Організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У СКАУТСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАСТ

Жданович Юлія Миколаївна

УДК 37.03:061.215 (=161.2)(4/9)

13.00.07 - теорія і методика виховання

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України, м. Київ.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Алєксєєнко Тетяна Федорівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, декан технолого-педагогічного факультету;

кандидат педагогічних наук Окаринський Михайло Михайлович,

Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, доцент кафедри гуманітарних та фундаментальних дисциплін.

Провідна установа: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться “21” вересня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “20” серпня 2004 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Пустовіт Г.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

виховний процес скаутський

Актуальність теми. Державотворчі процеси, що ведуть до зростання соціальної ролі особистості в сучасних умовах, орієнтація на гуманізацію суспільства супроводжуються негативними тенденціями у молодіжному середовищі, що пов'язані з жорстокістю і насиллям, бездуховністю, деформацією цінностей, споживацькою позицією і беззмістовним проведенням вільного часу.

Потреба самореалізації спонукає молодь до об'єднання у різні угрупування, які характеризуються специфічною субкультурою, не завжди орієнтованою на загальнолюдські й національні цінності. Поширюються шкідливі звички, зростає злочинність серед неповнолітніх, кількість наркоманів і ВІЛ-інфікованих. Дозвілля, не пов'язане з процесами продуктивного творення, викликає депресивні стани і призводить до втрати життєвих орієнтирів молоді. Отже, виникає гостра необхідність вивчення виховного потенціалу різних молодіжних груп і об'єднань.

Проблема виховання особистості з активною життєвою позицією, соціально-компетентної, орієнтованої на здоровий спосіб життя і самовдосконалення актуалізується у Конвенції про права дитини, Конституції України, в Законах України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про соціальне становлення та розвиток молоді в Україні”, “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, “Про об'єднання громадян”, у Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Національній програмі “Діти України”, “Національній концепції виховання”.

Посилення європейської ідентифікації молоді актуалізує потребу громадянського виховання, зокрема участь у діяльності громадських організацій, орієнтованих на формування морально-етичних ідеалів, гуманістичного світогляду, соціальної активності й громадянської позиції особистості.

До проблеми виховання особистості в дитячих та молодіжних колективах і організаціях, взаємодії дітей і дорослих зверталися філософи, педагоги, психологи. У їх працях обґрунтовано статус і функції дитячого руху (Р. Бейден-Пауелл, Д. Донцов, Н. Крупська, Л. Новікова, О. Тисовський), тенденції, фактори, умови, загальне і специфічне у діяльності державних і громадських молодіжних рухів (В. Бочарова, І. Кон, Т. Щербакова), процеси розвитку і становлення особистості у колективі, характер міжособистісних стосунків, соціальні позиції дітей і дорослих (Д. Ельконін, О. Киричук, А. Макаренко, В. Сухомлинський), концептуальні підходи до створення умов виховання особистості за місцем її проживання (С. Шацький), особливості культурно-історичної ідентифікації (К. Абульханова-Славська, Г. Ващенко, С. Рубінштейн, К. Ушинський).

Особливу увагу дослідники надавали виховним процесам у піонерській організації (С. Жевага, О. Рутковська), комсомольській (В. Решовська, М. Шевченко), у клубних об'єднаннях та об'єднаннях за інтересами (Т. Зюзіна, О. Карпенко, Н. Пономарчук, Н. Сас), скаутських (В. Довбищенко, Л. Легощина, Е. Підтинна, О. Решетніков, М. Степанов, А. Шободаєва, Л. Ярова). Діяльність організації Пласт, як засвідчує аналіз наукової літератури, досліджувалася тільки в окремих аспектах. Так, теоретико-методологічні основи діяльності Пласту визначено О. Вахняниним, В. Кархутом, Б. Кравцівим, С. Левицьким, Ю. Старосольським, О. Тисовським, О. Яремченком та іншими. Методичні аспекти пластового виховання розроблено Л. Бачинським, І. Боберським, Е. Пеленським, А. Річинським, Т. Самотулкою, М. Федусевичем, П. Франком та іншими.

За останні роки збагатилася тематика досліджень діяльності Пласту, зокрема: з проблем становлення й розвитку (В. Окаринський, М. Пантюк, Б. Савчук, О. Сич); організації туристично-краєзнавчої роботи до 1930 року (Я. Луцький); щодо специфіки діяльності Пласту на Закарпатті до 1939 року (М. Баяновська); національного виховання в 20-і роки ХХ ст. (Ю. Поліщук); організаційних умов діяльності в Галичині до 1939 р. (І. Андрухів); особливостей фізичного виховання (П. Мартин); здорового способу життя і формування несприйнятливості до вживання наркогенних речовин (М. Окаринський).

Однак, цілісного дослідження виховного процесу в дитячих і молодіжних організаціях здійснено не було. Вказані вище роботи або обмежені хронологічними рамками, або зосередженні на його вузьких аспектах.

Поза увагою дослідників залишився і цілісний виховний процес у Пласті, його засади, які дозволяють самій організації бути привабливою для людей різних вікових категорій понад 90 років і зберігати свою специфіку, що виявляється в пластовій методиці виховання, пластових традиціях і ціннісних орієнтаціях. Не була вивчена ефективність виховного процесу Пласту і динаміка вихованості особистості пластуна.

