Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування у підлітків естетичного світосприйняття навколишнього середовища у процесі вивчення природничих дисциплін

Київ - 2005

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Культуровідповідність як основа організації сучасної освіти передбачає високий рівень сформованості наукового та смислоціннісного компонентів світогляду школярів. У зв'язку з цим набувають важливого значення дослідження, які сприяють ефективному вирішенню завдань гуманітаризації природничонаукової освіти. Одним з напрямів таких досліджень є формування естетичного світосприйняття підлітків у процесі вивчення природничих дисциплін. Формування естетичного світосприйняття як складової частини світогляду людини має забезпечити цілісний розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер особистості підлітка.

Формування у підлітків естетичного світосприйняття в процесі вивчення природничих дисциплін як педагогічна проблема до останнього часу не була предметом спеціальних досліджень.

Загальні проблеми естетичного виховання розглянуто в працях В. Бутенка, І. Гончарова, М. Гончаренка, Л. Масол, С. Коновець, О. Рудницької, Г. Шевченко; проблеми формування естетичної культури особистості досліджено в працях Т. Аболіної, Д. Джоли, Н. Миропольської, Л. Печко, Г. Тарасенко, А. Щербо; проблеми формування естетичного ставлення до природи висвітлено в дослідженнях Н. Бутенко, С. Жупаніна.

Для розкриття поняття «естетичне світосприйняття» актуальними є наукові праці, присвячені проблемі світоглядної свідомості та її компонентам (Є. Бистрицький, В.Іванов, С. Пролєєв, В. Табачковський, В. Шинкарук).

Важливе значення для обґрунтування психологічних основ формування естетичного світосприйняття підлітків мають дослідження Л. Божович, Л. Виготського, С. Дерябо, О. Запорожця, І. Зязюна, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Ж. Юзвак, В. Ясвіна.

Для нашого дослідження певний інтерес становлять праці, присвячені проблемі гуманітаризації (С. Гончаренко, Ю. Мальований, О. Савченко, А. Степанюк та ін.) та інтеграції змісту природничонаукової освіти (К. Гуз, В. Дедович, В.Ільченко, С. Собакар та ін.).

Можливості гуманітарного потенціалу природничих дисциплін у контексті особистісно-ціннісного навчання розглянуто в працях Л. Зоріної, І. Кузнецової; наукові праці П. Бачинського, І. Родигіної, Є. Ткаченко присвячено гуманітаризації хімії; проблеми гуманітаризації фізики досліджено І. Бургун, В. Данильчуком, Л. Клименко; проблеми гуманітаризації шкільної географічної освіти висвітлено в дослідженнях С. Пальчевського, В. Пестушка, О. Плахотнік, Л. Мелько, А. Сиротенка.

Разом з тим, у практиці викладання природничих дисциплін ще недостатньо уваги приділяється використанню їх естетико-гуманітарного потенціалу для формування естетичного світосприйняття, зокрема в підлітковому віці. Тому, як результат, у світогляді учнів не пов'язані науковий та смислоціннісний аспект картини світу, не формується естетичне світосприйняття, виявляється низький рівень творчої активності. Ця суперечність обумовлює необхідність пошуку форм і методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі.

Актуальність цієї проблеми, її важливе значення для теорії й практики виховання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування у підлітків естетичного світосприйняття навколишнього середовища у процесі вивчення природничих дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до комплексної теми наукового дослідження «Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва», яка розробляється на кафедрі педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол №11 від 29 червня 2001 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 26.02.2002 р.).

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес середньої загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці ефективності змісту, форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі.

Гіпотеза дослідження: формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища здійснюватиметься ефективно за умови застосування методики, що ґрунтується на побудові навчально-виховного процесу на принципах гуманітаризації та інтеграції природничих дисциплін; виявленні й використанні естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін; урахуванні вікових особливостей естетичного сприйняття навколишнього середовища молодших та старших підлітків та їх цілеспрямованого залучення до творчо-естетичної діяльності на уроках з природничих дисциплін та в позаурочний час.

Для досягнення мети й перевірки висунутої гіпотези в дослідженні поставлено такі завдання:

- з'ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та в освітній практиці;

- визначити сутність і структуру естетичного світосприйняття підлітків;

- обґрунтувати сутність і функції естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін у формуванні естетичного світосприйняття підлітків;

- обґрунтувати та розробити зміст, форми й методи формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін;

- експериментально перевірити методику формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін.

