікація між дітьми і дорослими; створення креативного поля спілкування, ситуацій, в яких дитина стояла б перед необхідністю придбання певних знань, умінь; створення сприятливого психологічного клімату для розкриття інтересів, здібностей, осмислення власного потенціалу).

Результати аналізу системи підготовки педагогів показали, що наявна кваліфікація перестала задовольняти, з одного боку, їх самих, а з іншого - потреби педагогічної практики сучасного ДОУ. Спрямувавши мету, зміст, методи навчання до нових соціальних умов діяльності і можливостей МДЦ “Артек”, нами було спроектовано процес підготовки педагогів-організаторів у ГІА.

Розробляючи концепцію, ми виходили з того, що студенти ГІА одночасно вчаться за фахом і здійснюють підготовку до роботи педагогами-організаторами у створеній в ГІА Школі педагогів-організаторів (ШПО). В зв'язку з цим, концепція містить три компоненти: теорію, практикум, практичну діяльність. Теорія включає: характеристики розумової діяльності, змістовну наповненість, вікові характеристики дітей, логіку побудови зміни, результативність виховного процесу в ДОУ. Практикум як система змістовно і методично розроблених занять, що досліджують прикладну сторону професійної діяльності, реалізовувався через модулі, педагогічні студії та різні форми КТД і став сполучною ланкою в системі навчання між теорією і практикою. Практична діяльність - це відображення професійної діяльності педагога-організатора в дитячому таборі.

Специфічні особливості ТДО (автономність і короткочасність перебування; географічна “збірність“ дітей; багатонаціональність; емоційність і багата забарвленість життєдіяльності; різноманіття взаємодії дітей і дорослих в різних видах діяльності; насиченість та інтенсивність спілкування, діяльності), принципи організації виховного середовища ДОУ, психолого-педагогічний досвід “Артека” було враховано при розробці професіограми педагога-організатора МДЦ “Артек”.

Для втілення концепції, характеристик компонентів професіограми (предмет, мета, зміст, професійно значимі знання, професійно значимі якості, методи і засоби діяльності, умови праці, психофізіологічні особливості та психічні властивості) була розроблена модель підготовки педагогів-організаторів у МДЦ “Артек”, яка містить підготовчий і 4 основних етапи: навчальний, демонстраційно-закріплюючий, практичний, рефлексивно-оціночний (рис. 1.)

Підготовчий етап

Мета:

відбір абітурієнтів для навчання у ГІА і для роботи педагогами-організаторами у МДЦ “Артек“

1-Й ЕТАП - НАВЧАЛЬНИЙ

складає три періоди

Організаційний період

Мета:

адаптація до нових соціальних умов життєдіяльності та взаємодії в процесі професійної підготовки; утвердження позиції “Я готовий зробити вибір і нести за нього відповідальність“

Основний період

Мета:

включення в особистісно значиму, соціально схвалювану діяльнІсть; утвердження позиції “Я готовий діяти у відповідності з власним вибором“

Підсумковий період

Мета:

аналіз власної та колективної діяльності, розвиток уміння здійснювати вибір і нести за нього відповідальність; утвердження позиції “Я зробив вибір і відповідаю за нього“

2-Й ЕТАП - ДЕМОНСТРАЦІЙНО-ЗАКРІПЛЮЮЧИЙ

(організаційно-педагогічна гра “Зміна в “Артеку“)

Мета:

актуалізація знань, умінь і навичок, якими оволоділи студенти на навчальному етапі

3-Й ЕТАП - ПРАКТИЧНИЙ

Мета:

застосування знань, умінь і навичок у процесі педагогічної діяльності педагогами-організаторами у дитячих таборах МДЦ “Артек”

4- ЕТАП - РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНОЧНИЙ

Мета:

підведення підсумків професійної підготовки з індивідуально-особистісної позиції всіх її учасників

Впровадження моделі професійної підготовки стало інтегруючим фактором навчального процесу; сприяло успішній адаптації студентів до навчання в ШПО і діяльності педагогами-організаторами; побудови навчального процесу за схемою - від теорії до практики засвоєння професійного досвіду системно і поетапно.