У зв'язку з цим особливий науковий інтерес викликають наукові роботи, які є дотичними до проблеми нашого дослідження, а саме: дослідження методологічного аспекту виховного процесу (Б. Бітінас, О. Коберник), соціального становлення особистості в умовах відкритої соціально-педагогічної системи (О. Кузьменко, Г. Лактіонова), процесу соціалізації (Т. Алєксєєнко, В. Болгаріна, І. Звєрєва, В. Постовий, А. Сиротенко, Г. Уланова), особистісно-орієнтованого виховання (І. Бех), морально-етичного (В. Білоусова, В. Киричок), громадянського (М. Боришевський, В. Кузь, К. Чорна), естетичного (Л. Масол, Н. Миропольська), формування екологічної культури та ціннісного ставлення до природи і довкілля (З. Плохій, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт), соціально-емоційного розвитку і життєвої компетентності (О. Кононко, І. Ящук), здорового способу життя (М. Зубалій, В. Оржеховська, О. Свириденко), виховання відповідальності (Л. Канішевська, Б. Кобзар, М. Левківський, Т. Поніманська), трудового виховання і професійної орієнтації (Д. Закатнов, М. Тименко).

Важливість дослідження проблеми діяльності Пласту в цілому визначається зростаючим попитом щодо функціонування організації, яка б змістовно заповнила дозвілля дітей та молоді; зростанням кількості членів Пласту в останнє десятиріччя; підвищеною увагою до організації з боку педагогів та громадськості; потребою об'єктивного знання про її сутність, специфіку і виховні можливості.

Отже, враховуючи особливу актуальність проблеми, недостатнє її опрацювання в теорії виховання, потреби сучасної практики було сформульовано тему нашого дослідження: “Організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової проблеми “Соціально-педагогічні засади виховання особистості в сучасних умовах”, державний реєстраційний номер 0103U001163, над якою працює лабораторія соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 3 від 28.02.2000 р.) та Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 26.10.2000 р.)

Об'єкт дослідження -- виховний процес у скаутській організації Пласт.

Предмет дослідження -- організаційно-педагогічні засади здійснення виховного процесу у скаутській організації Пласт.

Мета дослідження -- виявлення, обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних засад виховного процесу у скаутській організації Пласт як цілісної системи виховання особистості.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність виховного процесу у скаутській організації Пласт досягається за умов: орієнтації на пластовий виховний ідеал; ідентифікації пластунів з українським народом, його історією і культурою; інтеріоризації; створення емоційно насичених ситуацій; включення вихованців у різноманітні види діяльності та реальні соціальні відношення; виховання життєвої компетентності; використання пластової методики виховання особистості; єдності змісту, форм і методів виховання; чіткої організаційної структури виховного процесу.

Для реалізації поставленої мети і перевірки робочої гіпотези визначено завдання дослідження:

- дослідити історичні та соціокультурні передумови розвитку виховного процесу у скаутській організації Пласт; проаналізувати стан проблеми в педагогічній теорії і практиці;

- обґрунтувати теоретико-методологічні засади діяльності скаутської організації Пласт як цілісної системи виховання особистості;

- визначити і розкрити організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт в Україні;

- експериментально перевірити ефективність виховного процесу у скаутській організації Пласт.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на засадах системного підходу в дослідженні суспільних процесів та явищ; вченні про розвиток особистості й провідну роль діяльності у її формуванні та творчому розвитку культури; положеннях філософської та психолого-педагогічної науки про соціальну сутність особистості, її цінності й ціннісні орієнтації.

Теоретичну основу дослідження становлять положення про сутність розвитку і саморозвитку особистості (С. Рубінштейн, Л. Виготський, К. Абульханова-Славська); її соціалізацію (М. Боришевський, І. Кон, А. Макаренко, В. Сухомлинський), розвиток національної самосвідомості (Г. Ващенко, С. Русова, М. Стельмахович, К. Ушинський та ін.); механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання (Б. Лихачов, А. Мудрик); теорії і методики пластового виховання (Р. Бейден-Пауелл, С. Левицький, Т. Самотулка, Ю. Старосольський, О. Тисовський, П. Франко та ін.); особистісно-орієнтованого виховання (І. Бех).

Для розв'язання поставлених завдань було використано методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, історичної, педагогічної, психологічної, соціологічної, методичної літератури (визначення науково-теоретичного підґрунтя дослідження); контент-аналіз нормативних і звітних документів Пласту, виховних планів і програм (виявлення змісту і специфіки виховного процесу); метод системно-структурного й порівняльно-історичного аналізу (виявлення особливостей історичного та сучасного розвитку організації); аналіз і синтез результатів експерименту; методи математичної статистики (оцінка рівня вихованості пластунів).

- емпіричні: лонгітюдне, педагогічне спостереження (аналіз виховного процесу); анкетування, тестування, опитування, бесіди, інтерв'ю (вивчення мотивації, мікроклімату); ігрові ситуації, створення ситуацій морального вибору (вивчення ціннісних орієнтацій, життєвої компетентності, інтересів, знань, умінь, навичок); аналіз малюнків (самопочуття і самооцінка); незалежних характеристик, соціометрії (статус у колективі); незакінчених розповідей, написання творів (творчий і особистісний потенціал); виконання ситуативних завдань (рівень відповідальності).

Дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі (1995-2000 рр.) здійснювався аналіз філософської, історичної, педагогічної, методичної літератури з проблеми, вивчалися методологічні засади виховного процесу у Пласті. Було визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу дослідження, уточнювалися його задачі та методи. Розроблялася методика дослідження виховного процесу. Здійснювався констатуючий експеримент.

На другому етапі (2000-2002 рр.) продовжувалося дослідження виховного процесу у Пласті: вивчалися його зміст, форми та методи, досліджувалася організаційна структура, розроблялися і апробовувалися виховні методики, програми. Проводилися контрольні зрізи.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) здійснювався порівняльний аналіз кількісних і якісних змін у виховному процесі, узагальнювалися здобуті результати, визначалася ефективність виховного процесу і пластової методики виховання особистості. Здійснювалося наукове і літературне оформлення результатів дослідження.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено цілісне дослідження виховного процесу у скаутській організації Пласт; визначено, розкрито і науково обґрунтовано його організаційно-педагогічні умови; створено комплексну методику вивчення ефективності виховного процесу; визначено дефініції основних понять і термінів виховного процесу в скаутській організації Пласт, впорядковано їх у словник.

