Формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

Гриценко Ірина Валентинівна

УДК 371. 036

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬОГО ДІАЛОГУ

13.00.07- Теорія та методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Херсон - 2002р.

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі педагогіки і психології Херсонського державного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Нусінова Жанна Наумівна, Херсонський державний університет, доцент кафедри педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, профессор Мельничук Сергій Гаврилович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, завідувач кафедри педагогіки психолого- педагогічного факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент Антонович Євген Антонович, Інститут підприємництва, права і реклами (м. Київ), проректор з навчально-методичної роботи, завідувач кафедри прикладного мистецтва і дизайну.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться 10 січня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного університету ( 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).

Автореферат розіслано 9 грудня 2002 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.В. Коршун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми та ступінь наукової розробки теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства стверджується стратегія прискореного, випереджувального розвитку освіти і науки, фізичних, інтелектуальних, моральних та інших сутнісних сил особистості, які забезпечують її самоствердження і самореалізацію. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, освіта являє собою стратегічну основу розвитку особистості, суспільства, нації і держави, є запорукою майбутнього, найбільш масштабною і людиноємною сферою суспільства, засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу.

Духовні основи суспільних відносин спрямовано на формування системи моральних цінностей, світоглядних орієнтацій, правової відповідальності, а також на вміння особистості освоювати навколишню дійсність за законами краси. Естетичний досвід є важливим надбанням як суспільства в цілому, так і окремої людини, що дозволяє їй самостійно сприймати, високо цінувати і примножувати матеріальні й духовні надбання українського народу. Це зумовлює необхідність забезпечення умов формування естетичного досвіду особистості. Навчально-виховна практика покликана сприяти розвитку емоційно-чуттєвої активності учнів, готувати їх до самостійного сприймання і творення художньо-естетичних цінностей.

Актуальним завданням середньої загальноосвітньої школи є формування естетичного досвіду молодших школярів. Адже він акумулює в собі найважливіші духовно-практичні властивості дітей, їх можливості щодо освоєння та плідного використання на практиці культурно-естетичних надбань суспільства. Естетичний досвід символізує сукупність чуттєвих сприймань, якого набувають учні у процесі взаємодії з прекрасним у природі й суспільстві, становить основу естетичних знань людини про матеріальний світ та суспільні відносини, культурні цінності, твори мистецтва.

Дослідження в галузі теорії та методики естетичного виховання сприяли актуалізації зазначеної проблеми. Так, у наукових дослідженнях (І.Зязюн, О.Семашко, Г.Апресян, Ю.Борєв, А.Канарський) естетичний досвід отримує інтерпретацію з позиції філософської науки. У педагогічних працях (С. Мельничук, Г. Падалка, О. Рудницька, Г.Шевченко та ін.) розглядаються теоретичні аспекти формування естетичного досвіду особистості засобами мистецтва. Методичні рекомендації (Н.Бутенко, Т. Завадська, Л.Коваль, Г.Карась, Г. Тарасенко) присвячено особливостям формування естетичного досвіду у шкільному та студентському віці. У центрі уваги вчених (Є.Антонович, Б.Брилін, Ж.Вартанова, Н.Гузій, О. Дем'янчук, С. Жупанин, Н.Миропольська, С. Науменко, О. Ростовський, А. Щербо) постають питання розвитку окремих параметрів естетичного досвіду дітей та молоді, їх естетичних почуттів, інтересів, потреб, сприймання, творчої активності, художніх здібностей.

Проте з погляду педагогічного забезпечення цього процесу питання формування естетичного досвіду учнів початкових класів не отримало достатнього висвітлення і теоретичного обрунтування. Зокрема, актуальним є розв'язання проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу. Діалогічний підхід до організації естетичного виховання учнів початкових класів має суттєві переваги порівняно з традиційною практикою монологічного використання можливостей окремих видів мистецтва. Збагачення естетичного досвіду учнів має відбуватися у процесі художнього діалогу, який передбачає встановлення активної взаємодії дітей зі світом літератури, музичного, образотворчого, театрального та інших видів мистецтва.

Однак у педагогічній літературі питання художнього діалогу та його впровадження у початковій школі не отримали належного висвітлення. Як засвідчують результати педагогічних спостережень, у формуванні естетичного досвіду учнів мають місце труднощі, пов'язані з тим, що молодші школярі не отримують необхідні знання у сфері мистецтва, не привчаються до самостійного використання набутих знань у сприйманні та оцінці явищ прекрасного у повсякденному житті та мистецтві.

Необхідність дослідження проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу зумовлена важливістю оновлення концептуальних, теоретичних і методичних засад, які б відповідали сучасним досягненням у галузі естетики, мистецтвознавства, психології і педагогіки. Художня освіта й естетичне виховання дітей повинні будуватися на принципах гуманістичної педагогіки, зорієнтованої на розвиток таких властивостей особистості, які забезпечують повноцінне формування естетичного досвіду. Актуальність проблеми, недостатнє теоретичне і методичне її обрунтування й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри педагогіки і психології Херсонського державного університету, яка входить до загальноуніверситетської теми “Нові технології у вузівській і шкільній дидактиці” (шифр 0100004914), затверджена Вченою радою університету, узгоджена у такому формулюванні у Раді наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 20.06.2000 р.).

