Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.07- теорія і методика виховання

ВИХОВАННЯ В УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ГУМАННИХ ЯКОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Тадєєва Ірина Миколаївна

Тернопіль-2004

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність й доцільність дослідження. Конституція України, „Закон про освіту” та інші нормативні документи визначають правове коло реформування освіти. Вони є основою „Концептуальних засад гуманітарної освіти”, „Концепції позашкільної освіти і виховання”, які орієнтують освіту і виховання на здійснення соціалізації, тобто підготовки людини до життя в суспільстві на засадах гуманізму та демократизму. Поява багатьох концепцій виховання громадян України свідчить про важливість і значущість цієї проблеми, про пошуки оптимального варіанта її розв'язання.

Серед пріоритетних напрямів реформування освітньо-виховного процесу є реалізації принципів загальнолюдської моралі, формування усвідомлення взаємозв'язку свободи, прав людини та її громадянської відповідальності, уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин. Результати аналізу різних сфер життєдіяльності нашого суспільства, яке усвідомлює необхідність свого оновлення, кардинальної зміни на засадах свободи і демократії дозволяє зробити висновок про те, що головною перешкодою на шляху до такої перебудови є психологічна неготовність громадян взяти на себе відповідальність за зміну своєї соціально-психологічної свідомості, подолати нездатність здійснити самостійний життєвий вибір.

Незважаючи на впровадження у навчально-виховний процес сучасної школи ідей демократизації, гуманітаризації та гуманізації, система виховної роботи не задовольняє потреб суспільства у їх практичній реалізації, не забезпечує результативності цього процесу, а лише обмежується окремими непов'язаними між собою заходами і засобами. Вчителі початкових класів відчувають найбільші труднощі саме у розв'язанні завдань виховання гуманних якостей особистості. Результати емпіричного дослідження свідчать, що рівень сформованості гуманних якостей в учнів початкових класів низький, незважаючи на вік, сприятливий для формування особистісних пізнавальних потреб, моральної свідомості, позитивних якостей особистості.

Педагогічні ідеї, що сприяють гуманізації освітньо-виховного процесу, знайшли своє відображення у працях А.Адлера, Ш.Амонашвілі, С.Васильченка, А.Дістервега, О.Духновича, Е.Еріксона, Л.Занкова, Я.Коменського, А.Макаренка, А.Маслоу, С.Миропольського, Ж.-Ж. Руссо, В.Сухомлинського, Л.Толстого, К.Ушинського, І.Франка, Т.Шевченка, С.Шацького, та ін.

Гуманістичному вихованню учнів молодшого шкільного віку присвячені дослідження В.Білоусової (гуманізація стосунків учнів у позаурочній роботі), В.Коротєєвої (формування гуманних стосунків у позаурочній роботі засобами народної педагогіки), Н.Хомич (формування гуманних взаємостосунків дітей шестирічного віку під час ігор-драматизацій) та ін.

У багатьох педагогічних дослідженнях гуманістичне виховання розглядається як один з компонентів змісту морального виховання. Питанням формування у молодших школярів моральних стосунків, емпатії, уявлень про доброту і чуйність присвячені праці О.Алексєєвої, Я.Божович, О.Богданової, М.Боришевського, І.Бужинської, І.Вітковської, Б.Габриловець, Н. Гуслякової, О.Ковальова, В.Петрової, А.Тихонової, Н.Трофимової, М.Якобсона та ін.

Результати аналізу наукових досліджень та практики виховання гуманних якостей в учнів початкових класів дозволяють констатувати наявність низки суперечностей: між суспільною необхідністю виховання гуманних якостей особистості і недостатньою теоретичною розробленістю змісту виховання гуманності, відсутністю системи засобів і механізмів формування гуманних якостей особистості; між завданнями гуманістичного виховання і відсутністю ефективних рекомендацій учителям щодо формування гуманних якостей учнів початкової школи; між віковими особливостями дітей молодшого шкільного віку та недостатнім використанням можливостей для практичного втілення гуманістичних ідей, недостатнім формуванням гуманістичних мотивів та емоційної сфери учнів, організації їх гуманної діяльності; між сконцентрованістю у гуманітарній освіті знань, які розкривають узагальнений та науково осмислений соціальний досвід як всього людства, так і окремих людей, та недостатнім використанням потенціалу предметів гуманітарного циклу з метою виховання гуманних якостей особистості; між виховним характером навчання і недостатнім використанням виховного потенціалу методів навчання.

Враховуючи актуальність і недостатню вивченість проблеми виховання гуманних якостей школярів, специфіку виховної роботи з учнями молодшого шкільного віку і нереалізовані потенційні можливості предметів гуманітарного циклу, темою дослідження обрано „Виховання в учнів молодших класів гуманних якостей в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу”

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми та комплексної програми “Психолого-педагогічні та економічні основи гуманізації виховання й навчання в школах і вищих навчальних закладах”, що розробляється у Міжнародному університеті “Рівненський економіко-гуманітарний інститут” імені академіка Степана Дем'янчука (тема затверджена на засіданні вченої ради, протокол №2 від “20” жовтня 1997 року та узгоджена в координаційній Раді, протокол №4 від „4”червня 1998року).