У третьому розділі - ”Експериментальне дослідження ефективності технології процесу професійної підготовки педагогів - організаторів у МДЦ “Артек” - розроблено і обгрунтовано технологію процесу професійної підготовки педагогів-організаторів з урахуванням закономірностей педагогічного проектування; показано особливості її реалізації через модулі та педагогічні студії; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Дослідження підтвердило, що якісна підготовка педагогів-організаторів можлива за умови створення моделі їхньої підготовки шляхом інтеграції професійної освіти і професійної підготовки, яка організована і проводиться засобами проектно-програмного підходу.

У дослідженні взяли участь 800 чол. Вибірка представлена експериментальною групою - 320 студентів ГІА і 80 педагогів ДОУ, які здійснювали підготовку в ШПО, та контрольною - 400 студентів ВНЗ, які проходили педагогічну практику в “Артеку”. Збір необхідної інформації здійснювався методом суцільного анкетного опитування студентів ГІА в 1999-2004 рр.

Порівняльний аналіз даних базувався на єдиній вибірковій сукупності, це дало можливість спостерігати динаміку процесу підготовки. Вибіркою стала експериментальна група, опитування якої відбувалося на кожному етапі професійної підготовки за тими показниками і напрямами, що були визначені як найбільш адекватні завданням етапів. Експеримент здійснювався шляхом впровадження тестів, опитування, бесід, письмових підсумкових робіт, есе.

За даними результатів, показник зацікавленість до діяльності педагогом-організатором мав тенденцію росту - 72,2% до 91,7%, у той час як показник творча активність за результатами самооцінки не мав прогресивної тенденції, він був майже стабільним від 1-го (3,7 балів) до 4-го етапу (4 бали).

Ще одним важливим показником стало визначення здібностей до діяльності педагога-організатора та здібностей до сумісної діяльності. Вивчення цього аспекту ґрунтувалося на оцінці відношення студентів до навчання, що виражено в балах методом самооцінки і за проективною методикою. Рівень самооцінки здібностей до діяльності педагога-організатора, а також здатності до професійної комунікації, зафіксований на початку навчання, досить високий: 88,8% студентів оцінили здібності до професії балами 4 і 5, тим самим виказали впевненість в особистій професійній придатності. Високий початковий рівень зріс у процесі навчання. Здібності до сумісної діяльності за самооцінкою - 94,4%, за проективною методикою - 75%. Незважаючи на завищену самооцінку, більшість студентів виявила досить високі здібності до майбутньої роботи і сумісної діяльності.

За сукупністю даних, можна зробити висновок, що показник пізнання сутності професії вказує на зростання задоволеності, яка основана на впевненості у правильності вибору: “цілком задоволені” - 47,3%, “в основному задоволені” - 40,7%, “в основному не задоволені” - 2,7%. Індекс задоволеності вибором діяльності педагога-організатора в кінці підготовки склав за вибіркою 4,4 бали з 5.

Дослідно-експериментальна робота була спрямована на перевірку ефективності основних напрямів формування професійної майстерності. Найбільш продуктивний напрям підготовки - формування і розвиток умінь і навичок майбутньої діяльності, високий ступінь ефективності відзначило 82,4% респондентів, індекс ефективності - 4,6 балів. Оцінка напряму організація різноманітної діяльності дітей збільшилася - від 83,3% на 1-му етапі - до 85,3% - на 4-му, індекс ефективності - 4,5 бали. Напрям організація різноманітної діяльності дітей мав тенденцію росту: на 3-му етапі показник - 89,6%, - таке число опитуваних відзначило високу ефективність роботи з цього напряму.

Наочно демонструють високий ступінь інтеграції напрями формування і розвиток знань, умінь і навичок майбутньої професійної діяльності та організація різноманітної діяльності дітей. Є певний спад на 2-у етапі (показник 7,6%), але потім знову зростає, на що вказала абсолютна більшість респондентів - 91,7%.

Напрям контроль, аналіз і оцінка власної діяльності і діяльності дітей; корекція дій, що не сприяють ефективному результату оцінюється студентами менш ефективно. Він не має стійкої тенденції, на нашу думку, це можна пояснити нестійкою впевненістю у правильності реалізації названого напряму.