Методологічною основою дослідження є загальнофілософські положення про розвиток і цілісність природи, єдність природи й суспільства; філософські, психолого-педагогічні концепції естетичного виховання; положення про естетико-виховну функцію навколишнього середовища.

Теоретичною основою дослідження є філософські положення про формування світоглядної свідомості (Є. Бистрицький, В.Іванов, В. Табачковський); про особистісно орієнтоване виховання (І. Бех); про гуманітаризацію природничо-наукової освіти (С. Гончаренко, Ю. Мальований); про інтеграцію змісту природничо-наукової освіти (К. Гуз, В.Ільченко, А. Степанюк); про розуміння естетичного сприйняття навколишнього середовища (С. Гольдентрихт, І. Зязюн, Л. Столович); про естетичне виховання (Л. Масол, Н. Миропольська, Л. Печко, Г. Тарасенко, Ж. Юзвак); про врахування вікових особливостей сприйняття підлітків (Л. Божович, Л. Виготський, С. Рубінштейн); основні положення Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття), концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, методи аналізу й синтезу для визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження; метод теоретичного моделювання для визначення змісту, форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища під час вивчення природничих дисциплін; метод аналізу програм середньої загальноосвітньої школи для виявлення естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін, аналіз результатів експерименту для визначення ефективності запропонованої методики;

емпіричні: методи масового збирання емпіричного матеріалу (бесіди, анкетування) для дослідження рівня сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків; педагогічне спостереження, створення естетичних ситуацій для організації процесу формування естетичного світосприйняття у підлітків; методами якісного та логіко-статистичного аналізу творчих робіт досліджувався рівень сформованості й характер естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків;

педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий етапи), методи математичного та статистичного опрацювання результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2000-2004 років на базі середніх загальноосвітніх шкіл №№12, 32, 33, 6 м. Луганська, навчально-виховного комплексу Луганської міської школи-гімназії №52, Металістської СЗШ Слов'яносербського р-ну Луганської обл. В експериментальній роботі було задіяно 567 учнів 5-9 класів міських та сільської шкіл, зокрема в експериментальних класах - 281 учень, у контрольних класах - 286 учнів.

На першому етапі (2000-2001 рр.) було здійснено філософський та психолого-педагогічний аналіз розвитку уявлень про естетичне світосприйняття; визначено сутність та структуру естетичного світосприйняття підлітків; з'ясовано сутність і функції естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін у формуванні естетичного світосприйняття підлітків. Обґрунтовано об'єкт, предмет, мету дослідження, конкретизовано його завдання, сформульовано робочу гіпотезу.

На другому етапі (2001-2003 рр.) проводився констатуючий етап експерименту, було визначено критерії оцінки рівнів сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, розроблено зміст, форми й методи формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін; проводилася експериментальна робота в середніх загальноосвітніх школах.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) апробовувалась розроблена методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін. Аналізувалися й узагальнювалися результати експериментально-дослідної роботи, формулювались основні положення й висновки, розроблялись форми й методи впровадження в практику результатів дослідження. Матеріали дослідження оформлялись у дисертацію.

Наукова новизна дослідження. Уперше обґрунтовано: визначення сутності та структури естетичного світосприйняття підлітків; визначення сутності та функцій естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін; зміст, форми та методи формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні поняття «естетичне світосприйняття підлітків», розкритті сутності та особливостей його формування; теоретичному обґрунтуванні сутності та функцій естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін; у теоретичній розробці та обґрунтуванні методики формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати мають значення для вивчення проблеми формування естетичного світосприйняття підлітків. Обґрунтовано естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін, що дає більші можливості для його творчого використання вчителями-практиками. Розроблено зміст, форми та методи формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, які сприяють підвищенню ефективності виховного впливу природничих предметів.