Об'єкт дослідження - гуманістичне виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування гуманних якостей в учнів початкової школи у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування гуманних якостей в учнів початкової школи під час вивчення предметів гуманітарного циклу.

Гіпотеза дослідження. Якщо у виховній роботі з молодшими школярами реалізувати комплекс умов (розробка змісту виховання гуманності, гуманістична спрямованість викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання і звички; залучення учнів до діяльності, яка збагачує їх досвідом гуманістичної поведінки; аналіз результатів виховного впливу та корегування виховної діяльності), то можна забезпечити ефективний полі виховний вплив змісту предметів гуманітарного циклу на формування гуманних якостей учнів, підготовки їх до життя в умовах соціального та культурного прогресу.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези сформульовано завдання дослідження:

1.На основі аналізу психолого-педагогічної літератури і стану виховної роботи з формування гуманних якостей учнів початкових класів з'ясувати суть, завдання цього процесу, фактори, які впливають на виховання гуманних якостей особистості.

2.Виявити виховний потенціал змісту предметів гуманітарного циклу в контексті формування гуманних якостей молодших школярів.

3.Визначити критерії і рівні сформованості гуманних якостей учнів початкової школи.

4. Визначити і експериментально перевірити педагогічні умови активізації виховання гуманних якостей учнів початкових класів.

Методологічними засадами дослідження є основні положення Конституції України; Закону України “Про освіту”; Державної національної програми “Освіта” (Україні ХХІ століття), цільової комплексної програми “Учитель”; Національної доктрини розвитку освіти, концептуальні положення про категоріальний зв'язок системи “людина - світ” (В.І.Шинкарук); концепції гуманного виховання (Ш.Амонашвілі, І.Бех, Г.Жирська, А.Макаренко, В.Сухомлинський); теорії про механізми емпатії та чуттєвого відбиття (Т.Андрєєва, А.Брудний, Т.Гаврилова, Е.Клімов); становлення гуманістичних стосунків (Л.Божович, В.Котирло, В.Кутьйов, І.Шевченко,); шляхи формування гуманних почуттів (С.Грем, М.Євтух, В.Клименко, В.Леві); положення про розвиток особистості у шкільному і позашкільному процесі (І.Волков, І.Іванов, В.Кан-Калик, О.Мудрик, О.Караковський, Т.Сущенко).

Для вирішення завдань дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: вивчення й аналіз історичної, психолого-педагогічної та методичної літератури для визначення теоретичних передумов та розробки умов формування гуманних якостей учнів початкових класів; спостереження, індивідуальні та колективні бесіди, інтерв'ювання, анкетування, вивчення шкільної документації та досвіду роботи вчителів з метою діагностики стану вихованості гуманних якостей учнів початкової школи; педагогічний експеримент (констатуючий - для вивчення стану вихованості гуманності учнів початкових класів; формуючий - для перевірки ефективності педагогічних умов, які сприяють вихованню гуманних якостей учнів); моделювання педагогічного процесу; статистична обробка результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження і теоретична значущість полягає в тому, що вперше обґрунтовано комплекс педагогічних умов, які забезпечують формування гуманних якостей молодших школярів (розробка змісту виховання гуманності; посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання і звички; забезпечення адекватності змісту, форм і методів навчання меті вивчення предметів гуманітарного циклу та формування гуманних якостей; використання виховного потенціалу методів навчання; залучення учнів до гуманної діяльності, яка збагачує досвідом гуманістичної поведінки; вивчення результатів виховного впливу та корегування виховної діяльності); уточнено та науково - обґрунтовано зміст поняття “гуманність” як інтегральної якості особистості, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки, сукупність знань та вмінь; подальшого розвитку набули положення про зміст виховання гуманності, критерії для визначення рівнів сформованості гуманних якостей в учнів початкової школи.

Практичну значущість дослідження становить визначення стану вихованості гуманних якостей учнів початкової школи; перевірка ефективності розроблених педагогічних умов для активізації виховання гуманності учнів початкових класів; розробка науково-обґрунтованих методичних рекомендацій з виховання гуманних якостей особистості молодших школярів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Результати дослідження можуть бути використані для розробки навчально-методичних посібників для класоводів і майбутніх учителів, для організації позакласної та позашкільної роботи з учнями молодшого шкільного віку, для створення програм з навчальних дисциплін гуманітарного циклу.

Експериментальну роботу здійснено на базі шкіл Рівненської (НВО №12, ЗОШ №11 та ЗОШ №18 м. Рівне, Варковицької гімназії с.Варковичі Дубнівського району Рівненської області), Хмельницької (ЗОШ №2 та ЗОШ №1 м. Нетішин Хмельницької області) та Херсонської (гімназії №20 ім.Б.Лавреньова м.Херсон) областей. Дослідженням було охоплено 13 вчителів і 375 учнів.

