Гуманізація виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України

13.00.07 - Теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Гуманізація виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи

Балтремус Катерина Анатоліївна

Киів - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, старший науковий

співробітник Пустовіт Григорій Петрович, Відділення теорії та історії педагогіки АПН України,

вчений секретар

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Бутенко Володимир Григорович, Херсонський державний педагогічний університет

кандидат педагогічних наук Тараненко Ірина Глібівна, Інститут засобів навчання АПН України, старший науковий співробітник, завідувачка інформаційно-аналітичним центром педагогічних інновацій.

Провідна установа

Кіровоградський педагогічний університет ім.В.Вінниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Кіровоград

Захист відбудеться “18” лютого 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060 м. Киів, вул. М.Берлинського, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060 м. Киів, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “17” січня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена загостренням протиріч між об'єктивною необхідністю гуманізації освіти і її сучасним станом, між процесами саморозвитку особистості і системою традиційного нормовідповідного навчання та виховання, а також недостатньою розробленістю теоретичних основ означеної проблеми.

На сучасному етапі розвитку Української держави особливої актуальності набуває проблема створення умов для формування особистості, яка має високий рівень самосвідомості, творчої активності, відповідальності, керується у своїй суспільно корисній діяльності та поведінці гуманістичними цінностями. Таку людину може виховати школа, для якої пріоритетом є розвиток активно-творчих можливостей особистості, її індивідуальних потенцій.

У зв'язку з цим соціальні та педагогічні проблеми гуманізації виховного процесу загальноосвітньої школи стають пріоритетними в українському суспільстві. Це призвело до інтенсифікації пошуків нових, нетрадиційних форм і методів виховання. Слід зважити на те, що у надрах старої системи освіти спочатку сформувались нові підходи до локальних засобів навчання і виховання особистості, а згодом з'явились альтернативні школи з їх цілісними концепціями.

Показово, що альтернативні навчальні заклади більш лабільні та гнучкі, набагато легше адаптуються до сучасних змін у суспільстві, а значить, мають більше можливостей для вдосконалення та гуманізації як змісту освіти, так і застосовування різноманітних активних форм та методів виховання.

Тому спроба побудувати модель гуманного виховного процесу та перевірити її життєспроможність на матеріалі саме приватних шкіл нового типу - це перший етап у вирішенні цієї проблеми. Наступний етап - створення цілісної концепції гуманізації освіти і виховання та широкого запровадження її у практику традиційних загальноосвітніх шкіл.

У дослідженні основна увага надавалась гуманізації виховного процесу старшої школи, оскільки саме цей вік учнів дозволяє ефективно зафіксувати кінцевий результат послідовних дій педагогічного колективу, спрямованих на формування особистісно орієнтованого педагогічного середовища.

Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури (Л.І.Божович, І.С.Кон та ін.), саме вік ранньої юності є періодом громадянського становлення людини, її соціального самовизначення, активного включення в громадське життя, формування духовних якостей особистості.

Проблема гуманізації навчально-виховного процесу останнім часом набуває особливої актуальності у роботах дослідників - філософів, психологів, педагогів.

Так, фахівці у галузі філософії моралі В.С.Болгаріна, В.А.Блюмкін, О.А.Дубко, І.А.Зязюн, Л.В.Сохань та інші досліджували гуманістичні цінності, їх сутність, специфіку та місце в духовному світі особистості.

Певні гуманістичні теорії особистості розроблені засновниками гуманістичної психології - А.Маслоу, К.Роджерсом, Е.Фромом, які стверджували, що сама сутність людини постійно спонукає її до самовдосконалення, особистісного росту та творчості. Психологічні аспекти гуманістичного виховання розкриті у працях Г.О.Балла, І.Д.Беха, О.О.Бодальова, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, О.В.Киричука, І.С.Кона та інших дослідників, що поклали в основу своїх концепцій суб'єкт-суб'єктну взаємодію і саморозвиток особистості. Дослідники В.О.Білоусова, О.В.Бондаревська, В.А.Киричок, М.І.Потанін, Н.Є.Щуркова виявили особливості динаміки розвитку гуманістичних уявлень, систему проектування і керування процесами формування гуманних відносин.

Загальнотеоретичні засади гуманізації виховання висвітлені у працях вітчизняних науковців і педагогів А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського та зарубіжних - М.Монтессорі, С.Френе, Р.Штайнера та інших.

Різні аспекти гуманістичного навчання і виховання знайшли також відображення у працях І.Г.Єрмакова, В.М.Оржеховської, Г.П.Пустовіта, А.Й.Сиротенко, Л.В.Сохань, В.М.Хайруліної та інших. Вчені-дослідники С.У.Гончаренко та Ю.І.Мальований розробили цілісну концепцію гуманізації освіти, провідні ідеї якої втілені у педагогічну практику завдяки працям М.Й.Боришевського, В.Г.Бутенка, О.В.Сухомлинської, І.Г.Тараненко, К.І.Чорної та інших. О.І.Савченко простежує шлях руху від людини освіченої до людини гуманної та умови її формування. В.О.Білоусова, О.В.Бондаревська, В.А.Киричок розкривають шляхи, методи та нові технологічні засоби гуманізації навчально-виховного процесу. І.Д.Бех, О.І.Виговська, В.І.Рагозіна, С.В.Рудаківська, О.В.Столяренко, І.С.Якиманська у своїх працях доводять, що в основі гуманізації школи лежить особистісно орієнтоване навчання та виховання.

Поряд з цим аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження вказує на те, що до цього часу недостатньо вивчені педагогічні умови гуманізації виховного процесу; результати застосування особистісно орієнтованих технологій у вихованні старшокласників; педагогічні можливості альтернативних шкіл сімейного типу у гуманізації шкільного життя; не розроблені критерії та рівні гуманізації виховного процесу загальноосвітньої школи.

Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми в теорії та практиці шкільного виховання обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Гуманізація виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до програми “Соціально-педагогічні основи діяльності позашкільних закладів освіти в сучасних умовах” (Р/н 0100U000152) Інституту проблем виховання АПН України. Обраний напрям педагогічного дослідження є також складовою теми експериментального дослідження “Формування особистісно орієнтованого педагогічного середовища на засадах взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу” Інституту педагогіки АПН України.

Об'єкт дослідження: гуманізація виховного процесу у старших класах загальноосвітньої приватної школи.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи гуманізації виховання старшокласників у загальноосвітній приватній школі.

Мета дослідження полягає у науковому обгрунтуванні теоретичних підходів і експериментальній апробації організаційно-педагогічних умов, змісту, форм і методів, які в сукупності забезпечують ефективну гуманізацію виховного процесу у загальноосвітній приватній школі.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування гуманного виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи буде ефективним, якщо:

цей процес відбуватиметься в особистісно орієнтованому виховному середовищі на засадах взаємодії всіх його учасників: учнів, вчителів і батьків;

будуть створені і дотримані відповідні організаційно-педагогічні умови, а саме: принцип гуманізму буде утверджений у меті, змісті, формах і методах виховного процесу, в управлінні школою, а також у характері взаємостосунків між його суб'єктами;

будуть розроблені і впроваджені особистісно орієнтовані технології виховання старшокласників.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження визначені такі завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.

2. Обгрунтувати основні теоретичні підходи до гуманізації виховного процесу у загальноосвітній приватній школі.

3. Визначити, науково обгрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови та ефективність інноваційних форм і методів гуманізації виховання старшокласників у загальноосвітній приватній школі.

4. Розробити науково обгрунтовані методичні рекомендації щодо гуманізації виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи.

Методологічною основою дослідження є: філософські та психологічні ідеї й концепції, що розкривають діалектичний зв'язок явищ об'єктивної та суб'єктивної дійсності; принцип вивчення їх у розвитку та перспективі на основі загального, особливого, індивідуального; засади детермінації становлення, розвитку і функціонування особистості.

Теоретичною основою дослідження стали філософські вчення про гуманізм як суспільне явище; основні ідеї педагогічної антропології про людину та її виховання; філософські уявлення, орієнтовані на гуманізацію виховання з позицій ціннісного ставлення до людини, коли людина - не засіб, а мета суб'єктивного розвитку (С.С.Аверець, М.М.Бахтін, М.О.Бердяєв, Л.Б.Волченко, Л.В.Сохань, Е.Фром.);

- психологічні дослідження, спрямовані на суб'єкт-суб'єктну взаємодію особистості у педагогічному процесі, її внутрішнього життя, що спонукає до творчості і саморозвитку (О.В.Киричук, А.Маслоу, К.Роджерс);

- педагогічні праці, в яких розкриваються основні положення організації гуманного навчально-виховного процесу, його головні сутнісні ознаки та характеристики (Ш.О.Амонашвілі, М.Монтессорі, В.О.Сухомлинський, О.В.Сухомлинська, С.Френе, Р.Штейнер та ін.);

- наукові висновки про закономірності формування особистісно орієнтованого виховного середовища (І.Д.Бех, В.О.Білоусова, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, О.В.Савченко та ін.);

У дослідженні ми також спирались на основні положення Конституції України, Закону України „Про освіту”, Державної національної програми „Освіта (Україна ХХІ століття)”, концепції національного виховання та реформування загальної середньої освіти, концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Декларації ООН „Про права дитини”.

Методи дослідження - теоретичні: метод аналізу наукових джерел з проблеми дослідження; компаративний метод; прогностичні методи (моделювання і екстрополяція); аналіз і синтез результатів експерименту з формування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу;

Емпіричні: опитування (анкетування, бесіда з учнями та вчителями, інтерв'ювання); діагностичні методи (тести, рейтинг, педагогічна ситуація); обсерваційні методи (пряме, опосередковане і включене спостереження); аналіз продуктів творчої діяльності (міні-твори, „незакінчені речення”); експериментальні методи (інформаційно-пошуковий, констатуючий, формуючий експеримент), конструювання форм та способів взаємодії педагогів, батьків і учнів з позицій гуманізму і ціннісного ставлення до людини.

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась протягом 1990 - 2001рр. на базі Вінницької загальноосвітньої приватної школи „АІСТ”, та протягом 1997 - 2001рр. на базі ЗОШ №№ 1, 2, 4, 30 м.Вінниці. Всього дослідженням було охоплено 880 учнів 10-11 класів, в тому числі 744 учнів контрольних і 136 учнів експериментальних класів.

Дослідження проводилось у кілька етапів.

На першому етапі (1990-1996р.р.) здійснювався теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження: опрацьовано роботи філософів, соціологів, психологів, педагогів, присвячені соціально-педагогічним проблемам гуманізації освіти, а також здійснений аналіз зарубіжного досвіду з вирішення проблем гуманізації виховного процесу. Проведено пошуковий експеримент, розроблялися загальні підходи до вирішення проблеми, понятійний апарат, а також висунуто робочу гіпотезу.

На другому етапі (1996-1998р.р.) проводилась дослідно-експериментальна робота, у ході якої уточнювалась гіпотеза і підтверджувалась актуальність дослідження. Відбувалось вивчення, аналіз і узагальнення соціально-педагогічної діяльності загальноосвітніх шкіл. Здійснено діагностичний і формуючий педагогічні експерименти, спроектовано основні складові гуманного виховного процесу та формування особистісно орієнтованого виховного середовища загальноосвітньої приватної школи.

