Основні напрямки та форми діяльності дитячої громадської організації Пласт в Україні в період розбудови громадянського суспільства (90-і pp. XX ст.-початок XXI ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрямки та форми діяльності дитячої громадської організації Пласт в Україні в період розбудови громадянського суспільства (90-і pp. XX ст. початок XXI ст.)

Ілляшенко Ю.Ю

Зміни в суспільно-політичному житті нашої країни 90-х pp. XX ст. -початку XXI ст., мали безпосередній вплив на процеси інтенсивного утворення дитячих громадських об' єднань різноманітного спрямування скаутських, екологічних, політичних, козацьких, патріотичних, культурологічних, спортивних, релігійних тощо. Проте, дитячі громадські об'єднання та організації явище не нове в історії України. Дослідники вважають, що дитячий рух в Україні зародився на початку XX ст. і був безпосередньо пов'язаний з молодіжним рухом. He становить виключення й дитяча громадська організація Пласт.

Проблема вивчення основних напрямків та форм діяльності Пласту в Україні періоду розбудови громадянського суспільства(90-і pp. XX ст. початок XXI ст.) є актуальною, оскільки однією з основних функцій цієї дитячої громадської організації є формування свідомості підростаючого покоління в умовах нових історичних та суспільно-політичних реалій.

Пласт, як і більшість дитячих громадських організацій України, перетворився на потужний соціальний інститут, тому особливості його діяльності привертають все більшу увагу дослідників. Так, у монографії засновника української Пластової організації О. Тисовського визначено мету, цілі, особливості діяльності цього об'єднання, розроблено теоретичне підгрунтя й подано практичні рекомендації стосовно організації роботи дітей та молоді в Пласті, описано традиції, звичаї й атрибути скаутської організації[1]. Т. Джулинська, крім історії розвитку пластової організації в Україні та діаспорі, вказує на її основні цілі та принципи діяльності, дає детальну характеристику організаційної структури, основних методик діяльності, традицій цього дитячого об'єднання[2].

Характеристиці Пласту як дитячої організації, заснованої на засадах християнської моралі присвячена робота Ю. Жданович. Автор виділяє три групи методів, покладених в основу роботи пластунів: 1) формування свідомості особистості; 2) формування досвіду поведінки; 3) стимулювання діяльності й поведінки. Дана наукова розвідка важлива тим, що дослідницявизначає основні функції пластової організації, серед яких: інформатизація, що забезпечується використанням знань з історії, природознавства, краєзнавства та інших наук; формування ціннісних орієнтацій особистості на кращих традиціях українського народу; соціалізація через включення дітей у реальні суспільні відносини та різноманітні види діяльності, набуття досвіду стосунків у великих і малих соціальних групах[3]. Ю. Жданович аналізує деякі програми, розраховані на наймолодшу вікову категорію пластунів новацтво (діти 6-11 років), а також характеризує пластову систему заохочень і покарань точкування, що є дієвим засобом активізації пізнавального інтересу дітей, набуття ними нового соціального досвіду в дусі Пластового Закону [4].

О. Заліпська значну увагу приділяє вивченню методів та основних форм діяльності Пласту, пріоритетних напрямків роботи з дітьми, серед яких виділяє «плекання патріотизму, заохочення духовного росту і релігійності, самоврядування і лідерство, соціальне громадянство, оздоровлення», подає перелік програм, що реалізуються в межах вказаних напрямків[5].

Науковому обгрунтуванню і експериментальній перевірці системи діяльності Пласту в сфері формування у підлітків несприйнятливості до вживання наркотичних речовин присвячене дослідження М. Окаринського. Автор вказує на такі особливості діяльності пластової організації як формування особистості підростаючого покоління на традиційних для України засадах християнської моралі. Дану систему він характеризує як «сплав християнського і патріотичного». Однією з головних моральних якостей, які стримують людину від куріння, вживання алкоголю, наркотиків М. Окаринський називає почуття сорому [6].

Дослідженню питання діяльності Пласту в Україні присвячені також праці С. Диби[7], В. Галузинського[8], В. Головенька[9], І. Гриніва[10], Р. Охрімчук[11], В. Скоробського[12], М. Стельмаховича[13] та ін.

Спираючись на здобутки сучасної історіографії, автор ставить завдання проаналізувати основні напрямки та форми діяльності дитячої громадської організації Пласт, реалізація яких спрямована на досягнення мети виховання всебічно розвиненої особистості на засадах національних традицій, патріотизму та гуманізму.