Робота над дисертаційним дослідженням проводилась у три етапи:

На першому етапі (1996-1997 роки) вивчено теоретичні засади досліджуваної проблеми; обґрунтовано її актуальність; досліджено стан розробки проблеми виховання гуманних якостей учнів молодшого шкільного віку у сучасній педагогіці; визначено об'єкт і предмет дослідження; сформульовано загальні і проміжні цілі дослідження, співвідношення їх з завданнями; здійснено вибір методології, гіпотези та методів дослідження.

На другому етапі (1997--2000 роки) під час вивчення предметів гуманітарного циклу проведено дослідницько-експериментальну роботу з встановлення початкового стану предмета дослідження; обґрунтовано форми і методи формування гуманних якостей особистості молодших школярів під час вивчення предметів гуманітарного циклу; здійснено формуючий експеримент.

На третьому етапі (2001-2004 роки) перевірено гіпотезу дослідження, здійснено порівняльний аналіз одержаних результатів, конкретизовано шляхи впровадження розроблених педагогічних умов, які сприяють вихованню гуманності учнів початкової школи; завершено роботу над оформленням результатів дисертаційного дослідження; сформульовано висновки щодо практичних рекомендацій вчителям молодших класів з виховання гуманних якостей учнів, опубліковано результати дослідження.

Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні реального стану вихованості гуманних якостей у молодших школярів, визначенні критеріїв та рівнів вихованості гуманних якостей учнів початкових класів, визначенні і експериментальній перевірці педагогічних умов активізації виховання гуманних якостей особистості учнів початкових класів; розробці методичних рекомендацій для вчителів початкових класів щодо формування гуманних якостей особистості у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу і експериментальній перевірці їх ефективності.

Вірогідність наукових узагальнень, висновків та рекомендацій забезпечується методологічним та теоретичним обґрунтуванням їх вихідних позицій, використанням комплексу взаємообумовлених методів дослідження відповідно до мети, гіпотези та завдань, статистичною значущістю, використанням емпіричних даних та точністю їх математичної обробки.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалась у ході їх обговорення на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Рівненського економіко-гуманітарного інституту 1999, 2000, 2001 та 2002рр. Основні результати дослідження доповідалися на Четвертому міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації” (Київ, 2000р.), міжнародних науково-практичних конференціях: “Nudomanyos uleseinek eloadas-osszefoglaloi” (Nyiregyhaza, 2000 р.), “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті” (Рівне, 2000р.), “Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі” (Рівне, 2001р.), “Гуманітарна парадигма розвитку освітніх та економічних процесів у світлі концепції європейської безпеки” (Рівне 2002); міжвузівських конференціях “К.Д Ушинський - великий український педагог” (Рівне, 1999р.), “Молода спортивна наука України” (Львів, 2002р.).

На основі теоретичних узагальнень та експериментальних даних розроблено та впроваджено у практику методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо формування гуманних якостей особистості у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Теоретичні та методичні положення дисертації використовувались на лекціях і практичних заняттях у Рівненському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка №02/315, від 03.09.2004р.), Міжнародному університеті „Рівненський економіко-гуманітарний інститут” імені академіка С.Дем'янчука (довідка №01/505-б, від 17.11.2004р.). Практичні рекомендації та розроблена методика використовувалися педагогами Варковицької гімназії с.Варковичі Дубнівського району Рівненської області (довідка № 315/1, від 19.09 2004р.), ЗОШ №1 м. Нетішин, Славутського району Хмельницької області (довідка №187 від 24.05 2004р.), ЗОШ с.Нанково Хустського району Закарпатської області (довідка №98 від 26.05.2004р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 13 одноосібних працях, з яких 5 - фахові статті.

Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури 271 найменування. Загальний обсяг дисертації 290 сторінок, основний зміст викладено на 188 сторінках. У роботі вміщено 6 рисунків, 11 таблиць, 4 додатків (80 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

виховання гуманний школяр навчання

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості обраної проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методологію дослідження, розкрито його наукову новизну теоретичну та практичну значущість; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Формування гуманних якостей у молодших школярів як педагогічна проблема” - проаналізовано стан дослідження проблеми в педагогічній теорії і практиці; охарактеризовано зміст заходів з виховання гуманності в учнів початкової школи; з'ясовано значення і роль предметів гуманітарного циклу у формуванні гуманних якостей особистості учня молодшого шкільного віку; проаналізовано вікові особливості учнів початкових класів в контексті досліджуваної проблеми.

Процес формування гуманних якостей особистості охарактеризовано як педагогічну проблему, яка своїм корінням сягає в історію філософської та педагогічної думки. Ідеї гуманізму у вихованні дітей обґрунтовували зарубіжні педагоги-класики - Я.Коменський, А.Дістервег, Ж.-Ж.Руссо, а також А.Адлер, Е.Еріксон, А.Маслоу, Г.Олпорт, К.Роджерс та ін. Досліджувану проблему аналізували вітчизняні просвітителі Г.Сковорода, Т.Шевченко, О.Духнович, С.Миропольський, І.Франко, К.Ушинський, В.Сухомлинський та ін., які відстоювали ідею людинолюбства та людяності у суспільних відносинах.