Теоретичне значення дослідження полягає в розкритті специфіки виховного процесу в організації Пласт; теоретичному обґрунтуванні принципів, змісту, форм і методів пластового виховання особистості; встановленні та обґрунтуванні структурних зв'язків підрозділів організації всіх рівнів; визначенні умов, які детермінують зміст і динаміку змін особистості пластунів; розробці критеріїв оцінювання ефективності виховного процесу та вихованості особистості.

Практичне значення дослідження визначається розробленням і апробацією виховних методик, які можуть бути використані пластовими виховниками та організаторами позашкільної роботи, соціальними педагогами; вдосконаленням нормативних документів та виховних програм для новаків. Підтверджується позитивними результатами використання розробленого змісту і експериментально випробуваної методики роботи з пластунами та їх батьками. Матеріали дослідження можуть використовуватися в системі позашкільної освіти, безпосередньо в організації Пласт. Висновки дослідження доцільно використати для подальшого розвитку дитячого громадського руху і організації молодіжного дозвілля.

Особистий внесок здобувача представлений у цілісному дослідженні виховного процесу у скаутській організації Пласт, визначенні його засад; розробці комплексної методики дослідження; виявленні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов функціонування сучасної організації Пласт; розробці нормативних документів, які регламентують організацію виховного процесу у Пласті, програм занять для роботи з новаками; зібранні та впорядкуванні основних понять і термінів виховного процесу у скаутській організації Пласт.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним використанням методів і методик, кількісним і якісним аналізом одержаних даних, результативністю професійної підготовки виховників до соціально-педагогічної діяльності з дітьми та молоддю за пластовою методикою, репрезентативністю вибірки.

На захист виносяться:

– організаційно-педагогічні умови виховного процесу у скаутській організації Пласт;

– теоретично обґрунтовані та експериментально апробовані зміст, форми і методи виховання пластунів;

– критерії та показники ефективності виховного процесу у скаутській організації Пласт.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися під час організації і проведення 16 вишколів різних рівнів з підготовки виховників і батьків для роботи з дітьми за пластовою методикою виховання у Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Чернігівській областях України; вишколу для новацьких виховників у м. Білий Бір (Польща); 7 семінарів з батьками дітей пластунів у м. Ічня Чернігівської області.

У практику роботи осередків Пласту в Україні впроваджено: виховні методики та методичні розробки занять з дітьми новацького віку; методики оцінювання рівнів вихованості особистості, програму нових новацьких проб та вмілостей.

На основі здобутих у процесі дослідження нових наукових даних розроблено теоретичні положення до Правильника Уладу Пластунів Новаків та Пластунок Новачок, які схвалено Великою Радою Орлиного Круга 1 листопада 2003 року.

Основні теоретичні та практичні положення було висвітлено на: Міжнародній науковій конференції “Сучасна школа і сім'я у формуванні особистості: як зберегти духовну і традиційну мораль” (Київ, 2003), Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах” (Київ, 2000), “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” (Київ, 2001), “Педагогічні засади формування у підростаючого покоління активної громадянської позиції” (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-пошуковій конференції “Комплексна реабілітація дитини: стратегія, технології, перспективи” (Київ, 2002); звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання АПН України - 2000, 2002, 2003 рр. Хід дослідження доповідався на засіданнях лабораторій сімейного виховання і соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 10 наукових та науково-методичних працях, з яких 9 одноосібних та 5 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із словника специфічних термінів, які використовуються у Пласті (16 сторінок), вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел з 298 найменувань (на 21 сторінці), 21 додатка. Загальний обсяг дисертації складає 332 сторінки друкованого тексту, основний зміст викладено на 172 сторінках. Робота містить 15 таблиць (з них 7 займають повні сторінки), 8 схем (з них 5 займають повні сторінки), 3 гістограми, 2 діаграми (з них 1 займає повну сторінку).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, етапи дослідження, його методологічну і теоретичну основу; сформульовано гіпотезу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, особистий внесок здобувача, вірогідність здобутих результатів; визначено положення, які виносяться на захист; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади виховного процесу” розкрито теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми, визначено методологію дослідження виховного процесу у скаутській організації Пласт, розкрито історичні передумови організації виховного процесу Пласту в Україні та теоретичні основи його діяльності в сучасних умовах.

У роботі показано, що поняття “виховний процес” у науковій літературі немає однозначного трактування. До визначення і розкриття його сутності зверталися дослідники Т. Алєксєєнко, І. Бех, Л. Байбородова, М. Болдирєв, Б. Бітінас, О. Киричук, О. Кононко, Б. Ліхачов, В. Селіванов та інші. Близькість їх позицій виявляється в тому, що вони акцентують увагу на взаємодії суб'єктів виховного процесу, специфікою якої є постановка нових виховних завдань, а результатом - зміна психолого-педагогічних характеристик особистості.

Інтегрованість змісту поняття “виховний процес” ґрунтується на сутності його ключових понять - “виховання” і “процес”, які у науковій літературі також мають різне тлумачення. У своєму дослідженні ми виходили з того, що процес - це послідовна і неперервна зміна станів чи ступенів у розвитку якогось явища або сукупність послідовних дій і моментів розвитку, а виховання - це створення умов для розвитку і саморозвитку особистості, її духовного збагачення і морального зростання. У виховному процесі органічно поєднуються змістова сторона, що характеризує сукупність виховних цілей, і процесуальна, в якій відображено процес педагогічної взаємодії вихователя і вихованця.

На основі системного підходу розглядаються структура і компоненти виховного процесу у скаутській організації Пласт. Структура аналізується на двох рівнях: суб'єктному і процесуальному. На суб'єктному рівні розглядаються суб'єкти виховного процесу - пластуни-діти, виховники, сім'я; на процесуальному - взаємодія цих суб'єктів на основі змістовно-цільового, організаційно-діяльнісного, емоційно-мотиваційного, контрольно-оцінного компонентів.