Здобуті емпіричні дані та висновки надають можливості для вдосконалення роботи класних керівників, педагогів-організаторів з формування естетичного світосприйняття та розвитку творчих здібностей учнів.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень; застосуванням комплексу методів, адекватних його меті й завданням; репрезентативністю вибірки; кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експерименту, апробацією й упровадженням основних положень дослідження в практику роботи середньої загальноосвітньої школи.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що на основі аналізу наукової літератури та результатів експериментальної роботи розкрито сутність естетичного світосприйняття підлітків, обґрунтовано естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін (фізики, хімії, біології, географії), розроблено методику формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін та експериментально перевірено її ефективність.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались автором та обговорювались на всеукраїнських, міжнародних та регіональних конференціях: на II регіональній науковій конференції «Історична наука: спадщина і сучасність» (Луганськ, 29-30 листопада 2001 р.), Всеросійській науково-практичній конференції «Образование для XXI века: доступность, эффективность, качество» (Москва, 10-11 грудня 2002 р.), Регіональній науково-практичній конференції «Післядипломна освіта в регіоні: стратегія та перспективи» (Луганськ, 28 лютого 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті» (Луганськ, 11-13 листопада 2003 р.); на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на семінарах і методичних об'єднаннях учителів з природничих дисциплін загальноосвітніх шкіл м. Луганська й області та через публікацію наукових робіт, у яких відображено основні теоретичні й практичні положення дисертації.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес НВК Луганської міської школи-гімназії №52 (довідка про впровадження №105 від 8.04.04), СЗШ м. Луганська №12 (довідка про впровадження №88/1 від 15.04.04), №32 (довідка про впровадження №78 від 17.03.04), №33 (довідка про впровадження №89 від 24.05.04), №6 (довідка про впровадження №25/1 від 25.03.04); Металістської СЗШ Слов'яносербського р-ну Луганської обл. (довідка про впровадження №385 від 21.05.04).

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 9 одноосібних публікаціях автора, з них 5 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 263 найменування. Загальний обсяг дисертації - 218 сторінок, основній зміст викладено на 161 сторінках. Робота містить 2 рисунки, 13 таблиць та 5 додатків на 31 сторінках.

підліток природничий сприйняття естетичний

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу дослідження. Розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, вірогідність дослідження, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування естетичного світосприйняття підлітків у процесі вивчення природничих дисциплін» здійснено аналіз розвитку уявлень про естетичне світосприйняття у філософській та психолого-педагогічній літературі; розкрито сутність та структуру естетичного світосприйняття підлітків; визначено естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін та обґрунтовано його функції у формуванні естетичного світосприйняття підлітків.

У результаті теоретичного аналізу було встановлено, що людство протягом світової історії виробило такі типи естетичного світогляду:

міфологічно-ритуальний (Стародавня Індія, Єгипет, Китай). Головна мета - встановлення гармонії між людиною та навколишнім світом, просвітлення через осягнення краси природи;

антропокосмологічний (Аристотель, Геракліт, Демокрит, Піфагор, Платон, Сократ). Особлива риса - принцип раціонального естетичного світорозуміння; закладення основ ідеї всебічного розвитку особистості;

містично-релігійний (А. Аврелій, Ф. Аквінський, І. Златоуст). Головна мета виховання - формування усередненої віруючої особистості та спасіння її душі;

гуманістичний (Л. Альберті, Т. Кампанелла, М. Монтень). Характерна риса - відродження ідеалів естетичного світосприйняття античності на новому науковому рівні; розвиток аксіологічних та гносеологічних аспектів естетичного світосприйняття;

раціоналістичний (Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза). Пізнання світу трактується як теоретичне пізнання, що базується на логіці та експерименті (гносеологізм). Діячі французького Просвітництва (П. Гольбах, Д.Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Я.А. Коменський) обґрунтовують у своїх творах ідеї виховання, що засновані на глибокому органічному взаємозв'язку природи і людини. Дослідження І. Канта має незаперечне значення для визначення сутності та структури естетичного світосприйняття; у свою чергу Й.В. Гете вперше розкрив значення природознавства для формування естетичного світосприйняття.

Домінуючим у XX столітті стає новий тип планетарно-ноосферного світогляду (В. Вернадський, О. Чижевський, М. Холодний, К.Ціолковський), який пов'язаний з інтегруванням природничих та гуманітарних наук, посиленням їх праксіологічних аспектів у поєднанні з новими екологічними вимогами.

На початку XXI століття нового змісту набуває синергетична парадигма світогляду, яка має значний гуманістичний потенціал, сприяє інтегративному підходу до пізнання світу, актуалізує вирішення проблем пізнання та розвитку ноосфери.