Об'єктом дослідження є процес формування естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку, а предметом - педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності естетичного досвіду учнів початкових класів та експериментальній перевірці ефективності розробленої методики його формування у процесі художнього діалогу.

Гіпотеза. Естетичний досвід відіграє важливу роль у духовному розвитку молодших школярів, сприяє виявленню естетичного ставлення до дійсності й мистецтва, забезпечує глибоке сприймання, розуміння, а також творення прекрасного у повсякденному житті. Ефективне формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу стає можливим за таких педагогічних умов:

а) урахування вчителями початкових класів мети, основних завдань та етапів формування естетичного досвіду учнів 1-4 класів;

б) побудови художнього діалогу на основі необхідної учням соціальної, художньої і естетичної інформації про вияви прекрасного у повсякденному житті та мистецтві;

в) стимулювання і розвитку у процесі художнього діалогу емоційно- естетичної, інтелектуально-естетичної та креативно-естетичної активності учнів;

г) організації художнього діалогу з учнями в системі їх комунікативної, пізнавальної і творчої діяльності, пов'язаної з естетичним ставленням до дійсності і мистецтва.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження поставлено такі завдання:

Визначити сутність, функції та стан сформованості естетичного досвіду молодших школярів.

Дослідити можливості художнього діалогу у формуванні естетичного досвіду учнів.

Проаналізувати використання вчителями початкових класів художнього діалогу як методу естетичного виховання учнів.

Обрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу.

Розробити методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо формування в учнів естетичного досвіду у процесі художнього діалогу.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські праці, в яких дається наукова інтерпретація сутності естетичного досвіду (І.Зязюн, М. Каган, М. Овсянніков), розкриваються особливості естетичного ставлення людини до дійсності і мистецтва (Г. Апресян, Ф.Кондратенко), аналізується роль мистецтва у формуванні естетичного досвіду особистості (Ю. Борєв, Л.Печко); психологічні роботи, присвячені питанням становлення естетичного досвіду особистості (І.Бех, Л.Благонадьожина, О.Костюк), розвитку естетичного ставлення до мистецтва в дітей молодшого шкільного віку (І. Вахнянська, Л.Кузнєцова); педагогічні дослідження, що визначають загальні основи естетичного виховання (А. Макаренко, В. Сухомлинський, К.Ушинський), виховний вплив мистецтва на учнів молодшого шкільного віку (В.Бутенко, С.Мельничук).

У процесі дослідження було використано комплекс методів: теоретичні - вивчення й аналіз наукової літератури в галузі філософії, естетики, психології, культурології, педагогіки для визначення сутності та функцій естетичного досвіду учнів; метод теоретичного моделювання при визначенні основних етапів формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу; теоретичне осмислення практики використання художнього діалогу як методу естетичного виховання; ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду естетичного виховання молодших школярів засобами мистецтва; емпіричні - педагогічні спостереження, анкетування, тестування, бесіди, спеціальні завдання, констатуючий і формуючий експерименти, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Етапи і база дослідження. Дослідження охоплювало три взаємопов'язані етапи:

Перший етап (1994 - 1995 рр.) присвячений аналізу теоретичних джерел дослідження, вивченню науково-педагогічної літератури, теоретичному і концептуальному осмисленню проблеми, визначенню мети, завдань та вибору необхідних методів дослідження.

Другий етап (1996 - 1997 рр.) передбачав проведення констатуючого експерименту, визначення основних критеріїв, показників та рівнів сформованості естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку, аналіз ефективності використання художнього діалогу в естетичному вихованні молодших школярів.

Третій етап (1998 - 2002 рр.) мав дослідно-експериментальну спрямованість. На основі даних теоретичного аналізу та констатуючого експерименту було визначено педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу; проведено перевірку ефективності зазначених педагогічних умов формування естетичного досвіду учнів початкових класів у процесі художнього діалогу; здійснено кількісну обробку та якісний аналіз даних формуючого експерименту, оформлено матеріали та висновки дисертаційної роботи; підготовлено методичні рекомендації вчителям початкових класів щодо розв'язання зазначеної проблеми.

Базою дослідження були середні загальноосвітні школи № 3, 28, 32, 52, а також дитячі музичні школи № 1, 3 м. Херсона, Чорнобаївська загальноосвітня школа № 1 Білозерського району Херсонської області, Цюрупинська загальноосвітня школа № 4, Малокопанівська загальноосвітня школа № 1 Цюрупинського району Херсонської області. Експериментальною роботою було охоплено 804 учні молодшого шкільного віку. Педагогічний експеримент здійснювався безпосередньо автором дослідження у процесі викладання художніх дисциплін та організації естетичного виховання учнів засобами мистецтва, а також під його керівництвом учителями загальноосвітніх та музичних шкіл.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: дістало подальший розвиток визначення сутності і функцій естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку як сукупності знань і вмінь, набутих на основі й у процесі естетичного ставлення до дійсності і мистецтва; виділено ряд положень, які характеризують сутність, роль і можливості використання художнього діалогу як методу формування естетичного досвіду учнів початкових класів; уперше теоретично обрунтовано педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу.