Основною одиницею виховного процесу є виховна ситуація, яка містить всі компоненти цілісного процесу. Основою виховної ситуації є виховна взаємодія між виховником і вихованцем, яка визначається виховними цілями, характеризується відповідними до них принципами, змістом, формами та методами виховання і включає виховні впливи. Внаслідок такої виховної взаємодії, завдяки механізмам ідентифікації та інтеріоризації, відбувається внутрішнє відображення зовнішніх виховних впливів, а також вплив особистості вихованця на себе (самовиховання), що проявляється у поведінці і вчинках вихованця. Орієнтиром у такому виховному процесі, динаміці розвитку особистості є зворотна інформація про результат виховної взаємодії. На цьому ґрунтується методологія нашого дослідження виховного процесу в скаутській організації Пласт, який має свою специфіку й історію розвитку.

Історичними передумовами організації виховного процесу у Пласті став розвиток скаутського руху (заснованого Бейден-Пауелл оф Ґілвелом у 1907 році) та політичні й соціокультурні умови кінця ХІХ початку ХХ ст.

Перші пластові гуртки в Україні було створено у Львові у 1911 році І. Чмолою (заняття мали військовий характер), П. Франком (з ухилом на фізичне виховання) та О. Тисовським (система виховання на основі скаутингу, яка ґрунтувалася на ідеях І. Бартошевського, Б. Грінченка, М. Драгоманова, О. Духновича, І. Огієнка, І. Ставровського, К. Ушинського та ін., способі життя українського козацтва, містила елементи народної педагогіки та здійснювала моральне, естетичне, релігійне, трудове, фізичне, професійне, військово-патріотичне та національне виховання молоді). Зміст цих напрямів був передумовою створення теоретичних засад виховання особистості у Пласті.

З метою забезпечення цілісності виховного процесу протягом 1923 - 1930 років у Пласті формуються чотири вікові улади: у 1923 р. оформлено Улад Старших Пластунів (УСП); 1924 р. - Улад Пластунів Новаків і Пластунок Новачок (УПН); 1927 р. - Улад Пластунів Юнаків і Пластунок Юначок (УПЮ); 1930 р. - Улад Пластового Сеніорату (УПС). У 1930 році створено допоміжну організаційну ланку при Пласті - Пластприят - з осіб, які не були пластунами, але сприяли розвитку організації.

Після заборони у 1930 р. Пласт до 1989 р. розвивався за межами України, в українських діаспорах. Нині Пласт функціонує в Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині, США, Україні.

Виховний процес Пласту регламентовано у Пластовій Присязі та Пластовому Законі, які орієнтовані на виховний ідеал. Пластовий виховний ідеал відображений у Трьох Головних Обов'язках пластуна; Новацькій Обіцянці для новаків та Пластовій Присязі для юнаків, які добровільно складає кожний пластун; Новацькому Законі та Пластовому Законі для новацтва і юнацтва відповідно. Вони забезпечують методологічну основу виховання особистості у Пласті як цілісного процесу.

Важливе методологічне навантаження у вихованні пластунів має пластова символіка та атрибутика.

У ході дослідження було встановлено, що сучасний поділ на вікові категорії пластунів має свою специфіку. Разом з тим спирається на загальноприйняту вікову періодизацію (Л. Виготський, Н. Волкова, В. Крутецький, А. Мудрик) за ознакою основного, провідного виду діяльності, з урахуванням новоутворень даного віку в порівнянні з попереднім, а також у відповідності до структури шкільного навчання і особливостей дорослого життя. Всі пластуни поділяються на новаків (новачок), юнаків (юначок), старших пластунів (старших пластунок) та пластунів сеніорів (пластунок сеніорок). В Україні виховним процесом у сучасних умовах розвитку Пласту охоплено близько 6 тисяч пластунів.

У другому розділі “Організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт” розкрито і обґрунтовано організаційні та педагогічні умови здійснення виховного процесу, зокрема: організаційну структуру Пласту в процесі його розвитку і в сучасних умовах; принципи, зміст, форми і методи виховного процесу; особливості пластової методики виховання і взаємодії Пласту з іншими соціальними інститутами; основні функції виховника у виховному процесі; систему підготовки пластових виховників.

Вивчено і розкрито структуру організації Пласт, динаміку її розвитку, специфіку в сучасних умовах. Дослідження структури виховного процесу у Пласті показало її складність, розгалуженість, ієрархічність. Нами було встановлено, що ієрархія забезпечується чіткою субординацією керівних органів та структурних підрозділів. До структурних підрозділів відносяться: первинні осередки, місцеві осередки, територіальні об'єднання, що мають різні рівні підпорядкування і свою специфіку, яка виявляється як у назвах, так і за місцем у виховному процесі.

З'ясовано, що виховний процес відбувається у горизонтальній і вертикальній площинах. У вертикальній площині структура базується на принципі територіального розподілу і включає 6 рівнів: станиця - паланка - округа - регіон - край - КУПО. У горизонтальній площині на кожному з них існує свій законодавчий, виконавчий і контролюючий орган. Виховний процес здійснюється безпосередньо у виховних частинах на рівні станиці. З метою підвищення рівня педагогічної майстерності виховників існує система навчання, організована як цілісний багаторівневий і неперервний процес.

Кожна структурна ланка має свої функції, які узгоджуються з рівнем організації виховної діяльності. У своїй сукупності елементи структури виховного процесу утворюють цілісну систему, єдність якої забезпечується принципами функціонування організації і виховання особистості.