Проаналізувавши основні типи естетичного світогляду в контексті естетичного світосприйняття, можна зробити висновок, що протягом історичного розвитку форми естетичного сприйняття людиною навколишнього світу постійно змінювалися, набували нового духовного змісту, але домінуючою ознакою залишалася світоглядна сутність естетичного світосприйняття, яка визначала місце людини у світі, характер її перетворювальної діяльності.

Представники Київської філософської школи (Є. Бистрицький, В.Іванов, В. Табачковський, В. Шинкарук) визначають світогляд як форму суспільної свідомості та самосвідомості людини, через яку суб'єкт світогляду сприймає, осмислює й оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності. До світогляду входять уявлення про світ і саму людину, про сенс людського буття, а також відповідні чуттєві форми світосприйняття та світовідчуття.

На основі теоретичного аналізу встановлено, що головним елементом формування світогляду є знання людини. Сприйняття знань людиною і перетворення їх у переконання неможливо без емоційно-оцінного ставлення та особистісної спрямованості, які визначають особливості світосприйняття. Світогляд особистості починає активно формуватися в підлітковому віці (Л. Божович), світосприйняття виступає як певний ступінь узагальнення світоглядного змісту, тобто є базою й передумовою формування світогляду. На нашу думку, якщо знання підлітка не поповнюються новим природничонауковим змістом і водночас не розвивається його естетичне світосприйняття, він не зможе в подальшій діяльності створити для себе справжню систему загальнолюдських цінностей, переконань та ідеалів.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури довів, що світосприйняття - це комплексний процес та результат формування у свідомості індивіда багатомірного образу світу (В. Табачковський, В. Шинкарук). Світосприйняття є цілісним, чуттєво-образним уявленням особистості про навколишній світ, яке визначає її взаємозв'язки зі світом.

На нашу думку, естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищим рівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишнього середовища. Структура естетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного (естетичні потреби, емоційно-естетичні переживання); когнітивного (естетичні уявлення, погляди, переконання); аксіологічного (естетичне оцінювання об'єктів та явищ навколишнього середовища) та праксіологічного, або творчо-діяльнісного компонентів (творчо-естетична активність особистості).

Емоційно-естетичний компонент є провідним при визначенні структури естетичного світосприйняття підлітків, тому що саме в естетичній емоції процес естетичного світосприйняття знаходить свою особливу, цілісну форму вираження. Когнітивний компонент естетичного світосприйняття виявляється в здатності особистості до виділення естетично-виразних об'єктів навколишнього середовища, їх чуттєвому пізнанні та усвідомленні. Аксіологічний компонент естетичного світосприйняття підлітків передбачає оцінку властивостей і якостей, що є суттєвими для естетичної значущості об'єктів та явищ навколишнього середовища, обумовлює висловлення естетичного судження. Розвиток емоційно-естетичного, когнітивного та аксіологічного компонентів естетичного світосприйняття стимулює творчо-естетичну діяльність особистості.

Процес формування естетичного світосприйняття підлітків визначаємо в цілому як необхідну передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Естетичне світосприйняття підлітків, на нашу думку, - це процес та результат цілісного чуттєво-емоційного осягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об'єктивно-суб'єктних естетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистості до творчо-естетичної діяльності.

У дисертації доведено, що природничі дисципліни, які вивчаються в середній загальноосвітній школі, мають значні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків. У контексті вирішення завдань гуманітаризації природничонаукової освіти ми розглядаємо естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін. Важливим напрямом гуманітаризації є інтеграція знань з біології, хімії, географії, фізики з використанням їх естетико-гуманітарного потенціалу. Естетичний компонент, таким чином, є одним із критеріїв ефективності гуманітаризації та інтеграції природничих дисциплін.

На нашу думку, естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін є сукупністю можливостей для формування у підлітків основ цілісного естетичного світосприйняття засобами естетичного змісту навчальних предметів: фізики, хімії, біології, географії.

У дослідженні розкрито світоглядну, емоційно-естетичну, когнітивну, аксіологічну, психокорекційну і творчо-спонукальну функції естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін та обґрунтовано їх роль у формуванні естетичного світосприйняття підлітків.