Практична значущість роботи полягає в тому, що запропоновано методику діагностування стану сформованості естетичного досвіду молодших школярів; розроблено орієнтовну програму формування естетичного досвіду учнів 1-4 класів у процесі художнього діалогу; визначено тематику, завдання та зміст художніх діалогів з учнями початкових класів про красу природи рідного краю, побуту, людських стосунків, мистецтва; укладено методичні рекомендації з теми “Використання художнього діалогу у процесі формування естетичного досвіду молодших школярів” для вчителів початкових класів, викладачів дитячих музичних і художніх шкіл, центрів естетичного виховання дітей та молоді. Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчально-виховний процес середніх загальноосвітніх шкіл та дитячих музичних шкіл м. Херсона і Херсонської області (довідка про впровадження № 3 від 23 вересня 2002 р; № 1 від 25 вересня 2002 р.; № 17 від 21 жовтня 2002 р.).

Вірогідність наукових положень, отриманих результатів та висновків дисертаційної роботи забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, використанням комплексу методів наукового пошуку, адекватних меті та завданням дослідно-експериментальної діяльності, доцільним поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Гуманітарна освіта і проблеми виховання молоді” (1995 р.), “Актуальні проблеми розбудови національної освіти” (1997 р.), “Від творчого вчителя до творчого учня” (1999 р.), “Становлення педагогічної думки в Україні: витоки, реалії, перспективи” (2000 р.), “Сучасна початкова школа: становлення, проблеми, перспективи” (2001 р.), “Оптимізація підготовки учителів початкової освіти засобами художньо-естетичного циклу” (2001 р.); всеукраїнському науково-практичному семінарі “Практика гуманізації шкільної освіти і виховання” (1999 р.); університетській конференції “Формування естетичної культури вчителя: проблеми, пошуки, перспективи” (1996 р.); звітних наукових конференціях та засіданнях кафедри педагогіки і психології Херсонського державного університету (1994 - 2002 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 одноосібних наукових та науково-методичних працях, з них 6 - у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 293 найменування, та 15 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 183 сторінках, проілюстровано 19 таблицями, 4 рисунками. Повний обсяг роботи - 247 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обрунтовується актуальність проблеми, висвітлюється зв'язок роботи з науковими програмами і планами, визначаються предмет, об'єкт, гіпотеза дослідження, формулюються мета і основні завдання, розкривається теоретико-методологічна основа дослідження, методи, етапи і база, висвітлюється наукова новизна і практична значущість одержаних результатів, вірогідність наукових положень, отриманих результатів та висновків дисертаційної роботи, форми апробації і застосування отриманих результатів, структура дисертації.

У першому розділі - “Формування естетичного досвіду молодших школярів як педагогічна проблема” - розкривається сутність і функції естетичного досвіду, аналізується стан сформованості естетичного досвіду учнів 1-4 класів.

На основі аналізу наукової літератури у галузі філософії, естетики, психології, культурології та педагогіки було виділено ряд поглядів на сутність естетичного досвіду, за якими він визначається як соціально-історичне явище, результат культуротворчої діяльності, а також як сукупність знань і умінь, набутих людиною на основі й у процесі естетичного ставлення до дійсності та мистецтва. Соціальний аспект цього явища зумовлений тим, що, спираючись на естетичні знання та способи освоєння дійсності за законами краси, соціально-історична практика поступово збагачується, гармонізуючи ставлення людини до навколишнього середовища. Завдяки цьому естетичний досвід набуває соціально-історичного змісту, тісно пов'язується із системою моральних, правових, політичних та економічних відносин у суспільстві.

Погляд учених на естетичний досвід як результат культуротворчої діяльності також заслуговує на увагу. Адже за участю діячів культури, майстрів мистецтва, організаторів культурно-освітньої роботи в суспільстві генерується естетична ідея, а сучасні поняття про прекрасне і піднесене суттєво збагачуються у зв'язку з відкриттям нових засобів художньо-образного освоєння дійсності. За таких умов проблема формування естетичного досвіду стає предметом глибокого осмислення мистецтвознавців, художніх критиків, діячів культури. Індивідуальність та оригінальність естетичного мислення, уміння на емоційно-чуттєвому рівні передавати аудиторії високі людські почуття, думки і мрії, досконалість виконавської форми і манери поведінки - усе це є показником того, що естетичний досвід набуває культурологічного значення і розглядається як умова підвищення рівня художньої культури суспільства.

У сучасних умовах демократизації суспільного життя актуального характеру набувають питання формування естетичного досвіду як особистісної цінності. Адже він акумулює у собі почуття, знання, поняття про прекрасне, засвідчує практичні можливості людини самостійно входити у світ естетичних надбань суспільства, активно використовувати їх духовний і виховний потенціал. Збагачені під час сприймання прекрасного почуття, думки, уподобання набувають ціннісного характеру і перетворюються у суттєвий фактор розвитку особистості. Розуміння цього дозволяє розглядати естетичний досвід як цілісне функціональне утворення у структурі духовно-практичного зв'язку особистості з естетичними цінностями дійсності й мистецтва.