Історія зародження, становлення та розвитку Пласту в Україні сягає початку XX ст. У1911 р. в Галичині з'явилися перші гуртки пластунів українських скаутів. їхніми засновниками були син відомого українського письменника Івана Франка вчений-хімік Петро Франко та студент Львівської політехніки Іван Чмола. Але офіційною датою утворення Пласту вважають 12 жовтня 1912 p., коли гурток, заснований викладачем Олександром Тисовським при Львівській академічній гімназії, вперше склав пластову присягу [2]. Це було одне з тих молодіжно-дитячих об'єднань, що мали, як правило, політичне забарвлення й були прибічниками тієї чи іншої партії або її структурним підрозділом. Пласт був однією з найбільш відомих громадських організацій тих часів і діяв поряд з такими об'єднаннями як «Червоний піонер Західної України», Юнацька Соціалістична Спілка, Комуністична Юнацька Спілка, Українська Комуністична робітнича Юнацька Спілка, Група Української Державницької Молоді, Спілка української націоналістичної молоді, «Січ», «Сокіл», «Луг», Юнацтво ОУН тощо. У їхній діяльності брали участь учні старших класів гімназій, реальних училищ, семінарій, технічних шкіл[14,с.52-96]. Починаючи з 20-х pp. XX ст. у Східній Україні та з 40-х pp. у Західній, діяльність цих організацій було заборонено. їм на зміну прийшли піонерська та комсомольська організації, участь у яких по досягненню певного віку стала обов'язковою для кожного представника молодого покоління Радянського Союзу.

З моменту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап у процесі формування дитячих громадських організацій. Особливого поширення дитячий рух в Україні набув після підписання 1 грудня 1998 р. Президентом Закону «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Згідно статті другої цього закону, дитячі громадські організації є об'єднаннями громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства[15].

Відтворення традицій Пласту почалося у Львові 22 лютого 1990 р. Львівська міська рада затвердила статут пластового товариства. В тому ж році такі товариства виникли в Києві, Луцьку, Донецьку. В квітні 1991 р. було затверджено крайовий статут і нову назву організації Українська Скаутська Організація Пласт. У жовтні того ж року Пласт увійшов до складу міжнародного об ' єднання всіх крайових пластових організацій Конференції Українських Пластових Організацій(КУПО)[2,с.67-68;8,с. 128-129].

Одним з пріоритетних принципів діяльності Пласту є всебічний розвиток особистості фізичний, інтелектуальний, суспільний, духовний. Особливу увагу організація приділяє розвитку в дитині лідерських якостей, вмінь та навичок. Своїм головним завданням Пласт вважає спрямування зусиль на становлення повноцінної людини, яка, діючи самостійно чи в групі, зможе принести користь суспільству[2,с.19-21;7,с.24-28].

Дитяча громадська організація Пласт використовує у своїй роботі форми та методи скаутингу. В основу її діяльності покладено методи виховання хлопців-підлітків, запропоновані засновником скаутського руху, британським генералом Робертом Баденом-Пауеллом й описані ним у книзі «Скаутинг для хлопців»(« Scouting for boys»), яка вийшла у 1908 р. Унікальна система скаутингу досить скоро набула популярності й на сучасному етапі своєї історії набула розповсюдження в 170 країнах світу[11,с.10-11].

Поряд із традиціями світового скаутингу український Пласт використовує національні традиції, зокрема традиції козацтва. Так, О. Тисовський писав, що термін «Пласт» походить від назви українських розвідників Кубанського козацтва «пластунів», яким доводилося «пластувати» в прикордонних болотах, щоб непомітно спостерігати за ворогом. Основоположник українського скаутизму вважав, що «до того треба було неабиякої відваги, фізичної справедливості і багато прикмет, які ми хочемо придати нашому Пласті»[1,с.55;12,с. 19-21].

Основна мета Пласту полягає в тому, що «молодь засвоює вселюдські ідеали Правди, Добра й Краси, примінює їх у життєвому процесі самовиховання та розвиває свої здібності», а також у «розвитку корисних громадян», які б «совісно виконували свої обов'язки..., ставали провідниками в суспільстві й державі»[16]. Тобто, у відповідності з виховними орієнтирами скаутизму. Пласт на основі загальнолюдських та християнських цінностей виховує громадянина і просто щасливу людину, прищеплює навички досвіду життя в демократичному суспільстві, надає можливість особистісного зростання[4].

Пластуни, в залежності від вікової категорії, входять до чотирьох об'єднань - Уладів: Улад Пластунів Новаків-діти віком від 6 до 11 років; Улад Пластунів Юнаків діти віком від 12 до 17 років; Улад Старшого Пластуна молодь віком від 18 до 30 років; Улад Пластового Сеньйорату дорослі члени Пласту віком від 30 років[10;13].

