Курс "Концепції сучасного природознавства" як один із способів формування нового типу світогляду сучасної особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курс «Концепції сучасного природознавства» як один із способів формування нового типу світогляду сучасної особистості

В усіх розвинених країнах світу усвідомлено, що майбутнє країн та народів обумовлене якістю системи освіти. При явній вичерпності природних ресурсів єдиним практично невичерпним ресурсом є інтелект людини. Відтворювання людини інтелектуальної та гуманної, відповідальної перед суспільством та майбутнім - це основна функція сучасної освіти. Курс «Концепції сучасного природознавства» виступає містком між сучасною освітою та технократичною наукою. Його основною метою є сформувати світогляд сучасної особистості в світі, де наука ставить перед собою завдання задоволення людських потреб.

Проблематика курсу «Концепції сучасного природознавства» представлена в роботах таких дослідників як: А.Горелов [4], Т.Грушевицька, С.Матюхин [6], В.Михайловский [7], А.Садохин [13], К.Фроленко [6], О.Хромов [14].

Метою даної роботи є аналіз курсу «Концепції сучасного природознавства» як складової освітнього процесу, що покликаний змінити погляди студентів на стан сучасної науки та її вплив на суспільство.

За тисячі років свого існування фізично людина майже не змінилася. Людина з'явилася на світ, як частина природи, і тому її існування повністю залежить від неї.

Людство не змінювало себе, воно змінювало все навколо себе. З давніх часів люди усвідомлювали свою залежність від природних сил, розуміли свою беззахисність перед її стихіями і тому ставились до них з повагою. Але природа наділила людину допитливим розумом, дала можливість аналізувати, порівнювати та робити висновки. І чим більше людина отримувала знань про природу, її закони та механізми, тим могутнішою вона себе уявляла. Базуючись на отриманих знаннях та досвіді, людина-володар, людина, яка є завершенням еволюції світобудови (принцип антропоцентризму), будувала техногенне суспільство, техноцивілізацію не усвідомлюючи до кінця усіх наслідків від власних експериментів. Людина сучасності (людина - центр Всесвіту) - нераціональний та егоцентричний користувач здатна організовувати весь навколишній світ у предметну сферу власного саморозвитку, власного самовдосконалення, здатна освоювати всю природу [5].

Стрімкий розвиток сучасної науки ставить перед людством все нові й нові запитання, відповіді на які шокують. Здавалося б розвиток нано-, біота геотехнологій є явним показником людського розвитку. Ta чи можемо ми в «гонитві за прогресом», передбачити наслідки людської еволюції?

На сьогоднішній день однією з найпопулярніших тем обговорюваних в наукових колах є запуск Великого адронного коллайдеру. Великий адронний коллайдер - прискорювач протонів, кільцева конструкція протяжністю 27 км споруджена на 100-метровій глибині, побудований на території Швейцарії і Франції, за своєю унікальністю не має аналогів у світі. У Великому адронному колайдері вперше успішно здійснено зіткнення протонів, що рухалися зі швидкістю, наближеною до швидкості світла. Учені CERN (Європейська організація ядерних досліджень) вважають, що експеримент дозволить в мініатюрі відтворити «Великий вибух», який 13,7 мільярдів років тому поклав початок розширенню Всесвіту [2].

Крім цього, фахівці розраховують одержати нові дані про процеси перетворення матерії в енергію, а також сподіваються, що експеримент допоможе розгадати загадки антиматерії і взаємозв'язку простору і часу. Майже в усіх статтях, які присвячені даній тематиці, порушується питання загрози знищення людства. Так, Комітетом з оцінки небезпеки експериментів в CERN було подано скаргу до комітету OOH з прав людини з вимогами не допустити запуск коллайдера та цим самим зберегти життя на Землі [1].

Tа якщо про загрози роботи коллайдера питання тільки порушується, то від випаровування в атмосферу хімічних речовин вже маємо наслідки, - утворення «озонових дір». Вчені всього світу наприкінці 1980-х років шукали пояснення утворення «озонових дір» над Антарктидою та дійшли висновку, що широке застосування в промисловості групи сполук фтору - «фреонів», а саме їх випаровування в стратосферу призвело до руйнування озонового шару. Ослаблення озонового шару усилює потік сонячної радіації на землю і викликає у людей зростання числа ракових утворень шкіри. Також від підвищеного рівня випромінювання страждають рослини і тварини.

Такі перспективи лякають. І виникає запитання: «Хіба має право науковий експеримент ставити під загрозу існування усього живого на землі?».

Так, Г.Йонас в своїй роботі «Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації» зазначає, що з одного боку не можна поставити на карту те, що тобі не належить, але з іншого боку, майже неможливо уникнути ситуації, коли діяльність однієї людини не зачіпає долю інших, а отже, те, що ставиться на карту як особисте, стає всезагальним [3].