У процесі дослідження основна увага була звернена на формування естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку. Адже емоційна сфера молодшого школяра особливо сприйнятлива до зовнішніх впливів, вона гостро реагує на звуки, барви, явища та форми навколишнього світу. Цей період життя дитини найбільш сприятливий для формування естетичних переживань, почуттів та смаків, на чому наголошують у своїх дослідженнях Н.Аніщенко, І.Вахнянська, М.Волос, Т.Дорошенко, Г.Тарасенко, Т.Завадська, Є. Замощина, І.Крицька, О. Лазаревська, М.Мацейків, П.Бохняк, Т. Довга, Є.Орх, Ю.Соколовський. У науковій літературі висвітлюються питання щодо виявів естетичного досвіду молодших школярів, зокрема розвитку емоційно-естетичного ставлення, музично-естетичних орієнтацій, інтересів, смаків, естетичного сприймання, культури поведінки та ін.

На основі науково-теоретичного аналізу естетичного досвіду особистості визначено основні фактори її розвитку, зокрема взаємовплив суб'єкта й об'єктів, підкреслено, що у формуванні естетичного досвіду молодших школярів важливу роль відіграють їхні естетичні інтереси, орієнтації та потреби, естетика довкілля, мистецтва і поведінки людей, а також ставлення до дійсності і мистецтва, що передбачає естетичне сприймання, оцінку та діяльність.

У дисертації вказано на необхідність формування естетичного досвіду молодших школярів як цілісного функціонального утворення у структурі духовно-практичного зв'язку з естетичними цінностями дійсності і мистецтва. До основних функцій естетичного досвіду учнів віднесено комунікативну, пізнавальну і креативну. Комунікативна функція пов'язана із установленням плідного зв'язку молодших школярів зі світом прекрасного; пізнавальна - дозволяє активно освоювати та зберігати в естетичній свідомості дітей інформацію про соціально-історичні надбання в галузі художньої та естетичної культури; креативна функція відкриває значні можливості для творчої самореалізації учнів під час занять мистецтвом та їх участі в різних видах художньо-естетичної діяльності.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури (С. Жупанина, Л. Коваль, Л. Печко, О. Рудницької, Г. Тарасенко, Г.Шевченко, А. Щербо та ін.) було виділено характерні ознаки розвитку естетичного досвіду молодших школярів, підкреслено, що він не є самоціллю, а, передусім, важливою умовою виявлення естетичної активності учнів у процесі спілкування, пізнання і творення прекрасного у повсякденному житті та мистецтві. Естетичний досвід молодших школярів тісно пов'язаний з естетичними інтересами, почуттями, захопленнями, а також смаковими уподобаннями, поглядами та художнім світоглядом. Наявність естетичного досвіду дозволяє учням самостійно сприймати прекрасне, висловлювати своє оцінне ставлення. Спираючись на естетичний досвід, молодші школярі прагнуть творити красу, втілювати свої почуття, думки, уявлення в конкретних видах ігрової, трудової, навчальної і творчої діяльності.

Естетичний досвід молодших школярів належить до складних системних утворень і тому для діагностування стану його сформованості потрібні відповідні критерії та методика. Ураховуючи необхідність позитивного вирішення цього питання та недостатнє його розкриття у педагогічній літературі, у процесі дослідження було проаналізовано сучасні підходи до діагностування естетичного досвіду, виділено й обрунтовано необхідні критерії і показники, конкретизовано зміст усного опитування учнів, дослідницьких бесід, спеціальних завдань, тестів тощо.

У процесі констатуючого дослідження були отримані дані, які характеризують найважливіші параметри розвитку естетичного досвіду учнів перших класів (виявлення інтересу до прекрасного у навколишньому житті і мистецтві, розвиток художньо-естетичних почуттів, уміння самостійно сприймати художні та естетичні явища); других класів (орієнтація у сфері мистецтва та естетичної культури, оволодіння знаннями різних видів мистецтва й естетики поведінки, уміння самостійно оцінювати художні та естетичні явища); третіх класів (виявлення потреби у спілкуванні з прекрасним у повсякденному житті і мистецтві, розвиток художньо-естетичних понять, умінь і навичок художньо-виконавської діяльності); четвертих класів (виявлення естетичного ставлення до навколишньої дійсності і мистецтва, розвиток художньо-естетичного світогляду, участь у творчій діяльності).

У дисертації проаналізовано дані констатуючого експерименту, зроблено висновки щодо існуючого стану сформованості естетичного досвіду молодших школярів. Було зазначено, що 3% учнів 1-4 класів мають високий рівень сформованості естетичного досвіду, 12,5% - достатній рівень, 33,6% - середній рівень, 50,9% учнів було віднесено до числа тих, хто має низький рівень сформованості естетичного досвіду. Лише незначна частина учнів 1-4 класів засвідчила високий і достатній рівні сформованості естетичного досвіду. Це переконує у необхідності удосконалення існуючої практики естетичного виховання учнів початкової школи та ефективного розв'язання проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів.

У другому розділі - “Теорія і практика формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу” - розкрито сутність, роль та можливості художнього діалогу як методу естетичного виховання, здійснено аналіз використання вчителями початкових класів художнього діалогу під час формування естетичного досвіду учнів.

Невичерпним джерелом естетичного натхнення, пізнання і творчості молодших школярів є мистецтво, освітньо-виховні можливості якого значно зростають у процесі художнього діалогу між учителем і учнями. На основі теоретичного аналізу результатів досліджень (І. Бех, С. Мельничук, М.Миропольська, Л. Хлєбнікова та ін.) визначено характерні підходи до науково-педагогічної інтерпретації цього поняття, розкрито роль і можливості використання художнього діалогу у формуванні естетичного досвіду молодших школярів, визнано доцільним побудову художнього діалогу вчителя з учнями на матеріалі різних видів мистецтва.