Конституція Всесвітньої Організації Скаутського Руху вимагає, щоб при досягненні мети пластуни дотримувалися головних законів і переконань, серед яких такі принциппи як обов'язок перед Богом; обов'язок перед іншими; обов'язок перед собою[16].

У Конституції і регіональних законах світової організації скаутів зазначено, що «метою руху є сприяння розвитку молодої людини, досягненню нею фізичного, розумового, соціального і духовного потенціалу як особи, відповідального громадянина і члена місцевої, національної і міжнародної громади»[16,с.З].

На досягнення поставлених цілей спрямована методика діяльності організації, що являє собою цілісну систему, яка поєднує в собі наступні елементи роботи Пласту:

- Пластову Присягу, яка виражає життєвий світогляд пластунів: «Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим жити за Пластовим Законом та слухатися Пластового проводу»;

- Пластовий Закон, що базується на законах скаутингу, є кодексом життя пластуна й передбачає дотримання наступних вимог: честі скаута слід довіряти, він вірний, ввічливий, ощадний, усміхнений, як би важко йому не доводилося; його обов'язок бути корисним і допомагати іншим; скаут друг усім і брат будь-якому іншому скауту, друг тварин; він беззаперечно підкорюється наказам своїх батьків та керівників; скаут чистий у думках та справах;

- гурткову систему: гурток є основною складовою одиницею Пласту, що діє як автономна група в складі 6-10 дітей і одного дорослого пластуна, кожен з учасників якої виконує певні обов'язки, отримуючи змогу розвитку власних здібностей, вмінь, талантів і їх реалізації на користь колективу;

- саморозвиток особистості; навчання через працю(набуття знань, умінь та навичок через індивідуальну діяльність);

- поступальні й заохочувальні програми[5;10].

У Пласті використовуються наступні форми роботи з дітьми: щотижневі сходини, на яких проводяться бесіди, дебати, інструктажі, змагання; Пластові з'їзди, семінари; ігри (історичні ігрові комплекси патріотичного спрямування «Отрок»(для дівчат «Боярівна»), «Джура», «Стрілець»); мистецькі та спортивні фестивалі(Всеукраїнське мистецьке змагання пластунів «Орликіада»); участь у доброчинній діяльності(збирання подарунків для дітей зі шкіл-інтернатів, прибирання та озеленення міст); інтелектуальні, спортивні, туристичні змагання(Спартакіада «Турнір Срібної Шпаги»(м. Краматорськ), Окружна Пластова Спартакіада(м. Миколаївка Красноармійського p-ну Донецької обл.); прогулянки, екскурсії; таборування: пластунські табори є спеціалізованими, зокрема існують такі, в яких можна вивчати морську справу (Крайовий Морський Табір), займатися дельтапланеризмом(Летунський табір «Чота крилатих»), туризмом, мистецтвом тощо, також існують виховні табори (всеукраїнський табір «Степовий вітер»(м. Краматорськ, м. Миколаївка, 1998 p.), «Лісова фортеця»(м. Донецьк, 1991 p.), міжнародні табори «Золота Булава», «Лісова школа» тощо[17,с.59].

До складу пластової організації входять три основні вікові категорії: новацтво (діти віком від 6 до 11 років); юнацтво(12-17 років); старше пластунство ( 18-30 років). Деякі Пластові Станиці практикують залучення до своєї роботи дітей віком від 3 до 6 років Пташат, для яких раз на тиждень організовується змістовне дозвілля за спеціальною програмою.

Характерною особливістю Пласту, як і інших скаутських організацій, є чітка система вікового підходу, при якій певній віковій категорії відповідають спеціально розроблені програми. Так, для новацтва розроблені спеціальні історичні ігрові комплекси, серед яких «Захисники рідного вогнища»(вік 7-8 років) ознайомлення дітей з історією України з давніх часів до сьогодення; «Отрок»(вік 9 років) вивчення історії Княжої доби;«Джура»(вік 10 років) вивчення історії Козацької доби; «Звідун»(вік 11 років) вивчення новітньої історії нашої держави[5].

Значну роль у досягненні мети саморозвитку та самовдосконалення особистості відіграє атрибутика Пласту, що сповнена глибоким змістом. Новацтво вітається гаслом «Готуйсь!», тим самим щоразу нагадуючи про необхідність підготовки з дитячого віку до повноцінного життя, виконання пов'язаних з цим обов'язків. Пластуни вітаються гаслом «СКОБ!», що означає «Сильний. Красний. Обережний. Бистрий». Скоб це різновид скельного орла, що в народі асоціюється з силою, мудрістю та відвагою. Символічне привітання є нагадуванням про те, яким повинен залишатися пластун протягом всього свого життя. Беручи участь у виконанні ряду спеціальних виховних програм, проходячи шлях зростання від новачка до пластуна-скоба, дитина реалізує власний потенціал, набуваючи в громадській організації життєвого досвіду [9].