Важливою умовою вивчення ефективності технології були визначені формування й розвиток певних професійних якостей, тому за деякими показниками поглиблено вивчався практичний етап підготовки. Він виявився найбільш сприятливим щодо формування і розвитку професійно значимих якостей, дозволив активно розвивати якості стосовно різних аспектів діяльності педагога-організатора. Так, високий рівень зацікавленості професійною діяльністю педагога-організатора мають 75% студентів, середній - 25%. Захоплювати дітей процесом творчості- на високому рівні вміють 64%, на середньому - 28%, на низькому - 8%. Важливому умінню коректувати свої дії, які не сприяють ефективному результату навчилися 57% студентів. Низький рівень - 32% мають за такими показниками: розуміння мотивів професійної діяльності та опора в діяльності на знання особливостей дітей. Ці професійно значимі якості дійсно розвиваються досить довго, тобто досягти високого рівня можливо, вже маючи певний досвід роботи з дітьми.

За оцінкою респондентів, найбільш активно на практичному етапі розвиваються пізнавальні здібності (професійне мислення, уміння застосовувати на практиці знання і навички, орієнтуватися у певних ситуаціях). Розвиток психофізіологічних характеристик (інтуїції, вміння адекватно і швидко реагувати на ситуацію, стійкості до стресів) виражено слабше - на рівні 41 % відповідей.

На формування моральних якостей (відповідальності, сумлінності, дисциплінованості, комунікативності) вказали 39,2% респондентів. Показник свідчить, що у одних студентів у більшому ступені формуються одні, у других - інші моральні якості. Найменше виборів випало на комунікативність (14,9%), при тому, що особисті здібності до комунікації оцінені студентами досить високо.

На погляд студентів, практичний етап менше сприяв розвитку емоційно-вольових якостей (наполегливості, впевненості, емоційної стабільності). Відчуття певних змін визначили 22,7% опитуваних. На зниження середнього показника вплинули такі якості, як: воля (8,1% виборів) і наполегливість (9,5%).

За сукупністю даних можна зробити висновок, що практичний етап цілеспрямовано вплинув на формування і розвиток пізнавальних здібностей і в меншому ступені - психофізіологічних характеристик. Формування і розвиток включених в аналіз важливих для професії педагога-організатора моральних і емоційно-вольових якостей мало характер не чітко вираженої цілеспрямованості.

На основі проведеного експерименту можна зробити висновок, що розроблена і реалізована технологія процесу професійної підготовки педагогів-організаторів була ефективною. Вона орієнтувалася на інтенсивне включення студентів у процес професіоналізації і розвиток у них належних професійно значимих якостей.

Таким чином, за більшістю включених в аналіз показників, технологію процесу професійної підготовки у ГІА можна кваліфікувати як результативну.

У процесі відпрацювання гіпотези дослідження ми дійшли висновку, що завдяки розробленій технології, можна в досить стислий термін забезпечити необхідний для роботи в ДОУ початковий рівень професійної підготовки педагогів-організаторів і це можливо за рахунок використання проектно-програмного підходу.

професійний підготовка педагог організатор

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми професійної підготовки педагогів-організаторів для позашкільної системи освіти засобами педагогічного проектування. Теоретичний аналіз проблеми дослідження та проведений експеримент підтвердили гіпотезу і дозволили дисертантові зробити такі висновки:

1. Установлено, що одним з оптимальних шляхів підвищення ефективності професійної підготовки педагогів-організаторів для работи в дитячих оздоровчих закладах є педагогічне проектування, сутність якого полягає у тому, що бажаний результат досягається через визначення мети, завдань, підходів і принципів, планів, методів, конкретизованих у методиках і технологіях. Тому оволодіння професійно значимими знаннями (закономірності розвитку й функціонування груп, специфіку ТДО; фізіологічні та психологічні закономірності розвитку дітей; основи особистісно зорієнтованого підходу у вихованні; методи вивчення особистості; охорона життя і здоров'я дітей; методи соціальних досліджень з метою ефективності виховання; знання основ, принципів, мети сучасної педагогіки та ін.), формування визначених професійно значимих якостей (схильність до роботи з дітьми, організаторської діяльності; ініціативність; організованість; толерантність; оптимізм) можна вважати однією з важливих складових професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ "Артек".