Результати психологічних досліджень Ш.Амонашвілі, В.Божович, В.Давидова, Л.Занкова, Н.Лейтеса та ін. вказують на необхідність використання навчальної діяльності для вирішення не лише інтелектуальних завдань, але й морального розвитку.

У сучасній педагогічній теорії проблема виховання гуманних якостей, моральних норм висвітлена у працях І.Беха, Н.Трофімової, О.Столяренко, І.Шевчук, А.Сущенко, М.Юр'євої та ін. Вивченню об'єктивних та суб'єктивних стимулів розвитку почуттів і моральних уявлень учнів початкових класів у процесі позаурочної роботи присвячені дослідження Л.Руднєвої, Я.Нестеренко, В.Коротєєвої, Н.Трофімової.

Встановлено, що статус гуманітарної освіти визначається її світоглядною орієнтацією, інтеграцією знань з різних галузей науки в цілісну картину світу та формування гуманістичних позицій і цінностей особистості в найбільш важливих сферах життя: природі, суспільстві, сім'ї, колективі, культурі.

На основі порівняльно-зіставного аналізу психолого-педагогічних концепцій було виявлено, що гуманність - це зумовлена моральними нормами і цінностями система установок особистості на соціальні об'єкти (людину, групу, живу істоту). Вона представлена в свідомості переживанням співчуття і реалізується в гуманістичному стилі спілкування та гуманній діяльності. До гуманних якостей особистості належать емпатія, безкорисливість, вимогливість до себе, відвертість, відповідальність, гідність, добродійність, доброзичливість, дружелюбність, душевність, людяність, милосердя, миролюбність, повага до гідності іншої людини, рефлексія, співпереживання співчуття, такт, терпимість, толерантність, уважність, чуйність.

Представлений у роботі психолого-педагогічний аналіз наукових джерел дозволив зробити висновок про те, що молодший шкільний вік є найбільш сприятливим періодом для формування гуманних якостей особистості, оскільки саме у цей період здійснюється активна соціалізація особистості, поступове становлення психіки і характеру людини. Відповідно до мети та завдань дисертаційного дослідження, розроблено поетапну програму фіксації, аналізу й оцінки рівня сформованості гуманних якостей учнів початкової школи, яка дозволила отримати об'єктивні дані про досліджуваний феномен. За допомогою використання різних методик виявлення дитячих уявлень, понять, стосунків, досвіду (спостереження, творча робота, діагностичні методики) і створення педагогічних ситуацій, конкретизовано показники для діагностики рівнів сформованості гуманних якостей: розуміння значення гуманістичної поведінки; добровільність участі у гуманістичній діяльності та інтерес до неї; ініціативність; потреба у гуманістичній діяльності; розвиток гуманістичних мотивів; форми взаємодії; незалежність прояву гуманних якостей від наявності контролю і оцінки з боку вчителя.

Результати теоретичного аналізу проблеми та емпіричного матеріалу забезпечили розробку методики дослідження рівнів вихованості гуманних якостей у молодших школярів. Умовно виділено такі рівні сформованості гуманних якостей:

Дуже низький - притаманний дітям, які взагалі не мають уявлення про норми гуманістичної поведінки, негативно ставляться до діяльності, що має гуманістичний зміст, зверхньо, вороже ставляться до людей. Цей рівень виражає асоціальну поведінку дитини.

Початковий - характеризує учнів, що мають інтуїтивні уявлення про норми гуманістичної поведінки; орієнтованість на гуманні вчинки має епізодичний характер; вони часто уникають діяльності, гуманістичної за змістом та здійснюють її лише під контролем учителя.

Середній - притаманний дітям, що мають уявлення про гуманістичні норми; не відмовляються брати участь у діяльності, гуманістичній за змістом, однак орієнтованість при здійсненні гуманних вчинків спрямована на корисність для себе; при наявності контролю такі учні частіше здійснюють гуманістичні вчинки;

Достатній - характеризує учнів, що знають про гуманістичні норми; орієнтовані на гуманну поведінку та розвиток гуманних якостей; діяльність, що має гуманістичний зміст, цікава для них, вони не відмовляються брати у ній участь; переважає орієнтованість на особистий престиж (бути кращим за інших); гуманістична поведінка спрямована на тих, хто викликає симпатію; контроль і оцінювання стимулюють гуманістичну діяльність таких учнів;

Високий - характерний для учнів, які розуміють необхідність гуманістичної поведінки; гуманістична діяльність цікава для таких учнів, вони завжди прагнуть брати у ній участь, легко й природно включаються у гуманістичну діяльність; процес надання допомоги приносить їм задоволення, охоче, за власною ініціативою приходять на допомогу тим, хто її потребує; орієнтованість на інтереси іншої людини; гуманні якості виявляються завжди, незалежно від контролю і оцінювання;

З метою вивчення реального стану вихованості гуманних якостей у молодших школярів нами було досліджено 375 учнів шкіл Рівненської, Хмельницької, Закарпатської та Херсонської областей (див. табл.1) Керуючись розглянутими показниками гуманності усіх учнів умовно розподілено на групи.