На третьому етапі (1999-2001р.р.) здійснювалась експериментальна перевірка формування гуманного виховного процесу та особистісно орієнтованого виховного середовища в старших класах загальноосвітньої приватної школи, узагальнювались і систематизувались результати експерименту, формулювались висновки дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні і науковому обгрунтуванні теоретичних підходів, організаційно-педагогічних умов, рівнів та сутнісних характеристик гуманізації виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні поняття “гуманізація виховного процесу” стосовно проблеми дослідження; у теоретичному обгрунтуванні інноваційного змісту, форм і методів виховання старшокласників у загальноосвітній приватній школі; визначенні і експериментальній перевірці критеріїв і механізмів формування гуманного виховного середовища.

Практичне значення: досліджено та узагальнено досвід загальноосвітньої приватної школи у формуванні особистісно орієнтованого виховного середовища на засадах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу; розроблено науково обгрунтовані методичні рекомендації для працівників загальноосвітніх шкіл щодо гуманізації виховання старшокласників; результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання спецкурсів у вищих педагогічних навчальних закладах, у закладах післядипломної педагогічної освіти, роботі методичних об'єднань учителів та керівників загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій; розроблена технологія особистісно орієнтованого виховання може бути застосована також у позашкільних навчальних закладах різного типу.

Достовірність і обгрунтованість дослідження забезпечується опорою на сучасні теорії педагогіки, психології, аналізом здобутих результатів, за умови використання комплексу методів теоретичного та експериментального наукового пошуку. Вони підтвердились під час послідовного вивчення процесів формування особистісно орієнтованого виховного середовища та аналізу здобутих результатів дослідження з досвідом практичної діяльності шкіл.

На захист виносяться:

1. Наукове обгрунтування теоретичних підходів гуманізації виховного середовища в старших класах загальноосвітньої приватної школи: його зміст, форми, методи, засоби та рівні.

2. Організаційно-педагогічні умови гуманізації процесів виховання старшокласників у загальноосвітній приватній школі.

3. Критерії оцінювання рівнів сформованості гуманного виховного середовища в загальноосвітній приватній школі.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі експериментальної роботи в загальноосвітніх державних школах №№ 1, 2, 4, 30 та приватній школі „АІСТ” м.Вінниці. Матеріали дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях у Києві (2000), Запоріжжі (2000), Вінниці (школа „АІСТ”, 1998, 1999), науково-практичній конференції Вінницького педагогічного університету (1995), висвітлювались у циклі лекцій для вчителів, батьків, керівників загальноосвітніх шкіл, студентів педінституту.

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях автора, з них 8 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації відповідає методології наукового дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел (165 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 210 сторінок, з них 172 сторінки основного тексту. Робота містить 13 таблиць, схему та 3 гістограми на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

гуманізація виховний школа інноваційний

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, наукову новизну, сформульовано об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та основні завдання дослідження; розкрито методологічні та теоретичні засади, основні положення, що виносяться на захист, описано апробацію та шляхи впровадження здобутих результатів, визначено їх аргументованість; названі етапи дослідження, перелічено базу та методи експерименту.

У першому розділі “Гуманізація виховного процесу загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема” розкрито теоретичні та історичні аспекти гуманізації сучасного виховного процесу; здійснено аналіз вітчизняних та зарубіжних гуманістичних педагогічних систем (В.О.Сухомлинського, С.Френе, Вальдорфської, М.Монтессорі) та виділено спільні напрями і засоби гуманізації навчально-виховного процесу, які ними застосовувались; встановлені та охарактеризовані критерії та рівні сформованості гуманного педагогічного процесу загальноосвітніх шкіл.

Встановлено, що серед представників сучасних психолого-педагогічних шкіл немає єдиного підходу щодо визначення сутності, складових, напрямів та рівнів реалізації процесу гуманізації виховання старшокласників загальноосвітніх шкіл. Проте більшість дослідників розглядають його як складний багатоаспектний процес переосмислення всіх компонентів освіти у світлі їхньої людинотворчої функції. Тому принципово важливим для характеристики досліджуваної проблеми є питання про взаємозв'язок і співвідношення понять “гуманізм”, “гуманізація виховного процесу”, “особистісно орієнтоване виховне середовище”.

Гуманізм у нашому розумінні - це система поглядів на людину як на найвищу цінність, що склалась історично, яка вважає благо людини критерієм суспільної оцінки, а принцип людяності - необхідною нормою відносин між людьми. В його основі - сукупність моральних цінностей і норм поведінки, що стверджує ставлення до людини як “міри всіх речей”. Тому необхідними організаційно-педагогічними умовами його реалізації ми вважаємо впровадження ідей гуманізму у мету, зміст, форми та методи урочної та позаурочної діяльності школи, в управління школою та характер взаємовідносин всіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, вчителів, батьків.

Нами встановлено, що вирішальним фактором впровадження принципу гуманізму в реальне життя школи є створення в ній особистісно орієнтованого виховного середовища, яке ми визначаємо як сукупність ціленаправлено створених соціальних і педагогічних умов, які забезпечують формування інтелектуально, духовно і фізично розвиненої особистості з гармонійним поєднанням загальнолюдських та національних цінностей, здатної до соціального самовизначення та самореалізації.

Тоді все викладене дозволяє охарактеризувати гуманізацію виховання особистості як процес формування особистісно орієнтованого виховного середовища на засадах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу.

Гуманізація освіти, як підтверджують результати нашого дослідження, є досить масштабною у часі здійснення та складною за структурою, це процеси морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої людини, формування почуттів відповідальності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього.