За Йонасом, прагнення ліпшого життя не виправдовує тотальної ставки: «Проте це застереження - а саме, що лише захист від найбільшого зла, а не досягнення найбільшого блага, може бути тією обставиною, яка виправдовує те, що тотальною ставкою стають чужі інтереси в їхніх же інтересах - дає можливість уникнути великих ризиків технології. Адже технологія застосовується не задля порятунку існуючого чи уникнення нестерпного, а задля постійного поліпшення вже досягнутого, тобто задля прогресу, який з усією марнославністю спрямований на досягнення земного рак» [3]. На думку автора, кожна людина-науковець «зобов'язана приборкати свою могутність, аби ця могутність не обернулася для людини лихом» [3].

Природознавча наука набула антропоцентричного характеру, одним із способів подолання якого може стати формування нового типу світогляду сучасної особистості засобами сучасної освіти.

О.Хромова в своїй статті «Ноосферна освіта як парадигма формування людини XXI століття» пише: «Місцем народження цілком нових способів буття, нових стратегій існування в світі, орієнтацій в суспільстві і самому собі завжди була освіта. Разом з тим, сучасна вища освіта є невід'ємною складовою сучасного суспільства і тому завжди і не в останню чергу відчуває на собі вплив всіх як позитивних, так і, насамперед, негативних явищ, що відбуваються в ньому. Тому сьогодні у всьому світі ведеться інтенсивний пошук нової моделі освіти третього тисячоліття, яка б була здатна задовольнити потреби теперішніх та майбутніх поколінь людства, що поставило за мету своє виживання та збереження довкілля» [14].

Багато освітян і науковців переймаються цією проблемою, створюються нові курси, дисципліни, серед яких є курс «Концепції сучасного природознавства».

В Україні цей курс лише починає впроваджуватися в навчальні програми ВНЗ та в сусідніх країнах, Росії, є обов'язковим для вивчення бакалаврами різних спеціальностей вже протягом багатьох років. Спробуємо проаналізувати на кого розраховано вивчення даної дисципліни, які питання порушуються в курсі «Концепції сучасного природознавства» та хто викладає даний предмет.

Для прикладу візьмемо програму курсу «Концепції сучасного природознавства» Санкт-Петербурзького державного університету. Дана дисципліна викладається на другому курсі, обсягом 32 години для студентів спеціальностей: соціальна антропологія, прикладна інформатика, економіка праці [ 11]. Як бачимо, дисципліна призначена як для гуманітарних так і для технічних напрямків підготовки студентів. Даний предмет закріплений для викладання на кафедрі загальної фізики. Укладач програми А.Бармасов [11].

Програма складається з чотирьох розділів.

1 Розділ, Історія природознавства, В даному розділі автор пропонує розглянути зв'язок природничо-наукової та гуманітарної культури; пояснити, що таке природознавство; з'ясувати питання єднання між природою і людиною як її частиною.

2 Розділ, Фізичний погляд на світ. Даний розділ налічує 12 підрозділів і є фундаментальною складовою програми.

3 Розділ, Життя. Проблеми біологічного розвитку. Еволюція природи. Розділ в свою чергу складається з двох підрозділів: Походження життя. Термодинаміка біосфери та Людина і суспільство. Автор пропонує з'ясувати місце людини в біосфері; фізіологічні основи психіки і соціальної поведінки; вплив на роботу вищої нервової діяльності зовнішніх чинників (магнітні бурі, сонячні спалахи, космічні цикли); взаємодію суспільства і місця існування; антропогенний тиск на природу, природні обмеження на ресурси біосфери; екологічну криза і можливість її уникнення [11].

В останньому четвертому розділі «Еволюційна концепція природознавства» пропонується приділити увагу сучасному стану природознавства.

Отже, аналізуючи дану програму дійшли висновку, що 90% матеріалу присвячено фізиці та її властивостям, електростатиці, магнетизму, моделям атомів, радіоактивності та іншому. Переглядаючи програму, не спостерігаємо порушення питань стосовно небезпеки фізичних експериментів. Автор програми не вказує мету викладання даного курсу, але з огляду напрямів підготовки студентів, на яких розрахована дана дисципліна, виникає питання: «Чи необхідно стільки теоретичного матеріалу з фізики в курсі «Концепції сучасного природознавства»?».

Дещо схожа програма курсу розроблена викладачами Московського державного інституту радіотехніки, електроніки і автоматики. Курс розрахований на студентів спеціальності «економіка і управління». Дисципліна складається з 36 годин лекцій та з такої ж кількості годин практичних занять. В лекціях автори пропонують висвітлити фізичні концепції природознавства, природничо-наукові концепції розвитку процесів в природі, природничо-наукові основи технологій та енергетики [10]. Предмет викладається представниками кафедри загальної фізики.