Таблиця 1. Рівні сформованості гуманності молодших школярів

Представлені у таблиці результати свідчать про низький рівень сформованості гуманних якостей у більшості учнів початкової школи. Навіть серед учнів четвертого класу високого рівня вихованості гуманності не досяг жоден учень. На достатньому рівні знаходяться - 14,7%, середньому 42,6%, а на низькому рівні - 42,6% опитаних. Достатній рівень вихованості гуманності характерний для 14,3% учнів третього, 8,3 % учнів другого та 7,6% - першого класу. Середній рівень вихованості гуманності спостерігався у 34,9 % учнів третього 28,3% - другого та 5,4 % учнів першого класів. Водночас початковий рівень вихованості гуманності був зафіксований у 50,1% третьокласників, 63,3% другокласників та 87% першокласників.

Проаналізовано реальні умови й конкретні можливості школи в цілому та її педагогічного колективу зокрема. Щодо організації виховання гуманних якостей учнів молодшого шкільного віку на уроках гуманітарного циклу, визначено роль та особливості виховного впливу предметів гуманітарного циклу у вихованні гуманних якостей учня початкової школи.

Результати аналізу навчально-виховного процесу у школі свідчать про відсутність системного підходу до формування гуманних якостей особистості. Виховання гуманності як риси особистості відбувається некеровано і обмежується окремими заходами. Недостатньо уваги приділяється формуванню гуманістичних мотивів та емоційної сфери учнів, організації діяльності, гуманістичної за змістом. Потенціал предметів гуманітарного циклу та виховні можливості методів навчання з метою виховання гуманності учнів молодшого шкільного віку не використовуються, хоча результати аналізу програм та підручників з предметів гуманітарного циклу свідчать про наявність у гуманітарній освіті знань, які розкривають узагальнений та науково осмислений соціальний досвід як всього людства, так і окремих людей. Водночас аналітичні результати свідчать про виховні можливості кожного предмета та високий рівень інтеграції предметів гуманітарного циклу у початковій школі. Саме у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу можна забезпечити інтегрування природничих і соціокультурних знань, виховання гуманних якостей учнів молодшого шкільного віку.

У другому розділі - “Педагогічні умови ефективного формування гуманних якостей у молодших школярів під час вивчення предметів гуманітарного циклу” - визначено зміст виховання гуманних якостей особистості, проаналізовано об'єктивні дані про вплив виховної роботи під час вивчення предметів гуманітарного циклу на формування гуманних якостей особистості, а також охарактеризовано педагогічні умови виховання гуманних якостей особистості молодших школярів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.

Оскільки, виховання гуманності - це процес засвоєння гуманного суспільного досвіду, в результаті якого відбувається формування нових мотивів і потреб, їх перетворення і підпорядкування, діяльність вихованців спрямовувалась на засвоєння системи гуманістичних цінностей. Результати проведеного нами педагогічного дослідження і визначення рівнів гуманності учнів дали можливість спроектувати зміст гуманного виховання за такими напрямками:

- виховання гуманних духовних потреб;

- виховання гуманного ставлення до себе: розвиток почуття власної гідності, бережливого ставлення до власного здоров'я, поваги до себе, адекватної самооцінки, прагнення до самовдосконалення, гуманних якостей особистості, усвідомлення власної національної приналежності;

- виховання бережливого ставлення до неживої природи: ставлення до природи як до спільного дому, відчуття відповідальності за збереження і розумне використання природних ресурсів;

- виховання гуманного ставлення до живої природи: бережливе ставлення до тварин, усвідомлення їх залежності від людей і піклування про них;

- виховання гуманного ставлення до інших людей: ставлення до людини як до найвищої цінності, визнання гідності й повага до поглядів і переконань будь-якої людини;

- формування активної життєвої позиції;

- виховання свідомої дисципліни, обов'язку, відповідальності;

- виховання готовності надати безкорисливу допомогу тим, хто її потребує.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив розробити методику виховання гуманних якостей в учнів молодшого шкільного віку, яка включає:

1. Повідомлення знань про гуманність під час вивчення предметів гуманітарного циклу;

2. Формування вмінь на репродуктивному рівні:

а) демонстрація гуманної діяльності в цілому, за елементами;

б) формування вмінь у спрощених (стандартних) умовах;

в) організація самостійної практичної гуманної діяльності з безперервним зворотнім зв'язком і позитивною підтримкою з боку вчителя.

3. Перехід до пошукової продуктивної фази:

а) організація різноманітних проблемних ситуацій - розв'язання нестандартних завдань гуманістичного спрямування, імітаційне моделювання реальності;

б) аналіз учнями своєї діяльності, її обговорення в класі.

Вибірку експериментального дослідження склали діти шести років початкових класів м. Рівне та Рівненської області. В експерименті брали участь 2 групи дітей : експериментальна, група А - першокласники, діти шестирічного віку (N=64) і контрольна, група В - першокласники, діти шестирічного віку (N= 64).Отримані в експериментальній групі А результати в кінці кожного навчального року порівнювалися з результатами в групі В, а також із результатами констатуючого експерименту в кожній групі, після чого робився висновок про доцільність й ефективність формуючих впливів.