У дисертації розглянуто складові компоненти художнього діалогу як методу естетико-виховного впливу. До них віднесено учителя, який є учасником художнього діалогу, із властивими йому естетичними переживаннями, знаннями, ціннісними орієнтаціями; учня, який бере участь у діалогічному освоєнні навчального матеріалу і виявляє особистісне ставлення до явищ прекрасного; духовно-практичний взаємозв'язок учителя й учня, основу якого виражає мистецтво як засіб естетичного пізнання і творення дійсності за законами краси.

Ефективність використання художнього діалогу як методу формування естетичного досвіду школярів у значній мірі залежить від учителів, їх педагогічної майстерності. Наведено дані констатуючого експерименту про те, як розуміють учителі початкових класів сутність естетичного досвіду особистості, якою є їх позиція щодо можливостей формування естетичного досвіду учнів, як добирають та використовують учителі початкових класів окремі методи естетичного виховання, як оцінюють стан сформованості та причини неефективного формування естетичного досвіду молодших школярів. Експериментальні матеріали засвідчили вибір учителями монологічних та діалогічних методів, їх мотиви під час використання діалогу в навчально-виховному процесі, розуміння сутності художнього діалогу.

У процесі дослідження визначено зміст художніх діалогів, що пропонуються учням початкових класів, виділено декілька тематичних напрямів, на які орієнтуються вчителі під час підготовки і використання художнього діалогу з учнями. Ці діалоги вчителі початкових класів присвячують питанням естетики мистецтва (44,4%); естетики поведінки (25,0%); естетики довкілля (16,7%); естетики народних традицій (13,9%). Учителі початкових класів по-різному використовують можливості художнього діалогу в окремих видах навчально-виховної роботи. Нами з'ясовано, що 50% учителів початкових класів убачають можливості використання художнього діалогу в позакласній виховній роботі. 36,1% учителів орієнтуються в цьому питанні на позашкільні види діяльності і лише 13,9% учителів виявляють готовність до впровадження художнього діалогу на заняттях музики, образотворчого мистецтва та інших навчальних дисциплін.

У роботі наведено дані і зроблено висновки щодо основних причин, які перешкоджають ефективному використанню художнього діалогу у формуванні естетичного досвіду молодших школярів. Серед них виділено недостатню естетичну і методичну підготовку вчителя (77,7%), відсутність у певної частини вчителів бажання творчо працювати (66,6%), недостатнє оснащення школи методичними матеріалами (41,6%), незацікавлене ставлення до цієї проблеми окремих батьків і вчителів (13,9%), скорочення годин на дисципліни естетичного циклу (5,5%).

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу” - обрунтовано педагогічні умови формування естетичного досвіду учнів у процесі художнього діалогу, висвітлено зміст, організацію та результати формуючого експерименту. Педагогічними умовами формування естетичного досвіду учнів можуть бути обставини, що сприяють його збагаченню, поповненню новими почуттями, знаннями і поняттями, розвитку естетичної активності тощо. У дисертації знайшли теоретичне обрунтування педагогічні умови, необхідні для ефективного розв'язання зазначеної проблеми, здійснено аналіз того, якими мають бути мета, завдання та етапи формування естетичного досвіду молодших школярів; як слід будувати художній діалог на основі необхідної учням інформації про прекрасне у дійсності й мистецтві; як стимулювати і розвивати у процесі художнього діалогу естетичну активність учнів; як організовувати художній діалог з молодшими школярами в системі їх комунікативної, пізнавальної і творчої діяльності, пов'язаної з естетичним ставленням до дійсності та мистецтва. Для перевірки ефективності виділених педагогічних умов формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу було проведено формуючий експеримент, який мав три етапи: підготовчий, основний і завершальний. На підготовчому етапі експериментальної роботи було розроблено експериментальну програму, в якій конкретизовано мету, завдання і основні етапи формування естетичного досвіду учнів 1-4 класів; визначено орієнтовну тематику, завдання і зміст художніх діалогів, котрі можна пропонувати учням початкових класів; окреслено перелік умінь, які слід розвивати у процесі художнього діалогу з учнями 1-4 класів; виділено методичні прийоми організації художнього діалогу в системі комунікативної, пізнавальної і творчої діяльності молодших школярів. У ході експерименту було внесено відповідні зміни, доповнення і уточнення у зміст навчальних занять з музики, образотворчого мистецтва, плани позакласної виховної роботи, пов'язані з використанням художнього діалогу як методу естетичного виховання; проведено формуючий експеримент під час навчальних занять та позакласної виховної роботи в 1-4 класах міських та сільських середніх загальноосвітніх шкіл, а також у навчально-виховній роботі з молодшими школярами у дитячих музичних школах. На завершальному етапі експериментальної роботи було здійснено аналіз її результатів, підведено підсумки та визначено ефективність педагогічних умов формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу. При цьому було взято до уваги дані, що характризували зміни, які відбулися у ставленні вчителів початкових класів до зазначеної проблеми; динаміку сформованості естетичного досвіду учнів 1-4 класів, яка простежувалася в результаті проведення формуючого експерименту; порівняльний аналіз рівнів сформованості естетичного досвіду учнів за результатами констатуючого і формуючого експериментів (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка сформованості естетичного досвіду молодших школярів (за результатами констатуючого і формуючого експериментів)

Позитивні зміни у ставленні вчителів до зазначеної проблеми виявилися в усвідомленні сутності естетичного досвіду учнів та власної відповідальності за успішне вирішення завдань естетичного виховання; у визначенні художнього діалогу як одного з ефективних методів естетико-виховного впливу на учнів; у вмінні забезпечувати педагогічні умови, необхідні для формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу.