Ми дійшли висновку, що гуманізація виховного процесу найбільш ефективно здійснюється тоді, коли відбувається розвиток творчих здібностей та громадянських якостей особистості; створений комфортний морально-психологічний клімат, атмосфера взаємодовіри, взаємоповаги та взаємовідповідальності; соціокультурне середовище, яке стимулює до самопізнання і самовдосконалення; враховуються індивідуальні особливості учнів, відбувається демократизація управління школою; олюднення усього змісту навчально-виховної діяльності, всіх видів і форм взаємостосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Важливим критерієм у нашому дослідженні була також мотивація здобуття учнями знань, яка є основою поведінки особистості.

У відповідності до обгрунтованих і розробленими нами критеріїв було виділено п'ять рівнів сформованості гуманного педагогічного процесу в старших класах загальноосвітніх шкіл: вищий, високий, середній, низький, елементарний. У їх основі - ступінь гуманізації навчання та виховання у школі, тобто її проникнення у різні сфери шкільного життя. Відповідно елементарний рівень характеризує негуманний педагогічний процес, коли тільки дехто з вчителів намагається налагодити діалогічне спілкування з учнями; низький - процес гуманізації не виходить за рамки взаємостосунків учнів та вчителів; середній - гуманістичні зміни відбулись у спілкуванні всіх учасників навчально-виховного процесу, а також у формах і методах навчання та виховання; високий - принцип гуманізації закладено у мету і концепцію школи, в основному здійснено гуманізацію змісту навчання і виховання, їх форм та методів, взаємовідносин учнів, вчителів і батьків; вищий - характеризується як ідеальний, коли можна стверджувати про здійснення гуманного навчально-виховного процесу на практиці, тобто про створення у школі особистісно орієнтованого виховного середовища.

У дисертації розкриті критеріальні показники, що відображають процесуальний характер гуманізації виховання, їхні характеристики. Такими показниками є: ступінь психологічної комфортності учнів у школі; врахування їхніх вікових життєвих ритмів, дифференційований підхід, робота в індивідуальному режимі учнів; оптимізація форм контролю знань; забезпечення почуття успіху кожній дитині; організація “життєвого простору” учнів, продумане оточення; ступінь інтеграції школи та сім'ї, тобто ступінь сформованості особистісно орієнтованого виховного середовища.

Аналіз вивчення цих показників у загальноосвітніх школах засвідчив, що більшість учнів старших класів виявляють обізнаність з поняттями “гуманістичний ідеал”, “загальнолюдські та національні цінності”, “гуманні особистісні стосунки”. Вони добре усвідомлюють, що ефективність навчання і виховання у сучасній школі значною мірою залежить від стосунків, що склались між ними. Переважна більшість старшокласників (81,2%) цінує участь своїх батьків у шкільних справах і вважає її позитивним явищем, здатним змінити у кращу сторону їх стосунки з самими батьками, а також з однокласниками та вчителями. Однак виявлено суперечність між прагненням учнів та вчителів налагодити такі гуманні взаємини та реальним їх рівнем: відсутністю духовного зв'язку між ними, часто навіть простої довіри, паритетного діалогу, переважанням авторитаризму у спілкуванні.

За результатами дослідження встановлено, що індивідуалізація процесу виховання старшокласників, яка є однією з основних умов його гуманізації, у загальноосвітніх школах знаходиться на низькому рівні. Так, переважна більшість учнів як контрольних (82,6%), так і експериментальних класів (54,8%) відзначають, що їхні індивідуальні особливості та вибір майже не враховуються при плануванні шкільних виховних заходів, і вони хотіли б відчувати більше свободи у їх підготовці та проведенні.

Виявлено також, що більшість старшокласників КГ та ЕГ цінують в інших людях вольові та інтелектуальні якості (64,1%), а не моральні (відповідно 26,1% та 30,2%). Про низьку ефективність виховного процесу державних загальноосвітніх шкіл свідчить і той факт, що переважаюча більшість учнів КГ (91,2%) бере епізодичну участь в організації позакласних виховних заходів, не виявляє ініціативи і є пасивними об'єктами виховного впливу з боку дорослих. У ЕГ загальноосвітньої приватної школи “АІСТ” навпаки: більшість старшокласників (67,9%) беруть активну участь у виховних заходах. Здобуті дані свідчать про більш високий рівень ефективності виховного процесу в цій школі.

Крім того, експериментально встановлено, що в загальноосвітніх школах індивідуалізація навчання та гуманізація форм контролю знань учнів, які є важливими педагогічними умовами ефективності навчально-виховного процесу, його гуманності та результативності, знаходяться на елементарному або низькому рівнях, а у значній кількості старшокласників (40,2% КГ та 26,3% ЕГ) зафіксовано примітивно-прагматичну мотивацію навчання.

Таким чином, в контрольних державних загальноосвітніх школах гуманізація виховного процесу відповідає, в основному, низькому (68,8%) та середньому (21,6%) рівню. За деякими показниками (ступінь індивідуалізації та диференціації навчання і виховання, форма контролю знань, організація клубної роботи за інтересами учнів, міра участі батьків у виховному процесі) ці школи знаходяться на елементарному рівні (9,6%). Такі дані свідчать про необхідність перебудови виховної роботи в державних загальноосвітніх школах у відповідності до вимог нової освітньої філософії - особистісно орієнтованого виховання.

Водночас за результатами дослідження, педагогічним колективом експериментальної загальноосвітньої приватної школи „АІСТ” досягнуто значних успіхів у гуманізації навчально-виховного процесу. Так, перевага тут надається моральному вихованню учнів, організовано клубну роботу за інтересами старшокласників; навчання здійснюється за принципами індивідуалізації та диференціації; гуманізовано форми контролю знань; значною мірою гуманізовано взаємини всіх учасників педагогічного процесу: учнів, вчителів і батьків. Завдяки цьому за більшістю показників у цій школі зафіксовано високий (32,3%) та середній (67,7%) рівні гуманізації виховного процесу.