Ще одним, досить суттєвим, напрямком діяльності Пласту є розвиток міжнародних відносин. Український Пласт є членом всесвітнього скаутського руху. В 1991 р. він увійшов до Конференції Українських Пластових Організацій. У 1993 р. в Україні відбулися перші навчальні(«вишкільні») табори та Ювілейна Міжкрайова Пластова Зустріч з нагоди 80-річчя заснування Пласту. Починаючи з 1995 р. представники українського Пласту брали участь у всесвітніх та європейських з'їздах скаутів Джемборі, які проходили в Нідерландах, Чилі, Словаччині, Чехії та Польщі. Завдяки співпраці з міжнародними організаціями Пластом реалізуються міжнародні виховні та освітні програми, зокрема. Пластова Станиця Миколаївка(Красноармійський район Донецької області) в 1999 р. взяла участь у проекті Канадського Бюро Міжнародної Освіти «Громадянське суспільство»; програми з оздоровлення українських дітей-сиріт за кордоном[17,с.59].

Таким чином, проаналізувавши основні напрямки та форми, які використовуються в роботі Пласту, можна зробити висновок, що всі вони спрямовані на досягнення головної мети формування та розвиток життєздатного молодого покоління, всебічно розвиненої, соціально активної особистості, адаптованої до сучасних умов життя українського суспільства. Пласт є позитивним середовищем для спілкування та взаємодії дітей, осередком набуття ними досвіду суспільного життя, своєрідним «суспільством у суспільстві», в якому, крім загальновизнаних законів та норм поведінки, діють власні норми та правила, права і свободи, обов'язки та відповідальність.

громадський дитячий об'єднання пласт

Список використаних джерел

1. Тисовський О. Життя в Пласті: [посібник для українського пластового юнацтва] / Олександр Тисовський. 3-тє вид., справлене. -Нью-Йорк; Торонто, 1969. 551 с.

2. Джулинська Т. Пластовий довідник / Т. Джулинська. Торонто: Вид-во Головної Пластової Булави при допомозі Крайових Пластових Старшин Канади, СІЛА й України, 2000.-230 с.

3. Жданович Ю. М. Організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.07 Теорія та методика виховання / АПН України. Інститут проблем виховання / Ю. М. Жданович. K., 2004.-21с.

4. Жданович Ю. Особливості самовиховання дітей у Пласті / Юлія Жданович // Рідна школа. -2001. -№ 10. -С. 41--43.

5. Заліпська О. «Тому, хто біля тебе, руку дай» / О. Заліпська // Шкільний світ. 2004. -№7,С. 8-11.

6. Окаринський М. М. Соціальний захист дитинства М. М. Окаринський // Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. У 2-х ч. / [за заг. ред. Ходорчук

7. Я.]. -K.: УДЦССМ, 2001. С. 164-183.

8. Диба C .Г. Скаутський рух в Україні та світі: Історія і сучасність / Світлана Диба //Педагогіка і психологія. 2000. -№ 8. С. 142-151.

9. Галузинський В. М. Скаутські організації в Україні / В. М. Галузинський. // Педагогіка: теорія та історія. K., 1995. С. 128-129.

10. Головенько В. А. Життя в Пласті / Головенько В. А. // Рідна школа. 1993. №10.-С. 38--42.

11. Грилів І. Пластун це добрий громадянин /1. Гринів // Голос України. -- 1992. -- 31 березня. С.2.

12. Охрімчук P Є така організація! / Раїса Охрімчук // Шкільний світ. 2003. №15.-С. 10-1І.

13. Скоробський В. Традиції розвитку Пластової громади / В. Скоробський Громадські ініціативи. 2000. № 2. С. 48--49.

14. Стельмахович М. Пласт завжди з нами / М. Стельмахович // Рідна школа. - -№4. -С. 19-21.

15. Троцко Г. В. Українські дитячі та молодіжні громадські організації / Троцко Г.

16. , Трубавіна I. M., Хлєбнікова Г. М. Харків, 1996. 206 с.

17. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські об'єднання» від 1 грудня 1998 p. № 281-XVI //Відомості Верховної Ради. 1998. -№ I. С. 2.

18. Конституція і регіональні закони світової організації скаутів. Львів, 1990. - с.

19. Дитячі громадські організації / [укл. Мазуренко Л. M.] Харків: «Основа». 2004.192 с.

Размещено на Allbest.ru