2. На підставі вивчення та аналізу наукових теоретичних досліджень з педагогіки та психології було доведено, що педагогічне проектування сприяло визначенню відповідних до змісту (необхідний для професійної діяльності мінімум психолого-педагогічних знань; психолого-педагогічні, організаційно-методичні основи діяльності ДОУ; прийоми саморегуляції, самоаналізу, самооцінки, педагогічного аналізу та інш.) методів (активізації мислення; забезпечення постійного включення дітей у КТД; рефлексивної самоорганізаціі діяльності; аналізу ситуацій; вербальні та індивідуально-групові методи), форми навчання (проблемні семінари, інструктивно-методичні екскурсії, аукціон педагогічних ідей, тренінги, ділові ігри та інш.), забезпечення рефлексіі отриманих знань.

3. Обґрунтовано основні закономірності педагогічного проектування та шляхи їх застосування на практиці: визначення проблемного поля, ціле-ціннісних орієнтирів; вибір фундаментальних підходів та принципів; формулювання теоретичного блоку концепції; планування діяльності за проектом; розроблення технології, обрахування діяльнісних ресурсів; програмування. Спроектовано концепцію професійної підготовки педагогів-організаторів на базі системного, діяльнісного, особисто зорієнтованого підходів та принципів педагогічного проектування: реалізуємості, реалістичності та управляємості. Зміст професійної підготовки розроблено за напрямами: теорія, практична діяльність та практикум.

4. Розроблено професіограму педагога-організатора МДЦ “Артек”, яка містить: предмет і мету (забезпечення активного відпочинку дітей); результат діяльності (стан ТДО і кожної дитини), специфіку змісту (базується на завданнях та бажаному результаті); функції (виховна, організаційна, навчальна, психологічного супроводження); професійно значущі знання та якості; засоби і методи, умови праці, психофізіологічні особливості, психічні властивості особистості. Розроблені структура і зміст професіограми педагога-організатора ДОУ покладено в основу педагогічного оцінювання рівня професійной майстерності ("стажер", "практик", "спеціаліст", "майстер").

5. Для втілення положень концепції, головних характеристик професіограми педагога-організатора побудована модель процесу професійної підготовки педагогів-організаторів, яка включила підготовчий і чотири основних етапи: навчальний, демонстраційно-закріплюючий, практичний і рефлексивно-оціночний.

6. Для реалізації основних педагогічних завдань діяльності МДЦ “Артек” було розроблено й апробовано технологію професійної підготовки педагогів-організаторів, яка сприяла усвідомленню й прийняттю концептуальних психолого-педагогічних основ діяльності освітньої системи “Артека“; осмисленню і освоєнню базових принципів проектування виховного процесу в ДОУ; прояву і розвитку лідерських, комунікативних, організаторських здібностей; формуванню й розвитку професійно значимих якостей: відповідальності, дисциплінованості, діловитості, комунікабельності; освоєнню основних засобів, прийомів, елементів організації діяльності дітей, включенню їх у різноманітну КТД.

7. Узагальнення результатів вивчення ефективності технології процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у МДЦ "Артек" підтвердило актуальність і доцільність обраної проблеми дослідження.

Професійна підготовка у ШПО сприяла активному розвитку у педагогів-організаторів: професійного мислення, уміння застосовувати на практиці отримані знання, уміння і навички; інтуїції, здатності адекватно реагувати, приймати рішення і діяти в різних ситуаціях, почуття відповідальності, комунікативності.

Проведене дослідження не вичерпує всієї різноманітності питань, пов'язаних із підготовкою педагогів-організаторів. Однак, вона дозволяє окреслити проблеми, які потребують додаткового вивчення: це питання професійної підготовки спеціалістів для дитячих оздоровчих закладів, адаптації спеціалістів на ринку праці, створення нових особистісно орієнтованих методик професійного навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іванова Л.А. Організаційно-теоретичні аспекти професійної підготовки педагогів-організаторів у Гуманітарному інституті „Артек” //Психологія та педагогіка: спеціальні. Зб. наук. праць /Редкол.: Фомічова Л.І. (голов. ред.) та інші. - К.: Нора-прінт, 2001. - Кн. 1. - С. 132-140.

2. Іванова Л.А. Виховне середовище дитячого табору (приклад Міжнародного дитячого центру “Артек”) //Наукові записки. Серія “Психологія та педагогіка”. - Острог, 2002. - Вип. 3. - С. 253-261.

3. Іванова Л.А. Ділові ігри у сфері професійної підготовки педагогів-організаторів у Гуманітарному інституті “Артек” //Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 5. - Миколаїв: МДУ, 2003. - С. 314-321.