У другому розділі «Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін» представлено аналіз рівня сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, обґрунтовано методику формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі, подано аналіз результатів експериментальної роботи.

На основі узагальнення результатів наукових досліджень (В. Бутенко, Л. Масол, Н. Миропольська, Л. Печко) виділено критерії сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: емоційно-естетичний (виявлення естетичних потреб, інтересів, установок; здатність до емоційно-ціннісного світопереживання); аксіологічний (естетичне оцінювання об'єктів та явищ навколишнього середовища); когнітивний (наявність естетичних уявлень, поглядів, переконань); творчо-діяльнісний (виявлення творчої активності в процесі естетичного світосприйняття).

Відповідно до завдань констатуючого етапу експерименту вивчався вихідний рівень сформованості основних структурних компонентів естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків 5-9 класів. Діагностування проводилось на основі тестових завдань, спостережень, створення естетичних ситуацій, бесід, логіко-статистичного аналізу творчих робіт підлітків. На підставі матеріалів, отриманих у ході констатуючого етапу експерименту, на кожного підлітка складено індивідуальну картку, у якій наведено характеристики естетичного сприйняття згідно з визначеними критеріями.

За результатами діагностування виявлено недостатній рівень розвитку емоційно-естетичної сфери підлітків: тільки у 30,7% молодших та у 35,6% старших підлітків експериментальних класів присутні естетичні потреби та інтереси. Відсутність емоцій позитивно-естетичного характеру виявлено в 36,7% молодших підлітків та 43,5% старших підлітків експериментальних класів. Старші підлітки сприймають красу навколишнього середовища як реальність, опосередковану діяльністю людини: у 42,7% учнів зникає потреба емоційно-естетичного світосприйняття. Зазначимо, що рівень володіння естетичними поняттями не дозволяє молодшим підліткам характеризувати виразні ознаки навколишнього середовища. Разом з тим, уміння виділяти естетичні ознаки природних об'єктів у старших підлітків вище майже на 10%. Прагнення до творчо-естетичної діяльності розвинене у 37,9% молодших підлітків та 46,9% старших підлітків експериментальних класів.

Відповідно до зазначених критеріїв обґрунтовано рівні сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: високий, достатній, середній, низький. Високий рівень - характеризується наявністю цілісного образу світу, емоційністю вражень, усвідомленням виразності та краси навколишнього середовища, прагненням до творчо-естетичної діяльності. Достатній рівень - сформовані естетичні потреби, наявність естетичних емоцій та почуттів, естетичних уявлень, естетичної оцінки, але недостатньо розвинена творчо-естетична діяльність. Середній рівень - недостатньо сформовані потреби в естетичному сприйнятті навколишнього середовища, в естетичних ознаках - стереотипність, майже відсутнє прагнення до творчо-естетичної діяльності. Низький рівень - відсутні естетичні потреби, не сформована здатність до естетичних переживань, відсутнє вміння бачити естетичну виразність об'єктів та явищ навколишнього середовища, немає прагнення до творчо-естетичної діяльності.

У ході констатуючого етапу експерименту лише 11,4% молодших підлітків експериментальних класів і 7,5% молодших підлітків контрольних класів та 11,3% старших підлітків експериментальних класів і 7,9% старших підлітків контрольних класів мали високий рівень сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища. Отримані під час констатуючого етапу експерименту показники ми враховували в подальшій дослідно-експериментальній роботі, спрямованій на розвиток емоційно-естетичної, ціннісної, когнітивної та діяльнісно-практичної сфер підлітків в процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі.

Дані сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в ході констатуючого та формуючого етапів експерименту подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків (у%)

Методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін складалась із змістовного, процесуального та оцінно-результативного компонентів.

Спираючись на логіку дослідження, ми визначили особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків: урахування вікових змін у ставленні молодших та старших підлітків до навколишнього середовища; цілісність та взаємозв'язок емоційно-естетичних, когнітивних, аксіологічних та праксіологічних складових естетичного світосприйняття підлітків; єдність естетико-гуманітарного та природничо-наукового компонентів змісту природничої освіти.

Зазначені особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків визначають змістовний та процесуальний компоненти методики та специфічні форми й методи роботи.