Основна увага була приділена:

1.Структуруванню змісту гуманістичної освіти для формування в учнів гуманістичних понять і переконань, що дало можливість ознайомити дитину з основними вимогами гуманізму, дозволило розкрити сутність, зміст моральних дій, виховувати переконання, пов'язані з емоційним ставленням до її власної поведінки та поведінки інших.

2. Виробленню навичок і звичок поведінки для привчання, вправляння учнів у гуманних вчинках із застосуванням трьох основних форм:

- за допомогою уяви, коли дитина інсценує в уяві свою можливу поведінку в передбачуваній ситуації;

- за допомогою рольової гри, коли дитина чи група дітей моделюють можливу дійсність, розігруючи її, виконуючи різні ролі;

- за допомогою дійсності, коли діти здійснюють певні вчинки в реальних умовах.

3.Формуванню морального досвіду у діяльності та спілкування вихованців за допомогою організації виховних впливів як компонента системи виховної роботи з метою формування гуманістичних стосунків учнів на основі знань норм гуманної поведінки і оволодіння окремими звичками.

4.Стимулюванню учнів молодшого шкільного віку до самовдосконалення, що вимагає гуманістичних почуттів. Для цього забезпечувалась можливість переживати цінні з погляду виховання гуманності почуття, поєднуючи ці почуття з аналізом власного стану дитини. Ефективності цього процесу сприяє поєднання приємних почуттів з неприємними.

5.Демонстрація прикладів гуманної поведінки вчителя.

Запропонована нами методика формування гуманних якостей особистості передбачала одночасний вплив на сфери раціонального мислення, емоційного сприймання і вироблення навичок гуманної поведінки. На початковому етапі (пропедевтичному) учні засвоювали правила гуманної поведінки у процесі проведення бесід, усвідомлення змісту гуманних понять на уроках читання, словниковій роботі на уроках письма та ін. На основі глибоких знань про норми гуманної поведінки, створюючи конкретні ситуації, театралізовані оповідання на уроках читання, добираючи рольові ігри, було створено емоційне забарвлення, умови для переживання та виникнення позитивного емоційного ставлення до вчинків. На основному етапі було закріплено гуманістичні почуття учнів шляхом формування гуманних взаємостосунків з однолітками та дітьми, що мають вади фізичного розвитку, переконань про необхідність гуманної поведінки. Сформовані гуманістичні почуття і переконання зумовлювали бажання здійснювати гуманні вчинки. Наступним кроком стало озброєння учнів уміннями і навиками гуманної діяльності шляхом демонстрування реальних вчинків, вправляння, тренінгів під час спілкування з однолітками та участі у доброчинній діяльності. Особливості кожного виду роботи детально описані у дисертаційній роботі. З метою формування гуманних якостей особистості нами було розроблено план виховної роботи на уроках читання, письма та зв'язного мовлення в початковій школі, який не перешкоджає перебігові навчального процесу.

Досліджуючи вплив запропонованої методики на формування рівнів гуманності учнів, виявлено позитивні зміни (див.табл. 2)

Таблиця 2. Динаміка розвитку гуманності учнів

Результати, представлені у таблиці, свідчать, що серед учнів контрольної та експериментальної груп високого рівня сформованості гуманних якостей не досягнув жоден учень 1-го і 2-го класів. Високого рівня вихованості гуманності досягло 15 учнів (23,44%) третіх та 30 учнів (46,88%) четвертих класів експериментальної групи. В контрольній групі не було учнів з високим рівнем сформованості гуманних якостей. Крім цього серед учнів експериментальної групи достатнього рівня досягли 28 (43,8%) третьокласників та 30 (46,88%) четвертокласників, середній рівень спостерігався у 18 (28,12%) третьокласників та 4 (6,25%) учнів четвертого класу. У контрольній групі ці показники значно нижчі.

Проведене нами дослідження підтвердило наявність специфічних особливостей мотивації взаємодії молодших школярів з дітьми, що мають вади фізичного розвитку, і залежності її від соціальної ситуації розвитку учнів, умов їх життя і виховання. Теоретичний аналіз проблеми та результати експериментального дослідження дозволили виділити психолого-педагогічні умови ефективності такої взаємодії. Це розробка змісту виховання гуманності; посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформація їх у погляди, переконання і звички; забезпечення адекватності змісту, форм і методів навчання меті вивчення предметів гуманітарного циклу та формування гуманних якостей; використання виховного потенціалу методів навчання; залучення учнів до гуманної діяльності, яка збагачує досвідом гуманістичної поведінки; вивчення результатів виховного впливу та корегування виховної діяльності.