Аналіз і теоретичне осмислення різних класифікацій принципів виховання (М. Саткін, В. Сластьонін, Б. Лихачов та ін.), праць теоретиків та ідеологів Пласту (Т. Самотулка, Ю. Старосольський, О. Тисовський та ін.), дослідження пластової системи виховання, практичного досвіду пластових виховників дозволили з'ясувати, що у Пласті провідними за своєю сутністю є наступні принципи: виховання в малій групі, поєднання педагогічного керівництва з розвитком самодіяльності та ініціативи вихованців, опора на позитивні якості особистості, стимулювання внутрішньої активності особистості, виховання працею, діяльність на користь інших, співпраця виховників і вихованців. У дисертації подано їх характеристику. Специфіка принципів розкривається через зміст, форми і методи виховання пластунів.

У дослідженні змісту виховного процесу ми спиралися на його розуміння як системи цінностей, знань, переконань, практичних умінь і навичок, певних звичок поведінки, якостей та властивостей особистості, способів її діяльності, які спрямовані на формування характеру, світогляду відповідно поставлених цілей і завдань пластового виховання.

Контент-аналіз нормативних і звітних документів Пласту, виховних планів і програм показав, що зміст виховного процесу у Пласті здійснюється за такими напрямами: моральне, духовне, патріотичне, розумове, фізичне, соціальне, трудове, естетичне та екологічне виховання і втілюється у спеціальних пластових програмах, які реалізуються поетапно (3 етапи для новаків та юнаків). Основними компонентами кожного етапу програми для новаків є проби, вмілості та історичні ігрові комплекси, для юнаків - проби, вмілості, відзнака фізичної вправності. У ході дослідження виявлено також різні напрями спеціалізованого пластування для юнаків, а саме: морське, летунське, військове, мистецьке, спортивне, які слугують основою профорієнтаційної роботи з дітьми. У дисертаційному дослідженні розкриваються їх зміст, сутність і форми такої роботи.

У ході дослідження було з'ясовано, що програмами для новаків не передбачено участь дівчаток у історичних ігрових комплексах. Виявлено також неврахування індивідуальних здібностей 6-річних дітей, відсутність вмілостей до першого етапу (для дітей, менших 8 років) і програми підготовки до юнацтва після завершення третього етапу (для 10-річних). Ці упущення, на нашу думку, призводять до порушення принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей новаків, наступності у виховному процесі.

Результати проведеного аналізу змісту програм і планів виховного процесу стали вихідними для розробки і впровадження на формуючому етапі дослідження нових новацьких програм (5 етапів), які враховують вікові та індивідуальні особливості дітей, передбачають їх включення у систему реальних соціальних відносин, вироблення ціннісного ставлення до навчально-пізнавальної, суспільно-корисної, трудової, художньо-естетичної, організаційно-управлінської, соціально-комунікативної та інших видів діяльності; самореалізацію пластунів у процесі соціальної взаємодії; засвоєння історико-героїчного комплексу знань; формування вмінь і навичок суспільної поведінки; набуття досвіду соціальної діяльності.

Особисто дисертантом розроблено також вимоги до 14 новацьких вмілостей (“Актор”, “Грай-жучок”, “Знавець зими”, “Любитель настільних ігор”, “Майстер на всі руки”, “Мандрівник по Україні”, “Міфолог”, “Морозенко”, “Приятель птахів”, “Руховик”, “Санітар”, “Сміхун”, “Фотограф”, “Чаруй-нитка”). Їх мета - розвивати пізнавальний інтерес, фізичну вправність; знайомити пластунів з історією та культурою України, географією, рослинним і тваринним світом; формувати навички життєвої компетентності; виховувати екологічну культуру; розвивати комунікативні та організаторські здібності, почуття гумору, емпатії, милосердя, відчуття кольору, композиції тощо.

Зміст програм реалізується через пластову методику виховання. У ході дослідження нами було вивчено і апробовано методи пластового виховання особистості в Пласті. У дисертації розкрито їх зміст і пластову специфіку. Як було встановлено, методи пластового виховання спираються на внутрішні закономірності процесу утворення якості (ідентифікації, інтеріоризації), психологічні особливості особистості (вік, стать, індивідуальні можливості).

Зовнішній прояв виховного процесу відбувається у різноманітних формах його організації. Основними формами виховного процесу у Пласті є: масові (фестиваль, “Орликіада”, спартакіада, п'ятизмаг, гніздові, курінні та станичні, пластові заходи, свята та зустрічі), гурткові (сходин, вогник, ватра, змаг, прогулянка, мандрівка, табір), індивідуальні (індивідуальна підготовка до вмілостей, проб, участі у групових та масових заходах, виконання проектів). Найбільш поширеною є гурткова форма виховної роботи. Протягом року основною формою пластових занять є сходини, на яких реалізовується пластова програма. Наша експериментальна робота охоплювала всі названі форми виховної роботи.

У ході дослідження нами було визначено, що основними функціями виховного процесу в Пласті є: інформатизація, формування ціннісних орієнтацій, соціалізація, розвиток особистості.

- інформатизація забезпечується широким використанням знань з історії, краєзнавства, природознавства, мистецтва та інших галузей життя;

- формування ціннісних орієнтацій відбувається на основі виховання особистості на кращих традиціях українського народу, прикладі життя героїв України, участі у доброчинній діяльності, ідентифікації з українським народом, його історією і культурою;

- соціалізація забезпечується шляхом включення вихованців у різноманітні види діяльності та реальні соціальні відношення, виховання життєвої компетентності, набуття досвіду стосунків у великих і малих групах, позитивного ставлення до інших;

- розвиток відбувається на двох рівнях: особистісному (шляхом виховання та самовиховання, інтеріоризації, створення емоційно насичених ситуацій) і в динаміці самого виховного процесу.