У дисертації наведено результати формуючого експерименту, які характеризують динаміку сформованості естетичного досвіду молодших школярів. Так, кількість учнів із високим рівнем сформованості естетичного досвіду порівняно з даними констатуючого експерименту зросла на 2,9%. Ці учні покращили свої показники. Їх естетичний досвід забезпечував художньо-естетичну активність, охоплював необхідні почуття, знання, поняття про прекрасне в навколишній дійсності і мистецтві, засвідчував розвиток відповідних умінь художньо-естетичної спрямованості.

Кількість учнів, які досягли достатнього рівня сформованості естетичного досвіду, збільшилася на 5,5% порівняно з даними констатуючого експерименту. Молодші школярі відзначалися художньо-естетичною активністю, спиралися на засвоєні у процесі художнього діалогу знання у галузі мистецтва, естетичної культури, брали участь у різних видах художньої діяльності. Але їхній естетичний досвід ще не забезпечував творчого характеру сприймання й оцінки прекрасного в дійсності і мистецтві.

На 10,6% збільшилася кількість учнів, віднесених до середнього рівня сформованості естетичного досвіду. Це відбулося за рахунок тих, які раніше мали низький рівень сформованості естетичного досвіду. Незважаючи на позитивні зміни в естетичному розвитку ці учні ще відчували певні труднощі, пов'язані з самостійною оцінкою естетичних явищ, недостатнім володінням необхідними знаннями в галузі мистецтва. Порівняно з результатами констатуючого експерименту кількість учнів з низьким рівнем сформованості зменшилася на 19%. Це стало можливим завдяки ефективному використанню художнього діалогу у навчально-виховній роботі з молодшими школярами.

Нами здійснено порівняння результатів формування естетичного досвіду учнів в експериментальних і контрольних класах. Була засвідчена динаміка сформованості естетичного досвіду учнів. Проте в експериментальних класах був більший відсоток молодших школярів, які мали високий і достатній рівні сформованості естетичного досвіду на завершення експериментальної роботи (23,9% учнів проти 16,5% в контрольних класах). Відбулися позитивні зміни в естетичній підготовці молодших школярів, підвищився рівень сформованості естетичного досвіду, більш результативним стало використання художнього діалогу у виховному процесі початкової школи та позашкільних навчальних закладах. Значна частина молодших школярів суттєво покращила наявні показники сформованості свого естетичного досвіду.

Експериментальна робота дозволила на конкретному матеріалі підтвердити гіпотезу дослідження, а також основні теоретичні положення про те, що естетичний досвід молодших школярів можна формувати шляхом педагогічно обрунтованого і цілеспрямованого використання художнього діалогу. Формуючий експеримент довів ефективність обрунтованих нами педагогічних умов формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу.

Проведене дослідження дозволило сформулювати основні висновки:

Формування естетичного досвіду молодших школярів є актуальною проблемою сучасної теорії і практики виховання. В умовах демократизації суспільного життя, посилення уваги до розвитку духовних і творчих сил особистості проблема формування естетичного досвіду дітей та молоді привертають увагу вчених, працівників освіти, діячів культури, вимагають науково-теоретичного осмислення і практичного вирішення.

У роботі визначено сутність естетичного досвіду, виділено ряд поглядів, згідно з якими естетичний досвід інтерпретується як соціальне, культуротворче явище, а також як духовно-практичне надбання особистості. Ураховуючи значущість осмислення особистісних виявів освоєння дійсності за законами краси, у нашому дослідженні було визначено естетичний досвід як сукупність знань і умінь, набутих людиною на основі й у процесі естетичного ставлення до дійсності і мистецтва.

У молодшому шкільному віці естетичний досвід формується як цілісне функціональне утворення у структурі духовно-практичного зв'язку з естетичними цінностями в дійсності та мистецтві. Основними функціями естетичного досвіду молодших школярів є комунікативна, пізнавальна та креативна.

Особливості формування естетичного досвіду у молодшому шкільному віці пов'язані з тим, що естетичний досвід учнів залежить від їхнього ставлення до прекрасного в дійсності і мистецтві і, водночас, виступає впливовим фактором розвитку емоційної, інтелектуальної і творчої активності. Наявність естетичного досвіду дозволяє молодшим школярам самостійно сприймати прекрасне, висловлювати оцінне ставлення до нього, творити красу, втілювати свої почуття, думки, уявлення в конкретних видах ігрової, трудової, навчальної, творчої діяльності.