Принципово іншою є програма представників кафедри філософії і культурології Санкт-Петербургського державного університету аерокосмічного приладобудування. Запропонована програма курсу «Концепції сучасного природознавства» на наш погляд є найдосконалішою серед проаналізованих програм. Основна мета курсу - «максимально використовуючи результати саморефлексії наукового знання і філософський огляд наукового знання, формувати у студентів цілісну систему поглядів на світ, з одного боку, і критично-творчий спосіб мислення, з іншого.

Завдання курсу - враховуючи міждисциплінарний характер курсу, проаналізувати онтологічні, гносеологічні, методологічні основи сучасного природознавства. Розглянути основні парадигми природничо-наукового пізнання, їх зміну в еволюції науки, проблему ефективності науково-дослідної діяльності на основі використання адекватних методологічних засобів» [9]. Розглянемо запропоновану програму даної дисципліні більш детально:

Перший розділ програми «Матеріальне і духовне освоєння світу. Культура. Наука. Природознавство». В цьому розділі розкриваються питання, що стосуються взаємозв'язків між природознавством, наукою та культурою. Приділяється увага історії природознавства та методам природничо-наукового пізнання. Матеріали даного розділу допоможуть майбутньому фахівцю з'ясувати місце природознавства в системі наук та його роль для людства.

Вже з назви другого розділі: «Природознавство в XX - початку XX'1 століття. Актуальні проблеми фізики, космології, хімії, біології» можна зробити висновок, що він присвячений сучасному природознавству. Даний розділ є провідним, в програмі курсу, для формуванні світоглядної позиції студента оскільки саме в ньому будуть розкриватися питання проблем та небезпек сучасних експериментальних досліджень та їх наслідків.

Одним з основних питань третього розділу «Світ як система» є питання взаємодії людина і суспільства як предмету природничо-наукового пізнання. Розгляд цієї взаємодії дасть змогу молодому спеціалісту визначити роль людини на сучасному етапі розвитку людства та сформувати свою думку з цього приводу.

Проаналізована вище програма вирізняється з поміж інших програм курсу елементами наукового аналізу. Розділи збалансовані, програма не обтяжена теоретичними питаннями науки як такої, порушується питання сучасних процесів, що відбуваються в наукових галузях, їх вплив і взаємодію з природою і людиною.

Схожою є програма «Концепції сучасного природознавства» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Програма розроблена доцентом кафедри філософії Шкепу М.О. На наш погляд, курс «Концепції сучасного природознавства» може сприяти формуванню нового типу світогляду майбутньому спеціалісту; він призначений для студентів спеціальностей «соціальна робота. Автор вищезазначеної програми визначає мету та необхідність вивчення даного курсу: «Необхідність курсу «Сучасні концепції природознавства» обумовлена як місцем природознавства в логіці історії становлення загальних та всезагальних методів пізнання і, відповідно, оволодіння ними сучасним спеціалістом в галузі гуманітарних дисциплін, так і актуалізацією такого оволодіння об'єктивним процесом інтеграції наук та специфікою свідомого втілення його логіки в спосіб розв'язання суперечностей сучасного виробництва (методологічних, соціальних, екологічних тощо). Курс належить одночасно до філософських та природничих дисциплін і сам виступає своєрідною інтеграцією знань про сучасну картину світу. Він побудований з урахуванням базових курсів: «історія філософії», «філософія», «вища математика», «інформатика» та інше.

Мета дисципліни: сформувати цілісне теоретичне розуміння своєрідності сучасної картини Всесвіту; особливостей взаємовідношення та взаємопереходу природничих і філософських форм та методів пізнання; теоретичного розуміння взаємовідношення логіки наукового пізнання в контексті особливості інформаційних технологій та сучасного науково-технічного визначення історії» [8].

Отже, питання, хто повинен стати слухачем даного курсу залишається відкритим. Аналізуючи вищезазначене, дійшли висновку, що курс викладається в основному для студентів гуманітарних спеціальностей, але як було з'ясовано з контексту поданого матеріалу існують виключення. Курс також розрахований на студентів інформатиків [11] та математиків [12].

Виходячи з того, що основною метою курсу «Концепції сучасного природознавства» є сформувати новий тип світогляду у молоді, пояснити небезпеки «експериментів над природою», які можуть загрожувати існуванню усього живого на землі, виховати відповідальність за свої вчинки перед майбутнім даний курс може бути апробований для студентів усіх напрямів підготовки.