Сутність змістовного компоненту методики полягає в поєднанні природничих та естетико-гуманітарних складових змісту природничо-наукової освіти. Практична реалізація змістовної частини методики передбачала: структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін з метою виявлення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості їх інтегрованого вивчення.

Аналіз шкільних програм з природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що вони мають певні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків, завдяки достатньому естетико-гуманітарному потенціалу. У розділах програмного матеріалу з природничих дисциплін ми виділяли теми, що мають значний естетико-гуманітарний потенціал і які доцільно вивчати інтегровано. При розробці структури уроку (з хімії, біології, фізики, географії) визначався естетичний фрагмент, у якому було виявлено естетико-гуманітарний потенціал, відбувалось введення в тезаурус підлітків естетичних понять і термінів.

Процесуальний компонент методики містить визначення етапів, обґрунтування форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.

Реалізація методики відбувалась за такими етапами: на першому - розвивались потреби підлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому - формувалися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому - набувався досвід естетичного оцінювання; на четвертому - активізувалась творчо-естетична діяльність підлітків.

У молодших підлітків ми розвивали потребу в естетичному сприйнятті засобами створення естетичних ситуацій та засобами бесід («Дивлюсь і відчуваю», «Прислухаємось до звуків довкілля», географія, 5 клас). Формування навичок цілісного емоційно-естетичного світосприйняття відбувалося засобом інтегрованих уроків («Тварини та довкілля», біологія-географія, 7 клас; «Музика, мистецтво, рух у біології», біологія-література-мистецтво, 7 клас) та творчих завдань естетичного спрямування емоційно-оцінного типу. У старших підлітків для набуття досвіду естетичного оцінювання використовувались інтегровані уроки, рольові ігри («Життя речовин», хімія, 8 клас; «Виробництво сталі», хімія, 9 клас), уроки-прес-конференції («Закони збереження енергії в механіці», фізика, 9 клас) та завдання естетичного спрямування творчо-діяльнісного типу. Активізація творчо-естетичної діяльності підлітків відбувалася через систему підсумкових завдань естетичного спрямування.

Процес формування естетичного світосприйняття підлітків у вивченні природничих дисциплін представлено системою форм та методів навчання.

До основних форм навчання ми відносимо інтегровані уроки, а також уроки з використанням активних методів навчання, серед них - уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-консиліуми, уроки-змагання, театралізовані уроки тощо. Значне місце в методиці формування естетичного сприйняття займала організація екскурсій для естетичних спостережень за явищами і об'єктами навколишнього середовища.

Серед позаурочних форм роботи - організація міжпредметних семінарів-конференцій, тренінгів, «круглих столів», естетичних майстерень, вікторин, художньо-естетичних конкурсів тощо. У межах діяльності студії «Театр природи» підлітки брали участь у міні-виставах «Суд над інерцією» (фізика, 7 клас), «Монолог п'явки», «Життя комах» (біологія, 7 клас) та ін.

Методи, які використовувалися для формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, відбирались з урахуванням теми уроку та віку підлітків. Ми пропонуємо систему найбільш ефективних методів для формування естетичного світосприйняття: наочно-ілюстративні (фенологічні спостереження, перегляд відеофільмів та творів мистецтва); проблемно-пошукові методи (аналіз краси в живій та неживій природі, евристичні бесіди); методи художнього аналізу естетичних вражень від предметів та явищ навколишнього світу (казки-мініатюри, замальовки про красу рослин і тварин та інші творчі роботи).

На заключному етапі експериментальної роботи визначалась ефективність розробленої методики. Оцінно-результативний компонент методики передбачав визначення рівнів сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища підлітків засобом контрольних завдань естетичного спрямування та творчих робіт.

Оцінка рівня сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків здійснювалася за допомогою методу факторно-критеріального моделювання (Г. Дмитренко), який дозволив виразити показники якості кількісною мірою, визначити сформованість кожного фактора естетичного сприйняття навколишнього середовища та якість сформованості цього процесу в цілому.

Проведений аналіз свідчить, що в підлітків експериментальних класів виявлено вищий рівень сформованості естетичного сприйняття, ніж у підлітків контрольних класів. Так, в експериментальних класах, 29,5% молодших та 24,1% старших підлітків продемонстрували високий рівень сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища (у контрольних класах - відповідно 8,1% та 9,7%) (табл. 1).