Отже, з аналізу здобутих результатів дослідження нами визначено педагогічне протиріччя між об'єктивною необхідністю формування гуманного виховного процесу у старших класах загальноосвітніх шкіл і неможливістю сучасної загальноосвітньої школи здійснити оновлення змісту освіти і виховання на традиційних засадах.

На вирішення цього протиріччя і спрямовувалась наша подальша експериментальна робота з розробки і удосконалення виховної діяльності, яка передбачала формування особистісно орієнтованого, а значить, гуманного виховного середовища у загальноосвітній приватній школі “АІСТ” м.Вінниці.

У другому розділі “Експериментальна перевірка ефективності гуманізації виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи” розкривається організація та методика експериментальної роботи з наукового обгрунтування, розробки теоретичних підходів до формування особистісно орієнтованого виховного середовища та гуманізації виховання старшокласників у загальноосвітній приватній школі.

У розділі здійснено порівняльний аналіз принципів організації виховного процесу загальноосвітніх державних та альтернативних шкіл. Так, принципи альтернативної освіти, як підтверджують результати нашого дослідження, поєднують прогресивні концептуальні підходи побудови виховного процесу, елементи інноваційного змісту, форми і методики, відображені в аксіомах традиційної загальноосвітньої школи, а відрізняються вони методологічною основою, зміною парадигми (перехід до особистісно орієнтованого виховання) та прогностичністю виховної діяльності.

Виявлено, що практична реалізація принципу гуманізму у житті школи можлива лише за умови його утвердження у меті освіти; у змісті, формах і методах виховного процесу; в управлінні школою; у характері взаємостосунків між його суб'єктами. У процесі експериментальної роботи доведено, що сучасний навчальний заклад має формулювати мету освіти, яка базується на двох категоріях: соціального запиту і певної моделі якостей випускників, тобто має бути здійснено перехід від прагматичної до гуманістичної мети освіти і виховання особистості учня. Тому у процесі педагогічного експерименту педагоги загальноосвітньої приватної школи „АІСТ”, котрі брали в ньому участь, пріоритетами для своєї виховної діяльності визнали розвиток особистості, її творчого потенціалу, формування загальнолюдських цінностей, задоволення запитів на якісну освіту. Це дозволило теоретично обгрунтувати, розробити та застосувати у процесі експериментальної роботи різноманітні активні форми та методи виховання старшокласників у загальноосвітній приватній школі, тобто створити оптимальні умови для поступової заміни традиційної моделі освіти - “знання, уміння, навички” - її культурологічною моделлю, в центрі якої є особистість, її духовний розвиток та саморозвиток, здібності, інтереси, обдарування. Однією з провідних умов ефективності цих процесів, за результатами нашого дослідження, є постійне підвищення рівня кваліфікації та професіоналізму вчителів загальноосвітньої приватної школи, що в кінцевому результаті забезпечило об'єктивну оцінку результатів їхньої виховної діяльності.

Таким чином, узагальнення та аналіз здобутих результатів дозволив науково обгрунтовати й експериментально перевірити та реалізовати на практиці теоретичні підходи до організації виховного процесу в загальноосвітній приватній школі “АІСТ”, в основу яких покладено принцип гуманізму, що передбачає:

- в центрі виховного процесу - особистість, не тільки як об'єкт, але й суб'єкт виховання. Набутий нею життєвий досвід є вихідною позицією, а вся система виховання допомагає виявити в собі те, що їй органічно притаманне;

- педагогічні відносини базуються на основні духовної та емоційної єдності, співробітництва дітей, учителів і батьків;

- школа функціонує за моделлю “школа-родина”.

Реалізація цього принципу під час експериментального дослідження у загальноосвітній приватній школі була ефективною завдяки гуманізації управління школою; побудови цілісної системи вивчення особистості учнів; забезпечення їхнього соціального захисту; налагодження ефективної системи роботи з батьками та залучення їх до навчально-виховного процесу школи; забезпечення систематичного підвищення кваліфікації вчителів; вивчення та запровадження передового педагогічного досвіду; організації широкої міжнародної діяльності школи.

Це в сукупності, як підтверджують результати дослідження, засвідчило, що в загальноосвітній приватній школі „АІСТ” були забезпечені оптимальні організаційно-педагогічні умови для створення особистісно орієнтованого виховуючого середовища, а саме:

- нестандартна, більш ефективна організація виховного процесу, самої структури навчального року;

- впровадження у навчальний процес засобів, які забезпечують антропоцентричний характер всіх навчальних дисциплін; збільшення питомої ваги предметів гуманітарного циклу; гуманізація змісту дисциплін природничого циклу; введення нових курсів для більш повного задоволення потреб учнів та їх батьків; посилення дифференційованого підхіду до навчально-виховної роботи в індивідуальному режимі учнів; використання активних форм та методів навчання; гуманізація форм контролю знань;

- визнання у виховному процесі пріоритетності морального виховання на основі гармонізації загальнолюдських та національних цінностей; індивідуальний підхід до виховання; організація клубної роботи; демократизація виховання, залучення учнів до діяльності в демократичних структурах та об'єднаннях; гуманізація стосунків всіх учасників педагогічного процесу.

Так, аналіз результатів дослідження доводить, що загальноосвітня приватна школа „АІСТ” значно перевищує контрольні державні загальноосвітні школи за основними показнаками гуманізації процесів виховання старшокласників.