Виходячи з розуміння того, що виховний процес є системою соціальною, значна увага у дослідженні надавалась визначенню взаємодії Пласту з іншими соціальними інститутами. Як було встановлено нами, активною є взаємодія Пласту із сім'єю, школою, інтернатами, дошкільними навчальними закладами, іншими громадськими організаціями, вищими навчальними закладами, державними установами, церквою. Метою взаємодії є створення виховуючого середовища, яке сприяє ефективності виховного процесу у Пласті і реалізації виховних цілей організації. В центрі уваги будь-яких двох взаємодіючих сторін - Пласту та іншого соціального інституту - знаходиться особистість дитини.

Виховний процес у Пласті і взаємодія Пласту з іншими соціальними інститутами відбувається завдяки діяльності виховника, який є посередником між взаємодіючими системами і виконує освітньо-виховну, комунікативну, прогностичну, соціально-педагогічну, рефлексивну, організаційну і адміністративну функції. Саме тому у своїй експериментальній роботі ми значну увагу приділяли підготовці виховника, формуванню його педагогічної майстерності.

Підвищення кваліфікації виховників у Пласті забезпечується системою навчання, яка включає в себе вишколи і семінари, що мають 5 рівнів складності.

У третьому розділі “Організація експериментального дослідження виховного процесу у скаутській організації Пласт” представлено і обґрунтовано методику експериментальної роботи та інструментарій експериментальної перевірки ефективності виховного процесу у скаутській організації Пласт.

Для оцінки ефективності виховного процесу враховувались кількісні та якісні зміни, які відбувалися як в характеристиках його окремих суб'єктів, так і у виховній діяльності організації в цілому. Кількісні показники відслідковувалися на кількості дітей і їх батьків, виховників, залучених до роботи у Пласті; кількості пластових акцій і суспільно-корисних справ; кількості злочинів і правопорушень, здійснених пластунами. Якісний аналіз ефективності виховного процесу ґрунтувався на експертній оцінці сформованості моральних та інших особистісних якостей суб'єктів виховного процесу.

Відповідно до завдань дисертаційного дослідження нами було розроблено і використано критерії оцінки результативності виховного процесу у Пласті. Зміст результативності виховного процесу розкривався через параметри вихованості пластунів та мотивацію їх діяльності.

Інтегративним критерієм вихованості пластунів обрано систему ціннісних ставлень особистості. На основі аналізу виховного процесу у Пласті виділено ряд показників основних ціннісних ставлень особистості як найбільш значущих і таких, що з достатньою достовірністю відображають стан вихованості дітей та молоді. Ними є ставлення до держави, до людей, до праці, до навчання, до природи, до здорового способу життя, до себе. Кожний з показників має чотири рівні розвитку, які характеризують спрямованість, стійкість і активність позиції особистості: високий, достатній, недостатній і низький. Складено їх характеристики.

З метою проведення дослідження було обрано експериментальну та контрольну групи. До експериментальної групи увійшли представники різних регіонів України. Вибірка робилася таким чином, щоб на початку експерименту учасники належали до трьох вікових категорій, а саме віком 7, 11 та 15 років. Крім того, до вікової категорії 7-річних увійшли діти, які щойно прийшли до Пласту, а до 11-річних - діти, які до того виховувалися в новацтві, і ті, які раніше не були в Пласті, тобто почали пластування з юнацтва.

Саме такий підбір учасників експериментальної групи дав можливість охопити дітей усіх вікових категорій, задіяних у виховному процесі Пласту. Крім того, завдяки такого підбору в експериментальній групі було створено дві вікових підгрупи (7 та 11 років), учасники яких на початок експерименту не належали до Пласту і були рівноцінними з учасниками відповідних контрольних підгруп за якісним складом, що дало можливість точніше оцінити вплив пластової системи виховання на формування особистості.

Експериментальне дослідження дозволило з'ясувати:

- особливості мотивації вибору організації Пласт і діяльності в ній;

- характер динаміки розвитку ціннісних ставлень пластунів;

- порівняльну характеристику ціннісних ставлень для учасників експериментальних і контрольних груп;

- результати впливу виховного процесу на особистість у скаутській організації Пласт.

У ході дослідження на основі спостережень, бесід, анкетування, аналізу та ранжування відповідей нами було визначено 5 основних типів мотивації діяльності пластунів: особистий інтерес, бажання випробувати свої сили, відповідальність перед оточуючими, матеріальна зацікавленість, шанолюбство. Вивчено також динаміку зміни типів мотивації діяльності з віком в учасників експериментальної і контрольної груп. Було встановлено, що цей типологічний розподіл не є стабільним, а змінюється як в залежності від віку, так і від домінуючого типу мотивації, часу перебування в організації, особистісних можливостей самореалізації.

Лонгітюдні спостереження за поведінкою, спілкуванням, діяльністю пластунів, аналіз різних життєвих ситуацій і застосування методу ситуації морального вибору, спеціально розроблені методики: “Чарівне дзеркальце”, “Ієрархія цінностей”, “Розкажи іншому”, анкетування, застосування різних тестів дозволили визначити рівні вихованості пластунів на початку і в кінці експерименту.

Порівняльний аналіз отриманих результатів експериментальної роботи показав, що в кінці дослідження стала значною та статистично достовірною різниця у вихованості пластунів і непластунів. Для більшої достовірності проводилося порівняння із дітьми відповідного віку, які або входили до інших дитячих організацій (Спілки Піонерських Організацій України, гуртків, клубів та об'єднань за інтересами), або були звичайними школярами. В експериментальних групах був зафіксований суттєвий розвиток кожного показника ціннісних ставлень пластунів. Зрушення в контрольних групах, як показало дослідження, було незначним.

Результати експерименту засвідчують, що різні види ставлення до дійсності у пластунів розвиваються нерівномірно, в залежності від віку. У ставленні до людей, до праці, до природи, до навчання показники високого і достатнього рівня значно зростають ще в новацькому віці, в той час як у ставленні до держави відповідні показники стрибкоподібно зростають у старшому юнацькому віці.