4. Иванова Л.А. Педагогическое проектирование как способ оптимизации воспитательного процесса в детском оздоровительном лагере //Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2003. - № 2. - С. 113 - 124.

5. Іванова Л.А. Технологія процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Гуманітарному інституті “Артек” //Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 5 (62). -- С. 17 - 26.

6. Іванова Л.А. Модель процесу підготовки педагогів-організаторів для роботи в дитячих оздоровчих закладах //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць. - Київ - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. - С. 296 - 299.

7. Іванова Л.А. Теоретичні аспекти підготовки педагогів-організаторів для роботи в дитячих оздоровчих закладах: проектно-програмний підхід //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. Статей: Вип. 6. Ч.1. - Ялта: РВВ КДГІ, 2004. - С. 225 - 229.

8. Иванова Л.А. Теоретическая модель образовательного пространства детского внешкольного учреждения //Теоретические модели современных педагогических явлений: исследования молодых ученых: Сб. науч. тр.; в 2 ч. /Под ред. профессора Б.В. Пальчевского. - Минск: Нац. ин-т образования, 2001. - Ч. 2. -143-160.

9. Иванова Л.А. Концепция процесса демократизации образовательного пространства Международного детского центра “Артек” //Концептуальные основания развития современной образовательной практики: исследования молодых ученых: Сб. науч. тр.: В 2 ч. /Под ред. профессора Б.В. Пальчевского. - Минск: Нац. ин-т образования, 2001. - Ч. 2. - С. 78-100.

10. Іванова Л.А. Проблеми професійної підготовки педагогів-організаторів для роботи у дитячих таборах МДЦ “Артек” //Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць /За ред. Л.Товажнянського та О.Романовського. - Вип. 4. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. - 37-41.

11. Иванова Л.А. Воспитательная среда детского лагеря //Научный вестник Оренбургского государственного института менеджмента: Сб. науч. трудов. - М.: Высшая школа, 2003. - С. 102-109.

12. Иванова Л.А. Некоторые аспекты подготовки педагогов-организаторов в Гуманитарном институте “Артек” //Проблемы школьного воспитания (Приложение к журналу “Педагогическое обозрение”). - Н.Новгород, 2004. - №1 - С. 39-45.

13. Иванова Л.А. Деловые игры в сфере профессиональной подготовки педагогов //Психолого-педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ “Артек” /Материалы научно-методической конференции (февраль 2000г.) /Под ред. М. Сидоренко. - Ялта: МДЦ “Артек”, 2000. - С.124-133.

14. Иванова Л.А. Концептуальные идеи профессиональной подготовки педагогов в Гуманитарном институте “Артек” //Научный вестник Оренбургского государственного института менеджмента: Сб. ст. научно-практической конференции (11-13 марта 2003г.). - М.: Высшая школа, 2003. - С. 88-94.

15. Иванова Л.А. Педагогическое проектирование в системе деятельности детских оздоровительных учреждений //Проблемы воспитания детей и молодежи в условиях современного поликультурного общества: сб. материалов Международной научно-практической конференции /Под ред. Грива О.А., Ерохина С.В. - Ялта: МДЦ “Артек”, 2004. - С. 61 - 71.

Анотація

Іванова Л.А. Педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі “Артек”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню актуальної проблеми професійної підготовки педагогів-організаторів для роботи в ДОУ, що є важливим напрямом реалізації завдань модернізації позашкільної системи освіти.

Висвітлено проблему проектування у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії і практиці, результати застосування проектно-програмного підходу в сучасній соціально-педагогічній ситуації. Теоретично обгрунтовано концепцію і модель професійної підготовки педагогів-організаторів у Гуманітарному інституті МДЦ “Артек”. Розроблено професіограму педагога-організатора для роботи в дитячих оздоровчих закладах у сучасних умовах, технологію процесу професійної підготовки і умови її впровадження в навчальний процес.

Результати дослідження свідчать, що якісна підготовка педагогів-організаторів можлива за умови створення сучасної моделі їхньої підготовки шляхом оптимальної інтеграції професійної освіти і професійної підготовки, яка організована і проводиться засобами проектно-програмного підходу.