Такими показниками є наступні:

- в загальноосвітній приватній школі „АІСТ” склались дружні, доброзичливі й довірливі стосунки між всіма учасниками педагогічного процесу: учнями, вчителями, батьками. Так, 86,7% учнів, 73,9% вчителів та 86,8% батьків експериментальних класів підтвердили цей висновок, тоді як у контрольних цей відсоток складав відповідно 14,2%, 60,1% та 40,1% (решта опитуваних визначили свої взаємини як офіційні, суто ділові або негативні);

- батьки, діти яких навчаються в цій школі, а це 84,3%, беруть активну участь в організації навчально-виховного процесу, тобто є активними суб'єктами виховної діяльності школи, тоді як тільки 12,8% батьків учнів з контрольних класів активно беруть участь у цих процесах;

- серед ціннісних орієнтирів старшокласників переважають моральні якості людини (52,5%), а не інтелектуальні та вольові (42,1%), що свідчить про ефективну гуманістичну спрямованість виховного процесу. Учні контрольних класів на перше місце поставили інтелектуальні та вольові (61,9%), потім моральні (29,3%) якості людини;

- виховний процес характеризується значним ступенем індивідуалізації, тобто здійснюється з врахуванням інтересів і потреб старшокласників. Так, 86,7% учнів старших класів беруть активну участь у створенні шкільних та класних традицій, організації свят та різних заходів, тоді як більшість старшокласників контрольних груп (65,8%) беруть епізодичну участь у виховних заходах, або уникають їх (7,8%);

- навчальний процес має дещо вищий рівень індивідуалізації, ніж у державних школах, і здійснюється на основі вивчення психо-фізіологічних особливостей учнів. Так, 28,9% старшокласників вважають, що у процесі вивчення предметів враховуються їхній характер, темперамент, пам'ять, інші особливості. Однак залишається високим відсоток учнів (71,1%), які вважають, що їхні індивідуальні особливості враховуються тільки частково і не всіма вчителями. У контрольних групах - це підтверджують відповідно 9,2% та 30,9% старшокласників, а ще 59,9% учнів вважають, що навчання проводиться для всіх однаково;

- форми контролю знань гуманізовані, оцінки виставляються в індивідуальні залікові книжки учнів та, як правило, повідомляються їм конфіденційно. За умови оцінювання результатів навчання обов'язково враховується рівень затрачених учнем зусиль. Позитивно оцінюють це досягнення школи 98,6% учнів, 88,1% вчителів та 67,1% батьків. У контрольних класах 100% старшокласників засвідчили, що оцінки оголошуються, і в більшості випадків вчителі супроводжують їх відповідним коментарем, що суперечить гуманістичним нормам;

- у старшокласників цієї школи відзначається високий рівень психологічної комфортності у школі (89,2%), та переважає позитивна мотивація навчання (84,3%), тоді як лише 18,9% учнів КГ відчувають психологічний комфорт у школі, і 61,4% учнів висловили позитивні мотиви свого навчання.

Динаміка рівнів гуманізації виховного процесу в експериментальній загальноосвітній приватній школі “АІСТ” за виділеними показниками подана в таблиці 1 та відображена у гістограмі.

Таблиця 1.

Рівні гуманізації виховного процесу

Група	Етапи експерименту	Рівні гуманізації виховного процесу
		Вищий	Високий	Середній	Низький	Елемент.
Е	Початок	0%	32,3%	67,7%	0%	0%
	Кінець	3,9%	47,5%	48,6%	0%	0%
К1	Початок	0%	0%	34,5%	62,5%	3,0%
	Кінець	0%	2,5%	38,1%	59,4%	0%
К2	Початок	0%	0%	19,4%	72,6%	8.0%
	Кінець	0%	0%	22,8%	72,4%	4,8%
К3	Початок	0%	0%	22,5%	67,9%	9,6%
	Кінець	0%	1,8%	24,5%	67,2%	6,5%
К4	Початок	0%	0%	10,0%	72,2%	17,8%
	Кінець	0%	0%	16,6%	74,3%	9,1%

Дані, подані в таблиці 1, свідчать про ефективність проведеної експериментально - дослідної роботи, адже якщо на початку експерименту у загальноосвітній приватній школі “АІСТ” не фіксувався вищий рівень гуманізації виховного процесу, а високий та середній рівні розвитку її показників складали відповідно 32,3% та 67,7%, то після завершення експерименту прослідковується чітка позитивна динаміка розвитку виділених нами та експериментально перевірених показників.

Гістограма 1.

Динаміка рівнів гуманізації виховного процесу

Так, в кінці експерименту в загальноосвітній приватній школі “АІСТ” зафіксовано рівень окремих показників гуманізації виховного процесу в старших класах, який відповідає вищому (3,9%). До цих показників належать такі: створення комфортного морально-психологічного клімату старшокласників, атмосфери взаємодовіри, взаємоповаги та взаємовідповідальності.

За рештою показників (створення гуманного виховуючого середовища, яке стимулює особистість старшокласника до самопізнання і самовдосконалення; ступінь індивідуалізації та диференціації їхнього виховання; ступінь гуманізації форм контролю знань; мотивація здобуття знань учнями старших класів; розвиток їхніх творчих здібностей та громадянських якостей; ступінь демократизації управління школою; олюднення змісту виховної діяльності) - школа знаходиться на високому (47,5%) та середньому (48,6%) рівні гуманізації її виховного процесу.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу та дають підстави для таких висновків:

1. Успішне вирішення загальноосвітньою приватною школою завдань виховання старшокласників перебуває у прямій залежності від ступеня гуманізації її виховного процесу.

2. Аналіз праць з теорії і практики гуманізації виховного процесу загальноосвітньої школи як у вітчизняному, так і зарубіжному досвіді виявив розбіжності у трактуванні наукових основ щодо досліджуваної проблеми. Тому ми розглядаємо гуманізацію виховання особистості як єдиний процес формування особистісно орієнтованого виховного середовища на засадах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу в сучасних навчальних закладах.

3. Обгрунтовано, розроблено та експериментально апробовано теоретичні підходи до формування гуманного виховного середовища у старших класах загальноосвітньої приватної школи, які забезпечують комплексний підхід до розв'язання проблем гуманізації процесів виховання старшокласників і визначають функції, методи, засоби, організаційно-педагогічні умови, рівні цього процесу, що і знайшло своє підтвердження у педагогічній практиці.