Естетичний досвід молодших школярів належить до складних системних утворень, для діагностування яких потрібні відповідні критерії, показники і методи. У процесі дослідження нами виділено і обрунтовано критерії, параметри естетичного досвіду молодших школярів, які слід брати до уваги. До них віднесено художньо-естетичну активність учнів (розвиток інтересів, орієнтацій, потреб, ставлення до прекрасного); художньо-естетичну освіченість молодших школярів (наявність відповідних почуттів, знань, понять, художнього світогляду); художньо-естетичні уміння дітей (уміння сприймати, оцінювати прекрасне, участь у виконавській та творчій діяльності).

У процесі констатуючого експерименту були отримані дані, що засвідчили стан сформованості естетичного досвіду молодших школярів. Зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення існуючої практики естетичного виховання учнів початкової школи та ефективного розв'язання проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів.

З метою формування естетичного досвіду молодших школярів доцільно ефективно використовувати освітньо-виховні можливості художнього діалогу. У сучасній теорії і практиці естетичного виховання його розглядають як вияв нетрадиційного підходу до використання мистецтва в школі; як форму творчої співпраці вчителя й учня із залученням творів мистецтва. У нашому дослідженні художній діалог визначено як метод формування естетичного досвіду учнів засобами мистецтва. Це зумовлено необхідністю розвитку особистісного потенціалу, активного залучення дітей до світу прекрасного, налагодження співпраці вчителя й учнів у напрямку спілкування з прекрасним, його пізнання і творення у повсякденному житті та мистецтві.

Дослідженням визначено ряд положень, що характеризують роль і функції художнього діалогу у формуванні естетичного досвіду молодших школярів, зазначено, що завдяки цьому методу естетичного виховання можна здійснювати орієнтацію учнів на художньо-естетичні цінності; передавати необхідну інформацію про прекрасне в житті і мистецтві; розвивати естетичну активність учнів на матеріалі творів мистецтва. У дисертації розкрито особливості художнього діалогу як методу формування естетичного досвіду молодших школярів; наведено дані констатуючого експерименту, що характеризують розуміння вчителями початкових класів сутності художнього діалогу та ставлення педагогів до його використання у навчально-виховному процесі, визначено причини, що перешкоджають позитивному вирішенню цього питання; з'ясовано основні тематичні напрями художніх діалогів, що пропонуються учням початкових класів та готовність учителів до їх упровадження в навчальній, позакласній та позашкільній роботі.

У процесі дослідження обрунтовано педагогічні умови ефективного формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу. До них віднесено:

урахування вчителями початкових класів мети, основних завдань та станів формування естетичного досвіду учнів 1-4 класів;

побудову художнього діалогу на основі необхідної учням соціальної, художньої й естетичної інформації про вияви прекрасного у повсякденному житті й мистецтві;

стимулювання і розвиток у процесі художнього діалогу емоційно-естетичної, інтелектуально-естетичної та креативно-естетичної активності учнів;

організацію художнього діалогу з учнями в системі їх комунікативної, пізнавальної і творчої діяльності.

10. Результати експериментальної роботи засвідчили ефективність обрунтованих на теоретичному рівні педагогічних умов формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу, дозволили виявити позитивну динаміку розвитку зазначеної якості учнів.

Дослідження не вичерпує проблеми і передбачає подальший пошук, що пов'язаний з формуванням естетичного досвіду молодших школярів у процесі виконання колективних творчих справ.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора

Гриценко І.В. Активізація творчої діяльності молодших школярів // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних праць. - Київ-Херсон: Пілотні школи. - С. 59-61.

Гриценко І.В. Роль культури у духовному становленні молодшого школяра // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних праць. - Київ-Херсон: Пілотні школи, 1997. - Ч.ІІ.

Гриценко І.В. Естетичний досвід молодших школярів як наукова проблема // Збірник наукових праць: педагогічні науки. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. 13. - С. 28-36.

Гриценко І.В. Критерії та рівні сформованості естетичного досвіду молодших школярів // Наукові записки. Серія: педагогіка. - Тернопіль, ТДПУ, 2000. - Вип. 6. - С. 27-31.

Гриценко І.В. Педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів засобами художнього діалогу // Збірник наукових праць: педагогічні науки. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. 14. - С. 167-172.

Гриценко І.В. Способи художнього діалогу в естетичному вихованні молодших школярів // Збірник наукових праць: педагогічні науки. - Херсон: Айлант, 2001. - Вип. 20. - Ч. 1. - С. 119-124.

Гриценко І.В. Формування естетичного досвіду молодших школярів засобами природи // Початкова школа. - 2002. - № 2. - С. 40-41.

Гриценко І.В. Організація художнього діалогу в процесі освоєння учнями естетичних цінностей музичного мистецтва // Збірник наукових праць: педагогічні науки. - Херсон: Айлант, 2002. - Вип. 26. - С. 265-269.