Отримані дані свідчать не лише про принципову можливість активізації контактів здорових дітей з дітьми, що мають вади фізичного розвитку, у різноманітних життєвих ситуаціях, але й про необхідність цілеспрямованого формування гуманних мотивів такої взаємодії, що сприяє особистісному зростанню як здорових дітей, так і дітей з вадами. Результати нашого дослідження підтверджують необхідність більш широкого і активного використання такої взаємодії для розвитку “емоційної обдарованості”, гуманних якостей особистості дітей.

Таблиця 3. Коефіцієнт успішності учнів щодо вихованості гуманних якостей

Коефіцієнт успішності (див.табл 3.) підтвердив наш висновок про те, що використання предметів гуманітарного циклу в процесі педагогічної роботи з молодшими школярами забезпечує більш ефективне виховання гуманних якостей, оскільки результати його обчислення в учнів експериментальної групи (від 0,81 до 0,94) значно більше наближені до 1, ніж в учнів контрольної групи (від 0,43 до 0,64).

Як демонструє динаміка вихованості гуманних якостей особистості (див. табл. 2), розвиток її компонентів спостерігався як у експериментальній, так і у контрольній групах. Порівняння середніх арифметичних величин на початку і у кінці дослідження з учнями експериментальної і контрольної груп, демонструє значне покращення рівня вихованості гуманних якостей учнів експериментальної групи (від 33% до 53%), порівняно з контрольною (від 0,2% до 23%). Отже запропонована методика істотно покращила рівень вихованості гуманних якостей учнів експериментальної групи, порівняно з контрольною. Порівняння коефіцієнтів варіацій також демонструє переваги експериментальної групи над контрольною Оскільки коефіцієнт варіацій кожної гуманної якості у експериментальній групі не перевищує 15% то група є досить однорідною, а отримані результати вважаються закономірними.

ВИСНОВКИ

На підставі одержаних результатів були сформульовані такі висновки:

1. Результати аналізу наукових джерел переконують, що формувати гуманні якості особистості необхідно у початкових класах через сенситивність цього вікового періоду учнів і свідчить. Що зміст традиційних занять з предметів гуманітарного циклу і його варіативні компоненти мають такі форми і засоби виховання, застосування яких дозволяє отримати вірогідне підвищення рівня вихованості гуманності, а також забезпечує можливість у комплексі вирішувати освітні завдання учнів початкової школи. На основі теоретичного аналізу досліджень сучасних учених виділено такі основні ступені формування гуманних якостей особистості: стимул, гуманістичний мотив, вибір програми діяльності і форми поведінки, реалізація гуманістичного мотиву у гуманній поведінці і перехід його у звичку, перетворення звичної гуманістичної форми поведінки у гуманну якість. Результати аналізу навчально-виховного процесу в школі свідчать, що на практиці недостатньо уваги приділяється формуванню гуманістичних мотивів учнів, організації їх гуманної діяльності, розвиткові емоційної сфери, яка відіграє важливу роль у психологічному розвитку людини і є головним засобом впливу на її поведінку. Поза увагою вчителів, вихователів залишаються стосунки молодших школярів з однолітками, що мають вади фізичного розвитку.

2. На основі узагальнень теоретичного характеру розроблено критерії гуманності до яких належать такі якості особистості як емпатія, безкорисливість, вимогливість до себе, відвертість, відповідальність, гідність, добродійність, доброзичливість, дружелюбність, душевність, людяність, милосердя, миролюбність, повага до гідності іншої людини, рефлексія, співпереживання співчуття, такт, терпимість, толерантність, уважність, чуйність. Показниками високого рівня вихованості гуманних якостей молодших школярів ми вважаємо осмисленість, самостійність, активну і творчу гуманну діяльність. Це дозволило розробити методику дослідження стану вихованості гуманності у молодших школярів, яка поєднує різноманітні методи виявлення дитячих уявлень, понять, стосунків, досвіду (спостереження, творча робота, діагностична робота) і дозволяє виділити основну функціональну властивість формування гуманності у молодших школярів в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу залучення до емоційного світу інших людей та входження у цей світ через ідентифікацію поведінкових актів інших. Для цього було використано методику особистісно - розвивального спрямування на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії; пріоритет було надано інтерактивним та ігровим методикам, емоціогенним ситуаціям. У процесі сприймання та осмислення гуманістичних цінностей особливу роль відведено аналізу - інтерпретації та оцінюванню ситуацій, вчинків героїв літературних творів та реальних людей, адже, принципового значення набуває пошук учнями у навчальному матеріалі особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду. Важливим фактором виховання гуманних якостей особистості стало художньо-ігрове моделювання змісту інтегрованих уроків, що передбачає використання різних ігрових форм: театралізованих (пантоміміка, імітаційні лялькові діалоги, розгорнуті драматизації, інсценізації). Такі прийоми збагатили, доповнили композицію уроків гуманітарного циклу, дозволили активно здійснювати процес виховання гуманних якостей особистості

3. Під змістом виховної роботи з формування гуманних якостей розуміємо систему знань, навичок і вмінь, спрямованих на формування світогляду, гуманістичних поглядів і переконань, на підготовку до життя. Встановлено, що підвищенню вихованості гуманних якостей учнів сприяє спеціальна виховна робота в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Зміст яких забезпечує єдність і взаємозв'язок мотиваційного, когнітивного й операційного компонентів діяльності гуманістичного спрямування. Доведено, що виховання гуманних якостей в учнів початкових класів значно підвищується при посиленні гуманістичної спрямованості предметів гуманітарного циклу як полівиховного засобу впливу з метою осмислення гуманістичних понять, формування гуманних якостей. Ядром змісту виховної роботи з формування гуманних якостей є система гуманістичних цінностей. Засвоєння яких успішно здійснюється в процесі діяльності, що має гуманістичний зміст.