В їхню основу покладено особистісно орієнтований підхід до виховання старшокласників загальноосвітньої приватної школи та незаперечне врахування ступеня соціально-педагогічного впливу середовища на особистість.

4. Формування особистісно орієнтованого виховного середовища є визначальним чинником гуманізації виховного процесу, що базується на ціннісному ставленні до особистості старшокласника і забезпечує його особистісно-психологічний комфорт як у колі однолітків, класі, школі, так і у сім'ї. Особистісно орієнтоване виховне середовище ми визначаємо як сукупність ціленаправлено створених соціальних і організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективний інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток особистості з гармонійним поєднанням загальнолюдських і національних цінностей, здатної до соціального самовизначення, самовдосконалення та самореалізації.

5. Результати дослідження підтверджують, що гуманізація виховного процесу у сучасній загальноосвітній школі можлива за умови впровадження принципів гуманізму у мету, зміст, форми і методи урочної та позаурочної виховної діяльності школи, управління виховною діяльністю її педагогічного колективу, а також у характер взаємовідносин всіх його учасників. Як двосторонній процес гуманізація виховання особистості передбачає співпрацю і співтворчість учнів, учителів та батьків і може бути здійснена лише на засадах їх взаємодії.

6. Визначені та експериментально перевірені критерії сформованості гуманного виховного середовища загальноосвітньої приватної школи, а саме: розвиток творчих здібностей та громадських якостей особистості; створення комфортного морально-психологічного клімату, атмосфери взаємодовіри, взаємоповаги та взаємовідповідальності, всіх учасників виховного процесу, що стимулює старшокласників до самопізнання і самовдосконалення; врахування їхніх індивідуальних особливостей, ступінь демократизації управління виховною діяльністю школи; олюднення усього змісту, всіх видів і форм виховної діяльності та взаємостосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Важливим критерієм, обгрунтованим і перевіреним у нашому дослідженні, був критерій мотивації здобуття старшокласниками системи наукових знань, які є основою їхньої вихованості і поведінки у соціокультурному середовищі.

Визначені критерії дозволяють виявити рівні сформованості гуманного педагогічного процесу, а саме: вищий, високий, середній, низький, елементарний.

7. Педагогічна ефективність гуманного виховного середовища у загальноосвітній приватній школі досягається завдяки реалізації на практиці таких організаційно-педагогічних умов: забезпечення антропоцентричного характеру всіх навчальних дисциплін; збільшення питомої ваги предметів гуманітарного циклу (іноземних мов, культурології); гуманізації змісту дисциплін природничого циклу (через його екологізацію, надання естетичного спрямування); введення нових гуманістично спрямованих курсів для більш повного задоволення інтересів та освітніх потреб старшокласників та їхніх батьків (народознавства, культурології, другої іноземної мови за вибором, театру, хореографії); запровадження диференційованого підходу до навчальної роботи в індивідуальному режимі учнів старших класів (через створення профільних класів, індивідуальних графіків навчання); гуманізації форм контролю здобутих ними знань (через збереження конфіденційності оцінок, врахування затрачених зусиль, введення системи апеляцій); запровадження індивідуального підходу до виховання (через організацію психологічної служби, застосування інноваційних форм і технологій виховання старшокласників); пріоритетності морального виховання на основі гармонізації загальнолюдських та національних цінностей; організації клубної роботи, різноманітних об'єднань учнів за інтересами (літературно-поетичних, музичних, спортивних, дискусійних та інших); залучення учнів до діяльності в демократичних структурах та об'єднаннях (через створення ради школи); застосування активних форм та методів виховання.

Проведена експериментальна робота підтвердила ефективність теоретично обгрунтованого, розробленого та запровадженого у практику гуманного виховного середовища в старших класах загальноосвітньої приватної школи. Отримано позитивну динаміку збільшення показників з високим рівнем сформованості ступеня гуманізації виховного процесу в експериментальній загальноосвітній приватній школі. Однак визначення найближчих та віддалених перспектив гуманізації навчання і виховання учнів вимагає подальшого, детального та різнопланового дослідження цієї проблеми, відповідно до мінливих умов життя суспільства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ ДИСЕРТАНТА:

1. Балтремус К.А. Морально-духовне виховання особистості в умовах приватної школи //Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді): Зб. наук. пр., Книга 1, - К.: ІПВ, 2000. - С. 295 - 300.

2. Балтремус К.А. Співпраця вчителів та батьків - один із чинників гуманізації навчально-виховного процесу //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: ІПППО, 2000. - Вип.19. - С. 111-117.

3. Балтремус К.А. Особистісно зорієнтоване виховання - визначальний чинник гуманізації шкільного життя //Наукові записки. Серія: педагогіка: - Тернопіль.: ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2002. - № 2. - С. 20-25.

4. Балтремус К.А. Гуманізація навчально-виховного процесу //Шлях освіти. - 2002. - №3. - С. 24-26.

5. Балтремус К.А. Проблеми запровадження особистісно орієнтованого навчання та виховання в зарубіжних гуманістичних педагогоічних системах. //Вісник Луганського державного педагогічного університету.- 2002. - № 8 (52). - С. 11.- 20.

6. Балтремус К.А. Організація клубної життєдіяльності старшокласників приватної школи як засіб особистісно орієнтованого виховання. Наукові записки. Випуск 45. Част.1. Серія: педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. 2002. - С. 36 - 39.

7. Балтремус К.А. Особистісно-орієнтоване навчання в умовах гуманізації шкільного житя. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 33. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2002. - 58 - 62.