Дані дослідження показують, що серед пластунів спостерігається більша стабільність прояву інтересу до знань, навчання, який відбивається в успішності навчання у школі. Пластуни проявляють високу вимогливість до себе та інших, що виявляється у високій відповідальності та обов'язковості. Притаманне їм розвинене почуття альтруїзму, особливо у старшому юнацькому віці, свідчить, що, виховуючись у Пласті, юнаки не лише усвідомлюють свою відповідальність за долю інших, своєї держави, свого народу, а й намагаються докладати свої зусилля для того, щоб допомогти іншим.

Серед пластунів спостерігається розвинене почуття патріотизму. Переважна їх більшість, навіть у східних областях, розмовляє українською мовою як під час пластових занять, так і у школі, у повсякденному житті з друзями, в родині. Виявлено підвищення зацікавленості історією і традиціями українського народу, прагнення знати патріотів України, історичних героїв, наслідувати їх приклад.

Під час експерименту в родинах, де діти виховуються в Пласті поліпшився мікроклімат, спостерігається доброзичливість, взаєморозуміння, встановлення партнерських стосунків і зменшення числа конфліктів між дітьми і батьками. Для експериментальних груп на кінець експерименту помітне збільшення кількості спільних з батьками заходів, у той час, як для контрольної групи зафіксовано помітне зменшення спільної діяльності дітей і батьків.

Спостерігається позитивний мікроклімат і в середині груп пластунів. Стосунки між однолітками характеризуються доброзичливістю, товариськістю, довірою, бажанням допомогти, відсутністю образ і грубостей.

У ході дослідження підтверджено, що виховання у Пласті виробляє у дітей стійкість до зовнішніх негативних впливів, спонукає до здорового способу життя. Результати дослідження показують, що більшість пластунів негативно ставляться до тютюнопаління, вживання спиртного і наркотиків і ніколи не пробували цього робити. В цілому пластуни орієнтовані на здоровий спосіб життя. Переважна більшість тих пластунів, хто пробував вживати наркогенні речовини або вживає тепер, не виховувалися в новацтві, а прийшли до Пласту вже у підлітковому віці, що свідчить про те, що виховання у Пласті є ефективнішим, якщо воно розпочинається з новацького віку.

Результати дослідження засвідчили ефективність пластової системи виховання. Вона забезпечується завдяки орієнтації у вихованні на пластовий виховний ідеал; механізмів ідентифікації з українським народом, його історією, культурою та інтеріоризації, створення емоційно насичених ситуацій; включення вихованців у різноманітні види діяльності й реальні соціальні відношення, виховання у пластунів життєвої компетентності; використання пластової методики виховання особистості, єдності змісту, форм і методів виховання; чіткого організаційного забезпечення.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури, присвяченої дослідженню діяльності скаутської організації Пласт, засвідчує, що більшість робіт носить загальний характер, обмежені хронологічними рамками або зосереджені на її вузьких аспектах. Цим підтверджена актуальність цілісного дослідження виховного процесу у Пласті, його організаційно-педагогічних засад.

2. Встановлено, що компонентами виховного процесу у Пласті є: змістовно-цільовий (цілі і зміст виховання в Пласті); організаційно-діяльнісний (організаційна структура системи, яка підпорядкована цілям пластового виховання; принципи виховання, засоби, форми і методи); емоційно-мотиваційний (відносини суб'єктів виховного процесу, мотиви їхньої діяльності, система ціннісних ставлень), контрольно-оцінний (діяльність пластунів, самоконтроль, самооцінка пластунами власних успіхів і недоліків).

3. Доведено, що виховному процесу в Пласті притаманні ієрархічність, підпорядкованість і диференційованість, багатофакторність, неперервність, перспективність, комплексність, наступність, цілісність.

4. Обґрунтовано, що цілісність та цілепокладання виховного процесу забезпечується узгодженістю і взаємопов'язаністю змісту, форм і методів виховання.

5. З'ясовано, що специфіка пластової методики виховання визначається орієнтацією на пластовий виховний ідеал, пластовою символікою та атрибутикою, вихованням та самовихованням особистості у відповідності до пластових програм, вихованням через гру, включенням у різноманітні види діяльності, членством у малих групах, життям у гармонії з природою, спілкуванням з різновіковою категорією дітей, підтримкою виховників.

6. Розкрито зміст виховного процесу у Пласті, який відображений у пластових програмах (для новацтва та юнацтва), що реалізуються поетапно (новацька програма має п'ять етапів, юнацька - три). Основними компонентами пластової програми є проби та вмілості, а також історичні ігрові комплекси для новаків та вимоги до відзнаки фізичної вправності для юнаків. Зміст виховного процесу у Пласті здійснюється за такими напрямами: моральне, духовне, патріотичне, розумове, фізичне, соціальне, трудове, естетичне та екологічне виховання.

7. Класифіковано методи виховання у Пласті в такі групи: формування свідомості особистості (ситуації морального вибору; виховання прикладом і на прикладі; розповідь; дискусія; дебати; активне спілкування; індивідуальна бесіда); формування досвіду поведінки (навчання; вимога; виховання в колективі, опора на громадську думку; гра; доручення; участь у доброчинній діяльності), стимулювання діяльності і поведінки (змагання; ритуали; заохочення; покарання), самовиховання (самопізнання, саморегуляція, самозобов'язання). Розкрито їх сутність і визначено специфіку.

Основними формами організації виховного процесу у Пласті є: масові (фестиваль, “Орликіада”, спартакіада, п'ятизмаг, гніздові, курінні та станичні, пластові заходи, свята та зустрічі), гурткові (сходин, вогник, ватра, змаг, прогулянка, мандрівка, табір), індивідуальні (індивідуальна підготовка до вмілостей, проб, участі у групових та масових заходах, виконання проектів). Встановлено, що найбільш поширеною є гурткова форма виховної роботи.