Розходяться думки науковців і з приводу того, хто все ж таки повинен викладати цей курс. Так, С.Матюхин в своїй статті зазначає, що даний курс повинен викладати спеціаліст з природничих наук, причому володіючи не лише знаннями в своїй сфері знань, айв інших сферах природознавства. Також автор наголошує на необхідності рефлексивного підходу до природознавчих наук [6]. Нажаль, з опрацьованого матеріалу видно, що найчастіше фахівці природничо-наукового знання, концентрують увагу всього курсу на основних природничих науках. Заглиблюються у теорії конкретної дисципліни: фізики, біології, хімії, забуваючи про необхідність формування світоглядних позицій студентів та уявлення про перспективи розвитку природничих наук.

Разом з тим, слід наголосити на недоліки філософського викладання курсу «Концепції сучасного природознавства». Часто буває так, що викладачі-філософи не дуже добре володіючи природничо-науковим матеріалом, будують курс на основі історичного екскурсу, що тим самим дублює будову вже існуючих філософських курсів.

Все ж таки, які б не виникали суперечності при викладанні курсу «Концепції сучасного природознавства», він є незамінною складовою навчального процесу. Дисципліна виступає посередником між сьогоденною освітою та наукою. Сучасна наука характеризується значною диференціацією знання, яке призводить до розгалуження вже існуючих дисциплін і виникнення нових. Отож, питання міждисциплінарних зв'язків не можуть оминути сучасну освіту, адже вона покликана змінити погляд особистості на сучасну картину світу. Освіта не може залишатись осторонь наукових досліджень і їх наслідків, саме вона повинна виступити в ролі посередника між науковими досягненнями і їх руйнівними наслідками, оскільки наукові досягнення не повинні нести загрози людству.

Список використаних джерел

освіта антропоцентричний природознавство навчальний

1. В OOH поскаржилися на андронний коллайдер [Електронний ресурс] // Інформаційне агентство Ukranews.- Режим доступу: http://ukranews.com/uk/ news/technics/2009/11/04/5260.

2. Великий адронний коллайдер запустили: кінця світу не сталося [Електронний ресурс] // Інформаційне агентство УНІАН. - Режим доступу: http: //www.unian.net / ukr/news /news-2 7204 2.html.

3. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / P. Йонас; [Пер. з нім.]. - К.: Лібра, 2001. - 400 с.

4. Горелов А.А. Концепции современного естествознания: [Учебное пособие] /А.А. Горелов. - М.: Центр, 1997. - 208с.

5. Людина і природа [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://і-kar-100. narod.ru/uroku/pochatkovi/luduna_i_pruroda.html.

6. Матюхин С. Концепции современного естествознания (Методика учебного курса) / С. Матюхин, К. Фроленко // Высшее образование в России. - 2000. - №5. - С, 55-59.

7. Михайловский В.Н. Концепции современного естествознания: [Курс лекций для вузов] / В.Н. Михайловский. - СПб.: Знание, 2004. - 288 с.

8. Навчальна програма дисципліни «Концепції сучасного природознавства» для напрямків підготовки спеціальностей: «соціальна робота» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» [Електронний ресурс] / [уклад. Шкепу М.О.]. - Режим доступу: politology.kpi.ua/all/file/ programms/prog 10.doc.

9. Программа дисциплины «Концепции современного естествознания» Санкт-Петербургского государственного университета аэрокосмического приборостроения [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://hf-guap.ru/philosophic/ Naturwissenschaft.html.

10. Программа курса «Концепции современного естествознания» для студентов факультета экономики и управления Московского государственного института радиотехники, электроники и автоматики (Технический университет) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://window.edu.ru/window_catalog/ files/r47039/mirea044.pdf.

11. Программа курса лекций «Концепции современного естествознания» для студентов факультета социологии Санкт-Петербургского государственного университета [Электронный ресурс] / [сост. Бармасов А.В.]. - Режим доступа: www.niif.spbu.ru/departments/chem-ph/.../Programs/SESocilP.doc.

12. Программа курса лекций «Концепции современного естествознания» для студентов специальности «математика» Новосибирского государственного университета [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://biologii.net/index. php?option=com_content&task=view&id=94&Itemid=33.

13. Садохин А.П. Концепции современного естествознания : [учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарным специальностям и специальностям экономики и управления]. - [2-е изд., перераб. и доп.] / А.П. Садохин. - М.: ЮНИТИ-ДАНАІ 2006. - 447 с.

14. Хромов 0.1. Ноосферна освіта як парадигма формування людини XXI століття [Електронний ресурс] / О.І. Хромов // Ноосфера і цивілізація. - 2010. - №8-9(11). - Режим доступу до жури.: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Niz/2010_11 /chromova.htm.

Размещено на Allbest.ru