8. Балтремус К.А. Критерії та рівні гуманізації навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи //Наукові записки. Серія: педагогіка. - Тернопіль.: ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2002. - №4. - С. 12 - 16.

9. Балтремус К.А. На шляхах до нової школи //Тези доповідей звітної наукової конференції викладачів та студентів ВДПІ. - Вінниця:ВДПІ,1995. - С.34-35.

10. Балтремус К.А. Роль співпраці вчителів та батьків у процесі формування особистості учня //Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Зб. матеріалів регіональної науково-практичної конференції. - Вінниця: ВДПІ, 1996. - С. 121-124.

АНОТАЦІЯ

Балтремус К.А. Гуманізація виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню актуальної проблеми гуманізації виховання старшокласників загальноосвітніх шкіл.

З'ясовано сутність і зміст понять: “гуманізм”, “гуманізація виховного процесу”, “особистісно орієнтоване виховне середовище” шляхом аналізу праць відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, обгрунтовано та експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови ефективності процесу гуманізації виховання старшокласників.

Обгрунтовано, розроблено та запроваджено теоретичні підходи до гуманізації виховного процесу у загальноосвітній приватній школі, визначені та експериментально перевірені критерії і рівні сформованості гуманного виховного середовища загальноосвітньої приватної школи.

Розроблені теоретичні підходи, зміст, форми і методики гуманізації виховного процесу у загальноосвітній приватній школі дозволили створити ефективне особистісно-орієнтоване виховне середовище, що знайшло своє підтвердження за результатами дослідження. Вони можуть бути застосовані педагогічними колективами загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв та позашкільних навчальних закладів.

Ключові слова: гуманізм, гуманізація виховного процесу, особистісно орієнтоване виховне середовище, старшокласник, суб'єкт-суб'єктна взаємодія, ціннісне ставлення до людини.

АННОТАЦИЯ

Балтремус Е.А. Гуманизация воспитательного процесса в старших классах общеобразовательной частной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию актуальной проблемы гуманизации воспитания старшеклассников общеобразовательных школ. В работе проанализирована философская, психолого-педагогическая литература по проблеме, раскрывается сущность понятий “гуманизм”, “гуманизация воспитательного процесса”, “личностно ориентированная воспитательная среда”.

Гуманизация воспитания - это процесс формирования личностно ориентированной воспитательной среды на основе сотрудничества всех участников воспитательного процесса. Поэтому необходимым условием его реализации мы считаем утверждение принципа гуманизма в целях, содержании, формах и методах урочной и внеурочной деятельности школы, в управлении школой и характере взаимоотношений всех участников воспитательного процесса: учеников, учителей, родителей.

Нами установлено, что решающим фактором утверждения принципа гуманизма в реальной школьной жизни является формирование в ней личностно ориентированной воспитательной среды, которую мы рассматриваем как совокупность целенаправленно созданных социальных и организационно-педагогических условий, которые обеспечивают формирование интелектуально, духовно и физически развитой личности с гармоническим сочетанием общечеловеческих и национальных ценностей, способной к самоопределению и самореализации.

Результаты исследования подтверждают, что гуманизация воспитательного процесса наиболее эффективна тогда, когда происходит развитие творческих способностей и гражданских качеств личности; создан комфортный морально-психологический климат, атмосфера взаимодоверия, взаимоуважения и взаимной ответственности; социокультурная среда, стимулирующая самопознание и самоусовершенствование; учитываются индивидуальные особенности учеников; происходит демократизация управления школой, очеловечивание содержания воспитательной деятельности, всех форм взаимоотношений между участниками педагогического процесса. Важным критерием в исследовании выступала также мотивация обучения старшеклассников как основа поведения личности.

Согласно разработанным критериям было выделено пять уровней сформированности гуманного воспитательного процесса в старших классах общеобразовательных школ: высший, высокий, средний, низкий, элементарный. В их основе - степень гуманизации воспитания в школе, ее проникновение в разные сферы школьной жизни.

Для глубокого раскрытия изучаемой проблемы осуществлен педагогический анализ опыта создания личностно ориентированной педагогической среды в отечественных и зарубежных гуманистических системах В.А.Сухомлинского, С.Френе, Вальдорфских, М.Монтессори и выделены общие пути и способы гуманизации воспитательного процесса, которые ими использовались.

В процессе исследования был изучен, проанализирован и обобщен опыт формирования личностно ориентированной педагогической среды в общеобразовательной частной школе “АИСТ” г.Винницы. На его основе была создана и экспериментально апробирована гуманная воспитательная среда и определены организационно-педагогические условия ее эффективной реализации.

Установлено, что педагогическая эффективность гуманной воспитательной среды в общеобразовательной частной школе достигается при условии обеспечения антропоцентрического характера всех учебных дисциплин; увеличения удельного веса предметов гуманитарного цикла; введения новых курсов для более полного удовлетворения потребностей учеников и их родителей; дифференцированного подхода и работы в индивидуальном режиме учеников, использовании активных форм и методов обучения; гуманизации форм контроля знаний; а также индивидуального подхода к воспитанию; приоритетности нравственного воспитания на основе общечеловеческих ценностей; организации клубной работы, объединений учеников по интересам; демократизации воспитания, приобщения учеников к участию в демократических структурах; гуманизации взаимоотношений всех участников педагогического процесса.

Результаты эксперимента показали положительную динамику формирования гуманной воспитательной среды, в основе которой лежит личностно ориентированный подход.

Результаты исследования подтвердили, что разработанные теоретические подходы, содержание, формы, методики, а также организационно-педагогические условия формирования гуманной воспитательной среды в старших классах общеобразовательной частной школы могут быть использованы педагогическими коллективами образовательных учреждений с целью разрешения теоретических и практических задач воспитания личности учащегося старших классов на современном этапе развития Украины.