Ключові слова: педагогічне проектування, концепція та модель професійної підготовки педагогів-організаторів, соціокультурний освітній простір МДЦ “Артек”, професіограма педагога-організатора, технологія процесу професійної підготовки.

Аннотация

Иванова Л.А. Педагогическое проектирование процесса профессиональной подготовки педагогов-организаторов в Международном детском центре “Артек”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования - Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию актуальной проблемы профессиональной подготовки педагогических кадров для работы в ДОУ, что является важным направлением по реализации задач реформирования внешкольной системы образования.

Освещена проблема проектирования в отечественной и зарубежной педагогической теории и практике, результаты использования проектно-программного подхода в современной социально-педагогической ситуации. На основе анализа научных источников выявлено, что с инновационным движением в образовании используется адекватная система экспертной работы, которая представлена тремя типами критериев: общие (актуальность, новизна проектной идеи, системность, эффективность - возможность трансляции), специальные (полнота структуры, степень отработки и согласованность структурных элементов проекта) и практические (реалистичность, реализуемость, управляемость). Доказано, что объективно существующие этапы процесса проектирования, существенные связи между ними, в частности, изучение и анализ ситуации целеполагание разработка концепции (методологическая база, ценностный и теоретический блоки) планирование разработка технологии определение деятельностных ресурсов и составляют закономерности педагогического проектирования.

Теоретически обоснована концепция и модель профессиональной подготовки педагогов-организаторов в МДЦ “Артек”. Концепция проектировалась с учетом того, что студенты ГИА одновременно учатся по специальности “психология” и осуществляют профессиональную подготовку к деятельности педагогами-организаторами. В связи с этим концепцию составляют три компонента: теория, практикум и практическая деятельность. Одним из ведущих положений концепции была определена теория контекстного обучения, позволившая давать и приобретать знания, умения и навыки в контексте будущей профессиональной деятельности.

Разработаная профессиограмма педагога-организатора МДЦ “Артек”, включила следующие компоненты: предмет деятельности; цель и задачи; специфику; содержание; психолого-педагогические методы и методики диагностики ТДО; условия труда; психофизиологические особенности; психические особенности личности. Для воплощения концепции, главных характеристик профессиограммы педагога-организатора была разработана модель профессиональной подготовки, включающая подготовительный и 4 основных этапа: учебный, демонстрационно-закрепляющий, практический, рефлексивно-оценочный. Внедрение модели профессиональной подготовки стало интегрирующим фактором учебного процесса, способствовало успешной адаптации студентов к обучению в ШПО и деятельности педагогами-организаторами, построению учебного процесса по схеме - от теории к практике усвоения профессионального опыта системно и поэтапно.

Результаты исследования свидетельствуют, что качественная подготовка педагогов-организаторов возможна при условии создания современной модели их подготовки путем оптимальной интеграции профессионального образования и профессиональной подготовки, которая организуется и реализуется средствами проектно-программного подхода.

Ключевые слова: педагогическое проектирование, концепция и модель профессиональной подготовки педагогов-организаторов, социокультурное образовательное пространство МДЦ “Артек”, профессиограмма педагога-организатора, технология процесса профессиональной подготовки.

Annotation

Ivanova L.A. The pedagogical projection of process of professional preparation of qroup leaders in the International Children Centre “Artek” - Manuscript.

The dissertation for getting the candidate degree of Pedagogical Science in the speciality 13.00.04 - The Theory and methods of professional education. - The Institute of High Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2005.

The dissertation is devoted to research of actual problem professional preparation of group leaders to work in ДОУ, wich is important deraction in realization of tasks of modern nonschool system education.

The problem of projecting in native and foreign pedagogical theory and practice is described, the results of usage of project-programm approach in modern social-pedagogical situation.

The conception and model of professional preparation of group leaders in Humanitarian Institute substantiated theoretically.

The group leaders professiogramm to work in children reorganizing establishments in modern conditions is worked up. The technology of the process professional preparation and conditions of its introduction into academic process is worked up.

The results of research testifys that quality preparation of group leaders is possible in condition of creation modern model of their preparation by the way of optimal integration of professional education and professional preparation, which is orqanized and leaded by the means of project-programm approach.

Key words: pedagogical projection, conception and model of professional preparation of qroup leaders, social-cultural educational area ICC “Artek”, professiogramm of group leaders, technology of professional preparation process.

Размещено на Allbest.ru