Дані обчислення статистичної значущості результатів дослідження за критеріями Колмогорова-Смирнова та Фішера * свідчать про суттєві позитивні зміни в рівні сформованості естетичного сприйняття молодших та старших підлітків експериментальних класів, що підтверджує ефективність розробленої методики. У контрольних класах зміни в рівні сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища підлітків до та після експерименту статистично не значущі.

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. У дисертації здійснено внесок у теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми формування у підлітків естетичного світосприйняття в процесі вивчення природничих дисциплін. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури встановлено, що проблеми формування естетичного світосприйняття у контексті виховання всебічно розвиненої особистості завжди були в центрі уваги дослідників.

2. Визначено та обґрунтовано сутність поняття «естетичне світосприйняття підлітків» як процесу та результату цілісного чуттєво-емоційного осягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об'єктивно-суб'єктних естетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистості до творчо-естетичної діяльності. Установлено, що структура естетичного світосприйняття підлітків містить емоційно-естетичний, когнітивний, аксіологічний та творчо-діяльнісний компоненти.

3. Доведено, що природничі дисципліни, які вивчаються в середній загальноосвітній школі, мають певне значення для формування естетичного світосприйняття підлітків. Уперше визначено естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін та наведено приклади його використання для формування естетичного світосприйняття підлітків засобами естетичного змісту навчальних предметів: фізики, хімії, біології, географії.

4. На основі узагальнення наукових досліджень виділено критерії сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків: емоційно-естетичні, аксіологічні, когнітивні, творчо-діяльнісні; на основі критеріїв та результатів експериментальної роботи визначено рівні сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища підлітків: високий, достатній, середній та низький.

5. З урахуванням даних констатуючого етапу експерименту було розроблено методику формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін. Її ефективність забезпечувалась побудовою навчально-виховного процесу на принципах гуманітаризації та інтеграції природничих дисциплін; виявленням і використанням естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін; урахуванням вікових особливостей естетичного сприйняття навколишнього середовища молодших та старших підлітків; цілеспрямованим залученням підлітків до різноманітної творчо-естетичної діяльності на уроках з природничих дисциплін та в позаурочний час.

6. Методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін складалась із змістовного, процесуального та оцінно-результативного компонентів. Експериментальна реалізація методики включала:

структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін з метою визначення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості інтегрованого вивчення;

введення естетичних фрагментів у структуру уроку, включення в тезаурус підлітків естетичних понять і термінів;

застосування інтегрованих уроків та активних форм і методів навчання, спрямованих на формування естетичного світосприйняття підлітків;

застосування комплексу творчих завдань естетичного спрямування пізнавально-світоглядного, емоційно-оцінного та творчо-діяльнісного типів;

організацію різноманітних видів творчо-естетичної діяльності підлітків на уроках з природничих дисциплін та в позаурочний час.

7. Результати формуючого етапу експерименту свідчать про ефективність розробленої методики формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін. У молодших підлітків експериментальних класів на більш високому рівні сформувались естетичні потреби та інтереси, що свідчить про розвиток емоційно-ціннісної сфери особистості, відбулось засвоєння естетичних понять, що обумовило розвиток когнітивної сфери, зросла творчо-естетична активність, що свідчить про розвиток поведінкової сфери особистості. Серед старших підлітків експериментальних класів відзначаємо зростання естетичних потреб та установок; прагнення до естетичного аналізу природних об'єктів та явищ навколишнього середовища; більш високий рівень оперування естетичними поняттями, наявність естетичних переконань. Більш усвідомленою стала творча активність, про що свідчить отримана на заключному етапі експериментальної роботи динаміка рівнів сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища. Обробка отриманих результатів за допомогою методу факторно-критеріального моделювання дозволяє говорити про їх достовірність. Таким чином, результати проведеного дослідження підтверджують основні положення гіпотези.

8. Проведене дослідження не вирішує всіх проблем щодо формування естетичного світосприйняття підлітків. Актуальною залишається проблема гуманітаризації природничих дисциплін на основі створення інтегрованих курсів, у які було б включено питання формування естетичного світосприйняття підлітків; спеціального вивчення потребує проблема розвитку естетичного світосприйняття старшокласників у процесі вивчення природничих дисциплін.

Размещено на Allbest.ru