Анотація

діалог естетичний педагогічний молодший

Гриценко І.В. Формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2002. Дисертація присвячена дослідженню актуальної проблеми сучасної теорії та практики виховання - формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу. На основі аналізу наукової літератури визначено сутність естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку, виділено ряд положень, що характеризують роль і функції художнього діалогу в естетичному вихованні учнів. Естетичний досвід являє собою сукупність знань і умінь, набутих учнями на основі й у процесі естетичного ставлення до дійсності й мистецтва. У молодшому шкільному віці естетичний досвід формується як цілісне функціональне утворення у структурі духовно-практичного зв'язку з естетичними цінностями дійсності й мистецтва. Теоретично обрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови, що небхідні для формування естетичного досвіду учнів початкових класів у процесі художнього діалогу. До них віднесено урахування вчителями початкових класів мети, основних завдань та станів формування естетичного досвіду учнів 1-4 класів; побудову художнього діалогу на основі необхідної учням соціальної, художньої й естетичної інформації про вияви прекрасного у повсякденному житті й мистецтві; стимулювання і розвиток у процесі художнього діалогу емоційно-естетичної, інтелектуально-естетичної та креативно-естетичної активності учнів; організацію художнього діалогу з учнями в системі їх комунікативної, пізнавальної і творчої діяльності. Ключові слова: естетичний досвід, художній діалог, молодші школярі, формування, педагогічні умови.

Аннотация

Гриценко И.В. Формирование эстетического опыта младших школьников в процессе художественного диалога. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2002.

Исследуется проблема формирования эстетического опыта младших школьников в процессе художественного диалога. На основе анализа научной литературы выделено ряд взглядов, согласно которых эстетический опыт определяется как социальная, культурологическая и личностная ценность. Учитывая значимость осмысления личностных проявлений освоения действительности по законам красоты, в процессе исследования эстетический опыт был определён как целостное функциональное образование в структуре духовно-практической связи учащихся с эстетическими ценностями действительности и искусства.

Установлено, что эстетический опыт младших школьников выполняет ряд важных функций коммуникативного, познавательного и творческого характера. Опираясь на эстетические чувства, знания, понятия, младшие школьники открывают для себя возможность духовного обогащения, установления плодотворных отношений с другими людьми, принимают активное участие в творческой деятельности.

Формирование эстетического опыта младших школьников предполагает установление их активной взаимосвязи с миром художественной литературы, музыкального, изобразительного, театрального и других видов искусства. Существенную роль в решении этого вопроса играет художественный диалог. В диссертации проанализированы взгляды ученых-педагогов относительно художественного диалога как принципа и формы эстетического воспитания детей, а также обоснована его сущность как метода формирования эстетического опыта младших школьников.

Исследованием установлено ряд положений, характеризующих роль и функции художественного диалога в формировании эстетического опыта младших школьников, отмечено, что благодаря этому методу эстетического воспитания можно осуществлять ориентацию учащихся на художественно-эстетические ценности; передавать необходимую информацию о прекрасном в жизни и искусстве; развивать умения художественно-эстетической направленности.

В диссертации раскрыты особенности художественного диалога как метода формирования эстетического опыта младших школьников, проанализированы данные констатирующего эксперимента, характеризирующие понимание учителями начальных классов сущности художественного диалога и отношения педагогов к его использованию в учебно-воспитательном процессе; определены основные тематические направления художественных диалогов, которые предлагаются ученикам начальных классов.

В процессе исследования определены и обоснованы педагогические условия эффективного формирования эстетического опыта младших школьников в процессе художественного диалога. К ним отнесены:

учет учителями начальных классов цели, основных задач и этапов формирования эстетического опыта учащихся 1-4 классов;

построение художественного диалога на основе необходимой ученикам социальной, художественной и эстетической информации о проявлениях прекрасного в жизни и искусстве;

стимулирование и развитие в процессе художественного диалога эмоционально-эстетической, интеллектуально-эстетической и креативно-эстетической активности школьников;

организацию художественного диалога с учащимися в системе их коммуникативной, познавательной и творческой деятельности.

Результаты исследования и их внедрение в практику свидетельствуют о положительном влиянии на формирование эстетического опыта школьников в процессе художественного диалога разработанных педагогических условий.

Ключевые слова: эстетический опыт, художественный диалог, младшие школьники, формирование, педагогические условия.

Annotation

Gritsenko I.V. Forming of Aesthetic Experience of the Junior Pupils in the Process of Artistic Dialogue. - Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in Pedagogics, Spesiality 13.00.07 - Theory and Methods of Education. - Kherson State University. - Kherson, 2002.

The problem of forming of aesthetic experience of the junior pupils in the process of artistic dialogue is investigated. The essence of aesthetic experience of the junior pupils is determined due to the analysis of scientific literature, a number of positions which describe the role and functions of artistic dialogue in aesthetic education of pupils are picked out. Aesthetic experience is a totality of knowledge and skills, obtained by pupils during aesthetic attitude to the reality and art. At a junior school age aesthetic experience is formed as an integral functional formation in the structure of spiritualy-practical connection with aesthetic values of the reality and art.

The pedagogical conditions which are necessary for forming of aesthetic experience of the junior pupils in the process of artistic dialogue are theoreticaly proved and experimentaly checked.They are the next: taking into account by teachers of junior school the aim, the main tasks and stages of forming of aesthetic experience of junior pupils; formation of artistic dialogue on the basis of necessary social, artistic and aesthetic information about the display of the beautiful in our life and art; stimulation and development of emotionaly-aesthetical, intellectually-aesthetical, creativly-aesthetical activity of pupils during an artistic dialogue; organization of an artistic dialogue with pupils in the system of their communicative, cognitive and creative activity.

Key words: aesthetic experience, artistic dialogue, forming, junior pupils, pedagogical conditions.

Размещено на Allbest.ru