4. Теоретично розроблено й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов виховання гуманних якостей учнів молодших класів: розробка змісту виховання гуманності; посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання і звички; забезпечення адекватності змісту, форм і методів навчання меті вивчення предметів гуманітарного циклу та формування гуманних якостей; використання виховного потенціалу методів навчання; залучення учнів до гуманістичної діяльності, яка збагачує досвідом гуманістичної поведінки; вивчення результатів виховного впливу та коректування виховної діяльності.

5. У ході дослідно-експериментальної роботи розроблено та науково - обґрунтовано методичні рекомендації вчителям щодо виховання гуманних якостей особистості молодших школярів. В основі цих рекомендацій лежить залежність результату роботи від майстерності педагога, від його особистих якостей, володіння формами і методами виховання та вміння оперувати ними в різних умовах виховного процесу; узагальнено матеріал підручників із предметів гуманітарного циклу з метою виявлення можливості моделювання серії окремих методик, оскільки засвоєння гуманних норм покращується при цілісному використанні гуманістичного змісту матеріалу підручників; розроблено річні плани виховної роботи з учнями першого-четвертого класів під час вивчення предметів гуманітарного циклу, які сприяють забезпеченню практичного застосування експериментальної методичної системи.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів актуальної проблеми. Для подальших напрямів її дослідження відносимо розробку методики виховання гуманних якостей майбутніх учителів різних профілів, методику виховання гуманістичних стосунків учнів молодшого шкільного віку з дітьми, що мають вади розвитку, пошук шляхів залучення досвідчених спеціалістів у галузі дефектології до співпраці з учителями початкових класів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.Тадєєва І.М. До проблеми гуманізації освіти і виховання // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 12.-Рівне: РДГУ,2000.-С.197-203.

2.Тадєєва І.М. Формування гуманних якостей особистості як педагогічна проблема // Наука і освіта.-2001.-№2.-С.22-24.

3. Тадєєва І.М. Виховання гуманності учнів початкової школи // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. Вип.ХІХ.-Слов'янськ, 2003.- С.209-215.

4. Тадєєва І.М. Бесіда як засіб формування гуманності учнів молодшого шкільного віку // Теоретичні питання курсових робіт освіти та виховання: Збірник наукових праць. - Київ: КНЛУ, - 2003.- В 2-х ч., Ч. ІІ-а. С.197-200.

5. Тадєєва І.М.. Стан сформованості знань про гуманність учнів початкових класів. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль: ТДПУ, 2004.- №4.- С.74.

6.Тадєєва І.М. Особливості формування гуманістичних якостей особистості молодших школярів під час вивчення предметів гуманітарного циклу // Психолого-педагогічні основи гуманізації виховання і навчання в школах і вищих навчальних закладах: Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту. - Рівне: “Тетіс”.-2000.-С.451-455.

7.Тадєєва І.М. Педагогіка миру // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. Збірник наукових праць. - Рівне: ”Ліста”, -2001.-С.396-398.

8.Тадеева И.Н. Гуманитарные предметы как способ гуманного воспитания школьников // МTA Slabolck-Szabols-Bereg megyei Tudomanyos Testulete. - Nyiredyhaza,-2000.-C.113-114.

9.Тадєєва І.М. Гуманізація молодших школярів // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тези доповідей: Четвертий міжнародний науковий конгрес.-Київ-2000 С.622.

10.Тадєєва І.М. К.Д. Ушинський про рідну мову // К.Д.Ушинський - великий український педагог: Збірник наукових праць.- Рівне: “Тетіс”,1998.-С.71-72.

11. Тадєєва І.М. Спілкування дітей молодшого шкільного віку з дітьми з вадами фізичного розвитку як резерв формування гуманних якостей особистості // Гуманітарна парадигма розвитку гуманітарних та економічних процесів у світлі концепції європейської безпеки: Матеріали конференції. - Рівне-2002.- С.201-205.

12. Тадєєва І.М. Організаційно-педагогічне забезпечення формування гуманності у молодших школярів // Збірник праць молодих науковців університету. - Рівне: „Тетіс”, 2002.- С.67-73.

13. Тадєєва І.М.. Виховання гуманних якостей молодших школярів у навчально-виховному процесі школи // Концепція розвитку галузі ФВ і спорту в Україні: Збірник праць. Вип. ІІІ., Ч: ІІ.- Рівне: "Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету „РЕГІ” імені академіка Степана Дем'янчука”, 2003. - С. 91-96.

Размещено на Allbest.ru