8. Визначено і розкрито структуру організації Пласт, динаміку її розвитку, специфіку в сучасних умовах.

9. Визначено критерії оцінки ефективності виховного процесу у Пласті - кількісні та якісні зміни в характеристиках окремих суб'єктів виховного процесу та у виховній діяльності організації в цілому. Кількісними показниками обрано: кількість дітей, їх батьків, виховників, залучених до роботі в Пласті; кількість пластових акцій і суспільно-корисних справ; кількість злочинів і правопорушень, здійснених пластунами. Якісний аналіз ефективності виховного процесу ґрунтувався на експертній оцінці сформованості особистісних якостей суб'єктів виховного процесу.

10. Розроблено критерії вихованості пластунів. Інтегративним критерієм обрано систему ціннісних ставлень особистості. Параметри критерію виявляються у ставленні до держави, до людей, до праці, до навчання, до природи, до здорового способу життя, до себе.

11. Виявлено і схарактеризовано 4 рівні вихованості пластунів: високий, достатній, недостатній і низький. На кінець експерименту високий рівень вихованості виявлено у 24,9% 9-річних новаків, 30,2% 13-річних юнаків, 37,7% 17-річних юнаків; достатній рівень у 41,8% 9-річних новаків, 45,0% 13-річних юнаків, 42,1% 17-річних юнаків; недостатній - у 23,7% 9-річних новаків, 16,0% 13-річних юнаків, 13,8% 17-річних юнаків.

Представлено динаміку зміни рівнів вихованості пластунів. Зроблено їх порівняльний аналіз з контрольними групами. На початок експерименту: високий рівень 24,4% (в контрольній групі 18,9%); достатній 36,3% (в контрольній групі 31,2%); недостатній 25,3% (в контрольній групі 31,9%). На кінець експерименту: високий рівень 31,0% (в контрольній групі 21,0%); достатній 43,3% (в контрольній групі 33,3%); недостатній 17,5% (в контрольній групі 29,9%). Більш позитивна динаміка спостерігається в експериментальній групі.

12. Результати дослідження підтвердили висунуті у гіпотезі основні припущення та дозволили зробити висновок про ефективність виховного процесу у скаутській організації Пласт й функціонування організації як виховної системи.

У процесі дослідження доведено, що організаційно-педагогічними засадами виховного процесу у скаутській організації Пласт є: виховні цілі, що відповідають пластовому виховному ідеалу; завдання, зміст; принципи виховання (які ґрунтуються на закономірностях виховного процесу і зумовлюють його методичне забезпечення, взаємодію виховників і вихованців); структура виховного процесу, методи і форми його організації.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем і завдань виховання особистості у Пласті, а відкриває шлях до подальших наукових пошуків у теорії та методиці виховного процесу у скаутській організації Пласт. Перспективними можуть бути дослідження щодо формування громадянської позиції особистості в Пласті, здорового способу життя, пізнавальних інтересів, ролі гри у соціалізації особистості. Необхідне також подальше розроблення та осучаснення програм історичних ігрових комплексів, розроблення програми для пташат при Пласті; створення відповідної системи підготовки виховників для роботи з дітьми дошкільного віку та розроблення методичного забезпечення їх виховної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бурма Ю.М. Зміст і форми співпраці батьків і дітей у самодіяльній організації “Пласт” //Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей і учнівської молоді): Зб. наук. пр.: В 2 кн. - Київ: Пед. думка, 2000. - Кн. І. - С. 323-328.

2. Жданович Ю.М. Особливості структури і системи принципів виховання в Пласті //Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості (Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей і учнівської молоді): Зб. наук. пр.: В 2 кн. - Київ: ВіРА Інсайт, 2001. - Кн. ІІ. - С. 261-267.

3. Жданович Ю.М. Особливості самовиховання дітей у Пласті //Рідна школа. - 2001. - № 10 (861) жовтень. - С. 41-43.

4. Жданович Ю.М. Методи виховання в Пласті //Рідна школа. - 2002. - № 4 (867) квітень. - С. 21-24.

5. Жданович Ю.М. Виховання особистості у скаутській організації Пласт //Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей і учнівської молоді. - Зб. наук. пр.: В 2 кн. - Київ - Житомир: Вид-во Волинь, 2003. - Кн. І. - С. 108-114.

6. Жданович Ю.М. Соціальна реабілітація дитини у виховній діяльності Пласту //Комплексна реабілітація дитини: стратегія, технологія, перспективи. - К.: ІССД. - 2003. - С. 82-85.

7. Жданович Ю., Сливинська І., Сливинський О. та ін. Новацькі вмілості. Пропозиції до дискусії /Комісія новацьких проб і вмілостей. - Київ: ГБ УПН, 2000. - 63 с. (авторських - 23%).

8. Жданович Ю. Що повинен пам'ятати виховник, працюючи з новаками 6-7 років (молодший новацький вік) //Вогонь Орлиної Ради. - Львів - Денбур: ГПБ ОК, 2003. - ч.136, квітень-червень. - С. 4-5.

9. Жданович Ю. Орля, яке мріяло злетіти до сонця (сходини) //Вогонь Орлиної Ради. - Львів - Денбур: ГПБ ОК, 2003. - ч.140, квітень-червень. - С. 18-20.

АНОТАЦІЯ

Жданович Ю.М. Організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена теоретичним і практичним питанням організації виховного процесу у Пласті. У роботі вивчено теоретичні засади та практичний стан проблеми виховання дітей та молоді у Пласті. Досліджено і теоретично обґрунтовано організаційну структуру виховного процесу у Пласті, розкрито зміст, форми і методи виховання пластунів. Розроблено критерії оцінювання ефективності виховного процесу та критерії вихованості пластунів. Представлено рівні та соціально-педагогічну характеристику вихованості пластунів. Експериментально перевірено ефективність пластової методики виховання особистості.